
- •Пояснювальна записка
- •Вступ (лекція)
- •Контрольні запитання
- •1.3 Гідросфера (лекція)
- •Контрольні запитання
- •1.3 Гідросфера (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •1.4 Атмосфера (лекція)
- •Контрольні запитання
- •1.4 Атмосфера (лекція)
- •Контрольні запитання
- •1.4 Атмосфера (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •1.5 Біосфера і її компоненти (лекція)
- •Контрольні запитання
- •1.5 Біосфера і її компоненти (самостійне вивчення)
- •Рельєф;
- •Материнськи породи;
- •Тваринний і рослинний світи;
- •2.1 Мінеральні ресурси Землі
- •Споживання таких корисних копалин, як вугіль, залізо, марганець, нікель.
- •Контрольні запитання
- •2.1 Мінеральні ресурси Землі (самостійне вивчення)
- •За хімічним складом розсоли цих солоних озер підрозділяються:
- •Контрольні запитання
- •2.2 Ресурси прісних і мінеральних вод і водозабезпечення України (самостійне вивчення)
- •Біоенергетичні технології
- •Контрольні запитання
- •2.4 Земельні ресурси (лекція)
- •Контрольні запитання
- •2.4 Земельні ресурси (лекція)
- •Контрольні запитання
- •2.4 Земельні ресурси. (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •2.5 Ресурси рослинного світу (лекція)
- •Контрольні запитання
- •2.5 Ресурси рослинного світу (лекція)
- •Контрольні запитання
- •2.5 Ресурси рослинного світу (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •2.5 Ресурси рослинного світу (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •2.6 Ресурси тваринного світу (лекція)
- •Контрольні запитання
- •2.6 Ресурси тваринного світу (лекція)
- •Контрольні запитання
- •2.6 Ресурси тваринного світу (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •3.2 Класифікація забруднень. (лекція)
- •Класифікація забруднень.
- •Контрольні запитання
- •3.3 Наслідки забруднення атмосфери (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.3 Наслідки забруднення атмосфери (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •3.4 Заходи для охорони атмосферного повітря (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.4 Заходи для охорони атмосферного повітря (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.4 Заходи для охорони атмосферного повітря (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •3.5 Антропогенне забруднення гідросфери (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.5 Антропогенне забруднення гідросфери (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.5 Антропогенне забруднення гідросфери (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •3.7 Охорона біосфери (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.7 Охорона біосфери (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.7 Охорона біосфери (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •3.8 Наслідки антропогенного руйнування суходільних екосистем (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.9 Екологічні наслідки техногенних аварій (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.9 Екологічні наслідки техногенних аварій (самостійне вивчення)
- •4.1 Основні завдання економіки природокористування
- •Контрольні запитання
- •4.2 Правові основи природокористування (лекція)
- •Контрольні запитання
- •4.3 Основи екологічного управління і менеджменту (самостійне вивчення)
- •5.1 Глобальні проблеми людства
- •Контрольні запитання
- •5.2 Людство як цілісне глобальне явище і методи управління ним (лекція)
- •Контрольні запитання
- •Література
клімат;
Рельєф;
Материнськи породи;
Тваринний і рослинний світи;
вік країни.
Клімат впливає на ґрунтоутворюючі процеси через потрапляння у грунти тепла і вологи, тим самим дозволяє розвитку рослинності і організмів. Рельєф як фактор ґрунтоутворення призводить до зміни впливу кліматичних умов на ґрунт і зволоження замкнених западин і інтенсивний стік вологи зі схилів. Материнські породи їх фізичні властивості і хімічний склад здійснюють значний вплив на ґрунтоутворюючі процеси. Рослинність являється головним джерелом органічних речовин у ґрунті і обумовлює накопичення грунту. Тварини, що мешкають у ґрунті, збагачують його органічними речовинами і сприяють їх перерозподілу у ґрунтовій товщі механічно переміщають змінюють структуру, покращають водопроникність. Вік країни відбивається на ступінь розвитку і формуванні ґрунтів. Виділяється наступні генетичні типи ґрунтів:
тундрові ґрунти утворюються в умовах вічно мерзлоти, високої вологості, ускладненого доступу кисню в її глибокі горизонти, короткого вегетаційного періоду.
підзолисті грунти формуються під полого лісу, мають високу водопроникність, зволожені із-за великої кількості осадів, промиті дощовими і талими водами.
чорноземи багаті перегноєм і типів для степів.
каштанові грунти характерні для сухих степів і напівпустель.
сіроземні типові для зони сухих степів.
червоноземи і жовтоземи властиві субтропікам зі значною кількістю осадів і тепла.
солончаки містять легкорозчинні солі у кількостях, шкідливих для розвитку культурних рослин.
болотні грунти розвиваються в умовах великого зволоження поверхні, у зв’язку з великою кількістю осадів рівнинністю рельєфу і слабкої водопроникності порід.
Контрольні запитання
Розкажіть що ви знаєте про ґрунти?
Яку роль грає тваринний світ у біосфері?
Які ви знаєте генетичні типи ґрунтів?
МОДУЛЬ 2
ПРИРОДНІ РЕСУРСИ ЗЕМЛІ І ЇХ РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ
2.1 Мінеральні ресурси Землі
(лекція)
Мета: вивчити мінеральні ресурси суходолу, їх значення, класифікація корисних копалин; ресурси океану та озер; використання паливно-енергетичної сировини; запаси та видобування мінеральних ресурсів України, вивчити динаміку споживання та мінерально-сировинна забезпеченість України.
План
Мінеральні ресурси суходолу, їх значення, класифікація корисних копалин.
Ресурси океану та озер.
Використання паливно-енергетичної сировини.
Запаси та видобування мінеральних ресурсів України.
Динаміка споживання.
Мінеральна-сировинна забезпеченість України.
Мінеральні ресурси які є елементами природи являються засобами існування людського суспільства і використовуються в процесі господарської діяльності. Вони утворюються в надрах земної кори і відносяться до вичерпаних і невідновних. Від мінерально-сировинної бази залежить розвиток виробничих сил країни, її економічний потенціал. Мінеральні ресурси це рудні та нерудні корисні копалини, природні розчини солей в воді озер, морів, підземних джерел.
Родовища корисних копалин класифікують на металічні та неметалічні: руди різних металів, слюда, азбест, графіт, фосфорит, кам’яна та калійна солі і т.д. в особливі групи виділяють родовища горючих копалин (торф, буре і кам’яне вугілля) та підземних мінеральних вод, а також промислових вод для видобування йоду, брому, магнію і т.д.
Родовища будівельних матеріалів, а також залізо, марганцю, фосфоритів, нафти та природного газу, вугілля, пов’язані з осадовими гірськими породами.
Мінеральні солі – ангідрид, гіпс, поварена сіль, калійна сода – утворюється в солених озерах, лагунах, лиманах.
В Світовому океані приблизно десь 100 км2 океанічного днища заповнено червоними глибоководними глинами, які складають 20% алюмінію, 0,2-0,5% міді, 0,7% нікелю, а також кобальту і марганцю. Родовища бокситів утворилися в платформних областях в озерах, лагунах, болотах, в прибережних частинах моря.
З алювіальними розсипами долин рік зв’язані родовища золота, платини, граната, алмазів. З проявами інтрузивного магматизм в геосинклінальних зонах земної кори зв’язані родовища заліза, хрому, міді, поліметалів. Важливе значення мають великі родовища залізних руд серед докембрійських пород.
В наш час в літосфері людством добувається біля 100 хімічних елементів. К рудним мінералам, з яких добувається залізо, відносяться магнетит з складом його 72%.
З вугляр отримують кокс, газ, смоли, бензол, креозот, синтетичний бензин. Його використовують для отримання фотохімікаліїв, анілінових фарб, синтетичного каучуку, штучних добрив. Нафту і продукти її переробки використовують в багатьох промислових галузях. З гарячих сланців отримують технічні мастила, газ, дикарбінові кислоти для виготовлення твердих пінопластів. Торф використовують для теплових електростанцій і для отримання етилового спирту, синтетичного бензину.