
- •Пояснювальна записка
- •Вступ (лекція)
- •Контрольні запитання
- •1.3 Гідросфера (лекція)
- •Контрольні запитання
- •1.3 Гідросфера (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •1.4 Атмосфера (лекція)
- •Контрольні запитання
- •1.4 Атмосфера (лекція)
- •Контрольні запитання
- •1.4 Атмосфера (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •1.5 Біосфера і її компоненти (лекція)
- •Контрольні запитання
- •1.5 Біосфера і її компоненти (самостійне вивчення)
- •Рельєф;
- •Материнськи породи;
- •Тваринний і рослинний світи;
- •2.1 Мінеральні ресурси Землі
- •Споживання таких корисних копалин, як вугіль, залізо, марганець, нікель.
- •Контрольні запитання
- •2.1 Мінеральні ресурси Землі (самостійне вивчення)
- •За хімічним складом розсоли цих солоних озер підрозділяються:
- •Контрольні запитання
- •2.2 Ресурси прісних і мінеральних вод і водозабезпечення України (самостійне вивчення)
- •Біоенергетичні технології
- •Контрольні запитання
- •2.4 Земельні ресурси (лекція)
- •Контрольні запитання
- •2.4 Земельні ресурси (лекція)
- •Контрольні запитання
- •2.4 Земельні ресурси. (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •2.5 Ресурси рослинного світу (лекція)
- •Контрольні запитання
- •2.5 Ресурси рослинного світу (лекція)
- •Контрольні запитання
- •2.5 Ресурси рослинного світу (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •2.5 Ресурси рослинного світу (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •2.6 Ресурси тваринного світу (лекція)
- •Контрольні запитання
- •2.6 Ресурси тваринного світу (лекція)
- •Контрольні запитання
- •2.6 Ресурси тваринного світу (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •3.2 Класифікація забруднень. (лекція)
- •Класифікація забруднень.
- •Контрольні запитання
- •3.3 Наслідки забруднення атмосфери (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.3 Наслідки забруднення атмосфери (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •3.4 Заходи для охорони атмосферного повітря (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.4 Заходи для охорони атмосферного повітря (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.4 Заходи для охорони атмосферного повітря (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •3.5 Антропогенне забруднення гідросфери (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.5 Антропогенне забруднення гідросфери (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.5 Антропогенне забруднення гідросфери (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •3.7 Охорона біосфери (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.7 Охорона біосфери (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.7 Охорона біосфери (самостійне вивчення)
- •Контрольні запитання
- •3.8 Наслідки антропогенного руйнування суходільних екосистем (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.9 Екологічні наслідки техногенних аварій (лекція)
- •Контрольні запитання
- •3.9 Екологічні наслідки техногенних аварій (самостійне вивчення)
- •4.1 Основні завдання економіки природокористування
- •Контрольні запитання
- •4.2 Правові основи природокористування (лекція)
- •Контрольні запитання
- •4.3 Основи екологічного управління і менеджменту (самостійне вивчення)
- •5.1 Глобальні проблеми людства
- •Контрольні запитання
- •5.2 Людство як цілісне глобальне явище і методи управління ним (лекція)
- •Контрольні запитання
- •Література
Контрольні запитання
Розкажіть про будову і склад атмосфери.
Визначення атмосферного фронту.
1.4 Атмосфера (лекція)
Мета: вивчити системи переміщення повітряних мас; вологість і процеси в атмосфері; атмосфера і абсолютна вологість.
План
Системи переміщення повітряних мас.
Вологість і процеси в атмосфері.
Атмосфера і абсолютна вологість.
Повітря в тропосфері постійно рухається, утворюючи складні системи вітрів. Серед них важливу роль грають циклони і антициклони.
Циклони – це атмосферні вихрі, які виникають при впроваджені теплого повітря в масу холодного. Вони охоплюють нижні шари атмосфери і досягають 1000 км як поперечники. Причина їх появи – нерівномірне нагрівання земної поверхні сонячними променями і вплив відхиленої сили обороту Землі (сили Коріоліса). В північній півкулі вони рухаються по спіралі проти хода годинникової стрілки, а в південній по ходу годинникової стрілки. Переміщення циклонів йде паралельно земної поверхні і супроводжуються зміненням погоди і напрямком вітру.
Антициклони мають зворотній рух повітря: по ходу годинникової стрілки в північній півкулі і проти – в південній. Якщо для циклонів характерно знижений атмосферний тиск з вихідними струмами повітря в їх центрі, то для антициклонів, навпаки, високий тиск і струми, які не сходять в центрі повітря. Опускаючи тут маси повітря нагріваються і стають сухими. Це обумовлює безхмарну погоду, морозну взимку.
Вітрами, що переважають називають горизонтальні переміщення повітряних мас, які відрізняються значною тривалістю і найбільш частою напрямленістю. До них відносяться пасати – постійні вітри в тропічних широтах, які дують з північного сходу на південний захід у північній півкулі і з південного сходу на північний захід у південній півкулі. Швидкість їх 5-8 м/с. Вони найбільш виражені в океанах між екватором і 300 північної і південної широт. На відмінну від постійних пасатів мусони – це сезонні вітри, які дують між материками і океанами і 2 рази на рік змінюють свій напрям на протилежний. Утворення їх обумовлене зміненнями атмосферного тиску над материками і океанами в різні сезони року. Взимку тиск над материками вище і повітря рухається з суші на океан. Влітку, навпаки, над ними тиск низще і повітря рухається з океану на сушу і приносить опади.
Загальною циркуляцією атмосфери називається система крупних повітряних течій, які охоплюють материки, океани або їх частини, які відбуваються у тропосфері і нижній стратосфері. Стійкість їх порушується циклонами і антициклонами.
Верхня межа тропосфери похилена від екватора до полюсів. У цьому ж напрямку переміщається повітря на цих висотах, відхиляючись під впливом сили Коріоліса в право в північному і ліворуч в південному півкулях на 900, тобто з заходу на схід (західний перенос). В приекваторній полосі повітряні маси переміщуються в зворотньому напрямку.
Антициклони між широтами 30-350 з високим тиском атмосфери рухаються за напрямком до екватора з низьким тиском атмосфери і при відхилені на 900 утворюється східний переніс. В районі паралелей 60-650 атмосферний тиск знову падає і сюди зміщуються циклони помірного клімату, а к полюсам тиск збільшується і тут розташовується холодні маси повітря на протязі року. В помірних широтах в верхній і нижній тропосфері переважає західний переніс повітряних мас (з заходу на схід).
В атмосфері Землі міститься 13000 км3 водяного пару, який обумовлюється вологістю повітря. Він потрапляє в атмосферу шляхом випаровування з земної поверхні в результаті транспірації рослин. Молекули води, долаючи сили зчеплення, відриваються від поверхні і переходять в атмосферу, зволожуючи її. Вологість повітря буває абсолютна і відносна.
Абсолютна вологість (пружність) – це вміст водяного пару в атмосфері в грамах на 1м3 повітря.
Відносна вологість – це співвідношення кількості водяного пару в повітрі при даній температурі до такої її кількості, яка могла би насичувати повітря при тій же температурі. Крім того вводиться такий показник вологості, як максимальний вологовміст, або межа вмісту водяного пару в повітрі при даній температурі.
В повітрі, який насичується водяним паром, можуть відбуватися процеси конденсації і сублімації.
Конденсацією називають процес переходу водяного пару в крапельки води. Він відбувається в атмосфері при відносній вологості 100%. Необхідними умовами конденсації водяного пару являються наявність в повітрі деякої кількості окису сірки, азоту, морської солі (над океаном), дрібних пилинок, частинок сажі і інші. Біля них виникають дрібні (діаметром 0,005 – 0,1мм) крапельки води. Вони служать ядрами конденсації. Зливаючись разом, крапельки утворюють дощові краплі, які, збільшуючись, випадають у вигляді опадів з хмар.
Хмари – це зкопичення водяних крапель або дрібних кристалів льоду, які знаходяться в зваженому стані і переносяться вітрами на великі відстані. Ступінь покриття небосхилу хмарами – хмарність - вимірюється в 10-бальній системі: 1 бал – це 10% площі баченої ділянки неба (без хмар).
Види хмар бувають:
в верхньому ярусі (більше 6км) – пір’яні, пір’яно-кучеві і пір’яно-шарові, без опадів);
в середньому ярусі (від2 до 6км) – висококучеві, які не дають опадів; високо шарові, дають опади взимку у вигляді снігу; шарово-кучеві, які не дають опадів;
в нижньому ярусі – шарові хмари, які дають взимку різний сніг, і влітку – морось, шарово-дощові (сніг або дощ); кучеві (без опадів); кучево-дощьові, які характеризуються сильними дощами і супроводжуються грозами. Хмари затримують частини сонячної радіації і перешкоджають тепловому випромінюванню землі.