Контрольні запитання

1. Як антропогенне забруднення впливає на трансформацію природних ландшафтів?

2. Охарактеризуйте вплив на природне середовище інтенсифікації агропромислового комплексу?

3. Розкажіть про хімізацію сільського господарства та її негативний вплив?

3.9 Екологічні наслідки техногенних аварій (лекція)

Мета: вивчити безперервне зростання промислового виробництва та наслідки цього для світу; техногенні аварії ядерних реакторів; наслідки аварії на ЧАЕС для України; техногенні аварії на підприємствах хімічної промисловості.

План

1. Зростання промислового виробництва та наслідки цього для світу.

2. Техногенні аварії ядерних реакторів.

3. Наслідки аварії на ЧАЕС для України.

4. Техногенні аварії на підприємствах хімічної промисловості.

Промислове виробництво в Світі безперервно зростає, в зв’язку з чим збільшується мережа ліній і засобів зв’язку, транспортних артерій, інтенсивність їх експлуатації. Одночасно зростає кількість аварій, що пов’язано не тільки з ростом промислового виробництва, а й з недосконалістю технологічних процесів, установок, реакторів, конструкцій споруд, а також з не вигаданою «економією» коштів на техніку безпеки, недостатньою надійністю контролюючих систем, невисокою кваліфікацією технічного персоналу.

За 1957-1989рр. у Світі трапилось більше 20 величезних аварій, які завдали великої шкоди навколишньому природному середовищу, біосфері, суспільству. Наслідки аварій ще повністю не проявились. Деякі з них характерні своєю сповільненою дією і невідомими людям сьогодні катастрофічними наслідками в майбутньому. Небезпечна екологічна ситуація може зберігатись після аварій від декількох днів, років до багатьох століть. Особливо тривало діють наслідки аварій на підприємствах хімічного виробництва і АЕС. Ліквідація наслідків аварій та їх профілактика неможливі без участі різних фахівців, і в першу чергу геологів-екологів. І не випадково, оскільки після аварії необхідно відновлювати природу, зруйновані природні комплекси, природні і антропогенні екологічні системи, важливими компонентами яких є природа, промисловість, сільське господарство, географічне середовище.

Серед аварій можна виділити різні види:

1. на АЕС і підприємствах з наявними реакторами для використання радіоактивних речовин;

2. на хімічних заводах і виробництвах, сховищах отруйних речовин;

3. на транспорті в космосі, на атомних підводних човнах, на бурових установках, газопроводах тощо.

Особливо небезпечне радіоактивне забруднення, оскільки людство його ще не вивчило, не знає особливостей його взаємодії з живою і неживою природою, накопичення радіоактивних речовин в ґрунті, у воді, рослинах, їх вплив на популяційному, організмовому, клітинному і молекулярному рівнях.

Техногенні аварії ядерних реакторів.

На початок 1988 року в Світі було споруджено 417 атомних реакторів і в стадії спорудження знаходилось 120. Найбільше їх в США (108), Франції (52). Частка енергії, яку виробляють АЕС від загальної її кількості найбільша у Франції (69,8%), Бельгії – 66%, в Південній Кореї – 53,3% і на Тайвані – 48,5%.

Функціонують також дослідні ядерні установки, які розміщені в академічних центрах, на підводних човнах, супутниках, криголамах. Радіоактивні речовини використовуються і в деяких галузях промисловості, господарства, медицині. За 1945-1987рр. у Світі трапилось 80 серйозних аварій в атомній промисловості та в закладах, де використовувались радіоактивні речовини. Викиди радіоактивних забруднень послужили причиною загибелі 59 осіб і захворювання 428. На АЕС за весь період їх експлуатації було 3 великих аварій. Чорнобильська серед них стала величезною екологічною катастрофою ХХ ст.. Аварія на ЧАЕС трапилась 26 квітня 1986 року. Вона трапилась внаслідок грубих порушені правил експлуатації АЕС, страшна своїми екологічними наслідками. Викид забруднив атмосферу, а внаслідок радіоактивних опадів радіонуклідів (РАН) була забруднена вода, ґрунт, рослини, дороги, будинки. Радіоактивні опади – продукти радіоактивного ділення, які випадають на землю у вигляді пороху, пилу або з дощем і снігом. Найбільший ступінь забруднення визначено в епіцентрі вибуху безпосередньо на АЕС.Проблема безпеки від забруднення РАН оточуючого людину середовища не обмежується тільки розвитком атомної енергетики і спорудженням АЕС. Вона значно ширша, оскільки ядерне паливо, ядерні установки, радіоактивні ізотопи використовуються в різних галузях господарства і військах. Тому там, де знаходиться джерело радіації, завжди може трапитись її витікання і забруднення ґрунту, повітря, води, що стосується радіоактивних відходів. Радіоактивні відходи – це радіоактивні речовини, які утворилися в процесі роботи ядерних реакторів, а також при виробництві і використанні радіоактивних ізотопів. Вони вимагають дезактивації і старанного поховання, але ця проблема поки що належно не вирішена. Радіоактивні відходи надзвичайно небезпечні для людини. Тривалість збереження стану небезпечності радіоактивних відходів надзвичайно велика.Проблема поховання і зберігання радіоактивних відходів, які накопичуються на АЕС і скрізь, де використовуються ізотопи не розв’язана. Ховання радіоактивних відходів здійснюють різними способами:

1. в спеціальних танках;

2. під землею, у відпрацьованих шахтах, на дні моря, в товщі гірських порід.

Техногенні аварії на підприємствах хімічної промисловості. Аварії в хімічній промисловості викликають тяжкі і небезпечні екологічні наслідки для населення і біосфери в зв’язку з забрудненням повітря, питної води, ґрунту, а через них і сільськогосподарських культур, тварин і харчових продуктів.

Техногенні аварії на транспорті. Аварії і викиди отруйних речовин часто трапляються на транспорті, внаслідок вибухів і витікання їх при перевезеннях.