Контрольні запитання

1. Що сприяє деградації лісів та іншій рослинності?

2. Чому відбувається масове знищення лісів?

3. Розкажіть про наслідки руйнування лісових екосистем?

3.7 Охорона біосфери (самостійне вивчення)

Мета: - розвинути у студента навички самостійної роботи з літературою, вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання;

- надати студентам загальні відомості про знищення флори та фауни планети під антропогенним впливом, глобальне поширення цього процесу.

План

1. Знищення флори та фауни планети.

2. Глобальне поширення цього процесу.

За статистикою, на планеті кожного дня зникає один вид. за чотири останніх століття з планети зникло 63 види ссавців і 34 види птахів. Знищенню сприяє розповсюдження сучасної зброї. В останньому десятилітті ХХ ст. найбільш поширене знищення видів через руйнування місце населення тварин і рослин, забруднення його різними хімічними інгредієнтами, посилення чинника турбування та іншого посереднього впливу людини на природу. Темпи винищення живого безперервно зростають.

Знищенням є зникнення групи особин внаслідок їх прямого переслідування з метою надмірного використання, а також навмисного прямого і опосередкованого впливу на них через зміну середовища їх місце оселення. Для розуміння необхідності збереження всього живого планети, важливе значення має закон біогенної міграції атомів В.І.Вернадського: «Міграція хімічних елементів на земній поверхні і в біосфері в цілому здійснюється або при безпосередній участі живої речовини, або вона протікає в середовищі, геохімічні особливості якого обумовлені живою речовиною, як тією, яка в даний час населяє біосферу, так і тою, яка діяла на Землі протягом усієї геологічної історії». У відповідності з цим законом, розуміння загальних процесів, які відбувались і протікали на поверхні суходолу, в атмосфері і в зелених організмах глибинах літосфери і водах, а також в геологічних шарах, які склалися внаслідок минулої діяльності організмів, неможливе без врахування біотичних і біогенних чинників, а серед них і еволюційних. Оскільки люди дуже сильно впливають на біосферу та її живе населення, то вони цим змінюють умови міграції атомів, створюючи передумови для більш глибоких хімічних змін в історичному майбутньому.

Отже, процес може стати неконтрольованим і незалежним від людини, а практично, при глобальному поширенні, некерованим. Звідси – одна з найбільш нагальних вимог – забезпечення збереження живих організмів Землі у відносно незмінному стані. Закон дає в руки людства ключі для свідомого і активного попередження небажаних біохімічних процесів на планеті й управління ними.

Контрольні запитання

1. Що сприяє знищенню флори та фауни?

2. Назвіть закон В.І.Вернадського?

3. Як уникнути глобального знищення флори та фауни?

3.8 Наслідки антропогенного руйнування суходільних екосистем (лекція)

Мета: вивчити трансформацію природних ландшафтів під антропогенним впливом; вплив на природне середовище інтенсифікації агропромислового комплексу; хімізація сільського господарства та її вплив на природу і здоров'я людини.

План

1. Трансформація природних ландшафтів під антропогенним впливом.

2. Вплив на природне середовище інтенсифікації агропромислового комплексу.

3. Хімізація сільського господарства та її вплив на природу і здоров'я людини.

За історію земної цивілізації 55% території суходолу, природних ландшафтів безповоротно трансформувались під антропогенним впливом. За даними С.М.Стійко, 149млн км² або 30% суходолу перетворилось у непридатні для використання землі. За історичний період діяльності людства втрачено біля 2млрд га продуктивних земель, перетворених в пустирі і пустелі внаслідок нераціонального землекористування.

Отже, орних земель на планеті вкрай недостатньо для повного задоволення потреб зростаючої кількості населення. Сільськогосподарські ґрунти планети охоплені прискореною ерозією внаслідок впливу антропогенних деструктивних чинників, серед яких переважають:

1. в богарному землеробстві – водна і вітрова ерозія, дегуміфікація, деструктуризація, ущільнення, підкислення, виснаження, біохімічне грунтовтомлення;

2. в зрошувальному землеробстві – засолення, засолонцювання, підтоплення, забруднення хімікатами;

3. в пасовищному тваринництві – водна і вітрова ерозія, дегуміфікація;

4. в промисловому тваринництві – забруднення ґрунтів відходами виробництва;

5. в лісовому господарстві внаслідок суцільних вирубок в процесі лісозаготівлі – водна і вітрова ерозія, втрата гумусного шару, заболочування, механічне руйнування (розмив), пересихання.

Стан оточуючого людину середовища в умовах інтенсифікації агропромислового комплексу погіршується. Його екологічний баланс в Україні змінюється в негативну сторону не тільки внаслідок промислового виробництва, а й завдяки сільськогосподарській діяльності. Значно зросла розораність земельних угідь, порушена система ґрунтоутворення, яка базувалась на природних процесах і діяльності мікроорганізмів. Переорювання земель – одна із причин виникнення чорних бурь, збіднення родючості земель, їх вітрової ерозії.

У сільському господарстві збільшився парк техніки, машини стали потужніше, але важчі. Їх використання веде до погіршення структури ґрунту, його мікробіологічних і фізико-хімічних властивостей, забруднення атмосфери вихлопними газами, а ґрунтів важкими металами. Збитки від ущільнення ґрунтів під впливом використання важкої техніки також відчутні.

Ерозія ґрунтів, яка протікає безперервно, викликає загибель великої площі сільськогосподарських і лісових угідь. У багатьох районах земної кулі вирують чорні бурі. Там води і зливи змивають з полів верхній родючій шар ґрунту, а разом з ним і добрива. Еродовані ґрунти нездатні поглинати вологу.

Посилюється тенденція погіршення світових земельних ресурсів. Спостерігається деградація сільськогосподарських територій, зменшується їх площа за рахунок зростання темпів урбанізації. Інтенсивність ерозії ґрунтів зросла за 50 років майже на порядок і може збільшитись ще вдвічі.

Прийнята в 60х роках концепція сільськогосподарського виробництва в Україні, яка заснована на меліорації, хімізації і механізації, не мала екологічного обґрунтування, природоохоронні заходи нею не передбачалися. Як наслідок виникли негативні явища: річки обміліли, отруєні хімдобривами та пестицидами, а лісосмуги майже не рятують сільськогосподарські поля від вітрової ерозії, врожайність зменшується з кожним роком.

Хімізація сільського господарства та її вплив на природу і здоров'я людини. Сільське господарство немислиме без хімізації. Але, нераціональне використання добрив і пестицидів завдає великих збитків природному середовищу. Внесення мінеральних добрив без урахування складу ґрунту порушує грунтотворні процеси, життєдіяльність організмів. Погана організація перевозки і зберігання добрив спричиняють їх попадання в навколишнє природне середовище, вимивання у водойми. Цим наносяться втрати природі, рослинності, тваринам.

Нітрати – солі азотної кислоти, або селітра – добрива, які найширше використовуються в сільському господарстві. Поглинені автотрофами нітрати під дією ферментів і за участю молібдену і інших мікроелементів перетворюється в амінокислоти і білки. Попадаючи з їжею в шлунок, нітрати можуть перетворитися в нітрити, або в нітрозоаміни, а вони канцерогенні. Підвищений вміст нітратів спостерігається в рослинах у випадках їх захворювань, пошкодження шкідниками, надлишку чи недостач вологи, забур’янення плантацій овочевих.

Якщо людина п’є вино, вона систематично отруює себе миш’яком, який використовується для боротьби з шкідниками, а це викликає ракові утворення.

Пестициди мають мутагенну активність – здатні змінювати спадковість: деякі з них канцерогенні ,інші викликають у людей алергію, спостерігається стійка тенденція збільшення пестицидів у водоймах і ґрунтах – так зване пестицидне забруднення. Вони пригнічують біологічну активність ґрунтів і тим перешкоджають природному відновленню їх родючості.

Ґрунти вздовж автомагістралей надзвичайно забруднюються важкими металами і дуже повільно звільнюються від них. Висока концентрація поголів’я в тваринницьких комплексах призводить до утворення великої кількості відходів, що посилює забруднення. Погано організоване зрошення веде до засолення ґрунтів, а осушення викликає небажані зміни мікроклімату. Кислотні дощі з насичених хімічними речовинами повітряних мас збільшують кислотність ґрунтів.

Здоров'я українців повільно, але з фатальною методичністю підривають отруєні викиди, які безперервно накопичуються в оточуючому людину середовищі. В Україні швидко збільшується кількість онкологічних, серцево-судинних ниркових і шкіряних захворювань як наслідок забруднення питної води і продуктів промисловими викидами.