Контрольні запитання

1. Розкажіть про гідросферу.

2. Кругообіг води, його ланки, їх характеристика?

3. Що таке водний баланс Землі?

1.3 Гідросфера (самостійне вивчення)

Мета: - розвинути у студента навики самостійної роботи з літературою, вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання;

- надати студентам загальні відомості про болото і болотоутворення, їх роль для формування гідросфери.

План

1. Болото і болотоутворення.

2. Роль боліт для формування гідросфери.

Болото – це природні утворення, вкриті специфічною вологолюбною рослинністю, що характеризується постійним і надлишковою вологою поверхні і розвитком процесів торфоутворення і торфонакопичення. Потужність шару торфа на болотах звичайно не менше 0,3м. болота містять 3-13% сухої речовини.

Утворення боліт відбувається як шляхом заболочування озер, так і при і заболочуванні суші (лісів ,луків). Заболочування озер відбувається шляхом заростання їх водними рослинами гідрофітами (осока, тросик і комиш, водні лілії). Процеси заростання починається від берегів і поширюється до центру озеру концентричними полосами з характерними для них видами рослин. Рослини, відмираючи падають на дно, повільно перегнивають, утворюючи органічний пл.-сапропель (в’язкі відкладення, що утворюються на дні озера при перегниванні залишків рослин і тварин при нестачі кисню). На місці відмерлої рослинності кожен рік з’являється нова. Полоси рослинності, змішуючись до центру озеру, з часом перетворюють його в болото.

У північних районах заростання озер виникає від берегів шляхом утворення сплавнини. Наростає мохова ковдра, яка пронизується кореневищами осоки. Скріплюється рихла дернина мохів і ущільнюється інші. Болотяні рослини, які ще більш ущільнюють і потовщують сплавнику, що забезпечує її подальше наповзання на відкриту водну поверхню. З часом на периферії сплавнини з’являються дерева і плавника затягує все водне дзеркало озера, яке перетворюється в болота.

Процеси заболочування відбуваються і в лісових районах на вирубках і горах. Дерева відсмоктують з ґрунту вологу і витрачають її на транспірацію. Вирубки і лісові пожежі призводять до перезволоження ґрунту, особливо при близькому заляганні ґрунтових вод до поверхні. У результаті з’являється вологолюбива рослинність і починається процес заболочування.

За характером водно – мінерального живлення, розміщенню у рельєфі і лімітую чому складі рослинності виділяють 3 основних типа боліт:

1. низинні болота – формуються на плоских ділянках або у пониженнях рельєфу. Рослини розвиваються шляхом ґрунтових вод, відносно багатих мінеральними солями.

2. верхові болота – утворюються за рахунок атмосферних опадів, бідних мінеральними солями.Верхові болота іноді супроводжуються топями, які представляють собою розжижену торф’яну залеж з не міцним рослинним боліт.

3. перехідні болота – характеризуються рослинністю, типічною для верхових і низинних боліт.

Болото, як відомо, мають величезне значення для збереження і підтримання рівноважного стану в гідросфері і во всьому природному середовищі на прилеглих територіях.

Поди – це замкнені округлі або овальні пониження у рельєфі, складені інородними по відношенню до вміщаючи порід лісової формації утвореннями водного генезису.

Площі перезволожених земель визначають розмірами подів у поперечнику. У середньому вони складають 1км.

Вирішення цієї проблеми можуть мати різний характер. Але найбільш ефективний і приємлимий для умов посушливих степів – це перевод поверхневого стоку у підземний й збереження дефіцитної у південних районах прісної води для споживання населенням і рослинністю.