Контрольні запитання

1. Опишіть негативний вплив забрудників атмосфери.

2. Охарактеризуйте вплив УФ – випромінювання?

3. Наслідки руйнування озонового шару, де вони проявилися?

4. Тваринницькі ферми та їх вплив на середовище?

5. Розповісти про наслідки забруднення біосфери?

3.2 Класифікація забруднень. (лекція)

Мета: вивчити визначення забруднення; класифікація забруднень; природні та антропогенні забруднення.

План

1. Визначення забруднення.

2. Класифікація забруднень.

3. Природні та антропогенні забруднення.

Забруднення – це внесення в будь-яке середовище нових, не характерних для нього фізичних, хімічних і біологічних агентів або перевищення природних середньорічних рівнів цих агентів у середовищі. Безпосередніми об’єктами забруднення або акцепторами забруднюючих речовин являються основні компоненти біосфери: атмосфера, гідросфера, педосфера. Об’єктами або жертвами забруднення є жива речовина: рослини, тварини, мікроорганізми, людина. Джерела забруднення можуть бути стаціонарні і нестаціонарні. Серед перших – промислові підприємства, теплоенергетичний комплекс, побутові викиди, відходи тваринництва, хімічні речовини, які використовуються в сільськогосподарському виробництві, та інші; до других відносяться всі види транспорту.

Серед інгредієнтів забруднення можна назвати тисячі хімічних сполук, особливо метали і оксиди, токсичні речовини, аерозолі.

Класифікація забруднення, яка запропонована Р.Парсоном, включає: тип забруднення, його джерела, наслідки, заходи контролю.

Виділяють такі типи:

1. стічні води і інші нечистоти, які поглинають кисень;

2. носії інфекції;

3. речовини, які мають живильну цінність для автотрофів;

4. органічні кислоти і солі;

5. мінерали та неорганічні кислоти і солі;

6. твердий скид;

7. радіоактивні речовини;

8. пестициди;

9. важкі метали;

10. різні види флори і фауни.

Забруднення може бути природним (вулканічна діяльність) та антропогенним, яке виникає внаслідок діяльності людини.

Серед антропогенних забруднень виділять – біологічне (випадкове або завдяки діяльності людини; наприклад: колорадський жук); механічне – забруднення середовища агентами, які впливають тільки механічно без фізико-хімічних наслідків; фізичне; хімічне, яке змінює хімічні властивості середовища, внаслідок чого підвищується середньорічна мінливість кількості яких-небудь речовин для періоду часу, який аналізується, або проникнення в середовище речовин, які за нормальних умов відсутні в ньому або в концентрації, яка перевищує норму; мікробіологічне.

Фізичне забруднення поділяють на:

1. теплове, яке виникає внаслідок підвищення температури середовища;

2. світлове, порушення природного освітлення місцевості внаслідок дії штучних джерел світла, які приводять до аномалії в житті рослин і тварин;

3. шумове, внаслідок збільшення інтенсивності та повторності шуму поверх природного рівня;

4. електромагнітне, яке виникає внаслідок зміни електромагнітних властивостей середовища і приводить до глобальних і місцевих геофізичних аномалій, викликає зміни в тонких біологічних структурах;

5. радіоактивне – перевищення природного рівня (фону) вмісту в середовищі радіонуклідів.

Мікробіологічне (мікробне) забруднення – поява незвичайно великої кількості мікроорганізмів, яка викликана масовим їх розмноженням на антропогенних субстратах, змінених господарською діяльністю людини.

Забруднення оточуючого людину середовища – це будь-яке внесення в екологічні системи чужих їм живих чи мертвих елементів або спричинення структурних змін, які порушують і призупиняють кругообіг речовин, їх асиміляцію, потік енергії, внаслідок чого екосистема руйнується, знищується її продуктивність. Отже, забруднення середовища – це складний, різнобарвний, різноманітний процес.

З екологічних позицій, забруднення – це комплекс перешкод в екосистемах, які впливають на потоки енергії та інформації в трофічних ланцюгах. Вони перевищують пристосувальні можливості організмів, які визначаються еволюційно виробленими на рівні популяцій нормами реакцій, тому ведуть до масової загибелі.

З позицій теорії перешкод, забруднення класифікують на: інгрідієнтне, як сукупність речовин – які кількісно і якісно не властиві природним екосистемам. Воно може бути мінеральне і органічне; параметричне, яке пов’язане із зміною якісних параметрів оточуючого середовища; біоценотичне забруднення – яке впливає на склад і структуру популяцій живих організмів; стаціально-деструктивне – зміна ландшафтів, екологічних систем в процесі природокористування, оптимізація природи в інтересах людини.

Контрольні запитання

1. Що таке забруднення?

2. Класифікація забруднень:

3. Розповісти про природні та антропогенні забруднення.

3.2 Класифікація забруднень

(лекція)

Мета: вивчити загальні відомості про класифікацію забруднень і руйнування екологічних систем.

План

1. Класифікація забруднень.

2. Руйнування екологічних систем.

Класифікація забруднення і руйнування екологічних систем.

(За Г.О.Білявським, М.М.Падуном і Р.С.Фурдуєм, 1995).

Контрольні запитання

1. Які ви знаєте види забруднень?

2. На які підпункти ділиться інгрідієнтне забруднення?

3. Із-за чого відбувається руйнування екологічних систем?

3.3 Наслідки забруднення атмосфери

(лекція)

Мета: вивчити проблеми забруднення атмосфери на Україні; зв'язок з іншими державами; причини несприятливої ситуації; джерела забруднення атмосфери.

План

1. Проблеми забруднення атмосфери на Україні.

2. Зв'язок з іншими державами.

3. Причини несприятливо ситуації.

4. Джерела забруднення атмосфери.

Мільярди років атмосфера Землі була абіотичною геосистемою. Кругообіг речовин на планеті відповідав взаємозв’язаним фізичними і хімічними процесами. Після виникнення життя на Землі вона трансформувалась в глобальну екосистему (біосферу) з двох підсистем: природної неживої (абіотичної) та природної живої (біотичної). Кругообіг речовин і енергії в новій екосистемі суттєво змінився під впливом життєдіяльності організмів. Внаслідок діяльності людини збільшилось забруднення повітряного басейну. Основні джерела забруднення – промислові підприємства, міста, сільськогосподарське виробництво. Щорічно в атмосферу викидається 145 млн. т двоокису сірки, 250 млн. т пороху, 70 млн. м³ газів, біля 1 млн. т сполук свинцю, десятки тисяч т фтористих і хлористих речовин. Кількість забрудників, які надходять в атмосферу Землі досягає сотень мільйонів тонн.

Поширення забруднення не має границь, тому екологічні проблеми в будь-якій державі і в Україні зокрема, належить розглядати в тісному зв’язку з глобальними.

Загалом у повітряний басейн України щороку викидається понад 20 млн. т шкідливих речовин. З 1992 р. рівень смертності населення в Україні перевищив рівень народжуваності.

Причини несприятливої екологічної ситуації:

1. відстала технологія виробництва;

2. застаріле обладнання, що подвоює процеси забруднення оточуючого людину середовища;

3. існуюче екологічне обладнання не забезпечує очистку відходів;

4. тільки 1-1,5% природних ресурсів йде на виробництво продукції.

Недосконалість сучасної технології не дає змоги повністю використати мінеральну сировину, більша частина якої викидається в різні сфери у вигляді відходів виробництва. Річна продукція складає 1=2% від об’єму використаної сировини, а більше 98% надходить у природне середовище у вигляді відходів. Щорічно в біосферу надходить більше 80 млрд. т побутових і промислових газоподібних, рідких і твердих відходів, які забруднюють атмосферу, гідросферу і літосферу. Таке становище пояснюється тим, що підприємства металургійної промисловості і інших галузей побудовані ще в 30-ті роки без врахування їх екологічного впливу на оточуюче середовище. Ця особливість в єдності з швидкозростаючою кількістю автотранспорту створює значні труднощі для охорони атмосферного повітря в містах нашої держави.

Промислові комплекси в Україні розміщені нерівномірно, тому й викиди шкідливих забруднень мають певну географічну строкатість.

Особливо небезпечно для людини забруднення повітря, води, ґрунту важкими металами. До них відносяться більше 40 хімічних елементів. Найбільш токсичні, які здатні накопичуватись в їстівних продуктах: ртуть, свинець, кадмій, арсен, ванадій, олово, цинк, сурма, мідь, молібден, кобальт, нікель.

Концентрація важких металів в оточуючому людину середовищі за останнє століття збільшилась та підвищилась небезпека для живих організмів.

Кількість ртуті, кадмію, арсену, кобальту у викидах в атмосферу в 2-3 рази перевищує кількість добутих металів. Особливо насичується ними атмосфера при спалюванні палива. За рахунок вихлопних газів транспорту в атмосферу викидається найбільше свинцю. Сполуки свинцю – це часточки за розміром менші від мікрона, які легко проникають в легені людини і там осідають. Надходження ртуті в атмосферу визвано оранкою земель, бурінням, гірничодобувними роботами, промисловими вибухами, які посилюють дифузію природної ртуті через поверхню ґрунту. За рахунок цього чинника кількість ртуті в природному середовищі збільшилась в 2-3 рази.