Контрольні запитання

1. Розкрити роль тварин в функціонуванні ландшафтів.

2. Яку роль грають тварини в сільському господарстві?

3. Для чого використовується дика фауна?

4. Опишіть роль тварин в очищенні струмів і рік, повітря і ґрунту?

2.6 Ресурси тваринного світу (лекція)

Мета: вивчити роль різноманітності тварин, їх оптимальної чисельності для сталості екосистем; причини скорочення чисельності; червоні книги, їх зміст, категорії тварин, що заносяться; міри проти їх знищення; Червона Книга України.

План

1. Розкрити роль різноманітності тварин.

2. Причини скорочення тварин на Землі.

3. Міри проти знищення тваринного світу.

4. Червоні Книги Світу та Червона Книга України.

Різноманітність тваринного світу має велике значення для біологічного кругообігу речовини і енергії. Тварини активно формують ландшафти. Для біосфери Землі усі види тварин потрібні і корисні. Кожний вид займає відповідну екологічну нішу, створюючи своїм існуванням предпосилки для появи нових екологічних ніш.

В будь-якій екосистемі тварини як її рухомий активний елемент в значній мірі визначає стійкість цієї системи. Вони, знаходячись в залежності від рослин, визначають життя цих рослин, а також структуру, склад ґрунтів і ландшафтів в цілому. Це означає, що чисельністю тварин потрібно керувати. Причиною скорочення чисельності і зникання диких тварин являється погіршання їх місцезнаходження: вирубка лісів, розорення земель, висушення боліт, будівництво великих водосховищ, лісні пожежі на великих площах, урбанізація території. Види тварин, які знаходяться під загрозою зникання, заносяться в «Червону книгу», яка була складена міжнародним союзом охорони природи і природних ресурсів (МСОП) в 1966р.

Всі тварини, які занесені в цю книгу, підрозділяються на 5 категорій:

1. зникаючі види;

2. види, що скорочуються;

3. рідкісні види;

4. маловідомі види;

5. види, які відновилися.

В 1984р. в другому виданні «Червоної книги» не були включені тварини, чисельність яких відновилася. В наш час, встановлено, що швидкість вимирання тварин збільшилася пропорційно збільшенню чисельності людей. Всього за історію людства вимерло 150 видів і підвидів птахів і 110 видів ссавців.

В підручнику «Рідкісні та вимираючі рослини та тварини України» розглядено засоби і форми охорони рослин і тварин. Розробляються наукові основи охорони і репродукції рідкісних і зникаючих видів рослин.

Контрольні запитання

1. В чому полягає особливість різноманітності тварин?

2. Охарактеризуйте причини скорочення чисельності тварин?

3. Розповісти про 5 категорій тварин, які занесені в Червону Книгу?

2.6 Ресурси тваринного світу (самостійне вивчення)

Мета: - розвинути у студента навички самостійної роботи з літературою, вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання;

- надати студентам загальні відомості про шляхи підвищення продуктивності біосфери; роль комах в біосфері, їх розділення на шкідливих і корисних, вплив диких тварин на довкілля, необхідність регулювання; тваринний світ України, причини його збіднення; стан рибних ресурсів.

План

1. Підвищення продуктивності біосфери.

2. Роль комах в біосфері, їх розділення на шкідливих і корисних.

3. Вплив диких тварин на довкілля, необхідність регулювання;

Для життя і діяльності людині необхідні біологічні ресурси, в тому числі продукти тваринного походження. За оцінками економістів і вчених природознавців, в умовах оптимальної організації господарства, Земля може прогодувати і забезпечити сировиною 10-12 млрд. людей. Однак, єдиним шляхом збільшення продуктів харчування являється інтенсифікація сільськогосподарського виробництва. Відомий російський вчений-генетик М.Темофеєв-Ресовський в 1968 р. розробив програму інтенсифікації. В ній міститься пункт, який стосується збільшенню продуктивності біосфери, підновлення запасів корисних для людини і тварини.

В другому пункті програма інтенсифікації пропонує збільшити продуктивність сільськогосподарських культурних рослин і свійських тварин, підвищити ефективність і прискорити селекцію свійських тварин.

Найбільше значення в біогеоценозах має найкраща і багато чисельна група тварин – комахи. Вони являються основними запилювачами квіткових рослин, а також представляють собою основне джерело живлення для багатьох риб, птахів, тварин. Комахи мають найбільше значення при формуванні ґрунтів, покращують санітарний стан земної поверхні. Вони діляться на шкідливих і корисних.

З земноводних тварин жаби здійснюють біологічний контроль над чисельністю шкідників лісу, садів, городів.

На території України тваринний світ значно збіднів у зв’язку з дією на нього промисловості і сільського господарства. Водні тварини в водоймищах зазнають вплив від промислових відходів і хімікатів з прилеглих полів і тому зменшилась їх чисельність. В міських парках стало менше ворон, граків.

За останні 30 років найбільш схуднув тваринний світ Приазов’я. Багато гине тварин від комбайнів, відстрілювання мисливцями. Значне місце в раціоні живлення людей належить рибі, але її недуже багато в Україні. В ріках Донбасу, забрудненими промисловими стоками, риби не водяться. Вона поступає з морських і океанських промислів. Колись великі ресурси різних видів риб, в тому числі цінних і рідкісних, отримували з водойм. Однак у зв’язку з масовим гідротехнічним будівництвом, забрудненням морів і річок нафтопродуктами при їх транспортуванні, зливом і викидом в ріки, водосховища промислових стоків і відходів, різко скоротилася добича рибної продукції.

Контрольні запитання

1. Яку роль рають комахи в біосфері?

2. Як дикі тварини впливають на довкілля?

3. Охарактеризуйте стан рибних ресурсів.

МОДУЛЬ 3

ОХОРОНА ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА ВІД

ВИСНАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ.

3.1 Забруднення оточуючого людину середовища як обмежуючий чинник

(лекція)

Мета: вивчити чинники, що негативно впливають на середовище; деградація екосистем внаслідок господарської діяльності; вплив діяльності людини на природні умови планети; негативний вплив забрудників атмосфери (сірководень, сполуки фтору, свинцю, чадний газ, оксиди азоту, вуглеводні).

План

1. Чинники, що негативно впливають на середовище.

2. Деградація земель внаслідок господарської діяльності.

3. Вплив діяльності людини на природні умови планети.

4. негативний вплив забрудників атмосфери на людину.

Імовірно, що сьогодні в світі не знайдеться жодної ділянки землі, яка не зазнала б антропогенного впливу. Людська діяльність від будівництва і експлуатації АЕС до індустріального ведення сільського господарства і побуту – це невід’ємна частина складного живого бурхливого світу.

Людина – численна жива істота, яка розселилася на всій планеті і своєю повсякденною діяльністю впливає на її природу, змінює, трансформує і забруднює природне середовище.

Кількість чинників, які негативно впливають на середовище і життєдіяльність людини, досягли небезпечної межі, що загрожує існуванню людства.

Потреби людини в просторах, їжі, ресурсах настільки великі, що можливість надійного збереження природи зменшується з кожним днем. Всі екосистеми біосфери на протязі історії людства зазнали деградації внаслідок господарської діяльності людини. Щорічно із надр Землі добувається: 100 млрд. тонн викопних, які за об’ємом дорівнюють 50 км³. величезний об’єм ґрунтів щорічно переорюється в процесі землеробства.

Будівництво потужних ГЕС порушує гідрологічний режим річок, веде до вилучення із господарського користування великої площі родючих земельних масивів. Не розв’язана проблема знешкодження радіоактивних відходів АЕС. Експлуатація потужних ТЕС пов’язана з великими викидами в навколишнє середовище твердих, рідких і газоподібних забрудників.

Глобальний вплив енергетики на навколишнє середовище пов’язується з впливом на клімат планети. Людство нестримно скаче до прірви, не підозрюючи, що за законом інерції туди може й звалитись.

Кращі голови людства закликають зупинитись, оглянутись і причепурити планету – нашу оселю, нашу домівку.

Діяльність людини в сучасну епоху впливає на природні умови всієї планети:

1. знищення і зникнення багатьох видів тварин;

2. дика рослинність знищена і замінена сільськогосподарською;

3. систематичний обробіток ґрунтів викликав посилення ерозії, внаслідок якої ґрунтовий покрив зруйновано;

4. величезний вплив людини на гідрологічний режим суходолу;

5. забруднення людиною атмосфери, вод континентів і океанів внаслідок використання добрив, пестицидів, радіоактивних речовин, розвитку промисловості.

Вплив людини на біосферу набув планетарного характеру.

Атмосфера забруднюється одночасно кількома шкідливими речовинами. Кожна з них, взята окремо, може мати концентрацію, яка менше ГДК і начебто не завдає шкоди, але сумісний вплив всіх забрудників викликає такий ефект, як і одна речовина з перевищеною ГДК. Це явище називається ефектом підсумкової дії шкідливих речовин.

Який же негативний, шкідливий вплив викликають забрудники атмосфери?

Сірководень – газ з різким запахом тухлих яєць, добре розчиняється у воді; легко поглинається слизовими оболонками очей, носа, дихальних органів. Внаслідок тривалої дії незначних концентрацій сірководню виникають подразнення шкіри, висип, фурункули, а одне-два вдихання високих концентрацій цього газу викликає параліч органів дихання і навіть, смерть.

Сполуки фтору викидаються в повітря підприємствами, які виробляють алюміній, емаль, скло, кераміку, фарфор, крицю, фосфорні добрива. Вони надзвичайно токсичні, особливо для комах. Накопичуються в трофічних ланцюгах. Призводять до псування зубів, кісток, знищують функціонування молочних залоз, викликають некроз нирок, пошкодження кишок.

Свинець у стані аерозольних часток викидається з вихлопними газами і забруднює ґрунти і воду. Наявність у крові навіть незначної кількості свинцю викликає такі захворювання, як знищення інтелектуального розвитку, перезбудження, розвиток агресивності, неуважності, глухоти, безпліддя, затримки росту. Навіть мізерні дози свинцю в повітрі, воді, їжі шкодять нервовій системі дітей. Органічні сполуки надходять у організм людини через шкіру, слизові оболонки, з водою та їжею, а неорганічні – через дихальні шляхи.

Чадний газ, окис вуглецю – один з найпоширеніших забрудників атмосфери без кольору і запаху. Оксид вуглецю утворюється при неповному згоранні вугілля, нафти, бензину, деревини, іншого пального і палива. Негативно впливає на все живе при концентрації в повітрі більше 1%, а при концентрації понад 4% викликає смерть. Токсичність СО полягає в тому, що, потрапляючи в кров людини, позбавляє еритроцити здатності транспортувати кисень, виникає кисневе голодування, задуха, втрата свідомості і, навіть, смерть.

Оксид азоту для людини в десять разів небезпечніший від чадного газу. Його викидають у повітря ТЕС, металургійне та хімічне виробництво, автотранспорт. Оксиди азоту викидаються у повітря підприємствами, які виробляють азотну кислоту, нітрати, анілінові фарби, а також металургійними заводами і ТЕС. Вони поглинаються листям рослин, яке стає непридатним для споживання худобою.

Вуглеводні викидаються у повітря у вигляді пального із двигунів внутрішнього згорання через нестачу кисню, а також при випаровуванні бензину. У сухому загазованому теплому повітрі під впливом сонячного проміння утворюється синюватий прозорий туман, в якому понад 3 мг/м³ озону та інших токсичних речовин. Туман неприємно пахне, подразнює очі, горло, спричинює задуху, бронхіальну астму. Листя в’яне, стає плямистим, набуває сріблястого або бронзового кольору.

Контрольні запитання

1. Які чинники негативно впливають на середовище?

2. Розкажіть при деградацію земель внаслідок господарської діяльності.

3. Як діяльність людини впливає на стан планети?

4. Опишіть негативний вплив забрудників атмосфери.

3.1 Забруднення оточуючого людину середовища як обмежуючий чинник

(лекція)

Мета: вивчити забрудники атмосфери (сірчаний і сірчистий ангідрид, сполуки хлору); ультрафіолетове випромінювання; руйнування озонового шару; забруднення середовища великими тваринницькими фермами; наслідки забруднення біосфери.

План

1. Характеристика забрудників атмосфери.

2. Негативний вплив УФ - випромінювання.

3. Руйнування озонового шару.

4. Вплив на середовище великих тваринницьких ферм.

5. Наслідки забруднення біосфери.

Сірчаний ангідрид утворюється в атмосфері внаслідок окислення сірчистого ангідриду у процесі фітохімічних і каталітичних реакцій. Знаходиться в стані аерозолю-розчину сірчаної кислоти в дощовій воді. Найбільше його в районах функціонування хімічної, нафтохімічної та металургійної промисловості, ТЕС, коксохімічних і цементних заводів.

Сірчистий ангідрид виділяється при згоранні пального з домішкою сірки (вугілля, нафта), переробки сірчаних руд, при горінні териконів у процесі плавлення металів.

Сірководень і сірковуглець викидаються у повітря окремо, або разом з іншими сполуками сірки в меншій кількості, ніж сірчистого ангідриду. Основні їх джерела: підприємства штучного волокна, цукрові заводи, нафтопереробні і коксохімічні виробництва. Характерна ознака цих забрудників – різкий, неприємний запах і висока токсичність.

Сполуки хлору накопичуються навколо хімічних заводів, які виробляють соляну кислоту, пестициди, цемент, суперфосфат, оцет, гідролізний спирт, хлорне вапно, соду та інші речовини. Велика концентрація їх дуже шкідлива для рослин, тварин і людини.

Ультрафіолетове випромінювання має найбільшу енергію, фізіологічно активне. У великих дозах несприятливо діє на живу матерію. УФ радіація викликає фізіологічні зміни в організмах: може спричинити несприятливі мутації, призвести до розриву молекул білків. Від згубної дії короткохвильового УФ випромінювання біосферу і поверхню Землі захищає озоновий шар атмосфери. Від УФ радіації з найдовшими хвилями наш організм вміє захищатись, синтезуючи в шкірі шар темної речовини – меланіну.

Знищення вмісту озону в озоновому шарі атмосфери загрожує знищенням врожаїв сільськогосподарських рослин, захворюванням тварин і людей, збільшенням шкідливих мутацій, а якщо озоновий шар зникне, може загинути все живе на планеті. Руйнування тонкого озонового шару, утворення величезних озонових дір над Арктикою й Антарктидою наука пояснює антропогенним забрудненням атмосфери фреонами. Це гази, компонентами яких є хлор, бром і фтор антропогенного походження. Але головна роль в руйнуванні озонового шару, мабуть, належить випробуванню атомної зброї, термоядерні та водневі вибухи, а також непомірне споживання кисню в атмосфері.

Оточуюче людину середовище надзвичайно забруднюють важкі тваринницькі ферми та птахоферми. Одна велика сучасна свиноферма, де проводиться гідрозлив нечистот, забруднює середовище на рівні з містом, яке має населення 300-400 тис. людей.

Наслідки забруднення біосфери. Під впливом забруднення оточуючого людину середовища зменшується стійкість біосфери. Обмежена стійкість біосфери зумовлена величезними наслідками впливу людини на цю екологічну систему за дуже короткий час її діяльності. Вплив людини на оточуюче середовище різко збільшився в останні десятиріччя ХХ ст. Оскільки цей вплив здійснюється людством без врахування можливих екологічних наслідків, його результати спричинили погіршення оточуючого людину середовища і викликали екологічну кризу. Результати діяльності людини полягають в тому, що вона почала впливати на глобальні процеси в біосфері, а це веде до змін усіх її компонентів. Подальший технічний прогрес без екологічного планування і контролю може викликати суттєві зрушення стійкості біосфери. Тому розробка механізму контролю за станом біосфери та його здійснення стало надзвичайно актуальним в сучасних умовах.

Глобальне забруднення біосфери різними хімічними речовинами – одна з найважливіших проблем людства. В біосфері за останні десятиліття накопичилась велика кількість біологічно активних речовин, контакт з якими має згубні наслідки для всіх живих організмів планети.

Кількість отруйних речовин в оточуючому людину середовищі, які шкідливі для людини і негативно впливають на все живе в біосфері, наближається до критичних показників.

Забруднення завдає шкоди всім сферам навколишнього середовища: атмосфері, гідросфері, педосфері, людському суспільству. Найбільшу, можливо катастрофічну, небезпеку людству несе забруднення акваторій, підземних вод глибоких водоносних горизонтів, які складають важливе джерело води для міст, промисловості та сільського господарства. На відмінну від поверхневих вод, глибинні майже неможливо очистити, тому що вони не піддаються дії очищувальних чинників, тобто впливу сонячного світла, швидкого протікання та ін.

Медицина довела, що велика частка захворювань людей раком – наслідок забруднення води, харчових продуктів, повітря і всього оточуючого людину середовища викидами індустріального виробництва. Нові хімічні речовини, які утворюються внаслідок взаємодії забрудників і до яких не адаптовані екосистеми, можуть мати для останніх і людини катастрофічні наслідки. Отже, отруйні викиди набрали сили обмежуючого чинника для цивілізації на планеті.

Отже, в ХХ ст. на планеті розповсюдження несприятливі антропогенні глобальні процеси: забруднення повітря, води, ґрунту, спустелювання земель, зниження лісів та інший негативний вплив на природу, на оселю людства. Виникли такі шкідливі для природних і антропогенних систем явища як кислотні дощі. Життєдіяльність людства поступово перетворилась в несприятливий для природи екологічний чинник. Він з кожним роком, як бумеранг, все відчутніше б’є і руйнує народне господарство, промисловість, здоров’я і моральний стан людини, перекреслює її благополуччя, скорочує життя.