2.4 Земельні ресурси. (самостійне вивчення)

Мета: - розвинути у студента навички самостійної роботи з літературою, вміння вибирати головне, узагальнити і систематизувати знання;

- надати студентам загальні відомості про ґрунти як продукт природи, їх втрати та виснаження в результаті господарської діяльності, основні причини виснаження земельних ресурсів.

План

1. Ґрунти як продукт природи.

2. Втрата та виснаження ґрунтів.

3. Основні причини виснаження земельних ресурсів.

На сьогодні зберігається інтенсивне використання чорноземів і інших ґрунтів, досі має місце висока розпаханістю (до 80%), широке використання важкої техніки, незбалансоване внесення добрив. Розміщення пропаханих культур на схилах призвело до деградації ґрунтів України. Скорочується площа пашні на одного мешканця (з 0,8 га до 0,64 за останні роки). Скоротився вміст гумусу за ці роки в середньому по Україні з 3,5% до 3,2%.

За останні 25 років третина пашні – 10,5млн га – і третина всіх угідь – 12,8млн га – підвергалась водній ерозії. Щорічно площа ерудованих пахотних земель збільшується на 70-115 тис. га. Максимальні площі зливу припадають на східні райони (Луганська, Донецька, Харківська, Дніпропетровська), от часті на центральні (Вінницька) і південні (Кіровоградська, Одеська, Миколаївська і Запорізька).

Середньорічні втрати гумусу по Україні у результаті ерозії складають 23,7млн т, а в результаті незбалансованого внесення органічних добрив (0,5 т/га) і виносу з ґрунту (0,6 т/га) – 18,1млн т. найбільші сумарні втрати гумусу у ґрунтах відмічається у південно-східній половині України, за виключенням Херсонської області і Краму. У ряді областей середньорічні втрати гумусу у суші (від ерозії і виносу) склали 2,7-4,2млн т (Харківська, Дніпропетровська, Одеська області). Найбільші втрати гумусу обумовлені ерозійними процесами, які виникають із-за високої розпаханості сільськогосподарських угідь.

У результаті втрати гумусу на пахотних землях недобирають 2,8млн т зерна, 2,9млн т цукрової свекли, 6,1млн т кормів і 250тис т соняшника. З ґрунтом уноситься 11млн т гумусу, 0,5млн т азоту, 0,4илн т фосфору і 7млн т калію. Це у 2-3 рази перевищує кількість виносимих органічних і мінеральних добрив.

При інтенсивному (розширеному за площею) розвитку сільського і лісового господарства порушилось оптимальне співвідношення угідь і не залишилося площ для несільськогосподарських потреб, тому відторгаються сільськогосподарські землі для цих цілей.

При сучасній технології вирощування сільськогосподарських культур застосовується важка техніка і трактори, сіялки, комбайни, автомобілі. Вони ущільнюють ґрунт на глибину до 60см. Ущільнення ґрунтів негативно впливає на їх плодоріддя, оскільки порушується структура і зменшується їх повітре- і водопроникність.

Водній ерозії супотствують і пилові бурі. На території України вітровій ерозії підвергаються 5,9млн га земель. Катастрофічні пилові бурі відбуваються раз у 10-15 років. У повітря на висоту 1-3км піднімаються мільйони т пилу, піску, ґрунту, оголюючи в одних місцях землю на сантиметри і десятки сантиметрів, перетворюючи на пустелю і засипаючи поля, сади, луки, дороги і будівлі в інших місцях товщею пилу і піску товщиною 20-50 см.

Значним негативним процесом, що супроводжується зрощенням земель, являється засолення ґрунтів. Якість зрошуємих земель залежить від якості води, що використовується для зрощення. Особливо небезпечно використовувати “умовно пригодні” джерела зрощення.

Крім того, на зрошуємих земель може спостерігатися підтоплення земель, що пов’язано з погодними умовами (багатоводний рік), ефективністю роботи колекторно-дренажної мережі і інженерним рівнем зрошувальних систем. Загальна площа підтоплених земель складає 21-29тис га.

Осушення земель може призвести до таких негативних моментів, як переосушення, просідання торф’яників, пропажі боліт і водоймищ, вітрова і водна ерозії.

Найбільш важливою причиною виснаження являється порушення екологічного балансу і масове зараження полів пестицидами і нітратами, порушення основних принципів землекористування.