Біоенергетичні технології

Енергія колосальної аси органічних відходів – побутових, каналізаційних міських стоків, відходів виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, залишків лісозаготівлі і переробки деревини – може бути отримана шляхом застосування відповідної технології. Це позбавить від необхідності утримувати обширні міські скопища, виключити отруєння води і повітря. Найпростіша технологія – це спалювання органічних відходів на спеціальних заводах по отриманню побутового тепла. Але це обходиться у 10 разів дорожче, ніж на ТЕЦ. Здешевити процес можливо у результаті отримання на таких заводах не лише тепло, але й електроенергії. Але при цьому спалювання сміття супроводжується твердими і газоподібними відходами. Застосування спеціальних фільтрів при цьому удорожчує процес.

Існує можливість переробки органічних відходів біотехенологічним методом (з використанням метанобактерій).

Контрольні запитання

1. Які ви знаєте види відновних енергетичних ресурсів?

2. Яку буває енергія?

2.4 Земельні ресурси (лекція)

Мета: вивчити землю як засіб виробництва і простір для будівництва; земельні ресурси сільськогосподарського та спеціального призначення.

План

1. Земля як засіб виробництва і простір для будівництва.

2. Земельні ресурси сільськогосподарського та спеціального призначення.

3. Види забруднення ґрунтів.

Найважливіше багатство країни – це земельні ресурси. Вони являються засобом сільськогосподарського виробництва, простором для розміщення населених пунктів і розвитку всіх галузей народного господарства. Землі країни, утворюють єдиний земельний фонд, який підрозділяється на землі сільськогосподарського значення і спеціального призначення і промислових транспортних і інших організацій.

У розпорядженні людства знаходяться землі загальною площею 134млн км², з яких розпахано і оброблюється 10,8%. Піхотні землі зосереджені у лісостепних і степових районах, в основному, у країнах СНГ, США, Канаді, Індії, Китаї, Бразилії.

Україна (після Росії і Казахстану) має самі багаті земельні ресурси. Загальний земельний фонд складає 60,3млн га. Він представлен в основному плодорідними ґрунтами – чорноземами, які у структурі сільськогосподарських угідь займають 57% площі, а у складі пахотних земель – 67,7%. Ці землі являється основою благоустрою населення країни.

Чорноземи містять гумус у кількості 3,5% і мають потужність гумусового шару 130-150 см. Сірі і темно-сірі лісові ґрунти займають 11,4% сільськогосподарських угідь і 12,2% пахотних земель.

На території України на сьогодні на долю пахотних земель припадає 55,3%, лісових площ – 12,4%, під водою – 4%, під багаторічними насадженнями – 1,8%, деревинно – кущовими насадженнями – 1,5%, болотними – 1,5%, інших земель – 8,6%.

Україна характеризується найбільшою розпаханістю території на відмінну від інших країн. У зв’язку з цим скорочені інші угіддя – ліси, багаторічні насадження, сінокоси і пасовища, які визначають собою стабільність ландшафту і сільськогосподарського виробництва, обмін води і енергії.

На території України тільки 7% площі пахотних земель мають достатнє зволоження (сума осадів за рік – 700мм), 76% - недостатнє (осадів 400-700мм у рік), а 17% - пахотних земель мають осадів менш 400мм у рік.

Все більш суттєвими стають негативні наслідки хімізації сільського господарства – погіршання стану ґрунту, у зв’язку з накопиченням у них шкідливих хімічних речовин, у результаті інтенсивного внесення мінеральних добрив і пестицидів.

Інтенсивним видом використання земельних ресурсів являється пасовищне скотарство – тваринництво у посушливих районах помірного поясу. Воно призводить до деградації рослинності, знищенню дернини і руйнуванню ґрунту. Ґрунт ссушується у результаті його уплотніння тваринами. Джерелами ж вводу в сільськогосподарський обіг нових земель може бути осушення боліт, вирубка ку старників.