За хімічним складом розсоли цих солоних озер підрозділяються:

1. що містять хлористий натрій і калій, хлористий магній, сірчанокислий магній і кальцій;

2. що характеризується переважанням хлоридів натрію, магнію і кальцію;

3. сульфатного типу – хлористий натрій, сульфати натрію, магнію, кальцію.

Природно-територіальні комплекси Українського Чорноморря, на ряду з ресурсами здорово охоронного значення, містять ресурси, що застосовують для безпосереднього, цільового лікування ряду хвороб.

При достатній кількості таких ресурсів створюються курорти з метою масового лікування.

Маються також Солоні Озера і лимани, важливим лікувальним засобом на яких являються кліматичні фактори:

1. лікування повітрям – аеротерапія;

2. сонцем – геліотерапія;

3. морським повітрям, сонцем і купанням – таласотерапія.

Контрольні запитання

1. Що ви знаєте про хімічні ресурси Світового океану?

2. Які лікувальні засоби мають кліматичні фактори?

2.2 Ресурси прісних та мінеральних вод. Водозабезпечення України

(лекція)

Мета: вивчити ресурси прісних вод, їх розподілення за ландшафто-географічним зонам; прогнозні ресурси підземних вод; водоспоживання в регіонах України, в галузях народного господарства.

План

1. Ресурси прісних вод, їх розподілення за ландшафто-географічним зонам.

2. Прогнозні ресурси підземних вод.

3. Водоспоживання в регіонах України, в галузях народного господарства.

Ресурси прісної води України складаються з водних ресурсів рік і запасів прісних підземних вод. Водні ресурси міського стоку складають в середньому 52,3 км³ в рік, з сусідніх територій протікає 158 км³ в рік. Всього 210 км³.

На формування природних ресурсів підземних вод впливають в основному 3 фактора:

1. клімат;

2. рельєф;

3. геологічна будова територій.

Від кількості випавши атмосферних осадів і відношення випаровування, транспірації і інфільтрації залежить величина поповнення ресурсів підземних вод, об’єм підземного стоку. З кліматичним фактором зв’язана широтна зональність і розподілення підземного стоку.

Територію України за фізико-географічними особливостями розділяють на 3 ландшафтно-географічні зони:

1. Полісся;

2. Лісостеп;

3. Степ.

Водні ресурси рік зосереджені в Поліссі, охоплюючи басейни Прип’яті, Тетерева, Десни і має загальну площу 112 тисяч км². Тут протікають річки Прип’ять, Западний Буг, Дніпр, Десна. Модулі поверхневого стану мають високі значення.

Значні водні ресурси містяться в Чорноморських і Дунайських озерах і лиманах. Але це переважно солонуваті води (Оз. Кагул, Оз.Китай, дністровський лиман, Хаджибейський лиман, Дніпропетровський лиман). Значні ресурси прісних вод містяться в водосховищах Червонооскільському, Пічінігівському, Каховському, Київському. Вони є основними джерелами води в Україні.

Підземні води розповсюдженні майже по всій території на різних глибинах – від декілька метрів до десятків і сотень метрів. Нижче дзеркала ґрунтових вод всі тріщини і пори в гірських породах заповнені водою.

На території України виділені артезіанські басейни і Волино-Подольський: Дніпровсько-Донецький, Причорноморський. Є ряд менш великих артезіанських басейнів і складчастих областей. Всі вони ґрунтуються в 6 зон:

1. Полісся;

2. Лісостеп;

3. Степ;

4. Крим;

5. Карпати;

6. Закарпаття.

Найбільш експлуатаційних ресурсів виявлені в Чернігівській, Львівській, Тернопільській, Полтавській, Рівненській, Сумській і Херсонській областях. Найгірша ситуація забезпеченості підземними водами виявляється в Одеській, Миколаївській, Криворіжській, Дніпропетровській, Вінницькій областях.

В промисловості вода використовується для охолодження агрегатів, механізмів, інструмента, як поглинати як засіб транспортування, розчинення, для змішаного водокористування. Значна кількість води використовується для підтримки необхідних санітарно-гігієнічних умов в виробництві і на території підприємства, для задовільнення потреб персоналу, для створення резервів, для тушіння пожарів і інших цілях.

Найбільша кількість води у промислових цілях споживається у Дніпропетровській (4 км³), Донецькій (3 км³), Запорізькій (2,9 км³), Київській (2,4 км³) областях.

З галузей промисловості найбільш водовмісна енергетика (60,5% всієї використаної води), чорна металургія (12,9%), хімічна і нафтохімічна (4,1%), харчова (2,4%). Разом споживають 80% води, що споживається в промисловості.

На господарсько-питні потреби у 1992 р. витрачено всього 4,6 км², з яких максимальна кількість приймалась на Донецьку (1 км³), Дніпропетровську (0,8 км³), Харківську (0,6 км³) і Київську (0,5 км²) області, мінімальна – на Поліссі і Прикарпатті.

У сільському господарстві вода використовується безповоротно.