Методичні вказівки для студентів до лабораторних занять
з дисципліни «Фармакогнозія»
ТЕМА: Методи фармакогнозії. Макроскопічний аналіз листків, трав, квітів, коренів, кореневищ, кори і плодів.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Визначення тотожності лікарської рослинної сировини (ЛРС) здійснюється за допомогою методів фармакогностичного аналізу. Досконале знання студентами морфології вегетативних і репродуктивних органів рослин дає можливість повністю оволодіти цим методом. Для успішного виконання мікроскопічного аналізу студентам потрібні знання методик і практичні навички з виготовлення якісних мікропрепаратів та техніки мікроскопічного дослідження ЛРС різного ступеня подрібнення і різних морфологічних груп. Студентам необхідні знання методик і вміння з техніки проведення мікрохімічного аналізу, який включає виконання якісних реакцій з витяжками рослинної сировини, спостереження результатів реакцій під мікроскопом на свіжих зрізах при проведенні мікроскопічного аналізу.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
методи фармакогностичного аналізу;
визначення поняття “тотожність” та “доброякісність” ЛРС;
латинські назви рослини, родини, сировини;
морфологічну характеристику листка, трави, суцвіть, квітів, коренів, кореневищ, кори, насіння та плодів;
мікроскопічні діагностичні ознаки листків, кори, насіння;
анатомічну будову коренів та кореневищ;
якісні реакції на основні групи БАР, що вміщуються в ЛРС.
ВМІТИ:
проводити макро- та мікроскопічний аналіз листків, трави, квітів, кори, коренів, кореневищ, насіння та плодів;
виготовляти тимчасові мікропрепарати з різних видів ЛРС;
встановляти за АНД тотожність сировини;
визначати за тезами і антитезами визначника вид ЛРС;
проводити гістохімічні реакції для виявлення слизу, дубильних речовин, антраценпохідних, ефірних олій в ЛРС.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Поняття про лікарську рослинну сировину. Методи фармакогностичного аналізу. Поняття про справжність, доброякісність ЛРС, вибір методів для їх визначення. Морфологічна характеристика листка, стебла, суцвіть і квіток. Особливості морфологічних ознак родин айстрові, бобові, гречкові, капустяні, лілійні, жовтецеві, мальвові, ранникові, пасльонові, трояндові, селерові, губоцвіті. Особливості морфологічної будови суцвіть рослин родини айстрові. Поняття про ЛРС “корені”, ”кореневища”, ”кореневища з коренями”, ”кора”, ”плоди”, ”насіння”. Методи фармакогностичного аналізу коренів, кореневищ, кореневищ з коренями, кори, плодів та насінин. Морфологічна характеристика коренів та кореневищ, плодів та насінин.
Особливості морфологічної характеристики підземних органів папоротей, аїру, родовика лікарського, перстачу прямостоячого, валеріани лікарської, синюхи блакитної, щавлю кінського, алтеї лікарської, оману великого, кульбаби лікарської, цикорію. Особливості морфологічної будови кори дуба, крушини та калини. Особливості морфологічної будови плодів коріандру, шипшини, горобини, жостеру, моркви, глоду та льону.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Дайте визначення поняттям “лікарські рослини”, “лікарська рослинна сировина”. Які є види ЛРС згідно ДФ ХІ?
Якими документами нормується якість лікарської рослинної сировини?
Що означає поняття “тотожність” ЛРС?
Які види аналізу використовуються у фармакогностичній практиці?
У чому суть макроскопічного аналізу ЛРС?
Як проводиться макроскопічний аналіз ЛРС “листки”?
Як проводиться макроскопічний аналіз ЛРС “трава”?
Як проводиться макроскопічний аналіз ЛРС “квіти” і “суцвіття”?
Дайте визначення поняттям “корені”, ”кореневища”, ”кореневища з коренями”, ”кора”, ”плоди” та ”насіння”.
Як проводиться аналіз ЛРС “корені”?
Як проводиться аналіз ЛРС ”кореневища”, ”кореневища з коренями”?
Які особливості макроскопічної будови кореневища папороті?
Які особливості макроскопічної будови кори крушини?
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Провести макроскопічний аналіз листків за схемою 1. Користуючись визначником, встановити тотожність досліджуваних листків.
Об’єкти аналізу: листки підбілу, листки шавлії, листки брусниці.
ЗАВДАННЯ 2. Провести макроскопічний аналіз трави за схемою 2. Користуючись визначником, встановити тотожність досліджуваної трави.
Об’єкти аналізу: трава звіробою, трава полину гіркого, трава собачої кропиви.
ЗАВДАННЯ 3. Провести макроскопічний аналіз квіток (суцвіть) за схемою 3. Користуючись визначником, встановити тотожність досліджуваних зразків квітів або суцвіть.
Об’єкти аналізу: квіти нагідок, квіти бузини, квіти липи, квіти глоду.
ЗАВДАННЯ 4. Провести макроскопічний аналіз коренів і кореневищ за схемою 4. Користуючись визначником, встановити тотожність окремих ЛРС.
Об’єкти аналізу: корені алтеї, корені кульбаби, кореневища аїру, кореневища змійовика.
ЗАВДАННЯ 5. Провести макроскопічний аналіз плодів і насінин за схемою 5. Користуючись визначником, встановити тотожність окремих ЛРС.
Об’єкти аналізу: плоди шипшини, плоди черемхи, насіння льону, насіння гарбуза.
ЗАВДАННЯ 6. Провести макроскопічний аналіз кори за схемою 6. Користуючись визначником, встановити тотожність окремих ЛРС.
Об’єкти аналізу: кора калини, кора дуба, кора крушини.
Схема 1. Аналіз сировини “листки” за зовнішними ознаками.
Тонкі листки попередньо розмочують, занурюючи їх на кілька хвилин у гарячу воду. Шкірясті листки вивчають без попередньої обробки. Розмочені листки розкладають на столі і ретельно розправляють шпателем або скляною паличкою.
Товарний вигляд сировини (цілі листки або окремі їх частини);
Тип листка і розчленування листкової пластинки (простий: пальчасторозсічений, пальчасто- або перисторозділений, перистолопатевий, три- або п’ятилопатевий; складний: парно- або непарноперистий).
Листок черешковий чи сидячий.
Форма ( округла, яйцевидна, еліпсовидна, ланцетна, лінійна).
Край листка або часток (цілокраїй, зубчастий, пильчастий, городчастий).
Характер жилкування (дугове, сітчасте, пальчасте, паралельне).
На сухих листках визначають:
Характер верхньої і нижньої поверхні листкової пластинки (гладка, блискуча, складчаста, матова).
Опушення верхньої і нижньої поверхні (бархатисте, шовковисте, волосисте).
Наявність залозок на верхній і нижній пластинці лиска (під лупою).
Колір верхньої і нижньої поверхні (темно-зелений, сіро-зелений тощо).
Розміри (довжина, ширина) листкової пластинки і черешка.
Запах при розтиранні або змочуванні водою.
Смак (для неотруйних об’єктів) (розжовуючи, або у 10%-ному водному відварі).
Специфічні морфологічні ознаки.
Схема 2. Аналіз сировини “трава” за зовнішними ознаками.
Товарний вигляд сировини (вся надземна частина, верхівки стебел, різана, обмолочена трава).
Морфологія стебла (положення в просторі, розгалуженість, форма на поперечному перерізі, листкорозміщення).
Розміри стебла і окремих гілок.
Характер поверхні, опушення, колір стебла і гілок (гладка, ребриста, борозенчаста; світло-зелений, буро-зелений).
Макроскопічні ознаки листків, суцвіття і квітів, плодів і насіння.
Запах при розтиранні, смак (для неотруйних об’єктів).
Специфічні морфологічні ознаки.
Схема 3. Аналіз сировини “квіти” за зовнішними ознаками.
Товарний вигляд сировини (суцвіття, поодинокі квіти чи їх частини).
Тип суцвіття (колос, початок, кошик, волоть, щиток, зонтик і т.д.).
Характер складу листкової обгортки (однорідний, багаторядний, черепитчастий)
Будова квітки (особливості оцвітини, кількість пелюсток, чашолистиків, одно- або двостатева, розміщення зав’язі).
Форма і характер квітколожа (конусовидне, маловипукле, плоске, порожнисте всередині або заповнене).
Розміри (висота, діаметр), колір листочків оцвітини (пелюсток, чашолистиків).
Наявність і характер приквітника (форма, край, опушення, розміри).
Запах при розтиранні, смак (для неотруйних об’єктів).
Специфічні морфологічні ознаки.
Схема 4. Аналіз сировини “підземні органи” за зовнішними ознаками.
Товарний вигляд сировини (цілісна, різана, очищена чи неочищена від корки).
Тип підземних органів (корені, кореневища з коренями, бульбоцибулина, цибулина), положення в просторі (горизонтальне, косоростуче).
Тип кореневої системи для коренів (стрижнева, мичкувата).
Розміри, форма (циліндрична, конічна, грузкувата, двічі зігнута, куляста).
Поверхня (гладка чи зморшкувата, наявність поздовжніх або поперечних складок, рубців від листя, стебел, слідів бокових корінців і т. д.).
Колір зовні та на зламі.
Колір і характер лусок для цибулини (коричневі, світло-жовті, темно-коричневі, м’ясисті, плівчаті).
Характер зламу (зернистий, волокнистий, рівний, щетинистий, причепливий).
Тип будови провідної системи (пучковий, безпучковий), характер розміщення провідних пучків (під лупою).
Запах при зішкрябуванні або змочуванні водою.
Смак (для неотруйних об’єктів).
Специфічні морфологічні ознаки.
Схема 5. Аналіз сировини “плоди” та “насіння” за зовнішними ознаками.
Товарний вигляд сировини.
Тип плоду (ягода, коробочка, вислоплідник, кістянка, біб, сім’янка).
Форма (кулеподібна, продовгувата, серповидна та ін.), наявність залишків чашечки, плодоніжки.
Характер поверхні (гладка, ямчаста, ребриста, зморшкувата, блискуча, матова).
Форма й особливості будови оплодня (перикарпію).
Кількість кісточок або насінин: їх форма й будова, структура поверхні.
Характер рубчика для насіння (місце прикріплення насінини)
Колір, розміри (довжина, діаметр ).
Запах (при розтиранні або зішкрябуванні).
Смак (для неотруйних об’єктів).
Специфічні морфологічні ознаки.
Схема 6. Аналіз сировини “кора” за зовнішніми ознаками.
Товарний вигляд сировини (ціла, різана) .
Форма шматків (трубчасті, жолобчасті, плоскі і т.д.).
Характер і колір зовнішньої поверхні (гладка, поперечно- або поздовжньозморшкувата, жорстка, блискуча, матова, наявність і форма сочевичок).
Характер внутрішньої поверхні (гладка, поздовжньоребриста, наявність залишків деревини та ін.).
Характер зламу (рівний, нерівний, волокнистий, зазубрений, скалкоподібний).
Розмір шматків (товщина, ширина, довжина).
Запах (при розтиранні або зішкрябуванні), смак.
Специфічні морфологічні ознаки.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик. – Львів: Край, 2002. – 22 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця: Нова Книга, 2006. С.65-66.
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.: Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова:
Муравьева Д. А. Фармакогнозия. - М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Методи фармакогнозії. Мікроскопічний та гістохімічний аналіз листків і трав, коренів, кореневищ і кори.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Визначення тотожності лікарської рослинної сировини (ЛРС) здійснюється за допомогою методів фармакогностичного аналізу. Досконале знання студентами морфології вегетативних і репродуктивних органів рослин дає можливість повністю оволодіти цим методом. Для успішного виконання мікроскопічного аналізу студентам потрібні знання методик і практичні навички з виготовлення якісних мікропрепаратів та техніки мікроскопічного дослідження ЛРС різного ступеня подрібнення і різних морфологічних груп. Студентам необхідні знання методик і вміння з техніки проведення мікрохімічного аналізу, який включає виконання якісних реакцій з витяжками рослинної сировини, спостереження результатів реакцій під мікроскопом на свіжих зрізах при проведенні мікроскопічного аналізу.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
методи фармакогностичного аналізу;
визначення поняття “тотожність” та “доброякісність” ЛРС;
латинські назви рослини, родини, сировини;
мікроскопічні діагностичні ознаки листків, кори, насіння;
анатомічну будову коренів та кореневищ;
якісні реакції на основні групи БАР, що вміщуються в ЛРС.
ВМІТИ:
проводити мікроскопічний аналіз листків, трави, квітів, кори, коренів, кореневищ, насіння та плодів;
виготовляти тимчасові мікропрепарати з різних видів ЛРС;
встановляти за АНД тотожність сировини;
визначати за тезами і антитезами визначника вид ЛРС;
проводити гістохімічні реакції для виявлення слизу, дубильних речовин, антраценпохідних, ефірних олій в ЛРС.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Мета і завдання мікроскопічного аналізу. Особливості техніки приготування тимчасових препаратів. Індиферентні та просвітлюючі рідини. Особливості анатомічної будови листка. Характеристика кутикули та клітин епідермісу листка. Типи продихів, волосків, залозистих утворень. Характеристика мезофілу та кристалічних включень.
Особливості техніки приготування тимчасових препаратів із коренів, кореневищ і кори. Фармакогностичні поняття “корені”, ”кореневище”, ”кора” за ДФ ХІ. Анатомічна будова коренів, кореневищ і кори. Мікродіагностичні ознаки кори, підземних органів окремих видів ЛРС та їх відмінності. Реактиви на слиз, ефірну олію, дубильні речовини, антраценпохідні.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Які види аналізу ЛРС використовують при фармакогностичному аналізі?
У чому суть мікроскопічного аналізу? Як він використовується і яким аналітичним цілям слугує?
Яка мета мікроскопічного аналізу сировини?
Які структури мають значення при мікроскопічному аналізі листка і трави?
Назвіть навколопродихові комплекси, характерні для рослин з родин складноцвіті, хрестоцвіті, губоцвіті.
Які види фармакогностичного аналізу використовуються при аналізі підземних органів?
У чому суть мікроскопічного аналізу підземних органів?
У чому суть мікроскопічного аналізу кори?
Які елементи провідної та механічної тканин зустрічаються в підземних органах?
Якими реакціями визначається наявність інуліну та крохмалю в сировині?
Які включення спостерігаються при мікроскопічному аналізі кори?
Які гістохімічні реакції використовуються при мікроскопічному аналізі підземних органів та кори?
Опишіть мікроскопічну будову кореневища папороті; назвіть тип провідних пучків.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність листка за мікроскопічними ознаками.
Об’єкти аналізу: листок м’яти перцевої, листок конвалії, листок кропиви.
виготовити мікропрепарат листка з поверхні і вивчити його будову при малому та великому збільшенні мікроскопа за схемою 7.
замалювати й позначити діагностичні ознаки;
провести гістохімічні ознаки;
визначити тотожність сировини за визначником;
записати позиції тез, антитез за визначником та назву сировини.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність трави за мікроскопічними ознаками.
Об’єкти аналізу: трава грициків, трава собачої кропиви, трава звіробою.
Техніка виконання мікроскопічного аналізу
Лікарську рослинну сировину спочатку розм’якшують різними способами: розмоченням, кип’ятінням, у вологій камері та ін. Листки та квіти не потребують складної обробки. Віночок, як правило, розмочують у гарячій воді. Для розм’якшення та просвітлення листків кип’ятять їх шматочки у фарфоровій чашці або пробірці в 3-5%-ному розчині лугу 1-2 хв.
Для квітів і нешкірястих листків часто застосовують холодне розмочення. Об’єкти поміщають у фарфорову чашку, доливають суміш води і гліцерину (2:1), або води, гліцерину і 96%-ного спирту (1:1:1). Тривалість розмочування від 1 до 5 діб. Для ущільнення тканин об’єкти переносять у 96%-ний спирт з невеликою кількістю гліцерину. Більш швидкий спосіб підготовки матеріалу для зрізів - кип’ятіння сировини в 66%-ному розчині хлоралгідрату впродовж 10-20 хв.
Для визначення тотожності лікарської сировини "листки" виготовляють плоскі, рідко мікропрепарати поперечних перерізів. З цією метою шматочки краю і пластинки листка з жилкою розміром 3х5 мм (не більше!) вносять в пробірку, заливають 1,5-2 мл 5%-ного розчину гідроксиду натрію і кип'ятять протягом 3-5 хв (в залежності від консистенції листка). Після цього вміст пробірки виливають у фарфорову чашку, луг зливають, притримуючи шматочки сировини скляною паличкою, і промивають 2 рази дистильованою водою. Шматочки їх поміщають препарувальною голкою на предметне скло в краплину розчину гліцерину або хлоралгідрату, ретельно розправляючи складки. Для вивчення будови верхньої і нижньої сторін листка його розділяють скальпелем або препарувальною голкою на дві частини та одну з них перевертають, накривають покривним скельцем, підігрівають для видалення бульбашок повітря і після охолодження препарат розглядають в мікроскоп.
Товсті листки слід розім’яти по краю препарувальною голкою, щоб звільнити окремі ділянки епідерми від мезофілу. Для дослідження товстих та шкірястих листків готують поперечні зрізи, поміщають шматочок розм’якшеного листка між двома половинками коркової пробки або серцевини бузини. Зрізи розглядають в розчині гліцерину або хлоралгідрату, готуючи препарати як було описано вище.
Основними діагностичними елементами листка є епідерма, навколопродиховий комплекс, волоски, залозки, різні форми оксалату кальцію та інші ознаки.
Схема 7. Мікроскопічний аналіз сировини “листки”.
Будова листкової пластинки (дорзивентральна, ізолатеральна).
Форма клітин верхнього і нижнього епідермісу пластинки листка (прямостінні, слабозвивистостінні, глибокозвивистостінні).
Наявність і тип продихів (діацитний - з двома навколопродиховими клітинами, які розміщені перпендикулярно до продихової щілини; парацитний - з двома навколопродиховими клітинами, які розміщені паралельно продиховій щілині, анізоцитний - з трьома навколопродиховими клітинами, з яких одна менша; аномоцитний - з невизначеною кількістю клітин, які за формою і розмірами не відрізняються від інших клітин епідермісу).
Характер розташування продихів (занурені, припідняті).
Характер оболонок епідермальних клітин (товстостінні, тонкостінні).
Наявність і тип волосків, місце їх розміщення, характер оболонки клітин.
Наявність залозистих утворів (залозок, залозистих волосків), їх будова.
Наявність включень в клітинах мезофілу, епідермісу і жилок (утвори оксалату кальцію, їх тип (поодинокі кристали, кристалоносна обкладка, друзи, рафіди, кристалічний пісок), характер розміщення).
Наявність секреторних вмістищ, ходів і клітин в мезофілі і жилках.
Особливості будови мезофілу листка при вивченні поперечних перерізів (кількість рядів палісадної і губчастої тканин, форма їх клітин).
Особливості кутикулярного шару (складчастість, борозенчастість, потовщення).
ЗАВДАННЯ 3. Визначити тотожність коренів та кореневищ за мікроскопічними ознаками.
Об’єкти аналізу: кореневище змійовика, корені кульбаби.
виготовити поперечний зріз кореня чи кореневища і вивчити його будову при малому та великому збільшенні мікроскопа за схемами 8 і 9.
замалювати й позначити діагностичні ознаки;
провести гістохімічні або мікрохімічні реакції на БАР і внести в протокол;
визначити тотожність сировини за визначником;
записати позиції тез, антитез за визначником та назву сировини.
ЗАВДАННЯ 4. Визначити тотожність кори за мікроскопічними ознаками, користуючись схемою 10.
Об’єкти аналізу: кора дуба, кора крушини.
Техніка виконання мікроскопічного аналізу
Плоди і насіння. Для вивчення загальної картини готують поперечний зріз плоду або насінини. При мікроскопічному аналізі плодів і насіння досліджують мікропрепарати відповідно екзокарпію і оболонки в плані і поперечних перерізів перикарпію і насіння.
Для приготування препаратів сировину кип'ятять в пробірці з 2-3 мл лугу протягом 1-3 хв. Після відмивання від лугу сировину переносять на предметне скло з нанесеною краплею хлоралгідрату і препарувальною голкою знімають окремі шари оболонки (у насіння) і екзокарпію, інколи ендокарпію (у плодів). Препарати накривають покривним скельцем і підігрівають над полум'ям пальника для позбавлення від бульбашок повітря.
Для дослідження деталей структури зріз повинен бути тонким. Дуже дрібні плоди і насіння для виготовлення поперечного зрізу занурюють у парафін. У центрі парафінового блоку (кубик розміром 1-1,5 см3) кінцем гарячої препарувальної голки розплавляють парафін і в створене заглиблення поміщають плід або насінину вертикально. Після того як застигне парафін, готують зрізи, зрізуючи парафін разом із поміщеним у ньому об’єктом тонкими пластинками.
Зрізи препарувальною голкою, змоченою в розчині гліцерину чи хлоралгідрату, поміщають у рідину (найчастіше у розчин хлоралгідрату).
При приготуванні поперечних зрізів, насіння і плоди розмочують ще таким способом: сировину вкладають у марлю, підвішують на скляній паличці в колбі з окропом так, щоби вони знаходилися у водяній парі, але не занурювалися у воду. Розмочування продовжують протягом 20-25 хв, після цього виготовляють зрізи.
Корені і кореневища. При мікроскопічному аналізі коренів і кореневищ виготовляють поперечні зрізи; для ідентифікації різаних коренів і кореневищ можливе виготовлення тиснутих мікропрепаратів. Для виготовлення поперечних перерізів шматки коренів (кореневищ) довжиною 1-1,5 см попередньо розм'якшують шляхом повільного кип'ятіння у воді протягом декількох хвилин. Після розмочування виготовляють 3-5 поперечних перерізів. З тонких коренів зрізи готують в серцевині бузини. Готові зрізи поміщають в краплю хлоралгідрату, нанесену на предметне скло, накривають покривним скельцем і розглядають під великим та малим збільшеннями мікроскопа.
Для приготування тиснутих мікропрепаратів шматки кореня (кореневища) кип'ятять декілька хвилин в 5%-ному розчині гідроксиду натрію, після чого шматки промивають у воді і переносять на предметне скло накривають покривним скельцем.
Щоб вивчити характер розміщення провідних пучків, роблять поперечні зрізи кореня чи кореневища. А для детального вивчення структури окремих тканин роблять маленькі тонкі зрізи так, щоб вони пройшли через усі частини кореня й розглядають їх при великому збільшенні в розчині хлоралгідрату, рідше – гліцерину, визначають наявність крохмалю, форму і розміри зерен. Потім препарат підігрівають для просвітлення й вивчають особливості анатомічної будови. Звертають увагу на тип будови (первинна чи вторинна), характер розміщення провідної тканини (пучковий чи безпучковий) і будову пучків: при безпучковому типі – на характер деревини, розміщення в ній судин, на ширину серцевинних променів. В коренях і кореневищах багатьох рослин є механічні елементи (волокна, кам’яні клітини). Їх форма та характер розміщення відіграють важливу роль при аналізі сировини. Підземні органи багатьох рослин мають також кристали оксалату кальцію.
Кора. Розм’якшені кусочки кори розрівнюють скальпелем і зрізають бритвою або лезом. Одержані зрізи поміщають у розчин хлоралгідрату, накривають покривним скельцем і нагрівають, щоб видалити повітря. Вивчаючи зріз під мікроскопом, звертають увагу на характер будови пробки, наявність коленхіми, відношення товщини первинної кори до вторинної, ширину серцевинних променів.
Важливе значення для діагностики кори мають механічні елементи – луб’яні волокна, кам’янисті клітини, їх будова, розміщення та кількість. Майже завжди у корі є кристали оксалату кальцію в окремих клітинах паренхіми або кристалоносна обкладка навколо луб’яних волокон.
Паралельно з мікроскопічним аналізом часто проводять і гістохімічні реакції на різні речовини, які містяться в тканинах рослини (див. додаток 1) Це у значній мірі допомагає діагностувати ЛРС, а також дозволяє визначити локалізацію біологічно активних речовин у ній.
Схема 8. Мікроскопічний аналіз сировини “корені”.
На поперечному перерізі відмічають:
Визначення типу будови (вторинна, первинна).
Загальний характер будови (променевий, невизначено променевий).
Характер будови покривної тканини ( з багатошаровим корком, пошаровість корку, форма клітин епідерми, наявність епідермальних виростів - кореневих волосків.
Диференціація кореневої частини (на первинну і вторинну кору), характер анатомічної структури (форма клітин, щільність структури).
Наявність елементів механічної тканини в коровій частині (луб'яні волокна, склереїди), форма клітин і особливості їх стінок, порядок розташування (розкидано, тангентальними, радіальними рядами і т.д.).
Наявність включень в клітинах корової частини (кристали оксалату кальцію, їх форма, тип, крохмаль, форма крохмальних зерен, жирна олія).
Наявність секреторних ходів, вмістищ (молочні ходи, ефірноолійні вмістища тощо) порядок їх розміщення.
Характер розміщення провідної системи - ситовидних трубок і судин (радіальними рядами, розкидано і т.п.).
Наявність лібриформу (волокон деревини),міцність груп.
Характер серцевинних променів (одно-, дво- або багаторядні, прямі, зігнуті).
Наявність серцевини і особливості її будови.
На поздовжньому перерізі коренів відмічають:
Тип судин (спіральні, пористі, сітчасті).
Характер елементів механічної тканини (окремі волокна або їх пучки, з кристалоносною обкладкою або без неї, тонкостінні або товстостінні, здерев'янілі, короткі, довгі, форма склереїд).
Вид молочних ходів (членисті, розгалужені).
Схема 9. Мікроскопічний аналіз сировини “кореневища”.
Визначення загальної анатомічної будови (пучкова, непучкова, диференціація на корову частину і осьовий циліндр).
Характер складу основної паренхіми кори і форма її клітин (рихла з міжклітинниками, аеренхімний характер).
Тип провідних пучків, форма і порядок їх розміщення (колатеральні, концентричні, закриті).
Наявність елементів механічної тканини, що супроводжує провідні пучки, тип її будови.
Тип і характер будови покривної тканини (первинна, вторинна).
Наявність включень в клітинах кори (кристали оксалату кальцію, крохмальні зерна, тип і форма включень).
Особливості будови серцевини.
Наявність в коровій частині секреторних утворів (вмістища, ходи, клітини).
Схема 10. Мікроскопічний аналіз сировини “кора”.
На поперечному перерізі відмічають:
Загальний характер анатомічної будови (диференціація на первинну і вторинну кору, характер будови покривної тканини).
Наявність елементів механічної тканини (луб'яні волокна і склереїди) і характер їх розміщення (поодиноко, групами, розкидано, переривчастими поясами, у первинній або вторинній корі).
Характер будови основної паренхіми (форма клітин, наявність міжклітинників).
Забарвлення корку.
Наявність коленхіми та й будова.
Наявність включень кальцію оксалату, їх тип, локалізація.
Наявність секреторних утворів (ходів, клітин).
На поздовжному перерізі відмічають:
Морфологічні особливості елементів механічної тканини (довжина волокон і склереїд, товщина стінок).
Наявність кристалоносної обкладки волокон.
Порядок розміщення кристалів оксалату кальцію в клітинах основної паренхіми.
ЗАВДАННЯ 5. Провести гістохімічні реакції виявлення БАР в ЛРС.
1) Приготувати поперечний переріз сухого кореня алтеї і провести на ньому гістохімічну реакцію на слиз.
2) Приготувати поперечний переріз сухого кореневища аїру і провести на ньому гістохімічну реакцію на ефірну олію.
3) Приготувати повздовжним зріз кори крушини і провести на ньому гістохімічну реакцію на антраценпохідні.
4) Приготувати повздовжні зрізи кори дуба і кори калини і провести на ньому гістохімічну реакцію на дубильні речовини.
ЯКІСНІ РЕАКЦІЇ НА ОСНОВНІ ГРУПИ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ
Для встановлення тотожності лікарської рослинної сировини використовують якісні реакції і хроматографічні методи аналізу на основні діючі та супутні речовини, які представлені в аналітичній нормативній документації на досліджуваний вид сировини, в розділі "Якісні реакції". Застосування якісного хімічного аналізу при встановленні та підтвердженні тотожності лікарських засобів рослинного походження набуває все більшого значення для підвищення якості аптечних лікарських форм.
Якісні реакції проводять безпосередньо на рослинній сировині, з водними витягами (рідше з додаванням лугів, кислот або з використанням органічних розчинників) із досліджуваної сировини. Для проведення якісних реакцій готують водний екстракт з подрібненої рослинної сировини у співвідношенні (1:10) шляхом кип'ятіння протягом 5-10 хвилин, після охолодження проціджують через вату.
Якісні реакції на основні групи природних сполук, що вміщуються
в лікарській рослинній сировині
Об'єкт дослідження |
Порядок проведення реакції |
Результати реакції |
|||
1 |
2 |
3 |
|||
1. Вуглеводи. 1.1. Слиз |
|||||
Профільтрова-ний водний витяг (1:10), поперечний переріз або порошок сухої сировини. |
1. До 5 мл водного витягу (на поперечний переріз або порошок сухої сировини) додайте декілька крапель водного розчину гідроксиду амонію. 2. До 5мл настою додайте 95% етанол (1:1) |
З'являється яскраво-жовте забарвлення.
З’являється осад. |
|||
1.2. Інулін |
|||||
Добре подріб-нений рослин-ний порошок або попереч-ний переріз сухої сировини. |
1. Порошок (0,05г.) або зріз сировини помістіть на предметне скло і додайте 1-2 краплі 15-20% спиртового розчину а - нафтолу, а потім 2-3 краплі концентрованої сульфатної кислоти і якщо необхідно, злегка підігрійте. 2. Порошок (0,05г) або зріз сировини помістіть на предметне скло і додайте 1-2 краплі спиртового розчину тимолу, а потім 2-3 краплі концентрованої сульфатної кислоти і якщо необхідно, злегка підігрійте.
|
З'являється фіолетове забарвлення.
З'являється карміно-червоне забарвлення.
|
|||
1.3. Крохмаль |
|||||
Водна витяжка (1:10), поперечний переріз або порошок сухої рослинної сировини. |
До 5 мл водного витягу (на поперечний переріз або порошок сухої сировини) додайте 2-3 краплі розчину Люголя. |
З’являється синьо-фіолетове забарвлення |
|||
2. Глікозиди. 2.1. Серцеві глікозиди |
|||||
Добре подрібнену рослинну сировину настоюють при струшуванні на 70%-ному етанолі (1:10) протягом 30 хв. Отриману витяжку проціджують через вату, після чого пропускають через колонку, яка заповнена 5г оксиду алюмінію. Колонку промивають 5 мл 70% -ного етанолу. Отриманий фільтрат досліджують на наявність глікозидів.
|
1. У пробірку внесіть 1 мл фільтрату, додайте 1 мл розчину нітропрусиду натрію і перемішайте. В другу пробірку внесіть 2-3 мл 10%-ного розчину гідроксиду натрію і вміст першої пробірки обережно нашаровуйте на луг (реакція Легаля).
2. До 1-2 мл фільтрату додайте декілька крапель 1%-ного розчину пікринової кислоти, перемішайте. В другу пробірку внесіть 2-3 мл 10%-ного розчину гідроксиду натрію і вміст першої пробірки обережно нашаруйте на луг (реакція Бальє).
3. До 1-2 мл спиртового витягу додайте 0,5-1 мл ангідриду ацетату, після перемішування по стінках пробірки обережно нашаровуйте 1-2 мл концентрованої сульфатної кислоти (реакція Лібермана).
4. До 1-2 мл спиртової витяжки додайте 0,5 мл реактиву №1 (концентрована ацетатна кислота 99 мл і 1 мл 5%-ного розчину хлориду заліза (III)) і після змішування по стінках пробірки нашаруйте 1-2 мл реактиву №2 (99 мл концентрованої сульфатної кислоти і 1 мл 5%-ного розчину хлориду заліза (III)) (реакція Келлера-Кіліані). |
На межі з'єд- нання рідин з'являється пос-тупово зникаюче буре або буро-червоне кільце (п'яти-членне лактонне кільце).
На межі з'єднання рідин з'являється оранжево-червоне кільце (п'ятичленне лактонне кільце).
На межі з'єд-нання шарів з'являється забарвлене кільце зелено-синіх відтінків (стероїдні спо-луки).
На межі з'єднан-ня шарів з'явля-ється забарвлене кільце черво- нобурих відтінків (дезоксицукри)
|
|||
2.2. Сапоніни |
|||||
Водна витяжка з рослинної сировини (1:30), порошок сировини.
|
1. 5 мл фільтрату енергійно струшуйте в пробірці.
2. Біля 0,2 г рослинного порошку помістіть в фарфорову чашку і додайте суміш з рівних кількостей концентрованої сульфатної кислоти і 95%-ного етанолу, підігрійте, після чого додайте краплю розчину хлориду заліза (ІІІ) |
Утворюється стійка піна.
З’являється послідовно жовте, червоне, фіолето- ве і синьо-зелене забарвлення.
|
|||
2.3. Антраглікозиди |
|||||
Водна витяжка (1:10), переріз або порошок сухої сирови-ни.
|
1. До 5 мл профільтрованого витягу, на тон-кий зріз або порошок кори, коренів, корене-вищ додайте 1-2 краплі 10%-ного розчину гідроксиду натрію.
2. 1 г подрібнених листків прокип'ятіть протягом декількох хвилин з 10 мл розчину гідроксиду натрію, розведіть 10 мл води і профільтруйте. Після охолодження фільтрат підкисліть хлоридною кислотою до слабо-кислої реакції і перемішайте з подвійним об'ємом ефіру (хлороформу); після розділен-ня шарів, 5 мл ефірного (хлороформного) шару перенесіть в пробірку і додайте до нього 5 мл розчину гідроксиду амонію та перемішайте. |
З'являється червоне забарвлення.
Нижній шар з гідроксидом амо- нію (з ефірним екстрактом) або верхній шар у ви- падку одержання хлороформного екстракту забар- влюється у виш- нево-червоний колір (оксиметил-антрахінони) |
|||
2.4. Фенологлікозиди |
|||||
Водний витяг з рослинної сировини (1:10) |
1. До 1 мл профільтрованої витяжки додайте кристалик сульфату заліза (ІІ). 2. До 1 мл фільтрату (у фарфоровій чашці) додайте 4 мл 10%-ного розчину гідроксиду амонію і нашаруйте по стінках 1 мл 10%-ного розчину фосфорномолібдату натрію в хлоридній кислоті |
Бузкове забарвлення, яке переходить у фіолетове. З'являється синє забарвлення, яке переходить в зелене.
|
|||
2.5. Флавоноїдні глікозиди |
|||||
Витяг з рослинної сировини (1:10) на 70%-ному етанолі
|
1. До 2 мл спиртового витягу додайте шматочок металічної смужки магнію або цинку і 3-5 крапель концентрованої хлоридної кислоти (ціанідинова реакція). При необхідності підігрійте. 2. До 2-3 мл витягу додайте 2-3 краплі розчину основного ацетату свинцю.
3. До 2-3 мл спиртового витягу додайте 2-3 краплі 3%-ного розчину хлориду заліза (III). |
Протягом 1-2 хв утворюється роже-ве, темно-червоне або оранжеве забарвлення. З'являється жовте забарвлен- ня або осад (фе-нольні сполуки).
З'являється коричневе або зе-лено-коричневе забарвлення (фе- нольні сполуки) |
|||
3. Дубильні речовини |
|||||
Водна витяжка з подрібненої сировини (1:10)
Водна витяжка з подрібненої сировини (1:10), поперечний переріз, порошок сировини.
|
1. До 5 мл профільтрованої витяжки додайте декілька крапель 1%-ного розчину желатини і 1-2 краплі 10%-ного розчину хлориду натрію.
2. До 5 мл профільтрованої витяжки, на поперечний переріз або порошок сировини нанесіть 3-4 краплі 3% розчину хлориду заліза (III).
3. 5 мл водної витяжки підкисліть 2-3 краплями розведеної ацетатної кислоти і додайте 10 мл 10%-ного розчину ацетату свинцю.
4. До 5 мл водної витяжки додайте 5-10 крапель бромної води.
5. До 5 мл водної витяжки додайте 1 мл 10%-ної ацетатної кислоти і 5 мл 10%-ного розчину ацетату свинцю. Через декілька хвилин відфільтруйте осад. До 1 мл прозорого фільтрату додайте 1 мл 3%-ного розчину залізоамонійного галуну і 0,5 г кристалічного ацетату натрію. |
Утворюється аморфний жовто- білий осад (за-гальна реакція на дубильні речови-ни). З'являється темно-синій осад (дубильні речови- ни гідролізованоі групи)або темно- зелений осад (ду- бильні речовини конденсованої фупи). Утворюється аморфний осад (дубильні речови-ни гідролізованої групи). Утворюється аморфний осад (дубильні речови-ни конденсованої групи). Утворюється темно-зелене за-барвлення (ду-бильні речовини конденсованої групи). |
|||
ЛЮМІНЕСЦЕНТНА МІКРОСКОПІЯ
Метод люмінесцентної мікроскопії використовується (де є доцільно) для визначення тотожності лікарської рослинної сировини. При розгляді рослинної сировини в ультрафіолетовому світлі можна спостерігати характерну люмінесценцію в залежності від її хімічного складу. Перевага методу полягає в можливості його застосування для вивчення сухої лікарської сировини, з якої готують товсті зрізи або препарати порошку, та розглядають їх в падаючому світлі, при освітленні препарату зверху, через опак-ілюмінатор або об'єктив.
Люмінесцентна мікроскопія виконується за допомогою люмінесцентних мікроскопів або звичайних біологічних мікроскопів, обладнаних спеціальними люмінесцентними освітлювачами.
Приготування мікропрепаратів:
Для приготування мікропрепаратів використовують висушену лікарську рослинну сировину або її порошок. Попереднє розмочування сировини не допускається, оскільки це призводить до вимивання речовин з клітин, допускається лише нетривале розм'якшення у вологій камері.
Листки
Готують, як правило, препарати з порошків листків, які розглядають без застосовування рідини. Найбільш яскрава люмінесценція характерна для здерев'янілих елементів - судин жилки, механічних волокон, а також для кутикули та кутинізованих оболонок різних епідермальних утворів (волосків, залозок та ін.). В епідермальних клітинах часто містяться флавоноїди, що зумовлюють коричневу, жовту або зеленкувато-жовту люмінесценцію. Клітини мезофілу містять різноманітні включення - жовті, блакитні, зеленкувато-жовті, коричневі - в залежності від їх хімічного складу. Хлорофіл у висушеному рослинному матеріалі не створює люмінесценції.
При необхідності приготування зрізу листок попередньо розм'якшують у вологій камері і за допомогою леза роблять товстий зріз (2-Змм), який закріплюють на предметному склі пластиліном. Більш тонкі зрізи поміщають в рідину (що вказана) і накривають покривним скельцем.
Як середовище використовують воду, гліцерин, 5%-ний розчин полівінілового спирту, вазелінову олію, які не дають флуоресценції. Рідина не повинна розчиняти наявні в препараті люмінесцентні речовини.
Трава
При аналізі трав готують мікропрепарати листків. При необхідності приготування препарату стебла його розм'якшують у вологій камері та готують зрізи. Товсті зрізи (2-3 мм) закріплюють на предметному склі за допомогою пластиліну і розглядають без рідини, тонкі - поміщають у відповідну рідину та накривають покривним скельцем. Найбільш яскраву люмінесценцію мають здерев'янілі елементи провідних пучків - судини та механічні волокна, склеренхімні клітини, які зустрічаються в серцевині стебла. В клітинах епідермісу і нори є флавоноїди: у деяких видів обкладки, навколо провідних пучків містяться алкалоїди, яким властиве різноманітне свічення: синє, блакитне, зелене, зеленкувато-жовте. золотисто-жовте, оранжево-червоне, в залежності від складу.
Квіти
Частіше готують препарати з порошку пелюсток або окремих частин квітки (суцвіття), які розглядають, в основному, без рідини. В квітах часто містяться флавоноїди, каротиноїди та інші речовини, яким властива флуоресценція. Чітко спостерігаються пилкові зерна, які мають жовте, зеленкувато-жовте, блакитне свічення.
Плоди
Готують, як правило, поперечні зрізи плоду після попереднього розм'якшення у вологій камері і розглядають у вказаній вище рідині (середовищі) або без неї в залежності від товщини зрізу. Для плодів характерна люмінесценція тканин оплодню (екзокарпію, механічних клітин мезокарпію, провідних пучків). Чітко видно секреторні канали - яскраво світиться їх вміст; клітини вистиляючого шару звичайно мають жовтувато-коричневу люмінесценцію. У вмісті каналів нерідко зустрічаються з яскравою люмінесценцією кристалічні включення, найчастіше жовтого або жовтувато-зеленого кольору.
Насіння
Готують, як правило, поперечні зрізи насінин після попереднього розм'якшення і розглядають їх у вказаній вище рідині (середовищі) або без неї, в залежності від товщини зрізу. Звертають увагу на характер люмінесценції насінневої шкірки, в якій чітко виділяються склеренхімні шари. Клітини епідермісу, що містять слиз, звичайно мають синьо-блакитне світіння. Ендосперм і тканини зародку, багаті на жирну олію, характеризуються блакитною люмінесценцією.
Кора
Кору попередньо розм'якшують у вологій камері, готують товсті поперечні зрізи (до 3-5 мм), які закріплюють на предметному склі пластиліном і розглядають без рідини, тонкі зрізи поміщають у рідину. Для деяких видів сировини характерна люмінесценція коркового шару кори: оболонки клітин корку світяться інтенсивно-синім, їх вміст - темно-червоним (антоціани). Яскраве і різноманітне свічення мають механічні елементи (луб'яні волокна і кам'янисті клітини): блакитне, зеленкувато-блакитне, жовтувато-зелене. Люмінесценція паренхіми кори залежить від хімічного складу. Антраценпохідні зумовлюють яскраво оранжеве або вогненно-оранжеве забарвлення. Дубильні речовини мають властивість "гасити" люмінесценцію, тому тканини, що містять дубильні речовини, темно-коричневого, майже чорного кольору.
Корені, кореневища, цибулини, бульби, бульбо-цибулини.
Готують поперечні зрізи, розпили, препарати порошку або зіскобу. Зрізи готують з матеріалу, який попередньо розм'якшують у вологій камері, розпили (з жовтих коренів та кореневищ) - з висушеного матеріалу за допомогою тонкої пили. За допомогою леза з поверхні розпилу знімають тонкий шар для відкидання (усунення) шару клітин, вкритих пилом.
Товсті зрізи та розпили (до 3-5мм), закріплюють на предметному склі пластиліном і розглядають без рідини. Шар корку підземних органів, як правило, матовий, майже чорний. Яскраво люмінесціює деревина (в коренях та кореневищах) і провідні пучки, а також склеренхімні елементи. Їх свічення дуже різноманітне від буровато-зеленого, жовто-зеленого, до світло-блакитного та інтенсивно-синього в залежності від виду сировини. Ще більш різноманітна люмінесценція паренхіми тканин та різних секреторних утворів (вмістища, канали, ходи, молочники, різноманітні ідіобласти), що визначається їх хімічним складом. В секреторних утворах зустрічаються кристалічні включення кумаринів, алкалоїдів, флавоноїдів, яким властива яскрава люмінесценція.
В препаратах порошку зустрічаються окремі судини, групи механічних волокон, кам'янисті клітини, окремі секреторні утвори або їх частини, клітини паренхіми з яскравою люмінесценцією, що містять ті чи інші речовини. Препарати в люмінесцентному мікроскопі розглядають в ультрафіолетовому світлі, спостерігаючи первинну (власну) люмінесценцію.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р. Грицик, Л.М. Грицик - . – Львів: Край, 2002. – 22 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – 556 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Приймання ЛРС. Методи відбору проб для аналізу; визначення чистоти та доброякісності лікарської рослинної сировини.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Терапевтична цінність лікарських засобів із ЛРС залежить від її доброякісності, яка регламентується за комплексом показників індивідуально для кожного виду сировини аналітично-нормативною документацією (АНД): ДФ, ФС, ТФС та ін. Стандартизація якості ЛРС починається з приймання і відбору проб для аналізу з наступним визначенням тотожності макро- і мікроскопічними методами, числових показників – домішок (чистоти), подрібненості, зараженості шкідниками, зольності, вологості, екстрактивних речовин та кількісного вмісту діючих речовин. Тому майбутній спеціаліст повинен знати вимоги до якості ЛРС та вміти проводити його аналіз за АНД в умовах складу, аптеки, контрольно-аналітичної лабораторії та підприємств, які виготовляють лікарські форми з рослин.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
юридичне значення аналізу ЛРС;
ВМІТИ:
проводити приймання ЛРС в умовах складу та аптеки;
проводити відбір проб для аналізу (ГОСТ 24027-80, ДФ ХІ с.267-274);
визначати тотожність ЛРС за зовнішніми та мікроскопічними ознаками (ГОСТ 24027-80, ДФ ХІ с.275);
визначати доброякісність ЛРС за показниками: чистота (зараженість комірними шкідниками), ступінь подрібненості та вміст домішок (ГОСТ 24027.1-80, ДФ ХІ с.275-277).
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Раціональні прийоми збору ЛРС. Первинна обробка, сушіння, пакування, маркування, транспортування і зберігання ЛРС. Прийомка ЛРС. Відбір проб для аналізу та аналіз сировини у відповідності з діючою АНД.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Аналітично-нормативна документація на ЛРС. Категорії АНД. Вимоги та зміст.
Приймання ЛРС. Вимоги щодо приймання ЛРС.
Поняття: партія ЛРС, одиниця продукції, види проб: точкова, об’єднана, середня, аналітична.
Доброякісність ЛРС. Основні показники доброякісності ЛРС.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Провести прийом партії ЛРС та відбір проб для аналізу.
Методичні вказівки: опрацюйте правила приймання ЛРС за ГОСТ 24027.0-80 та ДФ ХІ, в протоколі зафіксуйте процес приймання сировини.
Партією вважають кількість сировини масою не менше 50 кг, одноіменної, однорідної за всіма показниками, оформленої одним документом про якість. Кожна одиниця продукції перевіряється для встановлення відповідності пакування і маркування до вимог АНД та відсутності пошкоджень.
Для перевірки відповідності якості сировини до вимог АНД відбирають вибірку із непошкоджених одиниць продукції, вибраних з різних частин партії.
Перевірку якості сировини в пошкоджених одиницях продукції проводять окремо від непошкоджених, перевіряючи кожну одиницю продукції.
У випадку встановлення під час зовнішнього огляду неоднорідності сировини, наявності плісені та гнилі, цілу партію потрібно розсортувати, після чого повторно представити для приймання.
При виявленні в сировині стійкого стороннього запаху, що не зникає при провітрюванні, отруйних рослин і сторонніх домішок (каміння, скло, послід гризунів і т.д.), зараженні комірними шкідниками II і III ступенів партія ЛРС не підлягає прийманню.
При встановленні в результаті досліджень невідповідності якості сировини вимогам АНД проводять повторну перевірку якості.
Відбір проб для досліджень проводьте у відповідності до ДФ ХІ видання і ГОСТ 24027.0-80 ч.2.
Від кожної одиниці продукції, що увійшла до вибірки, відберіть по одній пробі з трьох місць: зверху, знизу та з середини. Ці проби повинні бути приблизно однаковими за масою. Дані проби з’єднати в одну пробу, з якої методом квартування виділіть середню пробу та упакуйте її для відправлення на аналіз.
З середньої проби методом квартування виділіть аналітичні проби для визначення тотожності і доброякісності лікарської сировини: ступеня подрібненості і вмісту домішок, вологості, вмісту золи, екстрактивних та діючих речовин. Маса середньої і аналітичної проб для різних видів сировини вказана у відповідних таблицях, наведених у ГОСТ 24027.0-80 і в ДФ ХІ вид.(с. 270-272).
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність досліджуваної ЛРС.
Методичні вказівки: Визначення тотожності зразка лікарської сировини проводять з допомогою макро- і мікроскопічних методів аналізу згідно з рекомендаціями ГОСТ 24027.1-80 та ДФ ХІ вид. (с. 275).
Опишіть зовнішні ознаки досліджуваного зразка ЛРС, її смак і запах. Приготуйте мікропрепарат з нього, виявіть і зарисуйте діагностичні мікроскопічні ознаки, опишіть їх. Визначте тотожність ЛРС за допомогою визначника. Протокол визначення тотожності сировини оформіть за прийнятою формою.
ЗАВДАННЯ 3. Визначити вміст домішок в ЛРС.
Методичні вказівки. Визначення сторонніх домішок (ДФУ 1-е вид. с. 59, ГОСТ 24027. 1 – 80 ч.3). Від 100 г до 500 г або мінімальну кількість випробовуваного зразка, зазначену в окремій статті, зважують і розподіляють на поверхні тонким шаром. Неозброєним оком або з використанням лінзи зі збільшенням +6 виявляють сторонні домішки, потім їх відокремлюють, зважують і обчислюють відсотковий вміст. (в %):
Х = m1 · 100 / m2 ,
де: m1 - маса домішок, г ; m2 - маса аналітичної проби, г
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Фармакогнозия: Учебное пособие / А.И. Павлий, В.Н. Ковалев, А.М. Ковалева и др. – Х.: Б.и., 1994. – 269 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 548 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця : Нова Книга, 2006. С.65-66.
Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
Муравьева Д. А. Фармакогнозия. - М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.: Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Приймання ЛРС. Визначення забрудненості комірними шкідниками, ступеня подрібненості сировини та вологості ЛРС. Визначення зольності та екстрактивних речовин.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Терапевтична цінність лікарських засобів із рослинної сировини залежить від її доброякісності, яка регламентується за комплексом показників індивідуально для кожного виду сировини аналітично-нормативною документацією (АНД): ДФ, ФС, ТФС та ін. Забрудненість комірними шкідниками, ступінь подрібнення та вологість впливають на якість ЛРС. Визначення зольності та екстрактивних речовин має важливе значення для встановлення якості ЛРС. Тому майбутній спеціаліст повинен знати вимоги до якості ЛРС, зокрема вміти визначати забрудненість комірними шкідниками, ступінь подрібнення та вологість, вміст золи та екстрактивних речовин за АНД в умовах складу, аптеки, контрольно-аналітичної лабораторії та підприємств, які виготовляють лікарські форми з рослин.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
юридичне значення аналізу ЛРС;
юридичне значення аналізу зольності та екстрактивних речовин в ЛРС;
ВМІТИ:
визначати доброякісність ЛРС за показниками: чистота (зараженість комірними шкідниками) та ступінь подрібненості (ГОСТ 24027.1-80, ДФ ХІ с.275-277);
визначати вміст вологи в ЛРС за ДФ ХІ с. 285-286.
визначати вміст золи та екстрактивних речовин за ГОСТ 24027.2-80, ДФ ХІ т.1,с.24, ДФ ХІ т.2, с.295.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Ступінь забрудненості ЛРС комірними шкідниками. Визначення вологості. Ступінь подрібнення ЛРС та його визначення. Визначення вмісту золи та екстрактивних речовин за ДФ ХІ.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Аналітично-нормативна документація на ЛРС. Категорії АНД їх вимоги і зміст.
Визначення зараженості ЛРС комірними шкідниками. Що потрібно робити з ЛРС при зараженості комірними шкідниками І, ІІ і ІІІ ступеня?
Визначення ступеня подрібнення ЛРС. Допустимі норми ступеня подрібнення для різних видів ЛРС за ДФ ХІ (трава, листки, корені, кора, квіти, плоди).
Методи визначення вологості ЛРС. Допустимі норми вмісту вологи для різних видів ЛРС.
Зола ЛРС загальна і нерозчинна в НСІ.
Визначення вмісту загальної золи за ДФ ХІ і ГОСТ 24027.2-80.
Визначення вмісту золи, нерозчинної в НСІ за ДФ ХІ і ГОСТ 24027.2-80.
Значення величини зольного залишку в оцінці якості ЛРС.
Екстрактивні речовини. Визначення екстрактивних речовини за ГОСТ 24027-80 і ДФ ХІ. Значення показника для якості ЛРС.
Діючі, супутні та баластні речовини.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Визначити ступінь зараженості ЛРС комірними шкідниками.
Методичні вказівки: Зараження сировини комірними шкідниками (ГОСТ 24927.1-80 ч.2, ДФ ХІ с. 276) визначте неозброєним оком або з допомогою лупи спочатку при зовнішньому огляді сировини, потім при визначенні ступеня подрібненості та вмісту домішок. Пробу сировини помістіть на сито з отворами розміром 0,5 мм і просійте. В сировині, яка пройшла крізь сито, підрахуйте кількість кліщів. В сировині, яка залишилася на ситі, підрахуйте кількість молі, її личинок, лялечок та ін. комірних шкідників. Цю кількість перерахуйте на 1 кг сировини і встановіть ступінь зараженості. При наявності в 1 кг сировини не більше 20 кліщів зараженість відносять до І ступеня; при наявності більше 20 кліщів – до ІІ ступеня; при більшій кількості – до ІІІ ступеня. Результати аналізу ЛРС занесіть у протокол.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити ступінь подрібнення ЛРС.
Методичні вказівки: Ступінь подрібнення визначайте за ДФ ХІ вид. та ГОСТ 24027.1-80 ч.3. Пробу сировини помістіть на сито, розміри пор якого вказані в АНД на конкретну сировину, і плавним обертальним рухом просійте. Сировину, що пройшла через сито, зважте і вирахуйте процентний вміст подрібнених частин в масі аналітичної проби.
ЗАВДАННЯ 3. Визначити вологість ЛРС.
Методичні вказівки: Визначення вологості проводять за ДФ ХІ вид. с. 285 та ГОСТ 24027.2-80. Аналітичну пробу подрібніть ножицями чи секатором до розміру частинок близько 10 мм, перемішайте і візьміть дві наважки по 3-5 г, зважені з похибкою не більше 0,01 г. Кожну наважку помістіть в попередньо зважений разом з кришкою та пронумерований бюкс.
В сушильну шафу, нагріту до 100-105оС, помістіть підготовлені бюкси з наважками разом зі знятими кришками. При цьому температура в шафі знижується. Час, протягом якого сировина повинна сушитися, відраховуйте з моменту, коли температура в шафі досягне 100-105оС. Висушування проводиться до постійної маси.
Постійна маса вважається досягнутою, коли різниця між двома послідовними зважуваннями бюксів після 30 хв. висушування та 30 хв. охолодження в ексикаторі не перевищує 0,01 г.
Перше зважування коренів, насіння, плодів, кори проводиться через 3 год., листків, квітів і трав – через 2 год.. Бюкси з наважками вийміть із сушильної шафи тигельними щипцями і помістіть на 30 хв. для охолодження в ексикатор, на дні якого знаходиться безводний хлорид кальцію. Охолоджені бюкси накрийте кришками та зважте. Вологість сировини в % вираховують за формулою:
Х = (m - m1) · 100 / m , де : m - маса сировини до висушування, г
m1 - маса сировини після висушування, г
ЗАВДАННЯ 4. Визначити вміст золи в ЛРС за ГОСТ 24027.2-80 ч.2 (поетапно розібрати, скласти схему аналізу, записати її в зошит для протоколів).
Методичні вказівки. В попередньо прожарені до постійної маси фарфорові тиглі помістіть наважку сировини масою 1-3 г для визначення загальної золи і 5 г для визначення золи, нерозчинної в 10 % хлоридній кислоті. Наважки зважте з похибкою не більше 0,0005 г.
Сировину в тиглі обережно обвугліть над слабким полум’ям пальника, стараючись, щоб полум’я не доторкалося до дна тигля. Після повного обвуглювання тигель перенесіть в муфельну піч для спалювання і повного прожарювання залишку. Прожарення проводьте при червоному розжаренні (550-650 оС) до постійної маси, уникаючи сплавлення її зі стінками тигля. Після закінчення прожарювання тигель охолоджуйте протягом 2 год., потім покладіть в ексикатор, на дні якого знаходиться безводний хлорид кальцію і зважте. Постійна маса вважається досягнутою, якщо різниця між двома послідовними зважуваннями не перевищує 0,0005 г.
Якщо після охолодження залишок містить частинки вугілля, то додайте до нього кілька крапель 5 % розчину пероксиду водню, концентрованої нітратної кислоти або 10 % розчину нітрату амонію, випарте під тягою на водяній бані і прожарте до тих пір, поки залишок не стане рівномірно забарвленим. У випадку необхідності таку операцію повторіть ще раз.
Для визначення вмісту золи, нерозчинної в 10 % розчині хлоридної кислоти, в тигель з загальною золою долийте 15 мл 10 % розчину хлоридної кислоти, тигель накрийте склом і нагрійте на киплячій водяній бані протягом 10 хв. Потім тигель зніміть і після охолодження вміст профільтруйте через беззольний фільтр. Тигель, годинникове скло і фільтр промийте дистильованою водою до припинення помутніння промивних вод від краплі 2 % розчину нітрату срібла. Фільтр помістіть в тигель, висушіть, обережно спаліть в тиглі, після чого тигель прожарте до постійної маси залишку.
Вміст загальної золи (Х1) в % в абсолютно сухій сировині вираховують за формулою:
Х1 = m1 · 100 · 100 / m2 · (100 – W),
де: m1 – маса золи, г
m2 – маса сировини, г
W – втрата в масі при висушуванні сировини в %.
Вміст золи, нерозчинної в 10 % розчині хлоридної кислоти (Х2), в % в абсолютно сухій сировині вираховують за формулою:
Х2 = (m1 – m) · 100 · 100 / m2 · (100 – W),
де: m1 – маса золи, г
m – маса золи фільтра, якщо його золи більше 0,002 г
m2 – маса сировини, г
W – втрата в масі при висушуванні сировини в %.
ЗАВДАННЯ 5. Визначити вміст екстрактивних речовин за ДФ ХІ с. 295, ГОСТ 24027.2-80 ч.2.
Методичні вказівки: Наважку сировини, величина якої вказана в НТД на конкретну ЛРС, помістіть в конічну колбу, додайте 50 мл розчинника, вказаного в НТД на досліджувану сировину, колбу закрийте пробкою, зважте з похибкою не більше 0,01г і залишіть на 1 год. Потім колбу з’єднайте з зворотнім холодильником, нагрійте до кипіння і підтримуйте слабе кипіння протягом 2 год. Після охолодження колбу з вмістом знову закрийте тією ж пробкою, зважте і втрату в масі доповніть тим самим розчинником. Вміст ретельно збовтайте і профільтруйте через сухий паперовий фільтр в суху колбу об’ємом 150-200мл. 25мл фільтрату піпеткою перенесіть в фарфорову чашку діаметром 7-9см, попередньо висушену при 100-105°С до сталої маси і зважену на аналітичних вагах, випаріть на водяній бані досуха, висушіть при температурі 100-150°С на протязі 3 год., потім охолодіть на протязі 30 хв. в ексикаторі, на дні якого знаходиться безводний хлорид кальцію і зважте.
Вміст екстрактивних речовин (Х3) в % в абсолютно сухій сировині обчислюється за формулою:
Х3 = m ∙ 200 ∙ 100 / m1∙ (100 - W),
де: m1 – маса сухого залишку в чашці, г
m2 – маса сировини, г
W – втрата в масі при висушуванні сировини в %.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця : Нова Книга, 2006. С.65-66.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.: Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Вуглеводи. Глікозиди.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Вуглеводи – група первинних продуктів фотосинтезу, які складаються з вуглецю, водню та кисню. До них належать альдегіди або кетони багатоатомних спиртів, їх похідні та продукти конденсації. Вони діляться на моносахариди та їх похідні, олігосахариди та полісахариди. В медичній практиці успішно застосовуються препарати “Мукалтин”, “Плантаглюцид”, “Ламінарид” та ЛРС у зборах. Глікозиди – поширена форма природних органічних сполук, молекули яких складаються з сахарної та несахарної частин, що з’єднані між собою через гетероатом кисню, азоту, сірки чи вуглецю. Для практичної діяльності провізора необхідні знання про правила заготівлі та аналізу ЛРС, яка містить вуглеводи.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
правила і терміни збору, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує вуглеводи та глікозиди;
хімічний склад, властивості різних груп вуглеводів та глікозидів, методи виділення їх з ЛРС та виявлення з допомогою якісних реакцій;
використання ЛРС, що вміщує вуглеводи та глікозиди в медицині.
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують вуглеводи та глікозиди за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків);
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Визначення поняття "вуглеводи та глікозиди". Поширення їх в рослинному світі, локалізація в органах рослин.
Рослинні джерела крохмалю, інуліну, слизу, камедей, пектинових речовин.
Вкажіть способи використання та застосування ЛРС, що вміщує вуглеводи та глікозиди та лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
Класифікація глікозидів. Тіо- та ціаногенні глікозиди, поширення їх в рослинному світі, локалізація в органах рослин.
Назвіть на латинській та українській мові рослини, ЛРС та їх родини, що вміщують вітаміни. Опишіть зовнішній вигляд лікарських рослин: гірчиця сарептська, часник городній, цибуля городня, мигдаль гіркий, бузина чорна.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС, що вміщує тіо- та ціаногенні глікозиди. Вкажіть фенофази, методи збору, способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання ЛРС: насіння гірчиці сарептської, цибулини часнику, цибулі, насіння мигдалю гіркого, квіти бузини чорної.
Вкажіть способи використання та застосування ЛРС, що вміщує тіо- та ціаногенні глікозиди і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Характеристика окремих видів ЛРС, що вміщують крохмаль, інулін, камеді, пектинові речовини.
Макро- і мікроскопічна характеристика окремих видів ЛРС, що вміщують слиз.
Поширення, особливості будови, хімічний склад сировини та застосування ЛРС, що вміщує вуглеводи та глікозиди у медицині та фармації.
Визначення поняття "глікозиди".
Типи класифікацій глікозидів.
Фізичні та хімічні властивості тіо- та ціаногенних глікозидів
Застосування тіо- та ціаногенних глікозидів у фармації та медицині.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує вуглеводи та глікозиди за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: корені, трава алтеї лікарської, листя подорожника великого, насіння, трава подорожника блошиного, листя підбілу звичайного. насіння льону звичайного.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам аналітично-нормативної документації (ДФ ХІ, ДФ Х, ФС).
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує вуглеводи та глікозиди за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: корінь алтеї лікарської, листок подорожника великого.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат поперечного зрізу кореня алтеї: клітини паренхіми тонкостінні, в корі численні тангентально витягнуті групи луб’яних волокон, розміщені перерваними рядами, оболонки волокон не дуже потовщені; серцевинні промені одно-, рідше дворядні; чітко спостерігається лінія камбію; у деревині великі судини, як правило, оточені трахеїдами; клітини із слизом містяться як у корі, так і в деревині; клітини паренхіми заповнені крохмальними зернами, а деякі з них містять друзи оксалату кальцію.
Мікропрепарат з поверхні листка подорожника: клітини епідермісу з прямими, рідше з слабозвивистими стінками, кутикула місцями складчаста; волоски прості багатоклітинні з широкою основою та головчасті на одноклітинній ніжці з довгою двоклітинною головкою, рідше на багатоклітинній ніжці з шаровидною або овальною головкою; клітини епідермісу утворюють розетку в місцях прикріплення волосків.
ЗАВДАННЯ 3. Провести гістохімічні реакції виявлення клітковини, слизу та інуліну на зрізі чи порошку коренів алтеї.
на здерев’янілу клітковину: зріз поміщають на предметне скло в 1%-й розчин флороглюцину в спирті, реактив забирають фільтрувальним папером, на зріз наносять краплину конц. НСІ і через 1-2 хв. додають краплину гліцерину; накривають покривним скельцем і вивчають під мікроскопом при малому збільшенні. Здерев’янілі оболонки клітини забарвлюються у вишневий колір. Значний ступінь здерев’янілих луб’яних волокон вказує на недоброякісність сировини.
на слиз: - з метиленовим синім. Зріз поміщають на декілька хвилин в розчин метиленового синього в спирті (1: 5000), а потім переносять у гліцерин: слиз забарвлюється у блакитний колір (спостереження ведуть під мікроскопом);
- з розчином аміаку або натрію гідроксиду. На зріз наносять кілька крапель лугу - з’являється жовте забарвлення.
- подвійного забарвлення. Зріз поміщають у розчин заліза (ІІІ) хлориду на 20 хв., розчин забрати фільтрувальним папером, додати спиртовий розчин метиленового синього та промити водою. Слизовмісні клітини забарвлюються у жовтий, волокна – в синій, судини – в зелений колір, клітини паренхіми залишаються безбарвними.
3) на інулін: - з 20% спиртовим розчином -нафтолу та конц. сульфатною кислотою. Порошок кореня кульбаби забарвлюється у фіолетово-рожевий колір.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик - . – Львів: Край, 2002. – 22 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця: Нова Книга, 2006. С.65-66.
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Жири і жироподібні речовини. Протеїни і білки.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Жири (ліпіди) – це група органічних сполук, неоднорідних за хімічним станом, що мають спільні фізико-хімічні властивості. За розчинністю і здатністю омилюватися до них відносять терпеноїди, стероїди, каротиноїди, а також хлорофіл. Вони мають широкий спектр фармакологічної дії (гепатопротекторну, жовчогінну, імуномодулюючу, репаративну, венотонізуючу). Тому майбутньому спеціалісту необхідно знати номенклатуру лікарських рослин та сировини, а також закономірності утворення і накопичення ліпідів в залежності від кліматичних та екологічних умов та фенофази вегетації рослин.
Препарати, що містять жири і протеїни, застосовуються у медичній практиці як подразнюючі засоби, при різних групах захворювань. Знання даної теми необхідні для успішного засвоєння деяких розділів профільних дисциплін, фармакології та фармакотерапії.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
правила і терміни збору, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує ліпіди, протеїни і білки;
хімічний склад, властивості ліпідів, протеїнів і білків, методи виділення їх з ЛРС та виявлення за допомогою якісних реакцій;
використання ЛРС, що вміщує ліпіди, протеїни і білки в медицині та фармації.
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують ліпіди, протеїни і білки за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків);
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за визначником.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Загальна характеристика і класифікація ліпідів.
Вищі жирні кислоти, класифікація, поширення в рослинному світі.
Біологічні функції вищих жирних кислот. Вітамін F.
Якісні реакції на жири (акролеїнова проба, реакція з бромною водою, елаїдинова проба, виявлення присутності мінеральних речовин, реакція Крейса).
Омилення жирів. Хімізм реакції.
Процес згіркнення жирів, хімізм реакцій.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Склад жирів (гліцеридів жирних кислот). Основні жирні кислоти, які входять до складу жирів.
Класифікація жирів за консистенцією та складом ненасичених кислот.
Біосинтез жирів і фактори, які впливають на накопичення жирів у рослинах.
Поширення, локалізація та біологічна функція жирів у рослинах.
Супутні речовини жирів (стерини, жиророзчинні вітаміни, пігменти).
Фізичні властивості різних груп ліпідів (консистенція, температура топлення, температура кипіння, запах, смак, колір, густина, розчинність, рефракція).
Методи Державної Фармакопеї Х видання, які використовуються для характеристики прогіркання жирів (визначення числа Рейхерта-Мейсля, числа Поленске).
Висихання жирів. Характеристика невисихаючих, напіввисихаючих та висихаючих жирних олій.
Критерії висихання жирів (елаїдинова проба, йодне число).
Гідрогенізація жирів. Використання гідрогенізованих жирів в фармації, косметиці та харчовій промисловості.
Способи виділення ліпідів з рослинної сировини (пресування, екстракція, витоплювання).
Дослідження жирів. Визначення кислотного, ефірного, йодного числа та числа омилення за Державною Фармакопеєю України.
Кількісне визначення жирів у рослинній сировині.
Аналіз складу жирних кислот в жирах за допомогою газо-рідинної хроматографії.
Аналіз складу жирних кислот в жирах за допомогою тонкошарової хроматографії.
Біологічна дія і застосування ліпідів у фармації та медицині.
Рослинні джерела, одержання та хімічний склад напіввисихаючих рослинних олій (соняшникова, кукурудзяна, гарбузова, гірчична, кунжутна, соєва, бавовникова, арахісова, олія із зародків пшениці).
Рослинні джерела, одержання та хімічний склад висихаючих рослинних олій (лляна, макова, конопляна).
Рослинні джерела, одержання та хімічний склад невисихаючих рослинних олій: (оливкова, мигдальна, персикова, рицинова).
Тверді рослинні жири (масло какао, пальмове масло, пальмоядерне масло, кокосове масло). Рослинні джерела, методи одержання, фізико-хімічні властивості та використання твердих жирів у фармацевтичній практиці.
Тваринні жири (риб’ячий жир трісковий, свинячий, баранячий жир).
Жироподібні речовини (фосфоліпіди, гліколіпіди, ліпопротеїди).Лецитин.
Воски природні (бджолиний віск, ланолін, спермацет, церезин).
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує ліпіди, протеїни і білки за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: плоди маслини європейської, шипшини коричної, аронії чорноплідної, насіння мигдалю звичайного, персика звичайного, рицини звичайної, соняшника однорічного, сої щетинистої, гарбуза звичайного, льону звичайного, чорнушки дамаської, пагони омели білої.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам аналітично-нормативної документації (ДФ ХІ, ДФ Х, ФС).
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик - . – Львів: Край, 2002. – 22 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця: Нова Книга, 2006. С.65-66.
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Вітаміни.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Вітаміни – це група органічних сполук різноманітної хімічної природи, необхідних у мінімальних кількостях для нормальної життєдіяльності організму. Вітаміни беруть участь у клітинному диханні, впливають на функції нервової системи, підвищують стійкість організму до функціональних захворювань та ін. В лікарських рослинах вітаміни є постійними компонентами, причому деякі з них накопичуються у значній кількості.
Вітамінні препарати застосовуються у медичній практиці для лікування різноманітних захворювань. Знання даної теми необхідні для успішного засвоєння деяких розділів профільних дисциплін, фармакології та фармакотерапії.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
класифікацію вітамінів;
хімічний склад, властивості різних груп вітамінів, методи виділення їх з ЛРС ;
використання ЛРС, що вміщує вітаміни в медицині;
правила і терміни збору, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує вітаміни;
використання ЛРС, що вміщує вітаміни в медицині.
ВМІТИ:
розпізнавати лікарські рослини, що вміщують вітаміни за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків);
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником;
кількісно визначати вміст окремих вітамінів в ЛРС.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Визначення поняття "вітаміни".
Класифікація вітамінів.
Напишіть структурні формули окремих вітамінів.
Фізичні та хімічні властивості різних груп вітамінів.
Способи виділення вітамінів з рослинної сировини.
Поширення у рослинному світі і локалізація у рослинах
Вкажіть способи використання та застосування ЛРС, що вміщує вітаміни і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Дайте визначення терміну “вітаміни”, охарактеризуйте роль вітчизняних та зарубіжних вчених у вивченні рослин, що містять вітаміни.
Обґрунтуйте класифікацію, наведіть приклади жиророзчинних та водорозчинних вітамінів.
Дайте характеристику фізичних та хімічних властивостей вітамінів.
Вказати методи аналізу вітамінів в ЛРС.
Охаратеризувати методи визначення кількісного вмісту вітамінів в ЛРС.
Застосування окремих груп вітамінів у фармації та медицині.
Складіть інструкцію для збирання та сушки плодів горобини.
Складіть таблицю відмінних ознак кропиви дводомної та можливих домішок.
Наведіть порівняльну морфологічну характеристику офіцинальних видів шипшини.
Вкажіть сировину, яка містить водорозчинні та жиророзчинні вітаміни.
Наведіть приклади сировини, багатої на вітаміни С, К, Е.
Розділіть сировину та препарати, які містять вітаміни, на групи за фармакологічною дією.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує вітаміни за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: плоди шипшини коричної, горобини звичайної, обліпихи крушиновидної, трава грициків звичайних, листя кропиви дводомної, квіти нагідок лікарських, стовпчики з приймочками кукурудзи звичайної, плоди і листя смородини чорної.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам аналітично-нормативної документації (ДФ ХІ, ДФ Х, ФС).
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує вітаміни за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: плоди шипшини, листок кропиви, трава грициків.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
ЗАВДАННЯ 3. Кількісне визначення аскорбінової кислоти у плодах шипшини.
Із грубо подрібненої середньої проби очищених плодів шипшини візьміть наважку масою 10 г, зважену з похибкою не більше 0,01 г, ретельно розітріть у фарфоровій ступці з 5 г скляного порошку, поступово додаючи 300 мл води очищеної. Настоювати 10 хв. Потім суміш розмішайте і профільтруйте.
В конічну колбу місткістю 50-100 мл внесіть 1 мл одержаної витяжки і 1 мл 2% розчину хлористоводневої кислоти, додайте 13 мл води і титруйте з мікробюретки 0,001н. розчином 2,6-дихлорфеноліндофеноляту натрію до появи рожевого забарвлення, яке не зникає протягом 0,5-1 хв. Титрування можна продовжувати не довше 2 хв.
1 мл 0,001н. розчину 2,6-дихлорфеноліндофеноляту натрію відповідає -,0888 мг аскорбінатної кислоти.
Вміст аскорбінатної кислоти у % (Х) в перерахунку на абсолютно суху сировину вирахуйте за формулою:
V
F
0,000088
V1
100
100 111
Х =
m V2
(100 – m1)
де V – об'єм 0,001 н. розчину 2,6-дихлоріндофеноляту натрію, затраченого
на титрування, мл;
F – коефіцієнт поправки розчину 2,6-дихлоріндофеноляту натрію;
V1 – об'єм витяжки, що відповідає наважці, мл;
m – маса наважки сировини, г;
V2 – об'єм витяжки, взятої для титрування, мл;
m1 – втрата в масі сировини при висушуванні, %.
ЗАВДАННЯ 4. Провести кількісне визначення каротиноїдів у плодах обліпихи (ФС 1052-76).
Приблизно 1 г свіжих плодів обліпихи (точна наважка) розітріть у фарфоровій ступці з невеликою кількістю безводного сульфату натрію до одержання однорідної маси. Вміст ступки перенесіть кількісно у конічну колбу місткістю 250 мл і екстрагуйте петролейним ефіром порціями (1-ша порція 50 мл, наступні по 20 мл) при періодичному перемішуванні протягом 30 хв.(кожен раз) до зникнення забарвлення розчину. Об'єднані витяжки фільтрують через безводний сульфат натрію в мірну колбу місткістю 250 мл. Сульфат натрію на фільтрі промийте 3 рази петролейним ефіром по 10 мл, об'єм розчину доводьте тим же розчинником до мітки. 100 мл одержаного розчину перемістіть в колбу для відгону і концентруйте при 40-50о С у вакуумі на водяній бані до об'єму 20 мл, кількісно перенесіть у мірну колбу місткістю 25 мл і доведіть об'єм розчину петролейним ефіром до мітки. Оптичну густину забарвленого розчину вимірюють на фотоколориметрі при довжині хвилі приблизно 450 нм (синій світлофільтр) у кюветах з товщиною шару 5 мм.
Одночасно проведіть вимірювання оптичної густини стандартного розчину біхромату калію в тих же умовах.Як контрольний розчин використовуйте розчинник.
В
D
0,00208
Y1
Y2
100
X =
D1
m
Y1
де D – оптична густина досліджуваного розчину;
D1 – оптична густина стандартного розчину;
0,00208 – кількість -каротину, яка відповідає по забарвленню стандартному розчину біхромату калію, мг;
Y1 ,Y2 - розведення, мл;
m – маса сировини.
Вміст суми каротиноїдів у перерахунку на -каротин в плодах обліпихи за ФС повинен складати не менше 10 мг %.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат порошку плодів шипшини: клітини зовнішнього епідермісу багатогранні або чотирикутні з нерівномірно потовщеними стінками; клітини паренхіми – м’якуші тонкостінні з оранжево-червоними глибками пігменту та друзами оксалату кальцію; кам’янисті клітини горішків; волоски одноклітинні, дуже довгі, жорсткі, злегка зігнуті.
Мікропрепарат листка кропиви дводомної: клітини епідермісу верхньої сторони листка багатокутні або звивисті, на нижній стороні – сильно звивисті; продихи розташовані знизу листка, оточені 3-5 клітинами епідермісу (аномоцитний тип); клітини з цистолітами – литоцисти; волоски трьох видів: жалкі з багатоклітинною основою, мають форму порожньої голки, з маленькою головкою на кінці; ретортовидні – одноклітинні; головчасті – з 2-3-клітинною головкою на одноклітинній ніжці; друзи оксалату кальцію, розташовані ланцюгом вздовж великих жилок.
Мікропрепарат листка грициків звичайних: маленькі клітини епідермісу з тонкими стінками; з верхньої сторони слабо-, з нижньої – сильнозвивисті стінки клітин; продихи з обох сторін невеликі, їх оточують три клітини епідермісу, одна з яких менша за інші (анізоцитний тип); волоски одноклітинні з розгалуженою грубо бородавчастою поверхнею, 3-, 6-, зрідка 7-кінцеві; кінці волосків притиснуті до поверхні листка, зустрічаються і прості волоски з широкою основою і вузьким загостреним кінцем, поверхня злегка грубо бородавчаста.
Мікропрепарат поперечного зрізу кори калини: корковий шар багаторядний; коленхіма дво-, чотиришарова; луб’яні волокна поодинокі або розміщені невеликими групами на межі первинної та вторинної кори; серцевинні промені вузькі, одно-, дворядні, а вторинні – менші, розташовані групами; друзи оксалату кальцію у клітинах паренхіми.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик - . – Львів: Край, 2002. – 22 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця: Нова Книга, 2006. С.65-66.
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Макро- і мікроелементи. Органічні кислоти. Глюкозинолати (тіоглікозиди) і ціаногенні глікозиди. Контроль змістового модулю №1.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Глікозиди – форма природних органічних сполук, молекули яких складаються з цукрової та нецукрової частин, що з'єднані між собою через гетероатом кисню, азоту, сірки чи вуглецю. Тіоглікозиди впливають на ЦНС, завдяки чому збуджуються дихальний та вазомоторний центри, стимулюється серцева діяльність, посилюється секреція шлункового соку; ціаноглікозиди виявляють седативну та знеболюючу дію.
Препарати, що містять тіоглікозиди, застосовуються у медичній практиці як подразнюючі засоби, при застудних захворюваннях, пневмонії, ревматизмі. Знання даної теми необхідні для успішного засвоєння деяких розділів профільних дисциплін, фармакології та фармакотерапії.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
правила і терміни збору, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує макро- і мікроелементи, органічні кислоти, тіо- та ціаногенні глікозиди;
хімічний склад, властивості органічних кислот, тіо- та ціаногенних глікозидів, методи виділення їх з ЛРС та виявлення за допомогою якісних реакцій;
використання ЛРС, що вміщує макро- і мікроелементи, органічні кислоти, тіо- та ціаногенні глікозиди в медицині та фармації.
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують органічні кислоти, тіо- та ціаногенні глікозиди за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків);
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за визначником.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Класифікація глікозидів. Тіо- та ціаногенні глікозиди, поширення їх в рослинному світі, локалізація в органах рослин.
Назвіть на латинській та українській мові рослини, ЛРС та їх родини, що вміщують органічні кислоти, глікозиди і неглікозидні сполуки сірки.. Опишіть зовнішній вигляд лікарських рослин: гірчиця сарептська, часник городній, цибуля городня, мигдаль гіркий.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС, що вміщує тіо- та ціаногенні глікозиди. Вкажіть фенофази, методи збору, способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання ЛРС: насіння гірчиці сарептської, цибулини часнику, цибулі, насіння мигдалю гіркого.
Вкажіть способи використання та застосування ЛРС, що вміщує тіо- та ціаногенні глікозиди і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Класифікація полісахаридів в залежності від складу та структури цукрів.
Фізичні та хімічні властивості полісахаридів.
Методи виділення, якісний та кількісний аналіз полісахаридів.
Поширення в рослинному світі та локалізація в рослинах крохмалю, інуліну, слизів, камеді, пектинових речовин.
Шляхи застосування в медицині ЛРС, що вміщує полісахариди.
Типи класифікацій вітамінів.
Методи кількісного визначення вітамінів в ЛРС.
Поширення в рослинному світі та локалізація в рослинах вітамінів С, А, К.
Ліпіди, їх класифікація, біологічні функції вищих жирних кислот.
Фізико-хімічні властивості жирів. Згіркнення, висихання, гідрогенізація.
Типи жирних олій та рослини, які їх нагромаджують.
Дослідження жирів. Кислотне, ефірне, йодне число, число омилення.
Характеристика тіо- та ціаноглікозидів, біологічна дія та застосування.
Способи одержання жирів. Джерела одержання жирів рослинного та тваринного походження.
Визначення типів жирних олій. Визначення фізичних та хімічних показників жирних олій. Їх аналітичне значення.
Визначити поняття «глікозиди». Типи класифікації.
Фізико-хімічні властивості глікозидів. Методи кількісного визначення глікозидів.
Визначення поняття «глюкозинолати». Фізичні та хімічні властивості тіоглікозидів (глюкозинолатів).
Визначення поняття «ціаноглікозиди». Властивості, поширення та застосування.
Крохмаль. Будова крохмального зерна. Структура амілози та амілопектину.
Інулін. Будова. Сировина, яка містить інулін. Якісне визначення, використання.
Камеді. Класифікація та хімічна будова. Фізико-хімічні властивості. Заготівля.
Пектини, пектинові речовини. Фізико-хімічні властивості.
Слиз. Хімічний склад. Локалізація та походження в рослинах.
Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела.
Визначення поняття "глікозиди".
Типи класифікацій глікозидів.
Фізичні та хімічні властивості тіо- та ціаногенних глікозидів
Складіть інструкцію для збирання та сушки плодів мигдалю та насіння гірчиці сарептської.
Дайте характеристику зовнішнім ознакам ЛРС: насіння мигдалю, гірчиці сарептської; квіти бузини.
Застосування тіо- та ціаногенних глікозидів у фармації та медицині.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що містить органічні кислоти, глікозиди і неглікозидні сполуки сірки.
Об'єкти аналізу: плоди журавлини, шипшини коричної, трава хвоща польового, споришу звичайного, насіння гірчиці сарептської, мигдалю гіркого, вівса посівного, цибулини часнику, цибулі, кореневище та корені пирію повзучого.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам аналітично-нормативної документації (ДФ ХІ, ДФ Х, ФС).
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує органічні кислоти, глікозиди і неглікозидні сполуки сірки. за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: плоди шипшини, трава хвоща, трава споришу.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат порошку плодів шипшини: клітини зовнішнього епідермісу багатогранні або чотирикутні з нерівномірно потовщеними стінками; клітини паренхіми – м’якуші тонкостінні з оранжево-червоними глибками пігменту та друзами оксалату кальцію; кам’янисті клітини горішків; волоски одноклітинні, дуже довгі, жорсткі, злегка зігнуті.
Мікропрепарат листка гірчака пташиного: клітини верхнього і нижнього епідермісу з прямими потовщеними стінками і нерідко з бурим вмістом, стінки клітин верхнього епідермісу вервицеподібно потовщені. Кутикула по краю листка і над великими жилками продовгувато-складчаста. Продихи оточені 3 клітинами епідермісу, з яких одна значно менша за дві інші (анізоцитний тип). По краю пластинки 1-3 ряди епідермісу мають товсті оболонки і утворюють сосочкоподібні вирости. В мезофілі листка багато друзів оксалату кальцію. Характерна наявність механічних волокон, розміщених над жилками, а також вздовж краю пластинки листка.
Мікропрепарат поперечного зрізу стебла хвоща: клітини епідермісу на ребрах стебла сильно видовжені з потовщеними прямими або злегка звивистими пористими стінками, без продихів; в бороздках і не редукованих листках – злегка видовжені з більш видовженими пористими стінками, з продихами. У обох типів епідермісу на стику деяких клітин помітні характерні парні вирости – заокруглені або зубчасті з яскраво вираженою перегородкою; деякі клітини мають сосочкоподібні вирости. Продихи з характерною складчастістю кутикули, розміщені переважно в три ряди.
На поперечному зрізі стебла під епідермісом видно ділянки коленхіми як у ребрах, так і в бороздках. В паренхімі кори навпроти бороздок розміщені великі повітроносні порожнини. За слабко помітною ендодермою навпроти ребер розміщені в один ряд провідні пучки, які теж мають невеликі порожнини. Центр меживузля порожнистий. На зрізі гілок є 4 великі ребра, центральної порожнини немає.
ЗАВДАННЯ 3. За гербарним зразком визначити лікарську рослину. Написати українські та латинські назви рослини, родини і сировини, вказати географічне поширення, діючі речовини, біологічну дію та застосування.
Алтея лікарська
Подорожник великий
Подорожник блошиний
Підбіл звичайний (мати-й-мачуха)
Льон звичайний
Персик звичайний
Рицина звичайна
Соняшник однорічний
Соя щетиниста
Шипшина корична
Нагідки лікарські
Обліпиха крушиновидна
Смородина чорна
Горобина звичайна
Кропива дводомна
Кукурудза звичайна
Грицики звичайні
Журавлина болотна
Гірчиця сарепська
ЗАВДАННЯ 4. За зразком лікарської рослинної сировини встановити вид ЛРС. Написати українські та латинські назви сировини, рослини і родини, вказати терміни збирання, умови заготівлі і зберігання ЛРС, діючі речовини, біологічну дію та застосування.
Корені алтеї
Трава алтеї
Листки подорожника
Насіння подорожника блошиного
Листки підбілу
Насіння льону
Насіння соняшника
Плоди шипшини
Квіти нагідок
Плоди обліпихи
Листя смородини
Плоди горобини
Листки кропиви
Стовпчики з приймочками кукурудзи
Трава грициків
ЗАВДАННЯ 5. За мнемокартами мікроскопічних ознак ЛРС визначити вид лікарської рослини. Написати українські та латинські назви сировини, рослини та родини, вказати основні діагностичні ознаки, за якими проведено ідентифікацію, застосування ЛРС.
Корінь алтеї
Листок подорожника
Листок підбілу
Насіння льону
Плід шипшини
Листок кропиви
Трава грициків
Кора калини
Трава хвоща
Трава споришу
ЗАВДАННЯ 6. Назвати хімічну структуру діючих речовин. Вказати рослинні джерела, локалізацію в органах рослин, фармакологічну дію.
Інулін
Арахідонова кислота
Холестерин
Ергостерин
Аскорбінова кислота (вітамін С)
Пангамова кислота (вітамін В15)
Ретинол (вітамін А)
Ергокальциферол (вітамін D2)
Філохінон (вітамін К1)
Токоферол (вітамін Е)
Нікотинова кислота
Тіамін (вітамін В1)
Рибофлавін (вітамін В2)
Синігрін
Амігдалін
ЗАВДАННЯ 7. Вказати фармакологічну дію та склад лікарських препаратів на основі рослинної сировини.
Мукалтін
Плантаглюцид
Лівіан
Лінетол
Оліметин
Цистенал
Есенціале
Холосас
Каротолін
Ліпохромін
Калефлон
Арфазетин
Олазоль
Гіпозоль
Глюкорибін
Рифлан
Алохол
Фітон – СД
Поліфітол-1
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик - . – Львів: Край, 2002. – 22 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця: Нова Книга, 2006. С.65-66.
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Терпеноїди. Іридоїди.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Терпеноїди – великий клас природних сполук, які є продуктом біогеного перетворення ізопрену. До них належать різні терпени, їх похідні. Вони є структурними частинами антибіотиків, деяких вітамінів, алкалоїдів та гормонів тварин. Іридоїди – це рослинні, переважно безазотисті речовини гіркі на смак, здатні збуджувати апетит і покращувати травлення. За хімічним походженням вони представляють грпу циклопентанпіранових монотерпеноїдів. Вони мають широкий спектр фармакологічної дії. Тому майбутньому спеціалісту необхідно знати номенклатуру лікарських рослин та сировини, а також закономірності утворення і накопичення терпеноїдів та іридоїдів у залежності від кліматичних та екологічних умов та фенофази вегетації рослин.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують терпеноїди та іридоїди за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків);
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
ЗНАТИ:
правила і терміни збору, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує терпеноїди та іридоїди;
хімічний склад, властивості різних груп терпеноїдів, методи виділення їх з ЛРС;
використання ЛРС, що вміщує терпеноїди та іридоїди в медицині та фармації.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Назвіть (на латинській та українській мовах) ЛРС, рослини та їх родини, що вміщують терпеноїди.
Дайте морфологічну характеристику продукуючих рослин, їх ареали.
Назвіть можливі домішки та їх відмінні ознаки з такими видами лікарських рослин: ромашка аптечна, арніка гірська, полин гіркий.
Опишіть терміни (фенофази) та методи збору ЛРС, що вміщують терпеноїди та іридоїди. Вкажіть способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання сировини.
Вкажіть шляхи використання і застосування рослинної сировини та лікарських препаратів з неї у медицині та фармації.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Терпеноїди, поширення їх в рослинному світі, локалізація в органах рослин.
Визначення поняття ”іридоїди”. Хімічна будова. Класифікація.
Якісні реакції на іридоїди, хроматографічний аналіз.
Опишіть відмінності морфологічних ознак тирличу жовтого та можливих домішок: тирлич крапчастий та тирлич роздільний.
Опишіть відмінності морфологічних ознак золототисячника гарного та можливої домішки – золототисячник звичайний, золототисячник малий.
Складіть інструкцію по заготівлі та сушінню шишок хмелю .
Складіть таблицю відмінних ознак плодів калини і подібних видів.
Складіть таблицю відмінних ознак кореневищ з коренями кульбаби і подібних видів.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує терпеноїди і іридоїди за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу корені кульбаби та тирличу, трава золототисячника, листки бобівника, кора калини, супліддя хмелю.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам аналітично-нормативної документації (ДФ ХІ, ДФ Х, ФС).
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує терпеноїди і іридоїди за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: корені кульбаби, кора калини, листки бобівника, супліддя хмелю.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожність ЛРС за визначником.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат поперечного зрізу кореня кульбаби: непроменева будова кореня; зрідка зустрічаються 1-2 широкі серцевинні промені. Корок тонкий, світло-коричневого кольору, в широкій частині корової паренхіми розміщені концентричні ряди груп з клітин лубу та молочників, заповнених жовтувато-коричневим вмістом. Клітини паренхіми заповнені інуліном, який легко розчиняється при нагріванні. Лінія камбію чітка, деревина складається з великих судин і паренхіми, яка містить інулін.
Мікропрепарат листка бобівника трилистого: клітини верхнього епідермісу прямостінні багатокутні, нижнього – зі слабозвивистими стінками. Переважно на нижній стороні листка розміщені занурені продихи (аномоцитний тип). Навколо продихів помітна променева складчастість кутикули. З нижньої сторони листка під епідермісом видно аеренхіму з великими повітроносними порожнинами.
Мікропрепарат поперечного зрізу кори калини: корковий шар багаторядний; коленхіма дво-, чотиришарова; луб’яні волокна поодинокі або розміщені невеликими групами на межі первинної та вторинної кори; серцевинні промені вузькі, одно-, дворядні, а вторинні – менші, розташовані групами; друзи оксалату кальцію у клітинах паренхіми.
Мікропрепарат супліддя хмелю: клітини епідерми багатокутні, неправильної форми, із звивистими оболонками; волоски – одноклітинні, конічні, прямі або зігнуті, з тонкими, гладенькими оболонками; продиховий апарат аномоцитного типу; залозисті волоски вільні з двоклітинною дворядною ніжкою та голівкою із 8-ми дрібних клітин; мезофіл із дрібними друзами оксалату кальцію, характерні оранжево-жовті залозки з короткими двоклітинними дворядними ніжками.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик - . – Львів: Край, 2002. – 22 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця: Нова Книга, 2006. С.65-66.
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Монотерпени та ароматичні сполуки.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Ефірні олії - це суміш пахучих речовин, які відносяться до різних класів органічних сполук, переважно до терпеноїдів, рідше до ароматичних і аліфатичних сполук. Вони мають широкий спектр фармакологічної дії (протизапальну, антисептичну, спазмолітичну, відхаркуючу). Тому майбутньому спеціалісту необхідно знати номенклатуру лікарських рослин та сировини, а також закономірності утворення і накопичення ефірних олій в залежності від кліматичних, екологічних умов та фенофази вегетації рослин.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
правила і терміни збору, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує монотерпени та ароматичні сполуки;
хімічний склад, властивості різних груп монотерпенів, методи виділення їх з ЛРС та виявлення з допомогою якісних реакцій;
використання ЛРС, що вміщує монотерпени та ароматичні сполуки в медицині та фармації.
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують монотерпени та ароматичні сполуки за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків);
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Монотерпени, поширення їх в рослинному світі, локалізація в органах рослин.
Назвіть на латинській та українській мові рослини, ЛРС та їх родини, що вміщують монотерпени та ароматичні сполуки. Опишіть зовнішній вигляд лікарських рослин: коріандр посівний, лаванда вузьколиста, меліса лікарська, м’ята перцева, шавлія лікарська, види евкаліпту , валеріана лікарська, ялівець звичайний, кмин звичайний, види липи, ромашка лікарська, ромашка запашна, оман високий, полин гіркий, деревій звичайний, види берези, аїр тростиновий, багно звичайне, аніс звичайний, фенхель звичайний, чебрець плазкий, чебрець звичайний, материнка звичайна.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС, що вміщує монотерпени та монотерпеноїди. Вкажіть фенофази, методи збору, способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання ЛРС: плоди коріандру, кмину; листки меліси, м'яти перцевої, шавлії, евкаліпта; квіти лаванди; кореневища з коренями валеріани.
Опишіть мікроскопічні ознаки ЛРС: листки м'яти перцевої, шавлії, евкаліпта, кореневища з коренями валеріани, плоди коріандру.
Вкажіть способи використання та застосування ЛРС, що вміщує монотерпени та монотерпеноїди і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
Вкажіть, які типи ефіроолійних утворень характерні для родин губоцвітих та селерових їх будова.
Назвіть (по хімічних групах) на латинській та українській мові ЛРС, рослини та їх родини, що вміщують ароматичні сполуки. Опишіть фенофази і методи збору ЛРС: трава чебрецю повзучого та звичайного, материнки; плоди анісу та фенхелю. Вкажіть способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання ЛРС.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС, згрупувавши їх за родинами: плоди анісу та фенхелю; трава чебрецю повзучого та звичайного, материнки. Порівняйте зовнішні ознаки видів сировини одних і тих самих родин.
Опишіть (за родинами) порівнюючи, мікроскопічні ознаки ЛРС: плоди анісу та фенхелю; трава чебрецю повзучого та звичайного, материнки. Вкажіть способи використання та застосування ЛРС і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Ефірні олії та їх локалізація в рослинах, типи секреторних ефіроолійних утворень.
Вкажіть, які типи ефіроолійних утворень характерні для родин губоцвітих, айстрових, зонтичних, миртових, їх будова.
Назвіть тип продихового комплексу, характерного для родини губоцвіті.
Обгрунтуйте класифікацію ЛРС, що вміщує ефірні олії.
Назвіть (по хімічних групах) на латинській та українській мові ЛРС, рослини та їх родини, що вміщують аліфатичні та циклічні монотерпеноїди.
Вкажіть способи використання ЛРС, що вміщує монотерпени і монотерпеноїди, і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
Складіть інструкцію для збору і зберігання ЛРС, яка містить ароматичні сполуки. Науково обгрунтуйте строки її зберігання.
Макро- і мікроскопічна характеристика окремих видів ЛРС, що вміщують ароматичні сполуки.
Поширення в рослинному світі та локалізація в рослинах ароматичних сполук. Шляхи їх утворення, значення для рослинного організму, умови накопичення.
Складіть таблицю відмінних ознак видів чебрецю звичайного і повзучого.
Проведіть класифікацію сировини та препаратів, які містять ароматичні сполуки, за фармакологічною дією.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує монотерпени та ароматичні сполуки за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: плоди коріандру, кмину, ялівцю, анісу, фенхелю; листки меліси, м'яти перцевої, шавлії, евкаліпта; квіти лаванди, ромашки, липи; кореневища з коренями валеріани, оману, аїру; бруньки берези; трава чебрецю повзучого та звичайного, материнки, деревію, полину, багна.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам аналітично-нормативної документації (ДФ, ФС).
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує монотерпени та ароматичні сполуки за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: листки м'яти перцевої, шавлії, евкаліпта, кореневища з коренями валеріани, плоди коріандру, ялівцю, анісу, фенхелю; трава чебрецю повзучого та звичайного, материнки, деревію, полину.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат листка м'яти перцевої: клітини нижнього епідермісу хвилястостінні, верхнього - прямостінні, продиховий апарат діацитного типу (продихи оточені двома клітинами, розміщеними перпендикулярно до продихової щілини); волоски по жилках та краю листка - прості 2-4-клітинні з поздовжньою бородавчастістю; головчасті з овальною головкою на одноклітинній короткій ніжці; ефіроолійні залозки, головка яких складається з 8 радіальне розміщених видільних клітин на короткій ніжці.
Мікропрепарат листка шавлії: клітини нижнього епідермісу звивистостостінні, верхнього - прямостінні, зустрічаються вервицеподібні потовщення клітинних стінок; продиховий апарат діацитного типу; волоски численні прості, мають 1-4 коротких клітини і довгу вигнуту кінцеву; головчасті з невеликою кулеподібною головкою на 1 -2-клітинній ніжці; ефіроолійні залозки, у яких головка складається з 8 радіально розміщених видільних клітин на короткій ніжці.
Мікропрепарат поперечного зрізу листка евкаліпту: листок ізолатеральний; епідерміс обох поверхонь листка з товстою кутикулою, стовпчаста тканина з обох боків розміщена в 3-4 ряди, губчаста займає невелику ділянку; схізо-лізогенні ефіроолійні вмістища кулеподібні, великі, вистелені видільними клітинами; жилки з кристалоносними обкладками; друзи і призматичні кристали розміщені і в стовпчастій, і в губчастій паренхімі.
Мікропрепарат поперечного зрізу кореня валеріани: покривна тканина кореня -епідерма, клітини якої витягнуті у довгі кореневі волоски. Під епідермою розміщена гіподерма, яка складається з великих овальних клітин, що містять крапельки ефірної олії. Основна паренхіма кори складається з однорідних округлих клітин з овальними оболонками, заповнених крохмалем. Добре помітна ендодерма складається з клітин із потовщеними стійкими. При розгляданні препарату на малому збільшенні помітні широка кора і центральний осьовий циліндр, в якому радіально розміщені судини первинної ксилеми і групи луб'яних волокон.
Мікропрепарат плоду ялівцю: на поперечному перерізі плоду видно три великі насінини неправильної, 3-4-кутної форми з бурою твердою шкіркою і білим ядром. В м'якоті плоду біля насінин розміщені великі нечисленні ефіроолійні вмістища з білим блискучим вмістом (ялівцева камфора). В периферичній частині плоду, під шкіркою, розміщено багато дрібних ефіроолійних вмістищ, які утворюють переривчастий концентричний пояс.
Мікропрепарат поперечного зрізу плоду коріандру: при малому збільшенні в навколопліднику помітний сірувато-темний механічний пояс, який переривається лише вузенькою смужкою паренхіми в місцях спайки півплодиків. Міцний механічний пояс складається із здерев'янілих оболонок з сильнопотовщеними стінками, волокна великими групами розміщені в різних напрямках, тому на поперечному зрізі їх видно і в поздовжньому і в поперечному перерізі. Насінини півмісяцевої форми займають значну частину плоду, ендосперма складається з багатогранних, великих клітин з потовщеними стінками і вміщує жирну олію, алейронові зерна і дуже дрібні друзи оксалату кальцію. На плоскій частині півплодиків помітні великі ефіроолійні канальці по два у кожного півплодика.
Мікропрепарат поперечного зрізу плоду анісу звичайного: епідерміс (екзокарпій) околоплодня з численними бородавчастими волосками; в паренхімі мезокарпію ефіроолійні канальці (15-35 в одному мерикарпії), 5 дрібних провідних пучків в ребрах; ендокарпій і шкірка насінини зрослись і мають вигляд жовто-коричневого шару деформованих клітин. Ендосперм, заповнений алейроновими зернами, краплинами жирної олії та дрібними друзами оксалату кальцію.
Мікропрепарат поперечного зрізу плоду фенхелю звичайного: клітини епідермісу прямокутні; ефіроолійні канальці вистелені бурим шаром видільних клітин; провідні пучки колатерального типу, оточені клітинами з сітчастим потовщенням; ендокарпій зрісся зі шкіркою насінини; клітини ендосперму прямокутні, товстостінні, заповнені дрібними друзами оксалату кальцію, алейроновими зернами та краплинами жирної олії.
Мікропрепарат листка чебрецю повзучого: клітини епідермісу з хвилястими стінками; численні продихи діацитного типу, волоски: щетинисті – прості, багатоклітинні, з товстими стінками і бородавчастою кутикулою, головчасті – на одноклітинній ніжці з грушеподібною головкою; ефіроолійні залозки побудовані за типом губоцвітих.
Мікропрепарат листка чебрецю звичайного: клітини епідермісу хвилястостінні; продихи діацитного типу; ефіроолійні залозки побудовані за типом губоцвітих; волоски: колінчатозігнуті, двоклітинні з бородавчатою кутикулою та сосочкоподібні.
Мікропрепарат листка материнки звичайної: клітини нижнього епідермісу хвилястостінні, численні продихи, продиховий апарат діацитного типу; волоски: прості, грубобородавчасті, 1-5 клітинні; головчасті з овальною одноклітинною головкою на одноклітинній ніжці; ефіроолійні залозки побудовані за типом губоцвітих.
Мікропрепарат листка деревію: клітини епідермісу хвилястостінні зі складчастою кутикулою, витягнуті по довжині дольки листка; продиховий апарат аномоцитного типу; волоски прості, в основі мають 4-7 коротких тонкостінних клітин, довга кінцева клітина трохи хвиляста, товстостінна, з вузенькою порожниною; ефіроолійні залозки побудовані за типом айстрових (містять 8 клітин, розміщених в 2 ряди і 4 яруси на короткій одноклітинній ніжці); в жилках листків проходять секреторні ходи, заповнені жовтим зернистим або маслянистим вмістом.
Мікропрепарат листка полину гіркого: клітини епідермісу слабо хвилясті; продиховий апарат аномоцитного типу (продих оточений 3-5 клітинами); волоски численні, Т-подібні, складаються з короткої 2-4-клітинної ніжки, на якій є довга тонкостінна клітина з загостреними кінцями, прикріплена до ніжки посередині; великі овальні ефіроолійні залозки з поперечною перегородкою, містять 8 клітин, розміщених в 2 ряди і 4 яруси на короткій одноклітинній ніжці.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик - . – Львів: Край, 2002. – 22 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця: Нова Книга, 2006. С.65-66.
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Фітохімічний аналіз ЛРС, що вміщує ефірні олії.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Головними складовими частинами ефірних олій є терпени, сесквітерпени та їх кисневмісні похідні, рідше ароматичні та аліфатичні сполуки. Ефірні олії отримують з різних органів рослин шляхом перегонки їх з водяною парою, екстракцією органічними розчинниками, пресуванням, а також поглинання їх твердими жирами (анфлераж). Склад і властивості ефірних олій часто залежать від методу їх отримання. Провізор повинен вміти проводити кількісне визначення вмісту ефірної олії в сировині, встановлювати справжність та доброякісність, визначати основні фізичні та хімічні показники ефірної олії.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ВМІТИ:
проводити кількісне визначення вмісту ефірної олії в зразках сировини за методом ДФ ХІ (перегонка з водяною парою);
складати висновки про відповідність досліджуваного зразка сировини вимогам НТД на основі проведеного аналізу зразка ефірної олії за методом ДФ ХІ (т.1, с. 290-294);
виявляти за допомогою якісних реакцій основні групи хімічних сполук в ефірних оліях.
ЗНАТИ:
методики кількісного визначення ефірних олій в залежності від їх фізичних властивостей;
показники якості при проведенні аналізу зразка ефірної олії за методикою ДФ ХІ (т.1, с. 290-294);
методики проведення якісних реакцій на основні групи хімічних сполук в ефірних оліях;
основні фізичні та хімічні показники якості ефірних олій та методики їх визначення.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Опишіть основні фізичні та хімічні властивості ефірних олій.
Назвіть групи хімічних сполук, які входять до складу ефірних олій. Терпеноїди та їх класифікація. Типи сполук моно- та сесквітерпеноїдів.
Опишіть методи отримання та кількісного визначення вмісту ефірних олій в ЛРС.
Охарактеризуйте фізичні та хімічні показники якості ефірних олій.
Вкажіть методи встановлення справжності та доброякісності ефірних олій.
Опишіть методики проведення якісних реакцій на основні групи хімічних сполук в ефірних оліях.
Правила зберігання ефіроолійної сировини та ефірних олій.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Назвіть методики кількісного визначення ефірних олій в залежності від їх фізичних властивостей.
Вкажіть групи хімічних сполук, які можна виявити в ефірних оліях за допомогою якісних реакцій.
Охарактеризуйте за родинами місця накопичення ефірних олій в рослинах.
Перелічіть фармакопейні методи встановлення справжності та доброякісності ефірних олій.
Назвіть причину, з якої при визначенні кислотного числа для розчинення ефірної олії рекомендується використовувати нейтралізований етиловий спирт.
Вкажіть з якою метою в ефірних оліях визначається ефірне число до і після ацетилювання.
Вкажіть хімічний склад листя м'яти, плодів коріандру, плодів фенхелю, листя евкаліпту, листя шавлії, трави чебрецю звичайного, трави материнки, квітів лаванди, кореневища з коренями валеріани.
Назвіть лікарські засоби, які готуються з ефіроолійної сировини, їх фармакологічну дію та застосування в медицині.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Робота проводиться на зразках сировини: плоди (олія) коріандру, плоди (олія) фенхелю, листя (олія) м'яти перцевої, листя (олія) евкаліпту, листя шавлії, трава чебрецю звичайного, трава материнки, квіти та олія лаванди, кореневища з коренями валеріани.
ЗАВДАННЯ 1. Провести аналіз зразка ефірної олії за методом ДФ ХІ (т.1, с.290-294).
Визначити справжність (колір, запах, смак, розчинність).
Колір. 10,0 мл досліджуваної ефірної олії поміщають у циліндр або пробірку з прозорого скла діаметром 2-3 см і спостерігають колір та прозорість на світлі.
Запах. 2 краплини олії наносять на смужку фільтрувального паперу довжиною 12 см і шириною 5 см так, щоб олія не змочувала краї паперу. Порівнюють запах досліджуваної олії через кожні 15 хв. з запахом контрольного зразка, нанесеного так само на фільтрувальний папір. Протягом 1 год. запах досліджуваного і контрольного зразків повинен бути однаковим.
Смак. Краплину ефірної олії, нанесеної на смужку фільтрувального паперу, або суміш краплі олії з 1 г цукрової пудри пробують на язик.
Розчинність. 1 мл ефірної олії наливають у мірний циліндр місткістю 10 мл і, збовтуючи, поступово доливають з бюретки по 0,1 мл спирту певної концентрації (вказаної у відповідній НТД) при 200С до повного розчинення олії.
Встановити чистоту: відсутність етилового спирту, жирних та мінеральних олій.
Спирт етиловий.
Кілька краплин ефірної олії наносять на воду, налиту на годинникове скло. При спостереженні на чорному фоні не повинно бути помітного помутніння навколо краплин олії.
1 мл ефірної олії наливають в пробірку, закупорюють її розпушеною ватою, всередину якої поміщають кристалик фуксину, і вміст пробірки доводять до кипіння. При наявності спирту пара його розчиняє фуксин і забарвлює вату в фіолетово-рожевий колір.
Жирні та мінеральні олії.
1 мл ефірної олії збовтують в пробірці з 10 мл етилового спирту. Не повинно з'являтися помутніння та краплини жирної олії.
1 краплю ефірної олії нанесіть на смужку фільтрувального паперу і підсушіть її, нагріваючи над плитою. Спостерігайте за зміною стану плями.
ЗАВДАННЯ 2. Провести якісні реакції на наявність певних хімічних сполук в ефірних оліях.
На альдегіди і кетони.
Одержання оксимів. До 1-2 крапель ефірної олії добавляють 3 краплі спиртового розчину хлористоводневого гідроксиламіну (15 г хлористоводневого гідроксиламіну в 100 мл 80%-го етилового спирту) та декілька краплин метилоранжу. При наявності карбонільних сполук на холоді чи при нагріванні на киплячій водяній бані суміш забарвлюється в рожевий колір.
Нітропрусидна реакція. Декілька крапель ефірної олії змішують з однаковою кількістю свіжоприготовленого розчину нітропрусиду натрію, підлужнюють. Розчин забарвлюється в червоний колір, який поступово зникає при стоянні. Наявність подвійного зв'язку, розміщеного близько біля карбонільної групи, сприяє реакції. Карвон, пулегон, цитраль дають червоне забарвлення, а камфора, фенхон, ментон, цитранеаль не реагують.
На феноли.
Реакція з заліза (ІІІ) хлоридом. До 1 мл концентрованого спиртового розчину ефірної олії додають 3-4 краплини розчину заліза (ІІІ) хлориду. Повинно з'явитися синє, фіолетове, зелене або червоне забарвлення (карвакрол і тимол не реагують). Олія, до складу якої входить карвакрол, при нагріванні з натрію гідроксидом і хлороформом забарвлюється в червоний колір.
Реакція утворення азобарвників. До 1 мл ефірної олії додають 3-4 мл 25%-го розчину натрію гідроксиду та 1-2 краплі діазотованої сульфанілової кислоти. З'являється оранжеве, червоне або темно-червоне забарвлення.
На азуленогени.
Реакція Сабетая. 5-10 крапель ефірної олії розчиняють в 1-2 мл хлороформу і додають по краплях 0,5-1 мл 5%-го розчину брому в хлороформі. Через декілька хвилин при наявності азуленогенів з'являється зелене, блакитне або фіолетове забарвлення. Реакція проходить ще швидше і виразніше, якщо ефірну олію спочатку розчинити в оцтовій кислоті, а потім обробити розчином брому в хлороформі.
Реакція Мюллера. На паперовий фільтр діаметром 4-5 см нанесіть 4-5 крапель спиртового розчину ефірної олії і після випаровування спирту в центр плями додайте 4-5 крапель реактиву Мюллера (розчин 1,0 г n-диметиламінобензальдегіду в суміші 5,0 г фосфатної і 50,0 г ацетатної кислот, дистильованої води до 100 мл). Вміст пробірки забарвлюється в зелений, блакитний або фіолетовий колір.
На підставі проведеного дослідження зробити висновок про наявність в досліджуваній ефірній олії тих чи інших сполук.
ЗАВДАННЯ 3. Визначити кількісний вміст ефірної олії в запропонованому зразку сировини за методом ДФУ 1-го вид. Додаток 1.
Перегонка з водяною парою (замалювати апарат).
Використовують ретельно очищений прилад. Визначення проводять відповідно до особливостей випробовуваного зразка. Зазначений об’єм рідини для перегонки поміщають у колбу, додають кілька шматків пористого фарфору і з’єднують з конденсуючою системою. Додають воду через наливну лійку до певного рівня. Пробку видаляють і додають зазначену кількість ксилолу, використовуючи піпетку таким чином, щоб її кінчик знаходився в нижній частині трубки. Установлюють пробку і переконуються, що жолоб на трубці суміщається з отвором. Рідину в колбі нагрівають до кипіння і регулюють швидкість перегонки від 2 до 3 мл на хвилину, якщо немає інших зазначень в окремій статті.
Для визначення швидкості перегонки, у процесі перегонки, знижують рівень води за допомогою триходового крана до досягнення меніском рівня нижньої позначки. Кран закривають і вимірють час необхідний для досягнення рідиною верхньої мітки. Кран відкривають і продовжують перегонку, змінюючи інтенсивність нагрівання для регулювання швидкості перегонки. Перегонку продовжують 30 хв. Нагрівання припиняють , і не менше як через 10 хв визначають об’єм ксилолу, зібраного в проградуйованій трубці.
Зазначену кількість випробуваного зразка поміщають у колбу і продовжують перегонку. Нагрівання припиняють, через 10 хв визначають об’єм рідини, зібраної в градуйованій трубці і віднімають від нього попередньо відзначений об’єм ксилолу. Одержана різниця являє собою кількість ефірних олій з усієї маси випробовуваного зразка. Розраховують результат у мл на 1000 г лікакрського засобу.
10-20 г добре подрібненої сировини поміщають у широкогорлу колбу місткістю 700-890 мл і доливають близько 300 мл води, збовтують, щоб сировина намокла. У верхню частину колби поміщають проградуйований по 0,025 мл приймач, який являє собою зігнуту трубку діаметром 0,5 см, довжина більшого коліна якої дорівнює 8 см. До більшого коліна припаяна лійка діаметром 1,5 – 2 см. Кінець меншого коліна вигнутий униз. Колбу з вмістом нагрівають до кипіння і витримують при слабкому кип'ятінні протягом часу, який вказаний у відповідній НТД на сировину. Пара води і ефірної олії конденсуються в холодильнику, а рідина стікає в приймач. Олія відстоюється в градуйованому коліні приймача, а вода витікає назад у колбу.
Розрахунок вмісту ефірної олії в ЛРС.
Після охолодження визначають відстояний у приймачі об'єм олії і розраховують її вміст:
а) у ваго-об'ємних відсотках за формулою:
Х=А·100/Б , де А – об'єм ефірної олії, мл;
Б – наважка повітряно сухої сировини, г;
б) у вагових відсотках – отриманий вище результат помножити на густину олії;
в) у ваго-об'ємних відсотках в перерахунку на абсолютно суху сировину за формулою:
Х1=V·100·100/m·(100 – W), де V – об'єм ефірної олії, мл;
m – маса сировини, г;
W – вологість сировини, %.
Оцінка якості сировини.
На основі проведеного аналізу зробити висновок про відповідність досліджуваного зразка сировини вимогам НТД.
ЗАВДАННЯ 4. Визначити числові показники ефірних олій.
Фізичні числові показники.
Визначення показника заломлення за методикою ДФ ХІ. Ознайомтеся за інструкцією з роботою рефрактометра, перевірте точність його показників з допомогою води, яка має показник заломлення 1,3330 (при 20оС), потім визначте показник заломлення досліджуваної ефірної олії. Порівняйте отримані дані з коефіцієнтом заломлення стандартного зразка, зробіть висновок про їх ідентичність.
Хімічні числові показники.
Кислотне число. Відважують 1,5-2 г олії з точністю до 0,1 г в колбі на 250 мл зі шліфом, розчиняють у 5-10 мл нейтралізованого етилового спирту і титрують 0,1 М розчином калію гідроксиду у присутності 3-5 крапель фенолфталеїну до рожевого забарвлення, яке не зникатиме протягом 30 сек. (інколи забарвлення швидко зникає, що свідчить про початок омилення складних ефірів, а тому титрувати слід швидко і кінцем титрування вважати момент появи першого забарвлення, яке затримується на 2-3 сек.). Для олії з незначним КЧ (до 1) титрування проводять з мікробюретки. Обчислюють КЧ за формулою:
К
Ч
= V · 5,61/ m ,
де V – кількість 0,1 М розчину натрію гідроксиду, затраченого на титрування, мл;
m – наважка, г;
5,61 – кількість калію гідроксиду, що міститься в 1 мл 0,1 М розчину калію гідроксиду, мг.
Ефірне число. До розчину після визначення кислотного числа додають 20 мл 0,5 М спиртового розчину калію гідроксиду і нагрівають на водяній бані в колбі зі зворотнім холодильником 1 год., підтримуючи легке кипіння. Після припинення нагрівання розчин розводять 100 мл води, додають декілька краплин фенолфталеїну, надмір калію гідроксиду відтитровують 0,25 М розчином сульфатної кислоти до зникнення рожевого забарвлення. Розраховують ефірне число за формулою:
ЕЧ = V · 28,05/ m ,
де V – об'єм розчину 0,5 М калію гідроксиду, затраченого на омилення ефірів, мл;
m – наважка олії, г;
28,05 – кількість калію гідроксиду, що міститься в 1 мл 0,5 М розчину калію гідроксиду, мг.
Ефірне число використовують для обчислення вмісту у відсотках складних ефірів або зв'язаних спиртів за формулою:
ЕЧ1 = ЕЧ · Мr · 100/ 56,1 · 1000 = ЕЧ · Мr/ 561,
де Мr – молекулярна маса ефіру або спирту;
56,1 – молекулярна маса калію гідроксиду.
Ефірне число після ацетилювання. 10 г олії поміщають в спеціальну круглодонну колбу для ацетилювання, додають 10 мл оцтового ангідриду та 2 г свіжосплавленого натрію ацетату, закривають зворотнім холодильником і нагрівають на піщаній бані, підтримуючи слабке кипіння протягом 2 год. Після охолодження в колбу через холодильник додають 25 мл води і нагрівають на водяній бані 15 хв., час від часу збовтуючи. Суміш переносять у ділильну лійку, після відстоювання водний розчин виливають, а олію порціями промивають збовтуванням з 50 мл насиченого розчину хлориду натрію до нейтральної реакції (індикатор метиловий оранжевий), олію двічі промивають водою по 20 мл, щоб видалити сліди хлориду натрію, зневоднюють безводним сульфатом натрію і фільтрують.
1-2 г отриманої олії (з точністю до 0,001 г) зважують в конічній колбі, розчиняють в 5 мл спирту, нейтралізують 0,5 М спиртовим розчином калію гідроксиду по фенолфталеїну, а потім визначають ефірне число, як описано вище. Розраховують ефірне число після ацетилювання за формулою:
ЕЧ2 = 28,05 · V1/ m1,
де V1 – об'єм 0,5 М розчину калію гідроксиду, затраченого на омилення ефірів після ацетилювання, мл;
m1 – наважка, г;
28,05 – кількість калію гідроксиду, що міститься в 1 мл 0,5 М гідроксиду, мг.
Вміст вільних спиртів у відсотках розраховують за формулою:
ЕЧ3 = (ЕЧ2 – ЕЧ) · Мr/ 561 – 0,42 (ЕЧ2 – ЕЧ) ,
де Мr – молекулярна маса спирту;
0,42 – поправка на збільшення маси ефірної олії за рахунок приєднання ацетильного залишку (42 – різниця в молекулярній масі між вільним спиртом і його оцтовим ефіром).
Загальний вміст спиртів визначається сумою зв'язаних та вільних спиртів.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик - . – Львів: Край, 2002. – 22 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця: Нова Книга, 2006. С.65-66.
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Лікарські рослини і сировина, які містять дитерпеноїди, смоли і бальзами. Контроль змістового модулю 2.
АКТУАЛЬНІСТЬ: У природі виявлено понад 800 дитерпенів. До найбільш поширеніших відносять такі типи: лабдану, абієтану, каурану. Дитерпеноїди мають високу фізіологічну активність, але часто бувають токсичними та канцерогенними. Вони мають широкий спектр фармакологічної дії. Тому майбутньому спеціалісту необхідно знати номенклатуру лікарських рослин та сировини, а також закономірності утворення і накопичення дитерпеноїдів, смол та бальзамів у залежності від кліматичних та екологічних умов та фенофази вегетації рослин.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують дитерпеноїди, смоли і бальзами за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків);
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
ЗНАТИ:
правила і терміни збору, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує дитерпеноїди, смоли і бальзами;
хімічний склад, властивості дитерпеноїди, смоли і бальзами, методи виділення їх з ЛРС;
використання ЛРС, що вміщує дитерпеноїди, смоли і бальзами в медицині та фармації.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Назвіть (на латинській та українській мовах) ЛРС, рослини та їх родини, що вміщують дитерпеноїди, смоли і бальзами.
Дайте морфологічну характеристику продукуючих рослин, їх ареали.
Опишіть терміни (фенофази) та методи збору ЛРС, що вміщують дитерпеноїди, смоли і бальзами. Вкажіть способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання сировини.
Вкажіть шляхи використання і застосування рослинної сировини та лікарських препаратів з неї у медицині та фармації.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Дитерпеноїди, поширення їх в рослинному світі, локалізація в органах рослин.
Смоли. Загальна характеристика. Класифікація за Чірхом. Фізичні і хімічні властивості.
Опишіть відмінності морфологічних ознак видів ялиці.
Опишіть відмінності морфологічних ознак видів туї.
Складіть таблицю відмінних ознак видів тополі.
Складіть таблицю відмінних ознак видів модрини.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує дитерпеноїди, смоли і бальзами за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: ялиця сибірська, види модрини, кедр сибірський, ялівець звичайний, туя західна, береза повисла, тополя чорна.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам аналітично-нормативної документації (ДФ, ФС).
ЗАВДАННЯ 2. За гербарним зразком визначити лікарську рослину. Написати українські та латинські назви рослини, родини і сировини, вказати географічне поширення, діючі речовини, біологічну дію та застосування.
Лаванда колоскова
Евкаліпт прутовидний
Меліса лікарська
Шавлія лікарська
Валеріана лікарська
Аніс звичайний
Чебрець звичайний
Бобівник трилистий
Тирлич жовтий
Золототисячник гарний
Кульбаба лікарська
Аїр тростиновий
Кмин звичайний
Арніка гірська
Калина звичайна
Ялиця сибірська
М'ята перцева
Коріандр посівний
Фенхель звичайний
Ялівець звичайний
Хамоміла лікарська
Оман високий
Деревій звичайний
Полин гіркий
Багно звичайне
Чебрець повзучий
Материнка звичайна
Береза повисла
Тополя чорна
Хміль звичайний
Липа серце листа
Туя західна
ЗАВДАННЯ 3. За зразком лікарської рослинної сировини встановити вид ЛРС. Написати українські та латинські назви сировини, рослини, і родини, вказати терміни збирання, умови заготівлі і зберігання ЛРС, діючі речовини, біологічну дію та застосування.
Листки м'яти перцевої
Листки евкаліпта
Плоди анісу
Корені кульбаби
Трава деревію
Трава полину
Трава материнки
Листки бобівника трилистого
Бруньки тополі
Бруньки берези
Плоди кмину
Трава золототисячника
Трава меліси
Плоди ялівцю
Листки шавлії
Кореневища з коренями валеріани
Супліддя хмелю
Квітки ромашки
Корені оману
Кореневище аїру
Плоди фенхелю
Трава чебрецю
Квітки лаванди
Корені тирличу
Кореневища аїру
Плоди коріандру
ЗАВДАННЯ 4. За мнемокартами мікроскопічних ознак ЛРС визначити вид лікарської рослини. Написати українські та латинські назви сировини, рослини та родини, вказати основні діагностичні ознаки, за якими проведено ідентифікацію, застосування ЛРС.
Корені кульбаби
Листки м'яти перцевої
Листки шавлії
Кореневище з коренями валеріани
Листки деревію
Плоди фенхелю
Листки материнки
Плоди анісу
Листки евкаліпту
Листки полину гіркого
Кореневище аїру
Плоди ялівцю
Листки чебрецю
Супліддя хмелю
Листки бобівника трилистого
Корені оману
ЗАВДАННЯ 5. Назвати хімічну структуру діючих речовин. Вказати рослинні джерела, локалізацію в органах рослин, фармакологічну дію.
Остол
Гарпагід
Ліналоол
Цитраль
Ментол
Карвакрол
Анетол
Ванілін
Борнілізовалеріанат
1,8-цинеол
Карвон
Камфора
Борнеол
Хамазулен
Алантолактон
Тимол
ЗАВДАННЯ 6. Вказати фармакологічну дію та склад лікарських препаратів на основі рослинної сировини.
Валокормід
Корвалдін
Еспол
Ледин
Флора
Стрепсілс оригінал
Алантон
Пектусин
Уролесан
Лівіан
Вікалін
Гербогастрин
Арфазетин
Інгаліпт
Каметон
Сальвін
Гевкамен
Ефкамон
Хлорофіліпт
Піносол
Пропобесан
Рекутан
Анітос
Ротокан
Поліфітол
Оліметин
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 59 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик - . – Львів: Край, 2002. – 22 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця: Нова Книга, 2006. С.65-66.
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Тритерпеноїди. Стероїди. Сапоніни.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Сапоніни – високомолекулярні складні органічні сполуки глікозидного характеру, які проявляють специфічні властивості: водні розчини з сировини, що вміщує сапоніни, утворюють сильну піну; потрапляючи в кров, викликають гемоліз еритроцитів; токсичні для холоднокровних тварин. ЛРС, що вміщує сапоніни проявляє муколітичні, сечогінні, протимікробні, протизапальні властивості. Деякі види ЛРС, що вміщує терпенові сапоніни має стимулюючий вплив на ЦНС. Знання та навички, здобуті студентами при вивченні даної теми, будуть корисними в практичній діяльності провізора.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
правила і терміни збору, способи первинної обробки, сушіння
та зберігання сировини, що вміщує сапоніни;
діагностичні зовнішні та мікроскопічні ознаки ЛРС, що вміщує сапоніни;
використання ЛРС, що вміщує сапоніни в медицині;
хімічну структуру тритерпенових і стероїдних сапонінів;
фізичні і хімічні властивості сапонінів;
використання ЛРС і препаратів з неї в медицині.
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують
сапоніни за зовнішніми ознаками (за допомогою
гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно
подібних видів;
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками та визначником.;
ідентифікувати ЛРС за діагностичноми мікроскопічними ознаками;
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Сапоніни, поширення їх в рослинному світі, локалізація в органах рослин.
Вкажіть способи використання та застосування ЛРС, що вміщує сапоніни і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
Класифікація, фізико-хімічні властивості. Методи отримання сапонінів з рослинної сировини .
Збір, сушіння, зберігання і переробка ЛРС, яка вміщує сапоніни. Шляхи використання і застосування сировини в медицині.
Назвіть на латинській та українській мові рослини, ЛРС та їх родини, що вміщують сапоніни. Опишіть зовнішній вигляд лікарських рослин: солодка гола, астрагал шерстистоквітковий, синюха блакитна, мильнянка лікарська, хвощ польовий, аралія маньчжурська, ортосифон тичинковий, женьшень, заманиха висока, діоскорея ніппонська, якірці сланкі, гуньба сінна, остудник голий.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС, що вміщує сапоніни. Вкажіть фенофази, методи збору, способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання ЛРС: корінь солодки, трава астрагалу, кореневища з коренями синюхи, корінь мильнянки, трава хвощу польового, корінь аралії маньчжурської, листя ортосифону тичинкового, корінь женьшеню, кореневища з коренями заманихи, кореневища з коренями діоскореї.
Опишіть мікроскопічні ознаки ЛРС: корінь солодки, кореневища з коренями синюхи, трава хвощу польового.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Дайте визначення поняття "сапоніни" як групи біологічно активних речовин.
Опишіть фізико-хімічні і біологічні властивості сапонінів. Яка хімічна структура і рослинні джерела сапонінів: похідні L- і B-амірина, спіростан, олеанолова, урсолова, гліциризинова і гліциритинова кислота, панаксадіол, діосцин, діосгенін, дамаран.
Які лікарські препарати з сапоніновмісної сировини Ви знаєте? Як використовуються вони і лікарська сировина в медицині?
Як виділяють сапоніни з рослинної сировини?
Які реакції використовують для виявлення сапонінів в ЛРС? Хроматографічне розділення і виявлення сапонінів.
Рослини яких родин вміщують cапоніни, в яких органах рослин накопичуються в основному ці сполуки?
Які особливості заготівлі, сушіння і зберігання сировини, що вміщує сапоніни?
Назвіть специфічні властивості сапонінів.
Напишіть латинською мовою види сировини солодки, допущеної до медичної практики.
Який хімічний склад діоскореї кавказької та ніппонської? Назвіть лікарські препарати, які отримують з діоскореї ніппонської, і розкажіть про їх застосування в медицині.
Які фармакологічні властивості проявляють препарати синюхи блакитної?
Назвіть сапоніновмісні рослини, що проявляють тонізуючу та адаптогенну дію? Які хімічні групи сапонінів вони вміщують?
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує сапоніни за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: корінь солодки, трава астрагалу, трава хвощу польового, корінь аралії маньчжурської, листя ортосифону тичинкового, корінь женьшеню, насіння каштана.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам аналітичної нормативної документації (ДФ ХІ, ТФС У, ДФУ).
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує сапоніни за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: корінь солодки, листя ортосифону, трава хвощу польового.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС.
Мікропрепарат поперечного зрізу кореня солодки: Будова кореня променева. Неочищені корені зверху покриті багатошаровим корком із світло-бурих клітин; під корком – первинна кора, яка складається з великих тангентально витягнутих клітин. Очищені корені не мають корку. У широкій зоні вторинної кори помітні ділянки флоеми і широкі багаторядні серцевинні промені, що лійковидно розширюються до периферії. Елементи флоеми деформовані (облітеровані), втратили свою основну функцію. Ділянка деформованого лубу має форму трикутника, основою оберненого до камбію, а сильно витягненою верхівкою, яка звивається між групами луб’яних волокон, - до периферії. Камбій видно тільки в ділянках між флоемою і ксилемою, а в серцевинних променях він переривається. Деревина розділена серцевинними променями на радіальні полоси, в яких розміщені судини, деревні волокна і клітини деревної паренхіми. Групи механічних волокон оточені кристалоносною обкладкою.
На поздовжньому зрізі кореня видно характерну діагностичну ознаку – пористі, широкі з облямованими порами, або бочковидні судини.
Мікропрепарат поперечного зрізу і поверхні стебла хвоща: клітини епідермісу на ребрах стебла сильно видовжені з потовщеними прямими або злегка звивистими пористими стінками, без продихів; в бороздках і не редукованих листках – злегка видовжені з більш видовженими пористими стінками, з продихами. У обох типів епідермісу на стику деяких клітин помітні характерні парні вирости – заокруглені або зубчасті з яскраво вираженою перегородкою; деякі клітини мають сосочкоподібні вирости. Продихи з характерною складчастістю кутикули, розміщені переважно в три ряди.
На поперечному зрізі стебла під епіддермісом видно ділянки коленхіми як у ребрах, так і в бороздках. В паренхімі кори навпроти бороздок розміщені великі повітроносні порожнини. За слабко помітною ендодермою навпроти ребер розміщені в один ряд провідні пучки, які теж мають невеликі порожнини. Центр меживузля порожнистий. На зрізі гілок є 4 великі ребра, центральної порожнини немає.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Фармакогнозия: Учебное пособие / А.И. Павлий, В.Н. Ковалев, А.М. Ковалева и др. – Х.: Б.и., 1994. – 269 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 548 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – 556 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Додаткова
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / А.М. Гродзінського. – К.: Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1992.
Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. – М.: Изд-во ГУГК, 1980.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1985.
ТЕМА: Методи якісного та кількісного визначення тритерпеноїдів та терпенових сапонінів.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Сапоніни – високомолекулярні складні органічні сполуки глікозидного характеру, які проявляють специфічні властивості: водні розчини з сировини, що вміщує сапоніни, утворюють сильну піну; потрапляючи в кров, викликають гемоліз еритроцитів; токсичні для холоднокровних тварин. ЛРС, що вміщує сапоніни проявляє муколітичні, сечогінні, протимікробні, протизапальні властивості. Деякі види ЛРС, що вміщує терпенові сапоніни має стимулюючий вплив на ЦНС. Знання та навички, здобуті студентами при вивченні даної теми, будуть корисними в практичній діяльності провізора.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
хімічну структуру тритерпенових і стероїдних сапонінів;
фізичні і хімічні властивості сапонінів;
використання ЛРС і препаратів з неї в медицині.
ВМІТИ:
виділити сапоніни з ЛРС;
виявити сапоніни за допомогою фізичних, хімічних і біологічних проб і методом хроматографії в тонкому шарі сорбента;
встановити хімічну групу сапонінів;
провести кількісне визначення сапонінів в ЛРС;
визначити гемолітичний індекс.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Сапоніни, поширення їх в рослинному світі, локалізація в органах рослин.
Вкажіть способи використання та застосування ЛРС, що вміщує сапоніни і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
Класифікація, фізико-хімічні властивості. Методи отримання сапонінів з рослинної сировини .
Збір, сушіння, зберігання і переробка ЛРС , яка вміщує сапоніни. Шляхи використання і застосування сировини в медицині.
Назвіть на латинській та українській мові рослини, ЛРС та їх родини, що вміщують сапоніни. Опишіть зовнішній вигляд лікарських рослин: солодка гола, астрагал шерстистоквітковий, синюха блакитна, мильнянка лікарська, хвощ польовий, аралія маньчжурська, ортосифон тичинковий, женьшень, заманиха висока, діоскорея ніппонська, якірці сланкі, гуньба сінна, остудник голий.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС, що вміщує сапоніни. Вкажіть фенофази, методи збору, способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання ЛРС: корінь солодки, трава астрагалу, кореневища з коренями синюхи, корінь мильнянки, трава хвощу польового, корінь аралії маньчжурської, листя ортосифону тичинкового, корінь женьшеню, кореневища з коренями заманихи, кореневища з коренями діоскореї.
Опишіть мікроскопічні ознаки ЛРС: корінь солодки, кореневища з коренями синюхи, трава хвощу польового.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Дайте визначення поняття "сапоніни" як групи біологічно активних речовин.
Опишіть фізико-хімічні і біологічні властивості сапонінів. Яка хімічна структура і рослинні джерела сапонінів: похідні L- і B-амірина, спіростан, олеанолова, урсолова, гліциризинова і гліциритинова кислота, панаксадіол, діосцин, діосгенін, дамаран.
Які лікарські препарати з сапоніновмісної сировини Ви знаєте? Як використовуються вони і лікарська сировина в медицині?
Як виділяють сапоніни з рослинної сировини?
Які реакції використовують для виявлення сапонінів в ЛРС? Хроматографічне розділення і виявлення сапонінів.
Рослини яких родин вміщують cапоніни, в яких органах рослин накопичуються в основному ці сполуки?
Які особливості заготівлі, сушіння і зберігання сировини, що вміщує сапоніни?
Назвіть специфічні властивості сапонінів.
Напишіть латинською мовою види сировини солодки, допущеної до медичної практики.
Який хімічний склад діоскореї кавказької та ніппонської? Назвіть лікарські препарати, які отримують з діоскореї ніппонської, і розкажіть про їх застосування в медицині.
Які фармакологічні властивості проявляють препарати синюхи блакитної?
Назвіть сапоніновмісні рослини, що проявляють тонізуючу та адаптогенну дію? Які хімічні групи сапонінів вони вміщують?
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Приготувати витяжку з рослинної сировини.
Об'єкти аналізу: корені солодки голої, синюхи голубої, кореневище діоскореї, трава астрагалу шерстистоквіткового, хвоща польового, плоди кінського каштану.
Методичні вказівки. 2 г подрібненої рослинної сировини залийте 40 мл гарячого ізотонічного розчину хлориду натрію і нагрійте на киплячій водяній бані протягом 15 хв. Після охолодження профільтруйте.
ЗАВДАННЯ 2. Провести визначення сапонінів у витяжці за допомогою реакцій ідентифікації і хроматографічним методом.
Методичні вказівки.
І. Визначення сапонінів на основі фізичних властивостей. 3 мл витяжки інтенсивно струшуйте на протязі кількох секунд. При наявності сапонінів утворюється піна. З допомогою проби піноутворення визначте хімічну природу сапонінів, для чого її проведіть одночасно в кислому і лужному середовищах (реакція Фонтан-Кандела): у дві пробірки однакового кольору і діаметру внесіть по 2 мл досліджуваної витяжки, в одну пробірку додайте 2 мл 0,5 % хлористоводневої кислоти (рН 1), а в другу – 2 мл 0,5 % розчину натрію гідроксиду (рН 13), після чого в обидві пробірки через капіляри продуйте повітрям і відмітьте висоту піноутворення і стійкість піни. У протоколі вкажіть умови кращого піноутворення (рН середовища) і зробіть висновок про належність сапонінів до групи тритерпенових або стероїдних сполук.
ІІ. Визначення сапонінів на основі хімічних властивостей.
а) Реакції осадження:
до 2 мл водної витяжки додайте кілька краплин ацетату свинцю, зафіксуйте результат реакції;
2 мл витяжки випаруйте у фарфоровій чашці, сухий залишок розчиніть у 1 мл етилового спирту і додайте кілька краплин 1 % спиртового розчину холестерину. Відмітьте результат реакції;
до 2 мл водної витяжки додайте декілька краплин реактиву Неслера, зафіксуйте одержаний результат;
до 2 мл водної витяжки додайте декілька краплин насиченого розчину барію гідроксиду, опишіть результат реакції.
б) Реакції утворення забарвлених речовин:
реакція Лафона. 2 мл витяжки випаруйте в фарфоровій чашці, залишок розчиніть у суміші рівних частин концентрованої сірчаної кислоти й етанолу при нагріванні (спостерігається жовте забарвлення). Додайте 1 краплину 10 % розчину сульфату заліза (ІІ) і зафіксуйте результати реакції;
до 2 мл витяжки додайте 1 мл 10 % розчину нітрату натрію і 1 краплину концентрованої сірчаної кислоти. Вкажіть результат реакції;
Реакція Лібермана-Бурхарда. 2 мл витяжки випаруйте у фарфоровій чашці, залишок розчиніть у 0,5 мл оцтового ангідриду і перенесіть у пробірку. По стінках пробірки обережно долийте рівний об'єм концентрованої сірчаної кислоти. Результати реакції спостерігайте на границі шарів.
За результатами хімічних реакцій зробіть висновок про наявність сапонінів у ЛРС.
ІІІ. Визначення сапонінів на основі біологічних властивостей.
До 2 мл витяжки додайте 2 мл 2 % суспензії еритроцитів баранячої крові в ізотонічному розчині хлориду натрію. Результати реакції спостерігайте через 10-15 хв. У протоколі вкажіть характер продукту реакції (наявність або відсутність осаду, забарвлення розчину) і поясніть суть змін, які відбулися.
ІV. Визначення сапонінів методом хроматографії.
2 мл витяжки внесіть у фарфорову чашку і випаруйте на водяній бані. Сухий залишок розчиніть у 1 мл 70 % етанолу і одержаний розчин нанесіть капіляром на стартову лінію пластинки з закріпленим шаром сорбенту. Паралельно нанесіть розчин сапоніну - "свідка". Підсушену пластинку внесіть в камеру, заповнену системою розчинників: хлороформ - ацетон - вода (4:32:7). Після розвитку хроматограми висушену в термостаті при 50-60°С пластинку обробіть 10 % спиртовим розчином сірчаної кислоти, після чого помістіть у термостат на 5-10 хв (температура 30-50°С) для проявлення плям і порівняйте їх Rf з величинами Rf "свідків". Результати досліду внесіть до протоколу.
ЗАВДАННЯ 3. Визначити кількісний вміст сапонінів у лікарській рослинній сировині.
Методичні вказівки. Для кількісного визначення сапонінів у лікарській рослинній сировині використовують методи, які базуються на використанні біологічних та інших властивостей цих речовин, а також вагові і фізико-хімічні (фотометричні). Найбільш широко прийнятим з біологічних методів є визначення гемолітичного індексу, величина, якого прямо пропорційна кількості речовини в розчині (непрямий метод).
1. Визначення гемолітичного індексу (метод Кофлера).
2,0 г (з точністю до 0,01) подрібненої сировини внесіть у конічну колбу і залийте 100 мл (точний об'єм) гарячого ізотонічного розчину хлориду натрію. Колбу з вмістом зважте з точністю до 0,01 г і настоюйте на киплячій водяній бані протягом 15 хв. Після цього вагу колби з вмістом доведіть водою до початкової маси і профільтруйте. Дослід проведіть у серії з 9 пробірок. Градуйованою піпеткою внесіть у пробірку по 0,9; 0,8; 0,7; 0,6; 0,5;.0,4; 0,3; 0,2; 0,1 мл одержаної витяжки. Ізотонічним розчином доведіть вміст пробірки до 1 мл, після чого додайте по 2 мл суспензії еритроцитів і перемішайте. Через деякий час визначите, у яких пробірках пройшов гемоліз. Якщо гемоліз проходить у всіх пробірках, то частину основного настою розведіть ізотонічним розчином у 10 разів і приготуйте нову порцію розведень. Остаточний висновок зробіть в кінці заняття. Гемолітичний індекс розрахуйте за формулою:
Х = (2 х 100) / (а х б), де
а - початкова концентрація витяжки, у %;
б - кількість первинного розчину, що міститься в пробірці, при якому спостерігається повний гемоліз.
2. Кількісне визначення гліциризинової кислоти (гф X, с. 573) у корені солодки.
Біля 2 г подрібненої сировини (точна наважка), просіяної через сито з розміром отворів 0,2 мм, помістіть в колбу місткістю 150 мл, додайте 20 мл 3 % ацетонового розчину азотної кислоти і суміш залишіть на 1 год при частому і сильному збовтуванні.
Витяжку відфільтруйте в циліндр місткістю 100 мл. Порошок кореня в колбі промийте 10 мл ацетону і фільтруйте через той же фільтр. У колбу із сировиною долийте ще 20 мл ацетону, яким одночасно змийте порошок з фільтра і суміш кип'ятіть зі зворотним холодильником на водяній бані протягом 5 хв. Витяжку відфільтруйте через той же фільтр у той же циліндр. Екстракцію гарячим ацетоном повторіть в такий спосіб ще два рази. Порошок кореня промивайте ацетоном доти, поки об'єм рідини в циліндрі не досягне 100 мл. Рідину з циліндра вилийте в стакан місткістю 200 мл. Циліндр сполосніть 40 мл спирту, який вилийте в ту ж склянку. Далі по краплях при інтенсивному помішуванні додайте розчин концентрованого амонію гідроксиду до появи рясного світло-жовтого осаду (рн 8,3 – 8,6 визначте потенціометрично або по порозовінню вологого фенолфталеїнового паперу). Осад разом з матковою рідиною перенесіть на фільтр, поміщений у лійку Бюхнера, і рідину відсмокчіть. Склянку і фільтр з осадом промийте 50 мл ацетону в 3-4 прийоми. Осад з фільтром кількісно переважте в склянку, в якій проводилося осадження, і розчинить в 50 мл води. Отриманий розчин кількісно перенесіть у мірну колбу місткістю 250 мл. Фільтр кілька разів промийте невеликими порціями води, приєднуючи їх до основної витяжки. Об'єм витяжки доведіть водою до мітки (розчин А). Кількісне визначення проводьте одним з нижче поданих методів.
1. До 100 мл розчину А додайте 20 мл попередньо нейтралізованого по тимолфталеїну розчину формальдегіду, перемішайте протягом 2 хв, титруйте при тому ж індикаторі 0,1 н розчином натрію гідроксиду до зміни жовтого забарвлення розчину в зеленувате, порівнюючи забарвлення титруємої частини розчину з забарвленням частини розчину А, який залишився.
1 мл 0,1 н. розчину натрію гідроксиду відповідає 0,0274 г гліциризинової кислоти.
2. 10 мл розчину А помістіть в мірну колбу місткістю 500 мл і доведіть розчин до мітки (розчин Б).
Оптична густина розчину Б визначається за спектрофотометрі при довжині хвилі 258 нм у кюветі з товщиною шару 1 см, застосовуючи в якості контрольного розчину воду.
Вміст гліциризинової кислоти у відсотках (X) обчисліть за формулою:
Х = (Д х 822 х 250 х 500 х 100) / (а х б х 11000 х 1000), де
Д - оптична густина розчину Б;
а - наважка сировини в грамах;
б - кількість мл розчину А, використаного для готування розчину Б;
822 - молекулярна маса гліциризинової кислоти;
11000 - молекулярний показник поглинання.
Підсумковий контроль і захист виконаної роботи проводиться на підставі перевірки правильності оформлення протоколу, результатів реакцій, пропонованих студентом разом із протоколом, а також шляхом виявлення набутих практичних навичок усним опитуванням студента методик виконаних досліджень, трактування отриманих результатів, а також по мнемокартах хімічної структури сапонінів.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Фармакогнозия: Учебное пособие / А.И. Павлий, В.Н. Ковалев, А.М. Ковалева и др. – Х.: Б.и., 1994. – 269 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 548 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – 556 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Додаткова
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / А.М. Гродзінського. – К.: Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 1992.
Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. – М.: Изд-во ГУГК, 1980.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1985.
ТЕМА: Кардіоглікозиди. Контроль змістового модуля 3.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Лікарські рослини та сировина, що вміщують серцеві глікозиди, проявляють специфічну дію на серце, а у великих дозах вони є серцевими отрутами. Джерелом одержання багатьох лікарських засобів і лікарських форм при серцевій недостатності на даний час є лікарська рослинна сировина (дигітоксин, кордигіт, дигоксин, медилазид, целанід, ланатозид, дигіцил, дигален-нео, корглікон, строфантин К, строфантидин ацетат, адонізид, адоніс-бром, кардіовален, настоянки, екстракти, мікстури, настої, тощо). Для практичної діяльності провізора необхідні знання номенклатури лікарських рослин і сировини, що вміщують серцеві глікозиди у відповідності з програмою і Державним реєстром, уміння проводити їх заготівлю, сушіння і зберігання, а також аналізу для встановлення тотожності і доброякісності.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
назви лікарських рослин (ЛР), сировини і родини на латинській та українській мовах;
життєві форми та морфологічні ознаки ЛР;
ареал, еколого-фітоценотичні умови зростання та райони культури ЛР (джерела сировинної бази);
фізико-хімічні властивості серцевих глікозидів, їх класифікацію та хімічну структуру;
хімічний склад ЛРС, локалізацію серцевих глікозидів у сировині, вплив природних факторів на їх нагромадження;
лікарські засоби, які отримують із сировини, що вміщує серцеві глікозиди, застосування їх в медицині;
правила збирання, сушіння та зберігання ЛРС, а також правила техніки безпеки при роботі з сировиною, що вміщує серцеві глікозиди.
ВМІТИ:
визначати фенофазу збирання ЛРС;
розпізнавати ЛР і відрізняти ботанічно близькі до них види;
застосовувати раціональні способи збирання і зберігання ЛРС;
проводити первинну обробку ЛРС;
проводити аналіз ЛРС за зовнішніми та мікроскопічними ознаками і визначати її тотожність;
проводити виявлення серцевих глікозидів за допомогою якісних реакцій і хроматографії;
визначати кількісний вміст серцевих глікозидів в ЛРС.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Поняття про серцеві глікозиди, їх класифікацію. Особливості структури аглікону і вуглеводного компоненту. Фізико-хімічні властивості. Розповсюдження в рослинному світі. Особливості нагромадження серцевих глікозидів у лікарських рослинах. Особливості заготівлі, сушіння і зберігання сировини, що вміщує серцеві глікозиди. Аналіз сировини (біологічна стандартизація, хімічні методи). Будова та класифікація серцевих глікозидів. Особливості структури аглікону і вуглеводного компоненту. Фізико-хімічні властивості кардіостероїдів. Методи виділення та дослідження рослинної сировини. Реакції ідентифікації на стероїдне ядро, бутенолідне кільце, вуглеводний компонент. Методи кількісного визначення серцевих глікозидів (біологічна стандартизація, фізико-хімічні методи). Зв’язок між хімічною будовою і фармакологічною дією серцевих глікозидів.
Переробка ЛРС, шляхи використання в медичній практиці. Результати наукових досліджень лікарських рослин, що вміщують серцеві глікозиди.
Об'єкти вивчення:
1. Офіцинальні ЛР і ЛРС: наперстянка пурпурова, великоквіткова і шерстиста (листя), горицвіт весняний (трава), конвалія травнева (трава, листя, квіти), жовтушник розлогий (трава), строфант Комбе (насіння).
2. ЛР, що використовуються в гомеопатії: кендир конопляний, конвалія травнева, наперстянка пурпурова, строфант Комбе.
3. ЛР і ЛРС народної медицини: наперстянка іржава (листки) – Digitalis ferruginea, обвійник грецький (кора) – Periploca graeca, олеандр звичайний (листя) – Nerium oleander, чемерник червонуватий (кореневища з коренями) - Helleborus purpurascens, ваточник сірійський (листя) - Asclepias syriaca, секуринега мечовидна (насіння) - Securinega securidata, сиренія сиза (трава, насіння) - Syrenia cana, бруслина європейська (насіння) - Еuonymus eurоpea, в'язіль барвистий (трава, насіння) - Соronilla vагіа.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Дайте визначення серцевих глікозидів. Напишіть класифікацію, наведіть приклади.
Рослини яких родин вміщують кардіостероїди, в яких органах рослин накопичуються в основному ці сполуки?
Як виявити серцеві глікозиди в ЛРС у польових умовах?
Які особливості заготівлі листків наперстянки (час заготівлі, умови сушіння, зберігання сировини)?
Вкажіть основні анатомо-діагностичні ознаки листка наперстянки, трави горицвіту весняного.
Перелічіть рослини, у яких суцвіттям є одностороння китиця.
Назвіть можливі домішки до листків конвалії та їх відмінні діагностичні ознаки.
Яка група серцевих глікозидів проявляє різко виражену кумулятивну дію?
Що роблять із сировиною, якщо її реальна біологічна активність нижча чи вища за фармакопейну?
Дайте класифікацію серцевих глікозидів. Вкажіть джерела кожної групи кардіостероїдів.
Охарактеризуйте хімічні і фізичні властивості серцевих глікозидів.
Обгрунтуйте і опишіть способи виділення серцевих глікозидів з рослинної сировини і їх очищення від супутніх речовин.
Опишіть якісні реакції визначення серцевих глікозидів, їх хімізм і специфічність.
На прикладі наперстянки шерстистої поясніть перетворення первинних глікозидів в процесі сушки і зберігання ЛРС.
Вкажіть переваги і недоліки препаратів групи наперстянки і строфанту.
Біологічні методи стандартизації лікарської сировини. Які є одиниці дії? Фізико-хімічні методи кількісного визначення кардіостероїдів в рослинній сировині. Опишіть принципи методів.
Напишіть будову основних агліконів кардіостероїдів групи карденолідів (дигітоксигенін, гітоксигенін, строфантидин), їх первинних (геноїнних) і вторинних глікозидів: пурпуреаглікозид А і Б, дигіланіди (ланатозиди) А, Б і С, К-строфантозид, дигітоксин, цимарин, К-строфантин-β, адонітоксин, конвалотоксин; хімічна будова глюкози, рамнози і дезоксицукрів – дигітоксози, цимарози. Вкажіть латинські назви сировинних джерел, що вміщують перераховані серцеві глікозиди і дезоксицукри.
Вкажіть хімічний склад і лікарські препарати рослин: наперстянка пурпурова, великоквіткова, шерстиста, строфант Комбе, горицвіт весняний, конвалія травнева, жовтушник розлогий.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність і доброякісність цілої ЛРС за зовнішніми ознаками:
вивчити і описати зовнішні ознаки сировини;
визначити тотожність ЛРС за визначником і порівняти її з описом згідно АНД;
сформулювати висновок про тотожність, вказати від якої рослини походить, написати латинську і українську назви ЛРС, рослини і родини.
Об'єкти аналізу: листки наперстянки пурпурової, листки наперстянки шерстистої, насіння строфанту, трава горицвіту весняного, трава, листки, квіти конвалії, трава жовтушника лакфеолевидний.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність і доброякісність подрібненої ЛРС за зовнішніми і мікроскопічними ознаками:
вивчити і описати зовнішні ознаки подрібненої ЛРС;
виготовити мікропрепарат, вивчити мікроскопічну будову, встановити та замалювати діагностичні ознаки;
визначити тотожність подрібненої ЛРС за визначником;
зробити висновок про тотожність ЛРС, вказати від якої рослини походить, до якої родини належить на латинській і українській мовах;
Об'єкти аналізу: листки наперстянки пурпурової, листки конвалії, трава горицвіту весняного і жовтушника розлогого.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки цілої та подрібненої ЛРС.
Мікропрепарат листка наперстянки пурпурової: клітини епідермісу звивистостінні, продихи переважно на нижній стороні листка (аномоцитний тип). Простих волосків багато, особливо на нижній стороні, 2-8-клітинні, зі слабобородавчастою кутикулою і тонкими стінками, окремі клітини волоска часто спадаються. Головчасті волоски двох типів: з двоклітинною головкою на короткій одноклітинній ніжці і з одноклітинною кулевидною або овальною головкою на довгій багатоклітинній ніжці.
Мікропрепарат листка конвалії: клітини епідермісу прямостінні, витягнуті по довжині листка. Продихи занурені, округлі, орієнтовані по довжині листка, оточені 4 клітинами епідермісу (тетраперигенний тип). Під верхнім епідермісом видно клітини палісадної тканини, витягнуті по ширині листка (“лежача” палісадна тканина). Губчата тканина пухка і складається з розгалужених клітин, витягнутих по ширині листка. В окремих клітинах мезофілу видно пучки тонких рафід і крупні голчасті кристали (стилоїди) оксалату кальцію.
Мікропрепарат листка горицвіту весняного: клітини епідермісу великі з сильнозвивистими стінками, трохи витягнуті по довжині дольки. Стінки клітин верхнього епідермісу іноді мають вервицеподібні потовщення, кутикула поздовжньоскладчаста. Продихи тільки на нижній стороні, великі, овальні, злегка виступають над поверхнею листка, орієнтовані вздовж пластинки листка (аномоцитний тип). Зрідка зустрічаються одноклітинні волоски двох типів: довгі, стрічковидні із заокругленою верхівкою, звужені біля основи; короткі булавовидні волоски, різко звужені біля місця прикріплення. Всі волоски із спірально-складчастою кутикулою, прикріплені до дуже маленької округлої клітини епідермісу.
Мікропрепарат листка жовтушника розлогого: клітини верхнього епідермісу злегка звивисті або багатокутні, нижнього – звивистостінні. Стінки клітин верхнього епідермісу біля основи волосків мають вервицеподібні потовщення. Продихи дрібні, овальні, на нижній стороні їх значно більше, (навколопродиховий комплекс анізоцитного типу). Одноклітинні, розгалужені, грубобородавчасті, дво-п’ятикінцеві волоски покривають листок з обох сторін. Форма волосків різноманітна, на верхньому боці переважають трикінцеві, а на нижній, особливо по головній жилці і біля основи листка, - більшість волосків двокінцеві. Волосок від епідермальної (материнської) клітини перегородкою не відділений.
ЗАВДАННЯ 3. Ознайомитися з приготуванням витяжки із рослинної сировини та її очисткою. Готову очищену витяжку з ЛРС, що вміщує серцеві глікозиди студенти отримують на занятті від лаборанта, яку отримували наступним чином:
5г повітряно-сухої сировини поміщали в колбу з притертим корком, заливали 50мл 70% розчину етанолу (метанолу) і залишали на 24 години для екстракції серцевих глікозидів. Водно-спиртову витяжку відфільтровували через кусочок вати, спирт відігнали під вакуумом. Водний залишок перенесли в ділильну лійку і провели очистку шляхом збовтування з 10 мл вуглецю (IV) хлоридом. Із очищеної витяжки серцеві глікозиди двічі (по 10 мл) екстрагували сумішшю етилового або ізопропілового спирту і хлороформу у співвідношенні (1:3). Спиртово-хлороформну витяжку відфільтрували через паперовий фільтр з нанесеним на нього шаром безводного сульфату натрію. Фільтр промивали 5мл екстрагенту і промивну рідину приєднали до основного фільтрату. З одержаної витяжки відігнали розчинник до об'єму 5-10 мл, залишок перенесли у фарфорову чашку і випарили досуха. Сухий залишок розчинили в 5 мл спирту. Одержана витяжка готова для дослідження на наявність серцевих глікозидів.
ЗАВДАННЯ 4. Провести виявлення серцевих глікозидів у витяжці за допомогою якісних реакцій.
І. Реакції виявлення п’ятичленного лактонного кільця серцевих глікозидів:
Реакція Бальє. До 1 мл досліджуваного розчину додайте 0,5 мл 1% розчину пікринової кислоти і 5 крапель 10% розчину натрію гідроксиду. Зафіксуйте в протоколі результат реакції.
Реакція Легаля. До 1 мл витяжки додайте рівний об'єм 1 % розчину натрію нітропрусиду і 2-3 краплі 10% розчину натрію гідроксиду. Вміст пробірки перемішайте і спостерігайте зміну забарвлення.
Реакція Розенгейма. До 1 мл спиртового екстракту додайте 1 мл 90%-го розчину трихлороцтової кислоти в метанолі (або етанолі). Відмітьте зміну забарвлення.
II. Реакція виявлення стероїдного ядра.
Реакція Лібермана-Бурхарда. 1 мл витяжки випаріть в чашці досуха. Залишок розчиніть в 0,5 мл оцтового ангідриду, перенесіть в суху пробірку і обережно по стінках пробірки нашаруйте 0,5 мл концентрованої сірчаної кислоти. Спостерігайте появу забарвленого кільця на межі шарів двох рідин. Реакцію виконуйте під витяжною шафою і з обережністю!
Реакція Раймонда. До 1 мл спирто-водного екстракту додайте 0,5 мл м-динітробензолу (3%-й розчин м-динітробензолу в бензолі) і перемішайте. Додайте 2-3 краплини спиртового розчину калію гідроксиду.
ІІІ. Реакція виявлення дезоксицукрів.
Реакція Келлера-Кіліані. 1 мл досліджуваної витяжки випарте в чашці досуха. Залишок розчиніть в 0,5 мл концентрованої оцтової кислоти, яка вміщує 3% розчин хлориду заліза (III) і перенесіть в суху пробірку. Після чого обережно по стінках нашаровуйте 0,5 мл концентрованої сірчаної кислоти, яка вміщує 3% розчин хлориду заліза (III). Реакцію виконуйте під витяжною шафою, дотримуйтесь правил техніки безпеки.
Результати реакцій опишіть в протоколі.
ЗАВДАННЯ 5. Провести виявлення серцевих глікозидів у витяжці за допомогою хроматографії.
На стартову лінію хроматографічної пластинки з тонким шаром силікагелю КСК або хроматографічного паперу нанесіть з мікропіпетки 0,02 мл витяжки і розчинів вірогідних взірців серцевих глікозидів (свідки). Пластинки з нанесеними речовинами помістіть у хроматографічну камеру, насичену однією з систем розчинників: етилацетат-хлороформ (90:10); етилацетат-метанол (80:5); хлороформ-метанол-формамід (18:19:1). Після підняття фронту розчинників на висоту 10-12 см, хроматограму підсушіть у сушильній шафі при температурі 50-60°С. Висушені пластинки оприскуйте (під витяжкою) із пульверизатора послідовно 0,2% розчином хлораміну-Т і 25% спиртовим розчином трихлороцтової кислоти, після чого нагрійте протягом 5 хв при температурі 120°С (нагрівання проводьте під тягою у витяжній шафі!). Вирахуйте величини Rf плям глікозидів досліджуваної витяжки і порівняйте з Rf "свідків". Зробіть висновки про їх ідентичність.
ЗАВДАННЯ 6. Теоретично розібрати біологічний метод кількісного визначення серцевих глікозидів у сировині за ДФ XI, Т. 2.-С. 253-256, 300-303, 314-317.
Підсумковий контроль та захист виконаної роботи. Проводиться на основі перевірки правильності оформлення протоколу, результатів реакції, представлених студентом разом з протоколом, виявлення отриманих практичних навиків шляхом усного опитування студента методик виконання дослідів, трактовки отриманих результатів, а також за мнемокартами хімічної структури серцевих глікозидів.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с.
Муравьева Д.А. Фармакогнозия. - М.: Медицина, 1991. - С. 226-251.
Долгова А.А., Ладыгина Е.Я. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии. -М.: Медицина, 1977. - С. 90-118.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989. – 280с.
Комиссаренко А.Н., Кисличенко В.С., Ковалева А.М., Ковалев В.Н.,
Ковалев С.В. Общая характеристика кардиостероидов. Методы обнаружения, выделения и анализа сердечных гликозидов: Учебное пособие.-Харьков,1997.-89с.
Вотчал Б.Е., Слуцкий М.Е. Сердечные гликозиды.-М.: Медицина, 1979.-200с.
Макаревич И.Ф., Кемертелидзе Е.П., Кисличенко С.Т. и др. Карденолиды и буфадиенолиды.-Тбилиси: Мецниереба, 1975.-226с.
Макаревич И.Ф., Кемертелидзе Е.П. Трансформированые сердечные гликозиды и агликоны и их биологическая активность.-Тбилиси: Мецниереба, 1984.-253с.
Фармакогнозия. Атлас. / Под ред. Н.И. Гринкевич, Е.Я.Ладыгиной. - М.:Медицина, 1989. - С. 270-295.
Лекарственные растения: Справ. пособие / Под ред. Н.И. Гринкевич. -М.: Высш. шк., 1991.-398с.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2.-XI изд. М.: Медицина, 1989.- С. 253-257, 300-303, 314-318.
Правила сбора и сушки лекарственных растений (сборник инструкций).- М.:Медицина, 1985.-С. 71, 145.
Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия : Учебное пособие. - Харьков, 1994.-268с.
Малая Л.Т., Макаревич И.Ф.,Ковганко Н.В., Горб Ю.Г. Сердечные гликозиды. - Харьков: Основа, 1996.-464с.
Ботанико-фармакогностический словарь: Справочное пособие / К.Ф. Блинова, Н.А.Борисова, Г.Б. Гортинский и др. -М.: Высш. шк., 1990.-272с.
Попова Н.В., Ильина Т.В., Ковалев В.Н., Павлий А.И., Лекарственные растения мировой и отечественной медицины: Справочное пособие. -Харьков, 1995.-96с
Солодовниченко Н.М., Журавльов М.С., Ковальов В.М. Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати: Посібник з фармакогнозії. – Х.: Вид-во НФАУ: Золоті сторінки, 2001. – 408 с.
Додаткова
Карденолиды и буфадиенолиды / И.Ф. Макаревич, Э.П. Кемертелидзе, С.Г. Кисличенко и др. – Тбилиси: Мецниереба, 1975.
Генкина Г.Л., Абубакиров Н.К., Шакиров Т.Г. Методы определения сердечных гликозидов. – Ташкент: Фан, 1985.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1985.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М. Гродзінський. - К.: Голов. ред. УРЕ, 1989. - 544с.
Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н. и др. - К.:
Наукова думка, 1987. - 548с.
Справочник по заготовкам лекарственных растений / Ивашин Д.С. и др. - К.: Урожай, 1986. - 280с.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям.-М.: Медицина, 1988.-464с.
Растительные лекарственные средства / Максютина Н.П. и др.-К.:Здоров'я, 1985.-280с.
Никитин А.А., Панкова И.А. Анатомический атлас полезных и некоторых ядовитых растений.-Л.: Наука, 1982.-325с.
Турова А.Д., Сапожникова Е.Н. Лекарственные растения СССР и их применение. -М.: Медицина, 1984.-304с.
Сало Л.П. Лекарственные растения. /Каталог/. - М.: Медицина, 1985.-256с.
Кархут В.В. Жива аптека. -К.: Здоров'я, 1992.-312с.
Комиссаренко А.Н., Ковалева А.М., Ковалев С.В., Чаусов В.В. Липотропная активность карденолидов // Провизор. -1999. -№ 6.-С.46-47.
Зоз И.Г., Комиссаренко Н.Ф., Черных Н.А. Буфадиенолидкарде-нолидосодержащие растения флоры СССР // Растительные ресурсы .-1966.-Т.2, вып.З.-С.453-465.
Зоз И.Г., Комиссаренко Н.Ф., Черных Н.А. Буфадиенолидкарде-нолидосодержащие растения флоры СССР // Растительные ресурсы.-1967.- Т.З, Вып.2.-С.275-287.
Зоз И.Г., Комиссаренко Н.Ф., Черных Н.А. Буфадиенолидкарде-нолидосодержащие растения флоры СССР // Растительные ресурсы.-1968.- Т.4, вып.1.-С.112-125.
Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование.-Л.: Наука 1984;1986;1987;1988;1990;1991;1993.
Растительные ресурсы Росии и сопредельных государств: Цветковые растения, их химический состав, использование.-Спб.: Наука, 1994; 1996.
Носаль І.М. Від рослини - до людини: Розповіді про лікувальні та лікарські рослини України.-К.: Веселка, 1995.-606с.
ТЕМА: Підсумковий контроль засвоєння практичних навичок модуля 1.
АКТУАЛЬНІСТЬ: підсумковий контроль засвоєння практичних навичок дозволить оцінити рівень знань студентів про макро- та мікроскопічні ознаки лікарських рослин, ареали проростання, терміни збирання, умови заготівлі та зберігання ЛРС, вміст БАР, методи їх якісного та кількісного визначення в досліджуваній сировині, біологічну дію лікарських рослин, фітопрепарати та їх застосування в медицині, які вони набули в процесі лабораторних занять, при вивченні лекційного матеріалу та самопідготовки, що будуть надалі необхідні провізору у фармацевтичній практиці.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
назви лікарських рослин (ЛР), сировини і родини на латинській та українській мовах;
життєві форми та морфологічні ознаки ЛР;
ареал, еколого-фітоценотичні умови зростання та райони культури ЛР (джерела сировинної бази);
фізико-хімічні властивості, їх класифікацію та хімічну структуру;
хімічний склад ЛРС, локалізацію у сировині, вплив природних факторів на їх нагромадження;
лікарські засоби, які отримують із сировини та застосування їх в медицині;
правила збирання, сушіння та зберігання ЛРС, а також правила техніки безпеки при роботі з сировиною.
ВМІТИ:
визначати фенофазу збирання ЛРС;
розпізнавати ЛР і відрізняти ботанічно близькі до них види;
застосовувати раціональні способи збирання і зберігання ЛРС;
проводити первинну обробку ЛРС;
проводити аналіз ЛРС за зовнішніми та мікроскопічними ознаками і визначати її тотожність;
проводити виявлення серцевих глікозидів за допомогою якісних реакцій і хроматографії;
визначати кількісний вміст серцевих глікозидів в ЛРС.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Класифікація полісахаридів в залежності від складу та структури цукрів.
Фізичні та хімічні властивості полісахаридів.
Методи виділення, якісний та кількісний аналіз полісахаридів.
Поширення в рослинному світі та локалізація в рослинах крохмалю, інуліну, слизів, камеді, пектинових речовин.
Шляхи застосування в медицині ЛРС, що вміщує полісахариди.
Типи класифікацій вітамінів.
Методи кількісного визначення вітамінів в ЛРС.
Поширення в рослинному світі та локалізація в рослинах вітамінів С, А, К, Е.
Ліпіди, їх класифікація, біологічні функції вищих жирних кислот.
Фізико-хімічні властивості жирів. Згіркнення, висихання, гідрогенізація.
Типи жирних олій та рослини, які їх нагромаджують.
Дослідження жирів. Кислотне, ефірне, йодне число, число омилення.
Характеристика тіо- та ціаноглікозидів, біологічна дія та застосування.
Назвіть методики кількісного визначення ефірних олій в залежності від їх фізичних властивостей.
Які групи хімічних сполук можна виявити в ефірних оліях за допомогою якісних реакцій?
Охарактеризуйте за родинами місця накопичення ефірних олій в рослинах.
Які є фармакопейні методи встановлення справжності та доброякісності ефірних олій?
Чому при визначенні кислотного числа для розчинення ефірної олії рекомендується використовувати нейтралізований етиловий спирт?
З якою метою в ефірних оліях визначається ефірне число до і після ацетилювання?
Вкажіть хімічний склад листя м'яти, плодів коріандру, плодів фенхелю, листя евкаліпту, листя шавлії, трави чебрецю звичайного, трави материнки, квітів лаванди, кореневища з коренями валеріани, кореневища аїру.
Назвіть лікарські засоби, які готуються з ефіроолійної сировини, їх фармакологічну дію та застосування в медицині.
Класифікація сапонінів за хімічною структурою.
Поширення в рослинному світі, локалізація та біологічні функції тритерпенових сапонінів в рослинах .
Шляхи застосування в медицині ЛРС, що вміщує тритерпенові та стероїдні сапоніни.
Фізико-хімічні властивості сапонінів.
Методи виділення та дослідження тритерпенових та стероїдних сапонінів у ЛРС.
Визначення сапонінів на основі фізичних властивостей (проба на піноутворення, пінне число).
Визначення сапонінів на основі хімічних властивостей (реакції осадження та утворення забарвлених речовин).
Визначення сапонінів на основі біологічних властивостей (гемолітичний та рибний індекси).
Хроматографічний аналіз сапонінів, виділених з лікарської рослинної сировини.
Дайте визначення серцевих глікозидів. Напишіть класифікацію, наведіть приклади.
Рослини яких родин вміщують кардіостероїди, в яких органах рослин накопичуються в основному ці сполуки?
Як виявити серцеві глікозиди в ЛРС у польових умовах?
Які особливості заготівлі листків наперстянки (час заготівлі, умови сушіння, зберігання сировини)?
Вкажіть основні анатомо-діагностичні ознаки листка наперстянки, трави горицвіту весняного.
Перелічіть рослини, у яких суцвіттям є одностороння китиця.
Назвіть можливі домішки до листків конвалії та їх відмінні діагностичні ознаки.
Яка група серцевих глікозидів проявляє різко виражену кумулятивну дію?
Що роблять із сировиною, якщо її реальна біологічна активність нижча чи вища за фармакопейну?
Дайте класифікацію серцевих глікозидів. Вкажіть джерела кожної групи кардіостероїдів.
Охарактеризуйте хімічні і фізичні властивості серцевих глікозидів.
Обгрунтуйте і опишіть способи виділення серцевих глікозидів з рослинної сировини і їх очищення від супутніх речовин.
Опишіть якісні реакції визначення серцевих глікозидів, їх хімізм і специфічність.
На прикладі наперстянки шерстистої поясніть перетворення первинних глікозидів в процесі сушки і зберігання ЛРС.
Вкажіть переваги і недоліки препаратів групи наперстянки і строфанту.
Біологічні методи стандартизації лікарської сировини. Які є одиниці дії? Фізико-хімічні методи кількісного визначення кардіостероїдів в рослинній сировині. Опишіть принципи методів.
Напишіть будову основних агліконів кардіостероїдів групи карденолідів (дигітоксигенін, гітоксигенін, строфантидин), їх первинних (геноїнних) і вторинних глікозидів: пурпуреаглікозид А і Б, дигіланіди (ланатозиди) А, Б і С, К-строфантозид, дигітоксин, цимарин, К-строфантин-β, адонітоксин, конвалотоксин; хімічна будова глюкози, рамнози і дезоксицукрів – дигітоксози, цимарози. Вкажіть латинські назви сировинних джерел, що вміщують перераховані серцеві глікозиди і дезоксицукри.
Вкажіть хімічний склад і лікарські препарати рослин: наперстянка пурпурова, великоквіткова, шерстиста, строфант Комбе, горицвіт весняний, конвалія травнева, жовтушник розлогий.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність і доброякісність цілої ЛРС за зовнішніми ознаками:
вивчити і описати зовнішні ознаки сировини;
визначити тотожність ЛРС за визначником і порівняти її з описом згідно АНД;
сформулювати висновок про тотожність, вказати від якої рослини походить, написати латинську і українську назви ЛРС, рослини і родини.
Об'єкти аналізу: корені алтеї, трава алтеї, листки подорожника, насіння подорожника блошиного, листки підбілу, насіння льону, насіння соняшника, плоди шипшини, квіти нагідок, плоди обліпихи, листя смородини, плоди горобини, листки кропиви, стовпчики з приймочками кукурудзи, трава грициків, листки м’яти перцевої, листки евкаліпта, плоди анісу, корені кульбаби, трава деревію, трава полину, трава материнки, листки бобівника трилистого, бруньки берези, бруньки тополі, плоди кмину, трава золототисячника, трава меліси, плоди ялівцю, листки шавлії, кореневища з коренями валеріани, супліддя хмелю, квітки ромашки, корені оману, кореневище аїру, плоди фенхелю, трава чебрицю, квіти лаванди, корені тирличу, кореневища аїру, плоди коріандру, корінь солодки, трава астрагалу, трава хвощу польового, корінь аралії маньчжурської, листя ортосифону тичинкового, корінь женьшеню, насіння каштана, кореневища з коренями заманихи, кореневища з коренями діоскореї, кореневища з коренями синюхи, корінь мильнянки, листки наперстянки пурпурової, листки наперстянки шерстистої, насіння строфанту, трава горицвіту весняного, трава, листки, квіти конвалії, трава жовтушника лакфеолевидного.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність і доброякісність подрібненої ЛРС за зовнішніми і мікроскопічними ознаками:
вивчити і описати зовнішні ознаки подрібненої ЛРС;
виготовити мікропрепарат, вивчити мікроскопічну будову, встановити та замалювати діагностичні ознаки;
визначити тотожність подрібненої ЛРС за визначником;
зробити висновок про тотожність ЛРС, вказати від якої рослини походить, до якої родини належить на латинській і українській мовах;
Об'єкти аналізу: корені алтеї, листя подорожника, трава грициків, кора калини, плоди шипшини, листя кропиви, трава череди, трава собачої кропиви, трава гірчака перцевого і почечуйного, корені кульбаби, листки м’яти перцевої, листки шавлії, кореневище з коренями валеріани, листки деревію, плоди фенхелю, трава материнки, плоди анісу, листки евкаліпту, трава полину гіркого, кореневище аїру, плоди ялівцю, трава чебрецю, супліддя хмелю, листки бобівника трилистого, корені оману, корінь солодки, листя ортосифону, трава хвоща польового, листки наперстянки пурпурової, листки конвалії, трава горицвіту весняного і жовтушника розлогого.
ЗАВДАННЯ 3. Провести виявлення у витяжці БАР за допомогою якісних реакцій.
Методичні вказівки: Готову очищену витяжку з ЛРС, що вміщує сапоніни, кардіоглікозиди студенти отримують на занятті від лаборанта.
Виявлення сапонінів
І. Визначення сапонінів на основі фізичних властивостей.
3 мл витяжки інтенсивно струшуйте на протязі кількох секунд. При наявності сапонінів утворюється піна. З допомогою проби піноутворення визначте хімічну природу сапонінів, для чого її проведіть одночасно в кислому і лужному середовищах (реакція Фонтан-Кандела): у дві пробірки однакового кольору і діаметру внесіть по 2 мл досліджуваної витяжки, в одну пробірку додайте 2 мл 0,5 % хлористоводневої кислоти (рН 1), а в другу – 2 мл 0,5 % розчину натрію гідроксиду (рН 13), після чого в обидві пробірки через капіляри продуйте повітрям і відмітьте висоту піноутворення і стійкість піни. У протоколі вкажіть умови кращого піноутворення (рН середовища) і зробіть висновок про належність сапонінів до групи тритерпенових або стероїдних сполук.
ІІ. Визначення сапонінів на основі хімічних властивостей.
а) Реакції осадження:
до 2 мл водної витяжки додайте кілька краплин ацетату свинцю, зафіксуйте результат реакції;
2 мл витяжки випаруйте у фарфоровій чашці, сухий залишок розчиніть у 1 мл етилового спирту і додайте кілька краплин 1 % спиртового розчину холестерину. Відмітьте результат реакції;
до 2 мл водної витяжки додайте декілька краплин реактиву Неслера, зафіксуйте одержаний результат;
до 2 мл водної витяжки додайте декілька краплин насиченого розчину барію гідроксиду, опишіть результат реакції.
б) Реакції утворення забарвлених речовин:
реакція Лафона. 2 мл витяжки випаруйте в фарфоровій чашці, залишок розчиніть у суміші рівних частин концентрованої сірчаної кислоти й етанолу при нагріванні (спостерігається жовте забарвлення). Додайте 1 краплину 10 % розчину сульфату заліза (ІІ) і зафіксуйте результати реакції;
до 2 мл витяжки додайте 1 мл 10 % розчину нітрату натрію і 1 краплину концентрованої сірчаної кислоти. Вкажіть результат реакції;
Реакція Лібермана-Бурхарда. 2 мл витяжки випаруйте у фарфоровій чашці, залишок розчиніть у 0,5 мл оцтового ангідриду і перенесіть у пробірку. По стінках пробірки обережно долийте рівний об'єм концентрованої сірчаної кислоти. Результати реакції спостерігайте на границі шарів.
За результатами хімічних реакцій зробіть висновок про наявність сапонінів у ЛРС.
Виявлення кардіоглікозидів
І. Реакції виявлення п’ятичленного лактонного кільця серцевих глікозидів:
Реакція Бальє. До 1 мл досліджуваного розчину додайте 0,5 мл 1% розчину пікринової кислоти і 5 крапель 10% розчину натрію гідроксиду. Зафіксуйте в протоколі результат реакції.
Реакція Легаля. До 1 мл витяжки додайте рівний об'єм 1 % розчину натрію нітропрусиду і 2-3 краплі 10% розчину натрію гідроксиду. Вміст пробірки перемішайте і спостерігайте зміну забарвлення.
Реакція Розенгейма. До 1 мл спиртового екстракту додайте 1 мл 90%-го розчину трихлороцтової кислоти в метанолі (або етанолі). Відмітьте зміну забарвлення.
II. Реакція виявлення стероїдного ядра.
Реакція Лібермана-Бурхарда. 1 мл витяжки випаріть в чашці досуха. Залишок розчиніть в 0,5 мл оцтового ангідриду, перенесіть в суху пробірку і обережно по стінках пробірки нашаруйте 0,5 мл концентрованої сірчаної кислоти. Спостерігайте появу забарвленого кільця на межі шарів двох рідин. Реакцію виконуйте під витяжною шафою і з обережністю!
Реакція Раймонда. До 1 мл спирто-водного екстракту додайте 0,5 мл м-динітробензолу (3%-й розчин м-динітробензолу в бензолі) і перемішайте. Додайте 2-3 краплини спиртового розчину калію гідроксиду.
ІІІ. Реакція виявлення дезоксицукрів.
Реакція Келлера-Кіліані. 1 мл досліджуваної витяжки випарте в чашці досуха. Залишок розчиніть в 0,5 мл концентрованої оцтової кислоти, яка вміщує 3% розчин хлориду заліза (III) і перенесіть в суху пробірку. Після чого обережно по стінках нашаровуйте 0,5 мл концентрованої сірчаної кислоти, яка вміщує 3% розчин хлориду заліза (III). Реакцію виконуйте під витяжною шафою, дотримуйтесь правил техніки безпеки.
ЗАВДАННЯ 4. Провести аналіз зразка ефірної олії за методом ДФ ХІ (т.1, с.290-294).
Визначити справжність (колір, запах, смак, розчинність).
Колір. 10,0 мл досліджуваної ефірної олії поміщають у циліндр або пробірку з прозорого скла діаметром 2-3 см і спостерігають колір та прозорість на світлі.
Запах. 2 краплини олії наносять на смужку фільтрувального паперу довжиною 12 см і шириною 5 см так, щоб олія не змочувала краї паперу. Порівнюють запах досліджуваної олії через кожні 15 хв. з запахом контрольного зразка, нанесеного так само на фільтрувальний папір. Протягом 1 год. запах досліджуваного і контрольного зразків повинен бути однаковим.
Смак. Краплину ефірної олії, нанесеної на смужку фільтрувального паперу, або суміш краплі олії з 1 г цукрової пудри пробують на язик.
Розчинність. 1 мл ефірної олії наливають у мірний циліндр місткістю 10 мл і, збовтуючи, поступово доливають з бюретки по 0,1 мл спирту певної концентрації (вказаної у відповідній НТД) при 200С до повного розчинення олії.
Встановити чистоту: відсутність етилового спирту, жирних та мінеральних олій.
Спирт етиловий.
Кілька краплин ефірної олії наносять на воду, налиту на годинникове скло. При спостереженні на чорному фоні не повинно бути помітного помутніння навколо краплин олії.
1 мл ефірної олії наливають в пробірку, закупорюють її розпушеною ватою, всередину якої поміщають кристалик фуксину, і вміст пробірки доводять до кипіння. При наявності спирту пара його розчиняє фуксин і забарвлює вату в фіолетово-рожевий колір.
Жирні та мінеральні олії.
1 мл ефірної олії збовтують в пробірці з 10 мл етилового спирту. Не повинно з'являтися помутніння та краплини жирної олії.
1 краплю ефірної олії нанесіть на смужку фільтрувального паперу і підсушіть її, нагріваючи над плитою. Спостерігайте за зміною стану плями.
ЗАВДАННЯ 5. Визначити числові показники ефірних олій.
Фізичні числові показники.
Визначення показника заломлення за методикою ДФ ХІ. Ознайомтеся за інструкцією з роботою рефрактометра, перевірте точність його показників з допомогою води, яка має показник заломлення 1,3330 (при 20оС), потім визначте показник заломлення досліджуваної ефірної олії. Порівняйте отримані дані з коефіцієнтом заломлення стандартного зразка, зробіть висновок про їх ідентичність.
ЗАВДАННЯ 6. Провести гістохімічні реакції виявлення клітковини, слизу та інуліну на зрізі чи порошку коренів алтеї.
1. на здерев’янілу клітковину: зріз поміщають на предметне скло в 1%-й розчин флороглюцину в спирті, реактив забирають фільтрувальним папером, на зріз наносять краплину конц. НСІ і через 1-2 хв. додають краплину гліцерину; накривають покривним скельцем і вивчають під мікроскопом при малому збільшенні. Здерев’янілі оболонки клітини забарвлюються у вишневий колір. Значний ступінь здерев’янілих луб’яних волокон вказує на недоброякісність сировини.
2. на слиз: - з метиленовим синім. Зріз поміщають на декілька хвилин в розчин метиленового синього в спирті (1: 5000), а потім переносять у гліцерин: слиз забарвлюється у блакитний колір (спостереження ведуть під мікроскопом);
- з розчином аміаку або натрію гідроксиду. На зріз наносять кілька крапель лугу - з’являється жовте забарвлення.
- подвійного забарвлення. Зріз поміщають у розчин заліза (ІІІ) хлориду на 20 хв., розчин забрати фільтрувальним папером, додати спиртовий розчин метиленового синього та промити водою. Слизовмісні клітини забарвлюються у жовтий, волокна – в синій, судини – в зелений колір, клітини паренхіми залишаються безбарвними.
3. на інулін: - з 20% спиртовим розчином -нафтолу та конц. сульфатною кислотою.Порошок кореня кульбаби забарвлюється у фіолетово-рожевий колір.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Державна фармакопея України / Державне підприємство ’’Науково-експертний фармакопейний центр’’. – 1-е вид. Доповнення 2. – Харків : РІРЕГ, 2008. с. 544
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Харків:Прапор,2000. - С.704.
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Фармакогнозия. Атлас / Н.И. Гринкевич, Е.Я. Ладыгиной.- М.: Медицина, 1989.
Государственная фармакопея СССР.- 10-е, 11-е изд. – М.: Медицина,1987. – Вып.1; 1990. – Вып.2.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Долгова А.А., Ладыгина Е.Я. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии. – М.: Медицина,1977.
Додаткова
Карденолиды и буфадиенолиды / И.Ф. Макаревич, Э.П. Кемертелидзе, С.Г. Кисличенко и др. – Тбилиси: Мецниереба, 1975.
Комиссаренко А.Н., Кисличенко В.С., Ковалева А.М., Ковалев В.Н., Ковалев С.В. Общая характеристика кардиостероидов. Методы обнаружения, выделения и анализа сердечных гликозидов: Учебное пособие.-Харьков,1997.-89с.
Вотчал Б.Е., Слуцкий М.Е. Сердечные гликозиды.-М.: Медицина, 1979.-200с.
ТЕМА: Підсумковий контроль модуля 1.
АКТУАЛЬНІСТЬ: підсумковий контроль дозволить оцінити рівень знань студентів про макро- та мікроскопічні ознаки лікарських рослин, ареали проростання, терміни збирання, умови заготівлі та зберігання ЛРС, вміст БАР, методи їх якісного та кількісного визначення в досліджуваній сировині, біологічну дію лікарських рослин, фітопрепарати та їх застосування в медицині, які вони набули в процесі лабораторних занять, при вивченні лекційного матеріалу та самопідготовки, що будуть надалі необхідні провізору у фармацевтичній практиці.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
використання рослин, що вміщують антраценпохідні, в медичній практиці;
хімічну структуру та рослинні джерела основних антраценпохідних та їх глікозидів;
класифікацію та фізико – хімічні властивості антраценпохідних.
ВМІТИ:
проводити виявлення антраценпохідних та їх глікозидів за допомогою якісних реакцій;
проводити розділення суми антраценпохідних та їх глікозидів за допомогою хроматографії в тонкому шарі сорбенту;
визначати кількісний вміст антраценпохідних та їх глікозидів фотоколориметричним методом.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Письмово дати відповіді на запропоновані питання.
ЗАВДАННЯ 2. Усно дати відповіді на запропоновані питання:
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО МОДУЛЮ 1
Завдання фармакогнозії на сучасному етапі. Роль фармакогнозії в практичній діяльності провізора.
Організація заготівлі лікарської рослинної сировини (ЛРС); правила зберігання сировини в залежності від різних морфологічних груп і хімічного складу.
Основні напрямки наукових досліджень в області вивчення лікарських рослин (ЛР). Методи виявлення нових ЛР, роль наукових і навчальних закладів.
Сировинна база лікарських рослин в Україні, їх раціональне використання.
Товарознавчий аналіз ЛРС: приймання ЛРС, відбір проб для аналізу, встановлення тотожності, чистоти та доброякісності сировини. Що таке партія сировини?
Визначення поняття “полісахариди”. Їх класифікація, фізичні та хімічні властивості, локалізація. Виділення із лікарської рослинної сировини та якісні реакції.
Вуглеводи. Глюкозамін. Мед.
Крохмаль. Будова крохмального зерна. Структура амілози та амілопектину. Сировинні джерела отримання крохмалю. Застосування його.
Інулін. Будова. Сировина, яка містить інулін. Якісне визначення, використання.
Слиз. Хімічний склад. Фізичні властивості. Локалізація та походження в рослинах. ЛР та ЛРС, які містять слиз. Біологічна дія.
Камеді. Походження в рослинах. Будова. Класифікація. Сировинні джерела отримання. Застосування.
Пектини. Будова. Виділення із лікарської рослинної сировини. Препарати, їх застосування. ЛР та ЛРС, які містять пектини.
Визначення поняття “ліпіди”. Їх класифікація. Фізичні та хімічні властивості ліпідів. Зберігання.
Визначення типів жирних олій.
Визначення фізичних та хімічних показників жирних олій. Їх аналітичне значення.
Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела отримання. Будова. Застосування.
Визначення понять “протеїни і білки”. Сировина тваринного походження: яди змій, медична п’явка. Продукти бджолівництва.
Визначення поняття «лектини». ЛР та ЛРС, які містять лектини.
Визначення поняття “ферменти”. Ферментні препарати рослинного і тваринного походження.
Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять органічні кислоти.
Визначення поняття “вітаміни”. Розповсюдження їх у рослинному світі. Вплив фаз вегетації і умов зростання на накопичення вітамінів у рослинах. Класифікація вітамінів. Визначення вмісту аскорбінової кислоти. Шляхи використання сировини, яка містить вітаміни.
Визначення поняття “глікозиди”. Типи класифікацій. Глікозинолати (тіоглікозиди) та ціаногенні глікозиди.
Визначення понять “ізопреноїди і терпеноїди”. Класифікація. Біосинтез. Правило Ружички. Розповсюдження біологічно активних речовин ізопреноїдної структури в рослинному світі.
Визначення поняття “іридоїди”. Хімічна будова. Класифікація. Якісні реакції на іридоїди, хроматографічний аналіз. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять іридоїди та інші гіркоти.
Визначення поняття “ефірні олії”. Розповсюдження, локалізація. Вплив онтогенетичних і зовнішніх факторів на накопичення в рослинах. Мінливість хімічного складу. Роль олій в життєдіяльності рослин.
Хімічний склад ефірних олій. Класифікація моно- і сесквітерпенів за продуктами гідрування. Типи сполук. Фізичні та хімічні властивості ефірних олій. Методи визначення вмісту ефірної олії у лікарській рослинній сировині. Методи отримання ефірних олій. Зберігання лікарської рослинної сировини, яка містить ефірні олії. Методи аналізу ефірних олій: ТШХ, визначення фізичних та хімічних показників якості. Їх аналітичне значення.
ЛР та ЛРС, які містять монотерпеноїди; сесквітерпеноїди, сесквітерпенові лактони та сполуки ароматичного ряду. Препарати їх застосування.
Поняття про дитерпеноїди, смоли і бальзами. Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять дитерпеноїди, смоли і бальзами.
Визначення поняття “стероїди”. Класифікація стероїдів. Фізичні, хімічні та біологічні властивості стероїдів. Якісні реакції. Природні джерела гормональних препаратів.
Визначення поняття “сапоніни”. Фізичні, хімічні та біологічні властивості сапонінів. Класифікація залежно від будови сапогеніну. Якісні реакції.
ЛР та ЛРС, які містять тритерпенові та стероїдні сапоніни. Препарати. Шляхи використання.
Визначення поняття “кардіостероїди і кардіоглікозиди”. Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Біологічна стандартизація лікарської рослинної сировини. Якісні реакції, хроматографічний аналіз. Зв’язок фармакологічних властивостей з хімічною будовою.
ЛР та ЛРС, які містять кардіоглікозиди. Шляхи використання. Техніка безпеки під час роботи з лікарською рослинною сировиною, яка містить кардіоглікозиди.
ЗАВДАННЯ 3. За гербарним зразком визначити лікарську рослину. Написати українські та латинські назви рослини, родини і сировини, вказати географічне поширення, діючі речовини, біологічну дію та застосування.
Алтея лікарська
Подорожник великий
Подорожник блошиний
Підбіл звичайний (мати-й-мачуха)
Льон звичайний
Персик звичайний
Рицина звичайна
Соняшник однорічний
Соя щетиниста
Шипшина корична
Нагідки лікарські
Обліпиха крушино видна
Смородина чорна
Горобина звичайна
Кропива дводомна
Кукурудза звичайна
Грицики звичайні
Журавлина болотна
Гірчиця сарептська
Лаванда колоскова
Евкаліпт прутовидний
Меліса лікарська
Шавлія лікарська
Валеріана лікарська
Аніс звичайний
Чебрець звичайний
Бобівник трилистий
Тирлич жовтий
Золототисячник гарний
Кульбаба лікарська
Аїр тростиновий
Кмин звичайний
Арніка гірська
Калина звичайна
Ялиця сибірська
Жовтушник сивіючий
Чемерник червонуватий
М’ята перцева
Коріандр посівний
Фенхель звичайний
Ялівець звичайний
Деревій звичайний
Полин гіркий
Багно звичайне
Чебрець повзучий
Материнка звичайна
Береза повисла
Тополя чорна
Хміль звичайний
Липа серце листа
Туя західна
Солодка гола
Астрагал шерстистоквітковий
Хвощ польовий
Аралія маньчжурська
Ортосифон тичинковий
Заманиха висока
Діоскорея ніппонська
Якірці сланкі
Синюха блакитна
Мильянка лікарська
Гіркокаштан звичайний
Наперстянка пурпурова
Наперстянка шерстиста
Наперстянка великоквіткова
Строфант комбе
Горицвіт весняний
Конвалія травнева
ЗАВДАННЯ 4. За мнемо картами мікроскопічних ознак ЛРС визначити вид лікарської рослини. Написати українські та латинські назви сировини, рослини та родини, вказати основні діагностичні ознаки, за якими проведено ідентифікацію, застосування ЛРС.
Корінь алтеї
Листок подорожника
Листок підбілу
Насіння льону
Плід шипшини
Листок кропиви
Трава грициків
Кора калини
Трава хвоща
Трава споришу
Корені кульбаби
Листки м’яти перцевої
Листки шавлії
Кореневище з коренями валеріани
Листки деревію
Плоди фенхелю
Листки материнки
Плоди анісу
Листки евкаліпту
Листки полину гіркого
Кореневище аїру
Плоди ялівцю
Листки чебрецю
Супліддя хмелю
Листки бобівника трилистого
Корені оману
Корінь солодки
Трава хвощу польового
Листки конвалії
Трава жовтушника
Листки наперстянки пурпурової, шерстистої, великоквіткової
Трава горицвіту весняного
ЗАВДАННЯ 5. Назвати хімічну структуру діючих речовин, клас речовин, методи виділення, ідентифікація, кількісне визначення. Вказати рослинні джерела, локалізацію в органах рослин, фармакологічну дію.
Інулін
Арахідонова кислота
Холестирин
Ергостерин
Аскорбінова кислота (вітамін С)
Пангамова кислота (вітамін В15)
Ретинол (вітамін А)
Ергокальциферол (вітамін D2)
Філохінон (вітамін К1)
Токоферол (вітамін Е)
Нікотинова кислота
Тіамін (вітамін В1)
Рибофлавін (вітамін В2)
Синігрін
Амігдалін
Остол
Гарпагід
Ліналоол
Цитраль
Ментол
Карвакрол
Анетол
Ванілін
Борнілізовалеріанат
1,8 – цинеол
Карвон
Камфора
Борнеол
Хамазулен
Алантолактон
Тимол
Гліциретинова кислота
Протоесцигенін
Діосгенін
Дазіантогенін
Гекогенін
Дигітоксин
Пурпуреаглікозиди А і В
Ланатозиди А і В
К-строфантин-β
Адонітоксин
Конвалозид
Еризимозид
Гітоксин
ЗАВДАННЯ 6. Вказати фармакологічну дію та склад лікарських препаратів на основі рослинної сировини.
Мукалтін
Плантаглюцид
Лівіан
Лінетол
Оліметин
Цистенал
Есенціале
Холосас
Каротолін
Ліпохромін
Калефлон
Арфазетин
Олазоль
Гіпозоль
Глюкорибін
Рифлан
Алохол
Фітон – СД
Поліфітол – 1
Валокормід
Корвалдін
Еспол
Ледин
Флора
Дигітоксин
Кордигіт
Дигоксин
Целанід
Корглікон
Екдистен
Стрепсілс оригінал
Алантон
Пектусин
Уролесан
Лівіан
Вікалін
Гербогастрин
Інгаліпт
Каметон
Сальвін
Гевкамен
Ефкамон
Хлорофіліпт
Піносол
Пробесан
Рекутан
Анітос
Ротокан
Оліметин
Гліцирам
Сапарал
Трибуспонін
Фітолізин
ПоліспонінКраплі Зеленіна
Строфантин К
Адонізид
Кардіовален
Адоніс-бром
Валокормід
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Державна фармакопея України / Державне підприємство ’’Науково-експертний фармакопейний центр’’. – 1-е вид. Доповнення 2. – Харків : РІРЕГ, 2008. с. 544
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Харків:Прапор,2000. - С.704.
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Фармакогнозия. Атлас / Н.И. Гринкевич, Е.Я. Ладыгиной.- М.: Медицина, 1989.
Государственная фармакопея СССР.- 10-е, 11-е изд. – М.: Медицина,1987. – Вып.1; 1990. – Вып.2.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Долгова А.А., Ладыгина Е.Я. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии. – М.: Медицина,1977.
Додаткова
Карденолиды и буфадиенолиды / И.Ф. Макаревич, Э.П. Кемертелидзе, С.Г. Кисличенко и др. – Тбилиси: Мецниереба, 1975.
Комиссаренко А.Н., Кисличенко В.С., Ковалева А.М., Ковалев В.Н., Ковалев С.В. Общая характеристика кардиостероидов. Методы обнаружения, выделения и анализа сердечных гликозидов: Учебное пособие.-Харьков,1997.-89с.
Вотчал Б.Е., Слуцкий М.Е. Сердечные гликозиды.-М.: Медицина, 1979.-200с.
ТЕМА: Фенольні сполуки.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Фенольні сполуки дуже поширені в рослинному світі. До речовин фенольної природи відносяться ароматичні сполуки (С6), які в молекулі містять бензольне ядро з однією чи кількома гідроксильними групами. За будовою вуглецевого скелету їх ділять на різні групи. Природні глікозиди, в яких агліконами виступають прості феноли, ди- або тримери їх, мають назву фенологлікозиди. Лігнани – димери фенілпропанових сполук (С6-С3)2 , ксантони – похідні (С6-С1-С6). Сполуки фенольних груп проявляють протимікробну, противірусну, дезинфікуючу, адаптогенну, антигельмінтну та протипухлинну дію.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
правила і терміни заготівлі, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує прості феноли, лігнани, ксантони;
хімічний склад ЛРС, метод виділення арбутину з ЛРС та виявлення з допомогою якісних реакцій;
використання ЛРС, що вміщує прості феноли, лігнани, ксантони в медицині та фармації.
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують прості феноли, лігнани, ксантони за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Назвіть (по хімічних групах) на латинській та українській мові ЛРС, рослини та їх родини, що вміщують прості феноли. Опишіть фенофази і методи заготівлі ЛРС: листя мучниці, брусниці, трава фіалки, кореневища з коренями родіоли рожевої. Вкажіть способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання ЛРС.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС: листя мучниці, брусниці, трава фіалки, кореневища з коренями родіоли рожевої. Опишіть мікроскопічні ознаки ЛРС: листя мучниці, брусниці, трава фіалки, кореневища з коренями родіоли рожевої. Вкажіть способи використання та застосування ЛРС і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Наведіть порівняльну морфологічну характеристику фіалки триколірної та перестрічу гайового.
Перелічіть етапи повного аналізу кореневищ з коренями родіоли рожевої.
Вкажіть оптимальні терміни заготівлі сировини мучниці звичайної та брусниці.
Перелічіть рослини, які культивуються в Україні.
Назвіть дію препаратів з лікарських рослин, що вміщують прості феноли.
Поняття про фенольні сполуки.
Фізичні та хімічні властивості фенолів і їх глікозидів.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує прості феноли за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: листя мучниці, брусниці, кореневища і корені родіоли рожевої, трава фіалки триколірної і польової, трава, корені з кореневищами ехінацеї пурпурової.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам АНД.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує прості феноли за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: листя мучниці, брусниці, трава фіалки триколірної, кореневища і корені родіоли.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат листка мучниці: клітини епідермісу багатокутні з прямими отовщеними стінками; продихи великі з широко розкритою продиховою щілиною, оточені 8 (5-9) клітинами епідермісу (аномоцитний тип); жилки з кристалоносною обкладкою; біля основи листка зустрічаються зігнуті волоски 2-3-клітинні.
Мікропрепарат листка брусниці: клітини епідермісу злегка звивисті; продихи дрібні парацитного типу; на нижньому боці листка знаходяться залозки з багатоклітинною ніжкою та овальною багатоклітинною головкою з коричневим вмістом; на жилках одноклітинні прямі та зігнуті товстостінні волоски з гладенькою та бородавчастою поверхнею; у мезофілі зустрічаються призматичні кристали.
Мікропрепарат трави фіалки триколірної: звивистий епідерміс, продихи аномоцитного типу (3-4 навколопродихові клітини); на жилках розташовані прості товстостінні ніжнобородавчасті волоски; у заглибленнях між зубцями листка зустрічаються залозисті волоски з багатоклітинною головкою на багатоклітинній ніжці; у мезофілі листка численні друзи оксалату кальцію.
Мікропрепарат кореневища родіоли рожевої: пучковий тип будови; провідні пучки відкриті, колатеральні, веретеновидні, розміщені кільцем, орієнтовані до периферії кореневища флоемою і до центру – ксилемою; можлива наявність другого кільця дрібніших провідних пучків, в яких флоема розміщена до центру, а ксилема – до периферії; паренхіма кореневища складається з великих клітин, заповнених крохмалем; крохмальні зерна прості, округлі або овальні.
ЗАВДАННЯ 3. Провести реакції ідентифікації визначення арбутину у витяжці.
0,5 г подрібненої сировини поміщають у колбу та додають 10 мл води, кип'ятять 2-3 хв., після охолодження фільтрують.
Якісні реакції на арбутин.
до 1 мл фільтрату додають кристалик заліза (ІІІ) сульфату. Рідина забарвлюється у бузковий колір, потім у темно-фіолетовий, далі утворюється темно-фіолетовий осад;
до 1 мл фільтрату доливають 4 мл розчину аміаку та 1 мл 10%-го розчину натрію фосфорно-молібденово-кислого у кислоті хлористоводневій. З'являється синє забарвлення.
Реакція на дубильні речовини: до 2-3 мл фільтрату додають 2-3 краплі розчину залізоамонієвих галунів. З'являється чорно-синє забарвлення.
ЗАВДАННЯ 4. Визначення кількісного вмісту арбутину у ЛРС.
Екстракція. Точну наважку (0,5г) подрібненої сировини до розміру часток 1 мм поміщають в конічну колбу місткістю 100 мл, заливають 50 мл води, кип'ятять 30 хв. Потім профільтровують у мірну колбу на 100 мл так, щоб сировина не попадала на фільтр. Знову заливають сировину 25 мл води та кип'ятять 20 хв., фільтрують у ту ж мірну колбу. Залишок на фільтрі промивають гарячою водою по 10 мл двічі.
Очистка. До фільтрату додають 3 мл розчину свинцю ацетату основного, збовтують та доводять водою до мітки. Колбу поміщають на водяний огрівник, нагрівають до повної коагуляції осаду. Гарячу рідину фільтрують у суху колбу зі шліфом, прикриваючи лійку склом. Після охолодження додають 1 мл кислоти сульфатної концентрованої. Колбу зважують, нагрівають зі зворотнім холодильником 1,5 год на водяному огрівнику. Після охолодження зважують та доводять до первинної маси водою. Фільтрують у суху колбу, додають 0,1г цинкового пилу, збовтують 5 хв., додають натрію гідрокарбонату до нейтральної реакції на лакмус (приблизно 1-1,5г). Додають ще 2 г натрію гідрокарбонату, після його розчинення фільтрують у суху колбу через паперовий фільтр діаметром 7 см.
Титрування. До 50 мл фільтрату доливають 200 мл води і негайно титрують з мікробюретки (0,1 моль/л) розчином йоду до незникаючого протягом 7 хв синього забарвлення (індикатор - крохмаль).
1 мл 0,1 моль/л розчину йоду відповідає 0,01361г арбутину.
Розрахунок у відсотках (Х) вираховують за формулою:
X = V · 0,01361 · 100 · 100 / m · 50 · (100 – W),
де V – об'єм 0,1 моль/л розчину йоду, витраченого на титрування в мл;
m – наважка сировини в г;
W – вологість сировини в %.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С. 238 - 239, 241 - 246, 247 - 251, 283 - 289, 305 - 308, 320 - 325, 330 - 335, 340 - 342.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 13 – 14, 41 - 44, 81 - 82, 490 - 493.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 125 - 165.
Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций). - М.: Медицина, 1985. – С. 45 – 52, 64 – 70, 104 – 105, 127 – 129, 155 – 157, 211 – 214, 270 – 274, 281 – 284.
Додаткова
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Медицина, 1988. - 464 с.
Ботанико-фармакогностический словарь: Справочное пособие / К.Ф. Блинова, Н.А. Борисова, Г.Б. Гортинский и др. - М.: Высш. шк., 1990. – 272 с.
Солодовниченко Н.М., Журавльов М.С., Ковальов В.М. Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати: Посібник з фармакогнозії. – Х.: Вид-во НФАУ: Золоті сторінки, 2001. – 408 с.
ТЕМА: Кумарини і хромони.
АКТУАЛЬНІСТЬ: кумарини – природні сполуки, в основі яких лежить бензо--пірон (лактон цис-о-оксикоричної кислоти). Хромони, на відміну від кумаринів, є похідними бензо--пірону. В природі вони частіше зустрічаються у вигляді похідних окси-, метоксикумаринів та хромонів, а також фурокумаринів і фурохромонів у вільному стані, рідше у формі глікозидів.
Кумарини поширені в рослинах родин селерові, бобові, рутові. Вони проявляють антикоагулянтну, фотодинамічну, спазмолітичну та судинорозширювальну дію. Знання та вміння, отримані студентами при вивченні цієї теми, будуть корисними призасвоєнні деяких розділів фармакології, фітотерапії, а також в їх професійній діяльності.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
правила і терміни загтівлі, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує кумарини і фурохромони;
хімічний склад ЛРС;
використання ЛРС, що вміщує кумарини і фурохромони в медицині та фармації.
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують прості феноли, лігнани, ксантони за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за визначником;
проводити виявлення кумаринів та фурохромонів за допомогою якісних реакцій;
проводити розділення кумаринів за допомогою хроматографії в тонкому шарі сорбенту.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Назвіть (по хімічних групах) на латинській та українській мові ЛРС, рослини та їх родини, що вміщують кумарини та фурохромони. Опишіть фенофази і методи збору ЛРС: плоди амі зубної, амі великої, пастернаку посівного, псоралеї кістянкової, кропу запашного і моркви дикої; насіння каштану, трава буркуну лікарського; плоди та листя смоковниці; кореневища та корені дягелю, здутоплідника сибірського. Вкажіть способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання ЛРС.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС: плоди амі зубної, амі великої, пастернаку посівного, кропу запашного і моркви дикої; насіння каштану, трава буркуну лікарського; кореневища та корені дягелю, здутоплідника сибірського.
Вкажіть способи використання та застосування ЛРС в медицині та фармації.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Особливості хімічної будови кумаринів та хромонів, їх класифікація.
Охарактеризуйте фізичні та хімічні властивості кумаринів та хромонів.
Методи виділення кумаринів з рослинної сировини.
Основні якісні реакції виявлення кумаринів.
Методи кількісного визначення кумаринів і хромонів у ЛРС згідно НТД, основні етапи, їх суть.
Зв'язок хімічної будови кумаринів та фурохромонів з їх біологічною активністю.
Хімічна структура кумарину, фурокумарину, піранокумарину, хромону, фуранохромону та їх похідних: умбелліферону, бергаптену, келіну, ескулетину, віснагіну, дигідросамідину.
Лікарські препарати, що вміщують кумарини і хромони.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність ЛРС, що вміщує кумарини та фурохромони за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: насіння каштану кінського, плоди пастернаку посівного, амі велика; трава буркуну лікарського, листя смоківниці звичайної.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам АНД.
ЗАВДАННЯ 2. Приготувати витяжку з рослинної сировини та провести якісні реакціі виявлення кумаринів та хромонів на зразках сировини .
Приготування витяжки з ЛРС, що вміщує кумарини:
Наважку подрібненої сировини (3,0) поміщають в колбу зі шліфом на 100 мл, заливають 15 мл 95% спирту, колбу з'єднують зі зворотнім холодильником і кип'ятять на водяному огрівнику протягом 20 хв. Після охолодження витяжку профільтровують. Одержана витяжка використовують для проведення реакцій та хроматографічних досліджень на наявність кумаринів.
Якісні реакції: до 3-5 мл спиртової витяжки додають 5 крапель 5% розчину натрію гідроксиду і нагрівають на водяному огрівнику 5-7 хв. Відмічають зміну забарвлення (при наявності кумаринів розчин жовтіє).
а) лактонна проба: 1 мл підлужненої витяжки розводять чотирикратною кількістю води, суміш нейтралізують 20% розчином кислоти сульфатної. Який продукт утворюється при наявності кумаринів? Що відбувається в ході реакції? Напишіть схему реакції.
б) реакції утворення азобарвників:
до 1 мл підлужненої витяжки додають 3-5 крапель свіжоприготованого розчину п-нітроаніліну (до 1 мл 0,1н. хлористоводневої кислоти додають 1 мл 5% розчину натрію нітриту і 0,5 мл цього розчину змішують з 1 мл 0,5% розчину п-нітроаніліну). Що спостерігають в результаті реакції? Напишіть схему реакції.
до 1 мл підлужненої витяжки додають 3-5 крапель свіжоприготованого розчину діазотованої кислоти сульфанілової (до 1 мл 0,1н хлористоводневої кислоти додають 1 мл 5% розчину натрію нітриту і 0,5 мл цього розчину змішують з 10 мл 0,1% розчину кислоти сульфанілової. Відмічають зміну забарвлення.
в) реакція з калію гідроксидом на ЛРС, що вміщує хромони:
до 1,0 г подрібненої сировини додають 15 мл очищеної води і кип'ятять на водяному огрівнику 15 хв. Одержану витяжку фільтрують через вату у фарфорову чашку і випарюють. До сухого залишку додають кристалик калію гідроксиду. Відмічають результат реакції, наводять хімізм.
ЗАВДАННЯ 3. Ознайомитися із методикою виявлення кумаринів в ЛРС методом хроматографії на папері чи в тонкому шарі сорбенту.
Залишок спиртової витяжки (3-5 мл) випарюють до об'єму 0,5 мл і капіляром наносять на лінію старту хроматографічної пластинки "Силуфол" або на хроматографічний папір. Паралельно на лінію старту наносять зразки відомих кумаринів та хромонів ("свідки").
Пластинку висушують і помістіть в камеру з системою розчинників бензол-етилацетат (2:1), гексан-метанол-бензол (5:1:4) або ацетон-гексан (2:8). Після хроматографування пластинку висушують в сушильній шафі при температурі 110-1200С протягом 2-3 хв, оприскують 5% розчином натрію гідроксиду.
Хроматограму вивчають при денному та УФ-світлі до і після обробки діазотованою кислотою сульфаніловою. Відмічають характер забарвлення і флюоресценсії плям, розраховують величини Rf кумаринів і хромонів. Замальовують хроматограми, нумерують плями кумаринів. Порівнюють величини Rf, характер забарвлення і флюоресценсії плям досліджуваного витягу та "свідків". Ідентифікують компоненти досліджуваної витяжки і роблять висновок про якісний склад кумаринів.
Примітка. Кумарини в УФ-світлі мають блакитну, синю, фіолетову, зелену флюоресценсію, яка після обробки лугом підсилюється. Після оприскування хроматограм діазореактивом плями набувають забарвлення від цегляно-червоного до фіолетового, яке можна побачити при денному світлі.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—С 190 – 212.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — С 280 – 281.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С 13 -14.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». — 1-е вид. — Доповнення 3. — Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. - 280 с
Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 97 - 114.
Аналіз лікарської рослинної сировини, що вміщує фенольні сполуки. Навчально-методичний посібник з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / А.Р. Грицик, М.В. Мельник, Л.М. Грицик. – Львів: ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси», 2010. – 52 с.
Додаткова:
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия : Учебное пособие. - Харьков, 1994. - 268 с.
ТЕМА : Лігнани.
ТЕМА: Ксантони.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Фенольні сполуки дуже поширені в рослинному світі. До речовин фенольної природи відносяться ароматичні сполуки (С6), які в молекулі містять бензольне ядро з однією чи кількома гідроксильними групами. За будовою вуглецевого скелету їх ділять на різні групи. Природні глікозиди, в яких агліконами виступають прості феноли, ди- або тримери їх, мають назву фенологлікозиди. Лігнани – димери фенілпропанових сполук (С6-С3)2 , ксантони – похідні (С6-С1-С6). Сполуки фенольних груп проявляють протимікробну, противірусну, дезинфікуючу, адаптогенну, антигельмінтну та протипухлинну дію.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
правила і терміни заготівлі, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує лігнани, ксантони;
використання ЛРС, що вміщує лігнани, ксантони в медицині та фармації.
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують лігнани, ксантони за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Назвіть (по хімічних групах) на латинській та українській мові ЛРС, рослини та їх родини, що вміщують лігнани, ксантони. Опишіть фенофази і методи заготівлі ЛРС: кореневища з коренями елеутерокока колючого, подофіла щитовидного, насіння лимонника китайського, плоди розторопші плямистої, лимонника китайського, трава золототисячнику, звіробою, солодушки. Вкажіть способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання ЛРС.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС: кореневища з коренями елеутерокока колючого, подофіла щитовидного, насіння лимонника китайського, плоди розторопші плямистої, лимонника китайського, трава золототисячнику, звіробою солодушки. Опишіть мікроскопічні ознаки ЛРС. Вкажіть способи використання та застосування ЛРС і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Визначення лігнанів з точки зору хімічної будови.
Класифікація, біосинтез лігнанів.
Фізичні та хімічні властивості лігнанів.
Поширення лігнанів в рослинному світі.
Біологічна активність, лікарські засоби на основі лігнанів, їх застосування в медицині.
Визначення ксантонів, класифікація. Методи виділення та дослідження.
Поширення, локалізація та біологічна функція ксантонів.
Аналіз ЛРС, що містить лігнани і ксантони.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує лігнани, ксантони за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу для заняття 20: кореневища з коренями елеутерокока колючого, подофіла щитовидного, насіння лимонника китайського, плоди розторопші плямистої, лимонника китайського.
Об'єкти аналізу для заняття 21: трава солодушки.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам АНД.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує лігнани, ксантони за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу для заняття 20: кореневища з коренями елеутерокока колючого, подофіла щитовидного, насіння лимонника китайського, плоди розторопші плямистої, лимонника китайського.
Об'єкти аналізу для заняття 21: трава солодушки.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожність ЛРС за визначником.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат насіння лимонника: насінна шкірка складається з кількох шарів: епідермальний шар представлений великими радіально витягнутими клітинами, з потовщеними здерев'янілими темно-жовтими оболонками, які пронизані порами; під ними розміщений склеренхімний шар, який складається з 4-6 рядів сильно здерев'янілих кам'янистих клітин; далі є ряд дуже великих товстостінних 4-кутних клітин, що містять маслянисті включення у вигляді крапель лимонно-жовтого кольору; ендосперм насінини складається з невеликих багатокутних клітин, які містять краплі жирної олії і дрібні алейронові зерна.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С. 238 - 239, 241 - 246, 247 - 251, 283 - 289, 305 - 308, 320 - 325, 330 - 335, 340 - 342.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 13 – 14, 41 - 44, 81 - 82, 490 - 493.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 125 - 165.
Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций). - М.: Медицина, 1985. – С. 45 – 52, 64 – 70, 104 – 105, 127 – 129, 155 – 157, 211 – 214, 270 – 274, 281 – 284.
Додаткова
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия : Учебное пособие. - Харьков, 1994. - 268 с.
ТЕМА: Флавоноїди.
ТЕМА: ЛР і ЛРС, що містить флавоноїди.
АКТУАЛЬНІСТЬ: флавоноїди – велика група поліфенольних сполук, похідних дифенілпропану різного ступеня окислення і насиченості пропанового фрагменту. ЛРС і препарати, що містять флавоноїди мають різноманітну фармакологічну дію: проявляють Р-вітамінну активність, зменшують крихкість кровоносних капілярів, посилюють дію аскорбінової кислоти (рутин), виявляють седативну, протизапальну, кровоспинну, протипухлинну та гіпоглікемічну дію. Флавоноїди не використовуються в чистому вигляді, частіше вони входять до складу сумарних (галенових, новогаленових) і комплексних препаратів, оскільки їх дія потенціюється супутними речовинами. Багато ЛРС, що вміщує флавоноїди заготовляється аптеками, тому у практичній діяльності провізора необхідні знання з заготівлі, аналізу та зберігання цих видів лікарських рослин.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
правила і терміни загтівлі, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує флавоноїди;
діагностичні зовнішні та мікроскопічні ознаки ЛРС, що вміщує флавоноїди;
використання ЛРС, що вміщує флавоноїди в медицині та фармації.
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують флавоноїди за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Флавоноїди, поширення їх в рослинному світі, локалізація в органах рослин.
Назвіть на латинській та українській мові ЛРС, рослини та їх родини, що вміщують флавоноїди. Опишіть фенофази і методи збору ЛРС: квіти глоду, цмину піскового, волошки синьої, трава гірчаку перцевого, почечуйного і пташиного, собачої кропиви п'ятилопатевої, череди, сухоцвіту багнового, астрагалу шерстистоквіткового; корінь солодки, вовчуга; плоди горобини чорноплідної свіжі; плоди та пуп'янки софори японської.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС, що вміщує флавоноїди. Вкажіть способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання ЛРС.
Опишіть мікроскопічні ознаки ЛРС: трава гірчаку перцевого, почечуйного та пташиного, собачої кропиви п'ятилопатевої, череди трироздільної; корінь вовчуга. Вкажіть способи використання та застосування ЛРС і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Дайте визначення поняття "флавоноїди" як групи біологічно активних речовин.
Рослини яких родин вміщують флавоноїди, в яких органах рослин накопичуються в основному ці сполуки? Вкажіть фактори, які впливають на накопичення флавоноїдів.
Які особливості заготівлі, сушіння і зберігання сировини, що вміщує флавоноїди?
Що вважається недопустимими домішками до сировини цмину піскового, хвощу польового, видів гірчаку, собачої кропиви звичайної, звіробою перфорованого?
Назвіть спільні діагностичні ознаки різних видів гірчаку.
Чи можна з допомогою мікроскопа відрізнити гірчак перцевий від інших видів гірчаку?
З яких видів сировини отримують в промислових масштабах рутин?
Що вважається дефектом сировини трави собачої кропиви звичайної?
Назвіть типи волосків, характерних для видів гірчаку, череди трироздільної, собачої кропиви звичайної.
При яких захворюваннях використовуються плоди та квіти глоду, квіти цмину піскового, трава собачої кропиви звичайної, види гірчаків, плоди софори японської, астрагал шерстистоквітковий в медицині?
Поширення та локалізація флавоноїдів у рослинному світі.
Вкажіть особливості заготівлі квітів волошки і науково обгрунтуйте умови сушіння і терміни зберігання їх.
Складіть таблицю відмінних діагностичних анатомічних ознак листків гірчаку перцевого, гірчаку почечуйного та споришу.
Шляхи використання сировини, що вміщує флавоноїди в медицині.
Розподіліть лікарську сировину, яка вміщує флавоноїди та препарати з неї за фармакологічної дією.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує флавоноїди за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу для заняття 22: квіти цмину піскового, глоду, трава гірчаку перцевого, почечуйного і пташиного, корінь вовчуга; плоди глоду; плоди та пуп'янки софори японської.
Об'єкти аналізу для заняття 23: трава собачої кропиви п'ятилопатевої, череди, сухоцвіту багнового, астрагалу шерстистоквіткового; корінь солодки; квіти волошки синьої; плоди горобини чорноплідної свіжі.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам АНД.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує флавоноїди за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу для заняття 22: трава гірчаку перцевого, почечуйного, пташиного.
Об'єкти аналізу для заняття 23: трава собачої кропиви п'ятилопатевої, череди, корінь вовчуга.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат листка гірчаку перцевого: клітини верхнього епідермісу із слабозвивистими, нижнього – з сильнозвивистими стінками; продихи з обох сторін листка, оточені 2-4 навколопродиховими клітинами (аномоцитний тип). На поверхні листка є дрібні безколірні або світло-бурі залозки, які складаються з 2-4 клітин. По краю пластинки і по жилці з нижньої сторони листка розміщені конусовидні пучкові волоски, які зрослися з кількох клітин. В мезофілі листка численні великі гострокінцеві друзи оксалату кальцію і великі овальні схізогенні вмістища з вмістом світло-бурого або золотисто-жовтого кольору.
Мікропрепарат листка гірчаку почечуйного: клітини верхнього епідермісу прямостінні, нижнього – звивистостінні; продихи оточені 2-4 навколопродиховими клітинами, іноді вони оточені 2 клітинами, розміщеними вздовж продихової щілини. На обох сторонах листка є залозки на 2-4-клітинній ніжці з головкою із 8 (12-16) клітин, рідше з 2-4-клітинною головкою з бурим вмістом або безбарвні. По цілій пластинці листка і по краю зустрічаються пучкові волоски, утворені 2-5 клітинами, які зростаються між собою, а на верхівці волоска часто розходяться. В мезофілі листка великі друзи оксалату кальцію. На епідермісі зустрічаються плівчасті волоски, які складаються з двох рядів клітин і мають 2-клітинну основу.
Мікропрепарат листка гірчаку пташиного: клітини верхнього і нижнього епідермісу з прямими потовщеними стінками і нерідко з бурим вмістом, стінки клітин верхнього епідермісу вервицеподібно потовщені. Кутикула по краю листка і над великими жилками продовгувато-складчаста. Продихи оточені 3 клітинами епідермісу, з яких одна значно менша за дві інші (анізоцитний тип). По краю пластинки 1-3 ряди епідермісу мають товсті оболонки і утворюють сосочкоподібні вирости. В мезофілі листка багато друзів оксалату кальцію. Характерна наявність механічних волокон, розміщених над жилками, а також вздовж краю пластинки листка.
Мікропрепарат поперечного перерізу кореня вовчуга: променева будова кореня: елементи ксилеми і флоеми розміщені вузькими радіальними тяжами і розділені широкими багаторядними серцевинними променями. У флоемі луб'яні волокна розміщені поодиноко або невеликими групами. Лінія камбію чітко виражена. Ксилема складається з судин, вузьких трахеїд, клітин деревної паренхіми і волокон лібріформу, до яких зі сторони серцевинних променів прилягають клітини з призматичними кристалами оксалату кальцію. Клітини серцевинних променів в коровій частині кореня тангентально витягнуті, в деревній – радіально витягнуті зі здерев'янілими пористими оболонками. В коровій частині в клітинах серцевинних променів часто зустрічаються поодинокі або по 2-3 призматичні кристали оксалату кальцію.
Мікропрепарат листка собачої кропиви звичайної: клітини епідермісу з тонкими звивистими стінками, особливо на нижній стороні. Продихів багато, розміщені переважно на нижньому епідермісі, оточені 3-4 (рідше 2) навколопродиховими клітинами (аномоцитний тип). Ефіроолійні залозки на короткій ніжці з 4-6 (рідше 8) видільними клітинами. Волоски двох типів: багатоклітинні грубобородавчасті, розширені в місцях з'єднання клітин; дрібні головчасті волоски на 1-2-клітинній ніжці з 1-2-клітинною округлою головкою.
Мікропрепарат листка череди трироздільної: епідерміс верхньої і нижньої сторони звивистостінний. Продихів багато, оточені 3-5 клітинами епідермісу (аномоцитний тип). По всій пластинці листка зустрічаються прості гусеницеподібні тонкостінні волоски, які складаються з 9-18 клітин, інколи заповнених бурим вмістом; на нижній клітині волоска добре видно поздовжню зморшкуватість кутикули. По краю листка і над жилками зустрічаються прості волоски з товстими стінками і поздовжньою зморшкуватістю кутикули. Біля основи таких волосків є кілька клітин епідермісу, які злегка припідняті над поверхнею листка. Вздовж жилок проходять секреторні ходи з червонувато-бурим вмістом, добре помітні по краю листка.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С. 238 - 239, 241 - 246, 247 - 251, 283 - 289, 305 - 308, 320 - 325, 330 - 335, 340 - 342.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 13 – 14, 41 - 44, 81 - 82, 490 - 493.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 125 - 165.
Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций). - М.: Медицина, 1985. – С. 45 – 52, 64 – 70, 104 – 105, 127 – 129, 155 – 157, 211 – 214, 270 – 274, 281 – 284.
Додаткова
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия : Учебное пособие. - Харьков, 1994. - 268 с.
ТЕМА: Фітохімічний якісний аналіз ЛРС, що вміщує флавоноїди.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Флавоноїди – велика група поліфенольних сполук, похідних дифенілпропану різного ступеня окислення і насиченості пропанового фрагменту. ЛРС і препарати, що містять флавоноїди мають різноманітну фармакологічну дію: проявляють Р-вітамінну активність, зменшують крихкість кровоносних капілярів, посилюють дію аскорбінової кислоти (рутин), виявляють седативну, протизапальну, кровоспинну, протипухлинну та гіпоглікемічну дію. Флавоноїди не використовуються в чистому вигляді, частіше вони входять до складу сумарних (галенових, новогаленових) і комплексних препаратів, оскільки їх дія потенціюється супутними речовинами. Тому знання та навички, здобуті студентами при вивченні даної теми, будуть корисними у засвоєнні деяких розділів аптечної та заводської технології ліків, фармацевтичної хімії, а також в практичній діяльності провізора.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
класифікацію, фізико-хімічні властивості флавоноїдів;
використання ЛРС, що вміщує флавоноїди в медицині та фармації;
хімічну структуру та рослинні джерела флавоноїдів.
ВМІТИ:
проводити виявлення флавоноїдів за допомогою якісних реакцій;
проводити розділення флавоноїдів за допомогою хроматографії на папері;
визначати кількісний вміст флавоноїдів хроматоспектрометричним методом.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Флавоноїди, поширення їх в рослинному світі, локалізація в органах рослин.
Ознайомитися з методиками проведення реакцій виявлення флавоноїдів на прикладі софори японської. Наведіть хімізм реакцій.
Обгрунтуйте етапи методики кількісного визначення флавоноїдів.
Складіть схему хроматографічного дослідження сировини, яка містить флавоноїди.
Обгрунтуйте особливості нагромадження флавоноїдів у рослинах.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Дайте визначення поняття "флавоноїди" як групи біологічно активних речовин.
Хімічна структура флавоноїдів та їх класифікація.
Фізичні та хімічні властивості флавоноїдів.
Цукри, які характерні для флавоноїдних глікозидів. Вкажіть місця приєднання цукрів до аглікону.
Обґрунтуйте окремі етапи спектрофотометричного і хроматоспектрофотометричного методу кількісного визначення рутину.
Напишіть хімізм якісних реакцій на флавоноїди: реакція Вільсона, ціанідинова реакція.
Згрупуйте фітопрепарати, до яких входять флавоноїди за фармакологічною дією.
Напишіть хімічну структуру наступних сполук: флавану, флавону, флавонову, флавононолу, ізофлавону, халкону, аурону, кверцетину, кемпферолу.
Рослини яких родин вміщують флавоноїди, в яких органах рослин накопичуються в основному ці сполуки? Вкажіть фактори, які впливають на накопичення флавоноїдів.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Ознайомитися з приготуванням витяжки із рослинної сировини, що вміщує флавоноїди.
2 г подрібненої рослинної сировини поміщають в колбу зі шліфом на 250 мл і заливають 50 мл 80% етилового спирту. Колбу з'єднують з зворотнім холодильником і нагрівайте на киплячому водяному огрівнику протягом 30 хв. Гарячу спиртову витяжку відфільтровують і випаровують на водяному огрівнику до 3-4 мл. До залишку додають 15-20 мл гарячої очищеної води, перемішують і продовжують нагрівати до повного видалення спирту (відсутність запаху). Водну витяжку профільтровують через паперовий фільтр, переносять в ділильну лійку і змішують з 15 мл хлороформу. Після розділення очищену водну витяжку (верхній шар) досліджують на наявність флавоноїдів за допомогою хроматографічного методу (5 мл витяжки) і реакцій ідентифікації.
ЗАВДАННЯ 2. Провести виявлення флавоноїдів у витяжці за допомогою реакцій ідентифікації та хроматографії.
Реакції ідентифікації.
До 1 мл витяжки додають 5 – 8 крапель відповідного реактиву: кислоти хлористоводневої конц., 10% розчину NaOH, 3% розчину FeCl3, 10% розчину АІСl3, 2 % розчину ацетату свинцю основного. Відмічають результати реакцій.
Ціанідинова реакція. До 2 мл витяжки додають 0,5 мл етанолу і 5-6 крапель кислоти хлористоводневої конц. Реакційну суміш нагрівають 4-5 хв на киплячому водяному огрівнику, потім додають 10-15 мг металічного магнію або цинку. Через 3-5 відмічають результат реакції.
В протоколі написати хімізм реакцій: ціанідинової, Вільсона, із солями важких металів.
Всі результати якісних реакцій оформляють у вигляді таблиці.
Таблиця 1. Результати якісних реакцій на флавоноїди
№ п/п |
Реактив |
Результат реакції (колір, осад, інші зміни) |
Висновок про наявність флавоноїдів |
|
|
|
|
Хроматографічне виявлення флавоноїдів.
5 мл витяжки випарюють в фарфоровій чашці на водяному огрівнику і залишок розчиніть в 1 мл етанолу. На стартову лінію хроматографічного паперу наносять 5-6 крапель одержаного спиртового розчину і 2-3 краплі розчинів "свідків". Пластинку поміщають в камеру з системою розчинників 15% кислота оцтова або н-бутанол-оцтова кислота - вода (4:1:2). Після підняття фронту розчинника на висоту 10-12 см хроматограми підсушують і проявляють 5 % спиртовим розчином алюмінію хлориду або конц. розчином аміаку і спостерігають плями флавоноїдів при денному і УФ-світлі. На основі величин Rf флавоноїдів сировини і достовірних зразків роблять висновок про їх ідентичність.
ЗАВДАННЯ 3. Ознайомитись із методикою визначення кількісного вмісту флавоноїдів у ЛРС.
Методичні вказівки. (кількісне визначення рутину в пуп’янках софори японської (ТФС 42-341-74)
2 г (точна наважка) подрібненої сировини (сито з розміром отворів 0,5 мм за ГОСТ 3924-47) поміщають в конічну колбу з притертим корком об’ємом 750-1000 мл, додають 5 г кварцового піску (пісок нормальний для випробувань цементів за ГОСТ 6139-52, розмір частинок 0,5-1,0 мм), 15 скляних кульок розміром 5-10 мм, 150 мл метилового спирту, струшують на вібраційному апараті і настоюють протягом 18 год. Метанольну витяжку відфільтровують через складчастий фільтр.
На стартову лінію хроматографічного паперу розміром 14X55 см наносять мікропіпеткою 0,20 мл метанольної витяжки. Хроматограму підсушують на повітрі протягом 5 хв і проводять хроматографування нисхідним способом в 15 % кислоті оцтовій до того часу, поки шар розчинника на папері не пройде 30 см (3,5 год). Хроматограму підсушують на повітрі до зникнення запаху кислоти оцтової (3-4 год) і переглядають в УФ світлі при 254 нм. Рутин проявляється у вигляді жовто-коричневої плями з Rf біля 0,70. Папір з плямою рутину вирізають, ріжуть на маленькі шматочки, поміщають в колбу зі шліфом об'ємом 100 мл, заливають 30 мл 60 % розчину метилового спирту і струшують 4 год на вібраційному апараті. Елюат відфільтровують і визначають його оптичну густину на спектрофотометрі при 358 нм в кюветі з товщиною шару 1 см по відношеню до елюату (60 % розчин метилового спирту) з рівним за площею папером, який хроматографують за аналогічних умов без речовини.
Паралельно вимірюють оптичну густину розчину стандартного зразка рутину.
Вміст рутину в відсотках (Х) в сировині обчислюють за формулою:
Х = (D1· С0 · V1 · V3 · 100 · 100) / (D0 · а · V2 · (100 – W), де
D1 – оптична густина досліджуваного розчину;
D0 - оптична густина стандартного розчину;
С0 – наважка стандартного зразка рутину в г;
а - наважка сировини в г;
V1 – загальний об'єм витяжки в мл;
V2 - об'єм витяжки, нанесеної на хроматограму в мл;
V3 - об'єм елюату в мл;
W – вологість сировини в %.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С. 238 - 239, 241 - 246, 247 - 251, 283 - 289, 305 - 308, 320 - 325, 330 - 335, 340 - 342.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 13 – 14, 41 - 44, 81 - 82, 490 - 493.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 125 - 165.
Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций). - М.: Медицина, 1985. – С. 45 – 52, 64 – 70, 104 – 105, 127 – 129, 155 – 157, 211 – 214, 270 – 274, 281 – 284.
Додаткова
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия : Учебное пособие. - Харьков, 1994. - 268 с.
ТЕМА: Хінони.
АКТУАЛЬНІСТЬ: похідні антрахінону та продуктів його відновлення – антрону і антранолу найчастіше зустрічаються в рослинах родин Rubiaceae, Rhamnaceae, Polygonaceae, Fabaceae, Liliaceae та ін. Також вони знайдені в лишайниках, грибах, бактеріях, деяких комахах та морських організмах. В залежності від структури вуглецевого скелету природні антраценпохідні поділяють на 3 основні групи: мономери, димери та конденсовані сполуки. Незважаючи на подібну хімічну структуру похідні антрацену проявляють різну фармакологічну дію (послаблюючу, спазмолітичну, сечогінну, нефролітичну, в'яжучу, бактерицидну та протизапальну).
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
правила і терміни заготівлі, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує антраценпохідні;
хімічний склад ЛРС;
використання ЛРС, що вміщує антраценпохідні в медицині та фармації.
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують антраценпохідні за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Назвіть (по хімічних групах) на латинській та українській мові ЛРС, рослини та їх родини, що вміщують антраценпохідні. Опишіть фенофази і методи збору ЛРС: кора крушини, плоди жостеру, корені щавлю кінського, корені ревеню, листя алое деревовидного свіже, листя і плоди сени, трава звіробою, кореневища і корені марени красильної. Вкажіть способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання ЛРС.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС: кора крушини, плоди жостеру, корені щавлю кінського, корені ревеню, листя алое деревовидного свіже, листя і плоди сени, трава звіробою, кореневища і корені марени красильної .
Опишіть мікроскопічні ознаки ЛРС: кора крушини, плоди жостеру, корені ревеню, листя сени, трава звіробою. Вкажіть способи використання та застосування ЛРС і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Складіть таблицю відмінних морфологічних та анатомічних ознак кори крушини та можливих домішок ( вільхи чорної і сірої, черемхи, верби, осики, жостеру).
Наведіть схему розпаду глюкозидів крушини на прикладі франгуларозиду.
Поясніть як правильно приготувати водний витяг з листя сени.
Наведіть відмінні морфологічні ознаки плодів жостеру та недопустимої домішки – плодів крушини ламкої.
Вкажіть оптимальні терміни заготівлі та використання сировини кори крушини, коренів ревеню та щавлю.
Поясніть механізм в'яжучої і послаблюючої дії ревеню та щавлю кінського.
Вкажіть методику отримання препаратів біогенних стимуляторів для тканинної терапії за В.П. Філатовим з листків алое.
Назвіть комплексні препарати, до складу яких входить кора крушини, листя сени, листя алое деревовидного свіже, кореневища та корені марени красильної.
Поширення та локалізація антраценпохідних у рослинному світі.
Фізико - хімічні властивості, методи виділення та дослідження антрацепохідних.
Біологічна дія антраценпохідних.
Шляхи використання сировини, що вміщує антраценпохідні, в медицині.
Лікарські засоби, створені на основі ЛРС, що вміщує антраценпохідні.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує антраценпохідні за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: кора крушини; плоди жостеру; корені щавлю кінського, ревеню; кореневища і корені марени красильної; листя сени; трава звіробою.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам АНД.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує антраценпохідні, за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: листя сени, алое деревовидного; трава звіробою, кора крушини; плоди жостеру; корені ревеню, кореневища і корені марени красильної.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат листка сени: клітини верхнього і нижнього епідермісу багатокутні, прямостінні; продихи з обох сторін. Клітини епідермісу групуються радіально навколо волосків, утворюючи розетку з волоском в центрі. Волосків багато; вони одноклітинні, короткі, часто зігнуті, з сильно потовщеними стінками і грубобородавчатою кутикулою. Вони часто стираються, і тоді в місці прикріплення видно круглий валик в центрі розетки.
На поперечному перерізі листка видно однакові овальні клітини верхнього і нижнього епідермісів. Палісадна тканина ізолатеральна (з обох сторін листка), причому клітини нижньої тканини коротші за клітини верхньої. Середня частина зайнята губчастим мезофілом з провідними пучками. В клітинах губчастої і рідше палісадної тканини зустрічаються друзи і кристали оксалату кальцію; кристали розміщені вздовж жилок у вигляді кристалоносних обкладок; кожний ромбічний чи прямокутний кристалик знаходиться в окремій клітині.
Мікропрепарат листка алое деревовидного: товстий епідерміс, вузький зелений периферичний хлорофілоносний шар паренхіми з невеликих клітин; широка безколірна середина листка заповнена дуже великими клітинами зі слизистим вмістом, деякі клітини містять рафіди; на межі зеленого шару і безколірної серцевини розміщується перерваний пояс окремих провідних колатеральних пучків, які обернені ксилемою всередину, а флоемою назовні, навколо якої розміщується шар гігантських секреторних "алоїнових клітин", розтягнених вздовж пучків; вони містять діючі речовини у вигляді жовтого соку.
Мікропрепарат кори крушини: товстий шар червонувато-бурого корку; в паренхімі розкидані друзи оксалату кальцію, кам'янисті клітини відсутні; вторинна (внутрішня) кора прорізана вузькими серцевинними променями, які складаються з 1-2 клітин в ширину; ситовидні трубки не помітні. Між серцевинними променями розміщені перерваними концентричними рядами тангентально витягнуті луб'яні волокна з кристалоносною обкладкою (стереїди). Кількість рядів стереїд залежить від віку кори (у тонкої молодої кори спостерігається тільки один ряд, який знаходиться ближче до камбію).
Мікропрепарат поперечного перерізу плода жостеру: при великому збільшенні мікроскопу зовні видно епідерміс, за ним гіподерму з кількох рядів тангентально витягнутих клітин, паренхімну тканину, в якій розкидані поодинці або цілими скупченнями секреторні вмістища і судинні пучки; в деяких клітинах зустрічаються друзи оксалату кальцію. Всередині плід складається з шарів: кристалоносних клітин, склереїд та механічних волокон, біля яких розміщений шар тонкостінних клітин внутрішнього епідермісу плоду. Оболонка насінини складається з товстостінних склереїд; ендосперм і зародок – з тонкостінних клітин. Клітини епідермісу поверхні плоду з вервицеподібними потовщеннями. Склереїди ендокарпу та склереїни насінної оболонки з поверхні зірчасті.
Мікропрепарат кореня ревеню: нормальна безпучкова будова, тобто після корку розміщена кора, що містить флоему, яка відділяється кільцевою лінією камбію від складної ксилеми; серцевини немає, серцевинні промені розміщені у вигляді численних радіальних оранжевих полосок. Паренхімні клітини наповнені простими і складними зернами крохмалю, з центральною тріщиною; багато є друз оксалату кальцію.
Мікропрепарат трави звіробою: стінки клітин епідермісу листка мають вервицеподібні потовщення. В мезофілі листка, чашолистиків і пелюсток знаходяться схізогенні овальні секреторні вмістища. Такі ж вмістища, але сильно витягнуті у вигляді ходів, проходять вздовж жилок листка, в перициклі стебла та стінках зав'язі. Ціла листкова пластинка пронизана численними прозорими вмістищами, які містять смолу, лише невелика кількість великих чорно-бурих вмістищ розміщується по краю листка.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С. 238 - 239, 241 - 246, 247 - 251, 283 - 289, 305 - 308, 320 - 325, 330 - 335, 340 - 342.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 13 – 14, 41 - 44, 81 - 82, 490 - 493.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 125 - 165.
Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций). - М.: Медицина, 1985. – С. 45 – 52, 64 – 70, 104 – 105, 127 – 129, 155 – 157, 211 – 214, 270 – 274, 281 – 284.
Додаткова
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия : Учебное пособие. - Харьков, 1994. - 268 с.
ТЕМА: Фітохімічний аналіз ЛРС, що вміщує антраценпохідні.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Антраценпохідні – це природні сполуки, в основі яких лежить антрацен різного ступеня окислення по середньому кільцю. В рослин зустрічаються антрахінони та їх відновлені форми, димерні сполуки у вигляді глікозидів та конденсовані антраценпохідні. Знання та навички, здобуті студентами при вивченні даної теми, будуть корисними у засвоєнні деяких розділів аптечної та заводської технології ліків, фармацевтичної хімії, фармакології, фармакотерапії, а також в практичній діяльності провізора.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
використання рослин, що вміщують антраценпохідні, в медичній практиці;
хімічну структуру та рослинні джерела основних антраценпохідних та їх глікозидів;
класифікацію та фізико – хімічні властивості антраценпохідних.
ВМІТИ:
проводити виявлення антраценпохідних та їх глікозидів за допомогою якісних реакцій;
проводити розділення суми антраценпохідних та їх глікозидів за допомогою хроматографії в тонкому шарі сорбенту;
визначати кількісний вміст антраценпохідних та їх глікозидів фотоколориметричним методом.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Ознайомтеся з методиками проведення реакцій виявлення антраценпохідних на прикладі кори крушини. Наведіть хімізм реакції.
Обгрунтуйте кожен етап методики кількісного визначення антраценпохідних.
Складіть схему хроматографічного визначення сировини, яка містить антраценпохідні.
Обгрунтуйте вимоги ДФ ХІ до кори крушини, що застосовується в медицині.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Хімічна структура антраценпохідних та їх класифікація.
Фізичні та хімічні властивості вільних антраценпохідних та їх глікозидів.
В якій формі антраценпохідні містяться в рослині?
Методи виділення антраценпохідних з рослинної сировини.
Основні якісні реакціі виявлення антраценпохідніх.
Методи кількісного визначення антраценпохідних.
Зв'язок хімічної будови антраценпохідних з їх біологічною активністю.
Структурні формули антрацену, антрахінону, антрону, хризацину, глюкофрангуліну, алое-емодину, реїну, франгулаемодину, сенозиду А, франгуліну, алізарину, руберитринової кислоти, хризофанолу.
Поширення та локалізація антраценпохідних.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Провести виявлення антраценпохідних за допомогою якісних реакцій.
а) реакція мікросублімаціі: 0,2 г подрібненої сировини поміщають в суху пробірку і обережно нагрівають на полум'ї пальника, тримаючи пробірку майже горизонтально. Похідні антрацену сублімують і осідають на стінках пробірки у вигляді жовтих кристалів. Після охолодження пробірки сублімат, що утворився на її стінках, переносять в іншу пробірку і додають краплину 5%-го спиртового розчину натрію гідроксиду. Відмічають характер забарвлення.
б) реакція Чірха: 0,5 г подрібненої сировини заливають 5 мл води очищеної, кип'ятять 5 хв і профільтровують у пробірку. До фільтрату додають 5% спиртовий розчин NaOH. Відмічають характер забарвлення.
в) реакція Борнтрегера: 1,0 г подрібненої сировини вносять у колбу, заливають 10 мл 10% спиртового розчину NaOH, кип'ятять кілька хвилин і профільтровують у пробірку. Після охолодження фільтрат підкислюють 10% кислотою хлористоводневою до слабо-кислої реакції (за універсальним індикатором), переносять у роздільну лійку і екстрагують 10 мл хлороформу. Після відстоювання шар хлороформу забарвлюється в жовтий колір (похідні антрахінону). 5 мл хлороформного екстракту збовтують у пробірці з 5 мл 5% спиртового розчину NH4OH. Відмічають характер забарвлення аміачного шару.
г) реакція з ацетатом магнію: 5 мл хлороформної витяжки антраценпохідних, отриманих при проведенні реакції Борнтрегера, перенеосять у фарфорову чашку і випарюють до сухого залишку, який розчиняють в 2 мл етанолу. До 1 мл отриманого розчину додають 1 мл 1% розчину магнію ацетату в метанолі. Відмічають характер забарвлення.
ЗАВДАННЯ 2. Провести розділення та ідентифікацію антраценпохідних методом хроматографії.
Спиртовий розчин отриманих антраценпохідних (1мл), який залишився після проведення реакціі з ацетатом магнію, наносять на лінію старту хроматографічної пластинки "Силуфол" і хроматографують в системі розчинників бензол-етанол (8:2). Паралельно на лінію старту наносять зразки достовірних антрахінонів ("свідків"). Після розділення суми антраценпохідних хроматограми сушать і розглядають при денному та УФ-світлі до і після проявлення 5% спиртовим розчином NaOH або парами аміаку.
Відмічають характер забарвлення та флюоресценцію плям, розраховують величини Rf антрахінонів. Порівнюють величини Rf, характер забарвлення та флюоресценцію плям досліджуваного екстракту і "свідків". Замальовують хроматограми, нумерують плями антраценпохідних.
ЗАВДАННЯ 3. Ознайомитися із методикою визначення кількісного вмісту антраценпохідних в досліджуваній сировині.
1. Екстракція.
Подрібнюють 1,0г сировини до розміру частин 1-3 мм і точну наважку (0,05 г) поміщають в колбу на 100 мл зі шліфом. Додають 7,5 мл льодяної кислоти оцтової. Суміш нагрівають на киплячому водяному огрівнику зі зворотним холодильником протягом 15 хв. Вміст колби охолоджують, додають через холодильник 30 мл диетилового ефіру та кип'ятять на водяному огрівнику 15 хв. Суміш охолоджують, проціджують крізь вату до ділильної лійки місткістю 300 мл. Вату промивають 20 мл диетилового ефіру і поміщають її в колбу з сировиною, кип'ятять 10 хв на водяній бані. Ефірну витяжку охолоджують, проціджують крізь вату у ту ж ділильну лійку. Колбу двічі ополоскують ефіром (по 10 мл) та проціджують крізь вату.
2. Очищення.
Обережно по стінках до об'єднаного ефірно-оцтового витягу додають 100 мл 5%-го розчину натрію гідроксиду, що вміщує 2% аміаку. Обережно перемішують 5-7 хв. Після повного розшарування рідини нижній шар червоного кольору зливають до мірної колби вмістом 250 мл. Ефірний шар обробляють порціями по 20 мл лужно-аміачного розчину до припинення забарвлення рідини. Об'єм розчину у мірній колбі доводять лужно-аміачним розчином до мітки.
3. Окислення відновлених форм антраценпохідних.
25 мл одержаної забарвленої рідини поміщають у колбу ємкістю 100 мл та нагрівають зі зворотним холодильником на водяному огрівнику 15 хв.
4. Визначення оптичної густини лужно-аміачного розчину.
Розчин охолоджують і вимірюють його оптичну густину на фотоелектроколориметрі при довжині хвилі 540 нм в кюветі товщиною шару 10 мм, використовуючи для порівняння лужно-аміачний розчин. При надмірній інтенсивності забарвлення досліджуваний розчин при колориметруванні розводять лужно-аміачним розчином.
Концентрацію антраценпохідних, що виражена в істизині (1,8-діоксиантрахінон), визначають за калібрувальним графіком по хлориду кобальту.
5. Обчислення.
Кількісний вміст антраценпохідних в перерахунку на істизин у відсотках /Х/ і абсолютно суху сировину обчислюють за формулою:
Х=(С · 250 · 100 · 100) /((m · (100 – W)), де
С – вміст антраценпохідних в перерахунку на істизин в 1 мл колориметрованого розчину, знайдений за калібрувальним графіком в г;
m – наважка сировини в г;
W – вологість сировини в %.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С. 238 - 239, 241 - 246, 247 - 251, 283 - 289, 305 - 308, 320 - 325, 330 - 335, 340 - 342.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 13 – 14, 41 - 44, 81 - 82, 490 - 493.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Аналіз лікарської рослинної сировини, що вміщує фенольні сполуки. Навчально-методичний посібник з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / А.Р. Грицик, М.В. Мельник, Л.М. Грицик. – Львів: ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси», 2010. – 52 с.
Додаткова
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
ТЕМА: Дубильні речовини.
АКТУАЛЬНІСТЬ: дубильні речовини – це група поліфенольних сполук, які проявляють різну фармакологічну активність: в’яжучу, кровоспинну, бактерицидну, протизапальну та ін. В даний час відомо близько 30 препаратів, які мають у своєму складі дубильні речовини та застосовуються при ентероколітах, колітах, маткових та гемороїдальних кровотечах, гінгівітах, стоматитах. Знання та навички, здобуті студентами при вивченні даної теми, будуть корисними при засвоєнні деяких розділів фармакології, фітотерапії, а також в практичній діяльності провізора.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
правила і терміни заготівлі, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує дубильні речовини;
діагностичні зовнішні та мікроскопічні ознаки ЛРС, що вміщує дубильні речовини;
використання ЛРС, що вміщує дубильні речовини, в медицині та фармації.
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, що вміщують дубильні речовини за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками;
ідентифікувати ЛРС за мікроскопічними ознаками та визначником.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Дубильні речовини, поширення їх в рослинному світі.
Назвіть на українській та латинській мові рослини, ЛРС та родини, що вміщують дубильні речовини. Опишіть зовнішній вигляд лікарських рослин: гірчак зміїний, родовик лікарський, бадан товстолистий, вільха сіра і клейка, види дуба, перстач прямостоячий, сріблястий і білий, чорниця звичайна, черемха звичайна, скумпія звичайна, сумах дубильний, гадючник шестипелюстковий, гравілат міський, приворотень лікарський, медунка лікарсська.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС, що вміщує дубильні речовини. Вкажіть фенофази, методи заготівлі, способи сушіння, первинної обробки та правил зберігання ЛРС: листя сумаху, скумпії, чорниці; кореневища бадану, змійовика, перстачу; кореневища та корені родовика; супліддя вільхи; плоди черемхи, чорниці; кора дуба.
Опишіть мікроскопічні ознаки ЛРС: кореневища змійовика; корені родовика; кора дуба; листя сумаху, скумпії. Вкажіть способи використання та застосування ЛРС і лікарських препаратів з неї в медицині та фармації.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Дайте визначення поняття "дубильні речовини" як групи біологічно активних речовин.
Рослини яких родин вміщують дубильні речовини, в яких органах рослин накопичуються в основному ці сполуки?
Які особливості заготівлі, сушіння і зберігання сировини, що вміщує дубильні речовини?
Що вважається недопустимими домішками до кори дуба, плодів чорниці?
З якими хімічними речовинами не можна готувати лікарські форми, що вміщують дубильні речовини?
Якими реактивами виявляється присутність дубильних речовин в рослинній сировині?
За якими морфолого-анатомічними ознаками можна відрізнити молоду і стару кору дуба? Куди зникає механічний пояс в старій корі дуба? Що таке флобафени?
Що вважається дефектом сировини кореневищ змійовика, родовика, перстачу?
Які види сировини використовуються для промислової заготівлі таніну?
При яких захворюваннях використовуються кора дуба, плоди вільхи, кореневища змійовика, родовика, бадану і перстачу в медицині?
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує дубильні речовини за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: листя скумпії, чорниці; кореневища змійовика, перстачу; кореневища та корені родовика; супліддя вільхи; кора дуба; плоди чорниці, черемхи.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам АНД.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС, що вміщує дубильні речовини, за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: кора дуба, корінь родовика, кореневище змійовика, листя скумпії.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат поперечного перерізу кори дуба: видно бурий корковий шар з багатьох рядів клітин; в зовнішній і внутрішній корі знаходяться друзи оксалату кальцію, групи кам'янистих клітин і на деякій відстані від корку тангентально розміщений механічний пояс, який складається з груп луб'яних волокон і кам'янистих клітин. В зовнішній корі в напрямку від поясу до середини розкидані групи волокон і кам'янистих клітин. Деякі клітини паренхіми містять флобафени у вигляді включень червоно-бурого кольору. Між групами волокон проходять однорядні серцевинні промені, рідше зустрічаються ширші промені, які біля камбію містять групи кам'янистих клітин, що зумовлює при висиханні утворення поздовжніх ребер, які видно на внутрішній поверхні.
Мікропрепарат поперечного перерізу кореневища змійовика: пучковий тип будови. Зовні кореневище вкрите тонким шаром темно-бурого корку. Провідні пучки розміщені кільцем, в перерізі овальної чи веретеновидної форми, колатеральні, відкриті. З обох сторін біля пучків є невеликі групи слабопотовщених, здерев'янілих склеренхімних волокон. Основна паренхіма складається з округлих клітин, які утворюють великі, особливо в серцевині міжклітинники (аеренхіма). В клітинах паренхіми є дрібні прості крохмальні зерна і великі друзи оксалату кальцію.
Мікропрепарат поперечного перерізу кореня родовика: шар корку складається з дуже дрібних клітин, первинна кора складається з 2-3 рядів великих тангентально витягнутих клітин з товстими стінками. Вторинна кора пухка, з міжклітинниками. Лінію камбію видно чітко. Дуже характерне розміщення судин; вони утворюють ділянки у вигляді трикутника, оберненого основою до камбію і витягненою верхівкою до центру. Серцевинні промені вузькі, однорядні, на межі з первинною корою зігнуті. Слабопотовщені луб'яні волокна зустрічаються у вторинній корі і на межі з первинною корою розміщені групами по 2-3. Волокна лібриформу мають сильно потовщені здерев'янілі оболонки, пронизані порами.
Кореневище родовика відрізняється від кореня наявністю серцевини в центрі. В деревині кореневища лібриформ утворює перервані кільця. У всьому іншому будова як у кореня.
Мікропрепарат листка скумпії: клітини верхнього і нижнього епідермісу з майже прямими стінками, мають вервицеподібні потовщення. Продихи тільки з нижньої сторони листка, продиховий комплекс аномоцитного типу. На нижньому епідермісі є прості і залозисті волоски. Прості волоски одно- і багатоклітинні, прямі або зігнуті, грубобородавчасті. Залозисті волоски булавовидної форми на одноклітинній ніжці з трьома видільними тонкостінними клітинами з жовтуватим вмістом. В мезофілі листка і по всій пластинці багато друз оксалату кальцію.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с. - С. 305 – 317.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с. – С. 233 – 235, 279 – 280, 291 – 293, 357 – 359.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – 556 с. - С. 9 - 10, 59, 271 - 274, 489 - 492.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 548 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 191 - 213.
Аналіз лікарської рослинної сировини, що вміщує фенольні сполуки. Навчально-методичний посібник з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / А.Р. Грицик, М.В. Мельник, Л.М. Грицик. – Львів: ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси», 2010. – 52 с.
Додаткова
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
ТЕМА: Фітохімічний аналіз ЛРС, що вміщує дубильні речовини
АКТУАЛЬНІСТЬ: дубильні речовини – високомолекулярні поліфенольні сполуки, що мають здатність дубити шкіру, взаємодіючи з білком шкіри – колагеном, утворюючи структури, стійкі до процесів гниття. ЛРС, що містить дубильні речовини, широко використовується в медицині як в’яжучі, кровозупинні, антисептичні засоби, а також як протиотрути. Знання властивостей дубильних речовин, рослинних джерел, методи виділення, ідентифікації та кількісного визначення їх у ЛРС необхідні для практичної діяльності провізора.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
класифікацію, фізико-хімічні властивості дубильних речовин;
використання лікарських рослин, що вміщує дубильні речовини, в медицині та фармації;
хімічну структуру та рослинні джерела дубильних речовин.
ВМІТИ:
проводити виявлення дубильних речовин за допомогою якісних реакцій;
проводити розділення дубильних речовин за допомогою хроматографії на папері;
визначати кількісний вміст дубильних речовин титриметричним методом Левенталя.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Складіть таблицю класифікації дубильних речовин.
Охарактеризуйте фізико – хімічні властивості дубильних речовин.
Назвіть методи виділення та ідентифікації дубильних речовин в рослинній сировині.
Ознайомтесь з методиками проведення реакцій виявлення дубильних речовин.
Обгрунтуйте етапи фармакопейної методики кількісного визначення дубильних речовин.
Поясніть зв’язок хімічної будови дубильних речовин з їх біологічною активністю.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Дайте визначення дубильних речовин. Чому вони так називаються?
Які фактори впливають на накопичення дубильних речовин в органах рослин? Їх значення для рослин.
Наведіть класифікацію дубильних речовин запропоновану Фрейденбергом, формули для кожної з груп.
Який температурний режим і правила сушіння сировини, що вміщує дубильні речовини?
Хімічна структура та рослинні джерела таніну, галової, елагової кислот, катехіну, епікатехіну, катехін - 3 - галату.
Що таке флобафени? Як вони утворюються?
Які лікарські форми готують з сировини, що вміщує дубильні речовини?
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Приготувати витяжку з рослинної сировини.
3 г подрібленої рослинної сировини поміщають в колбу об'ємом 200 мл, заливають 100 мл гарячої води і залишають на 15 хв на киплячому водяному огрівнику. Вміст колби охолоджують і профільтровують через шматочок вати.
ЗАВДАННЯ 2. Провести виявлення дубильних речовин в витяжці за допомогою якісних реакцій.
Якісні реакції:
з формальдегідом і хлористоводневою кислотою. До 50 мл досліджуваної витяжки (концентрація дубильних речовин повинна складати приблизно 0,4 %), додають 5 мл кислоти хлористоводневої концентрованої і 15 мл формальдегіду. Суміш кип'ятять 30 хв зі зворотнім холодильником. Спостерігають зміни. Осад відфільтровують. До 10 мл фільтрату додають 10 краплин 1 % розчину залізо-амонійних квасців і 1 г кристалічного натрію ацетату. Поясніть і опишіть зміни, які спостерігаєте. Яке забарвлення реакційної суміші спостерігається при наявності гідролізованих або конденсованих дубильних речовин?
з розчином желатину. До 2 г досліджуваної витяжки додайте краплинами 1 % розчин желатину, не допускаючи його надлишку. Опишіть зміни, які спостерігаєте і зробіть висновок про наявність дубильних речовин.
з розчином алкалоїду. До 2 г досліджуваної витяжки додають краплинами 1 % розчин алкалоїду (хініну гідрохлориду, цитозину). Опишіть зміни, які спостерігаєте і зробіть відповідний висновок.
з солями заліза. До 2 г досліджуваної витяжки додають 4-5 краплин залізо-амонійних квасців; хімічну групу дубильних речовин визначають за забарвленням утвореного комплексу.
з розчином ацетату свинцю. До 2 г досліджуваної витяжки додають 4 мл 10 % розчину кислоти ацетатної і 2 мл 10 % розчину свинцю ацетату. Утворюється осад (яка група дубильних сполук?), який відфільтровують. До фільтрату додають кілька краплин 1 % розчину залізо-амонійних квасців. Опишіть зміни, які спостерігаєте і зробіть висновки.
з бромною водою. Реакцію виконують під витяжкою. До 5 г досліджуваної витяжки додають краплинами 2 % розчин бромної води до появи запаху брому. При наявності якої групи дубильних речовин утворюється осад? Опишіть зміни, які спостерігаєте.
ЗАВДАННЯ 3. Провести хроматографічне визначення катехінів в ЛРС.
Водну витяжку сировини, яка містить катехіни (що залишилась після проведення якісних реакцій), використовують для хроматографічного аналізу. На хроматографічний папір наносять приблизно 0,5 мл витяжки так, щоб площа нанесеної плями не перевищувала 10 мм2 (діаметр плями менше 4 мм). Можна також 5 мл випарувати на водяному огрівнику до об'єму 0,5 мл і тонким капіляром 0,1 мл наносити на хроматоргаму. Паралельно на лінію старту наносять розчини "свідків". Потім смужку хроматографічного паперу з нанесеними речовинами підписують простим олівцем і помістіть в камеру, насичену системою розчинників н-бутонол – ацетатна кислота – вода (4:5:1) і хроматографують до того часу, поки фронт системи розчинників не підніметься на висоту 15-20 см (2-3 год.). Після цього хроматограму підсушують в сушильній шафі при 100-120 °С і оприскують 1 % розчином ваніліну в кислоті хлористоводневій концентрованій. Катехіни проявляють у вигляді рожевих плям. Треба мати на увазі, що таке саме забарвлення дають флороглюцин і деякі флавоноїди з подібним розміщенням гідроскильних груп. Плями обведіть олівцем і розрахуйте значення Rf. Згідно результатів Бредфілд і Брейт-Сміт (1962), які проводили хроматографію на папері в тій же системі розчинників, катехіни мають наступні значення Rf: l-галокатехін – 0,47; d-галокатехін – 0,57; l-епікатехін – 0,65; l-галокатехін-3-галат – 0,77; d-катехін – 0,76; l-епікатехін-3-галат – 0,86.
ЗАВДАННЯ 4. Визначити кількісний вміст дубильних речовин в ЛРС.
Біля 2 г (точна навжка) подрібненої сировини, просіяної через сито діаметром 3 мм, заливають 250 мл киплячої води і нагрівають на киплячому водяному огрівнику з зворотнім холодильником протягом 30 хв. Рідину охолоджують до кімнатної температури і профільтровують через вату. 25 мл водної витяжки переносять в конічну колбу на 750 мл, додають 500 мл води, 25 мл розчину індігосульфокислоти і титрують при постійному помішуванні 0,1 н розчином калію перманганату до появи золотисто-жовтого забарвлення.
1 мл 0,1 н розчину калію перманганату відповідає 0,004157 г дубильних речовин в перерахунку на танін. Паралельно проводять контрольний дослід. Для цього титрують 25 мл індигосульфокислоти в 525 мл води. Розрахунок кількотсі дубильних речовин проводять за формулою:
Х = ((а - б) · К · 0,004157 · 250 · 100 ) / (Р · 25) %, де
а – кількість мл 0,1 н. розчину калію перманганату, який пішов на титрування дубильних речон в наважці рослинної сировини;
б - кількість мл 0,1 н. розчину калію перманганату, який пішов на титрування 25 мл індигосульфокислоти в контрольному досліді;
К – коефіцієнт поправки до 0,1 н. розчину калію перманганату;
Р – наважка рослинної сировини в г;
0,004157 – кількість дубильних речовин в перерахунку на танін, що відповідає 1 мл 0,1 н розчину перманганату калію.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с. - С. 305 – 317.
Государственная фармакопея СССР: Вып. 2. Общие методы анализа Лекарственное растительное сырье/ МЗ СССР. — XI изд., доп. — М.: Медицина, — 1989. — 400 с. – С. 233 – 235, 279 – 280, 291 – 293, 357 – 359.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – 556 с. - С. 9 - 10, 59, 271 - 274, 489 - 492.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – 548 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 191 - 213.
Аналіз лікарської рослинної сировини, що вміщує фенольні сполуки. Навчально-методичний посібник з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / А.Р. Грицик, М.В. Мельник, Л.М. Грицик. – Львів: ДП МВС України «Львів-Інформ-Ресурси», 2010. – 52 с.
Додаткова
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
ТЕМА: Контроль засвоєння практичних навичок з визначення тотожності і доброякісності ЛРС, що містить фенольні сполуки. Контроль змістовного модулю 4.
АКТУАЛЬНІСТЬ: контроль дозволить оцінити рівень знань студентів про мікроскопічні діагностичні ознаки лікарської рослинної сировини, вміст БАР, методи їх якісного визначення в досліджуваній сировині, яких вони набули в процесі лабораторних занять, при вивченні лекційного матеріалу та самопідготовки.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
основні діагностичні мікроскопічні ознаки ЛРС;
вміст БАР у вивчених рослинах, їх структурні формули;
методики проведення якісних реакцій на визначення БАР;
ВМІТИ:
визначати тотожність ЛРС за мікроскопічними діагностичними ознаками;
визначати за мнемокартами основні діагностичні ознаки ЛРС;
назвати за хімічною формулою рослинні джерела речовини, її
локалізацію в органах рослини і фармакологічну дію;
проводити якісні реакції на вміст БАР в різних видах ЛРС.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Опишіть мікроскопічні діагностичні ознаки ЛРС (див. завд. 1)
Повторіть методики проведення реакцій виявлення простих фенолів, антраценпохідних, кумаринів, хромонів, флавоноїдів, дубильних речовин.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
За якими мікроскопічними діагностичноми ознаками можна відрізнити листки мучниці і брусниці?
Як розрізнити кореневища папороті чоловічої від жіночої за будовою лусочок і розміщенням провідних пучків?
Назвіть характерні мікроскопічні ознаки кори крушини, за якими її можна відрізнити від іншої кори.
Чи можна за допомогою мікроскопа відрізнити гірчак перцевий від інших видів гірчаку.
За якими мікроскопічними ознаками собача кропива відрізняється від інших рослин родини Губоцвіті?
Напишіть хімізм якісних реакцій на кумарини та хромони (лактонна проба, реакції утворення діазобарвників, реакція з кристалічними лугами).
Якими реактивами виявляється присутність коденсованих та гідролізованих дубильних речовин в рослинній сировині?
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
Завдання 1. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: листки мучниці, листки брусниці; кора крушини, листя сени, корінь ревеню; трава гірчаку перцевого, почечуйного, пташиного; корінь вовчуга, трава собачої кропиви п'ятилопатевої, череди трироздільної; корінь родовика, кореневище змійовика, кора дуба, листя скупмії.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
Завдання 2. Приготувати витяжки з ЛРС (1 об’єкт).
Об'єкти аналізу: листки мучниці, кора крушини, листя сени, корінь щавлю, кореневище з коренями марени, плоди амі зубної, трава буркуну, плоди кропу, трава гречки, звіробою плямистого, квіти пижма, квіти цмину піскового, корінь родовика, кора дуба, супліддя вільхи.
Методичні вказівки:
Водна витяжка: 5,0 г подрібненої рослинної сировини помістіть в колбу об’ємом 100 мл, залийте 50 мл гарячої води і залишіть на 15 хв. на киплячій водяній бані. Приблизно 5 мл витяжки профільтруйте гарячою (фільтрат досліджуйте на вміст арбутину). Решту вмісту колби охолодіть і профільтруйте через шматочок вати. Одержану витяжку використовуйте для виявлення антраценпохідних, хромонів та дубильних речовин.
Спиртова витяжка: 1 г подрібненої сировини помістіть в термостійку колбу на 100 мл і залийте 25 мл 80% етилового спирту. Колбу з’єднайте зі зворотнім холодильником і нагрівайте на киплячій водяній бані протягом 30 хв. Охолоджену спиртову витяжку відфільтруйте і досліджуйте на вміст кумаринів та флавоноїдів.
Завдання 3. Виявлення БАР у одержаних витяжках за допомогою реакцій ідентифікації.
Водна витяжка:
Виявлення простих фенолів:
1) до 1 мл фільтрату додають кристалик заліза (ІІ) сульфату. Відмітьте забарвлення та зробіть висновок про наявність арбутину.
2) до 1 мл фільтрату доливають 4 мл розчину аміаку та 1 мл 10% розчину натрію фосфорно-молібденово кислого у хлористоводневій кислоті. Відмітьте забарвлення.
Виявлення антраценпохідних:
1) до 2 мл фільтрату додати 5% спиртовий розчин NaOH. Відмітьте забарвлення.
Записати хімізм реакції.
Виявлення хромонів:
1) 15 мл витяжки випарюйте у фарфоровій чашці. До сухого залишку додайте кристалик гідроксиду калію. Відмітьте результат реакції, наведіть хімізм.
Виявлення дубильних речовин:
1) до 2 мл досліджуваної витяжки додайте по краплях 1 % розчин желатину, не допускаючи його надлишку. Опишіть зміни, які спостерігаєте і зробіть висновок про наявність дубильних речовин.
2) до 2 мл досліджуваної витяжки додайте 4-5 краплин залізо-амонійного галуну; хімічну групу дубильних речовин визначте за забарвленням утвореного комплексу.
3) до 2 мл досліджуваної витяжки додайте 4 мл 10 % розчину ацетатної кислоти і 2 мл 10 % розчину ацетату свинцю. Утворюється осад (яка група дубильних сполук?), який відфільтруйте. До фільтрату додайте кілька краплин 1 % розчину залізо-амонійного галуну. Опишіть зміни, які спостерігаєте і зробіть висновки.
Спиртова витяжка:
Виявлення кумаринів:
1) до 3-5 мл витяжки додайте 5 крапель 5% розчину натрію гідроксиду і нагрівайте на водяній бані 5-7 хв. Відмітьте зміну забарвлення (при наявності кумаринів розчин жовтіє), дайте пояснення.
а) лактонна проба: 1 мл підлужненої витяжки розведіть чотирикратною кількістю води, суміш нейтралізуйте 20% розчином сульфатної кислоти. Який продукт утворюється при наявності кумаринів? Що відбувається в ході реакції? Напишіть схему реакції.
б) реакція утворення азобарвника: до 1 мл підлужненої витяжки додайте 3-5 крапель свіжоприготованого розчину п-нітроаніліну (до 1 мл 0,1н. хлористоводневої кислоти додайте 1 мл 5% розчину нітриту натрію і 0,5 мл цього розчину змішайте з 1 мл 0,5% розчину п-нітроаніліну). Що спостерігається в результаті реакції? Напишіть схему реакції.
Виявлення флавоноїдів:
1) до 1 мл витяжки додайте 5-8 крапель відповідного реактиву: 10 % розчину NaOH, 3 % розчину FeCl3 , 10 % розчину AlCl3, 2 % розчину основного ацетату свинцю. Відмітьте результати реакцій.
2) Ціанідинова реакція. До 2 мл витяжки додайте 0,5 мл етанолу і 5-6 крапель конц. хлористоводневої кислоти. Реакційну суміш нагрівайте 4-5 хв на киплячій водяній бані, потім додайте 10-15 мг металічного магнію або цинку. Через 3-5 хв відмітьте результат реакції.
Всі результати якісних реакцій оформіть у вигляді таблиці:
Таблиця 1. Результати якісних реакцій на групи біологічно активних речовин.
№ п/п |
Група БАР |
Реактив |
Результат реакції (колір, осад, інші зміни) |
Висновок про наявність чи відсутність групи БАР |
|
|
|
|
|
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ ЗНАНЬ
В якій формі антраценпохідні містяться в рослині ?
Які фенольні сполуки входять до складу дубильних речовин і зумовлюють бактерицидну дію? Напишіть їх хімічні структури.
Де локалізуються діючі речовини папороті чоловічої?
Які групи біологічно активних речовин вміщують листки мучниці, брусниці, корені щавлю, ревеню, трава звіробою?
Які гістохімічні реакції проводять з корою крушини, дуба?
Назвіть загальні мікроскопічні діагностичні ознаки видів гірчака.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С. 238 - 239, 241 - 246, 247 - 251, 283 - 289, 305 - 308, 320 - 325, 330 - 335, 340 - 342.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 13 – 14, 41 - 44, 81 - 82, 490 - 493.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 125 - 165.
Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций). - М.: Медицина, 1985. – С. 45 – 52, 64 – 70, 104 – 105, 127 – 129, 155 – 157, 211 – 214, 270 – 274, 281 – 284.
Додаткова
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. академіка АН УССР А.М. Гродзінського. – К.: Голов. ред. укр. рад. енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1992. – 544 с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986. - Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия : Учебное пособие. - Харьков, 1994. - 268 с.
ТЕМА: Макро- та мікроскопічний аналіз ЛРС, що вміщує протоалкалоїди, тропанові, піролізидинові, хінолізидинові алкалоїди.
ТЕМА: Макро- та мікроскопічний аналіз ЛРС, що вміщує ізохінолінові, індольні і стероїдні алкалоїди.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Алкалоїди – високоактивні у фармакологічному відношенні природні сполуки. Серед природних біологічно активних речовин алкалоїди представлені найбільшою кількістю високоефективних лікарських засобів (більше 10). Алкалоїдоносні рослини використовуються безпосередньо в аптеках для приготування ліків екстемпорального призначення (особливо в гомеопатії) і значна частина – в якості промислової сировини для виробництва індивідуальних і галенових препаратів. Для практичної діяльності провізора необхідні знання номенклатури лікарських рослин і сировини, що вміщують алкалоїди у відповідності з навчальною програмою і Державним реєстром лікарських засобів, уміння проводити їх заготівлю, сушіння і зберігання, а також аналізу для встановлення тотожності і доброякісності.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
латинські та українські назви лікарських рослин (ЛР), сировини і родини;
життєві форми та морфологічні ознаки ЛР;
ареал, еколого-фітоценотичні умови зростання та райони культури ЛР (джерела сировинної бази);
фізико-хімічні властивості алкалоїдів, їх біосинтез, класифікацію та хімічну структуру;
лікарські засоби, які отримують із сировини, що вміщує алкалоїди, застосування їх в медичній практиці;
правила збирання, сушіння та зберігання ЛРС.
ВМІТИ:
визначити фенофазу збирання ЛРС;
розпізнавати ЛР і відрізняти ботанічно близькі до них види;
застосувати раціональні способи збирання і зберігання ЛРС;
проводити первинну обробку і сушіння ЛРС;
проводити аналіз ЛРС за зовнішніми та мікроскопічними ознаками і встановлювати її тотожність;
визначити доброякісність ЛРС за АНД.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Поняття про алкалоїди. Класифікація, фізико – хімічні властивості. Біосинтез алкалоїдів в рослинах. Розповсюдження в рослинному світі. Особливості нагромадження алкалоїдів у рослинах. Збір, сушіння, зберігання сировини, що вміщує алкалоїди. Аналіз сировини. Шляхи використання. Результати наукових досліджень ЛР, що вміщує алкалоїди.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Класифікація ЛРС, що вміщує алкалоїди.
Латинські та українські назви лікарських рослин, сировини, родин.
Зовнішні ознаки ЛР, їх ареал, екологофітоценотичні умови зростання.
Сировинна база ЛРС, природні угіддя вирощування.
Відмінні зовнішні ознаки ботанічно близьких видів рослин: блекоти чорної, глечиків жовтих, чемериці Лобелієвої, плауну баранцю, барвінку малого: блекота богемська і біла, латаття біле і сніжно – біле, чемериця біла і чорна, плаун альпійський, булавовидний, двогострий, заплавний, колючий, барвінок великий і трав’янистий.
Терміни та фенофази заготівлі, правила збирання, первинна обробка, сушіння, упаковка та зберігання ЛРС.
Зовнішні характерні ознаки ЛРС, що вміщує алкалоїди.
Характерні діагностичні мікроскопічні ознаки листків беладонни, блекоти, дурману; трави чистотілу і термопсису; коренів беладонни; кореневищ глечиків жовтих; кореневищ і коренів чемериці.
Лікарські засоби і форми, що одержують із сировини і алкалоїдів, їх застосування в медицині.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність і доброякісність цілої ЛРС за зовнішніми ознаками:
вивчити і описати зовнішні ознаки сировини;
визначити тотожність ЛРС за визначником і порівняти її з описом в АНД;
сформулювати висновок про тотожність і доброякісність, вказати від якої рослини походить, написати латинську і українську назви ЛРС, рослини і родини.
Об'єкти аналізу для заняття 30: трава ефедри; бульбоцибулини пізньоцвіту свіжі; плоди перцю стручкового однорічного; листя, трава, корені беладонни; листя, трава блекоти; листя дурману; плоди, насіння дурману індійського; кореневища скополії карніолійської; кореневища з коренями; трава, насіння термопсису ланцетовидного.
Об'єкти аналізу для заняття 31: коробочки маку; трава мачка жовтого; трава чистотілу; листя, корені барбарису; трава пасифлори інкарнатної; корені раувольфії; трава барвінку малого; листя катарантуса рожевого; насіння чилібухи; маткові ріжки; кореневища з коренями чемериці Лобеля.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність різаної ЛРС за зовнішніми і мікроскопічними ознаками (один зразок сировини) вивчити і описати зовнішні ознаки ЛРС;
виготовити мікропрепарат, вивчити мікроскопічну будову, замалювати та описати анатомічні діагностичні ознаки;
визначити тотожність ЛРС за визначником;
зробити висновок про тотожність ЛРС, вказати від якої рослини походить, до якої родини належить на латинській і українській мовах;
дати оцінку доброякісності ЛРС за зовнішніми ознаками згідно вимог АНД.
Об'єкти аналізу для заняття 30: листя беладонни, листя блекоти, листя дурману.
Об'єкти аналізу для заняття 31: трава чистотілу, кореневища з коренями чемериці Лобеля, трава термопсису ланцетовидного.
Характерні мікроскопічні діагностичні ознаки подрібненої ЛРС
Мікропрепарат листка беладонни: клітини епідермісу із звивистими боковими стінками і складчастою кутикулою. Продихів більше на нижній стороні листка, навколопродиховий комплекс анізоцитного типу. Волоски головчасті і прості. Головчасті волоски двох типів: з довгою багатоклітинною ніжкою і одноклітинною головкою, з одноклітинною ніжкою і багатоклітинною головкою. Прості волоски 2-3-(рідше 6)-клітинні, з тонкими стінками. В губчастій паренхімі є овальні клітини, заповнені дрібним кристалічним піском оксалату кальцію. Інколи в центрі клітини з кристалічним піском можна розрізнити друзи або призматичні кристали оксалату кальцію.
Мікропрепарат листка блекоти: клітини верхнього епідермісу з мало звивистими стінками, з нижньої – з більш звивистими. Продихів багато з обох сторін листка, навколопродиховий комплекс анізоцитного типу. Волосків є багато, двох типів – прості і головчасті. Прості волоски тонкостінні , одні з них 2-3- клітинні, невеликі, другі – багатоклітинні, дуже великі. Головчасті волоски з довгою багатоклітинною ніжкою і 4-8-клітинною залозистою головкою. В мезофілі листка є поодинокі призматичні кристали оксалату кальцію, зустрічаються кристали у вигляді хрестоподібних зрощень чи тупокінцевих друз. У великих жилках є видовжено-овальні клітини, заповнені кристалічним піском.
Мікропрепарат листка дурману: клітини верхнього епідермісу мають слабо звивисті, нижнього – більш звивисті стінки. Продихів більше на нижній стороні листка, навколопродиховий комплекс анізоцитного типу. Волоски двох типів: прості і головчасті. Прості – великі з 2 (рідше 5) клітин з тонкими стінками і грубобородавчастою кутикулою, розміщені по жилках і по краю листка. Головчасті волоски дрібніші з багатоклітинною округлою або оберненояйцевидною головкою на короткій злегка зігнутій одноклітинній ніжці. В клітинах паренхіми є багато тупокінцевих друз оксалату кальцію. Молоді листки мають значно більше головчастих волосків, ніж старі.
Мікропрепарат трави чистотілу: клітини епідермісу звивистостінні. Продихи тільки на нижній стороні листка, навколопродиховий комплекс аномоцитного типу. На нижній стороні листка по жилках зрідка зустрічаються довгі прості волоски з тонкими стінками, часто обірвані, складаються з 7-20 клітин, іноді перекручені або з окремими сплюснутими члениками. На верхівках городчастих зубців при сходженні жилок розміщена гідатода з сосочковидним епідермісом і 2-5 великими водяними продихами. Клітини губчастої паренхіми мають великі міжклітинники (аеренхіма). Вздовж жилок проходять молочні трубки з темно-бурим зернистим вмістом (після кип’ятіння в розчині лугу).
Мікропрепарат трави термопсису: клітини верхнього епідермісу багатокутні зі слабозвивистими стінками, нижнього – з більш звивистими. На верхньому епідермісі стінки клітин мають вервицеподібні потовщення. Продихи овальні, навколопродиховий комплекс аномоцитного типу, більше їх на нижній стороні, занурені. Волосків багато, двоклітинні, складаються з короткої базальної клітини і довгої термінальної, притисненої до поверхні листка. Навколо місця прикріплення волоска прямостінні клітини епідермісу розміщені променево, утворюючи розетку, вцентрі якої видно валик при відпаданні волоска. При просвітленні листка розчином хлоралгідрату в клітинах епідермісу видно числені сферокристали фенологлікозиду.
Мікропрепарат кореневища з коренями чемериці: первинна будова кореня. Покривна тканина представлена одношаровим епідермісом, який складається із дрібних здерев’янілих клітин. Первинна кора у зовнішній частині має великі радіально витягнуті міжклітинники. Паренхіма кори заповнена крохмалем, в окремих клітинах зустрічаються рафіди оксалату кальцію. Ендодерма добре помітна, жовтуватого кольору, складається з підковоподібно потовщених і пропускних клітин. Перицикл представлений шаром дрібних тангентально витягнутих тонкостінних клітин. Провідні елементи розміщені радіально: між радіусами ксилеми розташовані овальні ділянки флоеми. В центрі – невелика ділянка серцевини, яка складається з клітин із потовщеними целюлозними оболонками.
У кореневищі чемериці є два типи провідних пучків: колатеральні закриті, розміщені поблизу ендодерми, а дальше – концентричні центрофлоемні. Основна тканина центрального циліндра представлена тонкостінною паренхімою з крохмалем і рафідами, як ів коровій частині.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Х.: Прапор, 2000. – С.445 – 551.
Муравьева Д.А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991. С.301 – 399.
Долгова А.А., Ладыгина Е.Я. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии. – М.: Медицина, 1977. – С.178 – 211.
Фармакогнозия. Атлас/ Под. ред. Н.І. Гринкевич, Е.Я. Ладыгиной. – М.: Медицина, 1989. – С. 186 – 269.
Лекарственные растения: Справ. пособие/ Под ред. Н.И.Гринкевич. - М.: Высш. школа, 1991. – 398с.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С.251 – 253, 260 – 261, 272 – 274, 309 – 311, 335 – 338.
Державна Фармакопея України /Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001
Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций).- М.: Медицина, 1985. – С.26 – 43, 130 – 133, 138 – 140, 185 – 188, 250 – 255, 267 – 270, 280 – 281, 291.
Химический анализ лекарственных растений / Под ред. Н.И.Гринкевич, Л.Н. Сафронич.-М.: Высшая школа, 1983. - С. 122-170.
Растительные лекарственные средства / Под ред. Н.П.Максютиной. - К.:3доров'я, 1985.-С.4-34.
Попова Н.В., Ильина Т.В., Ковалев В.Н., Павлий А.І. Лекарственные растения мировой и отечественной медицины: Справ.пособие. – Харьков, 1995. –96с
Попова Н.В., Городнянская Л.М., Сербин А.Г., Ковалев В.Н. Фармакогнозия: Учебное пособие. – Х.: изд-во Укр.ФА,1999.- С.295 - 383.
Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия: Учебное пособие. – Харьков, 1994. – 268с.
Ботанико – фармакогностический словарь: Справ. пособие /К.Ф. Блинова, Н.А.Борисова, Г.Б.Гортинський и др. – М.: Высш. школа., 1990. – 272с.
Олійник П.В., Бензель Л.В., Сятиня М.Л., Крамаренко Г.В. Лікарські рослини: Фітотерапевтичний довідник. – К.: Рідний край, 1999. – 320с.
Аналітично-нормативна документація:
Кореневище кубышки желтой, ФС 42 – 608 – 72;
Семя дурмана индейского, ФС 42 – 1005 – 79;
Трава термопсиса очередноцветкового, ФС 42 – 1281 – 79;
Трава ефедры хвощевой, ФС 42 – 525 – 72;
Трава плауна - баранца, ФС 42 – 528 – 72;
Трава аконита джунгарского сырая, ФС 42 – 269 – 72;
Трава маклеи, ВФС 42 – 950 – 80;
Лист унгернии Виктора, ВФС 42 – 1520 – 80;
Лист катарантуса розового, ВФС 42 – 1106 – 81.
Додаткова
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред.А.М.Гродзінський. – К.: Голов.ред. УРЕ, 1989. – 544с.
Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н. и др. – К.: Наукова думка, 1987. – 548с.
Справочник по заготовкам лекарственных растений / Ивашин Д.С. и др. - К.: Урожай, 1986. –280с.
Растительные лекарственные средства / Максютина Н.П. и др. - К.: Здоров’я, 1985. – 280с.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Медицина, 1988 - 464 с.
Никитин А.А., Панкова И.А. Анатомический атлас полезных и некоторых ядовитых растений. – Л.: Наука, 1982. –325с.
Турова А.Д., Сапожникова Є.Н. Лекарственные растения СССР и их применение. –М: Медицина, 1984. - 304с.
Сало Л.П. Лекарственные растения. (Каталог). - М.: Медицина, 1985. – 256с.
Кархут В.В. Жива аптека. – К.: Здоров’я, 1992. – 312с.
Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. – Л.: Наука, 1984; 1986; 1987; 1988; 1990; 1991; 1993.
Растительные ресурсы Росcии и сопредельних государств: Цветковые растения, их химический состав, использование.– СПб.:Наука, 1994;1996.
Носаль І.М. Від рослини – до людини: Розповіді про лікувальні та лікарські рослини України. –К.: Веселка, 1995.-606с.
Лекарственные препараты Украины . 1999 – 2000 / Кол. авторов.- В трех томах.-Х.: Прапор, 1999. – 464, 622, 638с.
Справочник экстемпоральной рецептуры. Аллопатия и гомеопатия / Под ред. А.И. Тихонова. – К.:Моріон, 1999.-496с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. В двух томах. –Х.: Торсинг, 1997. – 560, 592с.
Генри Т.А. Химия растительных алкалоидов.- М.: Госхимиздат, 1956.- 904с.
Орехов А.П. Химия алкалоидов растений СССР. – М.: Наука, 1965.- 391с.
Орехов А.П. Химия алкалоидов. – М.: Изд-во АН СССР, 1955.- 859с.
Юнусов С.Ю. Алкалоиды. – Ташкент: Фан,1974. – 318с.
Ловкова М.Я. Биосинтез и метаболизм алкалоидов в растениях. - М.: Наука, 1981.-171с.
Тема: Фітохімічний якісний аналіз ЛРС, що вміщує алкалоїди.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Алкалоїди є продуктами азотистого обміну у рослинах і згруповані за хімічним принципом – наявності в молекулі атома азоту. Ці речовини діють на специфічні рецептори в організмі людини або впливають на активність ферментів. Специфічна дія алкалоїдів є причиною широкого використання їх в медицині. Серед природних біологічно активних речовин алкалоїди представлені найбільшою кількістю високоефективних лікарських засобів (більше 10%). Для практичної діяльності провізора необхідні знання номенклатури лікарських рослин і сировини, що вміщують алкалоїди, уміння виділяти їх з ЛРС та проводити фітохімічний аналіз.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
латинські та українські назви лікарських рослин (ЛР), сировини і родини;
фізико-хімічні властивості алкалоїдів, їх біосинтез, класифікацію та хімічну структуру;
хімічний склад ЛРС, локалізацію алкалоїдів у сировині, вплив природних факторів на їх нагромадження;
лікарські засоби, які отримують їз сировини, що вміщує алкалоїди, застосування їх в медичній практиці;
ВМІТИ:
виділяти суму алкалоїдів з ЛРС;
проводити виявлення та кількісне визначення алкалоїдів у ЛРС.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Класифікація, фізико-хімічні властивості алкалоїдів. Біосинтез алкалоїдів в рослинах. Методи виділення та дослідження ЛРС, що вміщує алкалоїди. Загальноосадові та кольорові реакції на алкалоїди. Методи кількісного визначення алкалоїдів у різних видах ЛРС. Біологічна дія та шляхи використання.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Визначення поняття "алкалоїди", особливості їх хімічної будови.
Класифікація алкалоїдів, рослинні джерела, що відносяться до кожної групи алкалоїдів.
Фізичні і хімічні властивості алкалоїдів.
Способи виділення алкалоїдів з рослинної сировини та їх очистка від супутніх речовин.
Якісні реакції виявлення алкалоїдів, їх хімізм і специфічність.
Хроматографічний аналіз алкалоїдів.
Кількісне визначення алкалоїдів у ЛРС.
Хімічна структура та сировинні джерела алкалоїдів: ефедрин, колхамін, платифілін, атропін, скополамін, цитизин, папаверин, морфін, кодеїн, глауцин, берберин, хелеритрин, хелідонін, сангвінарин, гіндарин, лікорин, галантамін, ерготамін, ергометрин, резерпін, девінкан, вінбластин, кофеїн, теобромін, соласодин.
Хімічний склад і лікарські препарати офіцинальних рослин, представлених в розділі "Об'єкти вивчення згідно програми".
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
Виконати лабораторні роботи:
ЗАВДАННЯ 1. Приготувати витяжку із рослинної сировини.
У вигляді алкалоїдів – основ. Біля 5г подрібненої рослинної сировини помістити в колбу об’ємом 250 мл з притертим корком, зволожте 5 мл розчину гідроксиду амонію, старанно перемішайте і залийте 70 мл хлороформу. Колбу закрийте корком і перемішайте на апараті для струшування (АВУ - 1) протягом 40 хв (для запобігання викидів витяжки, внаслідок збільшення виділення парів розчинника, необхідно час від часу відкривати корок колби). Витяжку відфільтруйте через вату в колбу, прикриваючи лійку годинниковим склом. З отриманої хлоформної витяжки розчинник відженіть на водяному огрівнику до об’єму 1 – 2 мл, залишок в колбі перенесіть в фарфорову чашку і випарте досуха на водяному огрівнику. Сухий залишок розчиніть в 5 мл розчину хлористоводневої кислоти і проведіть якісні реакції та хроматографічний аналіз.
У вигляді алкалоїдів – солей. Зважте 3 г подрібненої рослинної сировини, перенесіть її в колбу із шліфом і залийте 40 мл 1% розчину хлористоводневої кислоти. Екстракцію алкалоїдів проводьте на киплячому водяному огрівнику із зворотнім холодильником протягом 20 хв. Після охолодження витяжку відфільтруйте і розчином гідроксиду натрію підлужніть до рН 10 – 12. Основи алкалоїдів відекстрагуйте 10 – 30 мл. органічного розчинника (хлороформ, дихлоритан), перемішуючи в роздільній лійці протягом 5 – 10 хв. Органічну фракцію відділіть від водної і помістіть у фарфорову чашку. Органічний розчинник випарте досуха на водяному огрівнику, а сухий залишок розчиніть в 5 мл розчину хлористоводневої кислоти. З отриманою витяжкою проведіть якісні реакції на алкалоїди та її хроматографічний аналіз.
ЗАВДАННЯ 2 Виявити алкалоїди у витяжці за допомогою якісних реакцій і хроматографії.
Загальноосадові реакції на алкалоїди:
На предметне скло нанесіть 6 окремих крапель досліджуваної витяжки. Поряд з кожною краплею нанесіть по дві краплі реактивів: Бушерда, Драгендорфа, Майєра, Зонненштейна, розчину таніну і пікринової кислоти. Скляною паличкою з’єднайте краплю витяжки з краплею реактиву. Спостерігайте утворення помутніння або утворення осаду, що свідчить про наявність у витяжці алкалоїдів. Відмітьте результати реакцій і запишіть у вигляді таблиці.
Таблиця 1. Результати якісних реакцій на алкалоїди.
№ з/п |
Реактив |
Результати реакцій |
Кольорові реакції на алкалоїди. Реакція Віталі-Морена.
2 мл досліджуваної витяжки випарте в фарфоровій чашці досуха. Сухий залишок розчиніть в 1 мл концентрованої азотної кислоти. Розчин випарте досуха на водяній бані, додайте декілька крапель ацетону і 1-2 краплі 0,5 н спиртового розчину калію гідроксиду. Зафіксуйте результати реакції в протоколі з зазначенням хімізму реакції.
Хроматографічне виявлення алкалоїдів.
На хроматографічну пластинку із закріпленим шаром силікагелю нанесіть 5-8 крапель хлороформної витяжки і поряд 2-3 краплі розчину достовірного зразку алкалоїду (“свідка”). Пластинку з нанесеною витяжку і зразками “свідків” помістіть у камеру і хроматографуйте в системі : ефір-ацетон-діетиламін (80:20:25) або хлороформ-ацетон-амонію гідроксид (40:20:1), після чого підсушіть в сушильній шафі при температурі 45-500С і проявіть реактивом Драгендорфа в модифікації Муньє.
На основі величини Rf ідентифікуйте окремі алкалоїди.
ЗАВДАННЯ 3. Визначити кількісний вміст алкалоїдів у сировині за ДФ ХІ.
Біля 5г подрібненої рослинної сировини внести в колбу об’ємом 250 мл з притертим корком, зволожте 5 мл розчину гідроксиду амонію, старанно перемішайте і залийте 70 мл хлороформу. Колбу закрийте корком і перемішайте на апараті для струшування (АВУ - 1) протягом 40 хв (для запобігання викидів витяжки, внаслідок збільшення виділення парів розчинника, необхідно час від часу відкривати корок колби). Витяжку відфільтруйте через вату в колбу, прикриваючи лійку годинниковим склом. Для визначення алкалоїдів у сировині відміряйте 50 мл витяжки, а ту кількість, що залишилась використайте для реакцій ідентифікації і хроматографії. 50 мл одержаної витяжки перенесіть в роздільну лійку. Мірний циліндр двічі промийте хлороформом по 5 мл, який приєднайте до витяжки. Із хлороформної витяжки алкалоїди максимально екстрагуйте послідовно 15,10,5мл 1% розчином хлористоводневої кислоти. Солянокислу витяжку профільтруйте через змочений водою фільтр, який промийте двічі 1% розчином хлористоводневої кислоти по 5мл приєднуючи промивні води до витяжки. До одержаної витяжки додайте розчин амонію гідроксиду до лужної реакції (за фенолфталеїном або універсальним індикатором) і алкалоїди екстрагуйте послідовно 10,10,5 мл хлороформу, збовтуючи по 3 хв. Хлороформну витяжку профільтруйте через паперовий фільтр з 2 – 2.5 г безводного сульфату натрію, змоченого хлороформом. Фільтр промийте хлороформом двічі по 5 мл, приєднайте його до загального об’єму хлороформної витяжки.
Кількісне визначення алкалоїдів проведіть одним з наведених методів (за вказівкою викладача).
Кількісне визначення алкалоїдів у листках беладонни, дурману звичайного і блекоти ( ДФ ХІ, с.251 - 253).
З одержаної хлороформної витяжки розчинник відженіть на водяному огрівнику до об’єму 1-2 мл, залишок хлороформу в колбі висушіть продуванням повітря до повного зникнення запаху. Сухий залишок розчиніть в 15 мл розчину хлористоводневої кислоти (0,22 моль/л) при нагріванні на водяному огрівнику, додайте 2 краплі розчину метиленового червоного і 1 краплю розчину метиленового синього і надлишок хлористоводневої кислоти відтитруйте розчином натрію гідроксиду (0,02 моль/л) до появи зеленого забарвлення.
Вміст суми алкалоїдів у перерахунку на гіосціамін у абсолютно сухій сировині в процентах (Х) розрахуйте за формулою:
, де
0,005780 – кількість алкалоїдів у перерахунках на гіосціамін, що відповідає 1мл розчину хлористоводневої кислоти (0,02 моль/л), в г;
V – об’єм розчину натрію гідроксиду (0,02 моль/л), що витрачено на
титрування, в мл;
m – маса сировини, що відповідає взятому об’єму хлороформної
витяжки, в г;
w – втрата в масі при висушуванні сировини, в %.
Кількісне визначення алкалоїдів у траві чистотілу (ДФ ХІ, с.309 - 311).
Об’єднані хлороформні витяжки перенесіть в круглодонну колбу і відженіть хлороформ досуху на ротаційному випарювачі.
Сухий залишок кількісно перенесіть за допомогою 5 мл хлороформу, 10 мл льодяної оцтової кислоти, 10 мл ацетонітрилу і титруйте потенціометрично розчином хлорної кислоти (0.05 моль/л).
Паралельно проведіть контрольний дослід.
Вміст суми алкалоїдів у перерахунку на хелідонін в абсолютно сухій сировині в процентах (Х) розрахуйте за формулою:
,
де
0,01765 – кількість суми алкалоїдів у перерахунку на хелідонін, що відповідає
1 мл розчину хлорної кислоти, в г;
V – об’єм хлорної кислоти, що йде на титрування суми алкалоїдів, в мл;
V1 – об’єм хлорної кислоти, що йде на титрування в контрольному досліді, в мл;
M – маса сировини, в г;
W – втрата в масі при висушуванні сировини, в %.
Кількісне визначення алкалоїдів у траві термопсису ланцетного (ДФ ХІ, с.335 - 338).
50 мл одержаної витяжки перенесіть в колбу ємкістю 100мл і хлороформ відженіть до об’му 1 – 2 мл. Залишок хлороформу висушіть продуванням повітря. До залишку додайте 2мл розчину натрію гідроксиду (0,1 моль/л) і протріть скляною палочкою до повного зникнення комочків, потім прибавте 8мл води і перемішайте. До вмісту додайте 10мл розчину хлористоводневої кислоти (0,1 моль/л), обережно перемішайте і залишіть на 8 – 10хв, потім збовтайте на апараті для струшування 8 – 10хв і профільтруйте через складчастий фільтр.
10мл фільтрату перенесіть в колбу об’ємом 50мл, прибавте 10мл води, 2 краплі розчину метилового червоного і відтитруйте надлишок кислоти розчином натрію гідроксиду (0,1 моль/л) до появи жовтого забарвлення.
Паралельно проведіть контрольний дослід. В колбу ємкістю 50мл помістіть 1мл розчину натрію гідроксиду (0,1 моль/л), додайте 4 мл води і 5 мл розчину хлористоводневої кислоти (0,1 моль/л ), перемішайте. До суміші додайте 2 краплі розчину метилового червоного і відтитруйте надлишок кислоти розчином натрію гідроксиду (0,1 моль/л) до появи жовтого забарвлення.
Вміст суми алкалоїдів у перерахунку на термопсин і абсолютно суху сировину в процентах (X) розрахуйте за формулою:
,
де
0,0244 – кількість алкалоїдів у перерахунку на термопсин, що відповідає 1 мл розчину хлористоводневої кислоти, в г;
V1 – об’єм розчину натрію гідроксиду, використаного на титрування контрольного досліду, в мл;
V2 – об’єм розчину натрію гідроксиду, використаного на титрування досліджуваного розчину, в мл;
m – маса сировини, в г;
w – втрата в масі при висушуванні сировини, в %.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Х.: Прапор, 2000. – С.445 – 551.
Муравьева Д.А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991. - С.301 – 399.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С.251 – 253, 260 – 261, 272 – 274, 309 – 311, 335 – 338.
Державна Фармакопея України /Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001
Химический анализ лекарственных растений / Под ред. Н.И.Гринкевич, Л.Н. Сафронич.-М.: Высшая школа, 1983. - С. 122-170.
Аналітично-нормативна документація:
Кореневище кубышки желтой, ФС 42 – 608 – 72;
Семя дурмана индейского, ФС 42 – 1005 – 79;
Трава термопсиса очередноцветкового, ФС 42 – 1281 – 79;
Трава ефедры хвощевой, ФС 42 – 525 – 72;
Трава плауна - баранца, ФС 42 – 528 – 72;
Трава аконита джунгарского сырая, ФС 42 – 269 – 72;
Трава маклеи, ВФС 42 – 950 – 80;
Лист унгернии Виктора, ВФС 42 – 1520 – 80;
Лист катарантуса розового, ВФС 42 – 1106 – 81.
Додаткова
Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. – Л.: Наука, 1984; 1986; 1987; 1988; 1990; 1991; 1993.
Растительные ресурсы Росcии и сопредельних государств: Цветковые растения, их химический состав, использование.– СПб.:Наука, 1994;1996.
Носаль І.М. Від рослини – до людини: Розповіді про лікувальні та лікарські рослини України. –К.: Веселка, 1995.-606с.
Лекарственные препараты Украины . 1999 – 2000 / Кол. авторов.- В трех томах.-Х.: Прапор, 1999. – 464, 622, 638с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. В двух томах. –Х.: Торсинг, 1997. – 560, 592с.
Генри Т.А. Химия растительных алкалоидов.- М.: Госхимиздат, 1956.- 904с.
Орехов А.П. Химия алкалоидов растений СССР. – М.: Наука, 1965.- 391с.
Орехов А.П. Химия алкалоидов. – М.: Изд-во АН СССР, 1955.- 859с.
Юнусов С.Ю. Алкалоиды. – Ташкент: Фан,1974. – 318с.
Ловкова М.Я. Биосинтез и метаболизм алкалоидов в растениях. - М.: Наука, 1981.-171с.
ТЕМА: ЛР і сировина, яка містить різні біологічно активні речовини.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Знання та навички, здобуті студентами при вивченні даної теми, будуть корисними в практичній діяльності провізора.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
українські та латинські назви рослин, родин і ЛРС;
ареали проростання, терміни збирання, умови заготівлі та зберігання;
вміст БАР у вивчених рослинах, їх структурні формули;
фармакопейні методики якісного та кількісного визначення БАР;
лікарські препарати на основі вивчених рослин, їх фармакологічну дію і застосування.
ВМІТИ:
встановити тотожність лікарських рослин, які містять різні біологічно активні речовини.за зовнішніми ознаками (за допомогою гербарних зразків) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів;
встановити тотожність ЛРС за зовнішніми ознаками та визначником.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Назвіть на латинській та українській мові рослини, ЛРС та їх родини, що вміщують різні біологічно активні речовини.: чага (березовий гриб), пагони каланхое, трава огірочника лікарського, полину звичайного, корені живокосту лікарського, любистку лікарського, лушпиння квасолі звичайної, насіння гарбуза звичайного.
Охарактеризуйте зовнішні ознаки ЛРС, яка містить різні біологічно активні речовини. Вкажіть фенофази, методи збору, способи сушіння, первинної обробки та правила зберігання ЛРС: чага (березовий гриб), пагони каланхое, трава огірочника лікарського, полину звичайного, корені живокосту лікарського, любистку лікарського, лушпиння квасолі звичайної, насіння гарбуза звичайного
Вкажіть способи використання та застосування в медицині ЛРС, яка містить різні біологічно активні речовини , а також назвіть лікарські препарати виготовлені на основі вказаної ЛРС.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Назвіть сполуки, які містяться в коренях живокосту лікарського.
Вкажіть до складу яких зборів входить лушпиння квасолі звичайної.
Вкажіть термін заготівлі, спосіб сушіння та умови зберігання чаги (березового гриба).
Назвіть основні та супутні БАР коренів любистку лікарського.
Наведіть основну фармакологічну дію трави полину звичайного.
Наведіть лікарські препарати виготовлені на основі насіння гарбуза звичайного.
Особливості використання соку каланхоє перистого.
Назвіть рослини, які входять до складу зборів № 1 та 2 за прописом Здренко.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує різні біологічно активні речовини за зовнішніми ознаками (3 об'єкти).
Об'єкти аналізу: чага (березовий гриб), пагони каланхое, трава огірочника лікарського, полину звичайного, корені живокосту лікарського, любистку лікарського, лушпиння квасолі звичайної, насіння гарбуза звичайного
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам МКЯ (ДФ ХІ, ФС).
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Х.: Прапор, 2000. – С.445 – 551.
Муравьева Д.А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991. 467с.
Долгова А.А., Ладыгина Е.Я. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии. – М.: Медицина, 1977. – 345с.
Фармакогнозия. Атлас/ Под. ред. Н.І.Гринкевич, Е.Я.Ладыгиной. – М.: Медицина, 1989. –368с.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989.
Державна Фармакопея України /Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001
Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций).- М.: Медицина, 1985
Додаткова
Химический анализ лекарственных растений / Под ред. Н.И.Гринкевич, Л.Н. Сафронич.-М.: Высшая школа, 1983.- 156с.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред. А.М.Гродзінський. – К.: Голов.ред. УРЕ, 1989. – 544с.
Растительные лекарственные средства / Под ред. Н.П.Максютиной. - К.:3доров'я, 1985.-157с.
Попова Н.В., Ильина Т.В., Ковалев В.Н., Павлий А.І. Лекарственные растения мировой и отечественной медицины: Справ.пособие. – Харьков, 1995. –96с.
Попова Н.В., Городнянская Л.М., Сербин А.Г., Ковалев В.Н. Фармакогнозия: Учебное пособие. – Х.: изд-во Укр.ФА,1999.- 568с.
Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия: Учебное пособие. – Харьков, 1994. – 268с.
Ботанико – фармакогностический словарь: Справ. пособие / К.Ф. Блинова, Н.А.Борисова, Г.Б.Гортинський и др. – М.: Высш. школа., 1990. – 272с.
Олійник П.В., Бензель Л.В., Сятиня М.Л., Крамаренко Г.В. Лікарські рослини: Фітотерапевтичний довідник. – К.: Рідний край, 1999. – 320с.
Растительные лекарственные средства / Под ред. Н.П.Максютиной. - К.:3доров'я, 1985.-247с.
ТЕМА: Товарознавчий аналіз. Методи контролю якості (МКЯ) сировини природного походження. Аналіз ЛРС відповідно з чинними МКЯ.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Терапевтична цінність лікарських засобів із рослинної сировин залежить від її доброякісності, яка регламентується за комплексом показників індивідуально для кожного виду сировини за допомогою методів контролю якості (МКЯ), що описані у ДФ, ФС, ТФС та ін. Майбутній спеціаліст повинен знати вимоги до якості ЛРС, зокрема вміти визначати фізичні, хімічні, біологічні показники, вміст діючих речовин у ЛРС і ЛЗ виготовлених із неї.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
юридичне значення аналізу ЛРС;
обов’язкові норми та вимоги на ЛРС та ЛЗ.
ВМІТИ:
визначати доброякісність ЛРС та ступінь її пошкодження.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Вивчити теоретичний матеріал до теми: Товарознавчий аналіз. Етапи товарознавчого аналізу. Методи контролю якості та його категорії.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Поняття “методи контролю якості” на ЛРС та його категорії. Їх вимоги і зміст.
Критерії МКЯ.
Поняття “товарознавчий аналіз”.
Етапи товарознавчого аналізу.
Діючі, супутні та баластні речовини.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Провести приймання партії ЛРС та відбір проб для аналізу, опрацювати правила приймання ЛРС згідно вимог ДФ.
Об'єкти для аналізу: кора крушини, дуба, калини; листки підбілу, м’яти перцевої, подорожника великого, кропиви, конвалії; плоди шипшини; трава полину гіркого, череди, грициків, чистотілу, звіробою, материнки; корені алтеї, вовчуга польового, кульбаби; кореневища і корені оману, валеріани; кореневища змійовика, аїру; насіння льону.
Методичні вказівки: схематично зобразити процес приймання ЛРС.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність досліджуваної ЛРС за макро- і мікроскопічними ознаками в аналітичній пробі.
Об'єкти для аналізу: кора крушини, дуба, калини; листки підбілу, м’яти перцевої, подорожника великого, кропиви, конвалії; плоди шипшини; трава полину гіркого, череди, грициків, чистотілу, звіробою, материнки; корені алтеї, вовчуга польового, кульбаби; кореневища і корені оману, валеріани; кореневища змійовика, аїру; насіння льону.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
ЗАВДАННЯ 3. Визначити ступінь ушкодження лікарської рослинної сировини амбарними шкідниками.
Методичні вказівки: схематично зобразити процес ступеня ураження амбарними шкідниками.
ЗАВДАННЯ 4. Визначити подрібненість лікарської рослинної сировини.
Методичні вказівки: досліджувану пробу сировини помістити на сито, розміри отворів якої вказані в АНД на конкретний вид ЛРС; просіяти сировину плавним обертовим рухом; зважити сировину, яка пройшла крізь сито; обчислити процентний вміст подрібнених частин (Х) в масі аналітичної проби за формулою:
Х=(m1*100)| m2
де m1 – маса подрібнених часин,г; m2 - маса аналітичної проби, г.
Схематично зобразити процес подрібненості лікарської рослинної сировини.
ЗАВДАННЯ 5. Визначити вміст домішок в ЛРС.
Методичні вказівки: помістити частину аналітичної проби, яка залишилася після відсіву подрібнених частин, на гладку чисту поверхню (наприклад, на великий білий аркуш паперу); розкласти сировину тонким шаром і ретельно переглянути; за допомогою пінцету або лопаточки виділити поокремо із сировини домішки кожного виду, які допустимі згідно АНД на конкретний вид ЛРС; зважити поокремо маси домішок кожного виду; обчислити поокремо процентний вміст домішок кожного виду в масі аналітичної проби за формулою:
Х=(m1*100)| m2
де m1 – маса домішок у грамах; m2 - маса аналітичної проби сировини в грамах.
Схематично зобразити процес визначення вмісту домішок в ЛРС.
ЗАВДАННЯ 6. Заповнити сертифікат аналізу на лікарську рослинну сировину.
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Харків:Прапор,2000.
Государственная фармакопея СССР.- 11-е изд. – М.: Медицина,1987. – Вып.1.; 1990. – Вып.2.
Лекарственное растительное сырье. – М.: Изд-во стандартов, 1980.
Фармакопейні статті на лікарську рослинну сировину.
Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье и препараты. – М.:Высшая школа,1987.
Правила сбора и сушки лекарственных растений / Сборник инструкций /. – М.: Медицина,1985.
Додаткова
Муравьева Д. А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991.
Справочник по заготовках лекарственных растений / Д.С. Ивашин, З.Ф.Катина, И.З. Рыбачук и др. – Киев: Урожай,1989.
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник /Відп. ред. А.М. Гродзінський. – К.:Вид-во “Укр.енциклопедія” ім. М.П. Бажана,1992.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник лекарственных растений (Фитотерапия). – М.:Медицина,1984.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.:Медицина,1967.
ТЕМА: Аналіз порошкоподібної ЛРС. Аналіз різано-пресованої ЛРС.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Знання та навички, здобуті студентами при вивченні даної теми, будуть корисними в практичній діяльності провізора.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
зовнішні і мікроскопічні ознаки ЛРС, вживаної у вигляді брикетів, таблеток, різано-пресованої;
номенклатуру брикетів, таблеток, різано-пресованої ЛРС, застосування в медицині;
діючі речовини брикетів, таблеток, різано-пресованої ЛРС, їх виявлення та кількісне визначення згідно АНД.
номенклатуру рослинних порошків, включених в ДФ XI, їх застосування в медицині;
діючі речовини рослинних порошків, їх виявлення та кількісне визначення згідно АНД;
діагностичні ознаки порошків з лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп;
зовнішні і мікроскопічні ознаки офіцинальних порошків з ЛРС.
ВМІТИ:
визначати морфологічну групу подрібненої рослинної сировини за зовнішніми і мікроскопічними ознаками;
проводити макро- і мікроскопічний аналіз брикетів, таблеток і різано- пресованої ЛРС;
виявляти діючі та запасні речовиви в ЛРС за допомогою мікрохімічних реакцій;
визначати тотожність брикетів, таблеток, різано-пресованої ЛРС.
визначати морфологічну групу порошків з ЛРС за зовнішніми і мікроскопічними ознаками;
виготовляти мікропрепарати з рослинних порошків;
проводити якісні та гістохімічні реакції на діючі та запасні речовини рослинних порошків;
визначати тотожність порошків ЛРС за зовнішніми і мікроскопічними ознаками.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Особливості макро- і мікроскопічного аналізу порошків з лікарської рослинної сировини.
Особливості макро- і мікроскопічного аналізу різано-пресованої лікарської рослинної сировини.
Зовнішні та мікроскопічні ознаки морфологічних груп порошків з ЛРС: "листок", "трава", "квіти", "кора", "плоди", "насіння", "корені", "кореневища".
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Які діагностичні зовнішні і мікроскопічні ознаки порошків з ЛРС: листка наперстянки пурпурової, мучниці, брусниці; трави термопсису, кори крушини, дуба; плодів ялівцю, шипшини; коренів алтеї лікарської, ревеню тангутського; кореневища аїру, кореневища з коренями валеріани?
Як виявити наявність діючих і супутніх речовин в порошках з рослинної сировини за допомогою якісних і гістохімічних реакцій?
Які види подрібненої ЛРС застосовують у вигляді брикетів, таблеток, різано-пресованої; застосування їх в медицині.
Як визначають готовність і доброякісність брикетів, таблеток і різано-пресованої ЛРС згідно вимог відповідних ФС?
Зовнішні і мікроскопічні діагностичні ознаки ЛРС у формі брикетів, таблеток, різано-пресованої.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність порошку ЛРС “листки”, “трава”, "плоди", "кора", корені", "кореневища" за зовнішніми та мікроскопічними ознаками (1 об'єкт).
Об'єкти аналізу: порошок листків наперстянки пурпурової, мучниці, брусниці, беладонни, дурману, сени, шавлії; трави термопсису, чистотілу, конвалії, плодів шипшини, ялівцю, анісу, кмину, фенхелю; кори крушини, дуба; алтеї лікарської, солодки, ревеню тангутського; кореневища аїру, кореневища з коренями валеріани.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС (колір, запах, смак); приготуйте мікропрепарат; вивчіть мікроскопічні ознаки; визначте морфологічну групу порошку з ЛРС; проведіть гістохімічні або якісні реакції на діючі запасні речовини; зарисуйте фрагменти діагностичних мікроскопічних ознак ЛРС; визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам МКЯ (ДФ ХІ, ФС).
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність брикету, різано-пресованої ЛРС або таблетки з ЛРС за зовнішніми і мікроскопічними ознаками.
Об'єкти аналізу:брикети листків подорожника великого, кропиви дводомної, м’яти перцевої, евкаліпту, брусниці, сени, мучниці, ниркового чаю; трави череди трироздільної, материнки, чебрецю, деревію, собачої кропиви, хвощу польового, звіробою; квітів ромашки аптечної, липи, глоду; кори крушини; кореневищ перстачу прямостоячого; кореневищ і коренів валеріани лікарської, оману високого, різано-пресовані листки підбілу, сени; трава собачої кропиви, хвощу польового, сухоцвіту багнового; квіти цмину, стовпчики з приймочками кукурудзи; таблетки листків наперстянки пурпурової, трави термопсису, кореня ревеню.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак брикету, таблетки, різано-пресованої ЛРС (розміри, колір, запах, смак); приготуйте мікропрепарат, попередньо подрібнивши незначну кількість рослинного лікарського засобу до порошкоподібної маси; вивчіть мікроскопічні ознаки; визначте морфологічну групу ЛРС; проведіть мікрохімічні і якісні реакції на діючі і запасні речовини; зарисуйте фрагменти діагностичних мікроскопічних ознак ЛРС і опишіть в протоколі; визначте тотожність ЛРС за визначником У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам МКЯ (ДФ ХІ, ФС).
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ - ІV рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000. - 703 с.
Лекарственное растительное сырье. - М.: Издательство стандартов, 1980. - 296 с.
Государственная фармакопея СССР, 11-е изд. - М. : Медицина, 1987.- Вып. 1 -336 с. 1990.- Вып. 2.- 400 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Х. : РІРЕГ, 2001. – 556 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”, 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”, 2008. – С. 346-350, 544-548, 592-593.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”. - 1-е вид. - Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”, 2009. - 280 с.
Фармакогнозия. Атлас: учебное пособие. Под редакцией Н.И. Гринкевич, Е. Я. Ладыгиной. - М.: Медицина, 1989. - 512 с.
Химический анализ лекарственных растений / Под редакцией Н.И. Гринкевич, Л.Н. Сафронич. - М.: Высш. школа, 1983. – 218 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця : Нова Книга, 2006. – С. 43 – 52.
Аналіз лікарської рослинної сировини, що вміщує алкалоїди. Методичний посібник до лабораторних занять і самостійних позааудиторних робіт з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р. Грицик, Н.П. Цвеюк. – Львів: Край, 2002. – 30с.
Аналіз лікарської рослинної сировини, що вміщує серцеві глікозиди. Методичний посібник до лабораторних занять і самостійних позааудиторних робіт з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р.Грицик, Л.М. Грицик - Львів: Край, 2002. – 38 с.
Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р. Грицик, Л.М. Грицик. – Львів: Край, 2002. – 22 с.
Додаткова
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986.- Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
Гаммерман А.Ф. Курс фармакогнозии. – Л.: Медицина, 1967. – 702 с.
Хржановский В.Г., Пономаренко С.Б. Ботаника. – К.: Вища школа, 1985. – 421 с.
Бензель Л.В., Олійник П.В., Грицик А.Р., Долинська О.М. Лікування соками рослин: Посібник-фітодовідник // Івано-Франківськ: Вид-во ІФДМА, 2003.- 180 с.
ТЕМА: Аналіз лікарських зборів і чаїв.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Значну частину лікарської рослинної сировини використовують в медицині для виготовлення зборів і чаїв, склад яких розробляють за фармакологічною класифікацією, Провізор повинен знати номенклатуру і склад офіцінальних зборів і чаїв, володіти методами аналізу для визначення їх тотожності і доброякісності.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
офіцинальні збори, їх склад і застосування;
зовнішні і мікроскопічні ознаки складових компонентів збору.
ВМІТИ:
визначити морфологічну групу рослинної сировини за зовнішніми і мікроскопічними ознаками;
проводити макро- і мікроскопічний аналіз ЛРС;
визначити тотожність ЛРС за зовнішніми і мікроскопічними ознаками;
визначати діючі і запасні речовини за допомогою якісних і гістохімічних реакцій.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ
Вивчити теоретичний матеріал до теми:
Особливості макро- і мікроскопічного аналізу зборів з лікарської рослинної сировини.
Офіцинальні збори.
Зовнішні та мікроскопічні ознаки морфологічних груп.
ЛРС: "листок", "трава", "квіти", "кора", "плоди", "насіння", "корені", "кореневища".
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Що таке лікарські збори? Основні вимоги Державної Фармакопеї до їх виготовлення, визначення тотожності і доброякісності (числових показників).
Офіцинальні збори, їх застосування; складові компоненти, особливості аналізу ЛРС згідно вимог відповідних ФС.
Зовнішні і мікроскопічні ознаки видів ЛРС, що входять до складу офіцинальних зборів.
Якісні і гістохімічні реакції виявлення наявності діючих і запасних речовин в ЛРС; склад реактивів, умови виконання і результати реакцій.
Діючі речовини (назва, хімічна група) види сировини, що входять до офіцинальних зборів, які зумовлюють їх терапевтичний ефект; застосування в медицині.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність збору.
Методичні вказівки: аналітичну пробу масою 10 г поміщають на чисту гладку поверхню і визначають в ній складові компоненти за зовнішніми ознаками, розглядаючи їх неозброєним оком і за допомогою лупи (10х); частини, які важко розпізнати, або сильно подрібнені, підлягають мікроскопічному аналізу, для чого і відбирають 25-30 однорідних за зовнішнім виглядом частинок, готують мікропрепарат одного компоненту збору (за вказівкою викладача), вивчають його під мікроскопом, визначають вид сировини.
Об'єкти аналізу: офіцинальні збори.
Таблиця 1. Офіцинальні збори
№ з/п |
Назва збору |
Склад збору |
Співвідношення складників збору, г |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. |
Вітамінний №1 Species vitaminicae №1 |
плоди шипшини плоди чорної смородини |
50,0 50,0 |
|
2 |
Вітамінний №2 Species vitaminicae №2 |
плоди шипшини плоди горобини |
50,0 50,0 |
|
3 |
Вітрогінний Species carminative
|
листки м’яти перцевої плоди фенхелю кореневища з коренями валеріани |
33,3 33,3 33,3 |
|
4 |
Грудний №2 Species pectorales №2
|
листки підбілу листки подорожника корені солодки |
40,0 30,0 30,0 |
|
5 |
Грудний №3 Species pectorales №3
|
бруньки сосни корені алтеї корені солодки плоди анісу листки шавлії |
14,4 28,8 28,8 14,4 14,4 |
|
6. |
Для покращення апетиту Species amarae |
трава полину гіркого трава деревію |
80,0 20,0 |
|
7. |
Жовчогінний №1 Species cholagogae №1 |
квітки цмину піскового листки бобівника трилистого листки м’яти перцевої плоди коріандру |
40,0 30,0
20,0 10,0 |
|
8. |
Жовчогінний №2 Species cholagogae №2
|
квітки цмину піскового трава деревію листки м’яти перцевої плоди коріандру |
40,0 20,0 20,0 20,0 |
|
9. |
Жовчогінний №3 Species cholagogae №3 |
корені солодки трава чистотілу трава материнки квітки ромашки листки м’яти перцевої |
10,0 10,0 10,0 20,0 20,0 |
|
10. |
Заспокійливий №1 Species sedative |
листки м’яти перцевої листки бобівника трилистого кореневища з коренями валеріани шишки хмелю |
33,3
33,3
16,7 16,7 |
|
11. |
Заспокійливий №2 Species sedative
|
листки м’яти перцевої трава собачої кропиви кореневища з коренями валеріани шишки хмелю корені солодки |
15 40 15
20 10 |
|
12. |
Заспокійливий № 4 Species sedative № 4 |
листки м’яти перцевої трава собачої кропиви кореневища з коренями валеріани шишки хмелю |
20 40
20 20 |
|
13. |
Полівітамінний Species vitaminice |
листки кропиви плоди горобини |
30,0 70,0 |
|
14. |
Потогінний №1 Species sudoriphicae №1 |
плоди малини квітки липи |
50,0 50,0 |
|
15. |
Потогінний №2 Species sudoriphicae №2 |
плоди малини листки підбілу трава материнки |
40,0 40,0 20,0 |
|
16. |
Послаблюючий №1 Species purgative №1 |
кора крушини листки кропиви трава деревію |
30,0 20,0 10,0 |
|
17. |
Збір нирковий № 1 Species nephricae № 1 |
лушпиння квасолі пагони чорниці трава деревію трава хвощу трава звіробою |
15 15 15 30 25 |
|
18. |
Протиастматичний (Астматин) Asthmatinum |
листки дурману листки блекоти натрію нітрат |
0,86 0,22 0,12 |
|
19. |
Протигеморойний Species antihemoroidales
|
листки касії трава деревію кора крушини плоди коріандру корені солодки |
20,0 20,0 20,0 20,0 20,0 |
|
20. |
Протидіабетичний “Арфазетин” Arphasetinum
|
пагони чорниці стулки плодів квасолі звичайної корені аралії маньчжурської плоди шипшини трава хвощу трава звіробою квітки ромашки |
20,0 20,0
15,0
15,0 10,0 10,0 10,0 |
|
21. |
Сечогінний №1 Species diuretice №1 |
листки мучниці квітки волошки корені солодки |
30,0 10,0 10,0 |
|
22. |
Сечогінний №2 Species diuretice №2 |
листки мучниці корені солодки плоди ялівцю |
40,0 20,0 40,0 |
|
23. |
Шлунковий №3 Species stomachicae №3 |
кора крушини листки кропиви дводомної листки м’яти перцевої кореневища з коренями валеріани кореневища аїру |
30,0 30,0 10,0 10,0
10,0 |
|
24. |
Антисептичний протизапальний збір “Елекасол” Species “Aelecasolum” |
трава череди квітки ромашки корені солодки листки шавлії листки евкаліпту квітки календули |
10 10 20 20 20 20 |
|
25. |
Для приготування мікстури за прописом М.М. Здренко
|
Склад збору №1 кореневища аїру корені алтеї корені барбарису кореневища з коренями валеріани кореневища з коренями оману кореневища півників жовтих кореневища глечиків жовтих кореневища з коренями гадючника шестипелюсткового корені живокосту шорсткого корені щавлю кінського плоди ялівцю |
20,0 20,0 20,0
20,0
20,0 20,0
20,0
20,0
20,0 20,0 20,0 50,0 |
|
26. |
Для приготування мікстури за прописом М.М. Здренко |
Склад збору №2 трава аврану трава горицвіту листки м’яти перцевої листки кропиви трава конвалії квітки пижма листки кремени гібридної трава собачої кропиви квітки ромашки трава гірчаку пташиного квітки деревію листки шавлії квітки цмину піскового трава полину звичайного трава череди трава хвоща трава рутвиці малої трава горлянки Лаксмана трава залізняка колючого трава перстачу сріблястого трава безсмерток однорічних трава шавлії ефіопської |
1,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5 3,5
3,5
3,5 |
|
ЛІТЕРАТУРА
Основна
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ - ІV рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000. - 703 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Х. : РІРЕГ, 2001. – 556 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”, 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”, 2008. – С. 346-350, 544-548, 592-593.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”. - 1-е вид. - Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”, 2009. - 280 с.
Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л.Фармакогнозія Лікарська рослинна сировина та фітозасоби. – Вінниця : Нова Книга, 2006. – С. 43 – 52.
Аналіз лікарської рослинної сировини, що вміщує алкалоїди. Методичний посібник до лабораторних занять і самостійних позааудиторних робіт з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р. Грицик, Н.П. Цвеюк. – Львів: Край, 2002. – 30с.
Методи визначення тотожності лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп. Методичний посібник до лабораторних занять з фармакогнозії для студентів ІІІ курсу фармацевтичного факультету / Л.В. Бензель, А.Р. Грицик, Л.М. Грицик. – Львів: Край, 2002. – 22 с.
Додаткова
Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Медицина, 1986.- Т. 1. - 624 с; Т. 2. - 576 с.
Бензель Л.В., Олійник П.В., Грицик А.Р., Долинська О.М. Лікування соками рослин: Посібник-фітодовідник // Івано-Франківськ: Вид-во ІФДМА, 2003.- 180 с.
Фармакогнозия. Атлас: учебное пособие. Под редакцией Н.И. Гринкевич, Е. Я. Ладыгиной. - М.: Медицина, 1989. - 512 с.
ТЕМА: Ідентифікація і фітохімічний аналіз невідомої лікарської рослинної сировини. Контроль змістовного модулю 5.
АКТУАЛЬНІСТЬ: Контроль дозволить оцінити рівень знань студентів про макроскопічні та мікроскопічні діагностичні ознаки лікарської рослинної сировини, методи якісного визначення алкалоїдів у досліджуваній сировині, яких вони набули в процесі лабораторних занять, при вивченні лекційного матеріалу та самопідготовки.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
основні діагностичні макроскопічні та мікроскопічні ознаки різних видів ЛРС;
вміст БАР у вивчених рослинах, їх структурні формули;
методики проведення якісних реакцій на визначення БАР.
ВМІТИ:
визначати тотожність ЛРС за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками;
визначати за мнемокартами основні діагностичні ознаки ЛРС;
назвати за хімічною формулою рослинні джерела речовини, її локалізацію в органах рослини і фармакологічну дію;
проводити якісні реакції на вміст БАР в різних видах ЛРС.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА
Опишіть зовнішні та мікроскопічні діагностичні ознаки ЛРС: трава ефедри; бульбоцибулини пізньоцвіту свіжі; плоди перцю стручкового однорічного; листя, трава, корені беладонни; листя, трава блекоти; листя дурману; плоди, насіння дурману індійського; кореневища скополії карніолійської; кореневища з коренями; трава, насіння термопсису ланцетовидного; коробочки маку; трава мачка жовтого; трава чистотілу; листя, корені барбарису; трава пасифлори інкарнатної; корені раувольфії; трава барвінку малого; листя катарантуса рожевого; насіння чилібухи; маткові ріжки; кореневища з коренями чемериці Лобеля.
Повторіть методики проведення реакцій виявлення алкалоїдів.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Визначення поняття "алкалоїди", особливості їх хімічної будови.
Типи класифікації алкалоїдів.
Класифікація істинних алкалоїдів, рослинні джерела, що відносяться до даної групи алкалоїдів.
Поширення та біологічні функції у рослинах.
Фізичні і хімічні властивості алкалоїдів.
Способи виділення алкалоїдів з рослинної сировини та їх очистка від супутніх речовин.
Якісні реакції виявлення алкалоїдів, їх хімізм і специфічність.
Хроматографічний аналіз алкалоїдів.
Кількісне визначення алкалоїдів у ЛРС.
Біологічна дія та застосування алкалоїдів.
Поняття “протоалкалоїди”, основні представники.
Характеристика групи орнітину.
Тропанові алкалоїди.
ЛР та ЛРС, що містить піролізидинові алкалоїди.
Піридинові та піперидинові алкалоїди.
ЛР та ЛРС, що містить хінолізидинові алкалоїди.
Група тирозину (ізохінолінові алкалоїди).
Індольні алкалоїди, основні представники.
ЛР та ЛРС, що містить індольні алкалоїди.
ЛР та ЛРС, що містить пуринові алкалоїди.
Поняття “псевдоалкалоїди”, їх загальна характеристика.
ЛР та ЛРС, що містить псевдоалкалоїди.
ЛР та ЛРС, що містить стероїдні алкалоїди.
Сировинна база ЛРС, природні угіддя вирощування.
Лікарські засоби і форми, що одержують із сировини і алкалоїдів, їх застосування в медицині.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Приготувати витяжку із рослинної сировини та виявити у ній алкалоїди за допомогою якісних реакцій.
Приготування витяжки.
У вигляді алкалоїдів – основ. Біля 5 г подрібненої рослинної сировини помістити в колбу об’ємом 250 мл з притертим корком, зволожте 5 мл розчину гідроксиду амонію, старанно перемішайте і залийте 70 мл хлороформу. Колбу закрийте корком і перемішайте на апараті для струшування (АВУ - 1) протягом 40 хв (для запобігання викидів витяжки, внаслідок збільшення виділення парів розчинника, необхідно час від часу відкривати корок колби). Витяжку відфільтруйте через вату в колбу, прикриваючи лійку годинниковим склом. З отриманої хлоформної витяжки розчинник відженіть на водяному огрівнику до об’єму 1 – 2 мл, залишок в колбі перенесіть в фарфорову чашку і випарте досуха на водяному огрівнику. Сухий залишок розчиніть в 5 мл розчину хлористоводневої кислоти і проведіть якісні реакції та хроматографічний аналіз.
У вигляді алкалоїдів – солей. Зважте 3 г подрібненої рослинної сировини, перенесіть її в колбу із шліфом і залийте 40 мл 1% розчину хлористоводневої кислоти. Екстракцію алкалоїдів проводьте на киплячому водяному огрівнику із зворотнім холодильником протягом 20 хв. Після охолодження витяжку відфільтруйте і розчином гідроксиду натрію підлужніть до рН 10 – 12. Основи алкалоїдів відекстрагуйте 10 – 30 мл. органічного розчинника (хлороформ, дихлоритан), перемішуючи в роздільній лійці протягом 5 – 10 хв. Органічну фракцію відділіть від водної і помістіть у фарфорову чашку. Органічний розчинник випарте досуха на водяному огрівнику, а сухий залишок розчиніть в 5 мл розчину хлористоводневої кислоти. З отриманою витяжкою проведіть якісні реакції на алкалоїди та її хроматографічний аналіз.
Загальноосадові реакції на алкалоїди.
На предметне скло нанесіть 6 окремих крапель досліджуваної витяжки. Поряд з кожною краплею нанесіть по дві краплі реактивів: Бушерда, Драгендорфа, Майєра, Зонненштейна, розчину таніну і пікринової кислоти. Скляною паличкою з’єднайте краплю витяжки з краплею реактиву. Спостерігайте утворення помутніння або утворення осаду, що свідчить про наявність у витяжці алкалоїдів. Відмітьте результати реакцій і запишіть у вигляді таблиці.
Таблтиця 1. Результати якісних реакцій на алкалоїди.
№ з/п |
Реактив |
Результати реакцій |
Кольорові реакції на алкалоїди. Реакція Віталі-Морена.
2 мл досліджуваної витяжки випарте в фарфоровій чашці досуха. Сухий залишок розчиніть в 1 мл концентрованої азотної кислоти. Розчин випарте досуха на водяній бані, додайте декілька крапель ацетону і 1-2 краплі 0,5 н спиртового розчину калію гідроксиду. Зафіксуйте результати реакції в протоколі з зазначенням хімізму реакції.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС, що вміщує алкалоїди за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: плоди перцю стручкового однорічного; листя, трава блекоти; листя дурману; плоди, насіння дурману індійського; коробочки маку; трава чистотілу; листя, корені барбарису; трава барвінку малого; кореневища з коренями чемериці Лобеля.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам аналітично-нормативної документації (ДФ, ФС).
ЗАВДАННЯ 3. За гербарним зразком визначити лікарську рослину. Написати українські та латинські назви рослини, родини і сировини, вказати географічне поширення, діючі речовини, біологічну дію та застосування.
Беладона звичайна
Блекота чорна
Дурман звичайний
Мак опійний
Мачок жовтий
Чистотіл звичайний
Барбарис звичайний
Барвінок малий
Чемериця Лобелієва
Перець стручковий однорічний
Жовтозілля плосколисте
Плаун баранець
Софора товстоплода
Дельфіній сітчастоплодний
Аконіт джунгарський
Пасльон дольчастий
Тис ягідний
Огірочник лікарський
Живокіст лікарський
Квасоля звичайна
Гарбуз звичайний
Полин звичайний
Любисток лікарський
ЗАВДАННЯ 4. За мнемокартами мікроскопічних ознак ЛРС визначити вид лікарської рослини. Написати українські та латинські назви сировини, рослини та родини, вказати основні діагностичні ознаки, за якими проведено ідентифікацію, застосування ЛРС.
Листя беладонни
Трава блекоти
Листя дурману
Трава чистотілу
Трава барвінку
Кореневища з коренями чемериці
Корінь барбарису
Листя термопсису
Стебло ефедри
Кореневища латаття
ЗАВДАННЯ 5. Назвати хімічну структуру діючих речовин. Вказати джерела, локалізацію в органах, фармакологічну дію.
Дофамін
Адреналін
Серотонін
Ефедрин
Скополамін
Кокаїн
Платифілін
Нікотин
Піперин
Папаверин
Берберин
Хелідонін
Ехінопсин
Кофеїн
Теофілін
Лобелін
ЗАВДАННЯ 6. Вказати фармакологічну дію та склад лікарських препаратів на основі рослинної сировини.
Капсин
Еспол
Ефедрину гідрохлорид
Бронхолітин
Колхамін
Беласпон
Белоїд
Астматин
Аерон
Скополаміну гідробромід
Платифіліну гідротартрат
Кодтермопс
Цититон
Пахікарпіну гідройодид
Омнопон
Кодтерпін
Папазол
Глаувент
Берберину бісульфат
Новопасит
Резерпін
Раунатин
Девінкан
Розевін
Лютенурин
Алапінін
Мелліктин
Парлодел
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин. – Х.: Прапор, 2000. – С.445 – 551.
Муравьева Д.А. Фармакогнозия.- М.: Медицина, 1991. С.301 – 399.
Долгова А.А., Ладыгина Е.Я. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии. – М.: Медицина, 1977. – С.178 – 211.
Фармакогнозия. Атлас/ Под. ред. Н.І. Гринкевич, Е.Я. Ладыгиной. – М.: Медицина, 1989. – С. 186 – 269.
Лекарственные растения: Справ. пособие/ Под ред. Н.И.Гринкевич. - М.: Высш. школа, 1991. – 398с.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С.251 – 253, 260 – 261, 272 – 274, 309 – 311, 335 – 338.
Державна Фармакопея України /Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001
Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций).- М.: Медицина, 1985. – С.26 – 43, 130 – 133, 138 – 140, 185 – 188, 250 – 255, 267 – 270, 280 – 281, 291.
Химический анализ лекарственных растений / Под ред. Н.И.Гринкевич, Л.Н. Сафронич.-М.: Высшая школа, 1983. - С. 122-170.
Растительные лекарственные средства / Под ред. Н.П.Максютиной. - К.:3доров'я, 1985.-С.4-34.
Попова Н.В., Ильина Т.В., Ковалев В.Н., Павлий А.І. Лекарственные растения мировой и отечественной медицины: Справ.пособие. – Харьков, 1995. –96с
Попова Н.В., Городнянская Л.М., Сербин А.Г., Ковалев В.Н. Фармакогнозия: Учебное пособие. – Х.: изд-во Укр.ФА,1999.- С.295 - 383.
Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия: Учебное пособие. – Харьков, 1994. – 268с.
Ботанико – фармакогностический словарь: Справ. пособие /К.Ф. Блинова, Н.А.Борисова, Г.Б.Гортинський и др. – М.: Высш. школа., 1990. – 272с.
Олійник П.В., Бензель Л.В., Сятиня М.Л., Крамаренко Г.В. Лікарські рослини: Фітотерапевтичний довідник. – К.: Рідний край, 1999. – 320с.
Аналітично-нормативна документація:
Кореневище кубышки желтой, ФС 42 – 608 – 72;
Семя дурмана индейского, ФС 42 – 1005 – 79;
Трава термопсиса очередноцветкового, ФС 42 – 1281 – 79;
Трава ефедры хвощевой, ФС 42 – 525 – 72;
Трава плауна - баранца, ФС 42 – 528 – 72;
Трава аконита джунгарского сырая, ФС 42 – 269 – 72;
Трава маклеи, ВФС 42 – 950 – 80;
Лист унгернии Виктора, ВФС 42 – 1520 – 80;
Лист катарантуса розового, ВФС 42 – 1106 – 81.
Додаткова:
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред.А.М.Гродзінський. – К.: Голов.ред. УРЕ, 1989. – 544с.
Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н. и др. – К.: Наукова думка, 1987. – 548с.
Справочник по заготовкам лекарственных растений / Ивашин Д.С. и др. - К.: Урожай, 1986. –280с.
Растительные лекарственные средства / Максютина Н.П. и др. - К.: Здоров’я, 1985. – 280с.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Медицина, 1988 - 464 с.
Никитин А.А., Панкова И.А. Анатомический атлас полезных и некоторых ядовитых растений. – Л.: Наука, 1982. –325с.
Турова А.Д., Сапожникова Є.Н. Лекарственные растения СССР и их применение. –М: Медицина, 1984. - 304с.
Сало Л.П. Лекарственные растения. (Каталог). - М.: Медицина, 1985. – 256с.
Кархут В.В. Жива аптека. – К.: Здоров’я, 1992. – 312с.
Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. – Л.: Наука, 1984; 1986; 1987; 1988; 1990; 1991; 1993.
Растительные ресурсы Росcии и сопредельних государств: Цветковые растения, их химический состав, использование.– СПб.:Наука, 1994;1996.
Носаль І.М. Від рослини – до людини: Розповіді про лікувальні та лікарські рослини України. –К.: Веселка, 1995.-606с.
Лекарственные препараты Украины . 1999 – 2000 / Кол. авторов.- В трех томах.-Х.: Прапор, 1999. – 464, 622, 638с.
Справочник экстемпоральной рецептуры. Аллопатия и гомеопатия / Под ред. А.И. Тихонова. – К.:Моріон, 1999.-496с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. В двух томах. –Х.: Торсинг, 1997. – 560, 592с.
Генри Т.А. Химия растительных алкалоидов.- М.: Госхимиздат, 1956.- 904с.
Орехов А.П. Химия алкалоидов растений СССР. – М.: Наука, 1965.- 391с.
Орехов А.П. Химия алкалоидов. – М.: Изд-во АН СССР, 1955.- 859с.
Юнусов С.Ю. Алкалоиды. – Ташкент: Фан,1974. – 318с.
Ловкова М.Я. Биосинтез и метаболизм алкалоидов в растениях. - М.: Наука, 1981.-171с.
ТЕМА: Підсумковий контроль засвоєння практичних навичок модуля 2.
АКТУАЛЬНІСТЬ: підсумковий контроль засвоєння практичних навичок дозволить оцінити рівень знань студентів про макро- та мікроскопічні діагностичні ознаки лікарських рослин, ареали їх проростання, терміни збирання, умови заготівлі та зберігання ЛРС, вміст БАР, методи їх якісного та кількісного визначення в досліджуваній сировині, біологічну дію лікарських рослин, фітопрепарати та їх застосування в медицині, які вони набули в процесі лабораторних, при вивченні лекційного матеріалу та самопідготовки, що будуть надалі необхідні провізору у фармацевтичній практиці.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
назви лікарських рослин (ЛР), сировини і родини на українській та латинській мовах;
життєві форми та морфологічні ознаки ЛР;
ареал, еколого-фітоценотичні умови зростання та райони культури ЛР (джерела сировинної бази);
фізико-хімічні властивості, класифікацію та хімічну структуру вивчених класів БАР;
хімічний склад ЛРС, локалізацію основних груп БАР у сировині, вплив природних факторів на їх нагромадження;
лікарські засоби, які отримують із сировини, їх застосування в медицині;
правила збирання, сушіння та зберігання ЛРС, а також правила техніки безпеки при роботі з сировиною.
ВМІТИ:
визначати фенофазу збирання ЛРС;
розпізнавати ЛР і відрізняти ботанічно близькі до них види;
застосовувати раціональні способи збирання і зберігання ЛРС;
проводити первинну обробку ЛРС;
проводити аналіз ЛРС за зовнішніми та мікроскопічними ознаками і визначати її тотожність;
проводити виявлення основних груп БАР за допомогою якісних реакцій і хроматографії;
визначати кількісний основних груп БАР у ЛРС.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
Поняття про фенольні сполуки.
Фізичні та хімічні властивості фенолів і їх глікозидів.
Назвіть дію препаратів з лікарських рослин, що вміщують прості феноли.
Особливості хімічної будови кумаринів та хромонів, їх класифікація.
Охарактеризуйте фізичні та хімічні властивості кумаринів та хромонів.
Методи виділення кумаринів з рослинної сировини.
Основні якісні реакції виявлення кумаринів.
Методи кількісного визначення кумаринів і хромонів у ЛРС згідно НТД, основні етапи, їх суть.
Зв'язок хімічної будови кумаринів та фурохромонів з їх біологічною активністю.
Лікарські препарати, що вміщують кумарини і хромони.
Визначення лігнанів з точки зору хімічної будови.
Фізичні та хімічні властивості лігнанів.
Поширення лігнанів в рослинному світі.
Біологічна активність, лікарські засоби на основі лігнанів, їх застосування в медицині.
Визначення ксантонів, класифікація.
Методи виділення та дослідження.
Поширення, локалізація та біологічна функція ксантонів.
Аналіз ЛРС, що містить лігнани і ксантони.
Дайте визначення поняття "флавоноїди" як групи біологічно активних речовин.
Хімічна структура флавоноїдів та їх класифікація.
Фізичні та хімічні властивості флавоноїдів.
Цукри, які характерні для флавоноїдних глікозидів. Вкажіть місця приєднання цукрів до аглікону.
Обґрунтуйте окремі етапи спектрофотометричного і хроматоспектрофотометричного методу кількісного визначення рутину.
Охарактеризуйте сировину, з якої отримують рутин в промислових масштабах.
Поширення та локалізація флавоноїдів у рослинному світі. Вкажіть фактори, які впливають на накопичення флавоноїдів.
Шляхи використання сировини, що вміщує флавоноїди в медицині.
Згрупуйте фітопрепарати, до яких входять флавоноїди за фармакологічною дією.
Поширення та локалізація антраценпохідних у рослинному світі.
Загальна характеристика хінонів, їх класифікація.
Визначення понять “бензохінони” та “нафтохінони” та ЛРС, що їх містить.
Хімічна структура антраценпохідних та їх класифікація.
Фізичні та хімічні властивості вільних антраценпохідних та їх глікозидів.
Поширення та локалізація антраценпохідних.
Методи виділення антраценпохідних з рослинної сировини.
Основні якісні реакції та методи кількісного визначення антраценпохідніх.
Зв'язок хімічної будови антраценпохідних з їх біологічною активністю.
Біологічна дія антраценпохідних.
Шляхи використання сировини, що вміщує антраценпохідні, в медицині.
Лікарські засоби, створені на основі ЛРС, що вміщує антраценпохідні.
Дайте визначення поняття "дубильні речовини" як групи біологічно активних речовин.
Поширення танінів у рослинному світі.
Особливості заготівлі, сушіння і зберігання сировини, що вміщує дубильні речовини.
Якісні реакції на дубильні речовини.
Охарактеризувати види сировини, що використовуються для промислової заготівлі таніну.
Біологічна дія танінів.
Визначення поняття "алкалоїди", особливості їх хімічної будови.
Типи класифікації алкалоїдів.
Класифікація істинних алкалоїдів, рослинні джерела, що відносяться до даної групи алкалоїдів.
Поширення та біологічні функції у рослинах.
Фізичні і хімічні властивості алкалоїдів.
Способи виділення алкалоїдів з рослинної сировини та їх очистка від супутніх речовин.
Якісні реакції виявлення алкалоїдів, їх хімізм і специфічність.
Хроматографічний аналіз алкалоїдів.
Кількісне визначення алкалоїдів у ЛРС.
Біологічна дія та застосування алкалоїдів.
Поняття “протоалкалоїди”, основні представники.
Характеристика групи орнітину.
Тропанові алкалоїди.
ЛР та ЛРС, що містить піролізидинові алкалоїди.
Піридинові та піперидинові алкалоїди.
ЛР та ЛРС, що містить хінолізидинові алкалоїди.
Група тирозину (ізохінолінові алкалоїди).
Індольні алкалоїди, основні представники.
ЛР та ЛРС, що містить індольні алкалоїди.
ЛР та ЛРС, що містить пуринові алкалоїди.
Поняття “псевдоалкалоїди”, їх загальна характеристика.
ЛР та ЛРС, що містить псевдоалкалоїди.
ЛР та ЛРС, що містить стероїдні алкалоїди.
Сировинна база ЛРС, природні угіддя вирощування.
Лікарські засоби і форми, що одержують із сировини і алкалоїдів, їх застосування в медицині.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Визначити тотожність та доброякісність цілої ЛРС за зовнішніми ознаками.
Об'єкти аналізу: листя мучниці, брусниці, кореневища і корені родіоли рожевої, трава фіалки триколірної і польової, трава, корені з кореневищами ехінацеї пурпурової, насіння каштану кінського, плоди пастернаку посівного, амі велика; трава буркуну лікарського, листя смоківниці звичайної, кореневища з коренями елеутерокока колючого, подофіла щитовидного, насіння лимонника китайського, плоди розторопші плямистої, лимонника китайського, трава солодушки, квіти цмину піскового, глоду, трава гірчаку перцевого, почечуйного і пташиного, корінь вовчуга; плоди глоду; плоди та пуп'янки софори японської, трава собачої кропиви п'ятилопатевої, череди, сухоцвіту багнового, астрагалу шерстистоквіткового; корінь солодки; квіти волошки синьої; плоди горобини чорноплідної свіжі, кора крушини; плоди жостеру; корені щавлю кінського, ревеню; кореневища і корені марени красильної; листя сени; трава звіробою, листя скумпії, чорниці; кореневища змійовика, перстачу; кореневища та корені родовика; супліддя вільхи; кора дуба; плоди чорниці, черемхи, трава ефедри; бульбоцибулини пізньоцвіту свіжі; плоди перцю стручкового однорічного; листя, трава, корені беладонни; листя, трава блекоти; листя дурману; плоди, насіння дурману індійського; кореневища скополії карніолійської; кореневища з коренями; трава, насіння термопсису ланцетовидного, коробочки маку; трава мачка жовтого; трава чистотілу; листя, корені барбарису; трава пасифлори інкарнатної; корені раувольфії; трава барвінку малого; листя катарантуса рожевого; насіння чилібухи; маткові ріжки; кореневища з коренями чемериці Лобеля.
Методичні вказівки: проведіть вивчення зовнішніх ознак ЛРС, опишіть їх в протоколі, визначте тотожність ЛРС за визначником. У висновку напишіть латинські назви ЛРС, рослини та родини. Відмітьте відповідність сировини вимогам АНД.
ЗАВДАННЯ 2. Визначити тотожність та доброякісність подрібненої ЛРС за зовнішніми та мікроскопічними діагностичними ознаками.
Об'єкти аналізу: листя мучниці, трава фіалки триколірної, кореневища і корені родіоли, трава гірчаку перцевого, почечуйного, пташиного, трава собачої кропиви п'ятилопатевої, череди, корінь вовчуга, листя сени, трава звіробою, кора крушини; корені ревеню, кореневища і корені марени красильної, кора дуба, корінь родовика, кореневище змійовика, листя скумпії, листя блекоти, листя дурману, трава чистотілу, кореневища з коренями чемериці Лобеля.
Методичні вказівки: коротко опишіть зовнішні ознаки досліджуваної подрібненої ЛРС, приготуйте з неї мікропрепарат. Вивчіть мікроскопічні ознаки, замалюйте найбільш характерні діагностичні елементи анатомії, опишіть їх. Встановіть тотожніть ЛРС за визначником.
ЗАВДАННЯ 3. Провести виявлення у витяжці БАР за допомогою якісних реакцій.
Методичні вказівки: готову очищену витяжку з ЛРС, що вміщує прості феноли, кумарини, хромони, лігнани, ксантони, флавоноїди, хінони, дубильні речовини та алкалоїди студенти отримують на занятті від лаборанта.
Виявлення арбутину
До 1 мл фільтрату додають кристалик заліза (ІІ) сульфату. Відмічають зміну забарвлення.
До 1 мл фільтрату доливають 4 мл розчину аміаку та 1 мл 10%-го розчину натрію фосфорно-молібденово-кислого у кислоті хлористоводневій. Відмічають зміну забарвлення.
Виявлення кумаринів та хромонів
До 3-5 мл спиртової витяжки додають 5 крапель 5% розчину натрію гідроксиду і нагрівають на водяному огрівнику 5-7 хв. Відмічають зміну забарвлення.
Лактонна проба: 1 мл підлужненої витяжки розводять чотирикратною кількістю води, суміш нейтралізують 20% розчином кислоти сульфатної. Відмічають зміну забарвлення.
Реакції утворення азобарвників: до 1 мл підлужненої витяжки додають 3-5 крапель свіжоприготованого розчину діазотованої кислоти сульфанілової (до 1 мл 0,1 н хлористоводневої кислоти додають 1 мл 5% розчину натрію нітриту і 0,5 мл цього розчину змішують з 10 мл 0,1% розчину кислоти сульфанілової. Відмічають зміну забарвлення.
Реакція з калію гідроксидом на ЛРС, що вміщує хромони: 1 мл витяжки випарюють. До сухого залишку додають кристалик калію гідроксиду. Відмічають результат реакції.
Виявлення флавоноїдів
До 1 мл витяжки додають 5 – 8 крапель відповідного реактиву: кислоти хлористоводневої конц., 10% розчину NaOH, 3% розчину FeCl3, 10% розчину АІСl3, 2 % розчину ацетату свинцю основного. Відмічають результати реакцій.
Ціанідинова реакція. До 2 мл витяжки додають 0,5 мл етанолу і 5-6 крапель кислоти хлористоводневої конц. Реакційну суміш нагрівають 4-5 хв на киплячому водяному огрівнику, потім додають 10-15 мг металічного магнію або цинку. Через 3-5 відмічають результат реакції.
Виявлення антраценпохідних
Реакція мікросублімаціі: 0,2 г подрібненої сировини поміщають в суху пробірку і обережно нагрівають на полум'ї пальника, тримаючи пробірку майже горизонтально. Похідні антрацену сублімують і осідають на стінках пробірки у вигляді жовтих кристалів. Після охолодження пробірки сублімат, що утворився на її стінках, переносять в іншу пробірку і додають краплину 5%-го спиртового розчину натрію гідроксиду. Відмічають характер забарвлення.
Реакція Чірха: до 2 мл витяжки додають 5% спиртовий розчин NaOH. Відмічають характер забарвлення.
Виявлення дубильних речовин
З розчином желатину: до 2 мл досліджуваної витяжки додайте краплинами 1 % розчин желатину, не допускаючи його надлишку. Опишіть зміни, які спостерігаєте і зробіть висновок про наявність дубильних речовин.
З розчином алкалоїду: до 2 мл досліджуваної витяжки додають краплинами 1 % розчин алкалоїду (хініну гідрохлориду, цитозину). Опишіть зміни, які спостерігаєте і зробіть відповідний висновок.
З солями заліза: до 2 мл досліджуваної витяжки додають 4-5 краплин залізо-амонійних галунів; хімічну групу дубильних речовин визначають за забарвленням утвореного комплексу.
З розчином ацетату свинцю: до 2 мл досліджуваної витяжки додають 4 мл 10 % розчину кислоти ацетатної і 2 мл 10 % розчину свинцю ацетату. Утворюється осад (яка група дубильних сполук?), який відфільтровують. До фільтрату додають кілька краплин 1 % розчину залізо-амонійних галунів. Опишіть зміни, які спостерігаєте і зробіть висновки.
Виявлення алкалоїдів
На предметне скло нанесіть 6 окремих крапель досліджуваної витяжки. Поряд з кожною краплею нанесіть по дві краплі реактивів: Бушерда, Драгендорфа, Майєра, Зонненштейна, розчину таніну і пікринової кислоти. Скляною паличкою з’єднайте краплю витяжки з краплею реактиву. Спостерігайте утворення помутніння або утворення осаду, що свідчить про наявність у витяжці алкалоїдів. Відмітьте результати реакцій.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С. 238 - 239, 241 - 246, 247 - 251, 283 - 289, 305 - 308, 320 - 325, 330 - 335, 340 - 342.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 13 – 14, 41 - 44, 81 - 82, 490 - 493.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия: Учебное пособие. – Харьков, 1994. – 268с.
Попова Н.В., Ильина Т.В., Ковалев В.Н., Павлий А.І. Лекарственные растения мировой и отечественной медицины: Справ.пособие. – Харьков, 1995. – 96 с.
Попова Н.В., Городнянская Л.М., Сербин А.Г., Ковалев В.Н. Фармакогнозия: Учебное пособие. – Х.: изд-во Укр.ФА,1999. - С.295 - 383.
Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 125 - 165.
Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций). - М.: Медицина, 1985. – С. 26 – 43, 45 – 52, 64 – 70, 104 – 105, 127 – 129, 130 – 133, 138 – 140, 155 – 157, 185 – 188, 211 – 214, 250 – 255, 267 – 274, 280 – 284, 291.
Растительные лекарственные средства / Под ред. Н.П.Максютиной. - К.:3доров'я, 1985.-С.4-34.
Химический анализ лекарственных растений / Под ред. Н.И.Гринкевич, Л.Н. Сафронич.-М.: Высшая школа, 1983. - С. 122-170.
Додаткова:
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред.А.М.Гродзінський. – К.: Голов.ред. УРЕ, 1989. – 544с.
Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н. и др. – К.: Наукова думка, 1987. – 548с.
Справочник по заготовкам лекарственных растений / Ивашин Д.С. и др. - К.: Урожай, 1986. –280с.
Растительные лекарственные средства / Максютина Н.П. и др. - К.: Здоров’я, 1985. – 280с.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Медицина, 1988 - 464 с.
Никитин А.А., Панкова И.А. Анатомический атлас полезных и некоторых ядовитых растений. – Л.: Наука, 1982. –325с.
Турова А.Д., Сапожникова Є.Н. Лекарственные растения СССР и их применение. –М: Медицина, 1984. - 304с.
Сало Л.П. Лекарственные растения. (Каталог). - М.: Медицина, 1985. – 256с.
Кархут В.В. Жива аптека. – К.: Здоров’я, 1992. – 312с.
Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. – Л.: Наука, 1984; 1986; 1987; 1988; 1990; 1991; 1993.
Растительные ресурсы Росcии и сопредельних государств: Цветковые растения, их химический состав, использование.– СПб.:Наука, 1994;1996.
Носаль І.М. Від рослини – до людини: Розповіді про лікувальні та лікарські рослини України. –К.: Веселка, 1995.-606с.
Лекарственные препараты Украины . 1999 – 2000 / Кол. авторов.- В трех томах.-Х.: Прапор, 1999. – 464, 622, 638с.
Справочник экстемпоральной рецептуры. Аллопатия и гомеопатия / Под ред. А.И. Тихонова. – К.:Моріон, 1999.-496с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. В двух томах. –Х.: Торсинг, 1997. – 560, 592с.
Генри Т.А. Химия растительных алкалоидов.- М.: Госхимиздат, 1956.- 904с.
Орехов А.П. Химия алкалоидов растений СССР. – М.: Наука, 1965.- 391с.
Орехов А.П. Химия алкалоидов. – М.: Изд-во АН СССР, 1955.- 859с.
Юнусов С.Ю. Алкалоиды. – Ташкент: Фан,1974. – 318с.
Ловкова М.Я. Биосинтез и метаболизм алкалоидов в растениях. - М.: Наука, 1981.-171с.
ТЕМА: Підсумковий контроль модуля 2.
АКТУАЛЬНІСТЬ: підсумковий контроль засвоєння практичних навичок дозволить оцінити рівень знань студентів про макро- та мікроскопічні діагностичні ознаки лікарських рослин, ареали їх проростання, терміни збирання, умови заготівлі та зберігання ЛРС, вміст БАР, методи їх якісного та кількісного визначення в досліджуваній сировині, біологічну дію лікарських рослин, фітопрепарати та їх застосування в медицині, які вони набули в процесі лабораторних, при вивченні лекційного матеріалу та самопідготовки, що будуть надалі необхідні провізору у фармацевтичній практиці.
НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:
ЗНАТИ:
назви лікарських рослин (ЛР), сировини і родини на українській та латинській мовах;
життєві форми та морфологічні ознаки ЛР;
ареал, еколого-фітоценотичні умови зростання та райони культури ЛР (джерела сировинної бази);
фізико-хімічні властивості, класифікацію та хімічну структуру вивчених класів БАР;
хімічний склад ЛРС, локалізацію основних груп БАР у сировині, вплив природних факторів на їх нагромадження;
лікарські засоби, які отримують із сировини, їх застосування в медицині;
правила збирання, сушіння та зберігання ЛРС, а також правила техніки безпеки при роботі з сировиною.
ВМІТИ:
визначати фенофазу збирання ЛРС;
розпізнавати ЛР і відрізняти ботанічно близькі до них види;
застосовувати раціональні способи збирання і зберігання ЛРС;
проводити первинну обробку ЛРС;
проводити аналіз ЛРС за зовнішніми та мікроскопічними ознаками і визначати її тотожність.
САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА
ЗАВДАННЯ 1. Письмово дати відповіді на запропоновані питання.
ЗАВДАННЯ 2. Усно дати відповіді на запропоновані питання:
Перелік питань до модулю 2
Фенольні сполуки. Їх класифікація. Розповсюдження у рослинному світі та біосинтез.
ЛР та ЛРС, які містять прості феноли та їх похідні. Виділення з лікарської рослинної сировини.
Якісні реакції на арбутин. Препарати та їх застосування.
Визначення поняття “кумарини” і “хромони”. Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості.
Якісні реакції, визначення вмісту. Розповсюдження в рослинах. Біосинтез. Препарати. Застосування кумаринів, хромонів.
ЛР та ЛРС, які містять кумарини та хромони. Правила техніки безпеки під час роботи з лікарської рослинною сировиною, яка містить фурокумарини.
Визначення поняття “лігнани”. Класифікація. ЛР та ЛРС, які містять лігнани. Препарати, їх застосування.
Визначення поняття “ксантони”. Класифікація. ЛР та ЛРС, які містять ксантони. Препарати, їх застосування.
Визначення поняття “флавоноїди”. Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості.
Якісні реакції, хроматографічний аналіз, кількісне визначення флавоноїдів. Розповсюдження у рослинах. Біосинтез. Медико-біологічне значення флавоноїдів.
Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять катехіни, антоціани, флаванони, флавоноли, флавони, аурони, балкони, ізофлавони. Препарати, їх застосування.
Хінони. ЛР та ЛРС, які містять бензохінони, нафтохінони.
Антраценпохідні. Класифікація. Групи антрахінонів. Фізичні та хімічні властивості.
Якісні реакції, хроматографічний аналіз, кількісне визначення антрахінонів. Зв’язок хімічної будови з біологічною дією.
Розповсюдження антраценпохідних в природі. Біосинтез. ЛР та ЛРС, які містять антраценпохідні. Препарати та їх застосування.
Визначення поняття “дубильні речовини” (таніди). Хімічна будова. Типи класифікацій. Фізичні та хімічні властивості.
Якісні реакції, кількісне визначення дубильних речовин. Розповсюдження в рослинах. Біологічна роль у життєдіяльності рослин.
ЛР та ЛРС, які містять дубильні речовини. Виділення дубильних речовин з лікарської рослинної сировини. Препарати, їх застосування.
Визначення поняття “алкалоїди”. Сучасні типи класифікацій алкалоїдів за шляхом біосинтезу. Хімічна будова алкалоїдів. Фізико-хімічні властивості алкалоїдів. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, методи визначення вмісту.
Розповсюдження алкалоїдів у рослинному світі, локалізація їх у рослинах. вплив різних факторів на накопичення алкалоїдів у рослинах. Правила техніки безпеки під час роботи з сировиною, яка містить алкалоїди.
ЛР та ЛРС, які містять: протоалкалоїди; псевдоалкалоїди; справжні алкалоїди - тропанові, піролізидинові, піридинові та піперидинові, хінолізидинові, ізохінолінові, індольні, пуринові. Препарати, їх застосування.
Рослини, які проявляють галюциногенну, тератогенну, алергогенну та токсичну дію. Їх застосування.
Природні джерела антибіотиків.
ЛР та ЛРС, які містять різні групи БАР.
Культура тканин лікарських рослин як джерело БАР.
ЗАВДАННЯ 3. За гербарним зразком визначити лікарську рослину. Написати українські та латинські назви рослини, родини і сировини, вказати географічне поширення, діючі речовини, біологічну дію та застосування.
Мучниця звичайна
Брусниця
Фіалка польова
Ехінацея пурпурова
Буркун лікарський
Каштан кінський
Пастернак посівний
Амі велика
Розторопша плямиста
Лимонник китайський
Софора японська
Волошка синя
Аронія чорноплода
Собача кропива п’ятилопатева
Гірчак перцевий
Гірчак почечуйний
Спориш звичайний
Сухоцвіт багновий
Цмин пісковий
Глід криваво-червоний
Череда трироздільна
Солодка гола
Вовчуг польовий
Астрагал шерстистоквітковий
Крушина вільховидна
Жостер проносний
Ревінь тангутський
Щавель кінський
Марена красильна
Скумпія звичайна
Гірчак зміїний
Вільха клейка
Родовик лікарський
Дуб звичайний
Перстач прямостоячий
Чорниця звичайна
Черемха звичайна
Золототисячник малий
Звіробій звичайний
Беладона звичайна
Блекота чорна
Дурман звичайний
Мак опійний
Мачок жовтий
Чистотіл звичайний
Барбарис звичайний
Барвінок малий
Чемериця Лобелієва
Перець стручковий однорічний
Жовтозілля плосколисте
Плаун баранець
Софора товстоплода
Дельфіній сітчастоплодний
Аконіт джунгарський
Пасльон дольчастий
Тис ягідний
Огірочник лікарський
Живокіст лікарський
Квасоля звичайна
Гарбуз звичайний
Полин звичайний
Любисток лікарський
ЗАВДАННЯ 4. За мнемокартами мікроскопічних ознак ЛРС визначити вид лікарської рослини. Написати українські та латинські назви сировини, рослини та родини, вказати основні діагностичні ознаки, за якими проведено ідентифікацію, застосування ЛРС.
Листя мучниці
Трава фіалки
Кореневища і корені родіоли
Трава гірчаку перцевого
Трава гірчаку почечуйного
Трава гірчаку пташиного
Трава собачої кропиви
Трава череди
Корінь вовчуга
Листя сени
Трава звіробою
Кора крушини
Корені ревеню
Кореневища і корені марени
Кора дуба
Корінь родовика
Кореневище змійовика
Листя беладони
Трава блекоти
Листя дурману
Трава чистотілу
Трава барвінку
Кореневища з коренями чемериці
Корінь барбарису
Листя термопсису
Стебло ефедри
Кореневища латаття
ЗАВДАННЯ 5. Назвати хімічну структуру діючих речовин. Вказати джерела, локалізацію в органах, фармакологічну дію.
Ванілін
Хінна кислота
Арбутин
Кумарин
Флаван
Флавон
Аурон
Халкон
Катехін
Кверцетин
Саліпурпозид
Оногенін
Подофілотоксин
Еритроцентаурин
Емодин
Алізарин
Гіперицин
Франгулін А, Б
Реїн
Сенозид А, В
Пірогалол
Пірокатехін
Дофамін
Адреналін
Серотонін
Ефедрин
Скополамін
Кокаїн
Платифілін
Нікотин
Піперин
Папаверин
Берберин
Хелідонін
Ехінопсин
Кофеїн
Теофілін
Лобелін
ЗАВДАННЯ 6. Вказати фармакологічну дію та склад лікарських препаратів на основі рослинної сировини.
Кардіофіт
Есцин
Ескувазин
Аміфурин
Бероксан
Пастинацин
Енерготонік доппельгерц
Вікалін
Марелін
Анетин
Уролесан
Аромелін
Флавін
Танацехол
Кардіовален
Фітулвент
Аскорутин
Геровітал
Фітоліт
Поліфітол
Гербогастрин
Танакан
Мемоплант
Арфазетин
Фітолізин
Флакарбін
Флаванобол
Силібор
Гепабене
Подофілін
Евкабал
Рамніл
Вікаїр
Сенадексин
Цистенал
Галаскорбін
Камілаль
Вундехіл
Капсин
Еспол
Ефедрину гідрохлорид
Бронхолітин
Колхамін
Беласпон
Белоїд
Астматин
Аерон
Скополаміну гідробромід
Платифіліну гідротартрат
Кодтермопс
Цититон
Пахікарпіну гідройодид
Омнопон
Кодтерпін
Папазол
Глаувент
Берберину бісульфат
Новопасит
Резерпін
Раунатин
Девінкан
Розевін
Лютенурин
Алапінін
Мелліктин
Парлодел
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Ковальов В.М., Павлій О.I., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії рослин: Підручник для студ. вищих фармац. закладів освіти та фармац. факультетів вищих мед. закладів освіти ІІІ- Іv рівнів акредитації / За ред. В.М. Ковальова. – Х.: Прапор; Вид-во НФаУ, 2000,—703 с.
Государственная фармакопея СССР: Вып.2 - ХІ изд. – М.: Медицина, 1989. – С. 238 - 239, 241 - 246, 247 - 251, 283 - 289, 305 - 308, 320 - 325, 330 - 335, 340 - 342.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид. –Х.: РІРЕГ, 2001. – С. 13 – 14, 41 - 44, 81 - 82, 490 - 493.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 1. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2004. – 493 с.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр». - 1-е вид.– Доповнення 2. – Х.: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С. 408-409, 414-417, 443-445, 490-492, 544-546, 548-550.
Державна Фармакопея України / Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – С. 280.
Павлий А.И., Ковалев В.Н., Ковалева А.М., Попова Н.В., Журавель И.А., Ильина Т.В. Фармакогнозия: Учебное пособие. – Харьков, 1994. – 268с.
Попова Н.В., Ильина Т.В., Ковалев В.Н., Павлий А.І. Лекарственные растения мировой и отечественной медицины: Справ.пособие. – Харьков, 1995. – 96 с.
Попова Н.В., Городнянская Л.М., Сербин А.Г., Ковалев В.Н. Фармакогнозия: Учебное пособие. – Х.: изд-во Укр.ФА,1999. - С.295 - 383.
Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В.Н. Ковалев, Н.В. Попова, В.С. Кисличенко и др.; Под общ. ред. В.Н. Ковалева. – Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы: МТК-книга, 2004. – С. 125 - 165.
Правила сбора и сушки лекарственних растений (сборник инструкций). - М.: Медицина, 1985. – С. 26 – 43, 45 – 52, 64 – 70, 104 – 105, 127 – 129, 130 – 133, 138 – 140, 155 – 157, 185 – 188, 211 – 214, 250 – 255, 267 – 274, 280 – 284, 291.
Растительные лекарственные средства / Под ред. Н.П.Максютиной. - К.:3доров'я, 1985.-С.4-34.
Химический анализ лекарственных растений / Под ред. Н.И.Гринкевич, Л.Н. Сафронич.-М.: Высшая школа, 1983. - С. 122-170.
Додаткова:
Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / Відп. ред.А.М.Гродзінський. – К.: Голов.ред. УРЕ, 1989. – 544с.
Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н. и др. – К.: Наукова думка, 1987. – 548с.
Справочник по заготовкам лекарственных растений / Ивашин Д.С. и др. - К.: Урожай, 1986. –280с.
Растительные лекарственные средства / Максютина Н.П. и др. - К.: Здоров’я, 1985. – 280с.
Соколов С.Я., Замотаев И.П. Справочник по лекарственным растениям. - М.: Медицина, 1988 - 464 с.
Никитин А.А., Панкова И.А. Анатомический атлас полезных и некоторых ядовитых растений. – Л.: Наука, 1982. –325с.
Турова А.Д., Сапожникова Є.Н. Лекарственные растения СССР и их применение. –М: Медицина, 1984. - 304с.
Сало Л.П. Лекарственные растения. (Каталог). - М.: Медицина, 1985. – 256с.
Кархут В.В. Жива аптека. – К.: Здоров’я, 1992. – 312с.
Растительные ресурсы СССР. Цветковые растения, их химический состав, использование. – Л.: Наука, 1984; 1986; 1987; 1988; 1990; 1991; 1993.
Растительные ресурсы Росcии и сопредельних государств: Цветковые растения, их химический состав, использование.– СПб.:Наука, 1994;1996.
Носаль І.М. Від рослини – до людини: Розповіді про лікувальні та лікарські рослини України. –К.: Веселка, 1995.-606с.
Лекарственные препараты Украины . 1999 – 2000 / Кол. авторов.- В трех томах.-Х.: Прапор, 1999. – 464, 622, 638с.
Справочник экстемпоральной рецептуры. Аллопатия и гомеопатия / Под ред. А.И. Тихонова. – К.:Моріон, 1999.-496с.
Машковский М.Д. Лекарственные средства. В двух томах. –Х.: Торсинг, 1997. – 560, 592с.
Генри Т.А. Химия растительных алкалоидов.- М.: Госхимиздат, 1956.- 904с.
Орехов А.П. Химия алкалоидов растений СССР. – М.: Наука, 1965.- 391с.
Орехов А.П. Химия алкалоидов. – М.: Изд-во АН СССР, 1955.- 859с.
Юнусов С.Ю. Алкалоиды. – Ташкент: Фан,1974. – 318с.
Ловкова М.Я. Биосинтез и метаболизм алкалоидов в растениях. - М.: Наука, 1981.-171с.
САМОСТІЙНА ПОЗААУДИТОРНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Методична вказівка для самостійної позааудиторної роботи студентів
Тема: Вуглеводи. Глікозиди.
Актуальність теми: У фармацевтичній практиці полісахариди використовують як самостійні лікарські засоби і як допоміжний матеріал в технології виготовлення ліків. Медичні препарати з полісахаридів мають пом’якшувальну, ранозагоювальну, противиразкову, обволікаючу, відхаркувальну, болезаспокійливу дію. Знання даної теми необхідні для практичної роботи провізора.
Навчальні цілі :
Знати: правила і терміни заготівлі, способи первинної обробки, сушіння та зберігання сировини, що вміщує полісахариди. Хімічний склад ЛРС, використання в медицині та фармації.
Вміти: встановити тотожність та доброякісність ЛР і ЛРС, що вміщує полісахариди за зовнішніми ознаками та відрізняти їх від морфологічно подібних видів.
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Ботаніка |
Морфологію, анатомію рослин |
Диференціювати рослини |
Латинська мова |
Основи граматики |
Правильно написати латинські назви сировини, рослини, родини |
Органічна хімія |
Хімічний склад ЛРС |
Обґрунтувати фізико-хімічні властивості БАР |
Фармакологія |
Механізми впливу рослинних препаратів на організм людини |
Пояснити фармакологічні властивості ЛРС |