V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Опрацювання таблиці.

ТИПИ ПРИСУДКІВ
Простий присудок	Складений присудок
	дієслівний	іменний
Чим виражається
Дієсловом	допоміжним дієсловом + неозначена форма дієслова	дієсловом-зв’язкою + іменна частина
В степу вже літо розмовляло з верес нем. (Л.Костенко.) Усміхались чорнобри вці карими очима. (Б.Олійник.)	Я перестаю боятися вітру. (Є.Гуцало.) Ми не покинем працювать. (Б.Грінченко.)	День був зітканий із жайворонкових пісень. (Є.Гуцало.) Маленький хлопчик став дорослим. (Л.Костенко.)

Vі. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.

* Прочитати. В кожному з речень визначити граматичну основу. Вказати присудки прості й складені.

І. Шуміла осінь жовтим садом. (В.Сосюра.) Червона осінь сіла спочивать. (А.Малишко.) Осінь я давно хвалити звик за її веселий, добрий звичай. (М.Рильський.) Це ж коли, з яких покосів так нечутно вийшла осінь? (Б.Олійник.) Осінь – вмирання, примир’я, прощання. (Олександр Олесь.) Я по землі люблю ходити босим. (М.Сингаївський.) Сьогодні я такий щасливий. (В.Сосюра.) Вода стає прозорішою. (А.Малишко.) Мерзла і лунка була дорога. (М.Рильський.)

ІІ. Лине наді мною небо України. (В.Сосюра.) Небо в сутінь буває сірим. А насправді воно голубе. (В.Симоненко.) У праці, в боротьбі воскреснуть маю я обов’язково! (Л.Забашта.) Був хліб святинею для мене. (Д.Луценко.) Є рідний друг лише один. (П.Перебийніс.) Мелодія була тендітна. (Р.Лубківський.) Слова звучать примусить сильно й гучно лише одна поетова душа. (В.Симоненко.) Були слова палкими й не сучасними. (Л.Костенко.) Був час жорстоким, швидкоплинним. Та залишився світ в душі дитинним. (В.Осадчий.)

* Переписати, вставляючи пропущені літери. В кожному з речень підкреслити граматичну основу. Пояснити вживання тире.

І. А ж..ття – це поле несходиме. (Д.Білоус.) А край краси і правди – Україна. (А.Казка.) Дніпро – дорога срібна. (Л.Костенко.) Я – українець, а не малорос. (В.Кочевський.) Справжня ганьба – це пл..кати раба. (М.Руденко.) І Богдан, і Богун, і Довженко - слави нашої гідні сторінки. (Д.Луценко.) А правда – піт т..рпкий, солоний. (А.Григоренко.) Говорити – річ нудна. Працювати слід до дна! (М.Рильський.)

ІІ. Хліб і сонце – найцін..іше в світі. (Д.Луценко.) Мене без мого краю не впізнати. Г..рячий степ – мій батько. Тирса – мати. Чумацький шлях – п..лок з моїх квіток. У битві не оступит..ся мій крок. (І.Гайворон.) Співоче поле – ось моя з..мля. (В.Кочевський.) Каменю один закон – л..жати. Вітрові один закон – л..тіть! (Є.Плужник.) Я – полтав..ць, Вкраїни син, але рідний я син і планети. (Д.Луценко.)

Словник. Тирса – трав’яниста степова рослина родини злакових з вузьким листям і і зібраними в пухнасту волоть квітками; ковила волосиста.

* Робота з підручником. Виконання вправи 42 (усно).

* Переписати, підкреслити головні й другорядні члени речення. Вказати означення узгоджені й неузгоджені.

І. А рання осінь шле цілунок такий чудовий та сумний. (П.Тичина.) Щось квіткам шепоче вітер України. (В.Сосюра.) У лісі осінь бродить в жовтій ризі. (Д.Луценко.) Ходить садом осінь у плащі багрянім. (В.Сосюра.) Струнка піраміда блищить ялини в зеленому хутрі. (М.Доленго.) Вогні оточують мене, вогні кленові й вересневі. (Р.Лубківський.) Земля моїх батьків прекрасна і родюча. (В.Сосюра.) Співає стежка на город. (П.Тичина.) Двигтить місточок у дві дошки. (Л.Костенко.)

ІІ. Немає краю без звичаю. Нема лісу без вовка. Хата з піску довго не стоїть. У саду гуляки не прив’язують собаки. У сім’ї рибалки голодна родина, в сім’ї шевця – роззута дитина. Борщ без каші – удівець, каша без борщу – вдова.

Народна творчість.

* Прочитати речення, правильно їх інтонуючи. Пояснити, чи є членами речення виділені слова і словосполучення? Чому? Пояснити вживання розділових знаків.

І. Згадалась, мамо, давня казка. (П.Перебийніс.) Тіш моє серце, любе джерельце. (В.Дворецька.) Це рідне і знайоме вам, їй-богу. (М.Сингаївський.)

ІІ. Де ви, Богдани, і де ви, Максими й Сірки? (М.Шевченко.) Товариство моє! Станьмо тут повносило! (М.Хижняк.) Справді, все буде добре! (М.Шевченко.)

ІІІ. Веселись, життя! Дзвени, дорого! (М.Федунець.) Рано встав я до роботи, разом з ранком, річ ясна. (М.Рильський.) Райдуго, насип мені дощу! (М.Сингаївський.) Але як, бува, не вистачає лиш єдиного слова, слівця... (П.Перебийніс.)

ІХ. Підбиття підсумків уроків.

Х. Домашнє завдання. П.4, вправа 39.

Уроки № 8, 9

Зв’язне мовлення

Повторення відомостей про мовлення.

Види аудіювання: глобальне, докладне, критичне (практично). Навчальне аудіювання.

Види читання: вивчальне, ознайомлювальне, вибіркове.

Навчальне читання мовчки

Мета: систематизувати й узагальнити знання про мовлення, види мовленнєвої діяльності; дати уявлення про механізм та різновиди аудіювання, види читання; удосконалювати комунікативні вміння (сприйняття-розуміння почутого та читання мовчки); розвивати логічне мислення, слухову й зорову пам’ять, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів, формувати комунікативні вміння.

Хід уроків

І. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

* Опрацювання таблиці “Види мовленнєвої діяльності”.

ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Форма мовлення	Види мовленнєвої	діяльності
	Сприйняття мовлення	Продукування мовлення
Усне мовлення	Слухання	Говоріння
Писемне мовлення	Читання	Письмо

ІІІ. Виконання вправ на застосування узагальнених знань.

*Пояснювальний диктант. Пояснити, про які види мовленнєвої діяльності йдеться в кожному з речень. До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдаєтеся у процесі роботи над диктантом?

І. Губами говори, а руками роби. До чужого рота не приставиш ворота. Грамотний вміє читати і рядки, і між рядками. Книга для людини – віконце в світ. Пусти вуха межи люди, то багато вчуєш. Слухачам вуха не болять. Красно говорить, а слухати нічого. Як почалися жнива, будь скупішим на слова. Що за сила в пері й чорнилі? Що записано пером, не витягнеш і волом. Так перо пише, як муха дише.

Народна творчість.

ІІ. Слова прилітають і стеляться на папері, плачучи, сміючись, мов ті діти. (Т.Шевченко.) Слова вибухали якісь майже вульгарні, руйнуючі, ішли ніби зовсім не з її вуст. (О.Гончар.) Життя без книги – хата без вікна, тюрма глуха і темна, як труна. Крізь вікна книг свободи світло ллється, майбутнього видніє далина. (Д.Павличко.) На біле поле гайвороння літер впаде як хмари, цілі хмари строф. (Л.Костенко.) Ще ваше слово ляже на папір, обпікши душу, затуманить зір. (В.Гриценко.) Cлово по слову – завели річ про мене. (Панас Мирний.)

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.