Урок № 29 Зв’язне мовлення

Тема:Усний твір-опис пам’ятки історії та культури (за складним планом)

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння описувати пам’ятку історії й культури; удосконалювати культуру усного мовлення, сприяти збагаченню й уточненню словникового запасу учнів; розвивати спостережливість, образне мислення; виховувати любов до природи рідного краю.

Обладнання: фоторепродукції пам’ятки історії й культури.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Прочитати (прослухати). Виписати назви предметів старовини, які можуть вважатися пам’ятками історії й культури. Що таке пам’ятка історії та культури? Які з названих у реченнях пам’яток є рухомими, які – нерухомими?

Погасли кострища стоянок. У землю пішли племена. Забрали в холодні кургани сокири, мечі й письмена. Стьмяніли браслети і гребені, розпались намиста разки, що їх одягали древні смагляві юні жінки. І келихи срібні, і чаші, що йшли по кругу колись, покрилися порохом часу і холодом тліну взялись... Та, може, мені здалося – а час не все переміг. На чашах тепло збереглося тих вуст, що торкалися їх. (Л.Костенко.) Слава пригаслим фрескам, слава струнким колонам, слава вогням мозаїк, що донесли тепло нам, і старовинним буквам, що й дотепер горять нам! (Р.Лубківський.) Як страшно ти скалічена, іконо! Прийшов чужинець однієї ночі, де ти стоїш так тихо й безборонно – ножем тобі він виколупав очі! Стоїш віки, вмурована в опоку, в розкішному вбранні, але змарніла. Дивлюсь, як зносиш ти судьбу жорстоку, така скорботна, урочиста й біла. (М.Ракич.) Ще один рушник хвилює, радує мене, з вісімнадцятого віку диво осяйне... З роду в рід передавали у полоні чар і ще й нам заповідали берегти той дар. (О.Ющенко.)

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Підготовка до роботи над твором.

* Пояснення вчителя.

Роботу над твором-описом пам’ятки історії та культури, як роботу над будь-яким твором, слід розпочинати з осмислення теми і визначення її меж. Автор твору має збагнути, що йому потрібно описати конкретну пам’ятку, якнайточніше відтворити її вигляд. Після цього необхідно визначити головну думку майбутнього твору (можливо, це висловлення захоплення красою пам’ятки, можливо, усвідомлення необхідності ретельно зберігати її, щоб передати нащадкам тощо).

Наступний етап підготовки – добір фактичного матеріалу для твору. Передовсім слід поцікавитися розміром пам’ятки, матеріалом, з якого її виконано, технікою виконання і т.ін. Якщо йдеться про опис пам’ятки, варто скласти словничок, тобто дібрати слова, які бажано було б використати в тексті твору, і, уточнивши значення цих слів, записати їх.

Дібраний фактичний матеріал потрібно систематизувати, виділивши з-поміж нього найголовніше, на чому потрібно буде наголосити, й менш істотне, що заслуговує лише на те, щоб про нього згадали побіжно. Систематизувують матеріал у вигляді плану майбутнього твору. План може мати такий вигляд:

ПЛАН ТВОРУ-ОПИСУ ПАМ’ЯТКИ ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ

І. (ВСТУП) Розповідь про пам’ятку (хто й коли її створив, історія створення, легенда або переказ. Пов’язаний з пам’яткою тощо)

ІІ. (ОСНОВНА ЧАСТИНА) Опис пам’ятки.

1. ..........................

2. .......................... .

3. .......................... і т.д.

ІІІ. (КІНЦІВКА) Роздуми щодо пам’ятки (про її визначну роль в історії, міркування про необхідність берегти пам’ятки тощо).

Якщо йдеться про усний твір, то наступний, завершальний етап роботи над ним – це складання твору за планом з використанням заздалегідь дібраних і записаних слів. Особливу увагу слід звернути на дотримання вимог певного стилю. Так, твір-опис пам’ятки історії й культури складається у публіцистичному стилі.

Якщо йдеться про твір письмовий, його автор повинен скласти й записати текст твору на чернетці, а потім, ретельно відредагувавши й перевіривши написане, переписати творчу роботу до зошита.

* Читання вчителем зразка твору-опису пам’ятки історії та культури за складним планом.

* Колективний аналіз прослуханого учнівського твору-опису пам’ятки.