Лекція №12

Тема: Біотехнологія утилізації органічних відходів методом вермікультивування

1. Загальні відомості й біологічні особливості дощових черв’яків

2. Способи вирощування черв’яків і підготовка субстрату для них

3. Вермікультура, її склад та використання. Вермікультивування на присадибних ділянках

ЛІТЕРАТУРА:

1. В.О. Слободян Основи біотехнології. Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: ІМЕ «Галицька академія»,2006-200с.

2. В.Г. Герасименко Біотехнологія. Підручник / В.Г. Герасименко. – К.: Фірма «ІНКОС», 2006. – 647с.

3. В. Вакула Биотехнология: что это такое? – Москва «Молодая гвардия» 1989. – 264с.

1. Загальні відомості й біологічні особливості дощових черв’яків

Дощові черв'яки належать до класу малощетинкових Oligocheta (Олігохета) типу кільчастих (Аннеліда) черв'яків. Більшість видів, розповсюджених на території колишнього Радянського Союзу, є представниками родини Люмбрицид (Lumbricidae), яка включає близько 180 видів черв'яків, але найбільш розповсюджені 15-16 видів.

Серед усіх видів дощових черв'яків лише деякі можна розводити в штучних умовах. До них належать червоні черв'яки, зокрема червоний каліфорнійський гібрид, який у процесі селекції набув унікальну властивість — він не залишає своє місце перебування навіть за несприятливих умов. Це дає можливість розводити його в грядах просто неба, не побоюючись втрати популяції.

Червоний черв'як темно-червоного кольору живе на територіях з помірним кліматом. Доросла особина досягає у довжину 8-10 см, у діаметрі 3-5 мм, масою 0,8 - 1 г (рис. 23.1). Температура тіла -19-20 °С. За день споживає кількість корму, що приблизно дорівнює його масі (близько 1 г), після перетравлення якого виділяється 0,8-0,9 г копролітів. Найкрупніші частинки, які може проковтнути черв'як, мають розміри до 1 мм.

Тривалість життя - майже 16 років (дикі форми — 4 роки). Дуже плодючий. Статева зрілість настає у тримісячному віці і за оптимальних умов одна особина може принести приплід в середньому 1500 особин за рік. Може принести приплід в середньому 1500 особин за рік.

Цей черв'як гермафродит. Кожна особина має чоловічі й жіночі статеві органи, але не може самозапліднюватись. Статевозрілі особини обопільно запліднюють одне одного (рис. 23.2, а). Запліднені яйцеклітини відділяються від тіла черв'яків і вкладаються у білкове кільце, або капсулу (кокон), який має спочатку жовтий, а потім коричневий колір (рис. 23.2, б, в).

Починаючи з 90-го дня він регулярно спарюється через кожні 7 днів. У результаті спарювання двох особин утворюються 2 яйця або капсули по 1 на кожну особин у, які дозрівають і розкриваються через 14-21 день залежно від умов утримання. У кожній капсулі міститься від 2 до 20 черв'яків. Кокони містять рідину, якою живиться молодняк до моменту прокльовування. Молодняк має білий колір (рис. 23.2, в).

Оптимальною є температура 20-22 °С, а критичною — нижче 0 °С та вище 42 °С. При температурі +7 °С впадає у стан анабіозу, тобто черв'як живий, але нерухливий і не харчується. Оптимальна вологість - 75-88 %, а критична — нижче 60 % і вище 90 %.

Практика показала, що культивовані черв'яки не хворіють і не піддаються жодним епізоотіям. Вони можуть гинути тільки при порушенні технології їх розведення. Найчастіше загибель черв'яків викликає отруєння протеїном при незакінченій ферментації субстрату. В результаті черв'як стає «кислотним» і виділяє шкідливі гази, які є смертельними для інших черв'яків.

Ворогами дощових черв'яків є кроти, їжаки, жаби, змії, птиця, які їх поїдають. Цей черв'як гермафродит. Кожна особина має чоловічі й жіночі статеві органи, але не може самозапліднюватись. Статевозрілі особини обопільно запліднюють одне одного (рис. 23.2, а). Запліднені яйцеклітини відділяються від тіла черв'яків і вкладаються у білкове кільце, або капсулу (кокон), який має спочатку жовтий, а потім коричневий колір (рис. 23.2, б, в).