Усний журнал

Усний журнал являє собою форму роботи, що поєднує в собі живе слово, наочний показ, засоби художнього й емоційного впливу. Кожен журнал містить 3-5 сторінок. Сторінки журналу - це бесіди, повідомлення, виступи дітей - артистів, відомих людей, ветеранів війни, учених, фахівців; перегляд відеофільмів, презентацій, читання віршів, виконання музичних творів.

Тривалість усного журналу 45 хвилин. Стислість у поєднанні із глибоким змістом й яскравою формою подачі - першочергова вимога до всіх елементів усного журналу. При його проведенні варто враховувати природну втомлюваність дитячої аудиторії, тому серйозні пізнавальні сторінки необхідно чергувати з розважальними, тим самим зберігаючи увагу аудиторії. У журналі завжди видне місце повинна займати пропаганда книги: це може бути бібліографічний огляд, бесіда про книги, оповідання про одну книгу, знайомство із книжковими новинками, книжкова виставка, виступ читачів про улюблені книги, про те, як книга допомогла їм у житті, навчанні, роботі.

Цілісне сприйняття програми усного журналу залежить від логічної послідовності й взаємозв'язку сторінок і вдалого рішення їх по формах подачі матеріалу. Журнал краще сприймається дітьми, якщо в усні повідомлення входять демонстрація слайдів, презентацій, уривків з відеофільмів, відеозаписів.

Розрізняють оглядові й тематичні усні журнали. Журнал оглядового характеру /"Хочу все знати", "Час, події, люди"/ має сторінки по різних галузях знань, відгукується на найважливіші події, що відбуваються в країні, у світі.

Тематичний усний журнал висвітлює одну тему. Іноді береться широка тема - "У світі прекрасного", іноді вужча - «Народні символи України».

Для підготовки журналу призначається група учнів у кількості 3-5 чоловік із числа активних читачів. На засіданнях обговорюються всі питання по організації усного журналу. Насамперед, визначаються мета й тема /загальна й окремих сторінок/, а потім детально розробляється план і програма номеру в цілому й кожної сторінки. За сторінками закріплюються відповідальні, які підбирають відповідну спеціальну й художню літературу, цитати, вірші, ілюстрації, образотворчі й музичні засоби. На підставі програми творча група розробляє сценарій проведення усного журналу, у якому дається зразковий текст ведучого, позначається характер і послідовність образотворчого, музичного й світлового оформлення випуску.

Успіх журналу багато в чому залежить від підбору й підготовки виступаючих, кожен з яких повинен чітко представляти своє місце в загальній програмі.

У проведенні журналу вирішальне значення має ведучий. Він коментує сторінки, представляє виступаючих.

Наочна агітація - виставки, плакати, стенди - сприяють глибокому розвитку теми.

Жива газета

Пізнавальна і організаційна справа-огляд. Являє собою серію коротких виступів, автори-виконавці яких в образній формі повідомляють про новини з життя колективу (і навколишнього життя), дають оцінку зробленому і розкривають перспективу на майбутнє.На відміну від усного журналу мета «живої газети» – допомагати членам колективу правильно оцінити позитивні і негативні сторони свого життя і налаштуватися на вирішення нових завдань. Звідси – бойовий, мобілізуючий характер кожного номера, а також порівняно малий час його продовження –переважно не більше 15-20 хв.

Матеріал для випуску «живої газети»:

• позитивний досвід свого колективу та інших колективів, який заслуговує розповсюдження і розвитку;

• радісні події в житті свого колективу і в навколишньому житті;

• неприємності і конфлікти, а також пропозиції щодо шляхів їх вирішення;

• плани і перспективи розвитку колективу.

Весь цей матеріал оформлюється за допомогою різноманітних засобів (жанрів,

прийомів), наприклад таких, як перекличка, сценки або серії сценок, «лозунг-

вирок», «живі картинки», карикатури, дружні шаржі, інтерв’ю, загадки, частівки, жартівливі оди, жартівлива енциклопедія, картини, світлові сторінки, пісні, в тому числі з новими словами на популярні мелодії.

«Живу газету» можна випускати епізодично і регулярно, в класі – силами мікроколективів, в школі – силами класних колективів або зведеними об’єднаннями.

Виступати з «живою газетою» можна на загальному зборі, зльоті, на лінійці.Підготовка до випуску «живої газети» починається на зборі-старті учасників, де разом обирають їй назву, складають план номера, придумують жанри виступів, утворюють окремі групи, які відповідають за підготовку свого виступу. На одній-двох репетиціях відпрацьовують загальні виступи, проглядаються і обговорюють групові. Дуже важливо після показу номера оцінити його на «вогнику» учасників, а якщо є можливість – разом з глядачами.Однією із головних умов успіху «живої газети» є дружня робота дітей і їх старших товаришив, яка будується як загальна турбота про колектив: про подолання недоліків в його житті, про розвиток і впровадження позитивного досвіду. Хай якомога більше членів колективу пройдуть через цю роботу, будуть авторами-виконавцями «живої газети»: адже вона володіє воістину чарівною силою в боротьбі з байдужістю, у вихованні багатьох цінних якостей, і перш за все відповідальності і честі, розвиває творчі можливості, навички виразної мови і культури поведінки, згуртовує дітей і дорослих загальними роздумами, переживаннями, загальною турботою, мажорним тоном.

Тема: Методика підготовки та проведення свят в початковій школі з використанням народних традицій.

Мета: ознайомити з методикою підготовки та проведення свят, застосовуючи народні звичаї та традиції, надати практичні навички студентам у реалізації сучасних виховних завдань національного виховання, розвивати мислення, фантазію, виховувати почуття національної гідності, любов до українського фольклору та традицій.

Дидактичні засоби навчання:

Основна література

1. Концепція національного виховання // Рідна школа. - 1995. - №6. – С. 3-8.

2. Кузь В. Г. Основи національного виховання / В.Г.Кузь. – К. : Либідь, 1996. – 90 с.

3. Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України: Програма / ред. І.Д. Бех. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2008. – 80 с.

4. Методика виховної роботи з використанням народних традицій: Методичні рекомендації /Укл. Соколова Л.Є., Соколова І.В. – Кр. Ріг, 2000. – 50 с.

5. Сележан Й. Ю. Основи національного виховання. Українознавство: історичний, філософсько-релігієзнавчий аспекти: хрестоматія/Й.Ю. Сележан. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2006. – 306с.

6. Скуратівський В. Г. Свята українського народу / В.Г.Скуратівський. – К .: Либідь, 1993. – 480 с.

7. Сценарії народних свят / Упоряд. Л. Курінчук. – К. : Шкільний світ, 2003. – 112 с.

Допоміжна література

1. Друзь З. В. Виховні технології в сучасній школі / З.В. Друзь. – 2-е вид. стер.– К., 2009. – 260 с.

2. Друзь З.В. Хрестоматія з методики виховання особистості: Настільна робоча книга: У 3-х тт. - Т. 2.: Ч. 1: Методична конкретика основних напрямів виховання за кредитно-модульного підходу : Навч.-метод. видання / З.В. Друзь. – Київ, 2008. – 525 с.

3. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання : навч. посібник / С.Г. Карпенчук. – К. : Вища школа, 2005. – 343 с.

ПЛАН

1. Свято як форма організації виховної роботи.

2. Особливості планування, організації, проведення свята.

3. Використання національного фольклору, традицій при проведенні свят в початковій школі.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ:

1.Опрацюй теоретичний матеріал за допомогою одного із запропонованих джерел.

2. Зроби конспект в якому висвітлювалися такі питання:

- свято – форма організації виховної роботи;

- структура свята;

- критерії успішного проведення свята;

- алгоритм підготовки свята;

- алгоритм проведення свята.

3. Складіть поради педагогу по підготовці свята.

4. Користуючись народним календарем розробіть тематику свят з використанням народних традицій для 1,2,3,4 класів.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Що являє собою свято?

2. Назвіть структуру свята.

3. Розробіть алгоритм підготовки свята.

4. Розробіть алгоритм проведення свята.

5. Визначте критерії успішного проведення свята.

6. Чи доводилося Вам особисто брати участь в українських вечорницях?