Навчально-методичний матеріал для самостійного опрацювання

з теми „ Основи громадянського становлення в позакласній та позашкільний виховній роботі”

Громадянське виховання – це спеціальна робота щодо формування громадянськості як інтегральної характеристики особистості, яка дає можливість людині відчути себе морально, соціально, політично дієздатною та захищеною.

Сухомлинська О.В., Боришевський М.Й., Чорна К.І., Тараненко І.Г., Рябов С.Г., автори Концепції громадянського виховання особистості (2000 р.) в умовах

Громадянин – людина, яка ідентифікує себе з певною країною, де вона наділена відповідним юридичним статусом, що є основою для користування певними правами та для додержання обов'язків.

Громадянськість – духовно-моральна цінність світоглядно-психологічна характеристика людини, зумовлена її державною самоідентифікацією, усвідомленням належності до конкретної країни.

У педагогічному плані громадянськість містить знання, переживання й вчинки, ці складові перебувають у певних зв'язках і взаємодії з переважанням на певних етапах розвитку індивіда емоційного компонента, формування почуттєвої сфери.

Громадянська позиція – система ціннісних і соціальних орієнтацій та настанов, що характеризують людину як громадянина країни та суспільства.

Виховання громадянина має бути спрямоване передусім на розвиток патріотизму. Патріотизм є проявом особистістю любові до свого народу, поваги до національних традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення власної долі з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою [Бех, с.301].

Велике значення у вирішенні поставлених завдань має виховання поваги до батьків, свого роду, до традицій та історії рідного народу, усвідомлення своєї належності до нього, як представника, спадкоємця і наступника.

З патріотизмом органічно поєднується національна самосвідомість, громадянська відповідальність і мужність, суспільна активність й ініціативність, готовність працювати для розквіту батьківщини.Важливе місце у громадянському вихованні посідає громадянська освіта –навчання, спрямоване на формування знань про права і обов'язки людини, громадянська освіта тісно пов'язана з формуванням соціально-політичної компетентності особистості в суспільній сфері, яка передбачає насамперед політичну, правову й економічну освіченість і здатність керуватися відповідними знаннями в умовах кардинальної перебудови суспільства.

У процесі громадянського виховання провідне місце належить освітній

складовій, яка доповнюється й розширюється вихованням в дусі громадянськості. це поняття об'єднує в собі громадянську, політичну соціалізацію майбутнього громадянина та його здатність долучати до цього процесу моральні цінності. Мета й завдання громадянського виховання: сформувати свідомого громадянина, патріота, професіонала, тобто людину з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на саморозвиток та розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні, вони мають органічно поєднуватись з потребою й умінням діяти компетентно й технологічно [15].

Мета громадянського виховання конкретизується через систему завдань, зміст громадянського виховання: розвиток патріотизму,розвиток національної самосвідомості громадян, культура міжетнічних відносин, вирішення важливих питань життя школи.

Однією з найважливіших форм громадянського виховання, учнівського самоврядування є класні та загальношкільні збори учнівського колективу, які не втратили своєї значущості і в наш час.

Школа – це життєвий простір дитини: тут вона не просто готується до життя, а живе. Тому виховна робота планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеалами самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями. Важливу роль у вихованні учнів, розширенні й поглибленні їхніх знань, розвиткові творчих здібностей належить спеціально організованій виховній роботі у позанавчальний час. Таку роботу називають позакласною та позашкільною. Позакласна робота - різноманітна освітня і виховна робота, спрямована на задоволення інтересів і запитів дітей, організована в позаурочний час педагогічним колективом школи. Позашкільна робота – освітньо – виховна діяльність позашкільних закладів для дітей та юнацтва.

Позакласні заняття грають важливу роль в правильній організації вільного часу учнів.

Позакласна виховна робота приймає широкий розмах в тих школах, де вона проводиться в основному через громадські організації. Добре, коли старшокласники виявляють ініціативу в плануванні і організації позаурочної роботи в школі і в кожному класі, проводять підсумки цієї роботи.

Звичайно, без кваліфікованої допомоги з боку вчителя учні не зможуть успішно справитися з організацією всієї позакласної роботи. Але вчитель - це не адміністратор, а авторитетний друг, товариш і наставник дітей. Він не командує дітьми, а тактично керує ними, допомагає організувати їх вільний час. В тих класах, де вчителі з великою довірою відносяться до учнів не допускають зайвого опікування, дитячі колективи успішно вирішують багато питань з організації поза навчального часу, кожному члену колективу вони допомагають знайти корисну справу. Разом із вчителями старшокласники виступають ініціаторами створення різноманітних гуртків, організаторами суспільно-корисної діяльності школярів в позаурочний час.

Позакласна та позашкільна робота є необхідною ланкою в єдиній системі виховання школярів. Під час позакласної роботи створюються додаткові можливості для різнобічного розвитку учнів, їх індивідуальних нахилів і здібностей.

Позакласні заняття допомагають створити в школі атмосферу багатого духовного життя, сприяють розвитку пізнавальних інтересів, потреб та практичних умінь. Позакласні заняття мають великі можливості в розвитку допитливості, спостережливості і творчої активності учнів. Заняття в гуртках і клубах, екскурсії, змагання і вікторини, завдання з позакласного читання, практичні роботи розвивають в учнів інтерес до знань, жл життя і праці.

Під час позакласної роботи та позашкільної продовжується моральне виховання учнів, яке здійснюється в умовах сприятливого оточення, серед однолітків, створюються можливості для накопичення у дітей досвіду моральних відносин, для виховання патріотизму, колективізму, дисциплінованості, відповідальності, чесності, для засвоєння правил культурної поведінки.

Позакласна робота діє можливість вчителю залучати дітей до праці, розвивати технічну творчість, закріпити трудові навички, отримані на уроках, виховувати повагу до людей праці, бережне ставлення до всього.

На позакласних заняттях розвиваються і естетичні почуття, художні смаки, можливості створювати прекрасне в житті і мистецтві. Естетичне виховання, як і моральне виховання, охоплює всі види діяльності дітей. Кожен позакласний захід повинен розвивати інтерес до художньої творчості, емоційне відношення до дійсності.

Турбота про здоров»я дітей, виховання в них фізичної витривалості, інтересу до занять фізкультурою і спортом – важливе завдання позакласної роботи в початкових класах. Загартування дітей, зміцнення організму відбувається тільки під час систематичних занять фізичними вправами. Уроки фізичної культури повинні доповнюватися системою різноманітних фізичних занять та вправ у позаурочний час. В планах позакласної роботи передбачається залучення дітей до щоденних занять фізичними вправами, до участі в прогулянках, іграх, спортивних секціях та змаганнях.

Отже, позакласна та позашкільна робота має сприяти:

• творчій спрямованості особистості, усвідомлення нею значення передусім творчих, гуманістичних потреб, мотивів, цілей як провідних у її розвитку та життєдіяльності;

• розвитку творчих рис характеру, а саме: цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, вимогливості, наполегливості, винахідливості, оригінальності, готовності до виправданого ризику, організованості, працелюбності, порядності, відповідальності;

• творчої самосвідомості, що виявляється у самопізнанні та адекватності, самооцінці, самоорганізації, працелюбності, порядності, відповідальності;

• розвитку творчих якостей інтелекту – логічного, діалектичного та цілісного сприйняття дійсності, спостережливості, дослідника творчої уяви і фантазії, інтуїції, уваги і пам»яті;

• формування психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи;

• вихованню у дітей здатності до творчого спілкування з діячами науки, техніки, культури, мистецтва, з більш розвиненими однолітками, вмінню вести діалог, висловлювати свою думку письмово.

Отже, головною метою позакласної та позашкільної виховної роботи є створення умов для творчого, інтелектуального, духовного та фізичного розвитку дітей у вільний від навчання час, підготовка дітей до життя, впровадження нових форм і методів організації позакласної життєдіяльності дітей, задоволення їхніх освітніх потреб шляхом залучення до дослідницької, художньої, декоративно-прикладної діяльності, еколого-природничої, краєзнавчої та інших видів творчості.

Обидва види роботи мають спільні завдання і передбачають застосування переважно однакових засобів, форм і методів виховання.

Завдання позакласної та позашкільної роботи – закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання; застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів; формування в них наукового світогляду; вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки, техніки, мистецтва, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; організація дозвілля школярів, культурного відпочинку та розумних розваг; поширення виховного впливу на учнів у різних напрямах виховання.

Її зміст визначається загальним змістом виховання учнівської молоді, який передбачає розумове, моральне, трудове , естетичне і фізичне виховання.

Позакласна і позашкільна робота будується на розглянутих раніше принципах виховання, проте вона має свої специфічні принципи:

• добровільний характер участі в ній;

• суспільна спрямованість діяльності учнів;

• розвиток ініціативи і самодіяльності учнів;

• розвиток винахідливості ,дитячої технічної, юнацької та художньої творчості;

• зв”язок з навчальною роботою;

• використання ігрових форм, цікавість, емоційність.

Педагогічна практика виробила різноманітні форми позакласної виховної роботи.

Форми виховної роботи – варіанти організації виховного процесу, композиційна побудова виховного заходу.

Тема: Алгоритм моделювання усного журналу, створення живої газети.

Мета: ознайомитись з формою виховної роботи усний журнал, жива газета, особливостями організації та алгоритмом моделювання, розвивати мислення, фантазію, виховувати самостійність.

ПЛАН

1. Поняття про форму організації виховної роботи – усний журнал.

2. Поняття про форму організації виховної роботи – жива газета.

3. Структура усного журналу, живої газети.

4. Алгоритм підготовки та проведення.

Дидактичні засоби:

Основна література

1. Кацинська Л.Л. Виховний процес у школі. Рівне, 1997 р. стр. 63-64.

2. Друзь З. В. Виховні технології в сучасній школі / З.В.Друзь. – КДПУ, 2005. – 256 с.

3. Періодичні видання: «Позакласний час», «Позакласний час плюс», «Розкажіть онуку», «Виховна робота в школі», «Навчання та виховання в початковій школі».

Допоміжна література

1. Бех І.Д. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні / І.Д. Бех [та ін.] // Книга класного керівника: довідково-методичне видання / С.В. Кириленко, Н.І. Косарева. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – С.288-326.

2. Білоусова В.О. Теорія і методика гуманізації відносин школярів у позаурочній діяльності. – К., 1997.

3. Былеева Л.В., Таборко В.А. Игра? Игра! – М.: Молодая гвардия, 1988. – 176 с.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ:

1.Опрацюй теоретичний матеріал за допомогою одного із запропонованих джерел.

2. Зроби конспект в якому висвітлювалися такі питання:

• Що являє собою усний журнал?

• Назвіть структуру усного журналу.

• Розробіть алгоритм підготовки усного журналу.

• Розробіть алгоритм проведення усного журналу.

• Визначте критерії успішного проведення усного журналу.

• Складіть поради педагогу по підготовці усного журналу.

• Що являє собою жива газета?

• Матеріал, який може містити жива газета.

4. Розробіть тематику усних журналів для учнів 1 класу.

Розробіть тематику усних журналів для учнів 2 класу.

Розробіть тематику усних журналів для учнів 3 класу.

Розробіть тематику усних журналів для учнів 4 класу.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

- Що являє собою усний журнал?

- Назвіть структуру усного журналу.

- Назвіть алгоритм підготовки усного журналу.

- Назвіть алгоритм проведення усного журналу.

- Перерахуйте критерії успішного проведення усного журналу.

- Складіть поради педагогу по підготовці усного журналу.

- Що являє собою жива газета?

- У чому полягає особливість створення живої газети?

- Який матеріал може містити жива газета?

Навчально-методичний матеріал для самостійного опрацювання

з теми „ Алгоритм моделювання усного журналу, створення живої газети”