
- •Історія як наука: предмет і завдання курсу
- •Джерелознавство
- •Історіографія
- •Допоміжні історичні дисципліни
- •Принципи історичних досліджень
- •Хронологія історії
- •Видатні дослідники історії україни та їх погляди
- •Джерела та література
- •Тема II
- •Первіснообщинний лад на сучасних українських землях
- •Античні міста-держави е північному причорномор'ї
- •Перші слов'янські археологічні культури
- •Літописні слов'янські племена в україні. Початки їх державності
- •Джерела та література
- •Перше феодальне державне утворення в східній європі — хазарський каганат
- •Державний переворот обадії, прийняття іудаїзму, розширення території
- •Розвиток міст хазарії
- •Стосунки хазарії з сусідніми державами
- •Розгром каганату кн. Святославом
- •Джерела та література
- •Тема III давньоруське суспільство
- •Форма державності
- •Феодальний спосіб ведення господарства
- •Утвердження русі. Володимир великий. Введення християнства
- •Тип державності
- •Духовне життя русі
- •Джерела та література
- •Тема IV соціально-політична історія українських земель у XIII-XIV століттях
- •Піднесення галицького князівства
- •Виникнення і розвиток галицько-волинського князівства
- •Монголо-татарська навала на русь
- •Причини і наслідки втрати української державності
- •Джерела та література
- •Українське суспільство
- •В другій половині XIV -
- •Першій половині XVI ст.
- •Ослаблення українських земель
- •«Оксамитова» литовська експансія (1340-1362 pp.)
- •Втрата українськими землями своєї автономії (1385-1480 pp.)
- •Утворення української народності
- •Посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром «збирання земель русі)
- •Розвиток міст, ремесел і торгівлі в україні. Церковні братства
- •Джерела та література
- •Тема VI виникнення кримського ханства
- •Крим у XIII-XIV століттях
- •Створення улусу золотої орди
- •Генуезькі і венеціанські колонії в криму
- •Виникнення кримського ханства
- •Розвиток феодалізму в кримському ханстві в XVII-XVIII століттях
- •Занепад кримського ханства і завоювання його росією
- •Джерела та література
- •Тема VII
- •Виникнення та
- •Розвиток українського
- •Козацтва
- •Стан та перспективи розвитку українського суспільства у складі литовського князівства і речі посполитої. Формування шляхти
- •Повторне закріпачення селянства
- •Причини появи та джерела формування українських козаків. Територія їх розповсюдження
- •Тема VIII українська революція
- •XVII століття. Створення
- •Козацької держави
- •Козацтво в першій половині XVII ст.
- •Громадянська війна в україні (україна — руїна)
- •Тема IX україна за часів козацької державності (друга половина XVII-кінець XVIII ст.)
- •Консолідація козацької державності на лівобережжі
- •Українсько-шведський союз і. Мазепи і карла XII в контексті європейської політики
- •Участь україни в північній війні. Міжнародне значення битви під полтавою
- •Спадщина і. Мазепи
- •Причини поразки гетьмана і. Мазепи
- •Національно-визвольні рухи у XVIII ст.
- •Значення української козацької державності — гетьманщини
- •Занепад гетьманщини. Колонізація росією півдня україни
- •Феодально-кршосницький лад і зародження капіталізму
- •Культурне відродження на початку XIX ст. У західноукраїнських землях
- •Суспільний рух у галичині в II половині XIX ст.
- •Формування української політичної еліти у XIX ст.
- •Суспільно-політичний рух 60-90-х років XIX ст.
- •Джерела та література
- •Тема XI україна початку XX ст. — арена національно-політичних суперечностей та імперіалістичних протиборств. Боротьба за державність (1900-1921 pp.) Лекція і
- •Виникнення перших українських політичних партій на початку XX ст.
- •Події революції 1905-1907 pp. В україні
- •Західна україна в період між російською революцією і першою світовою війною
- •Міжнародні відносини напередодні першої світової війни
- •Україна в політичних планах країн — учасниць першої світової війни
- •Антиукраїнські настрої в росії перед першою світовою війною
- •Українські політичні партії напередодні війни
- •Лекція II
- •Боротьба за державність. Утворення української народної республіки (унр)
- •Утворення західноукраїнської народної республіки (зунр)
- •Тема XII україна в період радянського тоталітаризму
- •Політика більшовиків в україні у 1919 р. «воєнний комунізм»
- •Введення нової економічної політики в україні
- •Входження україни до срср
- •Політика «українізації» у 20-х роках
- •Голодомор в україні 1932-1933 pp.
- •Становище культури в україні
- •Джерела та література
- •Тема XIII україна напередодні та в роки другої світової війни
- •Початок другої світової війни і радянська політика відносно західної україни
- •Окупація україни військами фашистської німеччини
- •Радянський партизанський рух в роки великої вітчизняної війни
- •Проголошення акту відновлення української державності
- •Фашистський терор і посилення руху опору
- •Боротьба оун—упа проти радянських партизан
- •Звільнення україни від німецько-фашистських окупантів
- •Втрати україни в другій світовій війні
- •Тема XIV становище в україні в післявоєнний період (1945 — кінець 80-х років)
- •Урегулювання територіальних проблем
- •Зовнішньополітичне представництво урср
- •Післявоєнна відбудова народного господарства україни
- •Дисидентський рух в україні у 60-80 роках
- •Джерела та література
- •Тема XV
- •Проголошення і
- •Будівництво незалежної
- •Української держави
- •Перебудова в срср і в україні
- •Акт проголошення незалежності україни
- •Внутрішня політика
- •Сощально-економічне становище в незалежній україні
- •Конституційний процес. Нова конституція україни
- •Виникнення вагатопартійної політичної системи в україні
- •Проблеми української культури в кінці XX ст.
- •Зовнішня політика україни, її сучасні пріоритети
- •Джерела та література
- •Тема II. Зародження та початкові етапи
- •Тема III. Давньоруське суспільство в IX—XII століттях
- •Тема IV. Соціально-політична історія українськії
- •Тема V. Українське суспільство в другій половині XIV— першій половині XVI ст..................................120
- •Тема VI. Виникнення Кримського ханства ....................143
- •Тема VII. Виникнення та розвиток
- •Тема VIII. Українська революція XVII століттях. Створення козацької держави ........................................ 182
- •Тема IX. Україна за часів козацької державності
- •Тема X. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Епоха иаціонального відродження (кінець XVIII— кінець XIX ст.)............. 248
- •Тема XI. Україна початку XX ст. — арена національно-політичних суперечностей та імперіалістичних протиборств. Боротьба за державність
- •Тема XII. Україна в період радянського
- •Тема XIII. Україна напередодні та в роки
- •Тема XIV. Становище в Україні в післявоєнний
- •Тема XV. Проголошення і будівництво
Боротьба оун—упа проти радянських партизан
Болотисті й важкодоступні території на півдні Білорусії, вздовж Прип'яті, також українська частина цієї річки перебували в руках радянських партизан.
417
Саме туди відступила більшість їх загонів після своїх рейдів на південь, в Україну. У тих місцях було багато підпільних аеродромів, найважливіший з них — в районі Лельчичів, на північному кордоні Рейхскомісаріату України (на північний захід від Овруча). Саме через цей аеродром, що був створений у березні 1943 p., відбувалося все постачання продовольством радянських партизан, що діяли в Україні (загони Сабурова, Ковпака, Федорова, Наумова, Бегми, Мельника тощо). З травня 1943 р. цей аеродром використовували також для літаків центрального керівництва розвідки Червоної Армії і військ, комісаріату Москви. Тільки за 4 місяці 1943 р. аеродром прийняв 65 літаків, не рахуючи літаків служб розвідки армії. 64 рейсами було доставлено і скинуто з парашутів продовольство і спорядження.
У червні 1943 р., за наказом головного радянського
штабу партизанського руху, формування Ковпака вийшло з лісів Південної Білорусії, маючи на меті здійснити рейд через Західну Україну на південь, аж до Карпат, «Від Путивля до Карпат» — так називається книга Ковпака про цей рейд. Формування, що налічувало 1700 бійців, добре озброєних, у тому числі й артилерією, пройшло на північ від Рівного, завернуло між Рівним і Луцьком на південь і південний схід, ухиляючись від великих боїв з УПА. Обходячи територію УПА, цей загін спустився до Сатаніва і, повернувши на захід, розпочав рейд у Галичині. Але формування Ковпака зазнало поразки від німців на схід від Коломиї на початку серпня 1943 р. Не знаходячи підтримки серед населення, залишки формування, розбиті на сім груп, змушені були в жовтні повернутися у Білорусію.
Такий великий рейд по українській території, де радянських партизан практично не було, мав насамперед пропагандистську мету. Треба було продемонструвати російсько-радянську присутність у Західній Україні, де був традиційно сильний націоналізм.
418
Саме боротьба проти українського націоналізму була одним із завдань радянських партизан на Волині. За українськими джерелами, радянські загони, що прийшли з півночі, проводили каральні заходи проти українських сіл, які вони вважали недружніми.
Відомо, що саме таким чином у вересні й жовтні було спалено 60 будинків в одному селі в районі Висоцького, а 40 сімей було розстріляно. Подібні репресії відбувалися і в інших районах. Відділи УПА вступали в бої, щоб обмежити чи не допустити проникнення радянських партизанів. Ці бої особливо розгорнулися в жовтні 1943 p., зокрема в лісах Цумані. Великі бої точилися в багатьох районах Волині, де проникнення радянських партизанів особливо важко було виявити, зокрема, коли ці загони видавали себе за українських повстанців, співаючи навіть народних пісень.
Наближення фронту, як підкреслювалось у повідомленні генерального комісара Волині і Поділля за 31 жовтня 1943 p., дуже сприяло активності «як радянських бандитів, так і ОУН та руху польського опору». Перебіжчики з охоронних батальйонів, за свідченням генерального комісара, як звичайно, приєднувались до українських повстанців. У донесенні також указувалось, що «радянські банди» мали в своєму розпорядженні багато аеродромів, через які здійснювали перевезення вантажів. Згідно з донесенням, радянські партизани знаходилися на північ від лінії Любомль — Ковель — Сарни — Коростень. Територію на південь від цієї лінії контролювали «українські національні бандити», так німці називали бійців УПА.
Верховне командування УПА вирішило звернутися до радянських партизанів. У листівці, надрукованій у жовтні 1943 р., УПА схвалювало їх боротьбу проти німців. «Боротися активно проти гітлерівських варварів — це великий і священний обов'язок кожної чесної людини, — писалось у листівці. — Але знищивши це зло, треба було думати, що буде далі. Замість • Нової Європи» прийде СРСР? Ні! — відповідала листівка.— Не за таку зміну ми боремося, не такого бажаємо собі ладу в Україні і в світі».
419
Далі в листівці говорилося про цілі УПА й підкреслювалось, що в її лавах уже борються поряд з українцями національні загони грузин, вірменів, таджиків, азербайджанців. «Вони борються за зруйнування німецької і більшовицької тюрем, за побудову самостійних національних держав». Листівка закінчувалась закликом до червоних партизанів приєднуватись до спільної боротьби за свободу.
У жовтні й листопаді 1943 р. УПА провела 47 боїв проти німців і 54 бої проти радянських партизанів. Німці втратили більше 1500 солдатів і офіцерів убитими й пораненими. УПА недорахувалася 414 повстанців.
УСПІХИ ОУН—УПА В БОРОТЬБІ З ОКУПАНТАМИ
На початку діяльність українських національних частин, що входили до УПА, обмежувалася нападами на німецькі продовольчі склади. Ця діяльність, як і діяльність радянських партизан, значно посилилася з січня 1943 р.
На початку лютого відділи УПА перейшли до широкомасштабних операцій на два фронти: проти німців і проти радянських партизанів. УПА вирішили відтіснити радянських партизанів на північ, за річку Прип'ять і на схід, за річку Случ.
Німців же УПА змушувала залишати опорні пункти і місцевості, які захищали нечисленні гарнізони. Захопивши певну територію, УПА хотіла покласти край новим німецьким каральним експедиціям проти сіл і взяти на себе повністю захист населення.
Як уже зазначалося, вперше з березня 1943 р. у німецьких рапортах з окупованих територій говорилося в загальних рисах, що в районі Сарн-Костополя з'явилася «банда» приблизно з 1 тис. чоловіків під командою Боровця і «групи бандитів» ОУН Еандери.
420
А вже в квітні служба рейхскомісара склала карти генерального округу Волинь-Поділля, на яких була показана справжня ситуація німецького управління. Починаючи від лютого 1943 p., цей регіон був великою мірою контрольований рухом опору. Але генеральний округ Волинь-Поділля простягався аж до кордону з Білорусією і мав 80 506 кв. км, де проживало 4 млн 212 тис. мешканців. Цей регіон мав велике значення з економічного погляду.
У більшості районів Волині німецька адміністрація існувала лише в районних або окружних центрах, а сільська місцевість була повністю в руках повстанців і частково (на півночі) в руках радянських партизанів.
В одному з німецьких рапортів підкреслювалося, що коли йдеться про український національний рух, тоді «треба повністю евакуювати місцеве населення з цих районів». Рапорт інформував, що повстанці часто вживали важку зброю, навіть гармати, які здобули «у словаків та інших».
У травні 1943 р. у Волинській, Подільській, Житомирській областях, тобто на території 145 308 кв. км (43% території Рейхскомісаріату України), німці повністю втратили 32% орної землі, 17% виробництва хліба, 33% рогатої худоби тощо. Тоді як у 1942 р. Україна постачала для німців на фронті всю необхідну кількість м'яса, то тепер німці змушені були везти 6 тис. тонн м'яса з Рейху.
Це й не дивно, бо більшість територій Волині і Поділля, а також багато районів Житомирщини перебували в 1943 році в руках українського національного руху опору. До речі, цей рух опору за кількістю бійців перевищував у цей час радянський рух опору.
В українському націоналістичному русі опору існувало три течії:
1) ОУН Бандери, а саме УПА — весною було 8-10 тис. бойовиків, влітку їх число подвоїлося.
421
2) Партизанський рух Т. Бульби-Боровеця — УНРА — 4 тис, але влітку більшість їх влилась в У ПА.
3) ОУН Мельника — навесні 2-3 тис. повстанців. Під час збройної боротьби проти двох диктатур, двох
імперіалізмів і двох окупаційних армій за волю і самостійність українського народу загинуло приблизно 20 тис. бойовиків УПА і членів збройного підпілля.