Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кормич Л.І.,Багацький В.В. Історія України від...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.19 Mб
Скачать

Занепад кримського ханства і завоювання його росією

Піднесення і розвиток у Східній Європі такої силь­ної держави, як Російська імперія рано чи пізно по­винно було привести до захоплення нею земель більш слабких сусідів.

Першими з них були землі Польщі, Литви, України. Далі настала черга і Кримського хан­ства та Туреччини.

У 1764 р. на місці теперішньої Одеси, поряд з за­лишками Хаджибея, турки побудували фортецю Єні-Дунья.

У 1768 р. почалась чергова російсько-турецька війна, у ході якої в січні 1769 р. відбувся останній великий напад кримчаків і ногайців на Запорізькі землі і Ново­російську губернію. У тому ж році російська армія ввійшла в Буджак і в жовтні зайняла Бендери, а в липні

1770 р. — турецьку фортецю Ізмаїл. В слідуючому,

1771 p., були зайняті основні центри Криму. У цих умовах частина єдисанських і буджацьких ногаїв відійшли в Добруджу, а решта буджаків, ногаїв, єди-санів, більшість єдичкулів і ємболуків, які залишились, прийняли російське громадянство і були переселені за Дон.

155

У 1774—Д783 pp. колонізація півдня України відбу­валась в умовах напруженої боротьби за Крим. Останній, у відповідності з умовами Кючук-Кайнарджійського мирного договору 1774 р. між Росією і Туреччиною, вважався незалежним, а насправді ж перебував то під російським, то під турецьким впливом. Це далося взна­ки як на темпах колонізації, розвитку сільського гос­подарства та промислів краю, так і на торгівлі в Пів­нічному Причорномор'ї, яка через це була дуже обме­женою.

Уряд Росії, під приводом захисту від релігійних гонінь, ініціював депортацію християнського населен­ня Криму. У 1779 р. в район Мелітополя було пересе­лено греків, а роком раніше виїхали алани. ЗО березня 1783 р. Новоросійське генерал-губернаторство було пе­ретворено в Катеринославське намісництво, а 8 квітня до Росії була приєднана територія Кримського хан­ства, яка отримала назву «Таврійська область». У тому ж році було засновано м. Севастополь. Г. Потьомкін став генерал-губернатором Єкатеринославським і Таврій­ським і отримав титул князя Таврійського. До 1789 р. тимчасовим центром намісництва був Кременчук.

Перед самим розгромом Кримського ханства і при­єднанням півострова до Росії в 1783 р. там нарахову­валось біля 1400 населених пунктів. Загальна кількість населення ханства на початку 80-х років складала близько 130 тисяч осіб, з них 15 тис. — мешканців міст. Приєднання до Російської імперії земель кримсь­ких татар фактично означало ліквідацію цілої держа­ви. А для Росії безпосередні наслідки цієї воєнної і політичної акції були дуже сприятливими. Після ство­рення Катеринославського намісництва ці мало засе­лені південні степи перестали бути окраїною імперії. Таким чином остаточно зникла загроза спустошли­вих ординських нападів. Відкрилися широкі можли­вості для інтенсивного заселення краю.

Джерела та література

Книга путешествия. Тт.1-10.— М., 1961.

Андреев А.Р. История Крыма. Краткое описание прошлого Крымского полуострова,— М., 1995.

Возгрин Валерій. Сицилія і Крим — два осередки Передвідродження.— Всесвіт.— 1998.— № 7.

Добролюбский А.О. Кочевники Северо-Западного Причерноморья в эпоху средневековья.— К., 1986.

Смирнов В.Д. Крымское ханство под верховенством Оттоманской Порты до начала XVIII в.— СПб., 1887.

Тунманн. Крымское ханство.— Симферополь, 1991.

156