Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кормич Л.І.,Багацький В.В. Історія України від...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2.19 Mб
Скачать

Причини і наслідки втрати української державності

Галицько-Волинська держава — це другий етап понад п'ятсотлітнього існування Київської Русі (860-1349 pp.). історія якої по праву належить українсько­му народові. Визначні історики XX ст. Степан Романів-ський та Іван Лисяк-Рудницький вважають, що • українство корениться в Київській Русі», а Галиць-ко-Волинське королівство було першою «суто україн­ською державою».

Значний військовий потенціал Золотої Орди, фео­дальні міжусобиці, роздробленість і слабкість руських князівств, залучення потенційних західних союзни­ків по поділу австрійської спадщини, неоднозначна політика папської курії, внутрішній опір боярської опозиції не дали можливості кн. Данилові скинути золотоординське іго. Водночас його дії сприяли еко­номічному розвитку, політичній стабільності, культурі Галицько-Волинського князівства.

Втрата української державності мала декілька причин:

1. Величезні розміри держави та етнічна різно­манітність населення. За часів кн. Володимира Русь простягалась майже на 800 тис. кв. км, поряд зі слов'я­нами тут проживало понад 20 народів. Управляти ефективно такими територіями було важко, особливо за відсутності розвиненої інфраструктури.

2. Зростання великого феодального землеволодіння. Розвиток продуктивних сил, утвердження феодальних відносин сприяли появі та зміцненню великого земле­володіння.

118

Такі господарства були натуральними за своїм характером, тобто виробляли все для внутрішнього спо­живання.

Це посилювало владу місцевих князів і бояр, створило передумови для формування економічної са­мостійності та політичного сепаратизму.

3. Київська Русь уже перестала бути важливим тор­говельним центром світу. Західна Європа вже безпо­середньо торгувала з Близьким Сходом.

Економічний і культурний розвиток окремих кня­зівств йшов значно швидше і з більшим успіхом. Про­те у нової системи були й свої недоліки: слабшою ста­вала їх обороноздатність, наростав процес роздроблення князівств і міжусобиці між ними, усе більше конфлік­тували представники державної влади з феодалами. Та все ж нова політична система була закономірним ета­пом історичного розвитку українських земель.

Джерела та література

Галицько-Волинський літопис.— В кн.: Літопис Руський.— К-, 1989.

Греков Б.Д. Золотая Орда и ее падение.— М.,1950.

Греков Б.Д. Киевская Русь.— М-, 1953.

Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь.—М.,

1989.

Гумилев Л.Н. От Руси к России.—М., 1992.

Карпини, Плано. История монголов.—М., 1957.

Котляр М.Ф. Данило Галицький.—К.,1979.

Котляр Н.Ф. Формирование территории и возник­новение городов Галицко-Волынской Руси.— К., 1985.

Крип'якевич І.П. Галицько-Волинське князівство.— К., 1984.

Кучкин В.А. Русь под игом: как это было?— М.,

1991.

Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волын­ской Руси,— М.— Л., 1950.

Сафаргалиев М.Г. Распад Золотой Орды.— Саранск, 1960.

119

Тема V

Українське суспільство

В другій половині XIV -

Першій половині XVI ст.

Короткий зміст:

Ослаблення українських земель. «Оксамитова» литовсь­ка експансія (1340—1362 pp.). Втрата українськими землями своєї автономії (1385—1480 pp.). Утворен­ня української народності. Посилення литовсько-ро­сійської боротьби за право бути центром «збирання земель Русі» (1480-1569 pp.). Розвиток міст, реме сел і торгівлі в Україні: церковні братства.

Основні проблеми:

Литовсько-польський період в історії середньовічної України (середина XIV ст.-середина XVI cm.) відзна­чається етнополітичною і соціально-економічною складністю. Це починається від збереження залишків руського державного права в Литовському князівстві до їх повної втрати після Люблінської унії (1569 р.) і продовжується в посиленні соціального та духов­ного тиску з боку литовців та поляків; в протес­тах проти насильства, виразником яких була нова сила — козацтво.

120