
- •Історія як наука: предмет і завдання курсу
- •Джерелознавство
- •Історіографія
- •Допоміжні історичні дисципліни
- •Принципи історичних досліджень
- •Хронологія історії
- •Видатні дослідники історії україни та їх погляди
- •Джерела та література
- •Тема II
- •Первіснообщинний лад на сучасних українських землях
- •Античні міста-держави е північному причорномор'ї
- •Перші слов'янські археологічні культури
- •Літописні слов'янські племена в україні. Початки їх державності
- •Джерела та література
- •Перше феодальне державне утворення в східній європі — хазарський каганат
- •Державний переворот обадії, прийняття іудаїзму, розширення території
- •Розвиток міст хазарії
- •Стосунки хазарії з сусідніми державами
- •Розгром каганату кн. Святославом
- •Джерела та література
- •Тема III давньоруське суспільство
- •Форма державності
- •Феодальний спосіб ведення господарства
- •Утвердження русі. Володимир великий. Введення християнства
- •Тип державності
- •Духовне життя русі
- •Джерела та література
- •Тема IV соціально-політична історія українських земель у XIII-XIV століттях
- •Піднесення галицького князівства
- •Виникнення і розвиток галицько-волинського князівства
- •Монголо-татарська навала на русь
- •Причини і наслідки втрати української державності
- •Джерела та література
- •Українське суспільство
- •В другій половині XIV -
- •Першій половині XVI ст.
- •Ослаблення українських земель
- •«Оксамитова» литовська експансія (1340-1362 pp.)
- •Втрата українськими землями своєї автономії (1385-1480 pp.)
- •Утворення української народності
- •Посилення литовсько-російської боротьби за право бути центром «збирання земель русі)
- •Розвиток міст, ремесел і торгівлі в україні. Церковні братства
- •Джерела та література
- •Тема VI виникнення кримського ханства
- •Крим у XIII-XIV століттях
- •Створення улусу золотої орди
- •Генуезькі і венеціанські колонії в криму
- •Виникнення кримського ханства
- •Розвиток феодалізму в кримському ханстві в XVII-XVIII століттях
- •Занепад кримського ханства і завоювання його росією
- •Джерела та література
- •Тема VII
- •Виникнення та
- •Розвиток українського
- •Козацтва
- •Стан та перспективи розвитку українського суспільства у складі литовського князівства і речі посполитої. Формування шляхти
- •Повторне закріпачення селянства
- •Причини появи та джерела формування українських козаків. Територія їх розповсюдження
- •Тема VIII українська революція
- •XVII століття. Створення
- •Козацької держави
- •Козацтво в першій половині XVII ст.
- •Громадянська війна в україні (україна — руїна)
- •Тема IX україна за часів козацької державності (друга половина XVII-кінець XVIII ст.)
- •Консолідація козацької державності на лівобережжі
- •Українсько-шведський союз і. Мазепи і карла XII в контексті європейської політики
- •Участь україни в північній війні. Міжнародне значення битви під полтавою
- •Спадщина і. Мазепи
- •Причини поразки гетьмана і. Мазепи
- •Національно-визвольні рухи у XVIII ст.
- •Значення української козацької державності — гетьманщини
- •Занепад гетьманщини. Колонізація росією півдня україни
- •Феодально-кршосницький лад і зародження капіталізму
- •Культурне відродження на початку XIX ст. У західноукраїнських землях
- •Суспільний рух у галичині в II половині XIX ст.
- •Формування української політичної еліти у XIX ст.
- •Суспільно-політичний рух 60-90-х років XIX ст.
- •Джерела та література
- •Тема XI україна початку XX ст. — арена національно-політичних суперечностей та імперіалістичних протиборств. Боротьба за державність (1900-1921 pp.) Лекція і
- •Виникнення перших українських політичних партій на початку XX ст.
- •Події революції 1905-1907 pp. В україні
- •Західна україна в період між російською революцією і першою світовою війною
- •Міжнародні відносини напередодні першої світової війни
- •Україна в політичних планах країн — учасниць першої світової війни
- •Антиукраїнські настрої в росії перед першою світовою війною
- •Українські політичні партії напередодні війни
- •Лекція II
- •Боротьба за державність. Утворення української народної республіки (унр)
- •Утворення західноукраїнської народної республіки (зунр)
- •Тема XII україна в період радянського тоталітаризму
- •Політика більшовиків в україні у 1919 р. «воєнний комунізм»
- •Введення нової економічної політики в україні
- •Входження україни до срср
- •Політика «українізації» у 20-х роках
- •Голодомор в україні 1932-1933 pp.
- •Становище культури в україні
- •Джерела та література
- •Тема XIII україна напередодні та в роки другої світової війни
- •Початок другої світової війни і радянська політика відносно західної україни
- •Окупація україни військами фашистської німеччини
- •Радянський партизанський рух в роки великої вітчизняної війни
- •Проголошення акту відновлення української державності
- •Фашистський терор і посилення руху опору
- •Боротьба оун—упа проти радянських партизан
- •Звільнення україни від німецько-фашистських окупантів
- •Втрати україни в другій світовій війні
- •Тема XIV становище в україні в післявоєнний період (1945 — кінець 80-х років)
- •Урегулювання територіальних проблем
- •Зовнішньополітичне представництво урср
- •Післявоєнна відбудова народного господарства україни
- •Дисидентський рух в україні у 60-80 роках
- •Джерела та література
- •Тема XV
- •Проголошення і
- •Будівництво незалежної
- •Української держави
- •Перебудова в срср і в україні
- •Акт проголошення незалежності україни
- •Внутрішня політика
- •Сощально-економічне становище в незалежній україні
- •Конституційний процес. Нова конституція україни
- •Виникнення вагатопартійної політичної системи в україні
- •Проблеми української культури в кінці XX ст.
- •Зовнішня політика україни, її сучасні пріоритети
- •Джерела та література
- •Тема II. Зародження та початкові етапи
- •Тема III. Давньоруське суспільство в IX—XII століттях
- •Тема IV. Соціально-політична історія українськії
- •Тема V. Українське суспільство в другій половині XIV— першій половині XVI ст..................................120
- •Тема VI. Виникнення Кримського ханства ....................143
- •Тема VII. Виникнення та розвиток
- •Тема VIII. Українська революція XVII століттях. Створення козацької держави ........................................ 182
- •Тема IX. Україна за часів козацької державності
- •Тема X. Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Епоха иаціонального відродження (кінець XVIII— кінець XIX ст.)............. 248
- •Тема XI. Україна початку XX ст. — арена національно-політичних суперечностей та імперіалістичних протиборств. Боротьба за державність
- •Тема XII. Україна в період радянського
- •Тема XIII. Україна напередодні та в роки
- •Тема XIV. Становище в Україні в післявоєнний
- •Тема XV. Проголошення і будівництво
Джерела та література
Літопис Руський.— К., 1989
Лев Диакон. История.— М., 1988.
Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі.— К., 1989.
Висоцький С. Княгиня Ольга і Анна Ярославна — славні жінки Київської Русі.— К., 1991.
Гумилев Л.Н. Древняя Русь и Великая степь.—М., 1989.
Костомаров Н.И. Киевский князь Ярослав Владимирович.— В кн.: Костомаров Н.И. Исторические произведения. Автобиография.— К., 1990.
Котляр М.Ф., Смолій В.А. Історія в життєписах.— К., 1994.
Пастернак Я. Пояснення тризуба.— Ужгород, 1934.
Пріцак Омелян. Походження Русі,— Хроніка 2000. Наш край. Вип.1-6.— К.,1992-1993.
Толочко П. Древний Киев.— К.,1983.
Чмихов М.О. Давня культура. Навч. посібник.—К., 1994.
Юшков С.В. Общественно-политический строй и право Киевского государства.— М-, 1949.
100
Тема IV соціально-політична історія українських земель у XIII-XIV століттях
Короткий зміст:
Піднесення Галицького князівства. Виникнення і розвиток Галицько-Волинського князівства. Монголо-та-тарська навала на Русь. Причини і наслідки втрати української державності.
Основні проблеми:
Роздробленість не означала остаточного розпаду Давньоруської держави. Фактично відбулася лише зміна форми державного устрою, яка відбивала історичні реалії. Монархія поступилася місцем федеративній монархії. Тобто долю Русі вершив не великий князь, а група найвпливовіших князів, що шукали компромісних рішень на своїх з'їздах. Цю форму правління історики називають «колективним сюзеренітетом».
Піднесення галицького князівства
Географічне положення Галичини зіграло важливу роль в її історії. Оточена з трьох боків західноєвропейськими державами (Угорщина, Польща), вона, природно, знаходиться з самого початку свого існування в сфері їх державних інтересів.
101
Поступово втягуючись в їх політику, Галичина відчуває на собі їх культурний вплив і врешті-решт вступає з ними в тісні політичні, культурні і релігійні зв'язки.
З іншого боку, знаходячись на рубежі південно-руського світу, Галичина і в пору своєї самостійності порівняно мало захоплюється спільними південно-руськими інтересами. Тим більше, що за Рюриковичів вона веде свою окрему від усієї Русі політику. Очевидно, цим пояснюється і та обставина, що початкові наші літописи, в подробицях оповідаючи про життя сусіднього Подніпров'я, мало цікавляться життям Галичини. Майже до кінця XII ст. про неї зустрічаються лише окремі літописні згадки.
Найдавніші відомості про Галичину стосуються кінця X ст. і пов'язуються з іменем кн. Володимира Великого: «йде Володимиръ к Ляхомъ и зая грады ихъ, Пе-ремышль. Червень и ины городы», — читаемо в літописі за 981 р. Вельми характерним для історії Галичини є те, що вона представляється в цій першій літописній згадці країною суперечок Південної Русі з Польщею. По суті, взаємовідносини їх протягом всього історичного життя зводилися до такої нехитрої формули: міцніла Південна Русь, — і вона тисла на Польщу. Та варто було ослабнути хоч на мить могутності Русі, як нагадувала про свої старі зазіхання Польща. Ось чому, з ослабленням Південної Русі по смерті кн. Володимира, Галичина робиться здобиччю Польщі. Повернена вона була Русі лише за кн. Ярослава Мудрого. У 50-60 pp. XI ст. тут сидів Ярославів внук Ростислав — «мужъ добръ на рать, возрастомъ же лепъ и красенъ лицемъ», — змушений врешті-решт через інтриги Ізяслава Волинського втікати в Тьмутаракань, де він і загинув від грецької отрути в 1064 р. Деякий час Галичина знаходилася в руках Ярослава Волинського, та біля 1087 р. після неодноразових і настійливих спроб добути собі уділ її отримують брати — Рюрик, Володарь і Василько Ростиславичі.
102
З цього часу, власне, і починається історія Галичини як окремого князівства.
Брати Ростиславич-і. Ростиславичі правили Галичиною більше 100 років — з 1087 по 1198 р. Рюрик сів у найдавнішій столиці Галичини — в Перемишлі, Володарь — в Звенигород!, Василько — в Теребовлі. Становище їх зразу ж виявилося доволі складним, — треба було притьмом вступати в боротьбу з західноєвропейськими сусідами. Польща завжди заявляла на Галичину свої права. Угорщина, що володіла Закарпатською Руссю, теж тягла руки до Галичини. Волинські ж князі дивилися на Галичину як на невід'ємну частину свого уділу...
Не встигли Ростиславичі утвердитися в Галичині, як їм прийшлося готуватися до боротьби з волинським князем Ярополком, який не міг змиритися з втратою Галичини. Восени 1087 р. він рушив на Звенигород, але по дорозі був убитий якимсь Нерядцей. Осада ж Перемишля київським князем Всеволодом, що виступив у похід з наміром покарати Ростиславичів, що сховали у себе вбивцю, закінчилася невдачею для князя.
Після смерті Рюрика у 1092 р., в Перемишль перейшов Володарь (1092-1125 pp.). Обоє Ростиславичі жили дружно і, правлячи Галичиною, складали плани про її розширення за рахунок полків. Однак невдовзі події показали, що їм загрожує небслпека, якої вони не чекали.
У 1097 р., в надії залагодити взаємовідносини князів, під Києвом був влаштований Любецький з'їзд, який затвердив також і становище Ростнславичів, визнавши Галичину їх уділом. Однак, вбачаючи в молодих, енергійних і талановитих Ростиславичах небезпечних сусідів, кн. Давид Волинський, нацькований своїми боярами, разом з князем київським Святопол-ком II (потім — Окаянним) зразу ж після з'їзду осліпили кн. Василька Теребовлянського, який теж був на з'їзді. Правда, волость Василька захопити Давиду не вдалося, бо Володарь змусив його відпустити Василька, сильно спустошив пограниччя Волині і, взявши в облогу Володимир, змусив кн.
103
Давида видати бояр, ініціаторів осліплення його брата. Сам кн. Давид, при загальному обуренні, за підступність заплатив своїм уділом і втік у Польщу. Та після цього Ростиславичам прийшлося вести війну ще з князем Святополком Окаянним, який, захопивши Волинь, повів і звичайну «волинську» політику. Ця війна закінчилася великою поразкою Святополка Окаянного і його союзників-угорців під Перемишлем у 1099 р. Галичанам допомагали половці.
Перемога під Перемишлем сильно зміцнила становище династії Ростиславичів у Галичині. Вона надовго зупинила просування угорців через Карпати і попередила напади з боку Волині. Навчені гірким досвідом, брати Ростиславичі далі дотримуються політики нейтралізації Волині. Вони пильно спостерігають за волинськими князями і невпинно заважають їм організовувати союзи, які загрожували б Галичині. Особливо Ростиславичі всіляко заважали об'єднанню Волині з Києвом.
Об'єднання земель Галичини в одну державу кн. Володимирком. Три галицькі князівства — Пе-ремишлянське, Звенигородське і Теребовлянське — об'єднав в одне Галицьке князівство Володимирко, син князя Володаря, зробивши столицею місто Галич над Дністром. Володимирко (1124-1153 pp.) був рішучим і безоглядним у політиці, не зупинявся навіть перед порушенням клятви заради інтересів державних. Цей князь боронив'свою державу зразу на три фронти — проти Києва, Угорщини та Польщі. Володимирко вміло використовував як воєнні, так і дипломатичні засоби, в залежності від обставин. Наприклад, коли угорський король Геза вирушив у похід на Галичину, то Володимирко зумів підкупити мадярських вельмож, і вони намовили короля повернутися з півдороги додому.
Галичина була багата на корисні копалини, перш за все на сіль. Існували також високо розвинуте ремісництво, містобудування. Галичани торгувал.; з країнами Західної Європи і Візантією.
104
У руках боярства і купців з часом накопичилися великі багатства. Тому тут створилися відповідні соціальні умови, відмінні від решти руських земель. Багаті бояри на зразок західноєвропейських феодалів жили в міцно укріплених замках в оточенні придворної свити і під охороною сильної дружини.
М. Грушевський, наприклад, пояснює силу боярства тим, що в Галичині протягом чотирьох поколінь правила та сама династія, а боярські родини посідали незмінно високі посади. Не було також двірцевих переворотів, а земська аристократія породичалася з князівською дружиною.
Середнє і дрібне боярство та міщани були антагоністами бояр. Розвиток ремесла і накопичені внаслідок торгівлі багатства забезпечили також міцні позиції міщанства.
Піднесення Галицького князівства за кн. Ярослава Осмомисла. Син Володимирка кн. Ярослав (1153—1187 pp.), якого в «Слові о полку Ігоревім* названо Осмомислом, спочатку ще боронив свою державу від київських князів і від свого племінника Івана Бер-ладника. Ярослав розширив територію свого князівства по Дністру і по Дунаю. Галичина за Ярослава ще більше економічно зміцнилася. Він був наймог/тні-шим князем тодішньої України: «Галицький Осмо-мисле-Я рославе! Високо лги сидиш на своєму золотоко-ваному престолі, підперши Угорські гори своїми залізними полками, заступивши королеві дорогу, зачинивши Дунаєві ворота, радячи суди по Дунаю. Гроза твоя по землі тече!», — сказано в літописі.
Одночасно кн. Ярослав підтримував добрі стосунки з Угорщиною, Німеччиною. А в 1165 р. він визнав ленну залежність від Фрідріха І Барбароси.
Однак цей могутній володар змушений був не тільки рахуватися з бажаннями боярства, а й коритись їм. Так, Ярослав, який був одружений з дочкою кн. Юрія Долгорукого, покинув її і зійшовся з Настею з багатого роду бояр Чагрових. Це протиставило одну групу бояр проти іншої.
105
Настя була оголошена боярами чаклункою і спалена на вогнищі в 1170 р. Ярослав не зміг її врятувати.
Зі смертю князя Ярослава закінчується період могутності Галицького князівства. Воно знову стає легкою здобиччю сусідів.