НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ

Могилов Олександр Дмитрович

УДК 903.21(477.4/5)“6383“

Спорядження коня скіфської доби у східноєвропейському лісостепу

Історичні науки – 07.00.04 – археологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Київ–2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України

Науковий керівник: доктор історичних наук,

старший науковий співробітник,

Скорий Сергій Анатолійович,

Інститут археології НАН України,

завідувач відділу археології раннього залізного віку

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор,

Медвєдєв Олександр Павлович,

Воронезький державний університет,

професор кафедри археології

та історії давнього світу

кандидат історичних наук,

Вальчак Сергій Борисович,

Інститут археології Російської Академії наук,

науковий співробітник відділу

скіфо-сарматської археології

Провідна установа: Дніпропетровський національний університет,

кафедра історіографії та джерелознавства,

Міністерство освіти та науки України,

м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться ” 1 “ листопада 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр Д 26.234.01 для захисту докторських дисертацій при Інституті археології НАН України (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 12)

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту археології НАН України (04210, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 12)

Автореферат розісланий 6 вересня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук: Є. І. Архипова

Загальна характеристика роботи

В історії Півдня Східної Європи увагу дослідників постійно привертає скіфський період. Скіфські кочові племена, прийшовши зі сходу, разом із передскіфським населенням, створили оригінальну і колоритну скіфську культуру. Скіфи, маючи основною територією розселення у Північному Причорномор’ї степовий регіон, здійснили значний вплив на матеріальну культуру суміжних територій, у тому числі й на Лісостеп Східної Європи. Він проявився, насамперед, у запозиченні скіфських озброєння, предметів спорядження коня, мистецтва звіриного стиля. Кінь відігравав особливу роль у господарстві і військовій справі скіфів, що увійшли у античну літературну традицію як непереможні кінні воїни-кочовики. Для максимально зручного керування конем племена скіфської доби використовували передовий для свого часу комплекс спорядження коня.

Деталі кінського спорядження, входячи до “скіфської тріади” (за Б.М. Граковим), є одним із найхарактерніших елементів скіфської культури степового поясу Євразії і суміжних територій. Не є виключенням і Лісостеп Східної Європи.

Актуальність теми зумовлюється необхідністю всебічного вивчення предметів кінського спорядження з Лісостепу Східної Європи. Предмети спорядження коня неодноразово привертали увагу дослідників. Здійснювався аналіз окремих речей на різних територіях або у окремі часові проміжки. Однак, повної типолого-хронологічної характеристики предметів кінського спорядження не було зроблено ні для Лісостепу Східної Європи, ні, тим більше, для Північного Причорномор’я, чи євразійських скіфоїдних культур.

Важливою є систематизація всього матеріалу на основі єдиних класифікаційних і хронологічних підходів. Необхідним є залучення до роботи нових матеріалів, що введені до наукового обігу останнім часом. Східноєвропейський Лісостеп є великим регіоном Європейської Скіфії. Здійснення характеристики предметів кінського спорядження з цього регіону закладає основи для загальної характеристики окресленої категорії матеріальної культури на Півдні Східної Європи та порівняння отриманої картини із аналогічними даними у Степовому регіоні та на Північному Кавказі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у рамках аспірантської програми у Відділі археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України, в межах планової теми відділу “Поховальні пам’ятки Надчорноморщини доби раннього заліза”, держ. № 04.144.

Мета і завдання дослідження.

Метою роботи є аналіз предметів кінського спорядження культури скіфського часу Лісостепу Східної Європи, їх класифікація та хронологічна атрибуція.

В завдання дослідження входили:

1. Критичний аналіз існуючих у літературі точок зору на окреслену проблему.

2. Виокремлення і збір предметів для аналізу.

3. Проведення класифікації речей шляхом поділу предметів кінського спорядження на різнорівневі класифікаційні групи; з’ясування територіальних і хронологічних меж таких груп.

4. Здійснення хронологічної атрибуції предметів шляхом датування комплексів, у яких вони знайдені та аналогій; з’ясування специфічного набору речей для кожного з етапів побутування артефактів.

Об’єктом дослідження є предмети спорядження коня з території культури скіфської доби Лісостепу Східної Європи.

Предметом дослідження є комплекс кінського спорядження племен скіфського часу Лісостепу Східної Європи.

Хронологічні межі дослідження – скіфський час: від кінця VIII – початку VII ст. до н. е. до початку III ст. до н. е.

Територіальні межі охоплюють ареал культури скіфського часу Лісостепу Східної Європи. На цій території виділяють низку локальних культурних груп: Західноподільську, Східноподільську, пам’ятки Волині, Києво-Черкаську (складається з Тясминської, Пороської, Київської підгруп), Лівобережну Терасову Лісостепову, старожитності басейна Сейма, Посульську, пам’ятки басейна Псла, Ворскленську, Сіверськодонецьку, Середньодонську.

Методика дослідження була обумовлена метою роботи та її завданнями. Автором були застосовані наступні методи: порівняльно-типологічний, для виділення предметів кінського спорядження, поділу їх на різнорівневі класифікаційні групи, датування за аналогіями; статистичний, задля отримання картини поділу за територіями та періодами; математичний, для здійснення кількісних обрахунків; кореляційний для з’ясування співвіднесення певних речей із іншими предметами, їх групами, територіями, хронологічними періодами.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше було здійснено повну і системну типологічну і хронологічну характеристики предметів кінського спорядження з окресленої території. У ході роботи було виділено понад шість тисяч речей, що становлять надійну джерельну базу, окремі з них вводяться до наукового обігу вперше. Проведення класифікації дозволило виділити групи речей, з’ясувати час їх побутування, а також зробити висновок про наявність предметів з головним функціональним призначенням (вудила, псалії, ремені), розвиток яких і забезпечив наявність передового для свого часу комплексу деталей спорядження коня. Головним рушієм у зміні групи речей з головним декоративним призначенням (бляхи, привіски, дзвіночки) були зміни у моді, сакральних звичаях. Вдалося виділити різночасові групи пам’яток із властивими їм наборами предметів. Зроблено висновок, про наявність двох головних періодів побутування предметів кінського спорядження та перехідного часу між ними, що підтверджує тезу про двоетапність процесу становлення матеріальної культури Європейської Скіфії. Перший період датовано кінцем VIII – серединою VI ст. до н. е., другий – останньою чвертю VI – початком III ст. до н. е. Між ними наявна перехідна група, віднесена до 2-ої половини VI ст. до н. е. Встановлено наявність у Лісостепу Східної Європи двох ареалів пам’яток у яких виявлені деталі спорядження коня.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані при розгляді локальних і загальних проблем археології скіфського часу та раннього залізного віку у наукових статтях, монографіях, навчальних підручниках і посібниках, спеціальних курсах у вищих навчальних закладах. Здійсненний аналіз матеріалів спорядження коня з Лісостепу Східної Європи може бути підгрунтям для підготовки повного зводу предметів спорядження коня у культурах скіфського типу на теренах Євразії. Проведена характеристика предметів дозволить проводитити культурно-хронологічну атрибуцію речей з нових досліджень та старих необроблених колекцій, допоможе при створенні музейних експозицій.

Особистий внесок здобувача. Збір і аналіз матеріалів дослідження здійснено автором. У роботі, написаній у співавторстві з А.Ф. Гуцалом, В.А. Гуцалом, В.П. Мегеєм введено до наукового обігу матеріали могильника біля с. Теклівка, у роботах у співавторстві з С.В. Діденко – групу речей з Національного музея історії України (НМІУ), при цьому автором здійснено характеристику вуздечних предметів.

Апробація результатів дослідження відбувалась на регіональних і міжнародних наукових конференціях у Києві, Тернополі, Чигирині у 2001 – 2005 рр., у доповідях на засіданнях Відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України.

Результати дисертації викладені у 9 наукових статтях (3 – у співавторстві), з них 6 – у наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів та висновків (187 сторінок), списку використаних джерел (622 найменування) і трьох додатків (406 сторінок). Загальний обсяг роботи 649 сторінок.