
- •Лабораторна робота № 4 Дослідження однофазного трансформатора
- •Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 Дослідження двигуна постійного струму з паралельним збудженням
- •Теоретична частина
- •Порядок виконання роботи
- •7. За даними табл. 5.3 побудуйте регулювальну характеристику
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
Контрольні питання
1. Від яких параметрів залежить величина ЕРС обмотки трансформатора?
2. Що таке коефіцієнт трансформації?
3. Назвіть режими роботи трансформатора.
4. Які параметри визначаються в режимі холостого хода?
5. Які параметри визначаються в досліді короткого замикання?
6. Назвіть види втрат потужності в трансформаторі.
7. Що таке βопт?
8. Що таке номінальна напруга короткого замикання?
Лабораторна робота № 5 Дослідження двигуна постійного струму з паралельним збудженням
Мета роботи: ознайомитися з конструкцією двигуна. Оволодіти методами пуску двигуна, способами регулювання швидкості
Устаткування: двигун постійного струму, ламповий реостат, реостат (600 – 1000) Ом, амперметри 1 А, 5 А, вольтметр 150 В, тахометр.
Теоретична частина
Щоб машина постійного струму працювала в режимі двигуна, на обмотку якоря та обмотку збудження подається постійна напруга. По обмотці
збудження протікає струм Із, який створює магнітне поле головних полюсів. По обмотці якоря протікає струм Ія. В результаті взаємодії струму провідників обмотки якоря з магнітним полем виникають магніторушійна сила і електромагнітний момент. Колектор перетворює постійний по напрямку струм якоря в зовнішньому колі у змінний по напрямку струм в самій обмотці якоря. Таким чином, напрямок моменту під полюсами не змінюється. Якщо величина електромагнітного моменту буде дорівнювати гальмовому моменту, якір машини почне обертатися. Колектор машини постійного струму в режимі двигуна виконує роль інвертора.
Основні параметри, які характеризують роботу двигуна постійного струму, це: корисна механічна потужність на валу Р2; напруга на затискачах U; ККД двигуна η; номінальна швидкість обертання nном; опори обмотки якоря Rя і обмотки збудження Rз.
Рівняння електричного стану кола якоря:
U = Е + ІяRя. (5.1)
При безпосередньому пуску двигуна ( t = 0, n = 0, Е = 0) пусковий струм Іяп значно перевищує номінальний струм Ія ном:
Іяп
= U/
Rя=
(10
20)Ія
ном.
(5.2)
Для обмеження пускового струму в межах (1,5 3)Ія ном послідовно з обмоткою якоря вмикають пусковий реостат Rп:
(1,5 3)Ія ном = U/(Rя + Rп), (5.3)
звідки,
Rп = [U/(1,5 3)Ія ном] – Rя. (5.4)
Для двигуна з паралельним збудженням струм навантаження
І = Ія + Із. (5.5)
Швидкість обертання двигуна:
n
=
=
,
(5.6)
тут n0 = U/СЕФ - швидкість обертання якоря в режимі холостого ходу; Δn – зменшення швидкості за рахунок зростання гальмового моменту на валу та зростання струму Ія.
Виходячи з формули (5.6), регулювати швидкість двигуна постійного струму можна: а) напругою U; б) додатковим реостатом (Rд), який вмикається в коло якоря; в) магнітним потоком Ф, величина якого залежить від струму збудження.
Корисний момент на валу двигуна
М2
= 9,55
.
(5.7)
Залежність n = ƒ(М2) називається механічною характеристикою двигуна.
Коефіцієнт корисної дії:
η
=
.
(5.8)
тут Р1 - потужність, яку споживає двигун з мережі, Р2 – корисна потужність.
Втрати потужності:
ΔР = Р1 – Р2. (5.9)