2.1 Комп'ютерні мережі, як частковий випадок розподілених систем

Зв'язок між комп'ютерами здійснюється за допомогою спеціальних периферійних пристроїв – мережевих адаптерів, сполучених каналами зв'язку, які мають відносно велику протяжність.

Кожний комп'ютер працює під керуванням власної операційної системи, а якась «спільна» операційна система, що розподіляє роботу між комп'ютерами мережі, відсутня.

Взаємодія між комп'ютерами мережі відбувається за рахунок передачі повідомлень через мережеві адаптери і канали зв'язку. За допомогою цих повідомлень один комп'ютер звичайно запитує доступ до локальних ресурсів іншого комп'ютера.

Поділ локальних ресурсів кожного комп'ютера між усіма користувачами мережі – основна мета створення обчислювальної мережі.

Технологія, що реалізує модель процесу з ресурсами, які розподіляються, реалізує всі обчислення на ПЕОМ й у мережі (схема 2).

Вона дає змогу всім користувачам мере­жі розподіляти ресурси, які дорого коштують: принтери, дискові накопичувачі, модеми.

Схема 2. Модель процесу оброблення інформації в умовах АІС з розподіленими ресурсами

2.2 Технологія "клієнт — сервер"

Технологія "клієнт — сервер" дала змогу розподілити процес обчислення між настільною ПЕОМ ("клієнтом") і більш потужною ЕОМ, що використовується багатьма ко­ристувачами ("сервером") (схема 3).

Схема 3. Модель процесу оброблення інформації за технологією «клієнт-сервер»

Технологія "клієнт — сервер" ґрунтується на обміні електронними повідомлення­ми (клієнт посилає запит на сервер й одержує відповідь) та керуванні подіями (при настанні конкретної події на неї ре­агує спеціальний тригер, який генерує і відправляє конкрет­не повідомлення, наприклад інформує про зміну даних).

Технологічний процес у децентралізованих АІС харак­теризується участю користувача у формуванні БД і розв’язанні задач управління на ПЕОМ. Це стало принци­пово важливим кроком у розвитку ІТ. З появою ПЕОМ ста­ло можливим установити їх на АРМах працівників й ос­настити інструментальними засобами, орієнтованими на користувача-непрограміста.

Фахівець (кінцевий користувач) — ОПР(особа, що приймає рішення) — спілкуєть­ся безпосередньо з ПЕОМ без посередника-програміста. Ця технологія дала змогу створити єдиний технологічний процес реєстрації, оброблення, передачі та зберігання ін­формації у сфері управління, звівши до мінімуму перетво­рення при переході від одного інформаційного середовища до іншого.

До того користувач спілкується з ПЕОМ в діалоговому режимі. Щоб надати системі необхідної якості з точки зо­ру зручності користувача, у процесі проектування техно­логії оброблення інформації слід дотримуватися таких операційних вимог:

• система повинна розрізняти користувачів і мати за­хисні засоби інформації;

• поведінка системи має бути зрозумілою користува­чеві, для чого передбачається можливість керувати її по­ведінкою й одержувати пояснення дій;

• система має бути готовою допомогти користувачеві, для чого вона повинна відстежувати його дії та оцінювати можливі шляхи їх подальшого розвитку;

• взаємодія із системою повинна мати характер спіл­кування між людьми;

• має забезпечуватися постачання користувача довід­ковою інформацією і необхідними інструкціями, що виво­дяться на екран або принтер із зазначенням моментів на­дання допомоги від ЕОМ або проведення дії у відповідь. При цьому швидкість обміну інформацією не повинна ви­ходити за межі зони без стресової роботи користувача, а час взаємодії має бути обмеженим;

• має забезпечуватися легка адаптація користувача до системи, для взаємодії з якою досить звичайних лін­гвістичних навичок;

• методи розв’язання задач у системі мають бути тра­диційними для ПС і відомими користувачеві;

• має забезпечуватися одноманітність обчислюваль­них, логічних процедур і термінології.

У децентралізованих АІС використовується розподіле­на БД. Завдяки впровадженню децентралізованих техно­логій підвищується оперативність управління, скорочу­ється трудомісткість оброблення інформації, забезпечу­ється користувачем контроль вхідних даних і результатів розрахунків.