2.Удосконалення і підвищення наукового рівня планування

Використовуючи економіко-математичні методи, широкі експлуатаційні можливості сучасних засобів обчислювальної техніки, систему прогресивних науково-обгрунтованих норм і нормативів, а також досягнення науково-технічного прогресу, можна серйозно удосконалити планування виробництва і підняти його на науковий рівень. Наприклад, промоделювати кілька варіантів, а потім вибрати оптимальний з відповідною організаційною структурою управління підприємством; пробалансувати систему відповідних показників та визначити напрямок пропорційного розвитку виробництва; здійснювати взаємозв'язок прогнозування, перспективного, поточного та оперативного планування; широко використовувати нормативні методи на всіх рівнях планування та управління; удосконалити систему нормативно-планових показників у використанні трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів.

Особливо ефективне застосування зазначених методів і засобів для удосконалення планування в часовому та пооб’єктному аспектах. Для цього розробляється система взаємно ув'язаних та збалансованих соціально-економічних показників для річного, квартальних (місячних), декадних (тижневих), добових (змінних) планів - часовий аспект, а для кожного робочого місця, бригади, ділянки, так і для цехів і підприємства у цілому - пооб’єктний аспект. Крім того, установлюється єдиний крок для інформаційних сукупностей в обліку і плануванні, за допомогою якого є можливість оперативно і автоматизовано формувати дані для -аналізу.

Все це дозволяє значно удосконалити і підвищити рівень планування, а разом а тим поліпшити управління виробничими процесами шляхом взаємозв'язку сукупних показників в часовому та пооб'єктному аспектах. Крім того, є реальна можливість звільнити працівників, зайнятих розрахунками планових показників і складанням планів, від стомливої і малоефективної ручної праці.

3.Удосконалення форм і методів обліку

В умовах ринкової економіки значення обліку на підприємствах важко переоцінити. Тут важливе значення має оперативне збирання і гробка показників, простота і доступність цих показників всім користувачам в часовому та пооб'єктному аспектах. Тому існуючі форми і методи обліку з його традиційним позадачним підходом при збиранні та обробці економічної інформації в нових умовах не підходять. Крім того, на основі автоматизованої (діючої у ритмі виробництва) системи збирання і обробки економічної інформації доцільно організувати лише один - господарський облік замість трьох видів обліку (оперативного або оперативно-технічного, бухгалтерського 1 статистичного), які існують сьогодні на підприємствах. Це можливо тому, що: по-перше, використовується для нього тільки одне (загальне для усіх зазначених видів обліку) джерело фактичної (облікової) інформації - це виробничо-господарська та інша діяльність підприємства і його існуючі ресурси; по-друге, збирається ця фактична інформація одноразово, у ритмі виробництва, при єдиному технологічному процесі; збирається як достовірна, оброблюється (по різних алгоритмах) і записується у базу (бази) даних ПЕОН (АРМ).поставленої у місцях виникнення інформації, а потім передається (також у ритмі виробництва) по каналах зв'язку усім іншим користувачам більш вищого рівня, які використовують цю інформацію (разом з іншою умовно-постійною) для складання (також на ПЕОН) аналітичних та синтетичних реєстрів різного (у тому числі і бухгалтерського) призначення, прийняття управлінських рішень тощо.

Таким чином, завдяки безперервному технологічному процесу (всій первинній (фактичній) інформації, яка збирається одноразово і записується у базу (бази) даних, можна забезпечити повну ув'язку даних оперативного, бухгалтерського і статистичного обліку в аналітичному та синтетичному (зведеному) аспектах, достовірність цих даних, яку завгодно ступінь деталізації або групування, за станом на певну дату або за який завгодно час чи період та інше.

Система обробки економічної інформації не сумісна а формами, які існують у бухгалтерському обліку при ручній або напівручній обробці інформації. Ці форми не можна заповнювати машинним способом при безперервному процесі. Крім того, в них є ряд показників, як і багаторазово повторяються тощо.

В умовах, коли ПЕОМ використовується як АРМ І таким чином забезпечується у ритмі виробництва збирання і обробка (при єдиному процесі) всієї первинної інформації в місцях її виникнення, а потім передача її по каналах зв'язку усім користувачам різних рівнів, відкриваються широкі перспективи для нової автоматизованої або електронної форми обліку. У методичному відношенні основу цієї форми обліку складає системний регламентний перелік виробничо-господарських та інших операцій, який найбільш повно відображає стан, процеси та явища, що проходять на об'єкті управління в той чи інший період часу. економічний зв'язок зазначених операцій в аналітичному і синтетичному аспектах у базі (базах) даних вирішується відповідно до вимог системної обробки економічної інформації. Подвійний характер взаємозв'язаних змін на об'єктах обліку знаходить відображення в цільовому одноразовому записі кожної первинної операції. При цому первинна (фактична) інформація записується у базу даних з мінімальним набором таких реквізитів, за допомогою яких (та інших додаткових постійних даних) можна одержувати максимум потрібних даних. Такий підхід орієнтований на однорівневе або багаторівневе системне збирання і обробку, зберігання і видання необхідних даних користувачам за допомогою сучасного комплексу обчислювальної та периферійної техніки.