Практичні заняття № 15-16 “Розрахунок річних витрат на матеріально-технічне забезпечення підприємства” (4 год)
Питання для обговорення
Значення, склад і характеристика виробничої інфраструктури підприємства
Організація та планування інструментального господарства
Організація та планування ремонтного господарства
Організація та планування енергетичного господарства
Організація та планування транспортного господарства
Організація та планування складського господарства
Формули для задач
Організація та планування інструментального господарства ґрунтується на таких показниках: річні витрати інструменту, річна потреба в інструменті; потреба підприємства в інструменті на плановий період; повний час зносу інструменту; цеховий оборотний фонд інструменту; мінімальний, середній та максимальний запас інструменту; запас точки замовлення; партія інструменту, що замовляється одночасно; та денна потреба в інструменті.
Річні витрати інструменту (Вінстр) визначаються за такою формулою:
(89)
де Q – річна програма випуску продукції інструментом, од.;
Тм – машинний час, (с, хв., год. тощо);
Тст – стійкість інструменту (с, хв., год. тощо);
k – коефіцієнт передчасного виходу інструменту з ладу;
Lроб – довжина робочої частини інструменту, мм;
lзат – товщина шару, що знімається при гострінні інструменту, мм;
Qінстр – кількість інструментів, що працюють одночасно, од.
Річна потреба у різальному інструменті (Пінстр) визначається за такою формулою:
(90)
де Фобор – оборотний фонд на початок планового періоду.
Потреба підприємства в
інструменті на плановий період (
)
визначається за такою формулою:
(91)
де Зк – фактичний запас інструменту на кінець базового періоду, од.
Повний час зносу інструменту (Тзн) розраховується так:
(92)
Цеховий оборотний фонд
інструменту (
)
визначається за такою формулою:
(93)
де Фекс – експлуатаційний фонд (інструмент на робочих місцях та інструмент у гострінні та ремонті), од;
Зі/р.к – запас інструменту в інструментально-роздавальній коморі (витратний і страховий), од.
Мінімальний запас інструменту (Зmin) розраховується за такою формулою:
(94)
де Пдень – денна потреба в інструменті, од.;
Тт.в. – час нормального виготовлення партії інструменту.
Запас точки замовлення (Зт.з) розраховується за такою формулою:
(95)
де Тн.в – час нормального виготовлення партії інструментів.
Середній запас інструменту (Зсер) розраховується за такою формулою:
(96)
де Qодн – кількість інструменту, яка замовляється одночасно, од.
Максимальний запас інструменту (Зmax) розраховується за такою формулою:
(97)
При цьому партія (кількість інструментів), які замовляються одночасно розраховується за такою формулою:
(98)
де Тп/з – підготовчо-заключний час;
Тод – норма часу на випуск одного виробу (інструменту);
kн – коефіцієнт, який враховує час на переналагодження обладнання.
Денна потреба в інструменті визначається:
(99)
де Тпон – період поновлення запасу інструменту.
Організація та планування ремонтного господарства здійснюється на основі таких показників: трудомісткість ремонтних робіт, тривалість міжремонтного періоду, тривалість міжоглядового періоду та чисельність робітників зайнятих на ремонтних роботах.
Трудомісткість ремонтних робіт (Трем) розраховується за такою формулою:
(100)
де tог, tм, tсер, tкап – трудомісткість відповідно огляду, малого, середнього та капітального ремонту однієї ремонтної одиниці;
nог, nм, nсер – планова кількість відповідно оглядів, малих та середніх ремонтів протягом міжремонтного цик лу;
Tр.ц – тривалість ремонтного циклу у роках;
m – кількість груп обладнання різного ремонтною складністю та однаковою структурою і тривалістю міжремонтного циклу;
Nобл.і – кількість одиниць і-ої групи обладнання з однаковою ремонтною складністю;
Rі – ремонтна складність і-ої групи обладнання.
Тривалість міжремонтного періоду (Тм.р) розраховується за такою формулою:
(101)
Тривалість міжоглядового періоду (Тм.о) визначається за такою формулою:
(102)
Чисельність робітників (Чрем) зайнятих на ремонтних роботах розраховується так:
(103)
де Фд.роб – дійсний фонд робочого часу середньоспискового робітника;
Кв.н – коефіцієнт виконання норм ремонтниками.
Організація і планування енергетичного господарства здійснюється на основі таких показників: потреба підприємства в освітлювальній електроенергії, норма витрат пари на опалювання метра кубічного будівлі, загальна потреба у парі, витрати електроенергії на виробництво пари, потреба у технологічній електроенергії, загальний обсяг води на побутові потреби, годинне споживання силової електроенергії підприємством, річна потреба у силовій електроенергії та витрати на силову електроенергію.
Потреба підприємства в освітлювальній електроенергії (Еосв) визначається за такою формулою:
(104)
де Феф – ефективний фонд роботи підприємства;
Ко.г – коефіцієнт одночасності горіння;
m – кількість видів освітлювальних приладів з різною потужністю;
Ni – кількість освітлювальних точок і-ої групи за потужністю;
Wi – потужність точки в і-ій групі;
Вел – процент втрат електроенергії.
Норма витрат пари на опалювання 1 м3 будівлі (Нпари) розраховується за такою формулою:
(105)
де Вт – витрати тепла на 1м3 будівлі;
Топ.п – тривалість опалювального періоду;
tв, tз – внутрішня і середня за сезон зовнішня температура;
Wпари – тепловий вміст пари;
Δtп.к – різниця між початковою і кінцевою температурою повітря.
Потреба у парі (Qпар) розраховується за такою формулою:
(106)
де V – об’єм приміщення, м3.
Витрати електроенергії на виробництво пари (Епар) визначається так:
(107)
де Нел – норма витрат електроенергії на виробництво 1 т пари.
Потреба у технологічній електроенергії (Етех) розраховується за формулою:
(108)
де m – кількість видів продукції, що випускаються підприємством;
Нтех.і – норма витрат технологічної енергії на одиницю продукції і-го виду;
Nі – виробнича програм випуску продукції і-го виду.
Годинне споживання силової електроенергії (Есил.год) підприємством визначається за такою формулою:
(109)
де Пвст встановлена потужність усіх струмоприймачів;
Квик.пот коефіцієнт використання потужності;
Квик.дв коефіцієнт використання двигунів у часі;
Кк.д коефіцієнт корисної дії двигунів;
Квт.м коефіцієнт втрат енергії у мережі.
Витрати на силову електроенергію (Всил.ел) визначаються за такою формулою:
(110)
де Цпот плата за 1 кВт приєднаної потужності, грн;
Есил.рік річна потреба у силовій електроенергії, кВт/рік;
Тспож тариф за 1 кВт спожитої електроенергії, грн.
При цьому річна потреба у силовій електроенергії визначається як добуток годинного споживання силової електроенергії підприємством та ефективного фонду часу роботи двигунів.
Організація і планування транспортного господарства здійснюється на основі таких показників: необхідна кількість транспортних засобів, добова продуктивність транспортного засобу, тривалість одного рейсу для маятникового двостороннього маршруту, тривалість одного рейсу та тривалість одного рейсу для кільцевого маршруту.
Кількість транспортних засобів (Nтр) необхідних підприємству для нормального функціонування розраховується за такою формулою:
(111)
де Q вантажооборот за розрахунковий період;
Трц транспортний цикл, що включає час на завантаження і розвантаження та час пробігу за маршрутом в обидві сторони, год;
Кнер коефіцієнт нерівномірності потоків;
qном номінальна вантажопідйомність транспортних засобів;
Теф ефективний фонд часу роботи транспортних засобів, год;
Крем коефіцієнт втрат часу на ремонт транспортних засобів;
Квик.вант коефіцієнт використання вантажопідйомності.
Добова продуктивність транспортного засобу (Пдоб) розраховується:
(112)
де Qдоб добовий вантажооборот;
n кількість рейсів транспортного засобу за добу.
Тривалість одного рейсу транспортного засобу (tрейс) визначається за такою формулою:
(113)
де tз, tроз час відповідно завантаження та розвантаження транспортного засобу, год;
L відстань перевезення, км;
vв, vб.в швидкість транспортного засобу відповідно з вантажем та без вантажу, км/год.
Особливість маятникового двостороннього маршруту полягає утому, що в обидві сторони транспортний засіб їде завантаженим, отже тривалість такого рейсу (tмдм) розраховується:
(114)
Особливість кільцевого маршруту полягає у тому, що по дорозі до кінцевого пункту призначення транспортний засіб виконує кілька зупинок для розвантаження частини продукції. Отже тривалість рейсу для кільцевого маршруту визначається за такою формулою:
(115)
де m кількість пунктів розвантаження.
Література: [14], [28], [33], [39], [40].
Задачі для самостійного розв’язку
Задача 1. Визначити мінімальний, максимальний і середній запаси, а також запас точки замовлення фрез для безперебійної роботи деревообробного підприємства, якщо задані норма часу на виготовлення фрези, підготовчо-заключний час, коефіцієнт, що враховує час на переналагодження обладнання, час поновлення запасу, нормального виготовлення партії фрез та термінового виготовлення (табл. 3.46).
Таблиця 3.46
Вихідні дані для задачі 1 “Розрахунок запасу інструменту”
Варіант |
Норма часу на вигото-влення фрези, хв. |
Підготовчо-заключний час, год. |
Коефіцієнт переналагодження обладнання |
Час понов-лення запасу, дні |
Час нор-мального виготовлення партії, дні |
Час термінового виготовлення, дні |
|
|
30 |
15 |
0,06 |
32 |
19 |
6 |
|
|
27 |
14 |
0,05 |
29 |
17 |
5 |
|
|
24 |
12 |
0,04 |
26 |
15 |
5 |
|
|
22 |
11 |
0,07 |
23 |
14 |
4 |
|
|
45 |
23 |
0,05 |
48 |
29 |
8 |
|
|
41 |
20 |
0,06 |
43 |
26 |
8 |
|
|
36 |
18 |
0,05 |
39 |
23 |
7 |
|
|
33 |
16 |
0,04 |
35 |
21 |
6 |
|
|
34 |
19 |
0,07 |
36 |
23 |
5 |
|
|
31 |
18 |
0,05 |
33 |
21 |
6 |
|
|
28 |
16 |
0,06 |
30 |
19 |
7 |
|
|
26 |
15 |
0,05 |
27 |
18 |
6 |
|
|
42 |
20 |
0,04 |
45 |
26 |
4 |
|
|
38 |
17 |
0,07 |
40 |
23 |
5 |
|
|
33 |
15 |
0,05 |
36 |
20 |
6 |
|
|
30 |
13 |
0,06 |
32 |
18 |
6 |
|
|
36 |
14 |
0,05 |
39 |
20 |
5 |
|
|
32 |
11 |
0,04 |
34 |
17 |
5 |
|
|
27 |
13 |
0,07 |
30 |
14 |
6 |
|
|
24 |
11 |
0,05 |
26 |
12 |
4 |
|
|
30 |
10 |
0,06 |
33 |
14 |
7 |
|
|
26 |
8 |
0,05 |
28 |
11 |
5 |
|
|
21 |
9 |
0,04 |
24 |
8 |
6 |
|
|
28 |
8 |
0,07 |
20 |
6 |
6 |
|
|
34 |
12 |
0,05 |
27 |
8 |
5 |
Задача 2. Визначити витрати свердел і потребу підприємства у них на наступний рік на основі даних, поданих у табл. 3.47
Таблиця 3.47
Вихідні дані до задачі 2 “Розрахунок витрат та потреби підприємства в інструменті на наступний рік”
Варіант |
Товщина шару, що знімається при переточу-ванні, мм |
Робоча частина інструменту, мм |
Стійкість інстру-менту, хв. |
Коефіцієнт пе-редчасного ви-буття інстру-менту з ладу |
Машинний час, хв. |
Річна програма, тис. шт. |
Оборотний фонд на поча-ток наступно-го року, шт. |
Фактичний за-пас на 1 жовтня поточного року, шт. |
Обсяг поставки в останньому квар-талі поточного року, шт. |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
3 |
36 |
60 |
0,05 |
5 |
120 |
400 |
200 |
150 |
|
|
3 |
32 |
59 |
0,04 |
6 |
100 |
380 |
190 |
140 |
|
|
4 |
35 |
58 |
0,07 |
5 |
85 |
390 |
150 |
120 |
|
|
2 |
40 |
61 |
0,05 |
5 |
90 |
450 |
220 |
160 |
|
|
5 |
33 |
57 |
0,06 |
4 |
110 |
410 |
200 |
180 |
|
|
4 |
36 |
56 |
0,05 |
8 |
95 |
420 |
210 |
180 |
|
|
3 |
37 |
60 |
0,04 |
8 |
90 |
430 |
220 |
170 |
|
|
2 |
38 |
61 |
0,07 |
7 |
80 |
400 |
200 |
150 |
|
|
4 |
41 |
63 |
0,05 |
6 |
100 |
380 |
190 |
140 |
|
|
6 |
34 |
57 |
0,06 |
5 |
120 |
390 |
150 |
120 |
|
|
4 |
32 |
58 |
0,05 |
6 |
130 |
450 |
220 |
160 |
|
|
3 |
30 |
57 |
0,04 |
7 |
125 |
410 |
200 |
180 |
|
|
5 |
36 |
59 |
0,07 |
6 |
110 |
400 |
210 |
180 |
|
|
4 |
35 |
58 |
0,05 |
4 |
115 |
380 |
200 |
150 |
Продовження табл. 3.47
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
|
3 |
38 |
60 |
0,06 |
5 |
100 |
390 |
190 |
140 |
|
|
2 |
35 |
59 |
0,05 |
6 |
90 |
450 |
150 |
120 |
|
|
3 |
34 |
58 |
0,04 |
6 |
80 |
410 |
220 |
160 |
|
|
1 |
29 |
61 |
0,07 |
5 |
95 |
420 |
200 |
180 |
|
|
4 |
39 |
57 |
0,05 |
5 |
85 |
430 |
210 |
180 |
|
|
3 |
41 |
56 |
0,06 |
6 |
100 |
400 |
220 |
170 |
|
|
2 |
40 |
60 |
0,05 |
4 |
120 |
380 |
200 |
150 |
|
|
4 |
36 |
61 |
0,04 |
7 |
130 |
390 |
190 |
140 |
|
|
5 |
34 |
63 |
0,07 |
5 |
125 |
400 |
150 |
120 |
|
|
3 |
31 |
57 |
0,05 |
6 |
110 |
410 |
220 |
160 |
|
|
2 |
32 |
58 |
0,06 |
6 |
100 |
420 |
200 |
180 |
Задача 3. У механічному цеху деревообробного заводу з нового року встановлено три групи обладнання, категорія складності, структура ремонтного циклу та тривалість ремонтного циклу подані у табл. 3.48. Норми часу на ремонтні роботи подані у табл. 3.49.
Визначити міжремонтні і міжоглядові періоди, трудомісткість слюсарних робіт, річний обсяг слюсарних і верстатних робіт на весь обсяг ремонту, а також чисельність ремонтників.
Таблиця 3.48
Вихідні дані для задачі 3 “Розрахунок обсягів, тривалості, трудомісткості ремонтних робіт та кількості необхідних ремонтників”
Варіант |
Кількість обладнання/ категорія складності |
Структура ремонтного циклу |
Тривалість ремонтного циклу, років |
||
І група |
ІІ група |
ІІІ група |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
8/12 |
10/17 |
5/15 |
К-О-М-О-М-О-С-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К |
6 |
|
|
5/14 |
12/16 |
8/15 |
К-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К |
4 |
|
|
12/12 |
10/10 |
8/17 |
К-О-М-О-М-О-С-О-С-О-М-О-С-О-К |
6 |
|
|
9/17 |
15/10 |
12/12 |
К-О-М-О-С-О-М-О-М-О-С-О-С-О-М-О-К |
7 |
|
|
10/14 |
12/17 |
8/17 |
К-О-М-О-С-О-С-О-М-О-С-О-К |
5 |
|
|
9/15 |
10/12 |
5/17 |
К-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К |
4 |
|
|
8/12 |
10/17 |
5/15 |
К-О-М-О-М-О-С-О-С-О-М-О-С-О-К |
6 |
|
|
5/14 |
12/16 |
8/15 |
К-О-М-О-С-О-М-О-М-О-С-О-С-О-М-О-К |
7 |
|
|
12/12 |
10/10 |
8/17 |
К-О-М-О-С-О-С-О-М-О-С-О-К |
5 |
|
|
9/17 |
15/10 |
12/12 |
К-О-М-О-М-О-С-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К |
6 |
|
|
10/14 |
12/17 |
8/17 |
К-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К |
4 |
|
|
9/15 |
10/12 |
5/17 |
К-О-М-О-М-О-С-О-С-О-М-О-С-О-К |
6 |
|
|
8/12 |
10/17 |
5/15 |
К-О-М-О-С-О-М-О-М-О-С-О-С-О-М-О-К |
7 |
|
|
5/14 |
12/16 |
8/15 |
К-О-М-О-С-О-С-О-М-О-С-О-К |
5 |
Продовження табл. 3.48
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
|
12/12 |
10/10 |
8/17 |
К-О-М-О-М-О-С-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К |
6 |
|
|
9/17 |
15/10 |
12/12 |
К-О-М-О-С-О-М-О-М-О-С-О-С-О-М-О-К |
7 |
|
|
10/14 |
12/17 |
8/17 |
К-О-М-О-С-О-С-О-М-О-С-О-К |
5 |
|
|
9/15 |
10/12 |
5/17 |
К-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К |
4 |
|
|
8/12 |
10/17 |
5/15 |
К-О-М-О-М-О-С-О-С-О-М-О-С-О-К |
6 |
|
|
5/14 |
12/16 |
8/15 |
К-О-М-О-С-О-М-О-М-О-С-О-С-О-М-О-К |
7 |
|
|
12/12 |
10/10 |
8/17 |
К-О-М-О-С-О-С-О-М-О-С-О-К |
5 |
|
|
9/17 |
15/10 |
12/12 |
К-О-М-О-М-О-С-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К |
6 |
|
|
10/14 |
12/17 |
8/17 |
К-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К |
4 |
|
|
9/15 |
10/12 |
5/17 |
К-О-М-О-М-О-С-О-С-О-М-О-С-О-К |
6 |
|
|
10/12 |
14/15 |
3/17 |
К-О-М-О-М-О-С-О-М-О-С-О-М-О-М-О-К |
6 |
Таблиця 3.49
Норми витрат часу на різні види ремонтних робіт
Норма часу на роботи |
Види ремонтних робіт |
|||
Огляд |
Малий ремонт |
Середній ремонт |
Капітальний ремонт |
|
Слюсарні, год. |
0,75 |
4,00 |
16,00 |
23,00 |
Верстатні, год. |
0,50 |
3,00 |
12,00 |
18,00 |
Практичне заняття № 17 “Модульний контроль №2”
Модульний контроль проводиться на практичному занятті. До цієї форми контролю студент повинен повторити вивчений у другому змістовому модулі лекційний матеріал та розв’язати дані йому задачі. На контроль виноситься два теоретичні питання та дві задачі.
Перелік питань до другого модулю поданий у розділі 4.