Хід роботи
Завдання 1: Зібрати схему для виконання лабораторної роботи відповідно до рис. 4.3.
Найменування
Ім'я
вузла/
інтерфейс
Fa0/0 або адрес
мережевої інтерфейсної плати
Адрес VLAN
1
Комутатор 1
S1
ні
172.16.0.2/16
Комутатор 2
S2
ні
172.16.0.3/16
Вузол 1a
ні
172.16.1.10/24
ні
Вузол 1b
ні
172.16.1.11/24
ні
Вузол 2
ні
172.16.1.12/24
ні
Видалити існуючу конфігурацію та перезавантажити комутатори.
Крок 1: Під'єднайте пристрої.
Під'єднайте інтерфейс Fa0/1 комутатора до інтерфейсу Fa0/1 комутатора 2 за допомогою прямого кабелю.
Під'єднайте інтерфейс Ethernet вузла 1а до інтерфейсу Fa0/2 комутатора 1 за допомогою прямого кабелю.
Під'єднайте інтерфейс Ethernet вузла 1b до інтерфейсу Fa0/3 комутатора 1 за допомогою прямого кабелю.
Під'єднайте інтерфейс Ethernet вузла 1а до інтерфейсу Fa0/2 комутатора 2 за допомогою прямого кабелю.
Під'єднайте ПК за допомогою консольного кабелю для настройки конфігурації маршрутизатора і комутаторів.
Задайте IP-адреси на вузлах згідно таблиці.
Завдання 2: Здійсніть початкову конфігурацію комутатора S1.
Під'єднайте ПК до консольного порта комутаторів для налаштування конфігурації за допомогою програми емуляції терміналу.
Крок 1: Задайте ім’я комутатора, пароль на вхід в консоль, пароль на віртуальні термінали (vty).
Switch>enable
Switch#config terminal
Switch(config)#hostname S1
S1(config)#enable password cisco
S1(config)#enable secret class
S1(config)#line console 0
S1(config-line)#password cisco
S1(config-line)#login
S1(config-line)#line vty 0 15
S1(config-line)#password cisco
S1(config-line)#login
S1(config-line)#end
Крок 2: Задайте ір-адрес vlan 1 та шлюз
S1(config)#int vlan 1
S1(config-if)#ip address 172.16.0.2 255.255.0.0
S1(config-if)#no shutdown
S1(config-if)#exit
S1(config)#ip default-gateway 172.16.0.1
S1(config)#end
Завдання 3: Здійсніть початкову конфігурацію комутатора S2.
Під'єднайте ПК до консольного порта комутаторів для налаштування конфігурації за допомогою програми емуляції терміналу. Здійсніть налаштування по аналогії до S1.
Завдання 4: Налаштуйте вузли та відповідні порти комутаторів у потрібні VLAN.
Крок 1: Налаштування вузлів.
Виконайте налаштування вузлів згідно інформації в таблиці і на схемі топології.
Крок 2: Переведення потрів комутатора в режим доступу.
При безпосередньому підключенні деяких комутаторів, як, наприклад, в даній лабораторній роботі, порти комутаторів автоматично налаштуються на магістральний режим зв'язку. Щоб запобігти цьому, виконайте ручне налаштування портів комутатора і переведіть їх в режим нормального зв'язку на комутаторі 1 і 2.
S1(config)#interface fa0/1
S1(config-if)#switchport mode access
S2(config)#interface fa0/1
S2(config-if)#switchport mode access
Крок 3: Перевірте налаштування VLAN по замовчуванню на обох комутаторах за допомогою команди show vlan.
S1#show vlan
S2#show vlan
Чи всі порти комутатора призначені VLAN? ____________
У якій VLAN знаходяться порти? ____________
Чи може будь-який комутатор провести ехо-тестування будь-якого іншого вузла або комутатора в цей час? ____________
Перевірте це, виконавши ехо-запит з вузла 1a на всі інші вузли і комутатори?
Крок 4: Створення і перевірка налаштувань VLAN.
Створіть VLAN 2 і VLAN 3 і присвойте їм імена.
S1(config)#vlan 2
S1(config-vlan)#name fred
S1(config-vlan)#exit
S1(config)#vlan 3
S1(config-vlan)#name wilma
S1(config-vlan)#exit
S2(config)#vlan 2
S2(config-vlan)#name fred
S2(config-vlan)#exit
S2(config)#vlan 3
S2(config-vlan)#name wilma
S2(config-vlan)#exit
Призначте мережам VLAN відповідні інтерфейси комутатора. Порти, що підключаються до вузлів 1a і 2, будуть призначені VLAN 2, а порт, що підключається до вузла 1b, буде призначений VLAN 3. Збережіть конфігурацію.
S1(config)#int fa0/2
S1(config-if)#switchport access vlan 2
S1(config-if)#exit
S1(config)#interface fa0/3
S1(config-if)#switchport access vlan 3
S1(config-if)#end
S1#copy running-config startup-config
S2(config)#int fa0/2
S2(config-if)#switchport access vlan 2
S2(config-if)#end
S2#copy running-config startup-config
Перевірте зв'язок між пристроями:
Відправте ехо-запит з комутатора 1 на комутатор 2.
Чи успішно виконані ехо-запити? ____________
Якій мережі VLAN належать інтерфейси управління комутаторів 1 і 2?
Відправте ехо-запит з вузла 1а на вузол 2.
Чи успішно виконані ехо-запити? ____________
Відправте ехо-запит з вузла 1а на комутатор S1.
Чи успішно виконані ехо-запити? ____________
Чому вузол 1a не може встановити зв'язок з комутатором S1?
Завдання 5: Налаштуйте і перевірте магістральний зв'язок.
Виконайте налаштування магістрального зв'язку на комутаторах S1 і S2. Порт Fa0/1 на комутаторі 1 вже підключений до порту Fa0/1 комутатора S2.
S1(config)#int Fa0/1
S1(config-if)#switchport mode trunk
S1(config-if)#end
S2(config)#int Fa0/1
S2(config-if)#switchport mode trunk
S2(config-if)#end
Перевірте створення магістралі.
S1#show interfaces trunk
S2#show interfaces trunk
Чи з'являються у вихідних даних магістральні інтерфейси? ____________
Яка VLAN задана в якості вихідної VLAN? _______________
Які VLAN можуть здійснювати зв'язок за допомогою магістралі?
Перевірте налаштування VLAN на обох комутаторах.
S1#show vlan
S2#show vlan
Чи з'являються інтерфейси Fa0/1 комутатора S1 і S2 в VLAN? Обґрунтуйте свою відповідь.
Перевірте зв'язок між пристроями знову.
Відправте ехо-запит з комутатора S1 на комутатор S2.
Чи успішно виконані ехо-запити? ________________
Відправте ехо-запит з вузла 1а на вузол 2.
Чи успішно виконані ехо-запити? ________________
Відправте ехо-запит з вузла 1b на вузол 2.
Чи успішно виконані ехо-запити? ________________
Відправте ехо-запит з вузла 1а на комутатор 1.
Чи успішно виконані ехо-запити? ________________
Для видалення магістрального зв’язку на комутаторах необхідно провести наступні дії.
Раніше в даній лабораторній роботі інтерфейси Fa0/1 на комутаторах були вручну налаштовані на магістральний зв'язок. Видаліть цю конфігурацію за допомогою команди no switchport mode trunk.
S1(config)#int Fa0/1
S1(config-if)#no switchport mode trunk
S1(config-if)#end
S2(config)#int Fa0/1
S2(config-if)#no switchport mode trunk
S2(config-if)#end
Перегляньте статус магістрального зв'язку на портах комутаторів.
S1#show interfaces trunk
S2#show interface trunk
Завдання 6: Документація налаштувань комутатора.
На кожному комутаторі, скопіюйте робочу конфігурацію у текстовий файл і збережіть файл для використання у майбутньому.
Завдання 7: Виконайте лабораторну роботу на лабораторному макеті. Продемонструйте результат виконання роботи викладачеві.
Завдання 8: Завершення роботи.
Оформіть звіт про виконання даної роботи.
Видаліть конфігурації(команда erase startup-config) і перезавантажте комутатори.
Відключіть і складіть кабелі. Для PC хостів, що зазвичай використовуються для інших мереж (наприклад LAN університету чи Інтернет), підключіть відповідні кабелі і відновіть налаштування TCP/IP .
Контрольні питання
Для чого налаштовувати магістральні канали в мережі?
В яких режимах може працювати порт комутатора?
Що таке транковий порт?
Які методи маркування кадрів використовуються на комутаторах Cisco?
В якому режимі працюють порти комутатора по замовчуванню?
Яка інкапсуляція магістрального зв'язку по замовчуванню?
Лабораторна робота №5. Налаштування протоколу VTP.
Тема роботи: Налаштування протоколу VTP
Мета роботи: Вивчити принципи конфігурування протоколу VTP на комутаторах Cisco Catalyst 2960.
Порядок виконання роботи
Виконання даної лабораторної роботи, складається з двох частин:
Підготовки на емуляторі Packet Tracer v. 5.х
Робота на комутаторі Cisco Catalyst 2960
План роботи
Ознайомитись з теоретичними відомостями.
Скласти макет згідно схеми в емуляторі Packet Tracer і провести конфігурацію комутатора.
Під’єднати до комутатора Cisco Сatalyst 2960 робочу станцію через консольний та Ethernet порти.
Перевірити початковий статус комутатора.
Провести конфігурування комутатора Cisco Catalyst 2960.
Закінчити роботу, підготувати звіт.
Теоретичні відомості
Призначення протоколу VTP
Із збільшенням розміру і складності мережі централізоване керування структурою VLAN стає критично важливим. Протокол VTP (VLAN Trunkіng Protocol) – це протокол обміну повідомленнями 2-го рівня, що дозволяє керувати базою даних VLAN з центрального сервера в мережевому сегменті. Маршрутизатори не пересилають оновлень VTP.
Без автоматизованого методу керування корпоративною мережею із сотнями VLAN необхідно було б вручну налаштувати кожну VLAN на кожному комутаторі. Будь-яка зміна структури VLAN потребувала б додаткового ручного налаштування.
Щоб вирішити цю проблему, корпорація Cіsco створила протокол VTP, що автоматизує багато задач конфігурації VLAN. VTP гарантує погоджене обслуговування конфігурації VLAN по всій мережі і зменшує необхідність у керуванні та моніторингу VLAN.
VTP являє собою протокол обміну повідомленнями між клієнтом і сервером, що дозволяє додавати, видаляти та перейменовувати VLAN в одному домені VTP. Усі комутатори, що конфігуруються по протоколу VTP є частиною домену. У кожного домену VTP є унікальне ім'я. Комутатори VTP обмінюються повідомленнями VTP тільки з іншими комутаторами в межах домену.
Версії протоколу VTP
Існує дві версії VTP: 1 і 2. Версія 1 – версія, що використовується за замовчуванням і несумісна з версією 2. На всіх комутаторах необхідно налаштувати однакову версію протоколу.
VTP використовує три режими: сервер, клієнт і прозорий пристрій. За замовчуванням усі комутатори є серверами. Рекомендується налаштувати хоча б два комутатори в мережі як сервер, щоб забезпечити резервування.
При використанні VTP кожен сервер посилає повідомлення через свої транкові порти. Повідомлення включають домен керування, номер версії конфігурації, відомі VLAN і параметри кожної VLAN. Кадри відправляються за адресою багатоадресної розсилки, тому їх отримують всі сусідні вузли.
Кожен комутатор VTP зберігає базу даних VLAN, що включає номер версії конфігурації, в енергонезалежній пам'яті (NVRAM). Якщо VTP отримує оновлення з більш високим номером версії, ніж номер у базі даних, комутатор додає нові дані у свою базу даних VLAN.
Номер зміни конфігурації VTP починається з нуля. При внесенні змін номер версії конфігурації збільшується на одиницю. Номер версії продовжує збільшуватися, поки не досягає 2 147 483 648. При досягненні цього значення лічильник скидається на нуль. Крім того, номер версії скидається при перезавантаженні комутатора.
Проблема, пов'язана з номером версії, може виникнути, якщо хтось додасть у мережу комутатор з більш високим номером версії. Оскільки за замовчуванням комутатор знаходиться в серверному режимі, нові, але невірні дані можуть перезаписати коректні дані VLAN на всіх інших комутаторах.
Один зі способів забезпечення захисту від цієї критичної ситуації полягає в заданні паролів VTP. Крім того, при додаванні комутатора в мережу, у якій уже є комутатор у серверному режимі, переконайтеся, що новий комутатор налаштований у прозорому або клієнтському режимі.
Існує три типи повідомлень VTP: зведені оголошення, скорочені оголошення і запит оголошень.
Зведені оголошення
Комутатори Catalyst розсилають зведені оголошення кожні 5 хвилин, а також при зміні бази даних VLAN. Зведені оголошення містять поточне ім'я домена VTP і номер версії конфігурації.
При додаванні, видаленні або зміні VLAN сервер збільшує номер версії конфігурації і відправляє зведене оголошення.
При отриманні пакета зведеного оголошення комутатор порівнює ім'я домена VTP зі своїм ім'ям домену VTP. Якщо імена доменів збігаються, комутатор порівнює номер версії конфігурації зі своїм номером. Якщо отриманий номер нижчий, комутатор ігнорує пакет. Якщо номер версії вище, відправляється запит оголошення.
Скорочені оголошення
Скорочене оголошення відправляється після зведеного оголошення. Скорочене оголошення містить список даних VLAN.
Скорочене оголошення містить нові дані VLAN, засновані на зведеному оголошенні. Якщо в мережі кілька VLAN, буде потрібно кілька скорочених оголошень.
Запити оголошень
VTP-клієнти використовують запити оголошень, щоб запитати інформацію про VLAN. Запити оголошень необхідні, якщо комутатор скинутий або змінене ім'я домена VTP. Комутатор отримує зведене оголошення VTP з більш високим номером версії конфігурації, ніж його власний.
Налаштування VTP
За замовчуванням комутатори є серверами. Якщо комутатор у серверному режимі відправляє оновлення з номером версії, що перевищує поточний номер версії, усі комутатори змінять свої бази даних відповідно до налаштувань на новому комутаторі.
При додаванні нового комутатора в існуючий домен VTP потрібно виконати наступні дії:
Дія 1. Налаштувати протокол VTP в автономному режимі (версія 1)
Дія 2. Перевірити конфігурацію VTP.
Дія 3. Перезавантажити комутатор.