Лiтература.

1. Конспект лекцiй.

2. Биологическая химия /Воронина Л.Н. и др.- Х.:Основа, 1999. – 640 с.

3. Губський Ю.I. Бiологiчна хiмiя. – Київ-Тернопiль: Укрмедкнига, 2000 – 507 с.

4. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. – Біохімія людини.

5. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. – Біохімія людини.Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744с

Заняття №6 Тема:регуляція активності ферментів.

Актуальність теми: Знання способів регуляції активності ферментів, механізмів дії різних активаторів та інгібіторів необхідні для розуміння механізмів лікувальної дії багатьох фармпрепаратів та принципів їх направленого синтезу.

Навчальні цілі:

Знати: механізми регуляції активності ферментів, значення їх для фармакології і токсикології.

Вміти: виявити активуючу чи інігібуючу дію різних речовин на активність ферментів.

Самостійна позааудиторна робота

В зошитах для протоколів:

1. Зобразити схематично взаємодію алостеричних ферментів із позитивними і негативними ефекторами.

2. підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторної роботи „Визначення активності сукцинатдегідрогенази мітохондрій”.

Контрольні питання

1. Поняття про алостеричний центр ферментів.

2. Алостерична регуляція активності ферментів.

3. Ковалентна модифікація ферментів.

4. Регуляція шляхом обмеженого протеолізу. Проферменти (зимогени).

5. Роль циклічних нуклеотидів в регуляції ферментативних процесів.

6. Дія регуляторних білків-ефекторів (кальмодуліну, протеїназ).

7. Регуляція кількості ферментів шляхом регуляції його синтезу і розпаду. Конституційні і адаптивні ферменти.

Самостійна аудиторна робота

1. Дайте відповіді на наступні запитання за схемою:

Фермент	Механізм регуляції
Ліпаза
Глікогенсинтаза
Глікогенфосфорилаза
Пепсиноген
Хімотрипсиноген
Протеїнкіназа
Фосфодіестераза

2. Виконати лабораторну роботу „Визначення активності сукцинатдегідрогенази мітохондрій” захистити протокол.

Принцип методу. Метод грунтується на виявленні знебарвлення 2,6-дихлорфеноліндофенолу в реакції з янтарною кислотою в присутності м’язів як джерела ферменту сукцинатдегідрогенази. Конкурентне гальмування активності цього ферменту викликає малонова кислота НООС-СН₂-СООН, яка є структурним аналогом янтарної кислоти.

Хід роботи. Свіжу м’язеву тканину (1 г) подрібнюють ножицями і розтирають в ступці з невеликою кількістю води (2-3 мл) протягом 1 хв. Одержаний гомогенат переносять на подвійний шар марлі, розміщеної на лійці, промивають водою, ставлять на фільтрувальний папір і висушують.

В три пробірки наливають по 3 мл фосфатного буферу (рН 7,4) і поміщають в них по 0,1г м’язевого гомогенату. Потім в дослідну пробірку додають 5 крапель 3% р-ну янтарної кислоти і для нейтралізації 5 крапель 0,1н р-ну їдкого натрію, а в контрольну - 10 крапель дистильованої води. В третю пробірку додають 5 крапель 3% р-ну малонової кислоти, 5 крапель 3% р-ну янтарної кислоти і 5 крапель 0,1н р-ну їдкого натрію. У всі пробірки доливають по 1 мл 0,001 н р-ну дихлорфеноліндофенолу і вміст їх добре перемішують. Проби ставлять в термостат при 37^оС на 40 хв. Відмічають знебарвлення вмісту в першій пробірці і порівнюють її з контролем і пробіркою, де знаходився конкурентний інгібітор сукцинатдегідрогенази - малонова кислота. Час знебарвлення 2,6-дихлорфеноліндофенолу в присутності янтарної кислоти характеризує активність сукцинатдегідрогенази.