7. Абстрагування від змісту

Абстрагуючись від змісту, прочитайте запропонований текст як:

а) повідомлення державного телебачення про надзвичайну міжнародну подію;

б) лектор, текст лекції якого записується студентами;

в) вчитель, який веде 10-й урок поспіль;

г) оратор на публічному мітингу протесту;

д) класна дама з пансіонату для шляхетних дівчат;

е) особистий лист, який людина читає пошепки.

”Був собі горобець. І був би він нічого собі горобчик, та тільки біда, що дурненький він був. Як вилупився з яйця, так з того часу нітрошки не порозумнів. Нічого він не тямив: ані гніздечка звити, ані зерна доброго знайти, - де сяде, там і засне; що на очі навернеться, те і з’їсть. Тільки й того, що завзятий був дуже, - є чого, нема чого, а він вже до бійки береться. Одного разу літав він зі своїм товаришем, теж молодим горобчиком, по дворі господаря. Літали вони, гралися, та й знайшли три конопляні зернятка”.

8. Педагогічні інтонації

а) прочитайте скоромовки з різною інтонацією: весело, сумно, по-діловому, гнівно, жорстко, по-дружньому, задумливо, здивовано.

1. Скочив котик на курник –

В курнику здійнявся крик.

Тільки квочка не кричала,

А крилом курчат вкривала.

2. При дорозі, де тополі,

Синій льон зацвів у полі.

Біля льону синя річка.

В небі синьому синичка.

3. Танцювали миші

По бабиній хижі.

Стало бабі за танець –

З’їли миші буханець.

4. Віє вітер з-під воріт,

У воротях – сірий кіт.

Вітер сірому котові

Чеше вусики шовкові.

5. Ой, на річці – дивина!

Сом зробив собі човна,

Бо уже старому сому

Важко плавати самому.

6. Котик – хвостик волохатий –

По підлозі скаче.

Замітає котик хату,

Бо Катя – ледача.

7. Зшив торбину кенгуру

На маленьку дітвору.

І в торбині тій щодня

Носить він кенгуреня.

8. Ніч не спали сиченята,

Полягали ранком спати.

“На добраніч!” – каже сич,

Бо в сичів же день – це ніч.

9. Я печу, печу, печу,

Діткам всім по калачу.

Зверху маком притрушу,

В піч гарячу посаджу.

10. Ходять зубри бородаті,

І рогаті, й волохаті.

А між ними зубренятко –

Дуже схоже на телятко.

11. Взимку вітер вовком виє,

Всіх лякає сніговієм.

Ти не вий, не вий, вітриську,

До весни вже зовсім близько.

б) подані фрази прочитати з різною інтонацією, в залежності від ситуації, в якій вони можуть бути вжиті:

1. “Сьогодні ви дізнаєтесь...”

2. “Хочу вам сказати...”

3. “Що ви там робили?”

4. “Хто це зробив?”

5. “Записуйте, будь-ласка”.

6. “Хто не зрозумів?”

7. ”Поясніть, будь-ласка, що саме ви зрозуміли”.

8. ”Згадайте, як усе відбувалося”.

9. ”Прошу мене вислухати”.

10.”Обговоримо це пізніше”.

11.”Як так сталося?”

12.”Запишіть свої спостереження”.

13.”Що ви вчора робили?”

14.”Перевірте, що ви написали”.

15.”Зробіть це, будь-ласка”.

16.”Як ви можете це пояснити?”

17.”Хто може пояснити?”

18.”Навіщо ви це зробили?”

19.”Хто черговий?”

20.”Ні, ніколи”.

21.”Так, звичайно”.

22.”Прошу уваги”.

23.”Ви виконали завдання?”

24.”Ідіть сюди”.

— 70 —

9. Політність

Станьте перед аудиторією і прочитайте вірш пошепки, забезпечуючи завдяки політності добру чутність в усіх куточках приміщення. Намагайтесь “віддати” звук, “послати” його вдалину, зберігаючи не гучність, а силу голосу, енергію видиху.

Осіння пісня

Неголосні

Млосні пісні

Струн осінніх

Серце тобі

Топлять в журбі,

В голосіннях.

Блідну, коли

Чую з імли

Б’є годинник:

Линуть думки

В ранні роки

Мрій дитинних.

Вийду надвір –

Вихровий вир

В полі млистім

Крутить, жене,

Носить мене

З жовклим листям.

(Поль Верлен. Пер. Г.Кочура)