Питання для самоперевірки та корекції знань студентів.

1. Що ви розумієте під поняттям “доходи”?

2. За якими ознаками класифікують доходи?

3. В чому полягає реалізація продукції?

4. Яка продукція вважається реалізованою?

5. Які доходи відносяться до доходів від участі в капіталі?

6. Який рахунок призначений для обліку доходів від участі в капіталі?

7. Які доходи відносяться до інших фінансових доходів?

8. Який рахунок призначений для обліку інших фінансових доходів?

9. Які доходи відносяться до надзвичайних доходів?

10. На якому рахунку ведеться облік надзвичайних доходів?

11. Для яких цілей призначений рахунок 79 “Фінансові результати”? Охарактеризуйте його.

Зміст

1. Визначення, визнання і функції власного капіталу. Джерела утворення власного капіталу.

2. Порядок формування статутного фонду підприємств різних організаційно-правових форм.

3. Облік статутного капіталу.

4. Облік пайового капіталу.

5. Облік додаткового капіталу.

6. Облік резервного капіталу.

7. Облік нерозподілених прибутків (непокритих збитків).

8. Облік неоплаченого капіталу.

9. Облік вилученого капіталу.

10. Облік забезпечення майбутніх витрат і платежів.

11. Облік цільового фінансування і цільових надходжень.

12. Облік власного капіталу за журнально-ордерною формою.

Основні терміни та поняття

Власний капітал; статутний капітал; пайовий капітал; додатковий вкладений капітал; резервний капітал; нерозподілений прибуток (непокритий збиток); неоплачений капітал; вилучений капітал; цільове фінансування і цільові надходження; забезпечення майбутніх витрат і платежів.

Література

41. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фінансовий облік. – Ж., 2009.

42. Скирпан О.П., Палюх М.С., Фінансовий облік. – Т., 2008.

43. Фінансовий облік, за ред.. Орлової В.К., Орлів М.С., Хоми С.В. – К., ЦУЛ, 2010.

44. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях. – К., 2005.

П оняття „капіталу” асоціюється з поняттям „власність”. В момент створення підприємства його стартовий капітал втілюється в активах, інвестованих засновниками (учасниками), і являє собою вартість майна підприємства. Здійснюючи підприємницьку діяльність підприємство використовує залучені кошти в результаті чого виникають борги. Тобто власність підприємства (актив) дорівнює:

А=З+К,

де А - активи;

К - капітал;

З-зобов'язання перед кредиторами;

звідси власний капітал дорівнює:

К=А-З.

Отже, власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишаються після врахування його зобов’язань.

Складовими власного капіталу є:

• статутний капітал;

• пайовий капітал;

• додатковий капітал;

• резервний капітал;

• нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

• неоплачений капітал;

• вилучений капітал.

Власний капітал виконує такі функції:

1. Самостійності і влади – розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство.

2. Відповідності і захисту прав власників – відображений у балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу.

3. Довгострокового кредитування – перебуває в розпорядженні підприємства необмежений час.

4. Фінансування ризику – власний капітал використовується для ризикових інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори.

5. Кредитоспроможність – при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом.

6. Компенсації понесених збитків – тимчасові збитки мають погашатися за рахунок власного капіталу.

7. Розподілу доходів і активів – частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

О рганізаційною формою господарювання виступає підприємство.

Статутний капітал на підприємствах різних форм власності (крім державної) це сумарний внесок вкладів у майно в грошовому виразі засновниками підприємства при його створенні. Розмір статутного капіталу визначається установчими документами і фіксується у Статуті підприємства.

Відповідно до ст. 113 ЦКУ господарським товариством є юридична особа, статутний (складовий) капітал якої розділено на частки між учасниками. Господар­ські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, акціонерного товариства.

Повне товариство — товариство, учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями всім належним їм майном.

Командитним товариством є товариство, у якому разом з учасниками, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і солідарно несуть до­даткову (субсидіарну) відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном (повними учасниками), є один чи декілька учасників (вкладників), які несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах сум зроблених ними вкладів і не беруть участі в діяльності товариства.

Товариство з обмеженою відповідальністю — засноване однією чи декіль­кома особами товариство. Його статутний капітал поділено на частки, розмір яких встановлюється статутом. Учасники товариства не відповідають за його зо­бов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах вартості своїх вкладів.

Товариством з додатковою відповідальністю є товариство, засноване однією або декількома особами. Його статутний капітал поділено на частки, розмір яких визначено статутом. Учасники товариства з додатковою відповідальністю солідар­но несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за його зобов'язаннями своїм майном, у розмірі, який встановлюється статутом товариством і для всіх учасників є однаково кратний до вартості внесеного кожним учасником вкладу.

Акціонерне товариство — товариство, статутний капітал якого поділено на певну кількість акцій однакової номінальної вартості. Акціонери не відповіда­ють за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій

Виробничий кооператив — це добровільне об'єднання громадян на засадах членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що ґрунтуєть­ся на їхній особистій трудовій участі та об'єднанні його членами майнових пайових внесків. Члени кооперативу несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями кооперативу в розмірах і порядку, встановлених статутом кооперативу і законом.

Особливості формування статутного (складового) капіталу такі.

Сукупний розмір вкладів вкладників командитного товариства не повинен перевищувати 50 % від складового капіталу товариства. На момент державної реєстрації коман­дитного товариства кожен із вкладників має зробити вклад в розмірі не менше 25 % від повної суми свого внеску.

Розмір статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю не може бути меншим, ніж 100 мінімальних заробітних плат. Не допускається звільнення учасника від обов'язкового внесення вкладу в статутний капітал товариства, в т. ч. шляхом заліку вимог до товариства. До моменту державної реєстрації товариства його учасники мусять оплатити не менше 50 % суми своїх вкладів. Решта підлягає оплаті протягом першого року діяльності ТОВ.

Статутний капітал AT не може бути меншим, ніж 1250 мінімальних заробіт­них плат. Загальна номінальна вартість випущених акцій має дорівнювати розміру статутного фонду акціонерного товариства. Засновники зобов'язані бути держателями акцій на суму не менше 25 % від статутного фонду і терміном не менше двох років.

У виробничому кооперативі немає необхідності у формуванні статутного чи складового капіталу. Проте його члени повинні вносити пайові внески. До дня державної реєстрації кооперативу кожен член кооперативу зобов'язаний внести не менше 10 % свого пайового внеску. Частину пайового внеску, що лишилася невнесеною, слід внести протягом першого року від дня державної реєстрації. У статуті кооперативу може встановлюватися й інший термін.

За прострочення внесення вкладів до статутного фонду установчими докумен­тами підприємства може бути передбачена відповідальність засновників. У випад­ках, коли створення статутного фонду є обов'язковим, така відповідальність перед­бачена законодавством України. Так, за невнесення свого вкладу проти термінів, передбачених законодавством та установчими документами господарського това­риства, учасник ТОВ сплачує на користь товариства 10 % річних з недовнесеної суми, якщо інше не визначено установчими документами.

На державних підприємствах статутний капітал формується за рахунок виділеної їм частини державних коштів у вигляді оборотних і необоротних активів, для виконання цих функцій підприємством, які зазначені в установчих документах. В подальшому статутний капітал збільшується за рахунок прибутку.

Б ухгалтерський облік статутного капіталу розпочинається з дня реєстрації підприємства в державному реєстрі і закінчується днем вибуття з нього, внаслідок припинення діяльності.

Рахунок 40 „ Статутний капітал" призначений для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства. По кредиту рахунку 40 відображається збільшення статутного капіталу, оскільки рахунок пасивний. По дебету - зменшення або вилучення статутного капіталу.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами по кожному засновнику, учаснику, акціонеру. Коли підприємство визначило розмір статутного капіталу і відобразило його в Статуті робиться запис:

Д-т 46 «Неоплачений капітал» К-т 40 «Статутний капітал»

Ця проводка означає заборгованість учасників по внескам до статутного капіталу.

Розмір статутного капіталу акціонерного товариства дорівнює вартості випущених акцій по номінальній вартості акцій.

По мірі надходження коштів в оплату статутного капіталу заборгованість, що відображається на рахунок 46 зменшується.

Д ля обліку пайового капіталу в плані рахунків передбачений рахунок 41 „Пайовий капітал”. Він призначений для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків членів колективних сільськогосподарських підприємств, житлово-будівельних кооперативів, у яких частина власного капіталу формується у вигляді пайових внесків.

Аналітичний облік по рахунку 41 ведеться по кожному пайовику окремо. При вибутті із числа членів даного підприємства або його ліквідації кожному члену повинна бути повернена сума внесеного паю.