Облік витрат ремонтної майстерні

Ремонтна майстерня призначається для капітального та поточного ремонту основних засобів, виготовлення деталей машин.

Витрати ремонтної майстерні збираються в розрізі слідуючих статей:

• витрати на оплату праці (працівників, які безпосередньо зайняті на виконанні робіт): Д-т 23 К-т 66;

• відрахування на соціальні заходи: Д-т 23 К-т 65;

• витрачені запасні частини: Д-т 23 К-т 20;

• роботи і послуги сторонніх організацій: Д-т 23 К-т 63.

Аналітичні рахунки відкриваються на капітальний ремонт окремо на кожне замовлення (об’єкт основних засобів).

В складі субрахунку „Ремонтна майстерня” відкривається окремий аналітичний рахунок для відображення цехових (загальновиробничих) витрат ремонтної майстерні.

Перед тим, як передати об’єкт основних засобів в майстерню для ремонту, його оглядає спеціаліст, який виявляє дефекти, які потрібно ліквідувати. Після огляду складають первинний документ – „Відомість дефектів на ремонт машини” в двох примірниках: один залишається в ремонтній майстерні, другий – передається на склад, по ньому видаються запасні частини і ремонтні матеріали.

Аналітичні рахунки відкривають в Журналі обліку витрат ремонтної майстерні. Записи в журнал роблять на підставі первинних документів: відомостей дефектів, накладних, лімітно-забірних карт, нарядів на відрядні роботи, рахунків та ін.

Облік витрат і робіт вантажного автотранспорту

Витрати на утримання та експлуатацію автотранспорту і виконання ним робіт облічують на рахунку субрахунку „Автомобільний транспорт”, рахунку 23 „Виробництво”. На дебет цього рахунку відносять усі витрати на утримання та експлуатацію вантажного автотранспорту, а по кредиту – виконані роботи, оцінені за собівартістю.

На вказаний рахунок не відносять витрати, пов’язані з утриманням та експлуатацією автокранів та пожежних машин, які відображаються окремо.

На рахунку „Автомобільний транспорт” витрати відображаються за такими статтями витрат:

• витрати на оплату праці водіїв: Д-т 23 К-т 66

• витрати на соціальні заходи: Д-т 23 К-т 65

• роботи і послуги допоміжних виробництв: Д-т 23 К-т 23

• нафтопродукти: Д-т 23 К-т 20

• витрати на утримання основних засобів: Д-т 23 К-т 13

• витрати МШП: Д-т 23 К-т 22

Основним документом для обліку витрат і виконаних робіт вантажним автотранспортом є „Дорожній лист вантажного автомобіля”. Дорожній лист видають водієві один раз на день. В цьому документі відображають завдання водієві, пробіг автомобіля з вантажем і без нього. На підставі даних Дорожнього листа в ньому розраховується заробітна плата водія.

Протягом місяця дані Дорожніх листів узагальнюють в Нагромаджувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту.

Облік електропостачання

Витрати на виробництво електроенергії, оплата енергії, одержаної зі сторони, витрати на утримання лінії електропередачі обліковують на рахунку 23 „Виробництво”, субрахунок „Енергетичні виробництва”.

Аналітичний облік витрат по електропостачанню ведуть за такими статтями:

• витрати на оплату праці: Д-т 23 К-т 66

• відрахування на соціальні заходи: Д-т 23 К-т 65

• паливо: Д-т 23 К-т 20

• роботи і послуги: Д-т 23 К-т 23

• витрати на утримання основних засобів: Д-т 23 К-т 13

• інші витрати

• вартість електроенергії отриманої зі сторони

В кінці місяця завідуючий електростанцією чи електрик складає Звіт про роботу електростанції. В ньому відображаються кількість виробленої і використаної електроенергії. На підставі цього звіту складають Звіт про використану електроенергію.

В ажливою складовою матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств є машинно-тракторний парк. Для обліку витрат, пов'язаних з утри­манням і експлуатацією тракторів, комбайнів, інших самохідних, начіпних та причіпних сільськогосподарських машин і знарядь для обробітку ґрунту, вирощу­вання й збирання сільськогосподарських культур, інших робіт машинно-трактор­ного парку, призначено активний, операційний, збірно-розподільний рахунок 91 «Загальновиробничі витрати». За дебетом рахунка відображається сума визнаних витрат, за кредитом — розподіл цих витрат.

Для обліку витрат на утримання сільськогосподарської техніки можна відкри­ти до рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» окремі субрахунки:

• утримання й експлуатація машинно-тракторного парку;

• утримання й експлуатація самохідних машин.

Усі витрати на утримання й експлуатацію машинно-тракторного парку на сільськогосподарських і транспортних роботах обліковують, як правило, на одно­му аналітичному рахунку «Машинно-тракторний парк».

Облік витрат з утримання й експлуатації машинно-тракторного парку ведуть в розрізі статей витрат, які кожним підприємством встановлюються самостійно. Витрати можна обліковувати за такими статтями:

1. Витрати на оплату праці.

2. Відрахування на соціальні заходи.

3. Паливо та мастильні матеріали.

4. Сировина та матеріали.

5. Роботи та послуги.

6. Витрати на ремонт необоротних активів.

7. Інші витрати на утримання основних засобів.

8. Інші витрати.

На статтю «Витрати на оплату праці» відносять основну й додаткову оплату праці трактористам-машиністам за виконані транспортні роботи (за винятком рос­линництва).

По статті «Відрахування на соціальні заходи» відображають відрахування від суми витрат на оплату праці трактористів-машиністів на транспортних роботах на обов'язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування у зв'язку з тим­часовою втратою працездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві.

На статті «Паливо та мастильні матеріали» обліковують вартість нафтопро­дуктів, використаних тільки на транспортних роботах тракторів (за винятком цих робіт у рослинництві).

До статті «Сировина та матеріали» включається вартість сировини, матеріалів, запасних частин, витрачених на поточний ремонт і технічний догляд тракторів, ін­ших сільськогосподарських машин і знарядь.

У статті «Роботи та послуги» відображають вартість робіт і послуг, наданих машинно-тракторному парку власними допоміжними виробництвами, а також сто­ронніми організаціями.

До складу статті «Витрати на ремонт необоротних активів» включають опла­ту праці з відрахуваннями на соціальні заходи працівників, зайнятих на ремонті гаражів, машинних дворів, навісів, майданчиків для зберігання техніки та інших основних засобів машинно-тракторного парку; вартість послуг сторонніх організа­цій та власних майстерень з ремонту таких основних засобів; вартість ремонтних та будівельних матеріалів тощо.

До статті «Інші витрати на утримання основних засобів» відносять витрати на оплату праці механіків, сторожів, працівників місць зберігання техніки; амортиза­ційні відрахування від вартості тракторів, сільськогосподарських машин, а також машинних дворів, гаражів, навісів, майданчиків для зберігання техніки тощо.

На статтю «Інші витрати» відносять інші витрати щодо машинно-тракторного парку: вартість спецодягу та спецвзуття, які видаються трактористам-машиністам, а також інших малоцінних і швидкозношуваних предметів; платежі зі страхування майна; витрати на техніку безпеки й охорону праці та ін.

Основними первинними документами, в яких відображають роботу трак­торів і деякі витрати щодо їх використання, є: на сільськогосподарських робо­тах — Обліковий лист тракториста-машиніста (ф. № 67, 67а), на транспортних — Подорожній лист трактора (ф. № 68). У них щодо кожної роботи показують фактично виконаний обсяг у натурі й у перерахунку в еталонні гектари, суму на­рахованої оплати праці трактористу та витрати палива за нормою і фактично.

Дані облікових і подорожніх листів записують у Накопичувальну відомість обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а), яку ведуть в розрізі трактористів-машиністів і закріплених за ними тракторів. У відомості відобража­ють показники роботи машинно-тракторного парку: машино-дні, машино-зміни, кількість відпрацьованих годин, виконані нормо-зміни, заробітну плату тракторис­тів, витрати палива за нормою і фактично, обсяг виконаних робіт в умовних ета­лонних гектарах і тонно-кілометрах, у т. ч. за культурами, видами незавершеного виробництва і робіт. У кінці місяця підбивають підсумки за кожним трактористом-машиністом і в цілому по машинно-тракторному парку.

Для узагальнення даних про витрати машинно-тракторного парку щомісяця складають Виробничий звіт (ф. № 10.36 с.-г.), у якому відображають усі витрати в розрізі кореспондуючих рахунків.

У кінці звітного року витрати на утримання й експлуатацію тракторів (крім оплати праці з відрахуваннями та вартості палива на транспортні роботи тракто­рів), обліковані на аналітичному рахунку «Машинно-тракторний парк», розпо­діляють окремо по кожній статті між сільськогосподарськими, транспортними і будівельними роботами. Так, витрати на утримання основних засобів МТП, в т. ч. амортизаційні відрахування, розподіляють таким чином:

• тракторів — пропорційно обсягу виконаних ними механізованих тракторних І та будівельних робіт (в умовних еталонних гектарах);

• ґрунтообробних машин — пропорційно обробленим площам, зайнятим певни­ми культурами;

• сівалок — пропорційно площі посіву культур;

• технічних засобів для збирання врожаю — прямо або пропорційно зібраній І площі певних культур;

• машин для внесення у ґрунт добрив — пропорційно фізичній масі внесених добрив.

Страхові платежі розподіляють пропорційно сумам амортизаційних відраху­вань. Інші витрати по машинно-тракторному парку відносять на окремі об'єкти ви­трат пропорційно обсягу виконаних робіт в умовних еталонних гектарах.

Після списання витрат на сільськогосподарські роботи на субрахунку «Утримання і експлуатація машинно-тракторного парку» рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» залишаються лише витрати, які стосуються транспортних робіт тракторів. Розділивши їх на загальний обсяг виконаних транспортних робіт, визначають фактичну собівартість одного умовного еталонного гектара. Після ко­ригування планової собівартості виконаних протягом року транспортних робіт до фактичної аналітичний рахунок «Машинно-тракторний парк» закривається. Для цих розрахунків складають бухгалтерські довідки

В итрати по управлінню підприємством поділяють на дві групи: управління виробничими структурними підрозділами – загальновиробничі (бригадою, дільницею, підрозділом та ін.) та господарством в цілому – загальногосподарські.

Для обліку загальновиробничих витрат планом рахунків передбачено рахунок 91 „Загальновиробничі витрати”, на якому по кожному структурному підрозділу відкривають окремий субрахунок.

На дебеті рахунка 91 „Загальновиробничі витрати” відображують такі витрати звітного періоду:

• на утримання апарату управління цехом;

• ремонт будівель, споруд, інвентарю, що обліковується у складі основних засобів цеху;

• вартість матеріалів та виробів, використаних на проведення дослідів;

• заробітна плата та відрахування на соціальні заходи робітників, зайнятих на цих роботах;

• витрати на охорону праці;

• вартість МШП терміном експлуатації до одного року та ін.

По кредиту цього рахунка відображають щомісячне з відповідним розділом списання на рахунки 23 „Виробництво” та 90 „Собівартість реалізації”.

Первинними документами при відображенні накопичених загальновиробничих витрат є накладна, рахунок, видатковий касовий ордер, авансовий звіт, розрахунок бухгалтерії тощо. Щомісячне списання загальновиробничих витрат оформляється довідкою (розрахунком) бухгалтерії.

По закінченню місяця загальновиробничі витрати розподіляються за кожним цехом на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (часу роботи, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо).

Розподіл загальновиробничих витрат виконується в наступній послідовності:

• всі загальновиробничі витрати поділяються на постійні (що не залежать від обсягів виробництва) і змінні (безпосередньо зв’язані з масштабами діяльності);

• вибір бази розподілу (пропорційно заробітній платі виробничих робітників, прямих витрат тощо);

• визначення нормальної потужності підприємства;

• обчислення суми постійних і змінних загальновиробничих витрат за умови досягнення підприємством нормальної потужності;

• розрахунок питомих показників постійних і змінних витрат на одиницю бази розподілу.

Загальновиробничі витрати, які знаходяться в межах нормативів вважаються розподіленими і списуються в дебет рахунка 23 „Виробництво”, інші витрати є нерозподіленими і попадають на дебет рахунка 90 „Собівартість реалізації”.