Розрахунки з іншими дебіторами
На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік дебіторської заборгованості, яка не знайшла свого відображення на інших рахунках і субрахунках, а саме: усі види розрахунків із працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), розрахунки за орендними операціями, розрахунки, пов’язані зі здійсненням спільної діяльності, з реалізацією необоротних активів і запасів (крім реалізації, пов’язаної з основною діяльністю) та інші розрахунки.
За дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення чи списання.
Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в Балансі в складі необоротних активів.
Поточна дебіторська заборгованість відображається в Балансі в складі оборотних активів.
У Примітках до фінансової звітності необхідно розкривати таку інформації щодо дебіторської заборгованості:
перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості;
перелік дебіторів і суми погашення дебіторської заборгованості пов’язаних сторін виділенням внутрішньогрупового сальдо дебіторської заборгованості;
склад і суми статті Балансу «Інша поточна дебіторська заборгованість»;
метод визначення величини резерву сумнівних боргів;
сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.
О
сновні
вимоги до визнання та оцінки резерву
сумнівних боргів наведені в П(С)БО 10
„Дебітори”.
Сумнівний борг – це дебіторська заборгованість, щодо якої існує імовірність її неповернення боржником.
Безнадійна дебіторська заборгованість – поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Діюче законодавство виділяє чотири основних причини виникнення безнадійної заборгованості:
закінчення строку позовної давності;
недостатність майна боржника для погашення боргу перед кредиторами;
смерть або позбавлення волі фізичних осіб боржників;
дія форс-мажору.
Для обліку резерву сумнівних призначено контрактивний рахунок 38 „Резерв сумнівних боргів ”.
Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості за строками її непогашення із встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи.
Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Величина резерву сумнівних боргів визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнта сумнівності відповідної групи.
Приклад.
За останні 5 років в ПП „Нива” сума непогашених боргів покупців становила 6880 грн., сума загальної заборгованості за п’ять років – 172000 грн., сума дебіторської заборгованості покупців на дату складання балансу – 250000 грн., то коефіцієнт сумнівності становитиме 4% (6880 : 172000 * 100), а резерв сумнівних боргів на звітний період – 10000 грн. в т. ч. по приватному підприємству „Молоко” 4000 грн. і приватному підприємству „Ласощі” – 6000 грн.
При створенні резерву сумнівних боргів складається така кореспонденція рахунків:
Д-т 94 „Інші витрати операційної діяльності”
К-т 38 „Резерв сумнівних боргів” і дебетується”.
Списана дебіторська заборгованість покупців, що визнана безнадійною відображається проводкою:
Д-т 38 „Резерв сумнівних боргів” і дебетується”
К-т 36 „Розрахунки з покупцями і замовниками”.