7. Прокладка підземних інженерних мереж і зовнішнє електроосвітлення

Житлова територія має всі види інженерного устаткування: водопостачання, каналізацію, газопостачання, теплопостачання, гаряче водопостачання, електропостачання, телефонізацію і радіомовлення.

При проектуванні намагаються, щоб протяжність підземних інженерних мереж була мінімальною, з урахуванням планувального вирішення і рельєфу місцевості.

Водопровідна мережа призначена для забезпечення водою житлових будинків і забезпечення протипожежних потреб. Як правило, її проектують кільцевою, проте припускається тупикова прокладка протяжністю до 200 м, при діаметрі труб 100 мм. Від розводжуючої водогінної мережі робиться одне введення в будинок.

Пожежні гідранти розташовують через кожні 100 м по внутрішньо мікрорайонним проїздам або в смузі зелених насаджень на відстані до 2,5 м від краю проїжджої частини.

Для поливу зелених насаджень може передбачатися самостійний поливальний водопровід мілкого закладення.

Каналізаційну мережу, як самопливну, проектують в залежності від похилу території (вертикального планування) і планувального вирішення. Каналізаційні випуски довжиною до 20 м передбачаються від будинку або від кожної секції. Випуски через оглядовий колодязь підключають до внутрішньо мікрорайонного колектора, прокладеного по позначках нижче випусків із будинку. Внутрішньо мікрорайонний колектор у свою чергу підключають до вуличного колектора.

Для забезпечення житлових будинків газом до них підводять газопроводи мереж низького тиску (до 0,05 кгс/см²), що трасуються в зеленій смузі поруч із водопроводом. Їх прокладають від газорегулюючого пункту (ГРП). Якщо здійснюється розведення газу середнього тиску (до 3 кгс/см²), у житлових будинках передбачаються редуктори.

Житлові будинки забезпечуються теплом і гарячою водою від централізованого теплопостачання, що одержує у свою чергу тепло від ТЕЦ, або індивідуальних котелень. Від центрального теплового пункту через швидкісні бойлери житлові будинки одержують гарячу воду (температурою 70⁰С) для гарячого водопостачання. Трубопроводи гарячого водопостачання часто прокладають в одному непрохідному каналі спільно з тепловими мережами.

Кабельні мережі звичайно трасують по території мікрорайону в зоні зелених насаджень. Зважаючи на значну кількість введень, кабельні мережі за звичаєм розташовують ближче до будинків.

Запровадження і випуски розводжуючих мереж прокладають у розривах між будинками; відстані від запроваджень інженерних мереж до фундаментів будинків нормуються. Варто додержуватися відстані між трубопроводами і різноманітними спорудженнями житлової групи (табл.3.9).

Підземні інженерні мережі можна прокладати на житловій території роздільно і суміщено в спільній траншеї, суміщено в спільному колекторі, в технічних підпіллях будинків.

Вибір способу прокладки інженерних мереж визначається техніко-економічним розрахунком.

Таблиця 3.9

Мінімальні відстані укладки підземних інженерних мереж від будинків, споруд і зелених насаджень (у світлі), м

Інженерні мережі	Від обрізів фунда-мен­тів будинків і споруд	Від опор зов­нішнього освіт-лення і мережі зв’язку	Від борто­вого каменю про­їзної час­тини	Від стов-бура дерева	Від чагар-нику
Водопровід і напірна каналізація	5	3	2	2	–
Самопливна каналізація (побутова і дощова)	3	1,5	1,5	1,5	–
Газопроводи низького тиску (до 0,05 кгс/см2)	2	1	1,5	1,5	–
Газопроводи середнього тиску (понад 0,05 до 3 кгс/см2)	4	1	1,5	1,5	–
Теплопроводи (від зов-нішньої стінки каналу)	2	1,5	1,5	2,0	1,0
Теплопроводи (від оболонки безканальної прокладки)	5	1,5	1,5	2,0	1,0
Силові кабелі і кабелі зв’язку	0,6	0,5	1,5	2,0	0,7

Сполучена прокладка підземних інженерних мереж у спільній траншеї вважається прогресивною в порівнянні з роздільною прокладкою, при якій для кожного виду інженерних мереж відривається окрема траншея. При сполученій прокладці в одній траншеї зменшується обсяг земельних робіт і скорочується ширина спеціальної смуги, що відводиться для прокладання мереж. В таблицях 3.10 наведені дані щодо мінімального взаємного наближення різноманітних видів мереж при різноманітних способах прокладки.

Таблиця 3.10