- •Оцінка забруднення повітря
- •Значення поправочних коефіцієнтів
- •Значення коефіцієнта k4
- •Поправки на зміну швидкості руху транспортного потоку від прийнятої 40 км/год.
- •Містобудівні заходи щодо поліпшення комфортності території
- •Протишумові заходи
- •Величина фактичного ефекту зниження шуму за екраном в залежності від α1 і α2, дБа
- •Поправки до меншого з фактичних ефектів зниження рівня звуку, дБа
- •Газозахисні заходи
- •Ефективність зниження рівнів загазованості і шуму захисними смугами зелених насаджень (коефіцієнт ажурності 0,8-0,9; висота смуги не менше 5-6 м)
- •Зниження шуму і концентрації вихлопних газів автотранспорту забудовою та елементами рельєфу (рівень забруднення на межі проїзної частини прийнятий за 100%)
- •Газозахисна ефективність зелених насаджень (на відстані 15 м від джерела забруднення за даними моделювання)
- •Заходи щодо захисту території від перегріву
- •Мікрокліматична ефективність зелених насаджень і елементів зовнішнього благоустрою в умовах перегріву міського середовища (за даними цндіПмістобудування)
- •Заходи щодо вітрозахисту і провітрювання
- •Зниження середньої швидкості вітру при застосуванні бар’єрів (будинків і озеленення) у процентах від швидкості вітру на відкритій ділянці
- •Проїзди, пішохідні шляхи
- •Проектування майданчиків різного призначення
- •Розрахункові показники проектування майданчиків
Значення коефіцієнта k4
Коефіцієнт |
Відстані між перехрестями, м |
|||||
100 |
200 |
400 |
600 |
800 |
1000 |
|
k4 |
2,0 |
1,5 |
1,25 |
1,11 |
1,02 |
1,0 |
Розрахунок початкової концентрації СО виконується за формулою (2.8):
(2.8)
С0 = (7,38 + 0,026N) (1 + ∑П/100) ,
де N – інтенсивність транспортного потоку в двох напрямках, авт./год. (N≥100 авт./год.);
∑П – сума поправок, що враховують відхилення заданих умов руху від прийнятих;
П1 – зміна частки громадського і вантажного транспорту в загальному потоці руху від прийнятого (70% вантажних машин і автобусів), на кожні 10% ± 4,6%, П1= 4,6;
П2 – зміна середньої швидкості потоку транспорту від прийнятої (40 км/год), приймається за таблицею (табл.2.5);
П3 – зміна поздовжнього похилу проїзної частини від нульового (на кожні 20‰ ухилу вводиться поправка + 1,5%).
Таблиця 2.5
Поправки на зміну швидкості руху транспортного потоку від прийнятої 40 км/год.
Частка вантажного автотранспорту та автобусів в загальному потоці, % |
Поправка (%) при швидкості руху, км/год. |
||||||
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
|
80 |
+12 |
+6 |
0 |
-14 |
-3 |
+6 |
+16 |
70 |
+14 |
+8 |
0 |
-13 |
-5 |
+4 |
+12 |
60 |
+17 |
+9 |
0 |
-12 |
-6 |
+2 |
+8 |
50 |
+20 |
+10 |
0 |
-11 |
-7 |
-1 |
+4 |
40 |
+23 |
+11 |
0 |
-10 |
-9 |
-8 |
-1 |
30 |
+26 |
+13 |
0 |
-9 |
-12 |
-16 |
-6 |
20 |
+2 |
+14 |
0 |
-8 |
-15 |
-20 |
-10 |
10 |
+30 |
+15 |
0 |
-7 |
-18 |
-26 |
-17 |
Сумарне значення поправок визначається за формулою (2.9):
(2.9)
ΣП = П1 + П2 + П3
Концентрацію СО на лінії забудови визначають за номограмою, наведеною на рис.2.10.
Рис. 2.10. Номограма для визначення зниження концентрації окислу вуглецю у вільному просторі.
Містобудівні заходи щодо поліпшення комфортності території
Протишумові заходи
Шумозахист як важлива містобудівна задача повинен вирішуватись в комплексі робіт з планування, забудови і благоустрою міських територій. Комфортність території за шумовим режимом може бути досягнута проведенням різноманітних заходів, що впливають на зниження рівня шуму. Усі рішення з шумозахисту варто перевіряти розрахунком ефективності зниження рівня шуму.
При заданому планувальному рішенні на житловій території зниження рівня шуму можна досягти застосуванням шумозахисного екранування, озеленення і раціональним розміщенням шумних об’єктів і об’єктів, що захищаються від шуму.
При можливості спорудження екрана на шляху поширення шуму від міського транспорту (лінійного джерела) необхідно визначити величину зниження рівня шуму цим екраном.
Для цього викреслюють у масштабі принципову схему розташування у вертикальній площині джерела шуму, споруди, що екранує, і розрахункової точки (рис.3.1). Джерело шуму береться на більш віддаленій від точки розрахунку смузі руху транспорту на висоті 1 м від поверхні землі.
Рис. 3.1. Розрахункові схеми і графік для визначення зниження рівня звуку від лінійного джерела бар’єрами, що екранують:
1 – схема розташування розрахункової точки і бар’єра, що екранує, для визначення кутів α1 і α2;
2 – графік залежності максимального зниження рівня звуку від різниці шляхів звукового променя;
3 – принципова схема розташування джерела шуму, бар’єра, що екранує, та розрахункової точки.
Максимальний ефект зниження рівня звуку ΔLекр знаходять за графіком (рис.3.1) в залежності від різниці шляхів δ звукового променя, яка визначається за формулою (3.1):
(3.1)
де a – відстань від верхнього краю екрана до джерела шуму, м;
в – відстань від верхнього краю екрана до точки об’єкта шумозахисту, м;
c – відстань від джерела шуму до точки об’єкта шумозахисту, м;
h – висота екрана, м;
m – відстань від джерела шуму до екрана, м;
n – відстань від екрана до точки об’єкта шумозахисту, м;
k – висота розташування точки об’єкта шумозахисту над рівнем землі, м.
Викреслюють у масштабі принципову схему розташування в плані розрахункової точки і споруди, що екранує, (рис.3.1), визначають кути α1, і α2 між перпендикуляром із розрахункової точки до осі споруди, що екранує, і лініями, що з’єднують розрахункову точку з краями споруди, що екранує.
За таблицею 3.1 в залежності від максимального зниження рівня звуку ΔL і кутів α1 і α2 послідовно визначають фактичний ефект зниження рівня звуку ΔL1 і ΔL2.
Таблиця 3.1
