ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1 РОБОЧІ ДОКУМЕНТИ АУДИТОРА………………………….
1.1 Поняття та класифікація робочої документації……………….. 1.2 Зміст і форма робочих документів………………………………. 1.3 Конфіденційність та володіння робочими документами, порядок їх зберігання……………………………………………………………..
1.4 Зарубіжний досвід документування аудиторської роботи.
РОЗДІЛ 2 АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА СТАНУ ОБЛІКУ ПІДПРИЄМСТВА………………………………………………………………...
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………….
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ……………………………….
Розділ 1 робочі документи аудитора
1.1 Поняття та класифікація робочої документації
Робочі документи аудитора - це записи аудитора, здійснені ним під час планування, підготовки та проведення перевірок, узагальнення їх даних, а також документально зафіксована інформація, отримана у процесі аудиту від підприємства-клієнта, третіх осіб або усні повідомлення, задокументовані аудитором за допомогою тестування. Документальне оформлення аудиторської перевірки складається з двох видів документації - робочої та підсумкової. Завдання аудитора - вести документацію зі справ, що стосуються прийнятих рішень за результатами здійсненої аудиторської перевірки, яка буде покладена в основу аудиторського висновку. До робочої документації включається інформація, яка на погляд аудитора є важливою для того, щоб правильно виконати аудиторську перевірку і яка має підтвердити висновки та пропозиції в аудиторському висновку. Робоча аудиторська документація може бути оформлена у вигляді стандартних форм і таблиць на папері або зафіксована на електронних носіях інформації або на відеоплівці. Під час планування та проведення аудиту робоча документація допомагає краще здійснювати аудиторську перевірку та контроль за процесом її здійснення. У робочій документації реєструються результати аудиторських експертиз, виконаних для підтвердження прийнятих аудиторських рішень [2,307]. Підсумкова документація складається з аудиторського висновку та документації, яка передається замовникові перевірки. Аудиторський висновок є обов'язковим компонентом підсумкової документації.
Аудитор
повинен документально оформити
інформацією, яка є важливою з огляду
формування аудиторських доказів на
підтримку 
аудиторської
думки, а також доказів того, що аудиторська
перевірка виконується у відповідності
до МСА.
Як відмічається у МСА 230 "Документація" аудитор повинен готувати робочі документи, достатньо повні і детальні для забезпечення загального розуміння аудиторської перевірки.
Він також повинен відображати у робочих документах інформацію щодо планування аудиторської роботи, характеру, часу та обсягу виконаних аудиторських процедур, їх результатів, а також висновків отриманих аудиторських доказів [1,539].
Робочі документи мають містити пояснення аудитора щодо всіх важливих питань, які потребують висловлення думки, а також висновків аудитора щодо них. Якщо питання стосовно принципів або суджень є складними, в робочі документи треба вносити відповідні факти, що були відомі аудитору на час формування висновків.
До робочої документації аудитора відносять: плани і програми проведення аудиту; копії засновницьких та інших внутрішніх документів клієнта (протоколів, договорів, контрактів тощо); матеріали вивчення й оцінки систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю (схеми документообігу, описи тощо); результати аналізу господарських операцій і показників діяльності підприємства (розрахунки, таблиці, графіки та ін.); записи про характер і обсяг проведених аудиторських процедур та їх результати; копії переписки з клієнтом і третіми особами; висновки експертів; копії бухгалтерських та інших фінансових документів клієнта; інформацію для керівництва підприємства-клієнта; висновки і рекомендації аудитора та ін.
Після
завершення аудиту робочі документи
залишаються в аудитора. Вони є його
власністю, і на їх підставі він має
складати довідки. Проте право власності
аудитора обмежене етичними нормами та
умовами конфіденційності. Аудитор
повинен забезпечити надійне зберігання
робочих документів. Термін їх зберігання
визначається як практикою аудиторської
діяльності,
так і юридичними вимогами, а в разі
потреби також іншими міркуваннями і
нормативними документами.
Обсяг робочих документів залежить від професійного судження аудитора, оскільки документування кожного питання, що розглядається аудитором, непотрібне й нераціональне. Оцінюючи обсяг робочих документів, що їх треба підготовити і зберігати, корисно з'ясувати, що було б необхідно надати іншому аудиторові, у якого немає попереднього досвіду проведення такої перевірки, щоб він зрозумів виконану роботу і підґрунтя для прийнятих принципових рішень (але не детальні аспекти аудиторської перевірки). Цей інший аудитор зможе зрозуміти детально аспекти перевірки, обговорити їх з аудитором, який підготував робочі документи.
Як відзначається у МСА 230 "Документація" на форму і зміст робочих документів впливають такі чинники:
- характер завдання;
- форма аудиторського висновку;
- характер і складність бізнесу;
- характер і стан системи бух обліку та внутрішнього контролю суб'єкта господарювання;
- потреба (за певних обставин) у керівництві; нагляді й перевірці роботи, яка виконується асистентами;
- використання в процесі аудиторської перевірки конкретних методів та прийомів [1,543].
Робочі документи складаються й систематизуються так, щоб вони відповідали обставинам і потребам аудитора при кожній конкретній аудиторській перевірці. Використання стандартизованих робочих документів (наприклад, контрольних листків, зразків листів, стандартної організації робочих документів) може збільшити ефективність їх підготовки і перевірки. Це полегшує делегування роботи й водночас є засобами контролю її якості.
Для
збільшення ефективності аудиторської
перевірки аудитор може коригуватись
графіками, аналітичного чи іншою
документацією, 
підготовленою
суб'єктом господарювання. За таких
обставин аудитор повинен упевнитись,
що ці матеріали підготовлені належним
чином.
У спеціальній економічній літературі одні автори класифікують робочі документи аудитора за: часом ведення і використання; способом і джерелами отримання; характером інформації; призначенням; ступенем стандартизації; формою подання; технікою складання. Інші додатково виділяють такі ознаки класифікації; за рівнем відповідальності того, хто склав документ; за строком складання; за змістом.
Вивчення МСА та економічної літератури дає змогу узагальнити і запропонувати класифікацію робочих документів аудитора за такими ознаками: стадіями аудиторської перевірки; терміном використання; способом і джерелами отримання; характером інформації; призначенням; змістом; ступенем стандартизації; технікою складання; формою подання; часом зберігання (таблиця 1.1).
Залежно від стадії аудиторської перевірки робочі документи аудитора можна класифікувати на документи початкової, дослідної та завершальної стадії процесу аудиту. До документів початкової стадії відносять: договір на аудиторську перевірку, загальний план і робочу програму тощо.
Документи дослідної стадії процесу аудиту — це первинні документи, реєстри бухгалтерського обліку, фінансова звітність, аудиторські тести, аналітичні таблиці тощо. До документів завершальної стадії належать аудиторський висновок, звіт аудитора перед замовником, акт виконання робіт. За терміном використання робочі документи поділяють на документи довгострокового і нетривалого використання. До довгострокових аудиторських документів можна віднести документи, які аудитори використовують впродовж тривалого періоду, наприклад, типові аудиторські програми, тести та ін. [7,1].
Таблиця
1.1-
Класифікація
робочих документів аудитора
Ознака класифікації |
Види робочих документів |
1 . Стадії процесу аудиторської перевірки |
1 Документи початкової стадії (підготовчого періоду) 2. Документи дослідної стадії (робочі) 3. Документи завершальнії стадії (підсуумкові) |
2, Термін використання |
1. Документи довгострокового використання 2. Документи нетривалого використання |
3. Спосіб і джерела отримання |
1. Отримані від підприємства - клієнти 2. Отримані від третіх осіб 3. Складені аудитором |
4. За характером інформації |
1. Нормативно-правового характеру 2. Організаційно-установчого характеру 3. Про структуру підприємства 4. Про діяльність підприємства 5. Про систему бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю 6. Аудиторські організаційно-функціональні документи 7. Документи оцінки системи внутрішнього контролю та аудиторського ризику 8. Аудиторські документи з перевірки статей і показників фінансової звітності 9. Документи з кореспонденції аудитора 10. Підсумкові документи аудиту |
5. За призначенням і використанням споживачами інформації |
1. Аудитори 2. Власники (керівники) |
6. За змістом аудиторських процедур |
1, Оглядові 2. Інформативні 3. Підтверджу вальні 4 Розрахункові 5. Аналітичні 6. Документи перевірки |
7. За ступенем стандартизації |
1. Стандартизовані 2. Довільної форми |
8. За технікою складання |
1. Ручної обробки 2. Довільної форми |
9. За формою подання |
1. Графічні 2. Табличні 3. Тестові 4. Комбіновані |
10. За часом зберігання |
1. Короткотермінового зберігання 2. Довгострокового зберігання |
Аудиторські документи, що зберігаються в аудиторській фірмі до року, називають документами короткострокового (нетривалого) використання. Це, наприклад, анкети опитування персоналу, анкети зустрічної звірки.
За способом і джерелами отримання виділяють робочі документи аудитора, отримані від: підприємства - клієнта; третіх сторін; складені самим аудитором. Аудитор у процесі перевірки використовує первинні документи, реєстри бухгалтерського обліку, фінансову звітність підприємства — клієнта. До документів, отриманих від третіх сторін, належать одержані акти - звірки і довідки від покупців і замовників, постачальників, банків, страхових компаній.
У процесі перевірки аудитор здійснює різні розрахунки, складає порівняльні й аналітичні таблиці, проводить групування, тестування.
Заповнені таблиці, розрахунки, тести і є своєрідними документами, складеними аудитором. Найважливіший документ робочої документації — аудиторський висновок.
За характером інформації робочі документи аудитора поділяють на документи: нормативно-правового характеру; організаційно-установчі; про структуру і діяльність підприємства; про систему обліку і внутрішнього контролю; організаційно-функціональні документи; оцінки системи внутрішнього контролю й аудиторського ризику; перевірки статей і показників фінансової звітності; підсумкові документи тощо [4,84].
Аудиторські документи залежно від призначення поділяють на документи, які використовують аудитори та власники (керівники) підприємства. Для власників і керівників підприємства передбачається складання аудитором висновку і звіту перед замовником. Як відомо, звіт перед замовником складається за довільною формою у вигляді "Акта про проведення аудиту" , "Зауваження та рекомендації за результатами аудиторської перевірки", "Листа — інформування клієнта". Інші аудиторські документи призначені для використання безпосередньо самими аудиторами.
За
змістом аудиторських процедур робочі
документи аудитора поділяють на оглядові,
інформативні, підтверджувальні,
розрахункові, аналітичні, документи
перевірки. В
оглядових робочих документах наводиться
загальна характеристика підприємства
— клієнта або загальний огляд його
фінансової звітності. Інформативні
документи розкривають інформацію про
господарські процеси та операції.
Підтверджувальні аудиторські документи
дають аудитору відповіді на запити від
третіх осіб, які підтверджують або не
підтверджують конкретні господарські
факти і явища.
Беручи до уваги термін зберігання робочих документів аудитора, частину з них можна віднести до документів тривалого зберігання, а інші — до короткострокового зберігання. До документів довгострокового зберігання можна віднести догопори, укладені зі замовниками, акти виконання робіт, аудиторські висновки.
Отже, науково обгрунтована класифікація аудиторських документів дає аудитору змогу глибше зрозуміти їх зміст і форму, тривалість використання, термін зберігання та інші чинники, що безпосередньо впливають на ефективність аудиторської перевірки.
Розрахункові — це відповідні розрахунки аудитора, які дають змогу оцінити показники фінансової звітності. Аналітичні документи — це відомості, здобуті методами аналізу, що допомагають визначити фінансовий стан підприємства та його основних показників.
Відомості, отримані внаслідок проведення аудиторських процедур, належать до документів перевірки. Ці документи можуть бути складені аудитором за довільною програмою і мати різний зміст. Вони мають найбільше інформаційне навантаження щодо аудиторських доказів.
За ступенем стандартизації аудиторська документація поділяється на стандартизовану ( відповідно до вимог МСА) і складену за довільною формою [6,183].
Залежно
від способу складання робочі документи
аудитора можуть бути складені вручну
або отримані за допомогою комп'ютера
(машинограми, інформація, записана на
дискеті та ін).
За формою подання робоча документація аудитора може бути у вигляді графіків, таблиці, тексту або у комбінованому варіанті. Наприклад, графічно можна відобразити динаміку основних показ-ників, що характеризують фінансовий стан підприємства.