- •Розділ і. Педагогічна практика студентів_магістрів у загальносвітньому навчальному закладі
- •1.1. Мета і завдання практики
- •1.2. Організація педагогічної практики магістрів у загальноосвітньому навчальному закладі
- •1.3. Обов’язки керівників педагогічної практики, магістра-практиканта
- •Дирекція школи:
- •Класний керівник:
- •Вчитель-предметник:
- •Магістр-практикант:
- •1.4. Зміст педагогічної практики
- •Навчальна робота:
- •- Наукова робота:
- •- Методична робота:
- •Виховна робота:
- •Етапи проходження практики
- •1.5. Індивідуальні науково-дослідні завдання
- •1.6. Звітна документація педагогічної практики
- •Форми контролю та оцінювання педагогічної практики
- •Критерії оцінювання проходження педагогічної практики
- •Шкала оцінювання:
- •Наскрізна програма педагогічної практики магістрів
- •Розділ іі. Методичні вказівки магістру-практиканту
- •2.1. Урок в загальноосвітньому навчальному закладі
- •Структура уроку
- •Складові структури уроку
- •Взаємозв'язок типу і структури уроку
- •Нестандартні уроки
- •Форми роботи на уроці
- •Загальні вимоги до сучасного уроку:
- •Оцінювання знань учнів
- •Рівні навчальних досягнень визначаються за такими характеристиками:
- •Підготовка та проведення уроку
- •Рекомендації магістру-практиканту:
- •Проведення уроку. Дидактичні основи етапів уроку
- •Орієнтована схема оцінювання результативності уроку
- •Аналіз і самоаналіз уроку Орієнтована схема самоаналізу уроку
- •Комплексний аналіз уроку
- •Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку
- •Орієнтовна схема дидактичного аналізу уроку
- •Орієнтовна схема аспектного аналізу інтегрованого уроку
- •Орієнтовна схема аналізу соціально-педагогічного аспекту уроку
- •Орієнтовна схема звіту про виконання індивідуально-дослідницького завдання
- •Про виконання індивідуально-дослідницького завдання на тему:______________, виконаного магістром ____курсу факультету ____________ під час педагогічної практики в зош____________ у_____ класі
- •2.2. Позакласна робота з фахової дисципліни
- •Специфіка позакласного заходу
- •Методика організації та проведення позакласних заходів
- •Орієнтовна схема плану-конспекту позакласного заходу
- •Хід позакласного заходу
- •Зміст виховання у загальноосвітньому навчальному закладі. Роль, функції класного керівника у системі виховання учнів
- •Напрями виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі
- •Функції класного керівника:
- •2.4. Година спілкування: підготовка, проведення та аналіз
- •Функції виховної години
- •Підготовка й проведення години спілкування
- •Зразок оформлення плану-конспекту виховного заходу
- •Орієнтовна схема аналізу виховного заходу:
- •2.5. Психолого-педагогічна характеристика класу
- •Орієнтовна програма дослідження класного колективу
- •Психолого-педагогічна характеристика ______класу _______________ школи за _______навчальний рік
- •Додатки Орієнтовні зразки звітної документації магістерської практики у загальноосвітньому навчальному закладі
- •Додаток а Зразок оформлення титульної сторінки звіту про проходження педагогічної практики
- •Додаток б Зразок оформлення індивідуального плану магістра-практиканта Індивідуальний план
- •Додаток д Орієнтовна схема написання звіту про педагогічну практику
- •Додаток е Зразок оформлення плану-конспекту уроку
- •Додаток ж Зразок написання плану-конспекту години спілкування Година спілкування «Конфлікт і шляхи його вирішення»
- •Додаток з Орієнтовний зразок написання плану-конспекту позакласного заходу Рольова гра «Судимо Чіпку»
- •Додаток к Зразок написання психолого-педагогічної характеристики класу Психолого-педагогічна характеристика класу
- •8. Загальні висновки.
- •Ціннісні орієнтації класу
- •Референтність класу
- •Методика «Ідеальний клас»
- •Методика «Оцінка класу як колективу та задоволеність стосунками у класі»
- •Методика «Виявлення задоволеності учнів випускних класів результатами і процесом навчально-виховної роботи у школі» ”
- •Соціометричне дослідження класу
- •Обробка отриманих даних
- •Тест Міжособистісне спілкування
- •Запитання:
- •Тест Асертивність
- •Рекомендована література
2.1. Урок в загальноосвітньому навчальному закладі
Урок - логічно закінчена, цілісна, обмежена в часі частина навчально-виховного процесу, яку проводять за розкладом під керівництвом учителя з постійним складом учнів.
У сучасній дидактиці існують різні класифікації уроків, залежно від взятих за основу ознак. Основними типами уроків, які проводяться в школі, є такі:
1) комбіновані (змішані);
2) уроки засвоєння нових знань;
3) уроки засвоєння навичок і умінь;
4) уроки застосування знань, навичок і умінь;
5) уроки узагальнення і систематизації знань;
6) уроки перевірки, оцінки і корекції знань, навичок і умінь (В.Онищук, М.Сорокін, М.Махмутов та ін.).
Ці типи уроків входять до системи, створеної на основі дидактичної (навчальної) мети занять. Класифікація уроків за основною дидактичною метою є найзручнішою для вчителя. Складаючи календарний або тематичний план занять, учитель розподіляє уроки на весь розділ за дидактичною метою: якщо вивчаються поняття, закони, теорії і ставиться завдання свідомого і міцного засвоєння їх учнями, то такі заняття належать до уроків засвоєння нових знань; якщо ж передбачається формування в учнів навичок, то такі заняття належать до уроків засвоєння вмінь і навичок. Після вивчення великих і важливих розділів вводяться уроки узагальнення й систематизації знань.
Структура уроку
Під поняттям «структура уроку» розуміють побудову уроку: елементи або етапи будови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Характер елементів структури визначається тими завданнями, які постійно слід вирішувати на уроках певного типу, щоб найбільш раціональним шляхом досягти тих чи інших дидактичних завдань. Характер і послідовність цих завдань залежать від логіки і закономірностей того навчального процесу, який реалізується на уроках певного типу. Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки засвоєння умінь і навичок, а тому й відрізнятиметься структура уроків відповідних типів. У зв'язку з цим кожний тип уроку має власну структуру.
У структурі кожного типу уроку є внутрішня структура кожного етапу (мікроструктура). Вона визначається найдоцільнішим добором методів, прийомів і засобів навчання, необхідних для вирішення поставлених навчальних завдань. Наприклад, етап сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу може відбуватися на основі лекцій вчителя, проблемного викладу, евристичної бесіди, демонстрування кінофільму, самостійної роботи з підручником, таблиць тощо.
Сьогодні вчитель вільно вибирає структуру уроку. Йому не обов'язково дотримуватися формального поєднання й послідовності етапів уроку. Але при цьому вчитель не може допускати порушення закономірностей пізнавальної діяльності, не враховувати її ефективності. Важливим сучасним положенням є також те, що доцільність тих чи інших типів і структур уроку пропонується оцінювати за кінцевим результатом процесу навчання, а не за структурною досконалістю окремих уроків. Етапи уроку можуть бути скомбіновані в будь-якій послідовності, що робить його гнучким і придатним для вирішення широкого кола навчально-виховних завдань.