Поставте по п'ять запитань Фанні Мальво і Графині де Ресто від свого імені стосовно ситуації, в яку вони потрапили, і дайте на них відповіді.

Додаток ж Зразок написання плану-конспекту години спілкування Година спілкування «Конфлікт і шляхи його вирішення»

(Барибіна Т. В.)

Мета:

• навчальна: ознайомити старшокласників із поняттям «Конфлікт», «конфліктна ситуація», структурою конфлікту та моделями поведінки у конфліктних ситуація;

• розвивальна: розвивати уміння аналізувати та узагальнювати подану інформацію, прогнозувати і моделювати наслідки поведінки;

• - вихована: формувати емоційну культуру учнів і здатність до толерантної поведінки.

Обладнання:

• схеми “модель конфлікту”, “функції конфлікту”,

• алгоритм дій в конфліктній ситуації,

• конфліктні ситуації, набір карток-плакатів

Методи: метод проектів, метод ЛОК, соціологічне опитування, ігрові методики.

Епіграф:

“Будьте самоучками, не ждіть, поки вас навчить життя”

Станіслав Ежи Лец.

I. Вступ. Педагог. Однією із актуальних проблем сучасного суспільства є проблема конструктивного співробітництва і взаємодії. У зв’язку із цим проблема соціальних конфліктів стала предметом вивчення багатьох наук, таких як філософія, соціологія, політологія, педагогіка, психологія і ін.

Учениця. Проблема міжособистісних взаємовідносин є актуальною для учнів нашої школи. Результати соціологічного опитування показали, що основними причинами конфліктів учні вважають поведінку і незнання способів вирішення його.

Психолог (учень). Будучи активним учасником конфлікту, людина розуміє, що не можна уникнути конфлікту взагалі, безконфліктне існування неможливе. Однак, конфлікти часто порушують звичний ритм, знижують самооцінку. Багато хто прагне знайти мирний спосіб його урегулювання, однак не завжди знають, як це зробити.

Соціолог (учень). Спробуємо вирішити це протиріччя найбільш доступним способом – способом вивчення проблеми. Наша мета – показати можливі шляхи виходу із конфліктних ситуацій через їх конструктивне вирішення. Сьогодні ми розглянемо поняття “конфліктна ситуація”, “конфлікт”, “толерантність”, причини виникнення і структуру конфлікту, його функції, а також основні моделі поведінки особистості в конфліктних ситуаціях.

III. Хід заняття:

Просимо вас зайняти місця в залежності від того, як ви відноситеся до такого явища соціального життя, як конфлікт (учні поділяються на групи).

Позитивно

Негативно

Не знаю

Психолог. Конфлікт – це сутичка окремих людей чи соціальних груп, у яких різні, а нерідко і протилежні погляди, інтереси і цілі. Для виникнення конфлікту необхідна конфліктна ситуація – наявність протилежних позицій. Це можуть бути різні цілі, бажання або різні способи їх досягнення. Але далеко не кожна ситуація веде до конфлікту. Повинен бути інцидент – збіг обставин, які є приводом для початку безпосередньої сутички сторін (учні знайомляться із основними поняттями, про які повідомляє інформаційна група). І навіть у цьому випадку конфлікт ще можна попередити, оскільки все залежить від того, як кожна із сторін сприймає і оцінює цю ситуацію. Якщо її оцінюють як конфліктну, то вона стає реальною. Конфлікт починає жити своїм життям. Дії конфліктуючих сторін “підганяються” під конфліктну ситуацію, втягуються нові способи конфронтації. Починається ескалація конфлікту. Останній етап – спад конфлікту і його вирішення. В залежності від способів вирішення він може бути конструктивним і деструктивним (модель конфлікту).

Педагог. Прошу вас звернути увагу на два моменти. По-перше, дуже багато залежить від позиції самої людини, яка визначає ситуацію як звичайну чи конфліктну для себе. Хід конфліктної ситуації залежить від людини і на етапі вирішення конфлікту. Людина сама приймає рішення про те, як вона буде цю ситуацію вирішувати. По-друге, за даними соціології, вірогідність вирішення конфлікту на різних його етапах розвитку різна. Як ви думаєте, на якому етапі вона найбільш вірогідна? (у фазі виникнення різного бачення проблеми). У цьому випадку вірогідність вирішення конфлікту – 92%. При конфліктній взаємодії вона дорівнює 46%, при ескалації конфлікту всього лише 5% і на етапі вирішення – 20%. Слід задуматися над тим, як навчитися “відловлювати” конфлікти ще до їх початку! Тут до речі згадати слова польського сатирика Станіслава Єжі Леца, які стали епіграфом нашого заняття: “Будьте самоучками, не ждіть, коли вас навчить життя!”.

Хотілося, щоб ви розуміли, що конфлікти – це необхідне явище соціального життя. Якщо вони існують, то виконують якісь важливі функції у житті суспільства і людини. Причому ці функції можуть бути як позитивними, так і негативними. Пропонуємо доповнити схему “Функції конфлікту”. Учні доповнюють схему і провіряють її.

Функції конфлікту.

Психолог. За даними соціологічного опитування, проведеного у нашій школі, причинами конфліктів частіше всього є: 1) невміння людей спілкуватися; 2) різниця в інтелектуальному рівні, 3) расові і національні відмінності. Якщо друга і третя причина об’єктивні, то невміння людей спілкуватися – це той суб’єктивний чинник, який людина завжди може змінити. Психологи пропонують нам використовувати у конфліктних ситуаціях такий алгоритм дій:

Алгоритм дій у конфліктних ситуаціях

1. Вирізнити суть проблеми.

2. Побачити її зі сторони.

3. Поставити себе на місце іншої людини.

4. Знайти конструктивне вирішення проблеми.

Зараз ми розглянемо конкретні життєві ситуації і спробуємо з точки зору отриманих нових знань проаналізувати шляхи виходу з них.

Педагог. Давайте підведемо підсумки заняття і завершимо роботу над схемою “Модель конфлікту” (учні під керівництвом психолога доповнюють схему, відмічають в ній шляхи вирішення конфлікту).

Вирішення конфлікту:

Психолог. Як бачите, шляхів виходу із конфлікту багато. Отже, якщо ви не помітили, як потрапили у складну ситуацію, яка загрожує вийти із-під контролю, вам доведеться застосувати інтелект і уміння спілкуватися, щоб вийти із конфлікту із найменшими втратами. Ви можете проявити творчість, придумати нові способи нейтралізації конфліктів. Зверніть увагу, що від вас самих залежить ваші відносини з оточуючими, а, значить, і ваш настрій.

Педагог.Тем не менше, багато хто із нас надає перевагу старому, випробуваному способу вирішення конфліктів силовими методами: хто – кого.

IV. Підведення підсумків .

* Що нового для себе ви взнали сьогодні?

* Чи змінилася ваша думка про конфлікт?

Педагог. На завершення нашого заняття ми пропонуємо вам, якщо ваша думка про конфлікт змінилася, пересісти до тих, чию думку ви поділяєте.

Додаток з Орієнтовний зразок написання плану-конспекту позакласного заходу Рольова гра «Судимо Чіпку»

(Штефан Л. В.)

Тема: Рольова гра «Судимо Чіпку»

Мета: 1) у ході гри визначитись зі ставленням до головного героя роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», оцінивши його вчинки, мотиви поведінки;

2) перевірити знання учнів з правознавства про адміністративну та кримінальну відповідальність;

3) розвивати в учнів аналітичні здібності; уміння грамотно, послідовно висловлювати свої думки, обґрунтовувати міркування, робити висновки;

4) виховувати в учнів уміння аргументовано відстоювати власну позицію, уміння здійснювати життєвий вибір.

Обладнання: таблички з надписами

Все добре переймай, а зла уникай

З ким поведешся, в того й наберешся

Добро довго пам’ятаєш, а лихо ще довше

Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько

Добре ім’я – найкраще багатство

Хід гри

Вчитель: Сьогодні ми поговоримо про головного героя повісті Івана Білика та Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Чіпку Варениченка. Це злочинець. Саме відправленням його на каторгу закінчується роман. Тож давайте уявимо, як відбувався суд над цією людиною, а потім спробуємо дати характеристику діям Чіпки з погляду сучасного права.

Ролі (роздані учням заздалегідь):

1. Чіпка

2. Суддя (ведучий)

3. Обвинувач (доводить вину Чіпки)

4. Адвокат (розкриває позитивні риси Чіпки, намагається вмотивувати агресивність його поведінки)

5. Панас Мирний (розкриває задум створення цього образу, говорить про своє ставлення до Чіпки)

6. Секретар (протягом гри робить на дошці записи позитивних та негативних рис Чіпки)

Суддя (до підсудного):

• Назвіть ваше ім’я, прізвище, по батькові (Нечипір Іванович Вареник)

• Рік народження (1844)

• Місце народження (с. Піски)

• Вільний чи кріпак від народження (вільний)

• Освіта (неписьменний)

• Хто ваші батьки (батько Іван Вареник – кріпак, втік від пана, до одруження з моєю матір’ю мав родину на Дону, потім був відданий у рекрути; мати Мотря Жуківна – проста бідна селянка)

• Сімейний стан (одружений, дружина Галина Максимівна Ґудзь)

• Ви знаєте, у чому вас звинувачують? (так – грабунки, розбій, вбивства)

Обвинувач: Підсудний Вареник, ви звинувачуєтесь у скоєнні таких злочинів: грабунки, розбишацтво, вбивства (останнє – жорстоке вбивство сім’ї Хоменків), і засуджуєтесь до такої міри покарання – довічна каторга.

Адвокат: Ваша честь, мій підзахисний вже не така й пропаща людина. Є ряд обставин, які могли б частково його виправдати і пом’якшити вирок суду.

Почнемо з найпростішого – спадковість. Його батько був людиною із темним минулим. Щось кримінальне, мабуть, передалося й синові.

А ставлення односельців до хлопця! Громада шукала в хлопчика із самого його народження ріжки і хвіст, а дехто й у батька «сам бачив» їх при арешті. Нелюбов односельців була ніби запрограмована, а хлопець приречений на самотність. Самотність – страшна річ. Які думки про свою неповноцінність вона породжує!

Але ж були часи, коли Чіпка мав господарство, був добрим господарем, не боявся роботи. Він здатний до співчуття, сміливий (згадайте історію, як били старого діда Уласа!)

Обвинувач: Поважати батьків своїх – одна з десяти заповідей. А як ставився Нечипір до своєї матері? Ображав, обкрадав, міг підняти руку.

Адвокат: А все тому, що він змалку не бачив від неї уваги, не відчував її тепла, ласки, уваги, підтримки.

Обвинувач: Але ж вона заробляла на прожиття, на харчі своїй дитині.

Адвокат: Для нормальної матері це не може служити виправданням. Добре слово і щира зацікавленість справами дитини – це те, що повинна давати мати своїм дітям незалежно від їхнього віку.

Обвинувач: Підсудний вів розпусний спосіб життя, мав сумнівну компанію, пиячив. Це говорить про його слабку волю, нездатність чесно до кінця відстоювати свої інтереси.

Адвокат: Горілка й веселе товариство, яке «все розуміє», - традиційні ліки від горя. Та й причина була об’єктивна – забрали несправедливо землю. Мав нормальні умови життя і праці – був самим собою. Змінюються умови існування – чи спадковість прокидається, чи то зло велике в душі назбиралося. Близькі люди його покидають, залишається з осоружним товариством, яке й підбиває його на всі злочини. Хто дає йому першу чарку горілки? Цей шлях йому вимостило суспільство!

Обвинувач: Тоді дозвольте зачитати уривок з нарису, де описується скоєння останнього злочину прототипом Чіпки Василем Гнидкою:

"...Жив собі хутором уже здавна один козак. Заможний і грошовитий. Скоту в його - повна загорода, а грошей - то й свині не їдять. При йому жили його й сини, аж три. Двох він уже й поже­нив; у старшого й дитинка була, а менший ще парубкував... Ще дочка у його, так півдівка, була; ото вона одна й зосталася тільки жива. Гнидка добре його знав... Та різдвяних свят, зібравши дванадцять самих найздоровших товаришів, і скокнув до того козака "празникувати"...

От сі до вікна, стукають, просяться в хату. їх не пускають: вони просять хоч шлях показати. Дорога тоді була забитна, недавно сніг увалив. Батько й послав парубка. Той тільки що одсунув двері - вони так прожогом усі в хату, аж дванадцять душ... Парубок хотів у вікно вискочити, так хтось з їх як бебехнув з рушниці та прямо у спину так кулю й увігнав, - той так у вікні й застряв. Вони тоді до жонатих, хто з ножем, хто з сокирою, - повбивали. Зостались невістки, дід та баба; та ще дочка, що як побачила ту баталію, то непримітно залізла під піл та там і сиділа, дух притаївши. Зостались ото ті; вони їх пов'язали гаразденько та й питають: де гроші? Питали, питали,-— мовчать; вони тоді давай у печі огонь розводити; розвели; та возьме жменю соломи, зверне верчик, запалить та до ніг, - отак і пече. Пекли, пекли, та чи то вже так їх запекли, чи, може, вже ті затялися, - ні слова та й годі. Стара одначе знемогла, сказала, що в пічурці 50 карбованців замазано.

Виколупали та знову до неї. Більше, каже, немає... Тоді вже вони взяли гаразденько усіх, поскладали в рядок, зайшли з-за голови та обухом у голову; так голови й попровалювали. Тоді ото й дитина прокинулася... Кричить, як не розірветься; так Гнидка узяв та й простромив його ножем, як галушку..."

Та й це ще не все. Останній його злочин – доведення до самогубства дружини Галі, яка не змогла перенести такого розчарування, такого сорому і повісилась.

Суддя: Слово надається свідкові Панасу Мирному.

• Ваше ім’я, прізвище, по батькові (Панас Якович Рудченко)

• Рік народження (1849)

• Місце народження (м. Миргород)

• Хто допомагав вам працювати над романом? (мій радний брат Іван Білик)

• Розкажіть, чому ви «дали життя» такому жахливому літературному персонажу (їхав з Полтави до Гадячого, візник розповів історію про бандита із Заїчинців Василя Гнидку, вирішив дослідити, чому така сильна людина стала на шлях злочину. «Як такий мирний пахарський побит з його поетичним почуттям, з людяністю викинув з себе такого злющого зарізяку, котрому нічого проткнути ножем горло маленькій дитині, коли воно, прокинувшись, почало у колисці кричати; котрого організаторські сили були такі, що зумів за невеликий час згромадити цілу ватагу усякого люду і за півроку вирізати з нею до двадцяти душ в Зінківському, Полтавському, Миргородському, ще либонь й у Переяславському повітах?» Спочатку написав нарис «Подорож від Полтави до Гадячого», потім повість «Чіпка», а згодом виник великий роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).

• То ви виправдовуєте свого героя? (ні, не можу простити злочинного життя, зневажливого ставлення до матері та розбиті надії дружини. Чіпка – вбивця, він не може бути виправданим!)

Секретар (записи на дошці):

Чіпка

Це морально роздвоєна особистість

Суддя: Отже, враховуючи усі вище перелічені факти, суд прийшов висновку: ніколи у Нечипора Вареника не було безвихідного становища, він завжди міг обирати між чесною, іноді нестерпно важкою, працею і розпусним життям розбишаки. Тільки нетерпіння і злість на людей керували ним, штовхали до падіння. А тому суд виносить свій вирок: визнати винним Нечипора Вареника у свідомому скоєнні тяжких злочинів і присудити до каторжних робіт одвічно.

Вчитель: Моральний кодекс народу відтворений у прислів’ях та приказках – зверніть, будь ласка, увагу на надписи (зачитати).

А тепер давайте спробуємо дати характеристику вчинкам нашого героя з погляду сучасного права.

Запитання до глядачів:

• Якщо людина перебуває в громадських місцях у нетверезому стані, вона несе… (адміністративну відповідальність - ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Попередження або накладення штрафу від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів (17 грн. – 85 грн.)).

• Яка відповідальність передбачена за хуліганство (за дрібне хуліганство (образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян) – ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Накладення штрафу від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів (17×3=54 грн. - 17×7=119 грн.), або виправні роботи на строк від 1 до 2 місяців з відрахуванням 20% заробітку, адміністративний арешт до 15 діб.

Ст. 126 Кримінального кодексу України:

1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, – штраф до 50 мінімумів (850 грн.) або арештом до 6 місяців, або обмеженням волі до 3 років.

2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, - обмеження волі до 5 років або позбавлення волі до 4 років.)

• За дрібні крадіжки, грабунок (ст. 186 Кримінального кодексу України.

1. Відкрите викрадення чужого майна (грабіж) – штраф від 50 до 100 мінімумів або виправні роботи до 2 років, або позбавлення волі до 4 років.

2. Грабіж, поєднаний з насильством – від 4 до 6 років.

3. Грабіж, поєднаний з проникненням у житло – від 4 до 8 років.

4. Грабіж, вчинений у великих розмірах, - від 7 до 10 років.

5. Грабіж, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою – від 8 до 13 років із конфіскацією майна.

• Умисне вбивство (ст. 115 Кримінального кодексу України – позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.)

Домашнє завдання: написати коротку замітку до газети про сьогоднішнє засідання суду

Додаток к Зразок написання психолого-педагогічної характеристики класу Психолого-педагогічна характеристика класу

Загальні відомості про школу. ЗОШ № 21 м. Рівне знаходиться на вул. Струтинської, 34. Будівля школи простора, класи добре обладнані, є два спортивні зали, два комп’ютерні класи, майстерні, працює 12 гуртків та секцій.

Школа має свої традиції – День народження школи, День посмішок тощо. В школі працює дружній педагогічний колектив, батьки в цілому цікавляться справами, що відбуваються в школі, приймають активну участь у цих заходах.

2.Офіційна структура колективу.

У 9 класі навчаються 32 учні (15 хлопців і 7 дівчат) Робоча атмосфера класу є сприятливою, кожен учень класу має змогу працювати у групі з максимальною самовіддачею. Колектив сформований у 2011 навчальному році, діти прийшли клас із двох паралельних 8-их класів цієї школи.

3.Характеристика класу як колективу.

Спрямованість класу визначається такою ієрархією принципів: впевненість, “інтелектуальність”, “незалежність”. Найменше цінується “безкорисливість”. Принцип “визнання” теж зазначається серед значущих цінностей. Це свідчить про наявність бажання учнів отримати схвалення з боку однокласників за наполегливість у навчанні. Загалом система цінностей класу є нестійкою, неоднорідною, можна говорити лише про тенденцію учнів до незалежності та утвердження самостійності. Найбільш яскравими позитивними характеристиками класу є обов’язковість та ввічливість, найменш розвинуті такі якості як товариськість.. На початку навчального учні обрали старосту - Максима Смаглюка. Він – явний лідер у класі, активний, наполегливий, має авторитет серед учнів, здатний організувати їх до участі в позакласних заходах (збори, випуск стінгазети), до того ж важливим є його прагнення залучити кожного до загально класних та загальношкільних справ. Однак на систему цінностей класу в цілому вплив думки лідера не є визначальним, авторитет старости лише встановлюється. Клас має значний потенціал щодо виховуваності. Реалізувати цей потенціал можна через доведення учням значущості взаємопідтримки та співпраці для впевненості у досягненні високого результату, незалежності від зовнішнього контролю (з боку вчителів при організації позакласних заходів).

4. Особливості взаємовідносин в класному колективі. Школярі в основному негативно ставляться до недоліків інших, однак не приймають критики щодо себе.

Рівень взаємної підтримки у класі низький, внутрішні конфлікти (хоч і незначні) замовчуються; низьким є рівень взаємної довіри, що дещо негативно впливає на здатність групи щодо прийняття спільного рішення з певних суперечливих питань. Стосунки між дівчатами і хлопцями дружні, це проявляється у симпатіях одне до одного, а також у списуванні, підказках на уроках. У класі є три групи, вони об’єднуються на основі місця проживання. Група, лідером якої є Гуцал Микола, об’єднана спільним інтересом до велоспорту. Стосунки між групами не є антагоністичними – школярі разом обговорюють спільні питання, проблеми. «Ізольованих» в класі немає, оскільки школярі лише придивляються одне до одного. Цей колектив можна охарактеризувати як клас індивідуалістів, де кожен працює на свій власний імідж та успіх. Такий рівень групової згуртованості зумовлений недостатньою адаптацією учнів до нового колективу.

5. Загальна характеристика навчальної діяльності. Загалом у класі хороша навчальна успішність, учнів більшою мірою цікавлять гуманітарні дисципліни, але вони також не оминають питання практичної значущості багатьох аспектів точних наук. Є улюблені «предмети» - англійська мова, історія, оскільки вчителі, що викладають ці предмети, зуміли зацікавити школярів новими формами і методами викладання. Учні також цікавляться предметами, що будуть потрібні їм у майбутній професії (18%). Мотивацією до набуття знань є оцінка. Школярі спрямовані на отримання і демонстрацію своїх знань, тому спостерігається суперництво серед відмінників (Ромачук Світланою, Соколом Андрієм, Карпухіною Олесею). Прагнення до вищого рівня навчальних досягнень проявляють 76% учнів. Школярі вміють працювати самостійно, відвідують обласну і міські бібліотеки, всі користуються Інтернетом. Однак недостатньо уваги приділяють виконанню домашніх завдань. Постійного контролю та індивідуальної допомоги вчителів-предметників потребують Кармаш Олег, Савицька Оксана.

6. Участь колективу в позакласній та позашкільній роботі. Класний колектив лише формується, однак учні в цілому вміють спільно вирішувати проблеми. Клас бере участь у загальношкільних заходах (свята, тематичні вечори, спартакіади тощо). Учні активно вболівають за свій клас, н відмовляються від доручень. Гуцал Микола – призер обласних змагань із велоспорту, Марчук Олена – переможець міського конкурсу юних вокалістів. Найменш активними у громадському житті класу є Антонець Марія, Петрук Назар.

7. Стан дисципліни в класі.

Загальний рівень дисципліни на уроках – задовільний. Порушення її проявляються в запізненнях на урок, списуванні та підказках. Офіційним лідером класу є Максим Смаглюк – староста класу. У класі є і неофіційний лідер – Євген Назарець, занадто балакучий, надмірно рухливий, легко відволікається, імпульсивний, винуватить інших у своїх помилках, ставить багато запитань, які не стосуються теми уроку. Результатом такої поведінки є порушення дисципліни в класі. Незважаючи на це, перебуває в добрих стосунках з однокласниками.

Класний керівник – Колесник Світлана Олександрівна, учитель географії, педагог з 21-літнім стажем роботи в школі, має вищу педагогічну освіту. Вона працює на посаді класного керівника у цьому класі лише декілька місяців. Її діяльність спрямована на вивчення класного колективу та організацію ядра класу на основі спільних справ. Діти поважають свого класного керівника, однак довірливих стосунків між нею і школярами ще немає..

8. Загальні висновки.

Основна проблема класу – несформованість класного колективу. Для усунення цього недоліку класному керівникові потрібно зацікавити школярів спільною справою. Залучення неформального лідера до спільної розробки соціальних проектів сприятиме згуртованості колективу, а якнайширше охоплення учнів класу активною спільною діяльністю сформує почуття колективізму, єдності, спільності.

Додаток Л

Методики вивчення класного колективу

Методика діагностики згуртованості, ціннісних орієнтацій, референтності класного колективу

(розроблена Г.В.Дьяконовим)

Згуртованість класу

1. Як ви вважаєте, від чого залежить згуртованість класу? (указати три фактори згуртованості класу).

3. Що потрібно зробити, щоб ваш клас став більше згуртованим?

Укажіть два головних, на ваш погляд, фактори.

Як відомо, при аналізі даних за вільними (відкритим) питаннями необхідно підсумувати всі схожі якості, які повторюються у всьому масивові анкет, а якості, які не повторюються, просто виписуються окремо.

Підсумковий список-перелік починається з якостей, які називалися учнями найчастіше й далі ці якості (фактори, моменти, особливості) перераховуються в послідовності їхнього убування. Замикають список якості, фактори, які назвалися лише один раз. Підраховується, звичайно, і загальна кількість якостей, факторів, названих по даному питанню.

В анкеті “Згуртованість” у такий спосіб обробляються питання 1 і 3.

Питання 2 в анкеті “Згуртованість” обробляється так, як будь-яке альтернативне питання, тобто підраховується кількість позитивних висловлювань; учнів опитуваної групи (тобто кількість відповідей “так”), потім - кількість негативних відповідей (тобто “ні”) і, нарешті, кількість нейтральних відповідей.

Подальший значеннєвий аналіз здійснюється на основі кількісних даних і якісних особливостей (тобто змісту) кожного фактора, якості, а також його місця й співвідношення з іншими особливостями.

Обробка анкет “Ціннісні орієнтації класу”, “Референтність класу як групи”, “Задоволеність міжособистісними відносинами” здійснюється аналогічно.

Ціннісні орієнтації класу

1. Що для вас цінне (важливе, значиме) з того, що є у вашому класі? (Це – реальні цінності).

2. Як ви вважаєте, що є найціннішим, важливим, значимим для учнівського колективу?

(Це – ідеальні цінності).

Референтність класу

1. Якби була можливість, ви б перейшли у який-небудь інший клас (наприклад, у іншу школу або в іншому місті)?

Так. Ні. Не знаю.

2. Чи можна сказати, що у вас більше друзів у класі, ніж поза класом?

Так. Ні. Не знаю.

3. Могли б ви сказати, що для більшості ваших однокласників життя в класі більш цікаве й важливе, ніж відносини з товаришами за межами класу?

Так. Ні. Не знаю.

Задоволеність міжособистісними відносинами

1. Чи задоволені ви атмосферою в колективі?

2. Чи задоволені ви відносинами з товаришами по класу?

3. Чи уважні однокласники до ваших прохань?

4. Чи часто ви замислюєтеся про те, як вас сприймають і розуміють товариші по класу?

5. Чи виникає у вас бажання поділитися з товаришами по класу особистими проблемами?

6. Чи вважаєте ви, що ваша участь у справах класу поліпшує міжособистісні відносини в класі?

Примітка. Всі питання даної анкети – альтернативні.

Методика «Ідеальний клас»

Мета: виявити еталонність класного колективу у сприйнятті окремих учнів.

Хід виконання

1. Підібрати 30 рис, які з позитивного боку характеризують класний колектив, і запропонувати учням прорангувати ці якості для ідеального (еталонного) класу.

Інструкція: “Розгляньте, будь ласка, запропонований вам список позитивних рис. Визначте серед вказаних якостей найважливішу для ідеального класу і поставте проти неї цифру 1. На друге місце поставте менш важливу якість і так далі.”

2. Цю ж процедуру учні повинні повторити для свого класу, тобто прорангувати всі 30 якостей для класу, у якому вони навчаються зараз: “У нашому класі на першому місці стоїть ...” (для більшої достовірності другу частину дослідження можна проводити через певний проміжок часу).

Список якостей

Обробка результатів

На описі прорангованих якостей для ідеального та реального класів визначається коефіцієнт кореляції r за формулою:

Де n- кількість запропонованих якостей (n = 30),

d² - сума різниці рангових місць якостей для ідеального та свого класу (тобто математична сума всіх з d² занесених у останній стовпчик таблиці.

Якщо 0<г <0,3 – слабкий зв'язок між еталонним і реальним класом;

0,3<г <0,5 – помірний зв'язок;

0,5<г <0,7 – значний зв'язок;

0,7<г <0,9 – сильний зв'язок;

0,9<г <1 – дуже сильний зв'язок;

–1 <г<0 – обернений зв'язок.

Чим ближчий коефіцієнт кореляції г до 1, тим міцніший зв'язок, кореляція між еталонним і реальним класом; тим ближче учень оцінює свій клас відносно еталонного [11 , с. 27].

Методика «Оцінка класу як колективу та задоволеність стосунками у класі»

Школярам пропонується анкета з 23 тверджень, на кожне з яких вони мають оцінити за семибальною шкалою:

7 балів – “Повністю згодний, абсолютно задоволений”.

6 балів – “Згодний, задоволений”.

5 балів – “Скоріше згодний, ніж не згодний”.

4 бали – “Згодний і не згодний, важко сказати”.

3 бали – “Скоріше не згодний, ніж згодний”.

2 бали – “Не згодний”.

I бал – “Зовсім не згодний, повністю не задоволений”.

Анкета

1. Тебе задовольняє характер справ, які проводяться у твоєму класі?

2. Чи задоволений ти характером відносин, які склалися у твоєму класі між учнями?

3. Чи можна сказати, що твій клас живе різноманітними, насиченими цікавими подіями життям?

4. Як ти вважаєш, твої однокласники беруть активну участь у житті класу, організації класних і позакласних заходів?

5. Чи можна сказати, що між твоїм класом і класним керівником існують сприятливі відносини?

6. Чи задоволений ти тим, як вибирається актив твого класу?

7. Чи згодний ти з тим, що учні твого класу є дружним, згуртованим колективом?

8. Чи погоджуєшся ти з тим, що твої однокласники здебільшого сумлінно ставляться до навчання?

9. Наскільки часто твій клас співробітничає з іншими класами школи в обговоренні шкільних заходів?

10. Чи можна сказати, що відносини, що склалися у твоїй школі між учнями й учителями, загалом носять товариський характер, відрізняються теплотою та взаємоповагою?

11. Наскільки подобається тобі твоя школа?

12. Чи здатний твій клас мобілізувати сили при виникненні перешкод на шляху до спільної мети?

13. Чи вважають твої однокласники здатність класу до вольових зусиль достатньою?

14. Чи вважають твої однокласники, що клас здатний переборювати труднощі, самостійно приймати рішення й швидко виконувати їх?

15. Чи активізує клас волю й трудові зусилля всіх учнів та чи спонукає їх доводити справу до кінця?

16. Чи є в класі такі учні, які здатні мобілізувати всіх до енергійних дій?

17. Чи прагне клас впливати на інші класи в досягненні загальної мети?

18. Чи має клас необхідні знання, уміння й навички для навчальної або суспільної роботи?

19. Чи високо однокласники оцінюють спільну роботу?

20. Чи відчувають однокласники задоволеність своєю підготовкою до навчальної й суспільної роботи?

21. Чи прагне клас підвищувати знання, уміння й навички кожного школяра?

22. Чи є в класі учні, які самі вміють багато чого зробити й завжди готові допомогти іншим?

23. Чи впливає клас на інші класи, ділячись власним досвідом з ними?

Обробка отриманих даних:

Обчислюються середньогрупові показники по кожному питанню.

Можна визначити й середній коефіцієнт задоволеності учнів життям класу, якщо підсумувати показники по всім 23 питанням і розділити на їхню кількість (тобто на 23).

Інший спосіб – підсумувати всі індивідуальні показники й розділити їх на кількість школярів, які брали участь в опитуванні.

Коефіцієнт буде мати значення від 7 (максимальне) до 1 (мінімальне)

Методика «Виявлення задоволеності учнів випускних класів результатами і процесом навчально-виховної роботи у школі» ”

З метою виявлення задоволеності учнів випускних класів результатами і процесом виховання і життєдіяльності в школі можна завдяки анкеті, розробленій О.Липневою. Випускникам пропонується заповнити бланк анкети:

«Шановні випускники!

Ви завершуєте своє навчання. Ми просимо Вас відповісти на запитання даної анкети з метою експертизи і подальшого розвитку системи освіти.

1. У чому Ви бачите сенс шкільної освіти (виберіть не більш двох варіантів)?

— Пізнання, розуміння навколишнього життя;

— розвиток своїх інтересів, здібностей;

— пізнання основ наук (вивчення предметів базового циклу);

— підготовка до одержання професії;

— самопізнання і самовдосконалення;

— підготовка до вступу у вуз;

— одержання атестата з відмінними оцінками;

— сам процес навчання є престижним.

2. Від чого Ви одержали найбільше задоволення при навчанні в школі ( зробіть ранжування за ступенем зниження значимості: 1 – найважливіше, 2 – менш важливе )?

— Від своїх навчальних результатів;

— від своїх успіхів в олімпіадах, конкурсах, спортивних змаганнях;

— від навчального процесу в цілому;

— від атмосфери в класі;

— від взаємин з однолітками;

— від взаємин з педагогами;

— від загальношкільних і групових справ;

— від можливості виявити себе, свої здібності й уміння;

— від рівня вимог;

— від престижу навчального закладу;

— від чого ще (допишіть) ________________

3. Що в життєдіяльності щколи викликає Вашу незадоволеність?

— В організації шкільного життя ___________

— у навчальному процесі __________________

— в організації загальношкільних справ________________________

— у спілкуванні з педагогами_________________________

— у спілкуванні з однокласниками____________________________

4. У якій соціальній ролі Ви найчастіше виступаєте в шкільному житті (виберіть одну відповідь)?

— Лідер і організатор;

— активний учасник подій, що відбуваються;

— гарний виконавець;

— роблю небагато, але співпереживаю тому, що відбувається;

— захоплений глядач;

— відсторонений спостерігач.

5.Яка подія у Вашому шкільному житті Вам запам'яталася найбільше?

6. Що Ви вважаєте своїм головним досягненням за всі роки шкільного життя?

7. Яка Ваша проблема, пов'язана зі школою, так і залишилася невирішеною (кількість виборів довільна)?

— Результати по окремих навчальних предметах;

— успішність в цілому;

— проблеми взаємин з однокласниками;

— проблеми взаємин з педагогами;

— не зміг виявити себе в групових і шкільних справах;

— було відсутнє почуття безпеки і захищеності;

— погіршення стану здоров'я;

— невміння розподілити свій час;

— складно поєднувати навчання і додаткові заняття (спорт, музика і т.п.);

— немає друга;

— страх перед іспитами;

— що ще (допишіть) __________________

8. Що для Вас найбільш значиме в житті ( зробіть ранжування в порядку зниження значимості: 1 — найважливіше, 2 — менш важливе )?

Активне діяльне життя (повнота й емоційна насиченість життя);

— життєва мудрість (зрілість суджень і здоровий глузд, що досягаються життєвим досвідом);

— здоров'я (фізичне і психічне);

— цікава робота;

— краса природи і мистецтва (переживання прекрасного в природі й у мистецтві);

— любов (духовна і фізична близькість з коханою людиною);

— матеріально забезпечене життя (відсутність матеріальних проблем);

— наявність гарних і вірних друзів;

— суспільне визнання (повага навколишніх, колективу, товаришів по роботі);

— пізнання (можливість розширення свого кругозору, загальної культури, інтелектуальний розвиток);

— продуктивне життя (максимально повне використання своїх можливостей, сил і здібностей);

— розвиток (робота над собою, постійне фізичне і духовне удосконалювання);

— розваги (приємне, необтяжливе існування, відсутність обов'язків);

— воля (самостійність, незалежність у судженнях і вчинках);

— щасливе сімейне життя;

— щастя інших (добробут, розвиток і удосконалювання інших людей, народу, людства в цілому);

— творчість (можливість творчої діяльності);

— впевненість у собі (внутрішня гармонія, свобода від внутрішніх протиріч, сумнівів).

9. Як Ви оцінюєте свої взаємини з однокласниками?

— В основному теплі, близькі;

— нейтральні;

— частіше холодні, проблемні.

10. Як Ви вважаєте, на які риси Вашого характеру вплинуло шкільне життя?

Яким чином? _____________________

Спасибі за відповіді!”

Обробка отриманих даних. Кількісний і якісний аналіз відповідей учнів на питання 1-3 дозволяє з'ясувати думки випускників про ті сторони життя в школі, що сприяли формуванню в них почуття задоволеності життєдіяльністю в навчальному закладі. Відповіді на восьме питання містять відомості про ціннісні орієнтації випускників. При аналізі відповідей учнів на інші питання накопичується інформація про характер відносин у шкільному середовищі, про позитивні і негативні аспекти навчально-виховного процесу в школі.

Соціометричне дослідження класу

Учням пропонується вибрати однокласників, відповідаючи на питання:

1. З ким би ти хотів сидіти за партою;

2. З ким не хочеш сидіти за партою?

3. Кого б запросив на свій день народження?

4. Кого з однокласників не запросиш на свій день народження?

Прізвища вибраних однокласників мають бути записані відповідно до порядку запитань. Зверху праворуч записане прізвище того, хто робив вибір. Нижче – прізвища тих, кого вибрали. Результати опитування заносять до соціоматриці. Соціоматриця повинна містити стільки порядкових номерів, скільки учнів в класі.

Соціоматриця – це таблиця, яка графічно зображує вибори учнів за допомогою умовних позначок (+). В кожному рядку проти номерів обраних учнів ставиться певний знак (число, геометрична фігу тощо). Якщо учні обрали один одного (наприклад, № 1 вибрав № 4, а № 4 вибрав № 1), то це буде взаємовибір. Ці вибори треба виділити (обвести кружечком). Після того, як у соціоматрицю будуть занесені всі дані, треба підрахувати загальну кількість виборів в кожному вертикальному стовпчику і записати до відповідної графи. Потім треба підрахувати загальну кількість взаємовиборів в кожному стовпчику і записати до відповідної графи. Далі будується соціограма (досить велика, щоб було зручно з нею працювати). Соціограма – це чотири концентричних кола, розділені вертикальною лінією на дві частини (розподіл за статевою ознакою).

В цих колах треба розташувати всі номери учнів (використовуючи умовні позначки). В першому колі (центральному) зображуємо тих, хто має найбільшу кількість виборів (це так звані «лідери» або «соціометричні зірки»). Вони мають виборів в два рази більше середньої кількості. Друге коло – «переважаючі» або «наближені», які мають середню кількість виборів. Третє коло – «зневажені» або «відсунуті» – кількість виборів менша за середню. Четверте коло – «ізольовані» або «неприйняті» – не отримали жодного вибору.

- дівчата - хлопці

Коли всі номери з умовними позначками будуть розташовані в залежності від кількості виборів у відповідних колах, треба поєднати штрихованою лінією осіб, які знаходяться у виборі. Взаємовибір позначається безперервною лінією, що з’єднує два відповідні номери.

Обробка отриманих даних

Кількість виборів, отриманих кожним студентом, характеризує його положення в системі міжособистісних відносин, тобто визначає його соціометричний статус.

Він обчислюється за формулою:

- сума індивідуальних виборів

n – кількість членів групи

Крім того, можна обчислити індекс групової згуртованості. Він знаходиться за формулою:

- сума взаємовиборів усієї групи

n – кількість членів групи.

Тест Міжособистісне спілкування

За допомогою тесту можна визначити таку важливу якість, як здатність до прийняття іншого у міжособистісному спілкуванні.

Інструкція: Пропонуємо Вам відповісти на 9 питань Відповідайте швидко, не роздумуючи. Проти вибраного варіанту відповіді поставте знак «х».

Запитання:

1. Ви вважаєте, що у Вас виникла цікава ідея, але її не підтримали. Вам це неприємно?

а) так: б) ні.

2. Ви зустрічаєтеся із друзями, і хтось запропонував почати нову гру. Що Ви вибираєте?

а) щоб грали лише ті, хто це добре вміє;

б) хай приймають участь всі бажаючі.

3. Чи спокійно Ви сприймаєте неприємну для Вас ситуацію?

а) так: б) ні.

4. Чи дратують Вас люди, які з’являються на вулиці п’яними?

а) якщо вони не переступають прийнятих норм, мене це взагалі не цікавить;

б) мені це завжди неприємно.

5. Чи можете ви легко знайти спільну мову із людьми інших, ніж у вас, переконань, поглядів, мови, кольору шкіри?

а) мені важко це робити;

б) я не звертаю увагу на такі відмінності.

6. Як Ви реагуєте на жарт, об’єктом якого є Ви?

а) мені не подобаються ні жарти, ні ті, хто жартує;

б) якщо навіть жарт буде мені неприємним, я постараюся відповісти в такий же спосіб.

7.Чи погоджуєтеся Ви із думкою, що багато людей «займаються не своєю справою»?

а) так: б) ні.

8. Ви приводите в компанію друга (подругу), який стає об’єктом загальної уваги. Як Ви до цього ставитеся?

а) мені неприємно, що таким чином увага спрямована не на мене;

б) я лише радію за нього.

9. В гостях Ви зустрічаєте людину старшого віку, який критикує сучасне молоде покоління. Як Ви реагуєте?

а) піду раніше; б) обов’язково заперечу йому.

Ключ: нарахуйте по два бали за відповіді: 1б, 2б, 3б, 4а, 5б, 6б, 7б, 8б, 9а.

Підрахуйте набрану суму.

Інтерпретація:

0 – 4 – Ви непоступливі і вперті. Прагнете нав’язати свою думку іншим. Часто підвищуєте голос. Вам важко підтримувати відносини із людьми, які думають інакше, ніж Ви.

6 – 12 –Ви спроможні твердо відстоювати свої переконання. Проте можете вести діалог, змінювати свою думку, якщо це необхідно. Здатні інколи на неповагу до співбесідника.

14 – 18 – твердість Ваших переконань гармонійно поєднується із гнучкістю Вашого мислення. Ви можете прийняти будь-як ідею, з розумінням віднесетеся до досить парадоксальних вчинків, навіть якщо Ви їх не здобрюєте. Ви достатньо критично відноситеся до своєї думки і здатні з повагою і тактом по відношенню до співбесідника відмовитися від поглядів, які були помилковими.

Тест Асертивність

Методика використовується для вивчення асертивності - гармонійного поєднання внутрішніх і зовнішніх якостей особистості, прояв знань про природу людини, умінь і навичок спілкування, етично допустимого в конкретній ситуації, здатність організовувати свою поведінку, вміння формулювати свої бажання і вимоги, з повагою відноситися до себе та інших.

Інструкція: оцініть подані твердження за допомогою знаків «+» - згоден, «-« - не згоден.

1. Мене дратують помилки інших людей.

2. Я можу нагадати другу про борг.

3. Час від часу я говорю неправду.

4. Я спроможний потурбуватися про себе сам.

5. Мені траплялося їздити «зайцем».

6. Змагання краще від співробітництва.

7. Я часто мучу себе із-за дрібниць.

8. Я людина самостійна і достатньо рішуча.

9. Я люблю всіх, кого знаю.

10. Я вірю в себе. У мене вистачить сил, що справитися із проблемами.

11. Нічого не поробиш, людина повинна завжди бути насторожі щоб змогти захистити свої інтереси.

12. Я ніколи не сміюся над непристойними жартами.

13. Я визнаю авторитети і поважаю їх.

14. Я ніколи не дозволяю вити із себе вірьовки. Я протестую.

15. Я підтримую будь-яке хороше починання.

16. Я ніколи не говорю неправди.

17. Я практична людина.

18. Мене пригнічує те, що я можу потерпіти невдачу.

19. Я згоден із висловом «руку допомоги шукай перш за все біля власного плеча».

20. Друзі мають на мене великий вплив.

21. Я завжди правий, навіть якщо інші вважають інакше.

22. Я згоден із тим, що важлива не перемога, а участь.

23. Перш ніж щось зробити, слід добре подумати, як це сприймуть інші.

24. Я ніколи нікому не заздрю.

Ключ: підрахуйте число позитивних відповідей:

А – 1,6, 7, 11, 13, 18, 20, 23.

Б – 2, 4, 8, 10, 14, 17, 19, 22.

В – 3, 5, 9, 12, 15, 16, 21, 24.

Інтерпретація:

Якщо найбільший показник досягнутий у рахунку А, Ви маєте уявлення про асертивність, але не дуже часто використовуєте це розуміння в житті. Ви часто відчуваєте незадоволення собою і оточуючими.

Найвищий показник досягнутий у рахунку Б. Ви на правильному шляху і можете добре володіти асертивними якостями. Проте інколи Ваші спроби діяти асертивно виливаються в агресію.

Найвищий показник досягнутий у рахунку В – дуже хороші шанси оволодіти асертивністю. Ви оцінюєте і сприймаєте себе реалістично.

Найменший показник у рахунку А. Вам не вдається використовувати шанси, які дає життя. Важливо навчитися жити у гармонії із собою.

Найменший показник в рахунку Б – асертивності можна навчитися. Необхідно більше уваги звертати на осмислення своїх дій.

Найменший показник в рахунку В – Ви переоцінюєте себе і ведете не зовсім щиро. Бачите себе у кращому світлі, ніж це є насправді.

Рекомендована література

1. Абдуллина О.А. Педагогическая практика студентов / О.А.Абдуллина, Н.Н.Загрязкина. – М., 1989. – 176 с.

2. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Курс лекцій: модульне навчання. / А.М.Алексюк– К.: КУ, 1993. – 227 с.

3. Артемова Л.В. Педагогіка і методика вищої школи. / Л.В.Артемова. - К.: Кондор, 2008. -272 с.

4. Асистентська практика студентів-магістрів. Орієнтовна програма і методичні рекомендації щодо проходження асистентської педагогічної практики. Підготовлені кафедрою педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка, березень 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lnu.edu.ua/Pedagogika/pramag. pdf. – Заголовок з екрану.

5. Вища освіта України і Болонський процес // Навчальна програма. – київ–Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. – 18 с.

6. Вітвицька С.С. Основи педагогіки вищої школи: Підручник за модульно-рейтинговою системою навчання для студентів магістратури. / С.С. Вітвицька. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 384 с.

7. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій. / О.І. Вишневський. – Дрогобич: Академія, 2001. – 576 с.

8. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – / Н.П. Волкова. - К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 576 с.

9. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки і психології вищої школи в Україні. / В.М.Галузинський, М.Б. Євтух. – К.: Вища школа, 1995.

10. Городова Н.М. Планування роботи закладу освіти / Н.М.Городова - Х.: Основа, 2005. -208 с.

11. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. посіб./ Авт. – укл. О.Пометун, Л.Пироженко. – К.: А.П.Н., 2002. – 136 с.

12. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти //Освіта України. -№40. – 5 жовтня 2000 р.

13. Ксьондзова Г.Ю. Инновационные технологии обучения и воспитания школьников: Учебное пособие /Г.Ю.Ксьондзова. – М.:Педагогическое общество, 2005. -128 с.

14. Кузьмінський А.І. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. / А.І.Кузьмінський. - К.: Знання, 2005. - 486 с.

15. Малафіїк І.В. Дидактика. /І.В. Малафіїк. – К.: Кондор, 2005 .-398 с

16. Малафіїк І.В. Урок в сучасній школі: питання теорії і практики. Книга для вчителя. / І.В.Малафіїк. – Рівне, 1997.

17. Навчальний процес у вищій педагогічній школ.і / За ред. Мороза О.Г.- К.: НПУ, 2001. – 338с.

18. Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі. / В.М. Нагаєв. - К.: Центр учбової літератури, 2007. -232 с.

19. Психолого-педагогічна діагностика школярів /Упорядник О.Л.Співак. –Х.:Ранок, 2009. 160 с.

20. Сліпкань З.І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. / З.ІСліпкань. – К.: НПУ, 2000. – 210с.

21. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене. / М.М. Фіцула. - К.: «Академвидав», 2006. – 560 с.

22. Щербань П.М. Прикладна педагогіка: Навчально-методичний посібник. /П.М.Щербань. - К.: Вища школа, 2002. – 215 с.

62