
- •Розділ і. Педагогічна практика студентів_магістрів у загальносвітньому навчальному закладі
- •1.1. Мета і завдання практики
- •1.2. Організація педагогічної практики магістрів у загальноосвітньому навчальному закладі
- •1.3. Обов’язки керівників педагогічної практики, магістра-практиканта
- •Дирекція школи:
- •Класний керівник:
- •Вчитель-предметник:
- •Магістр-практикант:
- •1.4. Зміст педагогічної практики
- •Навчальна робота:
- •- Наукова робота:
- •- Методична робота:
- •Виховна робота:
- •Етапи проходження практики
- •1.5. Індивідуальні науково-дослідні завдання
- •1.6. Звітна документація педагогічної практики
- •Форми контролю та оцінювання педагогічної практики
- •Критерії оцінювання проходження педагогічної практики
- •Шкала оцінювання:
- •Наскрізна програма педагогічної практики магістрів
- •Розділ іі. Методичні вказівки магістру-практиканту
- •2.1. Урок в загальноосвітньому навчальному закладі
- •Структура уроку
- •Складові структури уроку
- •Взаємозв'язок типу і структури уроку
- •Нестандартні уроки
- •Форми роботи на уроці
- •Загальні вимоги до сучасного уроку:
- •Оцінювання знань учнів
- •Рівні навчальних досягнень визначаються за такими характеристиками:
- •Підготовка та проведення уроку
- •Рекомендації магістру-практиканту:
- •Проведення уроку. Дидактичні основи етапів уроку
- •Орієнтована схема оцінювання результативності уроку
- •Аналіз і самоаналіз уроку Орієнтована схема самоаналізу уроку
- •Комплексний аналіз уроку
- •Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку
- •Орієнтовна схема дидактичного аналізу уроку
- •Орієнтовна схема аспектного аналізу інтегрованого уроку
- •Орієнтовна схема аналізу соціально-педагогічного аспекту уроку
- •Орієнтовна схема звіту про виконання індивідуально-дослідницького завдання
- •Про виконання індивідуально-дослідницького завдання на тему:______________, виконаного магістром ____курсу факультету ____________ під час педагогічної практики в зош____________ у_____ класі
- •2.2. Позакласна робота з фахової дисципліни
- •Специфіка позакласного заходу
- •Методика організації та проведення позакласних заходів
- •Орієнтовна схема плану-конспекту позакласного заходу
- •Хід позакласного заходу
- •Зміст виховання у загальноосвітньому навчальному закладі. Роль, функції класного керівника у системі виховання учнів
- •Напрями виховної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі
- •Функції класного керівника:
- •2.4. Година спілкування: підготовка, проведення та аналіз
- •Функції виховної години
- •Підготовка й проведення години спілкування
- •Зразок оформлення плану-конспекту виховного заходу
- •Орієнтовна схема аналізу виховного заходу:
- •2.5. Психолого-педагогічна характеристика класу
- •Орієнтовна програма дослідження класного колективу
- •Психолого-педагогічна характеристика ______класу _______________ школи за _______навчальний рік
- •Додатки Орієнтовні зразки звітної документації магістерської практики у загальноосвітньому навчальному закладі
- •Додаток а Зразок оформлення титульної сторінки звіту про проходження педагогічної практики
- •Додаток б Зразок оформлення індивідуального плану магістра-практиканта Індивідуальний план
- •Додаток д Орієнтовна схема написання звіту про педагогічну практику
- •Додаток е Зразок оформлення плану-конспекту уроку
- •Додаток ж Зразок написання плану-конспекту години спілкування Година спілкування «Конфлікт і шляхи його вирішення»
- •Додаток з Орієнтовний зразок написання плану-конспекту позакласного заходу Рольова гра «Судимо Чіпку»
- •Додаток к Зразок написання психолого-педагогічної характеристики класу Психолого-педагогічна характеристика класу
- •8. Загальні висновки.
- •Ціннісні орієнтації класу
- •Референтність класу
- •Методика «Ідеальний клас»
- •Методика «Оцінка класу як колективу та задоволеність стосунками у класі»
- •Методика «Виявлення задоволеності учнів випускних класів результатами і процесом навчально-виховної роботи у школі» ”
- •Соціометричне дослідження класу
- •Обробка отриманих даних
- •Тест Міжособистісне спілкування
- •Запитання:
- •Тест Асертивність
- •Рекомендована література
Загальні вимоги до сучасного уроку:
Кожний урок реалізує триєдине завдання: навчити, розвинути, виховати. За цим критерієм загальні вимоги до уроку конкретизуються дидактичними, розвивальними й виховними вимогами.
До дидактичних (освітніх) вимог належать:
а) чітке визначення освітніх завдань кожного уроку;
б) раціональне визначення змісту уроку з урахуванням соціальних і особистісних потреб;
в) впровадження новітніх технологій пізнавальної діяльності;
г) раціональне поєднання різноманітних форм і методів навчання;
г) творчий підхід до побудови структури уроку;
д) поєднання різних форм колективної діяльності з самостійною діяльністю учнів;
є) забезпечення оперативного зворотного зв'язку; дієвого контролю й управління.
До розвиваючих вимог належать:
а) формування й розвиток в учнів позитивних мотивів навчально-пізнавальної діяльності, творчої ініціативи й активності;
б) вивчення й урахування рівня розвитку та психічних якостей учнів, проектування «зони їх найближчого розвитку»;
в) стимулювання нових якісних змін у інтелектуальному, емоційному, соціальному розвитку учнів.
До виховних вимог належать:
а) визначення виховних можливостей навчального матеріалу, діяльності на уроці;
б) постановку й формування виховних завдань, зумовлених цілями й змістом навчальної роботи;
в) формування в учнів життєво необхідних якостей: старанності, відповідальності, ретельності, охайності, самостійності, працездатності, уважності, чесності та ін.;
г) формування світоглядної, моральної, правової, політичної, художньо-естетичної, економічної, екологічної культури;
ґ) співробітництво й партнерство з учнями, зацікавленість у їх успіхах тощо.
Оцінювання знань учнів
Виявлення рівня опанування учнем змісту загальної середньої освіти як інтегрованого результату його навчальної діяльності, його компетенцій і є об'єктом оцінювання. Основними групами компетенцій є:
соціальні, що пов'язані з готовністю проявляти активність і відповідальність у суспільному житті;
полікультурні, що стосуються екзистенційної рівності людей, взаємоповаги до їхньої культури, релігії, мови тощо;
комунікативні, що передбачають опанування усним і писемним спілкуванням, оволодіння кількома мовами;
трудові, що реалізуються у прагненні й здатності до раціональної продуктивної, творчої діяльності;
інформаційні, що передбачають оволодіння інформаційними технологіями, уміннями здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітну інформацію.
Отже, засвоєння змісту освіти учнями є процесом формування компетенцій, Визначення навчальних досягнень учнів є визначенням рівня сформованості компетенцій і передбачає аналіз засвоєння учнем складових змісту загальної середньої освіти. Так, знання учня оцінюються на підставі:
характеристики його відповіді (елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована творча),
якості відповіді (правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність);
рівня оволодіння розумовими операціями (вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо);
умінь і навичок - за ступенем сформованості загальнонавчальних та предметних умінь та навичок (виконує завдання за зразком, в стандартних ситуаціях, в нестандартних умовах);
досвіду творчої діяльності - наявністю вміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми;
досвіду емоційно-ціннісних ставлень - повнотою, самостійністю, стабільністю тощо.
На основі зазначених орієнтирів виділяють чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.