МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ ТА УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА МАГІСТРІВ:

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНИЙ АСПЕКТ

РІВНЕ-2012

ББК 74.580.26 р

П 24

УДК 378.14(07)

Педагогічна практика магістрів: організаційно-методичний аспект: навчально-методичний посібник / Петрук Л.П, Нечипорук Л.І. – Рівне : РДГУ, 2012. - с.

Рецензенти: доктор педагогічних наук, професор кафедри міжнародної інформації Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету Руденко В.М.;

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри загальної і соціальної педагогіки та акмеології Рівненського державного гуманітарного університету Малафіїк І.В.;

доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри романо-германської філології Міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. академіка С.Дем’янчука Тадєєва М.І.

У навчально-методичному посібнику пропонуються методичні матеріали щодо організації та проведення магістерської педагогічної практики у ВНЗ: обґрунтовано завдання та зміст педагогічної практики, критерії її оцінювання, детально розроблені рекомендації щодо проведення лекційних і семінарських занять, годин куратора тощо.

Пропонується для викладачів і студентів-магістрів вищих навчальних закладів.

Рекомендовано до друку Вченою радою Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 10 від 27 травня 2011 р.).

ЗМІСТ
	ВСТУП
	РОЗДІЛ І. ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ-МАГІСТРІВ У ЗАГАЛЬНОСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
	1.1. Мета і завдання практики
	1.2. Організація педагогічної практики магістрів у загальноосвітньому навчальному закладі
	1.3. Обов’язки керівників педагогічної практики та магістра-практиканта
	1.4. Зміст педагогічної практики
	1.5. Індивідуальні науково-дослідні завдання
	1.6. Звітна документація педагогічної практики
	Форми контролю та оцінювання педагогічної практики
	РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ МАГІСТРУ-ПРАКТИКАНТУ
	2.1. Урок в загальноосвітньому навчальному закладі: підготовка, проведення та аналіз
	2.2. Позакласна робота з фахової дисципліни
	2.3. Зміст виховання у загальноосвітньому навчальному закладі. Роль, місце, функції класного керівника у системі виховання учнів
	2.4. Година спілкування: підготовка, проведення та аналіз
	2.5. Психолого-педагогічна характеристика класу
	РОЗДІЛ ІІІ. ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ-МАГІСТРІВ У ВНЗ
	3.1. Мета і завдання практики
	3.2. Організація магістерської практики у ВНЗ
	3.3. Обов’язки студента-практиканта та викладача кафедри педагогіки - керівника педагогічної практики
	3.4. Зміст асистентської практики
	3.5. Індивідуальні завдання для магістрів-практикантів
	3.6. Звітна документація студентів-практикантів
	3.7. Форми контролю й оцінювання асистентської педагогічної практики
	РОЗДІЛ ІV. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ СТУДЕНТУ-ПРАКТИКАНТУ
	4.1. Академічна лекція: підготовка, проведення та аналіз
	4.2. Семінарське заняття: підготовка, проведення та аналіз
	4.3. Зміст виховної роботи у ВНЗ. Куратор академічної групи. Година куратора: підготовка, проведення та аналіз
	4.4.Соціально-педагогічна характеристика академічної групи
	ДОДАТКИ
	ЛІТЕРАТУРА

ВСТУП

Сучасне суспільство стає все більш людиноцентриським, орієнтованим на індивідуальний розвиток особистості як головної передумови соціально-економічного прогресу держави. За таких умов освіта і наука стають однією із найбільш вагомих сфер суспільного поступу, продукуючи нові знання, забезпечуючи особистісний і цивілізаційний розвиток. Провідна роль у формуванні культурних цінностей, наукового та інтелектуального потенціалу суспільства належить вищим навчальним закладам, які забезпечують фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку фахівців за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями.

Вищим освітньо-кваліфікаційним рівнем підготовки у ВНЗ є магістр. Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» передбачає здобуття особою повної вищої освіти з відповідної спеціальності на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» (базова вища освіта) або освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» (повна вища освіта), а також вищої освіти, здобутої до запровадження в Україні ступеневої вищої освіти.

Підготовка магістра здійснюється на основі освітньо-професійної програми (ОПП), яка забезпечує одночасне здобуття повної вищої освіти за спеціальністю та кваліфікацією. Освітньо-професійна програма підготовки магістра включає поглиблену фундаментальну, гуманітарну, соціально-економічну, психолого-педагогічну, спеціальну та науково-практичну підготовку. Випускник ВНЗ, який здобув освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр», повинен володіти фундаментальними знаннями з обраної спеціальності, уміннями й навичками науково-дослідної (творчої), науково-педагогічної та управлінської діяльності, мати певний досвід застосування одержаних знань і вміти продукувати елементи нових знань для вирішення завдань у відповідній сфері професійної діяльності. Ці професійні якості формуються в ході проходження магістерської педагогічної практики.

Якщо молода людина здобуває освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», то її педагогічна практика складається із двох етапів – педагогічна практика у загальноосвітньому навчальному закладі І-ІІІ ступеня (старші класи) та асистентська практика у вищому навчальному закладі ІІІ-IV рівня акредитації. В разі здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» проходження педагогічної практики передбачає лише один етап - асистентську практику у ВНЗ.

Магістерська педагогічна практика є невід‘ємною складовою частиною процесу підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», завершальним етапом практичної підготовки студентів університету до професійно-педагогічної діяльності. Вона відіграє системоутворюючу роль серед усіх форм навчальної діяльності студента у вузі, забезпечує безперервність та послідовність формування умінь та навичок, професійне становлення педагога, сприяє розвитку індивідуальних творчих здібностей майбутніх фахівців. Магістерська педагогічна практика сприяє формуванню активності й самостійності у набутті професійних перцептивних, проектувальних, адаптивних, організаційних, пізнавальних вмінь, закріпленню педагогічних навичок, здобутих при отриманні кваліфікації «бакалавр». Під час практики студенти-магістранти отримують можливість здобувати практичні навички проведення лекційних, семінарських, практичних, лабораторних занять, застосовувати отримані знання з різних галузей науки та новітні методичні розробки, удосконалювати особистісний стиль викладання тощо. Практика має комплексний характер – проводиться в загальноосвітньому навчальному закладі (магістри-практиканти виконують обов’язки вчителя та класного керівника) та у вищому навчальному закладі (асистентська практика).

Практика передбачає забезпечення фахової діяльності за такими напрямами:

1) викладацький – підготовка магістранта до викладання фахового предмету у школі, базових, професійно-орієнтованих дисциплін зі спеціальності та методик їх викладання у ВНЗ;

2) організаційно-виховний – підготовка магістранта до організації виховної роботи в класному колективі, в академічній групі (як куратора академічної групи);

4) науково-дослідний – підготовка магістранта як науковця-дослідника (виконання науково-дослідницьких завдань, проведення педагогічних досліджень тощо).

Педагогічна практика передбачена навчальним планом Міністерства освіти і науки України, затверджена наказом ректора вищого навчального закладу і проводиться згідно з діючими навчальними планами факультетів університету. Методичні матеріали, пропоновані в посібнику, підібрані відповідно до «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затверджене Наказом Міністерства освіти України від 08.04.93 р. № 93 із врахуванням вимог листа Міністерства освіти і науки України від 07.02.09 р. № 1/9-93, кваліфікаційних характеристик, типових програм нормативних, природничонаукових, загальноекономічних, гуманітарних дисциплін, дисциплін професійної підготовки.

Розділ і. Педагогічна практика студентів_магістрів у загальносвітньому навчальному закладі

1.1. Мета і завдання практики

Педагогічна практика студентів-магістрів у загальноосвітньому навчальному закладі проходить у старших класах загальноосвітнього навчального закладу (9-11 кл.) і передбачає безпосереднє виконання посадових обов’язків вчителя та класного керівника та є завершальним етапом практичної підготовки майбутнього фахівця.

Мета педагогічної практики – закріплення й поглиблення професійних знань, отриманих студентами під час аудиторних занять, оволодіння ними основними професійними функціями діяльності вчителя і вихователя, становлення педагогічної компетентності, формування професійних якостей педагога, розвиток педагогічного мислення.

Завдання педагогічної практики:

- формування умінь і навичок самостійної роботи в якості вчителя-предметника й класного керівника;

• поглиблення зв’язку теоретичних знань на основі практичного навчання з реальним педагогічним процесом, формування умінь використовувати їх у розв’язанні конкретних навчальних і виховних завдань;

• удосконалення педагогічних вмінь, розвиток творчого підходу до вибору типу, структури уроків, форм і методів навчання;

- освоєння нових педагогічних технологій навчання й виховання;

- розвиток вміння організації навчально-виховного процесу, впровадження інноваційних форм навчальної й виховної роботи з колективом класу, батьками;

- ознайомлення з досвідом управлінської діяльності школи;

• вивчення, узагальнення й впровадження в педагогічній діяльності передового педагогічного досвіду;

• формування творчого дослідницького підходу до педагогічної діяльності.

1.2. Організація педагогічної практики магістрів у загальноосвітньому навчальному закладі

Педагогічна практика організовується деканатами факультетів та кафедрами вузу. Базою проведення практики є загальноосвітні школи І-ІІІ ступенів, ліцеї, колегіуми, гімназії.

Для проходження практики студенти розподіляються по групах (по 5-10 мгістрів), які направляються у базові школи міста і області. Перед початком педагогічної практики проводиться настановча конференцію, присвячена ознайомленню магістрів з порядком проходження педагогічної практики, правами та обов’язками студентів, змістом практики. Загальне керівництво педагогічною практикою здійснює факультетський керівник. Безпосереднє керівництво групою магістрів-практикантів покладається на групового методиста. Методист студентської групи призначається з викладацького складу факультету, викладачів кафедри педагогіки та психології. На період практики в кожній групі призначається тимчасовий староста.

1.3. Обов’язки керівників педагогічної практики, магістра-практиканта

• методист з виховної роботи:

• бере участь в настановчій та підсумковій конференціях з педагогічної практики у вузі і в школі;

• надає методичну допомогу в організації й проведенні навчально-виховної роботи;

• консультує щодо організації та проведення педагогічних спостережень;

• організовує колективні й індивідуальні консультації для магістрів-практикантів за всіма видами запланованої ними роботи із учнями в період практики;

• забезпечує методичне консультування щодо проведення виховної роботи з учнями, з вивчення й складання характеристики на учня, клас, аналізу й самоаналізу уроків, виховних заходів тощо;

• консультує студентів щодо підготовки й проведення виховних заходів у класі, перевіряє плани й конспекти виховних заходів, відвідує уроки магістрів, виховні й позакласні заходи, проводить аналіз і бере участь в їх оцінці;

• спільно із методистами кафедр, адміністрацією школи, класним керівником, вчителями оцінює роботу кожного практиканта;

• перевіряє документацію практики.