Великий син українського народу – тарас григорович шевченко (Для початкової школи)

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим, добрим словом.

Проблема. За що весь світ шанує Т.Г.Шевченка?

Мета проекту: поглибити знання дітей про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка. Продемонструвати чарівність та волелюбність Шевченкового слова; показати, як поет оспівує красу рідного краю. Вчити добирати необхідний матеріал з літератури. Розвивати вміння виразно, чітко читати вірші, збагачувати словник учнів, сприяти національному вихованню учнів, формувати почуття гордості за Україну. Виховувати любов і повагу до спадщини, яку залишив поет.

Ключове питання: Що тобі відомо про життя та творчість Т.Г.Шевченка?

Тематичні питання:

• Хто такий Т.Г.Шевченко?

• Про що писав свої вірші Т.Шевченко?

• Чому Шевченка називають сином українського народу?

Змістові питання:

• Дитячі роки Т.Шевченка.

• Вірші про природу.

• Борець за волю народу.

• Шевченко – художник.

• Вшанування Т.Г.Шевченка.

Навчальні предмети: читання, розвиток мовлення, образотворче мистецтво

Тип проекту:

• за основною діяльністю – ознайомлювально – інформаційний;

• за тривалістю – 3 тижні;

• за характером контактів – серед дітей одного класу;

• за предметною галуззю – міжпредметний (література, розвиток мовлення, образотворче мистецтво);

• за характером координації – з прихованою координацією;

• за кількістю учасників – груповий;

• за формою проведення – усний журнал.

Освітній продукт: створення збірника цікавих матеріалів про життя і творчість Т.Г.Шевченка, віршів та репродукцій картин відомого поета та художника.

Хід роботи над проектом

І. Організація проекту. Визначення теми і завдань проекту:

Розширити уявлення дітей про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка.

Для чого це потрібно?

• Дізнатися більше про життя Т.Г.Шевченка.

• Ознайомитися з літературною спадщиною великого поета.

• Ознайомитися з картинами Шевченка – художника.

• Вчитися шанувати спадщину видатних людей.

ІІ. Планування діяльності, визначення напрямків роботи, створення робочих груп.

І група	Інформація про життєвий шлях Т.Г. Шевченка
ІІ група	Створення збірки творів Т.Шевченка про природу.
ІІІ група	Створення збірки віршів Т.Шевченка про тяжке життя українського народу.
ІV група	Створення альбому - галереї з репродукціями картин Т.Г.Шевченка.
V група	Збірка віршів авторі та написання власних творів про вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка

ІІІ. Реалізація проекту.

1. Визначення джерел інформації (робота в бібліотеці, ознайомлення з літературою з проблеми, інтернет-джерела).

2. Самостійна пошукова робота.

3. Аналіз зібраних матеріалів, обробка даних.

4. Створення збірників.

5. Підготовка до презентації результатів проектної діяльності.

ІІІ. Підсумок роботи. Презентація результатів проекту.

Усний журнал

Присутні: учні 3-х, 4-х класів.

І сторінка

Життєвий шлях Т.Г.Шевченка

Тарасова доля – то правда жива.

Шевченкове слово в віках не старіє...

Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем.

Інсценізація

Звучить пісня на слова Т.Шевченка “Думи мої”.

(Заходить жінка, одягнена в селянський одяг, несе запалену свічку, ставить її на столик біля портрета Т.Г. Шевченка. До неї підходить хлопчик).

Хлопчик. Матусю, а правда що небо на залізних стовпах тримається?

Мати. Так, синку, правда.

(Жінка сідає на лаву, хлопчик біля неї, кладе голову на коліна матері, вона співає «Колискову»)

Хлопчик. А чому так багато зірок на небі?

Мати. Це коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює, і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає. Бачив.

Хлопчик. Бачив, матусю, бачив... Марусечко, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?

Мати. Бо коли людина зла, заздрісна, скупа, її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, ясно і світло це далеко видно.

Хлопчик. Матусю, я буду добрим. Я хочу, щоб моя свічечка світила найясніше.

Мати. Старайся мій хлопчику. (Гладить його по голові).

1 учень. У с. Моринці на Черкащині в хаті кріпака Григорія Шевченка серед морозної темної ночі блиснув на все село один вогник – це народилася дитина. Для пана – нова кріпацька душа, а для України – великий поет, буремний Тарас, незламний Кобзар. Це сталося більш як півтора століття тому, 9 березня 1814 року.

2 учень. Світлі дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе, що вразило серце малого Тараса і принесло лихо в Шевченкову родину, – смерть матері. Мачуха, яку привів батько, перетворила рідну хату на пекло: сльози, бійки, сварки, образи і приниження.

На 12 році Тараса спіткало нове горе – раптово, простудившись у дорозі, помер батько.

3 учень. Доля привела 17- річного Тараса до Петербурга, пишної і величавої столиці Російської імперії, до міста, де він прожив у цілому 17 років, де сталися важливі події його, де він став художником і вільною людиною.

4 учень. 22 квітня 1838 року пан видав вільну своєму кріпаку Тарасові Шевченку. Це сталося завдяки відомим діячам живопису і літератури того часу: В. Жуковському, К. Брюллову, Є. Гребінці, В. Григоровичу, А. Мокрицькому, які зібрали і заплатили за поета 2500 крб.

5 учень. Ще одна подія, знаменна не тільки в житті Тараса, а й важлива для всієї України, – вихід у світ книги віршів «Кобзар» у 1840 р. Справді, «Кобзар» належить до тих книжок, які найбільше друкують і читають у всьому світі. То святиня, національна Біблія України.

6 учень. За бунтівливі вірші Шевченка жорстоко покарали – 10 років солдатської муштри, які й підірвали його здоров'я. Вирок царя мав означати й духовну смерть Кобзаря – йому заборонялося писати й малювати. Але зболена душа не могла мовчати – писав і малював, ховаючи у «захалявні книжечки».

7 учень. Через 10 років поета звільнили, він повернувся у Петербург, 1859 року ще раз, втретє і востаннє відвідав Україну. Хворий поет доживав свій страдницький вік у Петербурзі. Уже будучи хворим, видав український буквар для недільних шкіл, планував видати ряд підручників.

8 учень. Помер Т. Шевченко 10 березня 1861 року. Його поховали на Смоленському кладовищі в Санки-Петербурзі. Але у травні цього ж року тіло великого Кобзаря було перевезене в Україну. З того часу 22 травня – День пам'яті поета, день національного трауру України.

Світлий нетлінний образ степової Чернечої гори – могили великого Кобзаря – став національною святинею.