
- •Зміст теми № 1 і. Аранжування з допомогою транспозиції без зміни фактури
- •II. Аранжування з допомогою переміщення середніх голосів
- •Зміст теми № 2
- •III. Аранжування зі спрощенням фактури
- •IV. Аранжування з ускладненням фактури
- •Зміст теми № 3
- •V. Аранжування мішаним (комбінованим)
- •Зміст теми № 4
- •VI. Аранжування камерно-вокальних творів
- •VIII. Вільний вид перекладення (редакція)
Зміст теми № 3
V. Аранжування мішаним (комбінованим)
СПОСОБОМ
Якщо твір неможливо перекласти за допомогою тільки одного з перелічених способів, наприклад транспозиції, заміни гармонічного розташування тощо, то потрібно застосовувати мішаний (комбінований) спосіб перекладень, який включає як всі попередні, так і нові прийоми.
Таку схему слід використовувати тоді, коли мелодію в однорідному хорі можна доручити не найвищому за теситурою голосу, а.другому сопрано або другому тенору. Натомість підголоскову партію, яка в оригіналі була у високому регістрі у тенорів, в перекладенні виносимо над мелодією і доручаємо найвищому голосові однорідного хору, наприклад першим сопрано або першим тенорам.
Теситурно-регістрові умови голосів однорідного хору спричиняються до того, що партію підголоска доцільніше доручити найвищому голосу, тобто першому
сопрано або першому тенору, а мелодію провести у другому голосі (пр. 61а).
Таке переміщення допустиме тоді, коли партії першого і другого голосів ритмічно контрастні і не затемнюють одна одну (пр. 616).
В іншому варіанті цього твору верхній голос також не затемнює мелодії (пр. 62а, б).
Подібна ситуація створюється і тоді, коли тема проводиться в низькому голосі, наприклад у партії басів. Усі інші голоси повинні контрастувати з басом ритмічно чи теситурно.
Дещо іншого принципу треба дотримуватися при перекладеннях мішаного хору для жіночого, коли басова партія оригіналу не викопує особливо важливої функції, наприклад витримує педаль. Переміщення витриманого звука в іншу не найнижчу партію жіночого хору не вплине на характер звучання (див. пр. 63). Натомість потрібно зберегти імітаційний виклад приблизно за таких умов, які були в оригіналі. Найдоцільніше доручити, партію тенора мішаного хору другим альтам жіночого.
Трапляються випадки, коли бас мішаного хору дуже віддалений від тенора, наприклад на інтервал децими. При перекладенні для однорід-•ного хору залишаємо без змін співвідношення між трьома верхніми голосами, а партію баса переносимо на октаву вгору і доручаємо другим альтам, наближаючи їх до баса у чоловічому хорі. Між третім і четвертим голосами відстань зменшиться до терції.
Тісне гармонічне розташування голосів у жіночому хорі забезпечить насичене красиве звучання (пр. 646). Перекладаючи твір далі, краще застосовувати перестановку середніх голосів тощо. Комбінуючи різні способи перекладень, важливо, щоб при переході від одного способу до іншого не порушити голосоведения і мелодичних ліній того чи іншого голосу, не допустити розриву фраз тощо.
Мелодію треба проводити в одному голосі. Але не тільки основна мелодія, а й побічні інтонаційні структури повинні бути заокруглені, завершені й виконані одним голосом.
Зручним місцем для переходу від однієї схеми перекладень до іншої, або для переведення мелодичної лінії із однієї хорової групи в іншу, можна вважати: каденцію, паузу або інструментальну інтерлюдію, генеральну паузу, унісонний виклад.
Розглянемо кілька зразків перекладень, зроблених комбінованим способом.
Свій твір «Жайворонок» В. Калинников написав для мішаного хору (пр. 65а). Згодом інші автори переклали його для жіночого (пр. 656) і дитячого хорів з доданням акомпанементу. Початок перекладення зроблено так, як це було показано в прикладах 63а, 6. В тринадцятому такті октавний стрибок басів (до—до ') замінено в партії других альтів повторенням звука до першої октави, а далі цю лінію продовжено як в оригіналі до'1, до1, сі-бемоль, ля і т. д. Дев'ять тактів другого речення (з сімнадцятого по двадцять шостий) перекладаємо, як і початок вору. З двадцять сьомого такту треба використати спосіб переміщення середніх голосів. Звук фа першої октави тенорової партії в перекладенні пропускається. У тридцять першому такті другий альт краще повести не на секунду вгору, а на септиму вниз (фа ' — соль) і в наступному такті уникнути стрибка на октаву. У тридцять третьому—тридцять дев'ятому тактах треба вжити перестановку середніх голосів. Від сорокового такту необхідно спростити фактуру для того, щоб другий голос не закривав мелодії.
Твір рилець-крилець» В. Матюк написав для чоловічого хору Перекладення зроблено для мішаного хору.
У перших двох тактах фактура збережена: унісон перших і других Пасів оригіналу замінено октавним подвоєнням тенорів басами, потім подвоєно групу басів мішаного хору. В другій фразі застосовано спосіб переміщення середніх голосів, причому перехід від першого до другого способу зручний і виправданий. Наступні третя і четверта фрази, перекладаються подібно до двох перших. Далі й до кінця твору користуємося способом перестановки середніх голосів.
Перекладаючи твір Д. Роздольського «Сонце заходить» (пр. 67), С. Людкевич вжив різні прийоми. Передусім вкажемо на вибір нової тональності перекладу (лі мінору). В перших чотирьох тактах додано партію тенора. її побудовано спочатку на квінтовому тоні акорду, а потім як протирух до сопранової партії. З п'ятого такту перекладення здійснюється за допомогою переміщення середніх голосів. У деяких місцях допущені відхилення від авторського тексту, і це дозволило зроби- ' ти дещо гнучкішим голосоведения. У дев'ятнадцятому—двадцятому тактах докомпоновано партію тенора тощо.