Зміст теми № 3

V. Аранжування мішаним (комбінованим)

СПОСОБОМ

Якщо твір неможливо перекласти за допомогою тільки одного з пе­релічених способів, наприклад транспозиції, заміни гармонічного розта­шування тощо, то потрібно застосовувати мішаний (комбінований) спо­сіб перекладень, який включає як всі попередні, так і нові прийоми.

Таку схему слід використовувати тоді, коли мело­дію в однорідному хорі можна доручити не найвищо­му за теситурою голосу, а.другому сопрано або друго­му тенору. Натомість підголоскову партію, яка в ори­гіналі була у високому регістрі у тенорів, в перекла­денні виносимо над мелодією і доручаємо найвищому голосові однорідного хору, наприклад першим сопра­но або першим тенорам.

Теситурно-регістрові умови голосів однорідного хору спричиняються до того, що партію підголоска до­цільніше доручити найвищому голосу, тобто першому

сопрано або першому тенору, а мелодію провести у другому голосі (пр. 61а).

Таке переміщення допустиме тоді, коли партії першого і другого голосів ритмічно контрастні і не затемнюють одна одну (пр. 616).

В іншому варіанті цього твору верхній голос також не затемнює мелодії (пр. 62а, б).

Подібна ситуація створюється і тоді, коли тема проводиться в ни­зькому голосі, наприклад у партії басів. Усі інші голоси повинні контра­стувати з басом ритмічно чи теситурно.

Дещо іншого принципу треба дотримуватися при перекладеннях мішаного хору для жіночого, коли басова партія оригіналу не викопує особливо важливої функції, наприклад витримує педаль. Переміщення витриманого звука в іншу не найнижчу партію жіночого хору не впли­не на характер звучання (див. пр. 63). Натомість потрібно зберегти імітаційний виклад приблизно за таких умов, які були в оригіналі. Най­доцільніше доручити, партію тенора мішаного хору другим альтам жі­ночого.

Трапляються випадки, коли бас мішаного хору дуже віддалений від тенора, наприклад на інтервал децими. При перекладенні для однорід-•ного хору залишаємо без змін співвідношення між трьома верхніми голосами, а партію баса переносимо на октаву вгору і доручаємо дру­гим альтам, наближаючи їх до баса у чоловічому хорі. Між третім і четвертим голосами відстань зменшиться до терції.

Тісне гармонічне розташування голосів у жіночому хорі забезпечить насичене красиве звучання (пр. 646). Перекладаючи твір далі, краще застосовувати перестановку середніх голосів тощо. Комбінуючи різні способи перекладень, важливо, щоб при переході від одного способу до іншого не порушити голосоведения і мелодичних ліній того чи іншого голосу, не допустити розриву фраз тощо.

Мелодію треба проводити в одному голосі. Але не тільки основна мелодія, а й побічні інтонаційні структури повинні бути заокруглені, за­вершені й виконані одним голосом.

Зручним місцем для переходу від однієї схеми перекладень до іншої, або для переведення мелодичної лінії із однієї хорової групи в іншу, можна вважати: каденцію, паузу або інструментальну інтерлю­дію, генеральну паузу, унісонний виклад.

Розглянемо кілька зразків перекладень, зроблених комбінованим способом.

Свій твір «Жайворонок» В. Калинников написав для мішаного хору (пр. 65а). Згодом інші автори переклали його для жіночого (пр. 656) і дитячого хорів з доданням акомпанементу. Початок перекладення зроблено так, як це було показано в прикладах 63а, 6. В тринадцятому такті октавний стрибок басів (до—до ') замінено в партії других альтів повторенням звука до першої октави, а далі цю лінію продовжено як в оригіналі до'¹, до¹, сі-бемоль, ля і т. д. Дев'ять тактів другого речен­ня (з сімнадцятого по двадцять шостий) перекладаємо, як і початок вору. З двадцять сьомого такту треба використати спосіб переміщення середніх голосів. Звук фа першої октави тенорової партії в перекладен­ні пропускається. У тридцять першому такті другий альт краще повести не на секунду вгору, а на септиму вниз (фа ' — соль) і в наступному такті уникнути стрибка на октаву. У тридцять третьому—тридцять де­в'ятому тактах треба вжити перестановку середніх голосів. Від сороко­вого такту необхідно спростити фактуру для того, щоб другий голос не закривав мелодії.

Твір рилець-крилець» В. Матюк написав для чоловічого хору Перекладення зроблено для мішаного хору.

У перших двох тактах фактура збережена: унісон перших і других Пасів оригіналу замінено октавним подвоєнням тенорів басами, потім подвоєно групу басів мішаного хору. В другій фразі застосовано спосіб переміщення середніх голосів, причому перехід від першого до другого способу зручний і виправданий. Наступні третя і четверта фрази, пере­кладаються подібно до двох перших. Далі й до кінця твору користує­мося способом перестановки середніх голосів.

Перекладаючи твір Д. Роздольського «Сонце заходить» (пр. 67), С. Людкевич вжив різні прийоми. Передусім вкажемо на вибір нової тональності перекладу (лі мінору). В перших чотирьох тактах додано партію тенора. її побудовано спочатку на квінтовому тоні акорду, а по­тім як протирух до сопранової партії. З п'ятого такту перекладення здійснюється за допомогою переміщення середніх голосів. У деяких міс­цях допущені відхилення від авторського тексту, і це дозволило зроби- ' ти дещо гнучкішим голосоведения. У дев'ятнадцятому—двадцятому так­тах докомпоновано партію тенора тощо.