Кантата "Радуйся, ниво неполитая"

В ряду творів "Музики до "Кобзаря" особливе місце посідає монументальна п'ятичастинна кантата "Радуйся, ниво неполитая", в якій композитор використав один з найцікавіших шевченкових переспівів текстів Біблії, створених ним поруч з Давидовими псалмами, - вірш "Ісайя. Глава 35". У ньому поет в алегоричній формі подає ідеальний образ нової, нескореної України, через біблійні символи змальовує майбутнє нації у напрочуд оптимістичних барвах. У кантаті використані традиції хорових концертів XVIII сторіччя, насамперед, відчувається тут вплив концертів Д.Бортнянського з його гнучкою опорою на інтонації кантів-віватів, ліричних пісень поруч із думним епосом та використанням різноманітних прийомів європейського хорового письма. Така своєрідна стилізація, що вкрай рідко трапляється у Лисенка, викликана потребою передати "вічний" образ, не пов'язаний з конкретними історичними подіями, а актуальний для будь-якої епохи української історії, а також через те, що в основі поетичного твору лежить біблійний прообраз, отже, і в музичному вирішенні вартувало озирнутись на національні традиції духовної музики.

У кожній з п'яти частин кантати дуже вагомо підкреслюється певний настрій, душевний стан, зосереджений в головних рядках поетичного тексту. Композитор спирається на зміст окремих "ключових" слів, і, відштовхуючись від них, творить цілісний образ кожного розділу. Так, перша частина, "Радуйся, ниво неполитая", найповніше зосереджується на сенсі слова "радуйся". Цьому сприяє і типово кантовий виклад хору, і радісні, збуджені вигуки початкових "віватів" (Нотний приклад № 16). Разом з тим тут можна почути і характерні звороти старовинних українських колядок, що теж часто починаються зі слів "радуйся" (напр., "Ой, радуйся, земле. Син Божий народився"). Ця частина особливо розгорнута і побудована на просторових перекличках фраз окремих груп хору. Маса хорового звучання особливо яскраво підкреслює святковий, величальний характер музики.

Друга частина "І процвітеш, позеленієш, мов Іорданові святії" доручена квартетові солістів. Образ квітучої землі викликав у композитора паралелі з веснянковими мелодіями, а також - в ширшому сенсі - з романтичною "пейзажною" лірикою. Настрій цього розділу кантати вражає своїм внутрішнім спокоєм, гармонією, плавна наспівна мелодія ллється ніби на одному "широкому диханні".

Третя частина "І спочинуть невольничі утомлені руки" написана для соло сопрано у супроводі хору. Музика цього розділу викликає досить яскраві асоціації з образом Насті з опери "Тарас Бульба": в ній так само переважає м'яка, "благальна" лірика українських тужливих пісень, а в кульмінаційних моментах навіть вчуваються певні "схлипуючі" інтонації плачів-голосівю. Композитор не обмежується тут у прочитанні поетичного слова лише конкретним віршем - за символом "невольничих утомлених рук" постає вся галерея жінок-страдниць, покривджених і зраджених, від Катерин Княжни, знаних нам з творчості Кобзаря.

В четвертій частині "Тоді, як. Господи, святая на землю правда прилетить" основна мелодія трактується, наче голос пророка, очевидно, тому призначається для соліста-тенора, що немовби проголошує незаперечну істину. Невипадково саме у цьому розділі найбільш відчутна драматична, театрально-патетична інтонація оратора, що провіщає цілому народу майбутній праведний шлях.

Остання, п'ята частина кантати - знову, як і початкова, являє собою хоровий номер на слова "Оживуть степи, озера", викладений у формі фуги. В ньому головний мотив, через "перекидання" його по черзі до різних голосів, сприймається дуже вагомо та урочисто, а разом з тим ілюструє сенс слова "оживуть" - адже він кожен раз "проростає" в іншій площині (Нотний приклад № 17). Сама енергійна жвава мелодія має багато спільного і з мужніми козацькими піснями, і з згаданими вже кантами-віватами. Вона докладно відповідає змісту завершальних рядків пророчої поезії Шевченка - це картина буяння життя на рідній Україні.