.Словник термінів

Абісаль - глибоководна зона морів і океанів (понад 2000 м).

Авіабіонти - тварини повітряного середовища.

Автотроф - організм, що створює всі необхідні для побудови свого тіла органічні речовини з неорганічних речовин повітря, ґрунту і води в результаті фото- та хемосинтезу.

Агроценоз - нестійке угруповання, створене людиною з метою одер­жання сільськогосподарської продукції.

Адаптація - процес пристосування організмів до середовища існування.

Акліматизація - пристосування організмів до нових умов середовища, до нових біоценозів.

Амебіоз - захворювання, спричинене дизентерійною амебою.

Амніоти - тварини, у яких у процесі зародкового розвитку утворюють­ся зародкові оболонки - амніон і алантоїс.

Амфібіонт -- організм, здатний жити як у воді, так і на суші.

Амфітокія - партеногенез, при якому з незанліднених яєць розвива­ються і самці, і самки.

Анабіоз - стан організму, при якому життєві процеси настільки спові­льнені, що відсутні будь-які прояви життя.

Анаероб - організм, здатний до життя і розвитку в безкисневому сере­довищі.

Анамнії - тварини, у яких у процесі зародкового розвитку не утворю­ються зародкові оболонки - амніон і алантоїс.

Анаморфоз - постембріональний розвиток, під час якого з яйця розви­вається личинка з неповною кількістю тулубних сегментів, що по­ступово доростають у процесі линьок.

Антофіл - організм (здебільшого комаха), що живиться пелюстками, тичинками, нектаром квітів.

Ареал - поверхня суші або моря, у межах якої поширений той чи інший таксон (вид, рід і т.п.).

Архітомія - одна із форм нестатевого розмноження - розчленування тіла тварин на сегменти, кожен із яких може розвинутися в нову особину.

Аутекологія - наука про взаємозв’язки окремих видів і середовища їх існування.

Аутотомія, або самоскалічення, - мимовільне відкидання тваринами частин тіла, здебільшого при різкому подразненні їх; є пристосу­ванням до пасивного захисту від ворогів.

Бенталь - дно водойми, заселене мікроорганізмами, рослинами і тва­ринами, які живуть на його поверхні чи в товщі ґрунту.

Бентос - сукупність організмів, що живуть на дні або в товщі ґрунту дна водойм.

Біогельмінт - паразитичний черв, розвиток якого відбувається зі змі­ною хазяїв.

Біогенна речовина - речовина, утворена в процесі життєдіяльності організмів (крейда, сапропель та ін.).

Біогенні елементи - елементи, що входять до складу живих організмів і необхідні для їх життєдіяльності (кисень, вуглець, водень, азот, калій, кальцій, фосфор, натрій та ін.).

Біогеоценоз - взаємообумовлений комплекс живих організмів та ком­понентів неживої природи на певній ділянці земної поверхні, по­в’язаних між собою кругообігом речовин і потоком енергії.

Біоекологія - наука про взаємозв’язки організмів і їх системних угру­повань із середовищем існування.

Біоіндикація - властивість організмів реагувати на зміни фізичних, хімічних та екологічних характеристик середовища існування, що проявляються в особливостях росту, розвитку, чисельності.

Біокосна речовина - речовина, що створюється одночасно живими ор­ганізмами та процесами неорганічної природи (ґрунт, повітря).

Біологічні ритми - зміни інтенсивності і характеру біологічних проце­сів і явищ, що періодично повторюються відповідно до ритміки середовища.

Біомаса - сумарна маса автотрофів і гетеротрофів екосистеми.

Біоніка - наука, що вивчає принципи будови і функціонування живих систем з метою створення машин, приладів та інших механізмів.

Біосфера - оболонка Землі, що включає всю сукупність живих органі­змів і ту частину речовини планети, яка перебуває в безперервному обміні з цими організмами.

Біофільтратор - організм, що живе у воді і пропускає через себе вели­ку її кількість, тим самим очищаючи воду від дрібних мінераль­них і органічних частин.

Біоценоз - історично складена сукупність живих організмів різних видів, що населяють ділянку суші або водойми з більш-менш одно­типними умовами існування.

Браконьєрство - добування або знищення диких тварин із порушен­ням правил полювання, риболовства та інших видів законодавства з охорони тварин.

Брунькування - нестатеве розмноження, при якому дочірні особини формуються як виріст цитоплазми (в одноклітинних) або з тканин материнського організму (в багатоклітинних).

Вермікультура - розведення в промислових умовах дощових червів для одержання біогумусу та кормового борошна.

Вид - сукупність споріднених організмів, які характеризуються пев­ними морфологічними та еколого-географічними особливостями, єдністю філогенетичного походження, вимогами до середовища іс­нування і подібним типом обміну речовин, здатністю до схрещу­вання та утворення плодючого потомства.

Всесвітній день охорони навколишнього середовища - відзначається 5 червня. Затверджений Конференцією ООН з навколишнього сере­довища (Стокгольм, 1972 р.) з метою привернути увагу світової громадськості до проблем охорони навколишнього середовища.

Всесвітній фонд охорони природи (ВФОП) - міжнародна організація, що займається питаннями охорони живої природи та екосистем.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВОЗ) - спеціалізована струк­тура ООН, основним завданням якої є досягнення всіма народами найбільш високого рівня здоров’я.

Вториннороті - систематичні групи тварин, у яких під час розвитку зародка рот утворюється не з бластопора, а на протилежному кінці.

Галофіли - організми, що проживають в умовах високої солоності (ра­діолярії, корали та ін.).

Геліобіонти - організми, що живуть у добре освітленому середовищі.

Гельмінтологія - галузь зоології, яка вивчає паразитичних червів.

Гермафродити - особини, що мають одночасно і чоловічі, і жіночі ста­теві ознаки.

Герпетологія - галузь зоології, яка вивчає земноводних і плазунів.

Гетерогонія - чергування двостатевого і партеногенетичного поколінь.

Гетеротрофи - організми, що споживають готову органічну речовину.

Гібридизація - схрещування форм, які належать до різних системати­чних груп або порід.

Гідробіонти - тварини, жителі водного середовища.

Гіногенез - розвиток яйцеклітини без запліднення її сперматозоїдом, який лише стимулює дроблення яйця.

Гістогенез - сукупність процесів, що приводять до утворення тканин у тварин і зумовлюють їхню специфічність у різних органах.

Гістоліз - руйнування тканин організму ферментами тканинного чи бактеріального походження

Годинник біологічний - здатність організмів визначати час на основі періодичності біохімічних процесів, що відбуваються на клітинно­му рівні.

Гомеостаз популяцій (екосистем) - здатність природного угруповання організмів або системи підтримувати стійку (динамічну) рівновагу в мінливих умовах середовища.

Гомойотермія - здатність тварин підтримувати постійну температуру тіла (птахи, ссавці).

Гуано - скупчення сухого посліду морських птахів (містить 9% азоту, 13% фосфору, калій, кальцій). Цінне органічне добриво (в Чилі, Перу).

Гумус - органічна речовина ґрунту, утворена в результаті розкладу рос­линних і тваринних решток і продуктів життєдіяльності організмів. Складається з гуминових кислот, фульвокислот, гуміну та ульміну. У чорноземах міститься 10-12%, у підзолистих ґрунтах - 3-4%.

Девастація - комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інвазійних та інфекційних захворювань людини, тварин і рослин на всіх фазах розвитку цих збудників.

Демекологія - галузь екології, що вивчає взаємозв’язки популяцій і середовища їх існування.

Дендробіонти - тварини, які ведуть деревний спосіб життя.

Депопуляція - зменшення чисельності популяції внаслідок переважання процесів смертності та еміграції над народжуваністю та імміграцією.

Дерматит шистозомний - захворювання шкіри людини, що спричиня­ється пшстозомами водоплавних птахів, внаслідок проникнення в шкіру церкаріїв.

Детрит - дрібні часточки решток організмів та їх виділень, що знахо­дяться у товщі води або осіли на дно.

Детритофаг - водний чи наземний організм, що живиться детритом (гумусом).

Динаміка популяцій - зміна чисельності, статевого і вікового складу популяцій.

Дифілоботріоз - захворювання, викликане в людини широким стьо- жаком.

Діапауза - період тимчасового спокою у тварин, що характеризується різким зниженням інтенсивності метаболізму і зупинкою формо­творчих процесів.

Дракункульоз - захворювання людини, спричинене риштою, або дра- кункулюсом.

Еврибіонти - організми, які можуть існувати в широкому діапазоні екологічних факторів (чинників) середовища.

Евтрифікація водойм - підвищення рівня первинної продукції внаслі­док збільшення в них концентрації біогенних елементів, переваж­но азоту і фосфору; спричиняє «цвітіння» води, дефіцит кисню, замори риб та інших гідробіонтів.

Ецафобіонти - тварини, що населяють ґрунт.

Екологія універсальна - наука про стратегію і тактику збереження і стабільного розвитку життя на Землі.

Екологічна ніша - функціональне місце виду в біоценозі, у першу чер­гу - в ланцюгах живлення.

Екомоніторинг - система спостережень за станом природного середо­вища, його оцінки і контролю.

Екосистема - угруповання живих організмів різних видів і середови­ща його існування, об’єднане в єдине функціональне ціле кругообі­гом речовин та потоком енергії. Термін увів англійський учений А. Тенслі (1935 р.).

Екотоп (біотоп) - місце існування угруповання.

Екстраполяція — здатність тварин правильно передбачати хід будь-якої події на основі ознайомлення з попередніми етапами розвитку цієї події або пов’язаної з нею; елемент мислення, що має рефлекторно- інстинктивну основу.

Екскреція - виділення з організму кінцевих продуктів обміну речо­вин, а також сторонніх та шкідливих для організму сполук.

Ентеробіоз — захворювання, яке викликає в людини гострик дитячий.

Ентомологія - галузь зоології, яка вивчає комах.

Ентомофаг - хижак чи паразит, який живиться комахами.

Епітокія - формування статевих клітин у задніх сегментах тіла; влас­тива формам, які не мають статевих протоків.

Етологія - наука, яка вивчає загальнобіологічні основи й закономірно­сті поведінки тварин.

Еукаріоти - одно- чи багатоклітинні організми, клітини яких містять оформлені ядра.

Жива речовина - сукупність живих організмів, що населяють Землю, нерозривно пов’язаних з біосферою як невід’ємна частина її або функція (В. Вернадський).

Життєва форма (екобіоморфа, біологічний тип) - морфологічний тип пристосування рослин чи тварин до основних факторів середовища й певного способу життя.

Життєвий цикл - сукупність стадій розвитку організму.

Забруднення - привнесення в середовище або виникнення в ньому нових, не властивих йому фізичних, хімічних та біологічних агентів або пе­ревищення природного рівня концентрації зазначених агентів.

Забруднення біологічне - випадкове чи викликане діяльністю людини проникнення в екосистеми нехарактерних для них видів рослин і тварин, які при масовому розповсюдженні мають негативний вплив.

Забруднення механічне - забруднення середовища агентами, що здій­снюють на нього механічний вплив без хімічних і біологічних нас­лідків (пластмасові вироби, скло, цегла).

Забруднення радіоактивне - поява в довкіллі радіоактивних речовин у кількості, що перевищує рівень природного фону випромінення.

Забруднення хімічне - зміна природних хімічних властивостей середо­вища, а також проникнення нехарактерних для нього речовин або речовин, концентрація, яких перевищує ГДК.

Забруднення фізичне - забруднення, що викликає зміну фізичних па­раметрів середовища: температурно-енергетичних (теплове), хви­льових (світлове, шумове, електромагнітне), радіаційних (забруд­нення радіаційне).

Заповідник - територія чи акваторія, що особливо охороняється законом, на якій забороняється будь-яка господарська діяльність з метою збере­ження природних комплексів, охорони та розмноження видів живого.

Заповідник біосферний - територія (географічна зона, підзона), виді­лена за програмою ЮНЕСКО «Людина і біосфера» з метою її збере­ження, дослідження, моніторингу.

Закон однонаправленості потоку енергії - енергія, яку одержує екоси­стема і яка засвоюється продуцентами, разом з біомасою необорот­но передається консументам першого, другого й третього порядків, а потім редуцентам. Напрямок цього енергетичного потоку незво- ротний і виражений у вигляді екологічної піраміди.

Закон необоротності Долло (1859) - організм (популяція, вид) не може повернутися до попереднього стану, який був характерний для його предків.

Закон оборотності біосфери Дансеро (1957) - біосфера після припи­нення впливу на її компоненти антропогенних факторів обов’язко­во прагне відновити свою екологічну рівновагу і стійкість.

Закон (принцип) Гаузе - принцип конкурентного виключення: два види з однаковими екологічними потребами не можуть одночасно за­ймати одну й ту саму екологічну нішу, оскільки один з них обов’я­зково витіснить іншого.

Закон толерантності Шелфорда (1913) - фактором, лімітуючим про­цвітання організму (виду), може бути як його мінімум, так і мак­симум, діапазон між якими визначає ступінь толерантності (ви­тривалості) організму (виду). Межами толерантності песця в тунд­рі є температура від -55° до +30°.

Закон єдності «організм — середовище» - організми (у тому числі й людина) перебувають у діалектичній єдності з середовищем їх іс­нування, основою якої є обмін речовиною та інформацією, а також спільна участь у передачі потоку енергії.

Заціпеніння тварин - стан різко пониженої життєдіяльності; один з проявів анабіозу.

Зообентос - сукупність тварин, що живуть на дні або в ґрунті морсь­ких і континентальних водойм.

Зоогеографія - наука, яка досліджує поширення тварин по Землі і виявляє історичні закономірності формування фауни різних зон.

Зоомаса - сумарна маса (в сирому чи сухому вигляді) всіх тварин у межах екосистеми певного рангу.

Зоопланктон - сукупність тварин товщі води, які пасивно переміщу­ються.

Зооценоз - сукупність взаємопов’язаних і взаємозалежних видів тва­рин у межах одного біоценозу.

Зоофаг - організм (вид), що живиться тваринами.

Зоохорія - перенесення тваринами пилку, насіння, плодів рослин.

Інвазія - зараження людини, тварин і рослин тваринними парази­тами.

Інсайт - елементи розумної діяльності у тварин, адаптивна реакція організму без попередніх проб і помилок (звичайно користування прийомами і знаряддями праці).

Інтродукція - переселення окремих видів організмів у місцевості, де вони раніше не жили.

Інстинкт - природжена пристосувальна форма поведінки певного виду тварин, що виробилась у процесі еволюції (ланцюг специфічних безумовних рефлексів), яка виникає у відповідь на зовнішні і вну­трішні подразники.

Іхтіологія - галузь зоології, яка вивчає риб.

Квартирантство - різновидність коменсалізму, коли вид-квартирант оселяється в житлі виду-хазяїна, на його тілі чи всередині органі­зму при відсутності харчових зв’язків.

Кератофаг - тварина, яка живиться роговою речовиною.

Коменсалізм - форма співжиття різних видів організмів, при яких один із них (коменсал) користується якимись перевагами за раху­нок іншого (хазяїна), не завдаючи йому шкоди.

Конкуренція - антагоністичні взаємовідносини, що проявляються в бо­ротьбі за ті самі ресурси (їжу, простір, воду та ін.) між особинами одного виду (к. внутрішньовидова) і різних видів (к. міжвидова).

Консументи - організми, що живуть за рахунок споживання органіч­ної речовини, синтезованої організмами-продуцентами (к. першого порядку); к. другого порядку - первинні хижаки, що живляться рослиноїдними, та паразити останніх; к. третього порядку - вто­ринні хижаки та паразити хижаків первинних.

Консорція - сукупність різних видів організмів у біогеоценозі, тісно пов’язаних у своїй життєдіяльності з організмом, що є ядром, ма­теріальною базою і основою формування консорції. К. можуть фор­муватись навколо як автотрофних, так і гетеротрофних організмів.

Копрофаг - організм, що живиться екскрементами тварин (личинки мух, жуки-гнойовики та ін.).

Копуляція - 1) злиття статевих клітин (гамет), внаслідок чого утворю­ється зигота; 2) з’єднання двох особин при статевому акті.

Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) - послідовність груп організмів (харчових ланок), кожна з яких є їжею для наступної.

Ланцюг живлення детритний - ланцюг, який починається з відмерлих решток рослин, трупів та екскрементів тварин, що їх споживають детритофаги, а цих, у свою чергу, - хижаки (мертва тварина —» личинка падальної мухи —» жаба трав’яна —> вуж звичайний).

Ланцюг живлення пасовищний - ланцюг, що починається з фотосин- тезуючих рослин, якими живляться консументи 1-го порядку, ними

• консументи 2-го, а останніми - консументи 3-го порядку (карто­пля —> колорадський жук —» куріпка сіра —» лунь польовий).

Літораль - припливно-відпливна зона моря, яка періодично заливаєть­ся водою відповідно з добовими припливними ритмами.

Макронуклеус - велике ядро клітини одноклітинного організму, з яким пов’язані її вегетативні функції.

Мезосапроб - організм, що живе у водах, помірно забруднених органі­чною речовиною.

Мейоз - процес поділу статевих клітин, які дозрівають, внаслідок чого відбувається зменшення (редукція) кількості хромосом і перехід клітин із диплоїдного стану в гаплоїдний.

Метаболізм, або обмін речовин, - процес надходження речовин із зовні­шнього середовища й перетворення їх на складові компоненти орга­нізму та виведення з нього кінцевих продуктів життєдіяльності.

Метаболія - те саме, що й метаморфоз.

Метагенез - закономірна зміна в деяких організмів поколінь, з яких одне розмножується статевим шляхом, інше - нестатевим.

Метамерія - розчленування тіла у деяких тварин на подібні ділянки - метамери, розміщені вздовж поздовжньої осі особини або площини її симетрії.

Метод - спосіб пізнання дійсності і її відтворення в мисленні.