
- •Г.В. Ковальчук
- •Методи дослідження в зоології
- •Основні терміни й поняття
- •Поширення тварин у біосфері
- •Тварини і середовище
- •Абіотичні фактори в житті тварини
- •Біотичні фактори в житті тварин
- •Популяційна організація тварин
- •Вплив антропогенних факторів на тварин
- •Охорона тваринного світу
- •Запитання і завдання. 1. Назвіть основні таксономічні одиниці природної системи тваринного світу. 2. Визначте основні критерії виду.Частина і
- •Будова і життєві функції
- •Промененіжки (Асііпоросіа).
- •Підтип джгутикові, або бичоносці, - ма8тісорнока, або гьаоеььата
- •Методи дослідження в зоології
- •Основні терміни й поняття
- •Поширення тварин у біосфері
- •Тварини і середовище
- •Меті витривалості виду
- •Абіотичні фактори в житті тварини
- •Біотичні фактори в житті тварин
- •Популяційна організація тварин
- •Гніздові нори самців; 4 - виводкові нори самок. Заштриховані місця годівель, яким кожен зі звірів віддає перевагу.
- •Вплив антропогенних факторів на тварин
- •Охорона тваринного світу
- •Запитання і завдання. 1. Назвіть основні таксономічні одиниці природної системи тваринного світу. 2. Визначте основні критерії виду.Частина і
- •Будова і життєві функції
- •Промененіжки (Асііпоросіа).
- •Надклас промененіжки - астшороба
- •Походження найпростіших
- •.Роль та значення найпростіших
- •.Частина II
- •Гіпотези походження багатоклітинних організмів
- •Будова і життєві функції
- •Класифікація губок
- •Роль та значення губок
- •Роль та значення кишковопорожнинних
- •Будова і життєві функції
- •Війчасті черви, або Турбелярії (ТигЬеІ- 1 а г і а); 2. Трематоди, або Дигенетичні сису
- •Клас війчасті черви, або турбелярії, - тіжвеььакіа
- •Клас трематоди, або дигенетичні сисуни, - ткематоба, або біоемеа
- •Клас моногенетичні сисуни, або моногенеї, - момооеиогоеа
- •Будова і життєві функції
- •Будова і життєві функції
- •Підтипи: 1. Зябродишні, або Ракоподібні (ВгапсЬіаіа, або Сгизіасеа); 2. Хеліцерові; (с ь е 1 і с е г а 1; а); 3. Трахейні (т г а с ь е а і а); 4. Три- лобітоподібні (ТгіІоЬііошогрЬа).
- •Клас трилобіти - ткішвіта
- •Відросток.
- •Члеників. Первиннобезкрилі. Вусики довгі, чотковидні; очі відсутні. Хижаки. Живуть у ґрунті, мурашниках, де полюють на дрібних членистоногих. Розмноження і розвиток - як у подур.
- •Будова і життєві функції
- •Поведінка комах
- •Систематичний огляд комах
- •Комахи із неповним перетворенням
- •Комахи із повним перетворенням
- •Надродини: Пильщики (Тепііігесііпісіае) та Рогохвости (8 і г і с і сі а е).
- •14 Днів з’являються личинки. Вони активно живляться листям картоплі. Заляльковується у ґрунті. На ділянках, де не проводиться боротьба, урожай знищує на 30-90% (рис. 133). Дуже
- •Екологія комах
- •32, Блекоті - 30-48 днів.
- •Будова і життєві функції
- •- Присоски; 15 - зіниця.
- •Роль та значення молюсків
- •Тип голкошкірі - есніічюоекмата
- •Будова і життєві функції
- •4 Види. Часто оселяються на інших організмах (водоростях, губках, коралах).
- •Гіпотези походження хордових
- •Клас асцидії - авсгоіае
- •Тис. М і більше). Місцями утворюють щільні поселення з великою кількістю особин (до 8-10 тис. На 1 кв. М морського дна).
- •Клас сальпи - 8аьрае
- •Вісь; 14 - зоровий нерв.
- •Надклас безщелепні - а(шатна
- •Клас круглороті - сусш8т0мата
- •Поведінка риб
- •- Кровоносні судини; 3 - центральна частина електричної пластинки; 4 - сполучно-тканинні капсули.
- •Підкласи: Променепері та Лопатепері.
- •Кг) поширена у Дунаї, Дністрі, Південному Бузі, Дніпрі. Зрідка трапляється і в інших річках. Легко піддається штучному вирощуванню й акліматизації.
- •Іншого боку, у них уже є ознаки кісткових риб: кісткові елементи у черепі, кісткові зяброві кришки, плавальний міхур та ін.
- •Значення риб. Охорона рибних ресурсів
- •Поведінка земноводних
- •Екологія земноводних
- •Роль і значення земноводних. Їх охорона
- •Будова і життєві функції
- •10 М, анаконда - Еипесіез тигіпиз - 11 м).
- •Черепні нерви.
- •- Присінок; 2 - дихальний відділ; 3 - нюховий відділ; 4 - носоглотковий хід; 5 - якобсо- нів орган.
- •Поведінка плазунів
- •Екологія плазунів
- •Роль та значення плазунів. Охорона плазунів
- •Будова і життєві функції
- •Поведінка птахів
- •Кг). Поширені повсюди, крім Антарктиди.
- •До родини Шпакові - Зіигпійае - належать невеликих розмірів птахи з блискучим оперенням. Дзьоб прямий,
- •А), горихвістки (рід Ркоепісигиз) та ін.
- •Екологія птахів
- •Значення птахів
- •Охорона й приваблювання птахів
- •Будова і життєві функції
- •Чорних та рідких - жовтих).
- •І9 Ендолімфатичний канал; 3 - кругле вікно; 4 — коваделко; 5 - молоточок; 6 - барабанна перетинка; 7 - слуховий нерв; 8 — євстахієва труба; 9 — - зовнішній слуховий прохід; 2 -
- •Нерв завитки.
- •Нижчі звірі, або Сумчасті, - МеіаіЬегіа (з одним рядом - Сумчасті - Магзиріаііа) і 2. Вищі звірі, або Плацентарні, - ЕиіЬегіа, або Ріасепіаііа, до якого належить близько 20 рядів.
- •Вгорі - у дорозі; внизу - при нападі леопарда: с - самки; м - молодняк; в - вожаки; н - самці нижчого рангу.
- •7 См). Є невеликі вушні раковини (у єхидни вони відсутні). Поширені у Новій Гвінеї від низин до високогір’їв.
- •М), у Чорному та Азовському - азовка, або пихтун (рНосаепа рНосаепа). У воді розвивають швидкість до 50 км/год.
- •2 Малят, що вже через кілька годин слідують за матір’ю.
- •Екологія ссавців
- •Значення ссавців
- •.Словник термінів
- •Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів (мсоп) -
- •Підпрограм-проектів: вплив людини на екосистеми, організація мережі біосферних заповідників, співробітництво в галузі океанографії, геології, гідрології.
- •Ковальчук Галина Василівна
2 Малят, що вже через кілька годин слідують за матір’ю.
Олень благородний (довжина тіла — 2,5 м, маса — до 300 кг) на більшій частині території України до початку XX ст. був винищений. Його аборигенні популяції збереглися лише в Карпатах і Криму. Завдяки охоронним заходам та розселенню ареал відновився на більшій частині території країни. Живиться різноманітною рослинною їжею. У кінці травня - в червні самка народжує одне теля (рідше двоє), що через кілька днів починає слідувати за матір’ю. Цінний мисливський звір, якого добувають заради смачного м’яса та шкіри, що використовується для високоякісної замші.
Олень плямистий (довжина тіла - 180 см, маса - до 160 кг) у 40-60-ті роки XX ст. завезений в Україну з Далекого Сходу. Акліматизація пройшла успішно. В останній період у нашій країні налічувалося близько 3 тис. плямистих оленів. Поширені здебільшого в лісостеповій зоні і в плавневих лісах нижнього Дніпра. Живиться трав’янистою і деревною рослинністю, поїдає також жолуді, горіхи, опале листя. Самка у червні приводить одного, рідко двох оленят. Плямистих оленів розводять у мисливських господарствах; полювання на них обмежене. Одержують смачне м’ясо та високоякісну шкіру, що йде на виготовлення замші, а з молодих рогів - лікарський препарат пантокрін, що має тонізуючі властивості.
Козуля (довжина тіла - до 140 см, маса - до 40 кг) населяє всі зони нашої країни, зустрічаючись в найрізноманітніших біотопах: у лісах різних типів, штучних лісонасадженнях і лісосмугах, сільськогосподарських угіддях. У горах піднімається на висоту до 1700 м. Живиться переважно різнотрав’ям, рідше
молодими гілками, листям і бруньками різноманітних дерев і чагарників. У квітні-травні у самки з’являється двоє, рідше троє малят (фото 20 на вкладці). Важливий об’єкт спортивного ліцензованого полювання.
Зубр (довжина тіла - до 3 м, висота в холці -2 м, маса - до 1 т) у минулому був одним з найчисленніших копитних в Європі, у тому числі і в Україні. Проте на початку минулого століття природні популяції зубра були повністю винищені. З 1965 року на території України розпочали реакліматизацію цих тварин. У даний час вони розселилися у ряді областей (Чернівецькій, Львівській, Київській, Чернігівській, Сумській та ін.). Загальна чисельність у нашій країні перевищує 250 особин. Живляться різноманітною трав’янистою рослинністю, лише взимку споживають пагони, листя і кору деревних та чагарникових порід. Тримаються невеликими стадами; старі самці - поодиноко. На початку літа самка народжує одне теля, яке через 1,5-2 години здатне слідувати за матір’ю. Як нечисленний вид занесений до Червоних книг (у тому числі й МСОП).
Муфлон європейський (довжина тіла - 120 см, маса - до 50 кг) був завезений на початку минулого століття з островів Корсіка і Сардинія в Асканію-Нова та Крим. З метою їх збереження був створений у 1923 р. Кримський державний заповідник. В останні роки муфлони завезені також у Київську, Закарпатську та Херсонську області. Загальна чисельність на території України перевищує 300 особин. Живиться різноманітною, переважно трав’янистою, рослинністю. У приплоді - 1-2 ягнят, які з перших годин життя слідують за матір’ю. Як родоначальник свійських овець, легко утворює з ними помісь, тому може використовуватися для гібридизації. Дає також смачне м’ясо, шкіру.
Належать також родини: Жирафи - Оіга££ійае (типовий представник африканської фауни - жирафа звичайна
Сіга^а сатеїеорагсіаііз); Оленьки - Тга^иіійае; Кабарги - МозсЬісіае.
Ряд Непарнокопитні — Регіввогіасіуіа. Представники ряду - ссавці великих розмірів, більшість яких здатні швидко бігати. Найкраще розвинений третій палець; інші частково або повністю редуковані - залежно від швидкості бігу. Кінцеві фаланги пальців мають рогові копита. Шлунок простий. Належить усього 16 видів, об’єднаних у три родини: Тапіри (Т а р і г і <і а е), Носороги (КЬіпосегаіісІае) та Коні (Едиійае); представниками родини Коні є осли (Едииз азіпиз), кулани (Е. Нетіопиз), зебри (рід Н у р р о І і е г і в), дикі коні (Е. рггеюаізкії). На території України в природних умовах не зустрічаються. Окремих розводять у заповідниках (наприклад, зебру, коня Пржевальського - в Асканія-Нова) (рис. 263).
Ряд Хоботні — РгоЬовсігіеа. Об’єднує найбільших наземних звірів. Сучасні хоботні представлені родиною Слонові (ЕІерЬапІісІае). Це великі тварини: висота в плечах - до 4-4,5 м, маса - до 5 (зрідка 7,5) т. Характерний довгий рухомий хобот, утворений видовженим носом і верхньою губою. Є органом дотику, нюху, що добре розвинений, та схоплення і піднесення їжі до рота. Друга пара верхніх різців виступає із рота у вигляді бивнів, що ростуть протягом усього життя. Ікол немає. На кожній щелепі по обидва боки є по одному кутньому зубу; при зношуванні заміщується новим. Зуби змінюються протягом життя до щести разів. Кінцівки масивні, п’ятипалі; на кожному пальці є копитце. Шкіра товста, майже гола. Рослиноїдні. Статевозрілими стають у 10-20 років. Живуть 70-80 років. Належать слон індійський (ЕІерНаз тахітиз) - поширений у Південно-Східній Азії, легко приручається, бивні лише у самця, та слон африканський (Ьохойопіа а^гісапа) - житель саван і тропічних лісів Африки. Приручається погано. Чисельність обох видів різко
Рис.
263. Види непарнокопитних: а
-
зебра; б
-
кінь; в
-
носоріг індійський; г
- тапір чепрачний.
скоротилася через руйнування місць перебування та брако- н’єрське полювання заради бивнів (слонової кості). Обидва види занесені до Червоної книги МСОП.
Ряд Мозоленогі — Туїоройа. Об’єднує тварин, кінцівки яких мають два пальці, що закінчуються викривленими кігтями. Опираються на еластичну мозолисту подушку, що підстилає нижню поверхню ступні. Належить одна родина - Верблюди (Сатеїійае). Дикий двогорбий верблюд - Сатеїиз Ьасігіапиз (довжина тіла - до 360 см, висота - до 210 см, маса - 450-690 кг) у невеликій кількості (кілька сотень голів) зберігається лише в Монголії. Давно одомашнений. Населяє Центральну Азію. Одногорбий верблюд (С. йготадегіиз) відомий лише як свійська тварина. Поширений у Малій Азії, Індії, Африці, Аравії, Туркменії. Обидва види верблюдів схрещуються між собою, утворюючи життєздатні гібриди. У Південній Америці в горах поширені безгорбі верблюди - лами: гуанако (Ьата §иапісое) і вікунья (Ь. иіси§па). Одомашнені.
Ряд Примати — Ргітаїез. Включає до 190 видів тварин, довжина тіла яких від 10 (дрібні напівмавпи) до 180 см (горила). Примати - здебільшого тропічні і субтропічні звірі, які ведуть деревний і наземний спосіб життя. При ходінні спираються на всю стопу. Перший палець протиставлений іншим, забезпечуючи хапальну функцію кінцівок. Головний мозок приматів великого розміру, півкулі його покриті борознами та звивинами. Тварини цього ряду характеризуються складною поведінкою. Із органів чуття добре розвинені зір та слух. Очі тією чи іншою мірою спрямовані вперед. Є зуби всіх категорій. Шлунок простий. Живляться змішаним кормом, хоча переважають рослиноїдні види. Розмножуються цілий рік, самки народжують 1-2, рідше 3 малят. Денні тварини. Живуть стадами, рідше - парами й поодиноко. Ряд ділять на два підряди: Напівмавпи та Мавпи (рис. 264).
Підряд Напівмавпи - Ргозітіі. Включає дрібних і середніх розмірів звірків, у яких добре розвинений волосяний покрив. Пальці у більшості видів мають кігті, рідше - нігті. Належать родини: Тупайї (Т и р а і і <1 а е), Лемури (Ьетигісіае), Довгоп’яти (Тагзіісіае) таін.
Усі представники підряду Вищі примати, або Мавпи (АпіЬгороійеа), мають на пальцях плоскі нігті, волосяний покрив розвинений значно гірше, ніж у напівмавп. Належать родини Капуцини (СеЬісІае), або так звані широконосі мавпи, що мають довгий, у деяких видів чіпкий хвіст, та Ігрунки (СаІІііЬгісЬісІае) - найдрібніші
серед мавп (довжина тіла - до 15 см). Живуть на деревах. Підряд об’єднує також родини Нижчі вузьконосі мавпи, або Мартишки, - СегсорііЬесігїае (довжини тіла
32-110 см) та Вищі вузьконосі, або Людино- п о д і б ні, мавпи (Р о п § і (і а е). У людиноподібних мавп лицьовий відділ голови мало вкритий волоссям, а вуха, долоні і підошви зовсім голі. Передні кінцівки довгі і краще розвинені, ніж задні. Зубів 32. Є 4 групи крові. Користуються складною звуковою локацією. Добре розвинена міміка і жестикуляція. Можуть передавати різний емоційний стан. Мають хорошу пам’ять. До людиноподібних мавп належать орангутанг (Роп§о- ру§таеиз), шимпанзе (Рап ігодіосіуіез), горила (Согіїїа §огіІІа).
До підряду Вищі примати належить і людина розумна - Ното заріепз, якій у минулому передувало кілька видів людей: австралопітек, пітекантроп, синантроп, неандерталець. Становлення людини розумної було пов’язано із розвитком трудової діяльності, членороздільної мови і виникнення суспільства.