Будова і життєві функції

Форма тіла і зовнішній вигляд ссавців різноманітні. Здебільшого тулуб видовжений; добре виражена шия, що забезпечує рухомість голови; відособлений хвіст; наявні 2 пари п’ятипалих кінцівок. Від основного типу сильно відхилилися рукокрилі, які пристосувалися до польоту, та китоподібні, що ведуть водний спосіб життя і набули рибоподібної форми. Ссавці досить різноманітні за розмірами. Найменший серед них - карликова

• білозубка - Зипсиз еігизсиз (довжина тіла - 3,8 см і маса - 1,5 г), найбільший - синій кит (Ваіаепоріега тизсиїиз) (довжи­на - 33 м, маса - 150 т). У фауні України найбільший звір - зубр (висота - 2-3 м, довжина тіла - 3,5 м, маса - до 1 т), най­менший - бурозубка мала - Зогех тіпиіез (довжина тіла -

4. 6 см, маса - 3-5 г).

Шкіра ссавців міцна й еластична (рис. 245). Вона склада­ється з двох шарів: епідермісу і коріуму, або власне шкіри. Епідерміс багатошаровий; його зовнішній шар роговіє й виконує захисну функцію. До коріуму входить волокниста сполучна тка­нина, що надає шкірі міцності. У нижньому шарі коріуму

(у розрізі):

1. 

2. -

   З

   роговий шар епідермісу; 2 - мальпігієвий шар епідермісу; 3 — власне шкіра (кутис); 4 - волоси­на; 5 - потова залоза; 6 - протока потової залози; 7 - сальна залоза; 8 - кровоносні судини; 9 - нерви шкіри; 10 - жирові скупчення;

11. - волосяна цибулина.

відкладається жир, що є енергетичним резервом. Епі­

дерміс утворює численні і функціонально різноманітні похідні (волосяний покрив, кігті, нігті, копита та ін.), що складаються з рогоподібної речовини. Волосяний покрив - характерна ознака класу Ссавці. Його відсутність у деяких видів - вторинне явище. Волосяний покрив відіграє важливу роль у терморегуляції, змен­шує випаровування вологи з поверхні тіла, пом’якшує механічні впливи, зумовлює забарвлення тварин. Волосина складаєть­ся зі стовбура та кореня, що міститься в шкірі (у волосяній сумці). Центральна частина стовбура - серцевина - являє собою пористу тканину, між клітинами якої міститься повітря; саме завдяки їй волосся має низьку теплопровідність. Зовні від серцевини лежить корковий шар, а зверху волосина вкрита тонкою шкіркою - ку­тикулою, що захищає волосся від механічних і хімічних впливів. Корінь волосини має розширення - цибулину, за рахунок розмноження клітин якої відбувається ріст волосини (сюди підходять кровоносні судини). До зовнішнього шару волосяної сумки (волосяного мішка) прикріплюються м’язові волокна, скорочення яких обумовлює рух волосся і «наїжачення» ссавця. У волосяний мішок відкриваються протоки сальних залоз, секрет яких змащує волосся. Здебільшого вершини волосся спрямовані в один бік, утворю'ючи ворс. У переважної більшості звірів волос­ся густе й утворює хутро, що складається з довгого і товстого волосся - ості та короткого і м’якого - пуху. У небагатьох ссавців хутро представлене або остю (літнє хутро оленів, кабанів), або пухом (кроти, сліпаки). Деякі ссавці (дельфіни, кити) втратили волосяний покрив; в інших (моржів) він сильно редукувався. Ще­тина свиней та голки їжаків, дикобразів, єхидни - видозмінене остьове волосся. Звірам властиве періодичне линяння, під час якого старий волосяний покрив замінюється новим. Забарвлення хутра зумовлюється в основному наявністю пігментів (зернистих