Значення птахів

Завдяки відносно великій чисельності, значній рухливості і висо­кому рівню метаболізму птахи відіграють помітну роль у біоценозах. Комахоїдні птахи концентруються у місцях масового розмноженн

я

Рис. 242. Різні способи мічення птахів:

а - пластикові кільця; б - криломітки; в, г - дзьобомітки; д, е - ошийники; с - мітки-галстуки.

комах і сприяють значному зниженню їх чисельності. Вони мо­жуть знизити кількість комах-шкідників на 40-75%, особливо у період вигодовування пташенят, які живляться переважно кома­хами. Так, велика синиця за день знищує 500-600 гусениць. Шпак за гніздовий період виловлює до 8 тис. травневих хрущів та їхніх личинок. Найменший представник лісових птахів - корольок - за рік знищує 8-10 млн. комах. Птахи, живлячись комахами, займа­ють різні екологічні ніші. У траві і на землі комах збирають одуди, шпаки, граки, дрозди, зяблики, вівсянки. У кущах за комахами полюють славки, кропивники, малинівки. У кронах дерев жив­ляться синиці, зозулі, іволги, корольки, вівчарики. Стовбури огля­дають дятли, повзики, пищухи. Ластівки, стрижі, живлячись у повітрі, знищують комах-кровососів (мошок, комарів, мух, ґедзів).

Споживаючи насіння і плоди, птахи сприяють їх поширенню у природі. Так, сойка закопує про запас жолуді дуба, кедрівка -

горіхи кедрової сосни. Плоди, не використані взимку, навесні проростають. Насіння, яке проходить через кишковий тракт птахів, що живляться ягодами (дроздів, омелюхів та ін.), не втрачає схожості. Мігруючи, ці птахи сприяють поширенню ягідних дерев і кущів.

Хижі птахи завершують ланцюги живлення. Поїдаючи бага­тьох тварин, вони знищують насамперед хворих та ослаблених. Цим самим сприяють оздоровленню популяцій, зменшенню кількості епідемій, відіграють роль санітарів. Значною мірою хижаки регулюють чисельність мишовидних гризунів. Так, одна сіра сова за рік виловлює до 1000 мишей і полівок. Зерноїдні птахи (вівсянки, снігурі, щиглики, коноплянки, жайворонки) поїдають і насіння бур’янів. Під час кочівок і сезонних міграцій птахи відвідують біогеоценози, віддалені на сотні і тисячі кілометрів, і цим самим беруть участь у глобальному біологічному кругообігу речовин.

Значна роль птахів у біосфері зумовлює їх різнобічне як по­зитивне, так і негативне значення для людини. Знищуючи ве­личезну кількість комах-шкідників, мишовидних гризунів, птахи зберігають урожай сільськогосподарських рослин, захищають зелені насадження. Близько 180 видів птахів - об’єкти спортивного і промислового полювання. У північних районах основними промисловими птахами є біла і частково тундрова куріпки, у лісовій зоні - курині (рябчики, тетерева), качки (крижень, чирок, шилохвіст та ін.), кулики (вальдшнеп, дупель, бекас та ін.); у південній - фазан. Крім м’яса, від птахів людина одержує пух і перо. Особливо ціниться пух гаги звичайної, яким цей птах вимощує власні гнізда. З одного гнізда одержують 20-30 г пуху. Він легкий, еластичний, з високими теплоізоля­ційними властивостями. З пуху виготовляють спальні мішки, ковдри, спецпалатки, утеплюють одяг полярників, людей інших професій, які довго перебувають на холоді.

У місцях пташиних базарів нагромаджується велика кількість пташиного посліду - гуано, що є цінним органічним добривом (містить до 16% азоту).

Учені-біоніки вивчають птахів з метою створення навігаційної апаратури, удосконалення транспортних засобів, кібернетичних машин.

З розвитком цивілізації й урбанізації у людини зростає потреба в спілкуванні з живою природою, невід’ємною складо­вою частиною якої є світ пернатих. Велику естетичну насолоду одержує людина від співу птахів (солов’їв, жайворонків, дроздів, іволги та багатьох інших), їхньої граціозності та красивого за­барвлення.

Однак птахи можуть завдавати і деякої шкоди. Так, окремі види птахів (шпаки, граки, горобці) у післягніздовий період, утворюючи величезні зграї, завдають збитків на полях, у садах та городах. Втрати урожаю можна скоротити, відлякуючи птахів. У деяких випадках необхідно регулювати чисельність окремих видів, зокрема, сірої ворони, яка руйнує гнізда дрібних птахів. Із розвитком авіації збільшилася кількість зіткнень птахів з літаками, що іноді призводить до аварій. Учені розробляють засоби запобігання таких зіткнень. Птахи можуть бути переносниками багатьох паразитарних та інфекційних за­хворювань, у тому числі орнітозів, грипу, енцефаліту та ін. Здійснюючи далекі перельоти, птахи сприяють переміщенню збудників навіть між континентами. Птахи сприяють також міграції радіонуклідів у біосфері. За багаторічними спо­стереженнями М.А. Воїственського та Б.В. Сабинеського, уз­довж русел таких рік, як Дніпро та Прип’ять, через зону аварії на ЧАЕС щорічно пролітають десятки мільйонів перелітних птахів, загальною масою 5000-6000 т. За підрахунками вчених- радіобіологів Інституту зоології ім. 1.1. Шмальгаузена річний виніс птахами радіоактивних елементів із зони становить по цезію-137 не більше 1,5-5,5 кюрі і по стронцію-90 - 0,4-1,8 кюрі. Розсіюючись на величезній території, перелітні птахи істотно не впливають на радіаційну обстановку.

Свійські птахи. Людина здавна намагалася одомаш­нити птахів як джерело для одержання яєць, свіжого м’яса, пуху та пір’я. Людина приручила також деяких декоративних та співочих птахів. Шляхом штучного добору та гібридизації було створено велику кількість порід свійських птахів - курей, качок, гусей, індиків, цесарок, голубів та ін.

Предком свійських курей, яких тепер налічується близько 200 порід, була дика банківська, або кущова, курка. Тепер у нашій країні поширені такі породи курей: яйценосні (російська біла, леггорн, українська вухата); м’ясні (корніш, білий плімутрок); м’ясо-яйценосні (плімутрок, першотравнева, москов­ська); декоративні (фенікс, бентанка). Рекордистки білої російської породи несуть до 350 яєць на рік. Жива маса м’ясних курей досягає 4,5-5 кг. Родоначальником свійських качок був крижень. В Україні найпоширеніші такі породи качок: пекінська біла, українська сіра, дзеркальна, мускусна (індокачка). Свійські качки, як і кури, значно продуктивніші від своїх диких предків: деякі з них мають масу до 5 кг і несуть до 200 яєць на рік. Предками гусей є гуска сіра і сухоніс (Апзег су&поШ). Від сірої гуски походять європейські породи (тулузькі, тульські, арзамаські), від сухоноса - азіатські (китайські, холмогорські). Холмогорські гуси мають масу до 10 кг, тулузькі - до 16 кг. Свійські індики походять від північноамериканських індиків (зокрема, індички звичайної - Меіеадгіз даііорауо), які й тепер живуть у дикому стані. Основними породами індиків є бронзові, чорні, московські білі. Жива маса індиків від 6-8 (самок) до 10-16 кг (самці).

Цесарки, яких вирощують заради смачного м’яса, походять від звичайної цесарки (Иитісіа теІеа§гіз), поширеної в Африці. Виведено велику кількість порід голубів, більшість із яких - декоративні (дутиш, трубач, павич, турман, якобинець та ін.). Голуб став символом миру і дружби між народами. Перепілок розводять для одержання дієтичних яєць і м’яса (несучість до­сягає 250 яєць на рік, маса - 140-150 г).

Великого значення набуває селекційна робота. Основна її спрямованість - створення нових порід, ліній і кросів птахів, які поєднують високу продуктивність із пристосуванням до умов промислової технології. Дуже поширені кури породи «Білорусь-5» з річною несучістю 260-275 яєць. А кури кросу «Бройлер-6» з масою 1,6-1,7 кг в 50-денному віці при витратах 2,3-2,5 кг кормів на 1 кг приросту живої маси складають близько 80% усього поголів’я м’ясної породи курей бройлерної промисловості.