
- •Г.В. Ковальчук
- •Методи дослідження в зоології
- •Основні терміни й поняття
- •Поширення тварин у біосфері
- •Тварини і середовище
- •Абіотичні фактори в житті тварини
- •Біотичні фактори в житті тварин
- •Популяційна організація тварин
- •Вплив антропогенних факторів на тварин
- •Охорона тваринного світу
- •Запитання і завдання. 1. Назвіть основні таксономічні одиниці природної системи тваринного світу. 2. Визначте основні критерії виду.Частина і
- •Будова і життєві функції
- •Промененіжки (Асііпоросіа).
- •Підтип джгутикові, або бичоносці, - ма8тісорнока, або гьаоеььата
- •Методи дослідження в зоології
- •Основні терміни й поняття
- •Поширення тварин у біосфері
- •Тварини і середовище
- •Меті витривалості виду
- •Абіотичні фактори в житті тварини
- •Біотичні фактори в житті тварин
- •Популяційна організація тварин
- •Гніздові нори самців; 4 - виводкові нори самок. Заштриховані місця годівель, яким кожен зі звірів віддає перевагу.
- •Вплив антропогенних факторів на тварин
- •Охорона тваринного світу
- •Запитання і завдання. 1. Назвіть основні таксономічні одиниці природної системи тваринного світу. 2. Визначте основні критерії виду.Частина і
- •Будова і життєві функції
- •Промененіжки (Асііпоросіа).
- •Надклас промененіжки - астшороба
- •Походження найпростіших
- •.Роль та значення найпростіших
- •.Частина II
- •Гіпотези походження багатоклітинних організмів
- •Будова і життєві функції
- •Класифікація губок
- •Роль та значення губок
- •Роль та значення кишковопорожнинних
- •Будова і життєві функції
- •Війчасті черви, або Турбелярії (ТигЬеІ- 1 а г і а); 2. Трематоди, або Дигенетичні сису
- •Клас війчасті черви, або турбелярії, - тіжвеььакіа
- •Клас трематоди, або дигенетичні сисуни, - ткематоба, або біоемеа
- •Клас моногенетичні сисуни, або моногенеї, - момооеиогоеа
- •Будова і життєві функції
- •Будова і життєві функції
- •Підтипи: 1. Зябродишні, або Ракоподібні (ВгапсЬіаіа, або Сгизіасеа); 2. Хеліцерові; (с ь е 1 і с е г а 1; а); 3. Трахейні (т г а с ь е а і а); 4. Три- лобітоподібні (ТгіІоЬііошогрЬа).
- •Клас трилобіти - ткішвіта
- •Відросток.
- •Члеників. Первиннобезкрилі. Вусики довгі, чотковидні; очі відсутні. Хижаки. Живуть у ґрунті, мурашниках, де полюють на дрібних членистоногих. Розмноження і розвиток - як у подур.
- •Будова і життєві функції
- •Поведінка комах
- •Систематичний огляд комах
- •Комахи із неповним перетворенням
- •Комахи із повним перетворенням
- •Надродини: Пильщики (Тепііігесііпісіае) та Рогохвости (8 і г і с і сі а е).
- •14 Днів з’являються личинки. Вони активно живляться листям картоплі. Заляльковується у ґрунті. На ділянках, де не проводиться боротьба, урожай знищує на 30-90% (рис. 133). Дуже
- •Екологія комах
- •32, Блекоті - 30-48 днів.
- •Будова і життєві функції
- •- Присоски; 15 - зіниця.
- •Роль та значення молюсків
- •Тип голкошкірі - есніічюоекмата
- •Будова і життєві функції
- •4 Види. Часто оселяються на інших організмах (водоростях, губках, коралах).
- •Гіпотези походження хордових
- •Клас асцидії - авсгоіае
- •Тис. М і більше). Місцями утворюють щільні поселення з великою кількістю особин (до 8-10 тис. На 1 кв. М морського дна).
- •Клас сальпи - 8аьрае
- •Вісь; 14 - зоровий нерв.
- •Надклас безщелепні - а(шатна
- •Клас круглороті - сусш8т0мата
- •Поведінка риб
- •- Кровоносні судини; 3 - центральна частина електричної пластинки; 4 - сполучно-тканинні капсули.
- •Підкласи: Променепері та Лопатепері.
- •Кг) поширена у Дунаї, Дністрі, Південному Бузі, Дніпрі. Зрідка трапляється і в інших річках. Легко піддається штучному вирощуванню й акліматизації.
- •Іншого боку, у них уже є ознаки кісткових риб: кісткові елементи у черепі, кісткові зяброві кришки, плавальний міхур та ін.
- •Значення риб. Охорона рибних ресурсів
- •Поведінка земноводних
- •Екологія земноводних
- •Роль і значення земноводних. Їх охорона
- •Будова і життєві функції
- •10 М, анаконда - Еипесіез тигіпиз - 11 м).
- •Черепні нерви.
- •- Присінок; 2 - дихальний відділ; 3 - нюховий відділ; 4 - носоглотковий хід; 5 - якобсо- нів орган.
- •Поведінка плазунів
- •Екологія плазунів
- •Роль та значення плазунів. Охорона плазунів
- •Будова і життєві функції
- •Поведінка птахів
- •Кг). Поширені повсюди, крім Антарктиди.
- •До родини Шпакові - Зіигпійае - належать невеликих розмірів птахи з блискучим оперенням. Дзьоб прямий,
- •А), горихвістки (рід Ркоепісигиз) та ін.
- •Екологія птахів
- •Значення птахів
- •Охорона й приваблювання птахів
- •Будова і життєві функції
- •Чорних та рідких - жовтих).
- •І9 Ендолімфатичний канал; 3 - кругле вікно; 4 — коваделко; 5 - молоточок; 6 - барабанна перетинка; 7 - слуховий нерв; 8 — євстахієва труба; 9 — - зовнішній слуховий прохід; 2 -
- •Нерв завитки.
- •Нижчі звірі, або Сумчасті, - МеіаіЬегіа (з одним рядом - Сумчасті - Магзиріаііа) і 2. Вищі звірі, або Плацентарні, - ЕиіЬегіа, або Ріасепіаііа, до якого належить близько 20 рядів.
- •Вгорі - у дорозі; внизу - при нападі леопарда: с - самки; м - молодняк; в - вожаки; н - самці нижчого рангу.
- •7 См). Є невеликі вушні раковини (у єхидни вони відсутні). Поширені у Новій Гвінеї від низин до високогір’їв.
- •М), у Чорному та Азовському - азовка, або пихтун (рНосаепа рНосаепа). У воді розвивають швидкість до 50 км/год.
- •2 Малят, що вже через кілька годин слідують за матір’ю.
- •Екологія ссавців
- •Значення ссавців
- •.Словник термінів
- •Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів (мсоп) -
- •Підпрограм-проектів: вплив людини на екосистеми, організація мережі біосферних заповідників, співробітництво в галузі океанографії, геології, гідрології.
- •Ковальчук Галина Василівна
А), горихвістки (рід Ркоепісигиз) та ін.
До родини В’юркові - Ггіп£І11іс1ае - належать птахи середніх розмірів з конусовидним, іноді досить товстим дзьобом. Живляться здебільшого насінням та іншими рослинними кормами, також комахами. Серед в’юркових багато видів мають яскраве забарвлення, особливо самці; гарно співають. Найбільш численний - зяблик (Ргіп£і11а соеІеЬз), що гніздиться і в населених пунктах. Звичайними гніздовими птахами є зеленяк (СНІогіз сНІогіз), щиглик (Сагсіиеііз сагсіиеііз). Зимуючими птахами є в’юрок (Ргіп£і11а топііїгіп£іІІа), чечітка (АсапіНіз Цаттеа), снігур - РуггНиІа руггНиІа (на всій території України, крім Карпат, де гніздиться). Гніздовим і нечисленним зимуючим птахом Полісся, Лісостепу, Карпат і Криму є костогриз (СоссоіНгаизІез соссоїНгаизіез), який живиться горішками і кісточками ягід бука, вишні, черешні, терену, глоду, яблунь, груш та ін. і може завдавати шкоди фруктовим садам, від яких його слід відлякувати. Дуже своєрідні птахи шишкар ялиновий (Ьохіа сигоігозіга), що гніздиться в ялиново-смерекових лісах Карпат і в Криму, і шишкар сосновий (Ь. рііуорзіііасиз) - рідкісний залітний зимовий птах північних областей. Самці відрізняються яскравим червоним забарвленням верхньої частини тіла і грудей (у самок загальний тон забарвлення зелено- жовтий). Живляться ці птахи насінням хвойних дерев, яке вони вилущують із шишок за допомогою перехрещеного дзьоба. Гніздяться у різні пори року, проте переважно в кінці зими, коли розкриваються шишки і є достатньо корму. Пташенята викльовуються з прямим дзьобом, але через три тижні його краї перехрещуються.
Родина Ткачикові - Ріосеісіае - об’єднує птахів, поширених здебільшого в тропіках і субтропіках. Живляться рослинним кормом, рідше комахами. Пташенят вигодовують лише комахами. Деякі гніздяться колоніями, споруджуючи складні гнізда. У фауні України із ткачикових зустрічаються горобці хатній (Раззег сіотезіісиз) та польовий (Р. топіапиз). Птахи осілі. Виводять пташенят 2-3 рази протягом сезону. Наприкінці літа об’єднуються у великі зграї, які живляться зерновими культурами та ягодами, завдаючи збитків сільському господарству. Зважаючи на те, що горобці приносять і користь, знищуючи комах- шкідників, їх кількість слід регулювати.
Належать також такі родини: Плискові - М о і а- с і 1 1 і (1 а е (представники: плиска жовта - Моіасіїїа /Іаиа, біла - М. аІЬа; щеврики польовий - АпіНиз сатрезігіз, лісовий - А. Ігіиіаііз, луговий - А. ргаіепзіз); Сорокопудові - Ьа- п і і сі а е (представники: сорокопуд-жулан - Ьапіиз соїіигіо, сірий сорокопуд - Ь. ехсиЬііог); Кропивникові - Т г о £- Іосіуіісіае (представник - кропивник, або волове очко, - Тго^іосіуіез ігодіосіуіез - один із найменших птахів нашої фауни); Славкові - Зуіуіісіае (представники: очеретянка лугова - Асгосеркаїиз зскоепоЬаепиз, садова - А. йитеіогит, славки садова - Зуіиіа Ьогіп, сіра - 8. соттипіз, вівчарики - РІіуІІозсориз); Мухоловкові - Мизсісарісіае; Ремезові - Е е ш і г і й а е (представник - ремез - Еетіг репдиііпиз - дуже малий птах, що майстерно будує гнізда); К о- ролькові - К е ^ и 1 і й а е, до якої належать найменші представники нашої фауни: корольки жовтоголовий (Кециіиз ге£иІиз), червоноголовий (В. іп£ісарШиз) та деякі інші.