
- •Г.В. Ковальчук
- •Методи дослідження в зоології
- •Основні терміни й поняття
- •Поширення тварин у біосфері
- •Тварини і середовище
- •Абіотичні фактори в житті тварини
- •Біотичні фактори в житті тварин
- •Популяційна організація тварин
- •Вплив антропогенних факторів на тварин
- •Охорона тваринного світу
- •Запитання і завдання. 1. Назвіть основні таксономічні одиниці природної системи тваринного світу. 2. Визначте основні критерії виду.Частина і
- •Будова і життєві функції
- •Промененіжки (Асііпоросіа).
- •Підтип джгутикові, або бичоносці, - ма8тісорнока, або гьаоеььата
- •Методи дослідження в зоології
- •Основні терміни й поняття
- •Поширення тварин у біосфері
- •Тварини і середовище
- •Меті витривалості виду
- •Абіотичні фактори в житті тварини
- •Біотичні фактори в житті тварин
- •Популяційна організація тварин
- •Гніздові нори самців; 4 - виводкові нори самок. Заштриховані місця годівель, яким кожен зі звірів віддає перевагу.
- •Вплив антропогенних факторів на тварин
- •Охорона тваринного світу
- •Запитання і завдання. 1. Назвіть основні таксономічні одиниці природної системи тваринного світу. 2. Визначте основні критерії виду.Частина і
- •Будова і життєві функції
- •Промененіжки (Асііпоросіа).
- •Надклас промененіжки - астшороба
- •Походження найпростіших
- •.Роль та значення найпростіших
- •.Частина II
- •Гіпотези походження багатоклітинних організмів
- •Будова і життєві функції
- •Класифікація губок
- •Роль та значення губок
- •Роль та значення кишковопорожнинних
- •Будова і життєві функції
- •Війчасті черви, або Турбелярії (ТигЬеІ- 1 а г і а); 2. Трематоди, або Дигенетичні сису
- •Клас війчасті черви, або турбелярії, - тіжвеььакіа
- •Клас трематоди, або дигенетичні сисуни, - ткематоба, або біоемеа
- •Клас моногенетичні сисуни, або моногенеї, - момооеиогоеа
- •Будова і життєві функції
- •Будова і життєві функції
- •Підтипи: 1. Зябродишні, або Ракоподібні (ВгапсЬіаіа, або Сгизіасеа); 2. Хеліцерові; (с ь е 1 і с е г а 1; а); 3. Трахейні (т г а с ь е а і а); 4. Три- лобітоподібні (ТгіІоЬііошогрЬа).
- •Клас трилобіти - ткішвіта
- •Відросток.
- •Члеників. Первиннобезкрилі. Вусики довгі, чотковидні; очі відсутні. Хижаки. Живуть у ґрунті, мурашниках, де полюють на дрібних членистоногих. Розмноження і розвиток - як у подур.
- •Будова і життєві функції
- •Поведінка комах
- •Систематичний огляд комах
- •Комахи із неповним перетворенням
- •Комахи із повним перетворенням
- •Надродини: Пильщики (Тепііігесііпісіае) та Рогохвости (8 і г і с і сі а е).
- •14 Днів з’являються личинки. Вони активно живляться листям картоплі. Заляльковується у ґрунті. На ділянках, де не проводиться боротьба, урожай знищує на 30-90% (рис. 133). Дуже
- •Екологія комах
- •32, Блекоті - 30-48 днів.
- •Будова і життєві функції
- •- Присоски; 15 - зіниця.
- •Роль та значення молюсків
- •Тип голкошкірі - есніічюоекмата
- •Будова і життєві функції
- •4 Види. Часто оселяються на інших організмах (водоростях, губках, коралах).
- •Гіпотези походження хордових
- •Клас асцидії - авсгоіае
- •Тис. М і більше). Місцями утворюють щільні поселення з великою кількістю особин (до 8-10 тис. На 1 кв. М морського дна).
- •Клас сальпи - 8аьрае
- •Вісь; 14 - зоровий нерв.
- •Надклас безщелепні - а(шатна
- •Клас круглороті - сусш8т0мата
- •Поведінка риб
- •- Кровоносні судини; 3 - центральна частина електричної пластинки; 4 - сполучно-тканинні капсули.
- •Підкласи: Променепері та Лопатепері.
- •Кг) поширена у Дунаї, Дністрі, Південному Бузі, Дніпрі. Зрідка трапляється і в інших річках. Легко піддається штучному вирощуванню й акліматизації.
- •Іншого боку, у них уже є ознаки кісткових риб: кісткові елементи у черепі, кісткові зяброві кришки, плавальний міхур та ін.
- •Значення риб. Охорона рибних ресурсів
- •Поведінка земноводних
- •Екологія земноводних
- •Роль і значення земноводних. Їх охорона
- •Будова і життєві функції
- •10 М, анаконда - Еипесіез тигіпиз - 11 м).
- •Черепні нерви.
- •- Присінок; 2 - дихальний відділ; 3 - нюховий відділ; 4 - носоглотковий хід; 5 - якобсо- нів орган.
- •Поведінка плазунів
- •Екологія плазунів
- •Роль та значення плазунів. Охорона плазунів
- •Будова і життєві функції
- •Поведінка птахів
- •Кг). Поширені повсюди, крім Антарктиди.
- •До родини Шпакові - Зіигпійае - належать невеликих розмірів птахи з блискучим оперенням. Дзьоб прямий,
- •А), горихвістки (рід Ркоепісигиз) та ін.
- •Екологія птахів
- •Значення птахів
- •Охорона й приваблювання птахів
- •Будова і життєві функції
- •Чорних та рідких - жовтих).
- •І9 Ендолімфатичний канал; 3 - кругле вікно; 4 — коваделко; 5 - молоточок; 6 - барабанна перетинка; 7 - слуховий нерв; 8 — євстахієва труба; 9 — - зовнішній слуховий прохід; 2 -
- •Нерв завитки.
- •Нижчі звірі, або Сумчасті, - МеіаіЬегіа (з одним рядом - Сумчасті - Магзиріаііа) і 2. Вищі звірі, або Плацентарні, - ЕиіЬегіа, або Ріасепіаііа, до якого належить близько 20 рядів.
- •Вгорі - у дорозі; внизу - при нападі леопарда: с - самки; м - молодняк; в - вожаки; н - самці нижчого рангу.
- •7 См). Є невеликі вушні раковини (у єхидни вони відсутні). Поширені у Новій Гвінеї від низин до високогір’їв.
- •М), у Чорному та Азовському - азовка, або пихтун (рНосаепа рНосаепа). У воді розвивають швидкість до 50 км/год.
- •2 Малят, що вже через кілька годин слідують за матір’ю.
- •Екологія ссавців
- •Значення ссавців
- •.Словник термінів
- •Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів (мсоп) -
- •Підпрограм-проектів: вплив людини на екосистеми, організація мережі біосферних заповідників, співробітництво в галузі океанографії, геології, гідрології.
- •Ковальчук Галина Василівна
Рис.
234. Горобині птахи:До родини Шпакові - Зіигпійае - належать невеликих розмірів птахи з блискучим оперенням. Дзьоб прямий,
а - ворона сіра; б - ластівка сільська; в - жайворонок чубатий; г - синиця велика; д - синиця гренадерка; е - дрізд чорний; е - горихвістка звичайна; ж - соловей звичайний; з - дроздовидна очеретянка; и - повзик; і - кропивник; ї - сорокопуд-жулан; й - мухоловка сіра; к - горобець польовий; л - плиска біла.довгий і гострий. Живляться комахами, рідше ягодами. Перелітні, частково осілі. Належать шпак звичайний, шпак рожевий, майна та ін.
Шпак звичайний (Зіигпиз ииїдагіз) - здебільшого перелітний птах, що зимує в Африці, Малій Азії або Південній Європі. Навесні повертається в середині березня. Проте все частіше з’являються популяції цього виду, які залишаються зимувати в населених пунктах (переважно містах), де живляться на звалищах, смітниках тощо. Пташенят вигодовують самець і самка, приносячи корм (здебільшого комах) до 200 разів на день. Виводки об’єднуються у великі зграї, які, мандруючи у пошуках їжі, можуть завдавати відчутної шкоди садам і виноградникам. І все ж таки шпаки - корисні комахоїдні і декоративні птахи, яких людина здавна охороняє і приваблює у сади, парки, виготовляючи шпаківні.
Шпак рожевий (Разіог гозеиз) - нечисленний гніздовий птах південно-східних районів степової зони і Криму. Гніздиться колоніями на скелях, у лісових берегових урвищах, старих кам’яних будівлях. Зимує в Південній Азії. Живиться комахами, особливо сарановими та іншими прямокрилими. Дуже декоративні птахи: чорні, із зеленуватим блиском голова, хвіст і крила контрастно виділяються на рожевого кольору тулубі; на голові є чубчик із зачесаних назад пір’їн. Потребує охорони.
До родини Ластівкові - Нігипйіпійае - належать птахи (ластівки сільська - Нігипсіо гизііса, міська - ИеИсНоп игЬіса і берегова - Вірагіа гірагіа), які швидко літають, спритно добуваючи на льоту комах. Крила довгі, гострі; дзьоб короткий, розріз рота широкий. Гнізда роблять із землі та глини, склеюючи їх липкою слиною, або виривають нірки довжиною до метра і більше у берегових кручах, в урвищах ярів, балок, на берегах лиманів (берегова ластівка). Перелітні птахи. Зимують в Африці, Індостані, Індокитаї. Прилітають на початку травня. Вигодовуючи пташенят, корм приносять 300-600 разів на день. На рік буває дві кладки з 4-6 яєць. Насиджує самка (у ластівки сільської) або обидва птахи (у міської та берегової) 12-16 днів. Відлітають на зимівлю у вересні-жовтні.
Родина Синицеві - Рагійае - об’єднує дрібних комахоїдних птахів із коротким, міцним конічним дзьобом. Типові лісові птахи. Гніздяться переважно у дуплах дерев. Здебільшого осілі і зустрічаються не тільки влітку, але й узимку, коли утворюють зграйки (іноді змішані - із повзиками і дятлами). У фауні України 7 видів (синиці велика - Рагиз та]ог, блакитна - Р. саегиіеиз, чорна, або московка, - Р. аіег, чубата
Р. сгізіаіиз, біла - Р. суапиз; гаїчки болотяна - Р. раїизігіз та чорноголова - Р. топіапиз). Дуже корисні птахи, відіграють велику роль у лісових екосистемах; їх треба охороняти, приваблювати у ліси, парки, сади, а в сувору зимню пору - підгодовувати.
До родини Жайворонкові - А 1 а и й і й а е - належать малі птахи, що населяють відкриті біотопи: поля, луки, степи, напівпустелі, пустелі. Ноги короткі, добре пристосовані до переміщення по землі; на задньому пальці дуже довгий шпоровидний кіготь. Забарвлення оперення та яєць захисне. Гніздяться на землі. Співають у польоті, пісня дзвінка, мелодійна. Живляться комахами та насінням. Пташенят вигодовують комахами. Більшість видів перелітні, і лише чубатий жайворонок в Україні - птах осілий. Належать жайворонки польовий (Аіаийа агиепзіз), степовий (МеІапосогурНа саіапйга), лісовий (Ьиііиіа агЬогеа), чубатий, або посмітюха (Саіегійа сгізіаіа), рогатий (ЕгеторШа аїрезігіз) та ін. Жайворонок польовий із північних районів відлітає на зиму в Західну Європу, Південну Азію. Повертається у березні, як тільки з’являться перші проталини. У південних районах веде осілий спосіб життя. Жайворонки - птахи дуже корисні, до того ж є окрасою польових і лісових ландшафтів. Потребують охорони.
До родини Омелюхові - ВотЬусіїїійае - належать птахи, що гніздяться у лісотундрі і тайзі. Із настанням похолодання збираються у зграї і кочують, проникаючи в середні та південні широти. В Україні - зимові кочові птахи. Узимку живляться ягодами. Пташенят вигодовують різними безхребетними. Належить один вид - омелюх (ВотЬусіїїа §аггиІиз).
Родина Дроздові - Тигйійае - об’єднує птахів середніх розмірів з довгим прямим гострим дзьобом. Жителі лісів, заростей кущів, а також обривів і скель. Багато представників добре співають. Окремі дроздові мають звичку «кланятися» або рухати хвостом. Здебільшого перелітні птахи. Деякі види за наявності кормової бази залишаються зимувати (дрізд чорний - Тигсіиз тегиіа, дрізд-горобинник - Т. рііагіз). Живляться комахами та іншими безхребетними. У після- гніздовий період деякі з дроздових переходять на живлення ягодами і кочують у пошуках корму (дрізд-горобинник, дрізд співочий - Тигсіиз рНіїотеїоз). Можуть завдавати шкоди у садах та на виноградниках. Серед дроздових і такі чудові співаки, як соловейки східний (Ьизсіпіа Іизсіпіа) та західний (Ь. те£агНупскоз), співочий дрізд та ін. До дроздових належать також камінки (рід О е п а п І Ь е), чекани (рід 8 а х і с о-