12. Кг). Поширені повсюди, крім Антарктиди.

Ряд об’єднує 270 видів птахів (рис. 230), з них у фауні Укра­їни - 34 (ЗО видів більш-менш регулярно гніздяться). Мають пристосування до хижацького способу життя: сильний, гачку­ватий дзьоб; на коротких чотирипалих лапах - гострі, загнуті кігті; добре розвинені м’язи грудей і кінцівок, гострий зір; шви­дкий політ. Оперення жорстке і щільно прилягає до тіла. Біля основи дзьоба є восковиця. Живляться переважно живими тва­ринами, рідше - падлом. У природі здійснюють санітарні

Рис. 230. Соколоподібні та сови:

а - яструб великий; б - гриф сніжний; в - канюк звичайний;

г - шуліка чорний; д - беркут; е - боривітер; є - лунь польовий; ж - сова сіра довгохвоста.

і селекційні функції, знищуючи хворих, слабих і старих тва­рин, які переобтяжують природні популяції. Знищуючи шкідників сільського і лісового господарства (комах, гризунів), приносять велику користь народному господарству.

Денні хижаки - моногами. У багатьох видів пари зберігаються до загибелі одного із партнерів. Самки більші за розмірами від самців. Гніздяться поодиноко, у кладці - від 1-3 до 4-17 яєць. Насиджують кладку і годують пташенят обидва партнери. На­гніздні птахи.

Усі представники нашої фауни належать до підряду Соколині (Типові хижаки) - Г а 1 с о п е в, який об’єднує три родини: Скопині (Р а п (і і о п і й а е),

Яструбині (Ассіріігісіае) та Соколині (Г а 1- с о п і сі а е).

До родини Скопині належить лише один вид - скопа

• Рапйіоп каїіеіиз (маса тіла - 1,3-1,9 кг). Крила великі, низ тіла білий. Живиться рибою, за якою з висоти 20-25 м кидаєть­ся у воду; ловить її лапами. Найчастіше здобиччю скопи стає хвора чи виснажена риба. Оселяється поблизу великих водойм, багатих рибою. Гнізда, які можуть бути в діаметрі до 1,7-1,8 м, споруджує на високих деревах (на висоті 10-20 м). У нашій фа­уні - рідкісний зникаючий вид, на гніздуванні виявлений лише в Сумській і Чернігівській областях. Перелітний птах. Зимує на півдні Європи та Африки. Потребує охорони.

Родина Яструбині об’єднує кілька родів хижих птахів, що живляться живою здобиччю, а також падлом, зрідка комахами. Так, яструби (рід Ассірііег) на здобич нападають із засідки. Короткі тупі крила та довгий хвіст забез­печують можливість маневрувати, переслідуючи птахів у кро­нах дерев. Поширені у лісах різних типів і ведуть осілий спосіб життя яструб великий, або тетерев’ятник (Ассіріїег £епШІ8), яструб малий (А. пізиз).

Орли (рід А ^ и і 1 а) часто і довго ширяють, виглядаючи велику здобич, іноді підстерігають мишовидних гризунів біля нір. На території України зрідка зустрічається беркут - Адиііа скгузаеіоз (маса тіла - до 5 кг, розмах крил - до 2 м), кілька пар якого гніздиться в Карпатах; степовий орел — А. піраіепзіз (маса тіла до 4 кг), що зрідка гніздиться в заповіднику Асканія-Нова; орел-могильник — А. Неііаса (маса - до 4 кг) - рідкісний гніздовий птах Криму, лісостепової та степової зон. Лунь (рід С і г с и б)

• жителі відкритих ландшафтів (полів, луків та боліт) повільно літають понад землею, схоплюючи здобич (мишовидних гризунів, ящірок, дрібних птахів тощо). У нашій фауні поширені лунь польовий (Сігсиз суапеиз), лунь степовий (С. тасгоигиз), лунь луговий (С. рудагдиз), лунь болотяний (С. аеигидіпозиз). Пере­важно мишовидними гризунами живляться канюк звичайний (Виіео Ьиіео) - досить численний гніздовий і перелітний птах всіх лісових районів України; зимняк (В. Іа§ориз) - зимуючий птах на всій території України (зустрічається з кінця вересня до квітня); степовий канюк (В. ги/іпиз) - дуже рідкісний птах України. Рідкісні гніздові птахи Криму стерв’ятник (Иеоркгоп регспоріегиз), чорний гриф (Ае§уріиз топаскиз), білоголовий сип (Сурз {иіииз) живляться мертвими тваринами і навіть тими, що почали розкладатися. Шуліка чорний (Мііииз когзскип) та шуліка рудий (М. тіїиіз) живляться різноманітною їжею: гризунами, дрібними птахами, комахами, падлом. Осоїд (Регпіз аріиогиз) надає перевагу диким бджолиним комахам (осам, бджолам, джмелям), змієїд (Сігсаеіиз /егох) - плазунам.

До родини Соколині (Гаїсопісіае) належать представники, що мають зубчик на наддзьобку, якому відповідає вирізка на піддзьобку. Дуже рухливі птахи, що полюють на живу здобич, часом більшу за них (зайців, качок), падло не їдять. Однак основна їх їжа - мишовидні гризуни та дрібні птахи. Належать сокіл-сапсан. (Раїсо реге§гіпиз), балобан (Р. скегги§), кібчик (ЕгуіНгориз иезрегііпиз) та ін.

Ряд Куроподібні — СгаІІіГогтев. Належить понад 250 видів птахів, поширених в усіх частинах світу, з них в Україні - 7. Птахи великого та середнього розміру, рідше дрібні (довжина тіла - 12-125 см, маса - від 45 г до 6-8 кг) (рис. 231). Особли­вості зовнішньої морфології пов’язані з наземним способом жит­тя. Тіло компактне, крила короткі й широкі; дзьоб короткий, опуклий; ноги сильні, з довгими, злегка зігнутими кігтями, пристосованими до розгрібання ґрунту. Рослиноїдні, проте у літній період споживають безхребетних. Для кращого перети­рання їжі проковтують пісок, камінці. Більшість куриних - полігами. Самці більших розмірів і яскравіше забарвлені. Про пташенят турбуються здебільшого самки. Гніздяться на землі. У кладці - від б до 24 яєць. Виводкові птахи. Ведуть осілий або кочовий спосіб життя, і лише перепілки - перелітні. Нале­жать тетерева, глухарі, куріпки, перепели, фазани, рябчики, кеклики.

Тетерев звичайний - Ьугигиз іеігіх (маса від 700 до 1600 г) поширений у лісостеповій та лісовій зонах Євразії. В умовах України - нечисленний птах Полісся. Добре виражений стате­вий диморфізм. Самка відкладає від 4 до 14 яєць, які насиджує до 25 днів. Спостерігається високий відсоток загибелі яєць та молодняка через несприятливі кліматичні умови, хижаків, ви­пасання худоби. У літній період живляться і рослинною, і тва­ринною (дрібними безхребетними) їжею, узимку - бруньками, сережками берези, вільхи, верби. Восени утворюють зграї, які зберігаються протягом усієї зими. Узимку ночують у снігу, іноді прориваючи в ньому ходи до 10 м. У сильні заметілі можуть залишатися під снігом по кілька днів. Трапляються випадки, коли сніг вкривається твердою кіркою, з-під якої птахи не мо­жуть вибратися і масово гинуть.

Рис. 231. Різні види птахів:

а — глухар; б — куріпка біла; в - рябчик; г - перепел; д — фазан; е — гоацини (дорослий і молодий); с — дрохва.

Глухар звичайний - Теігао иго§аІІиз (маса - до б кг) населяє зону тайги Євразії, але в багатьох місцях він зник у зв’язку з вирубуванням лісів. В Україні рідкісний (інколи зустрічається на Поліссі та в Карпатах). Полігамний вид з яскраво вираженим ста­тевим диморфізмом. Самка відкладає 7-9 яєць і насиджує 24 дні. Живлення глухаря змінюється за сезонами: взимку споживає здебільшого хвою; у весняно-літній період - ягоди, хвою. Як нечи­сленний птах потребує охорони. Токовища та місця гніздівель глу­харя охороняються у Поліському та Карпатському заповідниках.

Куріпка сіра - Регйіх регйіх (маса тіла - до 500 г) поширена повсюди, за винятком Крайньої Півночі і зони тайги, але останнім часом у зв’язку з розвитком землеробства подекуди зустрічається і там. В Україні найчисленніша в степовій та лісостеповій зо­нах, де заселяє поля, луки, яри. Гніздиться парами. Самка відкладає від 12 до 22 яєць, насиджує 20-22 дні. Пташенят во­дять і самець, і самка. Куріпка сіра поїдає шкідливих черепа­шок, колорадських жуків, слизнів, а також насіння бур’янів

,

є дуже корисним птахом. Проте в останній період чисельність її різко зменшилася внаслідок використання пестицидів. Небез­печними ворогами куріпки є бродячі коти й собаки, які знищу­ють кладки яєць, пташенят і дорослих.

Куріпка біла - Ьа§ориз Іа§ориз (маса - 400-500 г) поширена в зоні тундри. Узимку просувається в лісотундру та лісову зону. Трапляється іноді і в північних районах України. Улітку має коричневе забарвлення, узимку - біле, навесні і восени - стро­кате. Птах цей добре пристосувався до наземного способу жит­тя: швидко бігає, спритно затаюється, має захисне забарвлення оперення та яєць. Гніздиться парами. Самка насиджує яйця, а самець охороняє гніздо. У період вигодовування пташенят кілька виводків об’єднуються в одну зграйку, в якій дорослі птахи спільно захищають молодь. Усю зиму куріпки тримаються згра­ями. Живляться майже виключно рослинною їжею (бруньками, сережками, ягодами, листям, насінням). У горах Криму і в За­карпатті акліматизовано кеклика (Аіесіогіз какеїік), а у південних приморських областях і Закарпатті - фазана (Рказіапиз соїскісиз). До ряду Куроподібні належать також північноамериканські індики, дика банківська курка та ін. Дика банківська курка (Саііиз §а11из) поширена в Індії, Бірмі та на Малайському архіпелазі. Живе в чагарниках та в лісах; гніздиться на землі. У кладці - 5-8 яєць білого кольору, які насиджує самка. Живиться насінням, вегетативними частина­ми рослин, комахами. Курині - цінні мисливські птахи, проте чисельність їх в Україні незначна, тому повсюди їх треба охороняти, розводити штучно на спеціальних птахофермах і потім випускати у мисливські угіддя.

Ряд Журавлеподібні — СтиіГогтез. Належать 214 видів птахів, поширених повсюди (крім полярних областей), однак більшість має обмежений ареал. В Україні - 15 видів (у тому числі і залітних). Різні родини Журавлеподібних іноді виділяють у самостійні ряди, проте за системою Уетмора 13 сучасних ро­дин (триперсткові, журавлині, пастушкові, дрофові, лежневі та ін.) об’єднують в один великий ряд. Птахи від дрібних (маса ЗО г) до великих (16 кг масою та 2 м висотою) розмірів. Перева­жно наземні, пов’язані з болотами чи навколоводними біотопами, деякі живуть у сухих степах і лише окремі - водні чи лісові.

Родина Журавлині - Сгиійае — об’єднує птахів масою від 2 до 15 кг і висотою від 79 до 152 см, які мають довгі сильні ноги та довгу шию (рис. 232). Дзьоб прямий, списовид­ний. Пальці біля основи з’єднані короткою перетинкою, заднійпалець розміщений вище за інші. Хвіст утворений довгим, розсу­неним пір’ям, що звисає вниз. У польоті шию і ноги витягують майже по прямій лінії (як леле­ки), на дерева не сідають. Вида­ють сильні трубні звуки (курли­кання). За резонатор при цьому править видовжена трахея. Мо- ногами, пари зберігаються про­тягом багатьох років. У брачний період спостерігається складне токування:групові і парні танці. Гніздо на землі. Яєць - 1-2; на­сиджує переважно самка (близь­ко місяця). Птахи виводкові. Переважно рослиноїдні (поїдають зелені частини рослин, насіння, ягоди), можуть живитися і тва­ринами (комахами, земноводни­ми, плазунами, яйцями птахів). Під час линяння оперення крил не здатні до польоту.

Н

0

Рис. 232. Журавлі: а - сірий; б - красавка; в - білий.

а території України зу­стрічаються три види, з яких два зрідка гніздяться, а один - залітний (журавель білий, або стерх - Сгиз Іеисодегапиз). Жу­равель сірий (С. §гиз) гніздиться в небагатьох районах Полісся і східного Лісостепу. Журавель степовий, або красавка (АпіНго- роШез иігдо), - у районі Сиваша і Керченської затоки. На прольоті бувають по всій території краї­ни. Зимують у Північній і Схід­ній Африці і Південній Азії. Як рідкісні види і окраса рідної при­роди потребують охорони. До Червоної книги МСОП занесено половину видів журавлів світу (усього відомо 14 видів). Основнапричина скорочення їх чисельності - руйнування людиною се­редовища: розорювання степів, осушення боліт тощо. Багато птахів гине, розбиваючись об лінії електропередач. Журавлі дуже полохливі і при насиджуванні яєць залишають кладку, якщо людина з’явиться у полі їх зору за кілька сотень метрів від гнізда.

Родина Дрохвові - Оіісіісіае - птахи великого і середнього розміру (маса - 1-16 кг). За зовнішнім виглядом подібні до куриних. Мають масивний тулуб, велику голову; лапи відносно короткі, трипалі; дзьоб короткий і стиснутий зверху. Живляться рослинною і тваринною їжею. Моногами або полігами. Гніздо будують на землі. У кладці - 1-5 яєць. Про потомство турбується лише самка. Птахи виводкові. Пта­шенята мають захисне забарвлення і здатність до затаювання. В Україні зустрічається 2 види - дрофа і стрепет. Дрохва - Оііз Іагйа (маса - до 16 кг) - найбільший із птахів нашої країни. Поселяється на степових ділянках, полях. Ареал і чисельність дрофи, як і хохітви (Теігах іеігах), в останній період різко скоротилися внаслідок господарського освоєння степів і напівпустель та переслідування з боку людини. Під час оранки гинуть яйця, а від застосовування отрутохімікатів і під час збирання урожаю - пташенята та дорослі птахи. В Україні дрофа

• дуже рідкісний гніздовий птах Причорноморських степів та Криму, що зимує у південній частині степової зони; стрепет - зникаючий вид (лише кілька пар гніздиться в Чорноморсько­му заповіднику, Асканії-Нова). Обидва види, як і рідкісний залітний птах джек (СНІатуйоІіз ипйиіаіа), потребують охоро­ни та штучного розведення.

Родина Пастушкові - КаПійае - об’єднує птахів, що мають стиснуте з боків тіло (завдовжки 16-63 см), помірної довжини ноги, довгі пальці (кожен із шкірястою ото­рочкою). Болотні, рідше водні птахи, що пристосувалися до життя серед густих заростей. Швидко бігають (деякі навіть по водяних рослинах), спритно лазять у заростях, добре плавають і пірнають. Літають погано. Гнізда мостять на землі у заростях; у лиски бувають і плавучі. У кладці - 6-12 яєць; насиджують і водять виводок обидва партнери. Птахи виводкові. Жителями боліт і вологих луків нашої країни є деркач (Сгех сгех), погонич (Роггапа роггапа), пастушок (Каїїиз адиаіісиз), лиска (Риііса аіга), водяна курочка (Саіііпиіа сНІогориз) та ін. Усі вони - гніздові перелітні птахи, що зимують на півдні Європи (у тому числі і України), у Північній Африці, Південній Азії та ін.

Ряд Сивкоподібні — СЬагайгііГогте5. Включає підряди Куликові (СЬагасігіі) та Мартинові (Ь а г і). До куликових належать дрібні та середнього розміру птахи (маса від 20 до 1100 г), поширені переважно у Північній півкулі. Населяють різноманітні приводні біотопи (прибережні та болотисті місця) різних природних зон від тундри до пус­телі. Тіло струнке, кінцівки довгі; передні пальці також довгі, інколи з’єднані зачатковою плавальною перетинкою; дзьоб здебільшого довгий, загострений, служить для здобування корму у вологому ґрунті. Живляться переважно безхребетни­ми, рідше - насінням, ягодами. Більшість - моногами. Гніздяться на землі. У кладці здебільшого 4 яйця. Насиджу­ють і самка, і самець. Виводкові птахи. Перелітні. Зимують у Південній Африці, Австралії. Багато видів веде нічний і при­смерковий спосіб життя.

У фауні України - 45 видів куликових, серед яких є звичайні гніздові птахи, зокрема вальдшнеп (Зсоїорах гизіісоїа), дупель (СаИіпа§о тейіа), бекас (С. §аІІіпа§о), кроншнеп великий ДОитепіиз агдиаіа), великий веретенник (Ьітоза Іітоза), кулик- сорока (Наетаіориз озігаІе§из), чайка, або чибіс (Уапеїіиз иапеїіиз) (фото 3 на вкладці), малий зуйок (СНагайгіиз йиЬіиз), морський зуйок (СН. аіехапсігіпиз) та ін. Чимало куликових - рідкісні залітні чи пролітні птахи наших територій: сивка бурокрила (Ріииіаііз йотіпіса), зуйок товстодзьобий (СНагайгіиз ІезсНепаиІІіі), зуйок каспійський (СН. азіаіісиз), кречітка (СНеііизіа §ге§агіа), кронш­неп малий (Иитепіиз іепиігозігіз) та ін.

Підряд Мартинові об’єднує птахів різних розмірів

із видовженим гострим або загнутим гачкоподібним дзьобом, довгими крилами та короткими ногами. Три передніх пальці з’єднані плавальною перетинкою. Оперення густе із значною кількістю пуху. Поширені по всій земній кулі. Оселяються зав­жди біля води. Моногами. Гніздяться найчастіше колоніями. Гнізда влаштовують на землі або на виступах скель. Перелітні. Зимують на півдні Європи та Азії (частина - на берегах Чорного моря). Включає 2 родини: Поморникові (8 і е г с о- гагіісіае) і Мартинові (Ьагісіае). Поморникові мають своєрідної форми хвіст - клиновидний, з видовженими центральними рульовими перами. Живляться рибою, яку відбирають у мартинів і крячків, ганяючись за ними. В Україні поморники: середній - Зіегсогагіиз ротагіпиз, довгохвостий - 8. Іоп§ісаийиз, короткохвостий - 8. рагазііісиз - рідкісні залітні птахи; зустрічаються також під час перельотів.

Родина Мартинові об’єднує птахів, що живуть по берегах морів, рік і озер, гніздяться здебільшого колоніями, чудові літуни, до того ж добре плавають. Так, на морських уз­бережжях України звичайними гніздовими птахами є мартини: сизий (Ьагиз сапив), сріблястий (Ь. аг§епіаіиз), морський голу­бок (Ь. §епеі), чорнодзьобий крячок (СеІосНеІійоп піїоііса). На великих прісних водоймах поширені мартини звичайний (Ь. гідіЬипдиз) та малий (Ь. тіпиіиз), крячок світлокрилий (СМійопіаз Іеисоріега), крячок чорний (СН. пі§га) (гніздяться на болотах), річковий (Зіегпа кігипйо), малий (5. аІЬі/гопз). Деякі бувають під час прольотів, на зимівлі чи зрідка залітають на нашу територію. Так, рідкісними залітними птахами нашої фа­уни є мартини трипалий (Кізза ІгШасіуІа), великий морський (Ь. тагіпиз), полярний (Ь. НурегЬогеиз); у незначній кількості гніздяться і перебувають під охороною чеграва (Нудгорго§пе сазріа), чорноголовий реготун (Ь. ісНіуаеІиз).

Живляться Мартинові переважно рибою, а також наземни­ми тваринами (комахами, мишовидними гризунами, плазуна­ми, дрібними птахами та пташенятами). Дуже велику користь приносять мартини середземноморський та сріблястий, які зни­щують величезну кількість комах-шкідників сільськогоспо­дарських рослин, відлітаючи у пошуках корму за десятки кілометрів від гніздових колоній. Чисельність деяких мартинів (зокрема, сріблястого), що живляться рибою та птахами, у за­повідниках регулюють до певних меж.

Ряд Голубоподібні — СоїитЬіґогтей. Належить понад 300 видів птахів, поширених по всьому світу, крім Арктики; в Україні

• 9 видів.

Довжина тіла - до 75 см, маса - від ЗО г до 1 кг. Оперення мають щільне, крила загострені, видовжені. Хороші літуни. Переважно рослиноїдні, тому розвинені воло та м’язовий шлу­нок. Моногами. Насиджують яйця обидва партнери. Належать родини: Рябкові (Ріегосіійае) та Голубині (С о 1 и т Ь і (і а е). Представники родини Рябкові (всього 16 видів) населяють сухі степи і пустині Африки та Південної Азії, регулярно здійснюючи далекі перельоти на во­допій. Пташенятам воду приносять у волі та на мокрому оперенні. Чудові літуни. Гніздяться на землі. Живляться зеленими части­нами рослин, ягодами, насінням, комахами. Окремі види (рябки чорночеревий - Ріегосіез огіепіаіів та білочеревий - Р. аІсНаіа, саджа - Зуггкаріез рагасіохиз) - рідкісні залітні птахи південно- східних районів України.

До родини Голубині належать птахи середнього розміру з невеликою головою, короткими шиєю і ногами. Біля основи дзьоба є восковиця - м’яка шкіра, що прикриває ніздрі. Куприкова залоза недорозвинена або відсутня. Поширені у помірних і жарких широтах. Живляться переважно рослинною їжею, частково тваринною. Моногами. Гніздяться на деревах, кущах, у дуплах. Протягом сезону буває 2-3 кладки з 1-2-х яєць. Насиджують обидва партнери. Нагніздні птахи. Перші дні бать­ки вигодовують малят «пташиним молоком» - відторгнутим епітелієм стінок вола. У післягніздовий період утворюють зграї. Більшість видів осілі.

На території України поширені голуб сизий - СоїитЬа Ііиіа (гніздовий осілий птах гірського Криму), голуб синяк - С. оепав та припущень (С. раїитЬиз), що гніздяться в старих мішаних лісах і є перелітними птахами (зимують у Південній Європі, у тому числі і в Криму, Закавказзі, Західній Азії). Голуб сизий є родоначальником усіх порід домашніх голубів. Його напівдика форма поширена у населених пунктах. Можуть збиратися у великі зграї і шкодити посівам зернових, забруднювати вулиці, будівлі, розносити деякі інфекційні захворювання (орнітози). Але якщо чисельність цих птахів регулювати, то вони є окрасою наших населених пунктів, предметом захоплення голуб’ятників та об’єктом наукових до­сліджень. Синяк та припутень - об’єкти любительського полюван­ня, але великого значення не мають (через малу чисельність).

Досить поширеними є горлиця звичайна (Зігеріореііа іигіиг)

• гніздовий перелітний птах нашої фауни - та горлиця кільчаста (8. йесаосіо), яка поширилась в Україні у середині минулого століття із заходу. Її ареал з кожним роком розширюється на схід та північний схід. Це осілий птах, що гніздиться у садах та парках. Восени живиться на полях. Узимку скупчується біля елеваторів, млинів, хлібних заводів. Може завдавати шкоди, поїдаючи зерно.

Ряд Зозулеподібні — Сисиїіґогтез. Належать птахи малого й середнього розмірів (маса - від 20 г до 1 кг) з м’яким оперенням. Хвіст і крила довгі. На ногах два пальці спрямовані вперед, два

• назад. Поширені по всіх материках, за винятком високих широт, проте більшість видів живе у тропіках. Живляться тваринною їжею, переважно комахами. Із 130 видів зозуль май­же половина - типові моногами, що будують примітивні гнізда. Обидва партнери насиджують кладку із 2-6 яєць, вигодовують пташенят. Є гніздові паразити, які не насиджують своїх яєць, а підкладають їх у чужі гнізда.

В Україні поширена зозуля звичайна - Сосиїиз сапогиз (маса 85-120 г), що розмірами і забарвленням нагадує яструба- перепелятника. Зустрічається у найрізноманітніших біотопах. За період розмноження (квітень - середина липня) самка відкладає до 20 яєць з інтервалами в 1-3 дні. Відомо близько 120 видів птахів (здебільшого дрібних горобиних, дятлів, ку­ликів), у гнізда яких зозуля підкидає свої яйця. У зозуленяти, що виклюнулось із яйця, проявляється рефлекс викидання: воно викидає інших пташенят із гнізда і залишається саме. Зозуленя швидко росте (фото 4 на вкладці), в тритижневому віці залишає гніздо, хоча нерідні батьки продовжують підгодовувати його далі. У харчовому раціоні зозулі переважають волохаті гусениці, яких інші птахи майже не споживають; у цьому користь зозулі. Зи­мують ці птахи в Екваторіальній і Південній Азії, в Індонезії. Спочатку відлітають дорослі, пізніше - молодь. Повертаються із місць зимівлі у квітні-травні.

Ряд Совоподібні — Зігідіїогтез. Належить близько 140 видів, поширених по всій земній кулі, за винятком Антарктиди; з них в Україні - 13 (10 гніздяться і 3 - залітні). Нічні хижі птахи різних розмірів (довжина тіла - від 12 до 84 см, маса - від 50 г до 4,5 кг). Оперення м’яке, але нещільне; політ безшумний. Дрібне пір’я, що променями розходиться від очей, утворює характерний лицьовий диск. Дзьоб невеликий, гачкуватий; очі розташовані фронтально (бінокулярний зір), добре бачать у темряві. Вушні отвори великі, слух - гострий. Ноги сильні, пальці закінчуються міцними зігнутими кігтями. Живляться переважно мишовидними гризунами і комахами. Сичик-горобець робить запаси кормів. Власне гнізд сови, за незначним винят­ком, не будують. Яйця (від 1 до 11) відкладають у дуплах, між корінням дерев, у норах або використовують гнізда воронових птахів. Насиджує самка, самець носить їй корм. Гніздові птахи. Ведуть осілий або кочовий спосіб життя. Мовчазні птахи (за винятком шлюбного періоду, коли кричать уночі). Дуже виражена залежність між кормовою базою і кількістю пташе­нят у виводку.

Найбільш поширені в Україні сови вухата (Азіо оіиз) та боло­тяна (А. Цаттеиз), які ведуть осілий спосіб життя; узимку ко­чують. У лісах Полісся і Лісостепу досить звичайною є сіра сова (Зігіх аіисо), довгохвоста сова (8. игаїепзіз). В окультуреному ландшафті (населених пунктах, навіть у містах, садах і парках) оселяється хатній сич (Аікепе посіиа). Гнізда робить у щілинах будівель, скиртах соломи, дуплах дерев. Нечисленними птахами, іцо потребують охорони, є: найбільша із наших сов - пугач - ВиЬо ЬиЬо (розмах крил - 180 см, маса тіла - 3,3 кг); сичик- горобець - Сіаисісііит раззегіпит (найменший представник сово­подібних нашої фауни); сич волохатий (Аезоііиз /ипегеиз); сипу­ха (Туіо аІЬа). Зрідка залітають на територію України сови бородата (8. пеЬиІоза), яструбина (8игпіа иіиіа), біла (Иусіеа зсапсііаса). Сова біла, або полярна, поширена лише в Арктиці і субарктиці. Частково осілий або переважно кочовий птах. Чи­сельність коливається залежно від умов живлення і насамперед - від чисельності лемінгів. Сови - дуже корисні птахи; вони зни­щують гризунів, чим приносять велику користь сільському гос­подарству; поїдаючи хворих і старих тварин, здійснюють санітарні і селекційні функції. Потребують охорони. До Червоної книги України занесені пугач, сич волохатий, сичик- горобець, сипуха, сови бородата і довгохвоста.

Ряд Стрижеподібні - АросШогтев. Об’єднує дрібних та найдрібніших птахів (маса - 1,6-100 г) з довгими гострими крилами, що більшу частину життя проводять у польоті. При похолоданні температура тіла знижується настільки, що птахи впадають в оціпеніння. Належать два підряди: Стрижі та Колібрі.

Підряд Стрижі - Аройез - об’єднує птахів (близько 70 видів) із вузькими шаблеподібними крилами, маленьким дзьо­бом, широким розрізом рота, слабкими короткими ногами з чіпкими кігтиками на пальцях. Сидіти на гілках та переміщатися по землі не можуть. Більшу частину часу проводять у повітрі, ловлячи комах. П’ють також на льоту. Швидкість польоту - 120-170 км/год. Гніздяться колоніями. Гніздові птахи, у середній смузі - перелітні. По всій Україні гніздиться стриж чорний (серпокрилець) - Ариз ариз; стриж білочеревий - А. теІЬа - у Криму. Серпокрилець здебільшого зустрічається в населених пун­ктах. Гнізда будує під дахами, на високих будинках, інколи - у дуплах. Відлітає на зиму в Африку в серпні, повертається у травні. Дуже корисний і чудовий декоративний птах.

Підряд Колібрі - ТгосЬіІі - об’єднує 320 видів дуже маленьких птахів (найменші - розміром, як джміль), по­ширених у Північній та Південній Америці. Оперення блиску­че, яскраве. Роблять величезну кількість помахів крильми (до 50-100 в секунду), тому можуть зависати у повітрі. Живляться нектаром квітів та комахами, що є у квітах. Дзьоб довгий, зле­гка загнутий. Мускульний язик при смоктанні нектару згортається у трубку. Пташенят вигодовують нектаром.

Ряд Ракшоподібні - СогасііїогтезЬі. Об’єднує близько 200 видів птахів, що значно відрізняються (маса - від 10 г до 4 кг), поширених здебільшого у тропіках і субтропіках; в Україні - 5 видів. Забарвлення яскраве, з металевим блиском, часто одна­кове у самців і самок. Моногами. Гнізда споруджують у дуплах, тріщинах скель чи норах, які риють самі. Пташенята - сліпі, безпорадні. Турбуються про них обидва батьки. Живляться тваринною їжею.

До родини Рибалочкові - Аісейіпійае - належать яскраво забарвлені птахи (всього 100 видів) з великою головою, довгим дзьобом та коротким хвостом. У нашій фауні єдиний представник - блакитна рибалочка (Аісейо аіікіз). Осе­ляється біля прісних водойм з береговими урвищами, де риє нори і влаштовує гнізда. Живиться дрібною смітною рибою, комахами й іншими безхребетними. Поширена по всій Україні, але всюди нечисленна. Зимує у південній частині ареалу, є окрасою нашого довкілля.

Родина Бджолоїдкові - Мегорійае. У нашій фауні місцями досить численним видом є бджолоїдка звичайна (Мегорз аріазіег) - гніздовий перелітний птах Степу та південної частини Лісостепу і Криму. Поїдають комах, у тому числі й бджіл, завдаючи деякої шкоди бджільництву. Прикрасою природних ланшафтів є також сиворакша (Согасіаз £аггиІиз), що належить до родини Сиворакшеві (Согасі- і й а е), та одуд (ІІрира ерорз) (родина Одудові - Ири- р і Й а е). Крім того, це дуже корисні птахи, які живляться переважно комахами. Зимують в Африці.

Ряд Дятлоподібні — Рісіїогте8. Належить близько 400 видів птахів, поширених у помірних і тропічних широтах обох півкуль (немає в Австралії, Новій Гвінеї, Полінезії та на Мадагаскарі). В Україні - 10 видів (рис. 233). Птахи малих і середніх розмірів (довжина тіла - 10-65 см, маса - 6-300 г). Об’єднує 2 підря­ди: Примітивні дятлоподібні (ОаІЬиІае), поширені у тропіках (належать Туканові - КатрЬаз- іісіае, Медоукажчики - Іпйісаіогійае та ін.) і Справжні дятли (Ріс і), представники яких поширені у нашій фауні.

Підряд Справжні дятли - Рісі - птахи малих і середніх розмірів, що ведуть переважно деревний спосіб жит­тя. Дзьоб прямий, міцний, долотоподібний. Тонкий довгий язик може висуватися з рота на довжину дзьоба, щетинки на його кінці та липка слина дають змогу виймати комах із вузькиха - дятел малий; б - дятел зелений; в - крутиголовка.

щ ілин і ходів. Два пальці ніг спрямовані вперед, два - назад; кігті малі, загнуті. Пересу­ваючись по стовбурах, дятел чіпляється кігтями за нерівності кори і опирається на жорсткий, пружний хвіст. Живляться дят­ли комахами, їхніми личинками, плодами, насінням. Гнізда вла­штовують у дуплах, які видов­бують самі. Моногами. У кладці

• 2-13 білих яєць. Насиджують обидва партнери. Гніздові птахи.

У північних і помірних широтах дятли - осілі птахи, але роблять значні мандрівки у пошуках корму. У шлюбний період вида­ють гучну барабанну трель, ударяючи дзьобом по сухому сучку.

Найбільшим серед дятлів є жовна чорна - Бгуосориз тагііиз (маса тіла до 400 г) - нечисленний гніздовий птах Полісся, Карпат та деяких районів Північного Лісостепу. Населяє старі високо­стовбурні хвойні і мішані ліси. їхні великі дупла використовують інші птахи-дуплогніздники, а також білки, соні, кажани. Жив­ляться комахами (переважно короїдами, вусачами та їхніми личинками, рідше мурашками). Дещо менші від жовни дятли зелений (Рісиз иігійіз) та сивий (Р. сапиз), поширені в Карпатах, Поліссі і Лісостепу. Населяють переважно листяні ліси. Жив­ляться комахами, часто руйнують мурашники. Найчисленнішим серед дятлів є великий строкатий (Бетісігосороз та]ог), який гніздиться по всій території, за винятком безлісих степових районів. Дещо менш численні дятли білоспинний (£). Іеисоіоз), середній строкатий (£). тейіиз) та малий строкатий (£). тіпог). У Карпатах в невеликій кількості зустрічається трипалий дя­тел (Рісоійез ІгШасіуеиз), у якого не чотири, а три пальці - два з них спрямовані вперед, а один назад. На голові у самців - золотисто-жовта шапочка. До родини Дятлові (Рісі- йае) належить також крутиголовка (Іупх /огдиШа), що оселя­ється на узліссях, галявинах, в садах і парках. На відміну віддятлів крутиголовка - птах перелітний; зимує в Африці, Індії, Китаї. Живиться комахами, їхніми яйцями, личинками. Полю­бляє мурашок. Наляканий птах крутить головою і шипить. Дя­тли - корисні комахоїдні птахи, що відіграють значну позитив­ну роль у лісових екосистемах (санітарні та хірургічні функції).

Ряд Горобцеподібні — Раззегіїогтез. Найчисленніший ряд, який об’єднує 60% сучасних птахів (близько 5 тис. видів), по­ширених повсюдно (космополіти), крім Антарктиди. В Україні

• 135 видів (рис. 234). Переважно дрібні і середніх розмірів птахи масою від 4 г до 1,5 кг. На ногах 3 пальці спрямовані вперед, один - назад. Більшість видів пов’язані із деревною та кущовою рослинністю, деякі ведуть наземний спосіб життя. За способом живлення - комахоїдні, зерноїдні та всеїдні. Переважно моногами, небагато видів - полігами. Більшість майстерно бу­дує складні гнізда. Гніздові птахи. Добре виражений статевий диморфізм. Самці більшості видів, що належать до підряду Співочі горобині (Раззегез), у шлюбний період гарно співають. У них у нижній гортані добре розвинені 5-7 пар голосових м’язів, а нижні кільця трахеї, зростаючись, утворюють резонатор. До цього підряду належать усі наші горобині, яких об’єднано в цілий ряд родин.

До родини Воронові - С о г V і й а е - належать найбільші птахи ряду Горобцеподібні (крук, наприклад, має масу до 1600 г). Оперення здебільшого темне, з металічним блиском. Гніздяться окремими парами або колоніями. Всеїдні. Населяють різні біотопи, часто урбанізовані. Ці птахи першими серед пернатих зуміли подолати фактор неспокою, перестали боятися постійної присутності людей, у тому числі й поблизу гнізда. Живлячись відходами, вони у містах достатньо забезпечені кормом. Тому урбанізація спричинила у всьому світі небачене за своїми масштабами розмноження воронових птахів. Сформувалися міські популяції ворон, галок, граків, які ведуть осілий спосіб життя. Узимку вони часто утворюють величезні змішані зграї. Гніздові птахи. Про потомство турбуються обидва партнери. На­лежать: крук (Согииз согах) (фото 5 на вкладці), ворона сіра (С. согпіх) (фото 6 на вкладці), грак (С. /гидіІе§из), сорока (Ріса ріса), галка (С. топейиіа), сойка (Саггиіиз діапсіагіиз) (фото 7 на вкладці). Воронові, незважаючи на те що місцями можуть принести тимчасову шкоду (сіра ворона, сорока і навіть сойка), належать до корисних птахів, які заслуговують на охорону.