Поведінка птахів

Основу поведінки птахів становлять інстинкти, які забезпечу­ють розмноження, турботу про потомство, живлення, міграції та ін. Ключовими подразниками при цьому виступають окремі елементи середовища (тривалість світлового дня, зміна умов живлення, поведінка особин свого виду і т.д.).

Поведінка кожної особини збагачується шляхом набуття індивідуального досвіду, тобто вироблення умовних рефлексів. Так, у птахів виробляються харчові й оборонні рефлекси за уча­стю переважної більшості аналізаторів. Пернаті здатні до на­слідування і навчання, особливо пташенята.

Конрад Лоренц (австрійський етолог) виявив у пташенят явище імпринтингу, або закарбування: тільки-но з’явившись на світ, пташенята закарбовують у своїй пам’яті будь-який ру­хомий предмет. Вони слідують за ним, вважаючи його своєю матір’ю. Цей тип імпринтингу оборотний: інкубаторні каченя­та, у яких вироблений імпринтинг на людину, легко переключаються на слідування за живою качкою, якої вони ніколи не бачили раніше. До категорії імпринтингу відносять також запам’ятовування твариною місця свого народження, карти зоряного неба тощо. Здатність тварин повертатися до сво­єї домівки (гнізда, лігва та ін.) одержала назву хомінгу (англ. котіп§, від коте - «повертатися додому»). Отже, хомінг (інстинкт дому) також дуже добре виражений у птахів, особли­во у поштових голубів. Бурокрила сивка (Ріітаїіз йошіпіса), яка відлітає наприкінці літа на зимівлю за 13 тис. км від місць свого гніздування, наступної весни знову повертається сюди і влаштовує гніздо в кількох метрах від минулорічного.

Розвинена у птахів і розумова діяльність (елементарна). Для цієї форми поведінки характерною є здатність сприймати най­простіші зв’язки наколишнього середовища і оперувати ними при побудові програми поведінки у незнайомих ситуаціях. Осо­бливо виражена вона у воронових, денних хижаків. Так, ворони кидають з певної висоти молюсків, щоб у них розбилася черепа­шка. Іноді вони використовують камінь, щоб розбити шкаралу­пу яєць, розмочують сухий хліб у калюжах та ін.

Птахам властива образна та емоційна пам’ять. Так, курка пам’ятає, де знаходиться корм, 3-5 днів, а де її вдарило струмом

• 2,5 тижні. Відомі випадки повернення голубів до рідної голу­б’ятні навіть через 8 років. А пам’ять про агресивну поведінку співродичів зберігається у цих птахів більше місяця. Птахам властиві емоції: радість, сум, страх, злоба, спокій, що мають і зовнішній прояв.

У пташиному угрупованні існує сувора ієрархія; у них є домінуюча особина А, субдомінанти другого, третього і т.д. по­рядків, яких позначають наступними літерами алфавіту. Особи­на А домінує над усіма, Б - підкоряється А, але панує над усіма іншими і т.д. Іноді ієрархія набуває вигляду замкненого циклу, тоді птах, який посідає останнє місце в ієрархічній драбині, починає домінувати над субдомінантою (особиною А). Конрад Лоренц вивчав ієрархію у колонії галок. Усі птахи чітко знали своє місце і вступали у контакт із особинами такого ж або бли­зького рангу; конфліктні ситуації найчастіше виникали між особинами А і Б, Б і В та ін

.

СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД ПТАХІВ

Клас Птахи (А V е з) поділяють на два підкласи:

1. Ящерохвості, або Давні, птахи (АгсЬаеог- пііЬез); 2. Віялохвості, або Справжні, пта­хи ДО е о г п і 1 Ь е з). До ящерохвостих належить лише один викопний вид - археоптерикс. Підклас Віялохвості об’єднує три надряди сучасних птахів: Плаваючі (І га р е п п е з), Бігаючі, або Безкільові (Каіііае), та Кілегруді птахи (С а г і п а і а е). За іншою класифікацією (М.П. Наумов, М.М. Карташов, 1979 р.) до під­класу Віялохвості відносять 2 надряди: І. Пла­ваючі з одним рядом - Пінгвіноподібні, та

2. Типові, або Новопіднебінні птахи (Иео- £ п а І Ь а е), до якого належать усі інші ряди.

Р

Рис. 226. Пінгвін королівський

яд Пінгвіноподібні — брЬепізсіГогтез. Включає близько 20 видів, поширених у Південній півкулі від берегів Антаркти­ди до 30° південної широти (рис. 226). Окремі види зустрічаються і біля екватора. їх поширення пов’язане з холодними оке­анічними течіями. Довжина тіла - від 40 (галапагоський пінгвін) до 120 см (імператорський пінгвін), маса - від 3 до 42 кг. Пінгвіни втратили здатність до польоту і набули пристосувань до плаван­ня (зі швидкістю 36 км/год), також нірнання (на глибину до 20 м, а імператорський пінгвін - до 200 м). Тіло обтічне, вкрите лускоподібним щільним оперенням (без аптерій). Зверху тіло вкрите чорним або сірим оперенням, знизу - білим. Крила пере­творилися на ласти; задні кінців­ки віднесені назад. Грудина і гру­дна мускулатура розвинені доб­ре, хоча кіль грудини невисокий.

Кістки не пневматичні. Усі пальці спрямовані вперед і з’єд­нані плавальною перетинкою. На землі тіло тримають вертикаль­но, пересуваються, крокуючи, рідше бігаючи. По снігу ковза­ють на череві. Живляться у морі дрібною рибою, молюсками, ра­коподібними. Більшість пінгвінів гніздиться колоніями, у яких бу­ває до 1 млн. особин. Гнізда вла­штовують на поверхні землі,

використовуючи для цього здебільшого камінці, інші гніздяться у заглибленнях скель чи норах під корінням дерев. Відкладають здебільшого 2 яйця. Імператорський і королівський пінгвіни яйце (одне) утримують весь інкубаційний період на лапах, прикрив­ши складкою шкіри. Усі пінгвіни - моногами; пари у них утво­рюються, напевне, на все життя. Насиджують або обидва парт­нери, або лише самець. У цей час багато видів тривалий період нічого не їдять (імператорський пінгвін - до 2 місяців, втрачаю­чи до 40% маси тіла). Батьки годують пташенят від 3 до 6 місяців, приносячи їм їжу з океану. В позагніздовий період мандрують в океані, віддаляючись від місць гніздування на 800-1000 км. Більшість видів повертається після кормових міграцій на старі місця гніздування. Ворогів у пінгвінів небагато. У морі на них

Рис. 227. Види бігаючих птахів:

1 - страус африканський; 2 - казуар; З -- ківі; 4 - нанду; о - ему.

нападають морські леопарди, на суші на пташенят - поморни­ки, а яйця, що залишилися без нагляду, можуть викрасти білі сивки. Належать пінгвіни імператорський (.Аріепойуїез /огзіегі), дещо менший від нього — королівський — А. раіа§опіса (до 91— 96 см завдовжки), аделі (Ру§озсеІіз айеііае), малий (Еийуріиіа тіпог); галапагоський пінгвін (ЗрНепізсиз тепйісиїиз) - найпівнічніший вид.

Ряд Африканські страуси — 8ігиіЬіопі1огтей. Належить лише один вид (із сучасних птахів) - страус африканський (ЗігиіНіо сатеїиз), поширений у степах і пустелях Африки та Аравійського півосторова. У четвертичному періоді близькі до нього види жили в Україні, Ірані, Монголії, Китаї. Найбільший.із сучасних птахів (висота - до 3 м, маса - до 100 кг) (рис. 227). Як і інші безкільові птахи, втратили здатність до польоту і пересуваються за допо­могою задніх кінцівок. Крила короткі, недорозвинені. Грудина невелика, без кіля. Грудні м’язи розвинені погано. Оперення нещільне, оскільки на борідках немає гачків. Задні кінцівки масивні, сильні, кількість пальців у зв’язку зі швидким бігом скоротилася до двох. Птахи виводкові. Живляться рослинною їжею та дрібними наземними тваринами. Здатний до швидкого бігу (до 70 км/год при довжині кроку 4-5 м). З одним самцем тримається 2-5 самок, які відкладають яйця (масою близько 1,5 кг) в одне спільне гніздо. Самець насиджує кладку вночі, самки - по черзі вдень. У позагніздовий період живуть стадом по 20-30 особин.

Ряд Нандуподібні — КЬеіГогтез. Належать птахи (висота - до 150 см і маса - 40-50 кг), що населяють степові та передгірські простори Південної Америки. Полігами. У період розмноження утворюється гарем з одного самця і 5-7 самок. Самки відкладають у спільне гніздо 20-40 яєць. Висиджує кладку і водить пташе­нят лише самець. Представник - нанду (КЬеа атегісапа).

Ряд Казуароподібні — СаяиагШогтея. Цей ряд об’єднує чо­тири види страусоподібних нелітаючих птахів, що населяють степи і пустелі Австралії та тропічні ліси Нової Гвінеї. Ноги трипалі; оперення волосовидне. Належать казуари (3 види) та ему (Лготісеіиз поVаеНо^^апйіае). У казуарів (р о д. С а в и а г і- (1 а е) на голові є роговий виріст («шлем»), на шиї - голі, без оперення, яскраво забарвлені ділянки, вкриті потовщеною шкірою. Висота - до 150 см, маса тіла - до 80 кг. Ему (висота - до 170 см, маса - 45-55 кг) відрізняються сильною редукцією крил. Моногами. Самка відкладає 7-8 яєць. Насиджує яйця і турбується про пташенят самець. Живляться плодами, насінням, комахами. М’ясо і яйця страусів їстивні, білі пера хвоста і крил використовуються для прикрас.

Більшість безкільових збереглися тепер у заповідниках. У заповіднику Асканія-Нова акліматизовано африканських стра­усів, нанду, ему і казуарів. Влітку їх випускають у просторі вольєри, де вони пасуться разом із копитними. Акліматизація страусів дає змогу планувати створення страусових ферм.

Ряд Ківіподібні — Аріегу£ІГогте8. Об’єднує 3 види птахів, серед яких найбільш поширеним на островах Нової Зеландії є ківі звичайний - Аріегух аизігаїіз (довжина - до 50 см, маса - 2-3 кг). Компактне тіло рівномірно вкрите волосовидним опе­ренням (аптерії відсутні). Крила редуковані, хвіст відсутній, ноги короткі, сильні, чотирипалі, з гострими кігтями. Дзьоб довгий, гнучкий, ніздрі розміщені на самому кінці. Біля основи дзьоба

• вібриси. Птах винюхує у вологому ґрунті червів та комах, якими й живиться. Активний вночі; вдень ховається під корінням, у норах, кущах. Там же влаштовує гніздо, у яке сам­ка відкладає 1-2 яйця (друге іноді через тиждень), масою до 500 г, що становить до 20% маси тіла птаха. Насиджує самець близько 50 днів, зрідка відлучаючись, щоб поїсти. Пташенята протягом 5-7 днів залишаються в гнізді і нічого в цей період не їдять. Чисельність цих птахів скорочується внаслідок зменшен­ня площі лісів, знищення їх кішками, собаками, ласками. Зна­ходиться під охороною (з 1921 р.).

Ряд Гагароподібні — ОаУІіГогтез. Птахи розміром як свійська курка або гуска (довжина тіла - 60-90 см, маса - від 1 до 4,7 кг). Поширені по водоймах помірних і північних широт Північної півкулі. Тіло і шия видовжені, голова плоска, дзьоб шило­подібний, хвіст короткий, ноги віднесені назад, тому по суші пересуваються погано, плазуючи на череві й відштовхуючись ногами. Три передні пальці з’єднані плавальною перетинкою. Чудово плавають і пірнають на глибину до 25 м і більше (за даними окремих авторів - до 70 м). Під водою можуть залиша­тися 2-3 хв., пропливаючи 200, а то і більше, метрів. Злітають тільки з води, дистанція розбігу велика. Політ важкий, з части­ми помахами крил. Живляться смітною малоцінною рибою та водними безхребетними. Примітивне з рослинних решток гніздо розміщують недалеко від води (іноді це просто ямка на землі). У кладці - 2-3 строкатих яйця; насиджують їх обидва партнери по черзі близько місяця. Птахи виводкові. Самки дещо більші від самців. Належать до мисливських птахів, проте м’ясо має низькі смакові якості (з присмаком риби). Шкурка черевця, грудей і шиї (так зване пташине хутро) використовується для оздоблення одягу та виготовлення прикрас.

Ряд об’єднує 5 видів, з яких в Україні зустрічається 3. Гага­ра чорновола - Саоіа агсііса (маса тіла - 1800-3300 г) гніздиться на озерах північних районів Європи та Азії. На всій території України зустрічається під час перельотів. У невеликій кількості птахи зимують на Чорному та Азовському морях, на незамерза- ючих ділянках деяких рік (Дніпра, Дністра, Тиси, Прута). Влітку окремих особин спостерігали в Чорноморському заповіднику. Гагара червоновола - О. зіеііаіа (маса тіла - 1200-2460 г) гніздиться в тундрі, лісотундрі і частково в тайзі. В Україні здебільшого пролітний птах. Невелика кількість зимує у тих самих місцях, що й гагара чорновола. Повсюдно потребує охо­рони. Гагара полярна - С. іттег - найбільша серед гагар (маса тіла - від 2 до 4,7 кг). В Україні - рідкісний залітний птах. Гніздиться у зоні тундр та лісотундр. Потребує охорони.

Ряд Норцеподібні — РойісірейіГогтеб. Птахи дещо менших розмірів, ніж гагари (довжина тіла - 22-60 см, маса - від 125 г до 1,4 кг). Поширені на материкових водоймах (з густими підводними заростями) усього світу, крім Антарктиди та висо­ких широт Арктики.

Як і в інших водоплавних птахів, оперення щільне, добре розвинений пух. Голова невелика; ноги віднесені далеко назад; хвіст дуже короткий; шкірясті перетинки облямовують кожен палець зокрема. По землі ходять дуже погано, але плавають і пірнають чудово. Літають швидко, проте з водою розлучаються неохоче; злітають після значного розбігу по воді. Гнізда буду­ють із рослин плаваючі, або ж розміщують їх на березі, біля самої води. Яйця (3-8) лежать на вологій підстилці, а часто навіть занурені у воду. Насиджують обидва партнери протягом 21-28 днів. Залишаючи гніздо, яйця маскують рослинними рештка­ми. Птахи виводкові. Перші мандри пташенята здійснюють у матері на спині: вона з ними плаває і навіть пірнає, притискую­чи до себе крилами. Живляться безхребетними, пуголовками, дрібного рибою. Заковтують пір’я, яке, заданими одних авторів, допомогає у перетиранні їжі, інші ж вважають, що так утворю­ється своєрідне сито, яке затримує неперетравлені риб’ячі кісточки.

Всього відомо близько 20 видів норцеподібних; на прісних водоймах України зареєстровано 5 видів норців: малий (Ройісерз ги{ісоШз), чорношиїй (Р. пі§гісоІІіз), червоношиїй, або вухатий (Р. аигііиз), сірощокий (Р. §гізеі§епа) та великий (Р. сгізіаіиз).

Норець великий - найбільший серед норцевих (маса - 650- 1400 г). У шлюбному оперенні добре помітні іржастий, а по краю

• темний «комір» та довгий роздвоєний чорний «чуб» (восени та взимку відсутні). Поширений по всіх прісних водоймах Укра­їни, крім гірських районів Криму і Карпат. Зимує на Чорному та Азовському морях, незамерзаючих лиманах, у дельті Дністра та на Дніпрі під Києвом. Малоцінний мисливський птах (м’ясо з присмаком риби). Шкурки з черевця і грудей, де пір’я густе, ніжне та м’яке, використовують як хутро.

Ряд Пеліканоподібні, або Веслоногі, — РеІесапіГогтез. Нале­жать птахи середніх та великих розмірів: довжина тіла - 55-180 см, маса - від 300 г до 9-14 кг (пелікани). Поширені по всьому світу (крім Антарктиди). Ноги короткі, усі чотири пальці з’єднані суцільною плавальною перетинкою. Оперення щільне, густе; у багатьох видів - шлюбне вбрання. Добре плавають, більшість пірнають; по землі ходять повільно і незграбно. Жив­ляться рибою та іншими водними тваринами. Стравохід і шлу­нок, розтягуючись, вміщують багато їжі. Моногами. Гніздяться колоніями від десятків до сотень і тисяч пар по берегах морів чи великих прісних водойм. Гніздо влаштовують на землі, висту­пах скель, заломах очерету, деревах. Яйця (від 1 до 6) насиджу­ють обидва партнери. Пташенята з’являються сліпими і голи­ми. Батьки годують пташенят 6-15 тижнів спочатку напів- перетравленою їжею, а потім рибою.

Ряд об’єднує 55 видів, з них в Україні - 5 із двох родин - Пеліканові (Реіесапійае) і Бакланові (РЬаІасгосогасійае). Пеліканові - птахи великих розмірів сіруватого чи рожево-білого забарвлення з довгим дзьо­бом, знизу якого є великий шкірястий мішок, здатний розтягу­ватися. Живляться рибою, яку, як сачком, підхоплюють піддзьобком. Часто полюють зграями, підганяючи рибу до бере­га. В Україні під час кочівель зустрічаються два види пеліканів: рожевий (Реіесапиз опосгоіаіиз) та кучерявий (Р. сгізриз). Гніздяться в дельті Дунаю (на території Румунії). В Україні в дельті Дунаю та Дністра зустрічаються великими бродячими зграями. Залітних птахів спостерігали в різних місцях Украї­ни, здебільшого поблизу Чорного та Азовського морів. Обидва види потребують охорони.

До бакланових належать птахи середніх розмірів (маса тіла

• 900-3000 г), темного забарвлення з сильним дзьобом, що закінчується зігнутим донизу гачком, і довгим клиноподібним хвостом. На землі тулуб і шию тримають майже вертикально.

Добре пірнають (до 10 м). Іноді полюють разом з пеліканами. В Україні 3 види бакланів: великий (РНаїасгосогах сагЬо), довго­носий, або чубатий (Р. агізіоіеііз), і малий (Р. ру§таеиз). Бак­лан чубатий гніздиться колоніями здебільшого на морському узбережжі Криму, великий - в гирлах Дунаю і Дністра. Зиму­ють на Чорному, рідше Азовському морях. При масових скуп­ченнях баклан великий може завдавати шкоди рибному госпо­дарству, тому у деяких рибопромислових районах його чи­сельність регулюється. Чисельність бакланів довгоносого і ма­лого в останні роки скорочується (внаслідок забруднення водо­йм, погіршення кормової бази, турбування птахів під час гніздування). Потребують охорони.

Ряд Голінасті, або Лелекоподібні, — СісопііГогтев. Об’єднує великих і середніх птахів (довжина тіла - 50-160 см, маса - 130-5500 г) з довгими ногами та шиєю, з гострим міцним дзьо­бом (у більшості видів) (рис. 228). Нижня частина гомілки гола. Крила довгі і широкі, хвіст короткий, прямий або заокругле­ний. Живуть біля води, живляться різноманітною тваринною їжею. Птахи перелітні. Моногами. Гніздяться часто колоніями; рідше - поодиноко. Нагніздні птахи. У насиджуванні і вихо­ванні пташенят беруть участь обидві статі. У сучасній фауні 118 видів (у фауні України - 13). Належать родини Лелекові, Чап­леві, Ібісові та ін.

Представник родини Лелекові (Сісопіійае) лелека білий, або чорногуз (Сісопіа сісопіа), поширений у Єв­ропі, Азії, Америці. В Україні гніздиться по всій території, крім південного сходу та Криму (фото 2 на вкладці). Тримається в антропогенних ландшафтах. Гніздиться окремими парами. Зи­мує у Південній Африці та Південній Азії. На території Украї­ни з’являється у березні, відлітає у вирій у серпні-вересні.

Лелека чорний (С. пі§га) поширений від Прибалтики до Да­лекого Сходу, але всюди нечисленний. В Україні гніздиться по­одинокими парами в лісах Карпат і деяких районах Полісся. Як рідкісний зникаючий птах потребує охорони. Живляться різноманітною тваринною їжею: земноводними, плазунами, ри­бою, комахами.

До родини Чаплеві (Агйеісіае) належать птахи, що значно відрізняються за розмірами, але подібні за зовнішнім виглядом: мають конічний дзьоб з гострими ріжучими краями, довгу рухливу шию, їх задній палець по довжині майже дорівнює переднім. Здобич підстерігають, стоячи на мілководді. У польоті шию втягують у плечі, а ноги відставляють. Належать чаплі

Рис. 228. Види голінастих птахів: а - лелека білий; б - чапля біла; в - колпик; г - чапля сіра; д - коровайка; е - бугай.

д е

руда (Агйеа ригригеа), сіра (А. сіпегеа) з добре вираженим на голові чубом, велика біла (Е§геМа аІЬа) та мала біла (Е. даггеііа), у яких навесні на спині з’являються довгі розсукані пера (егретки), а також бугай (Воіаигиз зіеііагіз), бугайчик (ІхоЬгусНиз тіпиіиз) та ін. Бугай і бугайчик ведуть присмерковий та нічний спосіб життя; у разі небезпеки можуть затаїтися, витягнувши вертикально шию і голову. У пониззі Дністра, Дніпра і Дунаю гніздиться чапля жовта (Агйеоіа гаїїоійез), чисельність якої скорочується. Потребує охорони.

Ряд Гусеподібні — Ап8ЄгіГогпіЄ8. Належать водоплавні птахи масою від 200 г до 13,5 кг, при довжині тіла від 38 до 150 см. Оперення щільне, добре розвинений пух. Оперення щедро зма­щується виділеннями з куприкової залози. Дзьоб плескатий, має по краях зубчики, які допомагають проціджувати воду під час добування їжі. Ноги короткі, плавального типу. Три передні пальці з’єднані плавальною перетинкою. Живляться рослинною і тваринною їжею. Серед гусеподібних є полігами і моногами. У деяких видів (лебеді, гуси) пари зберігаються до загибелі одного із партнерів. Насиджує яйця самка, а самець охороняє гніздо. Водять пташенят самець і самка. А от у багатьох качок пари утворюються лише на період розмноження. Насиджує і охоро­няє виводок лише самка. Гніздяться гусеподібні здебільшого на землі, рідше в дуплах, норах, але завжди поблизу води. Вивод­кові. У позагніздовий період тримаються зграями. Перелітні. Лише в південних областях ведуть осілий або кочовий спосіб життя (рис. 229).

Ряд об’єднує 150 видів, з них у фауні України - 33, що нале­жать до однієї родини Качині (Апаіійае) і родів: Лебідь (Су£пиз), Гуска (Апвег), Качка (А па з), Гага (8 о т а і е г і а), Крохаль (М е г £ и в) та ін. На території України зустрічається 3 види лебедів: лебідь- кликун, лебідь-шипун і лебідь малий. Лебідь-кликун (Судпиз су§пиз) поширений у тайговій, подекуди тундровій зонах Єв­разії, на схід - до Камчатки і Далекосхідного краю. В Україні практично не гніздиться (дуже рідко - у плавнях Дністра і Ду­наю), узимку зустрічається біля берегів Чорного моря, а під час перельоту - і в центральних та північних областях України. Лебідь-шипун (С. оіог) - звичайний гніздовий птах гирла Дністра та Дунаю, рідкісний - у гирлі Дніпра та на Західному Поліссі. Зимує на Чорноморському узбережжі. Лебідь малий, або тунд­ровий (С. Ьешіскіі), поширений на території тундри Європи та Азії. В Україні - рідкісний залітний птах. Як нечисленний вид

Рис. 229. Види гусеподібних птахів:

а - лебідь-шипун; б - гуска-гуменник; в - крижень; г - чернь морська; д - гага звичайна.

занесений до Червоної книги України. Лебеді - цінні декора­тивні паркові птахи. В умовах України взяті під охорону.

Гуска сіра - Апзег апзег (маса дорослих самців - до 6 кг) гніздиться на великих ставках і болотах у степовій та лісостеповій зонах України. Гнізда влаштовує серед очерету на невеликих острівцях чи на берегах великих мілководних заболочених во­дойм. Живиться переважно рослинною їжею. Зимує на морсь­кому узбережжі нашої країни, а також у дельтах рік Чорного, Азовського і Середземного морів та у плавнях Дунаю. Зу­стрічається також на нашій території під час перельотів велика білолоба (А. аІЬі^гопз) та мала білолоба (А. егуіНгориз) гуски, які гніздяться на півночі, а зимують на півдні Європи та Азії (у невеликій кількості і на Чорноморському узбережжі та на Дніпрі під Києвом). Зрідка залітають на нашу територію гості з далекої Півночі - казарка білощока (Вгапіа Іеисорзіз) та червоновола (Еи/іЬгепіа ги/ісоїііз), гага звичайна - Вотаіегіа тоїііззіта (не­велика гніздова колонія утворилася у Чорноморському за­повіднику). Потребують охорони.

Серед качиних найбільш поширеним і численним видом є крижень - Апаз рІаіугНупсНоз (маса - до 2 кг). Гніздиться по всій території України. Гнізда влаштовує найчастіше на землі, побли­зу заболочених мілких водойм, а іноді і на деревах - у дуплах чи використовує залишені гнізда великих птахів. Гніздо, як і інші качки, вистилає власним пухом. У кладці - 8-10 яєць. Живиться рослинною їжею, рідше - дрібними водними безхребетними. Ча­стина крижнів зимує на незамерзаючих водоймах нашої країни, проте більшість відлітає в Західну Європу, Африку, на Середзем­не море. Поширені на нашій території також чирок-свистунок (Апаз сгесса), чирок-тріскунок (А. циегдиесіиіа), гоголь (ВисерНаїа сІап§иІа), качка сіра (Апаз зігерега), чернь червоноголова (АуіНуа {егіпа) та інші види качиних.

Ряд Соколоподібні — ГаїсопіГогтев. Птахи середніх і вели­ких розмірів (довжина тіла - від 15 до 120 см, маса - від 60 г до