
- •Г.В. Ковальчук
- •Методи дослідження в зоології
- •Основні терміни й поняття
- •Поширення тварин у біосфері
- •Тварини і середовище
- •Абіотичні фактори в житті тварини
- •Біотичні фактори в житті тварин
- •Популяційна організація тварин
- •Вплив антропогенних факторів на тварин
- •Охорона тваринного світу
- •Запитання і завдання. 1. Назвіть основні таксономічні одиниці природної системи тваринного світу. 2. Визначте основні критерії виду.Частина і
- •Будова і життєві функції
- •Промененіжки (Асііпоросіа).
- •Підтип джгутикові, або бичоносці, - ма8тісорнока, або гьаоеььата
- •Методи дослідження в зоології
- •Основні терміни й поняття
- •Поширення тварин у біосфері
- •Тварини і середовище
- •Меті витривалості виду
- •Абіотичні фактори в житті тварини
- •Біотичні фактори в житті тварин
- •Популяційна організація тварин
- •Гніздові нори самців; 4 - виводкові нори самок. Заштриховані місця годівель, яким кожен зі звірів віддає перевагу.
- •Вплив антропогенних факторів на тварин
- •Охорона тваринного світу
- •Запитання і завдання. 1. Назвіть основні таксономічні одиниці природної системи тваринного світу. 2. Визначте основні критерії виду.Частина і
- •Будова і життєві функції
- •Промененіжки (Асііпоросіа).
- •Надклас промененіжки - астшороба
- •Походження найпростіших
- •.Роль та значення найпростіших
- •.Частина II
- •Гіпотези походження багатоклітинних організмів
- •Будова і життєві функції
- •Класифікація губок
- •Роль та значення губок
- •Роль та значення кишковопорожнинних
- •Будова і життєві функції
- •Війчасті черви, або Турбелярії (ТигЬеІ- 1 а г і а); 2. Трематоди, або Дигенетичні сису
- •Клас війчасті черви, або турбелярії, - тіжвеььакіа
- •Клас трематоди, або дигенетичні сисуни, - ткематоба, або біоемеа
- •Клас моногенетичні сисуни, або моногенеї, - момооеиогоеа
- •Будова і життєві функції
- •Будова і життєві функції
- •Підтипи: 1. Зябродишні, або Ракоподібні (ВгапсЬіаіа, або Сгизіасеа); 2. Хеліцерові; (с ь е 1 і с е г а 1; а); 3. Трахейні (т г а с ь е а і а); 4. Три- лобітоподібні (ТгіІоЬііошогрЬа).
- •Клас трилобіти - ткішвіта
- •Відросток.
- •Члеників. Первиннобезкрилі. Вусики довгі, чотковидні; очі відсутні. Хижаки. Живуть у ґрунті, мурашниках, де полюють на дрібних членистоногих. Розмноження і розвиток - як у подур.
- •Будова і життєві функції
- •Поведінка комах
- •Систематичний огляд комах
- •Комахи із неповним перетворенням
- •Комахи із повним перетворенням
- •Надродини: Пильщики (Тепііігесііпісіае) та Рогохвости (8 і г і с і сі а е).
- •14 Днів з’являються личинки. Вони активно живляться листям картоплі. Заляльковується у ґрунті. На ділянках, де не проводиться боротьба, урожай знищує на 30-90% (рис. 133). Дуже
- •Екологія комах
- •32, Блекоті - 30-48 днів.
- •Будова і життєві функції
- •- Присоски; 15 - зіниця.
- •Роль та значення молюсків
- •Тип голкошкірі - есніічюоекмата
- •Будова і життєві функції
- •4 Види. Часто оселяються на інших організмах (водоростях, губках, коралах).
- •Гіпотези походження хордових
- •Клас асцидії - авсгоіае
- •Тис. М і більше). Місцями утворюють щільні поселення з великою кількістю особин (до 8-10 тис. На 1 кв. М морського дна).
- •Клас сальпи - 8аьрае
- •Вісь; 14 - зоровий нерв.
- •Надклас безщелепні - а(шатна
- •Клас круглороті - сусш8т0мата
- •Поведінка риб
- •- Кровоносні судини; 3 - центральна частина електричної пластинки; 4 - сполучно-тканинні капсули.
- •Підкласи: Променепері та Лопатепері.
- •Кг) поширена у Дунаї, Дністрі, Південному Бузі, Дніпрі. Зрідка трапляється і в інших річках. Легко піддається штучному вирощуванню й акліматизації.
- •Іншого боку, у них уже є ознаки кісткових риб: кісткові елементи у черепі, кісткові зяброві кришки, плавальний міхур та ін.
- •Значення риб. Охорона рибних ресурсів
- •Поведінка земноводних
- •Екологія земноводних
- •Роль і значення земноводних. Їх охорона
- •Будова і життєві функції
- •10 М, анаконда - Еипесіез тигіпиз - 11 м).
- •Черепні нерви.
- •- Присінок; 2 - дихальний відділ; 3 - нюховий відділ; 4 - носоглотковий хід; 5 - якобсо- нів орган.
- •Поведінка плазунів
- •Екологія плазунів
- •Роль та значення плазунів. Охорона плазунів
- •Будова і життєві функції
- •Поведінка птахів
- •Кг). Поширені повсюди, крім Антарктиди.
- •До родини Шпакові - Зіигпійае - належать невеликих розмірів птахи з блискучим оперенням. Дзьоб прямий,
- •А), горихвістки (рід Ркоепісигиз) та ін.
- •Екологія птахів
- •Значення птахів
- •Охорона й приваблювання птахів
- •Будова і життєві функції
- •Чорних та рідких - жовтих).
- •І9 Ендолімфатичний канал; 3 - кругле вікно; 4 — коваделко; 5 - молоточок; 6 - барабанна перетинка; 7 - слуховий нерв; 8 — євстахієва труба; 9 — - зовнішній слуховий прохід; 2 -
- •Нерв завитки.
- •Нижчі звірі, або Сумчасті, - МеіаіЬегіа (з одним рядом - Сумчасті - Магзиріаііа) і 2. Вищі звірі, або Плацентарні, - ЕиіЬегіа, або Ріасепіаііа, до якого належить близько 20 рядів.
- •Вгорі - у дорозі; внизу - при нападі леопарда: с - самки; м - молодняк; в - вожаки; н - самці нижчого рангу.
- •7 См). Є невеликі вушні раковини (у єхидни вони відсутні). Поширені у Новій Гвінеї від низин до високогір’їв.
- •М), у Чорному та Азовському - азовка, або пихтун (рНосаепа рНосаепа). У воді розвивають швидкість до 50 км/год.
- •2 Малят, що вже через кілька годин слідують за матір’ю.
- •Екологія ссавців
- •Значення ссавців
- •.Словник термінів
- •Міжнародна спілка охорони природи і природних ресурсів (мсоп) -
- •Підпрограм-проектів: вплив людини на екосистеми, організація мережі біосферних заповідників, співробітництво в галузі океанографії, геології, гідрології.
- •Ковальчук Галина Василівна
Рис.
208. Головний мозок ящірки:
а
- вигляд зверху; б
- вигляд знизу; в
- вигляд збоку; І
- передній мозок; 2
-
середній мозок; 3
- мозочок; 4
-
довгастий мозок; 5 - лійка; 5' - гіпофіз;
6
-
хіазма; 7 - нюхова доля; 8
-
епіфіз; ІІ-ХІІ
-
Черепні нерви.
- Присінок; 2 - дихальний відділ; 3 - нюховий відділ; 4 - носоглотковий хід; 5 - якобсо- нів орган.
с
лабко.
У проміжному мозку добре розвинені
епіфіз
і тім’яний
орган.
Мозочок більший, ніж у земноводних,
краще розвинена його кора.
З органів чуття у більшості плазунів добре розвинені очі. Вони прикриті верхньою і нижньою повіками; у більшості є мигальна перетинка. Слізні залози захищають око від висихання, зволожують поверхню очного яблука. Плазуни, що ведуть денний спосіб життя, мають кольоровий зір. Зір відіграє вирішальну роль у просторовій орієнтації та життєдіяльності плазунів.
Орган слуху рептилій подібний до такого в амфібій. Плазуни сприймають звуки в діапазоні від 20 до 6000 Гц.
В органах нюху плазунів спостерігається диференціація середньої частини нюхового ходу на нижній (дихальний) і верхній (власне нюховий) відділи. Нюховий відділ має складчасті стінки, які збільшують його поверхню. Наявний якобсонів орган - важливий хімічний аналізатор (рис. 209). Нюх у плазунів розвинений краще, ніж у земноводних.
У деяких змій є терморецептори, які здатні сприймати зміни температури в тисячні долі градуса, і навіть термолокатори, за допомогою яких визначається джерело, що випромінює тепло. Органи смаку в більшості видів розвинені слабо.
Органи травлення плазунів мають дещо складнішу будову, ніж земноводних (рис. 210). У ротовій порожнині розташовані зуби. Вони здебільшого однотипні, дрібні, приростають до кісток щелеп і служать для схоплювання здобичі. На дні ротової порожнини знаходиться рухливий мускулистий язик, здатний висуватися далеко з рота. У ящірок та змій він роздвоєний на кінці і є важливим органом дотику. Стравохід і шлунок розвинені добре. Кишки довгі, особливо у рослиноїдних видів. На межі між тонкою і товстою кишкою є зачаткова сліпа кишка. Протоки печінки і підшлункової залози відкриваються у початковий відділ тонкої кишки - дванадцятипалу кишку. Закінчуються кишки клоакою, у яку впадають сечоводи та статеві протоки.
Органи виділення представлені тазовими нирками
метанефрос (мезонефрос функціонує в ембріонів, потім
Рис.
210. Внутрішня будова ящірки:
- стравохід; 1' - шлунок; 2 - тонка кншка; З - клоака; 4 - печінка; 5 - жовчннй міхур; 6 - підшлункова залоза; 7 - жовчний канал; 8 - його впадання в дванадцятипалу кишку; 9 - трахея; 10 - ліва легеня;
- селезінка; 12 - лівий сім’яник; 13 - придаток сім’яника; 14 - сім’япровід; 15 - ліва ннрка; 16 - рудимент мюллерового каналу; 17 - впадіння сім’япроводів у клоаку; 18 - надниркова залоза; 19 - сечовий
міхур; 20 - його впадіння в клоаку.1 - головна вена; 2 - сонна артерія; 3 - яремна вена; 4 - сонна протока; 5 - ліва дуга аорти; 6 ■- легенева артерія; 7 - легеня; 8 - нижня порожниста вена; 9 - спинна аорта; 10 - міжхребетна артерія; 11 - печінка; 12 - кишкова артерія; 13 - ворітна вена печінки; 14 - тонкі кишки; 15 — нижня порожниста вена;
- черевна вена; 17 - брижова артерія; 18 - зовнішня брижова артерія; 19 - ниркова вена;
— ліва тазова вена; 21 — ліва тазова артерія; 22 - нирка; 23 - артерія задньої кінцівки; 24 - вена задньої кінцівки; 25 - хвостова артерія; 26 - хвостова вена.
а
трофується),
які, на відміну від тулубних нирок
анамній, повністю втратили зв’язок із
порожниною тіла; продукти обміну речовин
надходять до видільних канальців
лише з кровоносних судин. Завдяки цьому
при виділенні продуктів дисиміляції
організм втрачає менше вологи (не
виводиться порожнинна рідина). Кінцевим
продуктом метаболізму є переважно
слабкорозчин- на у воді сечова кислота,
яка виводиться у вигляді дрібних
кристалів. Лише у водних черепах у сечі
переважає сечовина. При екскреції
сечової кислоти (порівняно із
екскрецією сечовини) економія води у
200 разів більша, що дуже важливо для
мешканців наземного середовища.
Виділення сечовини і сечової кислоти, а також реабсорбція води і солей натрію назад у кров відбувається у ниркових кана- льцях, при виході із яких концентрація продуктів метаболізму у 20 разів більша, ніж у крові. Концентрована сеча стікає з нирок по сечоводах у клоаку, а звідти - у сечовий міхур (у крокодилів і змій він недорозвинений).
Органами дихання є легені, внутрішню поверхню яких збільшує складна сітка перегородок, унаслідок чого легені набувають губчастої структури. Добре розвинені дихальні шляхи - гортань, трахея та бронхи. Вентиляція легенів забезпечується роботою грудної клітки за допомогою міжреберної та черевної мускулатури.
Істотні .прогресивні зміни спостерігаються і в кровоносній системі (рис. 211). Хоч серце плазунів і трикамерне,але в шлуночку з’являється неповна перегородка, яка при систолі повністю розділяє його. Артеріальний конус редукований, і від шлуночка відходить 3 судини: від правої частини — легенева артерія, що ділиться на дві і несе венозну кров до легенів; від лівої - права дуга аорти, від якої відокремлюються сонні та підключичні артерії, що несуть артеріальну кров до голови та передніх кінцівок; від середини шлуночка, де кров змішана, — ліва дуга аорти. Обігнувши серце, ліва і права дуги зливаються, утворюючи спинну аорту. Отже, до органів іде змішана кров, тому плазуни, як і земноводні, холоднокровні тварини. Венозна система у плазунів подібна до такої в амфібій.
Статеві органи (сім’яники у самців і яєчники у самок) лежать у порожнині тіла по боках хребта. У самців сім’япроводи (вольфові канали) відкриваються у сечоводи при їх впадінні у клоаку. Яйцепроводи (мюллерові канали) відкриваються лійкою біля яєчників. Запліднення у плазунів внутрішнє і відбувається у верхньому відділі яйцеировода. У його білковому відділі навколо яйця утворюється білкова оболонка (у змій і ящірок недорозвинена); у матці формуються зовнішні оболонки яйця (волокниста і шкаралупова). Для плазунів як амніот характерна поява яйцевих та зародкових оболонок. Яйце значно більших розмірів, ніж у земноводних, з добре розвиненим жовтком (запас пластичних та енергетичних речовин для зародка), а в черепах і крокодилів - і білком (запас води). На поверхні яйця виділяється оболонка, що захищає його від висихання та різних негативних впливів. У ящірок і змій вона волокниста, пергаментоподібна, у черепах і крокодилів - тверда, вапнякова. Розвиток прямий; личинкової стадії немає. Серед зародкових оболонок у плазунів, як і в усіх амніот, важливе значення мають амніон та алантоїс (рис. 212). Амніон у вигляді кільцевої складки обростає навколо зародка, утворюючи амніотичну порожнину. У ній міститься амніотична рідина, яка за своїм складом близька до морської води; вона захищає зародок від висихання та механічних пошкоджень, створюючи для того сприятливе середовище. Алантоїс щільно приля'гає’до ооолонок яйця. Крізь нього відбувається газообмін між зародком і навколишнім середовищем. Повітря надходить до алантоїса крізь пори, які є в шкаралуповій оболонці яйця. Алантоїс, крім цього, приймає продукти розпаду речовин, виконуючи функцію сечового міхура зародка.
Рис.
212. Послідовні стадії розвитку зародкових
оболонок у амніот (а); розвиток ящірки
(б):
а: 1 - ектодерма; 2 - ентодерма; 3 - мезодерма; 4 - порожнина кишок; 5 — позазародкова порожнина тіла; 6 - амніон; 7 - амніотична порожнина, заповнена амніотичною рідиною; 8 - сероза; 9 - алантоїс; 10 - жовтковий мішок; б: 1 - амніон; 2 - алантоїс; 3 - жовток; 4 - сероза.
Завдяки збільшенню запасу поживних речовин у яйці, появі яйцевих та зародкових оболонок став можливим розвиток плазунів, як і інших амніот, поза водним середовищем і без личинкової стадії.